содержание      ..     5      6      7      8     ..

УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ. Тести для бакалаврів (2012 рік)

1.  Нарада-це:

1.     Вид управлінської діяльності.

2.     Форма     обміну      інформацією      між      керівниками     та спеціалістами.

3.     Форма  обміну  інформацією  між  керуючою   і   керованою підсистемами для досягнення певних цілей.

4.     Метод обміну інформацією.

2. Найважливішим джерелом інформації для менеджера є :

1.     Спілкування  з  провідними  спеціалістами  для  отримання даних про виконання завдань.

2.     Спілкування з підлеглими для отримання даних про стан виконання основних завдань.

3.     Спілкування з персоналом для отримання відповідних даних про стан об'єкту управління.

4.     Спілкування з робітниками і спеціалістами для отримання даних про їх рівень задоволеності працею.

3. Що таке комунікація?

1.   Обмін інформацією між декількома підрозділами.

2.   Обмін інформацією між керівниками та їх підлеглими.

3.   Обмін будь-якою інформацією.

4.   Обмін інформацією між двома чи декількома людьми.

4.    У чому полягає основна мета комунікаційного процесу?

1.   Забезпечення керуючої системи необхідною інформацією для прийняття рішень.

2.   Забезпечення органів управління певною інформацією.

3.   Забезпечення розуміння інформації, яка є предметом обміну, тобто повідомлень.

4.   Забезпечення виконання виробничих завдань.

5.    Що слід розуміти під комунікаційним процесом?

1.   Обмін   інформацією  між  двома  людьми  для   виконання виробничих завдань.

2.   Обмін інформацією між керівником та його підлеглими.

3.   Обмін інформацією між керівниками.

4.   Процес   обміну   інформацією   між  двома   чи  декількома людьми з метою вирішення певних проблем.

6.    Що слід розуміти під каналом в комунікаційному процесі?

1.   Збирач інформації.

2.   Відправник інформації.

3.   Засіб збирання інформації.

4.   Засіб передачі інформації.

7.    Що слід розуміти під шумом в комунікаційному процесі?

1.   Те, що деформує зміст інформації.

2.   Те, що вносить помилки в деякі види інформації.

3.   Те, що вносить корективи в певні види інформації.

4.   Те, що заважає збирати необхідну інформацію.

8. Які операції здійснюються на етапі декодування інформації?

1.   Переведення  символів  відправника  в  думки  отримувача інформації.

2.   Переведення  символів   відправника   в   думки   передавача інформації.

3.   Переведення символів відправника в думки отримувача і передавача інформації.

4.   Переведення символів відправника в думки отримувача і передавача інформації.

9. Які існують основні етапи обміну інформацією?

1. Надходження ідеї та декодування інформації.   

2. Надходження ідеї, кодування і вибір каналу передачі, деко­дування інформації.

3.   Кодування та передача інформації.

4.   Кодування інформації.

10.  Що слід розуміти під інформацією?

1.   Сукупність відомостей про господарську (комерційну) діяльність підприємств.

2.   Відомості    про    внутрішнє    та    зовнішнє    середовище підприємств.

3.   Сукупність відомостей, повідомлень про господарську (ко­мерційну) діяльність підприємств та їх зовнішнє середовище.

4.   Відомості про господарську діяльність підприємства.

11.    Чим визначаються система статистичної інформації, її джерела та режим?

1.   Правовими актами в галузі статистики.

2.   Юридичними актами в галузі статистики.

3.   Юридичними і правовими актами.

4.   Законом України  "Про державну статистику" та іншими правовими актами в цій галузі.

12.  Що слід розуміти під масовою інформацією?

1. Друковану інформацію, яка розміщена у певних газетах.

2.  Публічно оголошувану,  друковану, аудіовізуальну інформацію.

3.   Аудіовізуальну інформацію.

4.   Друкування інформації.

13. Що слід розуміти під правовою інформацією?

1.  Сукупність публічно оголошених відомостей про право та його систему.

2.   Сукупність документованих або публічно оголошених відо­мостей про право, його систему, джерела, юридичні факти, правові відносини тощо.

3.   Документовану    інформацію    про    правопорядок,    право­порушення, боротьбу з ними та їх профілактику.

4.   Сукупність різноманітних відомостей.

14. Що слід розуміти під інформацією про особу?

1.   Документовані відомості про діяльність певної особи.

2.   Публічно оголошені відомості про окремі види діяльності особи.

3.   Документовані відомості про діяльність службових осіб.

4.   Сукупність    документованих    або    публічно    оголошених відомостей про особу.

15. Що слід розуміти під інформацією довідково-енциклопедичного характеру?

1.   Документовані відомості про суспільне життя та навколишнє  середовище.

2.   Систематизовані,   документовані   або   публічно   оголошені відомості  про  суспільне, державне життя та  навколишнє середовище.

3.   Систематизовані   та   публічно   оголошені    відомості   про навколишнє середовище.

4.   Відомості про навколишнє середовище.

16. Що слід розуміти під соціологічною інформацією?

1.   Публічно оголошені відомості про ставлення громадян до соціальних подій,

2.   Документовані відомості про соціальні події, явища, процеси та факти.

3.   Документовані або публічно оголошені відомості про став­лення окремих громадян та соціальних груп до соціальних подій та явиш, процесів, фактів.

4.   Публічно оголошені відомості про соціальні явища.

17.  Що слід розуміти під документом?

1.   Матеріальна форма одержання та поширення певної інформації.

2.   Форма одержання та використання певної інформації.

3.   Нематеріальна форма зберігання інформації.

4.   Передбачена законом матеріальна форма одержання, збері­гання, використання і поширення інформації шляхом фікса­ції її на певних носіях.

18.  Що слід розуміти під режимом доступу до інформації?

1.   Порядок використання та зберігання Інформації.

2.   Правова норма використання та поширення інформації.

3.   Передбачений   правовими   нормами    порядок   одержання, використання, поширення і зберігання інформації.

4.   Неправова і правова форма поширення інформації.

19. Хто   користується   переважним   правом на одержання інформації в інформаційних системах?

1.   Працівники державних органів законодавчої влади.

2.   Громадяни, які займаються науковою діяльністю.

3.   Всі громадяни країни.

4.   Громадяни, яким інформація необхідна для виконання своїх професійних обов'язків.

20.  Ким визначається порядок обігу таємної інформації та її захист?

1.   Органами державної законодавчої влади.

2.   Відповідними державними органами, за умов дотримання вимог, які встановлені законодавством.

3.   Органами державної виконавчої влади.

4.   Органами виконавчої і законодавчої влади.

21. Чим    визначається порядок та термін обнародування таємної інформації?

1.  Відповідними розпорядженнями власників інформації.

2.   Відповідним законом.

3.   Відповідними постановами органів виконавчої влади.

4.   Відповідним указом Президента країни.

22.    Що слід розуміти під інформаційним запитом щодо доступу до офіційних документів?

1.   Вимогу про надання будь-яких офіційних документів для постійного використання в процесі виконання певної роботи.

2.   Звернення з вимогою про надання можливості ознайомлення з офіційними документами.

3.   Надання будь-яких офіційних документів для використання в певних цілях.

4.   Надання будь-яких офіційних і неофіційних документів для службового використання.

23. Що слід розуміти під правом власності на інформацію?

1.   Врегульовані  відповідними законами відносини щодо розпорядження певною інформацією.

2.   Врегульовані законами відносини щодо володіння певною інформацією.

3.   Врегульовані  і  неврегульовані  законами  відносини   щодо володіння інформацією.

4.   Врегульовані  відповідними  законами  суспільні відносини щодо володіння, використання та розпорядження інформацією.

24.    Чи   мас   право   власник   інформації   щодо   об'єктів   своєї власності здійснювати будь-які законні дії:

1.   Не має права.

2.   Має право здійснювати тільки окремі законні дії.

3.   Має право здійснювати будь-які дії.

4.   Має право здійснювати будь-які законні дії.

25.    Чи може інформація виступати як товар, продукція і послуга?

1.   Інформація може виступати тільки як товар.

2.   Інформація може виступати тільки як продукція і послуга.

3.   Інформація може виступати тільки як послуга.

4.   Інформація може виступати як товар, продукція і послуга.

26. Що слід розуміти під економічною інформацією?

1. Сукупність даних про виробничу діяльність організації.

2. Сукупність певних    даних    про    комерційну    діяльність організації.

3. Сукупність даних про виробничу та невиробничу діяльність організації.

4. Сукупність   відомостей,   що   характеризують   виробничо - господарський процес у суспільстві, тобто певну економічну діяльність.

27. Що переважно відбиває економічна інформація?

1.   Окремі аспекти діяльності систем у натуральних показниках.

2.   Всі аспекти діяльності системи у кількісному виразі.

3.   Аспекти діяльності систем у вартісних показниках.

4.   Деякі аспекти діяльності систем у грошових одиницях.

28. За чиєю допомогою створюється економічна інформація в організації?

1.   За допомогою тільки економістів організація.

2.   За   допомогою   тільки   бухгалтерів   та   економістів   цих організацій.

3.   За допомогою відповідних спеціалістів цих організацій.

4.   За допомогою керівників підрозділів.

29. Яким     чином    створюється    економічна    інформація    в організації?

1.   Шляхом    проведення   наукових    робіт   та   реєстрації   їх результатів.

2.   Шляхом  виконання вимірювальних  робіт та реєстрації їх результатів.

3.   Шляхом   виконання   робіт   та   відповідної   реєстрації   їх результатів.

4.   Шляхом проведення певних розрахунків.

30. Що слід розуміти під носіями інформації?

1.   Нематеріальні   засоби,   на   яких    фіксуються   результати вимірів.

2.   Матеріальні та нематеріальні  засоби,  на яких фіксуються результати вимірювальних робіт.

3.   Матеріальні    засоби,    на    яких    фіксуються    результати вимірювальних робіт.

4.   Матеріальні засоби, на яких фіксуються результати окремих вимірювальних робіт.

31. Яку економічну інформацію слід називати оперативною?

1.   Ту, яка характеризує стан об'єкта впродовж якогось періоду.

2.   Ту,  яка  характеризує  стан  об'єкта  управління   на даний момент.

3.   Ту, яка характеризує стан об'єкта на даний момент та впродовж якогось періоду.

4.   Ту, яка характеризує стан суб'єкта управління.

32. Яку економічну інформацію слід називати поточною?

1.   Ту,   яка   характеризує   стан   об'єкта управління   впродовж якогось періоду.

2.   Ту, яка характеризує стан об'єкта управління на даний момент.

3.   Ту, яка характеризує стан об'єкта управління на даний момент та впродовж якогось періоду.

4.   Ту, яка характеризує стан суб'єкта на даний момент.

33.    Яку  вихідну  економічну  інформацію  слід  називати первинною?

1.   Ту, яка піддана певній обробці.

2.   Ту, яка характеризує окремі напрямки діяльності досліджу­ваного об'єкта.

3.   Ту, яка характеризує стан досліджуваного об'єкта.

4.   Ту, яка характеризує стан і всі напрями діяльності об'єкта управління.

34. Яку інформацію слід називати плановою?

1.   Ту, яка використовується для планування виробничої госпо­дарської (комерційної) діяльності в усіх ланках народного господарства.

2.   Ту, яка використовується для  планування  окремих  видів діяльності в організаціях.

3.   Ту, яка використовується для планування діяльності окремих підрозділів підприємства.

4.   Ту,   яка   використовується   для   планування   комерційної діяльності.

35.    Як можна поділити економічну інформацію за стабільністю використання?

36. Хто   є  головним   науково-дослідним  центром  з  проблем економічної інформації в Україні?

1.   Міжнародний центр наукової і технічної інформації.

2.   Інститут проблем реєстрації  інформації національної Академії наук.

3.   Український інститут науково-технічної інформації.

4.   Інститут економіки.

37. Управлінські зв'язки можуть бути;

38.    Інформація, що передається від вищого управлінського рівня до нижчого або від нижчого до вищого, рухається такими каналами комунікацій:

39.    Інформація, що передається з метою координації завдання і дій в організації, надходить такими каналами комунікацій:

40.  Визначте елементи комунікаційного процесу:

1. Зародження   ідеї,   кодування  та   вибір   каналу,   передача, декодування.

2.   Збори,   наради,   ділові   бесіди   та   переговори,   телефонні розмови тощо.

3.   Відправник, повідомлення, канал, отримувач (споживач).

4.   Всі відповіді неправильні.

41. Визначте етапи комунікаційного процесу:

1. Відправник, повідомлення, канал, отримувач.

2.   Зародження   ідеї,   кодування  та   вибір   каналу,   передача, декодування.

3.   Збори,   наради,  ділові   бесіди   та  переговори,  телефонні розмови.

4.   Всі відповіді неправильні.

42. Управлінська інформація - це:

1.   Відомості    про    внутрішнє    та    зовнішнє    середовище підприємств.

2.   Сукупність відомостей про господарську (комерційну) діяльність підприємств.

3.   Сукупність   відомостей,   повідомлень   про   господарську (комерційну)   діяльність    підприємств    та   їх   зовнішнє середовище.

4.   Сукупність відомостей про діяльність підприємства та його персоналу.

43. Інформацією про певну особу є:

1.   Публічно оголошені відомості про окремі види діяльності особи.

2.   Сукупність   документованих або публічно оголошених відомостей про особу.

3.   Документовані відомості про діяльність певної особи.

4.   Чутка, що розповсюджується в організації про певну особу.

44.    Форма колективного обміну інформацією, яка закінчується прийняттям   колективного   рішення, має значне коло учасників, вирішує загальні питання, що накопичились за певний період, а саме: підбиття підсумків, розробка планів на майбутнє:

45.    Форма обміну інформацією міме двома або кількома особами у "вузькому колі":

46.    Лідери організацій характеризуються в основному такими особистими якостями:

1.   Впевненість у собі та глибоке знання справи.

2.   Впевненість у собі та високий рівень професіоналізму і менталітету.

3.   Глибоке знання справи та високий рівень менталітету.

4.   Глибоке знання принципів і методів управління.

47. Лідерство в управлінні - це:

1.   Здатність впливати на менеджерів підрозділів і на окремих працівників.

2.   Здатність впливати на окремих людей, на їх групи і досягати певних цілей.

3.   Здатність впливати на колективи і досягати певних цілей.

4.   Здатність впливати на окремі групи людей.

48. Підхід до  управління з  позицій особистих   якостей ґрунтується на:

1. Пошуку характеристик, притаманних менеджерам основних підрозділів організації.

2.   Пошуку    характеристик, притаманних    менеджерам    і провідним спеціалістам організацій.

3.   Пошуку   характеристик, притаманних   усім   ефективним менеджерам.

4.   Пошуку характеристик, притаманних менеджерам середньої ланки організації.

49. Поведінський підхід до управління ґрунтується на:

1.   Дослідженні манери поведінки менеджерів і досвідчених спеціалістів щодо підлеглих.

2.   Дослідженні манери поведінки керівників вищої ланки щодо підлеглих.

3.   Дослідженні   поведінки    менеджерів    щодо   досвідчених спеціалістів.

4.   Дослідженні манери поведінки менеджерів щодо підлеглих.

50. Ситуаційний підхід до управління ґрунтується на:

1.   Виявленні факторів, які впливають на керівників середньої ланки, які безпосередньо виконують тактичні завдання.

2.   Виявленні факторів, які впливають на поведінку менеджерів і підлеглих у різних ситуаціях.

3.   Виявленні факторів, які впливають на керівників вищої і середньої   ланки,   які   розробляють   стратегію   і   тактику управління.

4.   Виявленні   факторів,  які  впливають  на  керівників   вищої ланки.

51. Згідно з підходом "шлях-цілі", розробленим Т. Мітчелом і Р. Хаусом, стиль керівництва організацією слід вибирати залежно від;

1.   Ситуації та розробленої стратегії організації.

2.   Ситуації, яка склалася.

3.   Ситуації та рівня професіоналізму менеджерів і спеціалістів.

4.   Фінансового стану організації.

52. Згідно з сучасною теорією менеджменту кращим підходом до управління організаціями є:

1.   Підхід "шлях-цілі", розроблений Т. Мітчелом і Р. Хаусом.

2.   Ситуаційний підхід до лідерства і стилю керівництва.

3.   Ситуаційний підхід до стилю керівництва.

4.   Всі названі підходи.

53. Лідерство у менеджменті ~ це:

1.   Здатність розпоряджатися всіма ресурсами в організації.

2.   Здатність управляти персоналом організації для досягнення її цілей.

3.   Здатність впливати на індивідуумів і групи людей з метою досягнення цілей організації.

4.   Здатність впливати на людей для отримання запланованих прибутків.

54.  Менеджеру влада в організації надається:

1.   Наказом керівників вищої ланки.

2.   Місцевими органами виконавчої влади та наказами керівників вищої ланки.

3.   Трудовим  колективом та місцевими органами управління.

4.   Статутом   організації  та  діючими законодавчими   актами України.

55. Що слід розуміти е менеджменті під "потребою у владі"?

1. Бажання працівника (або групи працівникі3. впливати на іншого працівника (або групу працівникі3..

2. Бажання одного працівника впливати на іншого працівника організації.

3.   Вплив однієї групи працівників на іншу групу працівників.

4.   Вплив керівника на підлеглих працівників.

56. Що таке стиль керівництва?

1.   Це манера поведінки керівника з підлеглими.

2.   Це узвичаєна манера поведінки керівника щодо підлеглих, яка впливає на них і спонукає до досягнення  цілей організації.

3.   Це манера поведінки спеціалістів апарату управління.

4.   Це манера поведінки керівника в процесі виконання своїх функцій.

57. Що слід розуміти під керівництвом?

1.   Діяльність менеджера, який очолює певну організацію.

2.   Спрямовану   певним   чином   діяльність   менеджера,   який очолює якусь організацію.

3.   Діяльність   менеджера   щодо   забезпечення   роботи   якоїсь організації.

4.   Діяльність менеджера щодо досягнення певних цілей.

58.  Що покладено в основу ситуаційного підходу до управління?

1.   Особисті якості персоналу.

2.   Особисті якості керівників і спеціалістів.

3.   Особисті якості спеціалістів.

4.   Визначення стилів поведінки і особистих якостей, що найбільше відповідають конкретним ситуаціям.

59. Яким чином і за допомогою чого здійснюється керівництво організацією?

1.   За допомогою комунікацій та методів менеджменту.

2.   За допомогою функцій, методів менеджменту, комунікацій, шляхом прийняття правлінських рішень.

3.   За допомогою методів менеджменту.

4.   За допомогою принципів і методів управління.

60. Де переважно застосовується влада, що базується на примусі?

1.  В організаціях, де менеджери не мають відповідних професійних якостей для керівництва.

2.   В організаціях, де менеджери не володіють відповідними методами керівництва.

3.   В організаціях, де менеджери не визнають інших форм влади над підлеглими і вплив на підлеглих здійснюється переважно через страх.

4.   В організаціях, де менеджери не мають відповідного досвіду керівництва системами.

61. На чому ґрунтується експертна влада?

1.     На впевненості (вірі) підлеглого про наявність у менеджера спеціальних знань для виконання виробничих завдань.

2.     На впевненості (вірі) підлеглого про наявність у менеджера певних вмінь, які дадуть йому змогу досягнути наміченої цілі.

3.     На впевненості (вірі) підлеглого про наявність у менеджера певного досвіду виконувати виробничі завдання.

4.     На впевненості (вірі) підлеглого про наявність у менеджера спеціальних  знань і вмінь, які дадуть йому змогу задовольнити свої потреби.

62. На чому ґрунтується еталонна «лада?

1.     На  засадах особистого авторитету та манери поведінки менеджера.

2.     На засадах тільки ораторських здібностей.

3.     На засадах харизми, тобто на силі особистих якостей або здібностей менеджера.

4.     На засадах особистих здібностей.

63. Підґрунтям законної влади с:

1.     Право менеджера організовувати виконання певних завдань.

2.     Переконання  підлеглого у праві менеджера давати розпорядження, які він зобов'язаний виконувати.

3.     Право менеджера давати  певні вказівки підлеглим, щодо виконання окремих видів робіт.

4.     Право менеджера давати вказівки.

64. Влада - це:

1. Здатність захищати себе від зовнішніх впливів.

2. Можливість впливати   на   поведінку   інших   людей досягнення цілей організації.

3. Можливість втручатися в будь-який процес.

4. Можливість слідкувати і втручатися  в приватне життя підлеглих.

65. Влада, що базується на примусі, переважно застосовується:

1.                 В організаціях, де менеджери не визнають інших форм влади над підлеглими і вплив на підлеглих здійснюється переважно через страх.

2.                 В організаціях, де менеджери  не володіють відповідними методами керівництва.

3.                 В організаціях,   де менеджери не мають відповідних професійних якостей для керівництва.

4.                 В організаціях, де  менеджери не знають своїх прав і обов'язків.        

66.Стиль управління -це:                 

1.   Якості (властивості) працівника, які необхідні для управлінської діяльності.

2.   Сукупність   методів,   що   постійно   використовуються   в управлінні.

3.   Установлений характер діяльності керівника.

4.   Методи впливу керівника на підлеглих.

67. Дуглас Мак-Грегор   назвав   положення   про   авторитарне керівництво:

68. Ліберальне керівництво базується на:

1.   Повній свободі у визначенні виробничих завдань.

2.   Повній свободі у визначенні своїх цілей  і контролі своєї власної роботи.

3.   Повній свободі у визначенні форм оплати праці.

4.   Повній свободі у розподілі прибутків.

69. Американський   дослідник  Лайкерт   дійшов   висновку, що стиль керівництва може бути орієнтованим:

1.     Переважно на роботу.

2.     Або на роботу.

3.     Переважно на людину.

4.     Тільки на людину.

70. Влада прикладу (еталонн1. формується:

1.   На засадах особливого прикладу.

2.   На засадах традицій, які склалися.

3.   На засадах примусу.

4.   На засадах харизми.

71. Еталонна влада ґрунтується:

1.   На засадах примусу.

2.   На силі особистих якостей або здібностей лідера.

3.   На силі волі лідера.                                             

4.   На моральних якостях лідера.

72. На чому базується законна влада?

1.   На традиціях, яких до гримуються менеджери.

2.   На традиціях, які здатні задовольнити потребу виконавців в захищеності і приналежності.

3.   На професійних здібностях керівників.

4.   На корпоративній культурі.

73. Влада, яка базується на засадах примусу, - це:

1.   Вплив на персонал через винагороди.

2.   Вплив     на     керівників      підрозділів     через     моральне стимулювання.

3.   Вплив на персонал через страх.

4.   Вплив    на    персонал,    через    моральне    і    матеріальне стимулювання.

74.  Кількість влади менеджера організації визначається:

1.  Ступенем кваліфікації.

2.  Ступенем залежності підлеглих від нього.

3.  Рівнем компетентності.

4.  Практичним досвідом.

75. Щоб керувати організацією, необхідно мати:

76. На рівні держави виділяють такі форми влади:

1.   Законодавчу та судову.

2.   Законодавчу, виконавчу та судову.

3.   Судову і конституційну.

4.  Виконавчу і судову.

77. В  основі  керівництва  організацією лежать такі основні категорії менеджменту:

78.  Вплив  через залучення працівників до  управління здійснюється шляхом:

1.       Видання наказів про заохочення персоналу.

2.       Спрямування  зусиль   персоналу   на   здійснення   потрібної мети.

3.   Розроблення     відповідних     заходів     щодо     виконання поставлених завдань.

4.   Спрямування зусиль персоналу на отримання запланованих прибутків.

79.    Керівник організації, який зосереджений на роботі (орієнто­ваний на завдання), перш за все, турбується:

1. Про розроблення ефективної системи оплати праці персоналу.

2.   Про розроблення гнучких графіків виходу на роботу.

3.   Про розроблення програм соціального розвитку персоналу.

4.   Про проектування завдання та розроблення системи вина­город для підвищення продуктивності праці.

80. Що слід розуміти під організаційним конфліктом?

1.   Конфлікт, який виникнув між групами працівників.

2.   Конфлікт, який виникнув в організації.

3.   Конфлікт, який виникнув між окремими працівниками.

4.   Конфлікт,   який   виникнув   між   керівниками   всіх  рівнів організації.

81. Що лежить в основі будь-якого конфлікту?

1.   Ситуація, яка включає протилежні цілі та засоби досягнення.

2.   Ситуація, яка включає протилежні позиції сторін з якогось питання, або протилежні цілі чи засоби їх досягнення в певних обставинах.

3.   Ситуація, яка включає протилежні позиції сторін.

4.   Ситуація, яка включає протилежні позиції різних сторін з якогось питання.

82. Від чого залежить розвиток конфлікту в організації?

1.   Від кількості учасників конфлікту.

2.   Від своєчасної та правильної оцінки стану конфлікту.

3.   Від стану розвитку конфлікту.

4.   Від вміння керівника організації попереджувати виникнення конфліктів.

83.    Якими можуть бути конфлікти за характером наслідків?

84.      Які конфлікти ведуть до прогресивних змін в організації?

85. Які конфлікти вважаються конструктивними?

1.   Ті, у яких конфліктуючі сторони контролюють свої дії.

2.   Ті, у яких конфліктуючі сторони логічно переконують одна одну.

3.   Ті, у яких конфліктуючі сторони не виходять за межі етичних норм і переконливих аргументів.

4.   Ті, у яких конфліктуючі сторони не виходять за межі етичних норм.

86. В якому випадку конфлікт стає деструктивним?

1.   Тоді,   коли   сторони   використовують   неетичні   методи боротьби.

2.   Тоді, коли сторони не бажають враховувати взаємні інтереси.

3.   Тоді, коли одна сторона принижує гідність іншої.

4.   Тоді, коли сторони хочуть отримати якусь вигоду.

87.   До об'єктивних причин виникнення конфліктних ситуацій належать:

88. Коли переважно виникають міжособистісні конфлікти?

1.   Тоді, коли зустрічаються працівники з різними характерами.

2.   Тоді, коли у працівників несумісні темпераменти.

3.   Тоді,   коли  здійснюється  зіткнення   особистостей,   тобто людей   з   різними   характерами   і   несумісними   темпера­ментами.

3.   Тоді, коли у працівників різні економічні інтереси.

89. Коли переважно виникають конфлікти між особистістю і групою?

1.   Тоді, коли особистість не враховує інтереси групи.

2.   Тоді,  коли особистість  не враховує характер поведінки більшості групи.

3.   Тоді, коли особистість займає позицію, яка відрізняється від позиції групи.

4.   Тоді, коли особистість не враховує характер свого колеги.

90.    Як    називають    професійних    керівників    в    країнах    з високорозвиненою ринковою   економікою  (Західна   Європа, США, Японія та ін.)?

91. Якими    основними    морально-психологічними    якостями повинен володіти менеджер?

1.   Чесність, правдивість, справедливість, скромність, об'єктивність, принциповість, розсудлива воля і мужність, кому­нікабельність, інтелігентність тощо.

92.    Якими  основними   діловими  якостями  повинен   володіти менеджер?

1.   Компетентність (високий рівень професійних знань, прак­тичний досвід), а також організаторські здібності.

93. Що слід розуміти під компетентністю менеджера?

1.   Знання економіки.

2.   Досконале знання своєї справи, складних зв'язків явищ та процесів, можливих засобів та методів досягнення мети.

3.   Знання маркетингу.

4.   Знання психології працівників.

94. На які умовні групи можна поділити вимоги до менеджера як професійного керівника?

95. Що слід розуміти під діловими якостями менеджера?

1.   Здатність вирішувати оперативно поставлені завдання.

2.   Здатність   організовувати   своїх   підлеглих  для  виконання поставлених завдань.

3.   Здатність досягати  найкращих кінцевих результатів діяльності.

4.  Здатність  знаходити  у  рамках   своєї  компетенції,   повно­важень  та  засобів  найкращі   підходи  до  вирішення   поставлених завдань.

96. Що таке соціальна відповідальність у менеджменті?

1.       Реакція на соціальні проблеми суспільства.

2.       Добровільна реакція на соціальні проблеми суспільства з боку організації.

3.       Відповідне регулювання організації на проблеми суспільства.

4.       Реакція на економічні проблеми суспільства країни.

97. Принципи і норми моральних відносин міме працівниками різного службового статусу, що мають неоднакові службові права і обоє 'язки, розглядаються:

98.  Що взагалі слід розуміти під організаційною зміною?

1.     Зміну організаційної структури і технології.

2.     Зміну технології, повноважень, правил і стратегії.

3.     Зміну організаційної структури, продукції, технології, кадрів, повноважень, правил, стратегії тощо.

4.     Зміну кадрів і стратегії.

99. Організаційні зміни найчастіше сприяють:

100.  Що    слід    розуміти    під    ефективністю    менеджменту організації?

1.       Виконання основних господарських завдань.

2.       Досягнення певного обсягу прибутку.

3.       Досягнення запланованих результатів діяльності організації.

4.       Завоювання нових ринків збуту товарів та послуг.

содержание      ..     5      6      7      8     ..