содержание .. 18 19 20 21 ..

Клиническая диагностика животного с рентгенологией - часть 20

ночки, найбільша. Особливо вона зростає перед систолою шлуночків,

коли Починають скорочуватися передсердя.

Уроджені пороки серця у тварин виникають внаслідок порушення

перегородки між передсердями, шлуночками, незарощення

боталової гіротоки або овального отвору, через уроджене звуження

отворів у серці.

Інколи при пороках серця ендокардіальний шум супроводжується

своєрідним тремтінням грудної стінки (fremitus cardialis), яке виникає

внаслідок вібрації уражених клапанів і стінок судин. Таке тремтіння

нагадує відчуття, що виникає при погладжуванні кішки, яка

муркотить, тому цей феномен французькими лікарями був названий

муркотінням кішки (fremissement cataire).

У практиці ветеринарної медицини нерідко доводиться зустрі-

чатися з так званими функціональними шумами, причини яких ще

недостатньо з'ясовані. На відміну від органічних шумів, вони слабші

за силою, ніжніші, майже завжди мають дуючий характер і непостійні.

Функціональні шуми також бувають систолічні та діас-толічні.

Систолічні функціональні шуми виникають при відносній

недостатності правого або лівого атріовентрикулярних клапанів у

зв'язку з тоногенною дилятацією правого або лівого шлуночків серця і

розширенням відповідних атріовентрикулярних отворів; при гіпертензії

папілярних м'язів, коли стулки атріовентрикулярних клапанів

відтягуються сухожильними нитками вниз і не замикають повністю

атріовентрикулярні отвори; при гіпотензії папілярних м'язів, що

призводить до деякого прогинання стулок атріовентрикулярних

клапанів у період систоли шлуночків в бік передсердь та утворенню

вузької щілини між стулками; при анеміях різного походження, які

характеризуються значним збільшенням швидкості течії крові

внаслідок компенсаторного посилення роботи серця (у даному

випадку шуми вислуховуються в пункті найкращої чутливості клапанів

легеневої артерії, оскільки тут швидкість течії крові більша, ніж в

початковому відділі аорти).

Діастолічні функціональні шуми виникають при відносній недо-

статності клапанів аорти внаслідок зниження тонусу й розширення

аортального кільця; при відносній недостатності клапанів легеневої

артерії із-за зниження тонусу та розширення м'язового кільця

легеневої артерії; при спазмі лівого або правого атріовентрикулярних

м'язово-фіброзних кілець.

ДІАГНОСТИКА ПОРОКІВ СЕРЦЯ

Пороки серця (vitia cordis) характеризуються звуженням отворів

або недостатністю клапанів. У сільськогосподарських тварин вони

частіше бувають набутими і виникають при ускладненні ендокардиту.

Рідше зустрічаються уроджені пороки серця, зумовлені аномалією

розвитку даного органа. В зв'язку з наявністю в серці

чотирьох отворів і чотирьох клапанів розрізняють вісім/ так званих

простих пороків серця. Крім них, можуть бути склад/ні та комбіновані

пороки серця. Складний порок серця виникає при одночасному

звуженні отвору й недостатності клапана, який закриває цей отвір, а

комбінований порок характеризується комбінацією уражень клапанів і

отворів у різних відділах серця. Частіше пороки серця зустрічаються у

собак, коней, свиней, рідше у великої рогатої худоби.

Для діагностики пороків серця необхідно встановити стійкість

«ндокардіального шуму, збігання його з фазою серцевої діяльності

(систолою чи діастолою) і пункт найкращої чутливості цього шуму.

Пороки вважаються компенсованими, якщо у тварин відсутні основні

загальні симптоми серцево-судинної недостатності — порушення

ритму серця, задишка, ціаноз і застійні (серцеві) набряки.

Стеноз лівого атріовентрикулярного отвору (Stenosis ostii atrio-

ventricularis sinistri) характеризується пресистолічним шумом (у кінці

діастоли), оскільки кров проходить через звужений отвір. Найбільш

чітко шум вислуховується у пункті найкращої чутливості

двостулкового клапана. Шлуночки знаходяться у фазі діастоли, а в

останню третину її починають скорочуватися передсердя, швидкість

течії крові збільшується, що призводить до появи пресисто-лічного

шуму.

Частина крові залишається у лівому передсерді, воно перепов-

нюється і гіпертрофується його м'яз, потім розвивається гіпертрофія

м'яза правого шлуночка, за рахунок чого даний порок частково

компенсується. Перший тон часто буває «хлопаючим» через

недостатнє наповнення кров'ю лівого шлуночка.

Стеноз правого атріовентрикулярного отвору (Stenosis ostii,

atrioventricularis dextri) супроводжується пресистолічним шумом в

пункті оптимум тристулкового клапана. Внаслідок стенозу правого

атріовентрикулярного отвору праве передсердя переповнюється кров'ю

й вона застоюється у великому колі кровообігу. Це призводить до

розширення, а потім гіпертрофії правого передсердя і лівого

шлуночка, за рахунок якого даний порок компенсується. Перший тон

«хлопаючий» виникає внаслідок недостатнього наповнення кров'ю

правого шлуночка.

Недостатність двостулкового клапана (Insufficient valvulae-

bicuspidalis) характеризується поверненням частини крові із лівого

шлуночка під час його систоли в ліве передсердя. При цьому внас-

лідок проходження її між нещільно прикритими стулками клапана

утворюється систолічний шум, який краще вислуховується у точці

найкращої чутливості двостулкового клапана. Він може компенсу-

ватися гіпертрофією лівого передсердя і лівого шлуночка, а потім, у

випадку декомпенсації, розвивається застій крові в малому колі

кровообігу, що призводить до гіпертрофії правого шлуночка.

Недостатність тристулкового клапана (Insufficientia valvulae

tricuspidalis) характеризується поверненням частини крові через

нещільно прикриті стулки клапана в праве передсердя при систолі

правого ІІілуночка, що зумовлює появу систолічного шуму в пункті

найкращої чутливості тристулкового клапана. Відбувається застій крові

в правому передсерді і правому шлуночку, виникає роз ширення, а

потім гіпертрофія цих відділів серця, яка компенсує порок. У йипадку

декомпенсації розвивається гіпертрофія лівого шлуночка. Для даного

пороку патогномонічним є позитивний вен-ний пульс. '

Звуження отвору аорти (Stenosis ostii aortae) супроводжується

систолічним шумом, оскільки в період систоли лівого шлуночка кров

через звужений отвір проходить з більшою швидкістю, ніж у здорових

тварин. Найкраще вислуховується даний шум в punctum optimum

аорти. Застій крові в лівому шлуночку призводить до його гіпертрофії,

яка може тривалий час компенсувати порок. Для цього пороку

характерний повільний артеріальний пульс (p. tar-dus).

Стеноз отвору легеневої артерії (Stenosis ostii arteriae pulmona-

lis). Під час систоли правого шлуночка кров проходить через зву-

жений отвір легеневої артерії з великою швидкістю і утворює си-

столічний шум у пункті оптимум клапанів легеневої артерії. Ком-

пенсується порок гіпертрофією міокарда правого шлуночка, проте

швидко розвивається декомпенсація, розширюється правий шлуночок,

з'являється застій крові у великому колі кровообігу, виникають ціноз,

задишка.

Недостатність клапанів аорти (Insufficientia valvularum aortae)

характеризується поверненням частини крові під час діастоли шлу-

ночків з аорти в лівий шлуночок, що викликає появу діастолічного

шуму в пункті оптимум клапанів аорти. Компенсується порок гі-

пертрофією лівого шлуночка. Оскільки частина крові повертається з

аорти в лівий шлуночок, то за кожною систолою в аорту викидається

більше крові, ніж у здорових тварин. Це зумовлює швидке й високе

підняття артеріальної стінки. Однак при діастолі зразу ж частина крові

повертається назад, тому пульсова хвиля швидко знижується. Такий

пульс називають стрибаючим (p. celer). Він є патогномонічним для

даного пороку.

Недостатність клапанів легеневої артерії (Insufficientis valvularum

arteriae pulmonalis) характеризується поверненням у період діастоли

частини крові з легеневої артерії в правий шлуночок. Виникає

діастолічний шум в пункті оптимум клапанів легеневої артерії. Порок

компенсується гіпертрофією правого шлуночка. При декомпенсації

з'являються задишка, бронхіт, ціаноз видимих слизових оболонок,

набряк легень.

ЕЛЕКТРОКАРДІОГРАФІЯ

Електрокардіографія полягає у графічній реєстрації електричних

явищ в серці, що виникають при його збудженні. Цей метод

дослідження став одним із найважливіших і об'єктивних у кардіології,

оскільки електрокардіограма являє собою письмову доповідь про

роботу серця, написану самим серцем. Початок црактичної

електрокардіографії був покладений голландським вченим Ейнтхо-

веном у 1903 р. після винаходу ним високочутливогц струнного

гальванометра, який став основною частиною електрокардіографа. В

1911 р. російські вчені А. Ф. Самойлов і В. Ф. Зеленій вперше

розкрили електрофізіологічну суть електрокардіограми. Основи ве-

теринарної електрокардіографії, особливо клінічної, заклали Г. В.

Домрачев, Р. М. Восканян, І. Г. Шарабрін, М. Р. Сьомушкін, В. І.

Зайцев, П. В. Філатов, М. О. Судаков, а також Н. Sporri, Е. Lepeschkin,

D. Detweiler та ін.

Фізіологічною основою електрокардіографії є біохімічні й біофізичні

процеси, що відбуваються в серцевому м'язі під час його збудження і

супроводжуються утворенням електроенергії, виникнення якої

пов'язане з переміщенням іонів. У стані спокою на зовнішній поверхні

клітинної оболонки переважають позитивно заряджені іони натрію, а

вздовж внутрішньої поверхні нагромаджуються негативно заряджені

гони калію. Кожний позитивний заряд урівноважений негативним і

становить електричний диполь. Таку клітину називають поляризованою

(рис. 29, а), вона є електроней-тральною і тому стрілка приєднаного

гальванометра не відхиляється, а на папері буде реєструватись пряма

(ізоелектрична) лінія. Якщо виникає імпульс збудження, то в цій точці

опір клітинної мембрани зменшується, позитивно заряджені іони натрію

пряму- ють усередину клітини, а негативно заряджені іони калію перемі-

щуються з клітини назовні. Настає фаза деполяризації (рис. 29, б).

Збуджена ділянка стає електронегативною щодо решти незбу-дженої

поверхні клітинної мембрани. Процес поступового охоплення клітини

збудженням називається деполяризацією. У цей період гальванометр

реєструє хвилю, спрямовану вгору, утворює вершину й потім знову

спускається до ізоелектричної лінії.

Момент повної деполяризації м'язової клітини характеризується

тим, що внутрішньоклітинне середовище повністю змінює негативний

заряд на позитивний, а поверхня мембрани, навпаки, з позитивно

зарядженої стає негативною. У цей період різниця потенціалів

відсутня (рис. 29, в) і тому стрілка гальванометра знаходиться на

нулі, а на папері реєструють пряму лінію.

Клітина, що перебуває у стані збудження, прагне швидко від-

новити свій початковий електричний стан. Відбувається зворотний

рух іонів калію всередину клітини, а іони натрію виходять з неї, тобто

за процесом деполяризації настає процес реполяризації —

29. Схема електричне? активності Ізольо-

ваного м'язового волокна

повернення клітини у стан спокою, причому фаза реполяриза-ції

починається на тій же ділянці (рис. 29, г). Під час реполяриза-ції

негативні заряди рухаються попереду позитивних, тобто мембранний

струм має протилежний рух, стрілка гальванометра буде відхилятися

у протилежний бік, а крива на папері буде відображати фазу

реполяризації у вигляді хвилі, спрямованої вниз від ізоелектричної

лінії. Із закінченням фази реполяризації внутрішньоклітинне

середовище стає зно

ву негативним,

а зовнішнє — позитивним (рис. 29, д), різниця потенціалів відсутня,

стрілка гальванометра встановиться на нулі і знову з'явиться ізолінія.

Запис електричних явищ, що утворюються в міокарді, анало-

гічний. Тканини тварин є добрим провідником, і біоелектричні явища,

що виникають у серці, проводяться на поверхню тіла. Біоструми

відводяться від поверхні тіла за допомогою електродів, які з'єднують

з електрокардіографом.

У даний час у практиці ветеринарної медицини та в науці най-

більш широко використовують електрокардіографи з механічним

записом електричних потенціалів серця, а також електрокардіографи

з електроннопроменевою трубкою. Як перші, так і другі можуть бути

одно- і багатоканальними. Найбільш точну реєстрацію електричних

потенціалів серця одержують за допомогою термозапису їх на

спеціальній діаграмній стрічці. У практиці ветеринарної медицини

краще всього використовувати портативні транзисторні

електрокардіографи з комбінованим живленням — акумуляторним і

від електричної мережі.

В останній час була розроблена й запропонована радіотелемет-

рична апаратура, яка дає змогу реєструвати біоструми серця на

відстані. Крім того, є фоноелектрокардіографи, які одночасно можуть

реєструвати звукові та електричні явища в серці.

У практиці ветеринарної медицини найбільш широко застосо-

вують запропоновані Г. В. Домрачевим і P. M. Восканяном відве-

дення електричних потенціалів серця від кінцівок. Для цього на

попередньо змочені теплим 5—10%-ним розчином натрію хлориду

волосяний покрив і шкіру накладають електроди на грудні та тазові

кінцівки (у великих тварин у ділянці п'ясті грудних і плюсни

тазових кінцівок, а у дрібних тварин — в ділянці передпліччя і го-

мілки). Електрод на правій тазовій кінцівці е заземленням тварини

через електрокардіограф. У першому відведенні електричні по-

тенціали серця відводять від ~обох грудних кінцівок, в другому — від

правої грудної кінцівки та лівої тазової і в третьому відведенні — від

лівої грудної і лівої тазової кінцівок. У сучасних електрокардіографах

праву грудну кінцівку з'єднують з негативним полюсом реєструючого

пристрою, ліву тазову — з позитивним, ліву грудну в першому

відведенні — з позитивним, а в третьому відведенні — з негативним

полюсом. Таким чином, в першому відведенні реєструють в

основному електричні потенціали лівої частини серця, у другому —

всього серця і в третьому відведенні — правої частини серця. При

цьому до електрода на правій грудній кінцівці приєднують провід

апарата з червоним наконечником, на лівій грудній кінцівці — з

жовтим, на лівій тазовій — із зеленим і до електрода на правій тазовій

кінцівці — з чорним наконечником. Чутливість реєструючого пристрою

електрокардіографа, як правило, установлюють так, щоб різниця

потенціалів в 1 мВ мала відхилення пера або електронного променя

на 10 мм.

Крім основних відведень від кінцівок, для реєстрації електричних

потенціалів серця у великої рогатої худоби були запропоновані

тулубо-фронтальні та сагітальні (Рощевський М. П., 1965), грудні, а

також уніполярні й посилені уніполярні грудні та від кінцівок.

При фронтальних відведеннях електроди накладають в краніальній

частині лівого та правого плечових суглобів і в ділянці основи

мечовидного хряща. В першому відведенні електричні потенціали

серця реєструються електродами, накладеними на краніальну час-

тину правого й лівого плечових суглобів, в другому—краніальну

частину правого плечового суглоба та ділянку основи мечовидного

хряща; у третьому відведенні потенціали серця реєструються елек-

тродами, накладеними на краніальну частину лівого плечового су-

глоба і ділянку основи мечовидного хряща.

Уніполярні відведення відрізняються від звичайних біполярних

тим, що індиферентним електродом є так званий центральний, який

об'єднує усі три електроди, при посилених уніполярних відведеннях

індиферентним електродом є центральний, який об'єднує два

електроди, а третій є диферентним (активним). Уніполярні від-

ведення дають змогу одержати парціальні електрокардіограми серця і

здійснювати точнішу діагностику його захворювань. Посилені

уніполярні відведення забезпечують більш чіткий запис електро-

кардіограми, з більшим вольтажем зубців.

Електрокардіограма (ЕКГ) складається з рівної ізопотенціаль-ної

лінії та п'яти зубців, які, як правило, позначають буквами ла-

тинського алфавіту (рис. ЗО). Три зубці (Р, R і Т) розміщені вверх

від ізопотенціальної лінії і називають позитивними, а два (Q і S), що

знаходяться внизу від неї, називають негативними.

Зубець Р відбиває процеси збудження у передсердях. У нормі

праве передсердя (висхідна лінія) збуджується раніше лівого й тому

позитивна амплітуда правого передсердя дає перевагу над

негативною амплітудою лівого, що робить зубець Р позитивним.

Інтервал PQ показує час проходження імпульсу від синусового

вузла до м'язів шлуночків (передсердно-шлуночкової провідності).

Далі йде шлуночковий комплекс QRST. Він складається із початкової

частини — QRS, яка відображає поступове охоплення збудженням

міокарда шлуночків і кінцевої частини — зубця Т, який показує

процеси реполяризації (відновлення позитивного заряду), тобто

обмінні процеси в міокарді шлуночків при переході їх із стану

збудження у стан спокою. Сегмент ST у здорових тварин розміщений

на ізоелектричній лінії. Він відповідає періоду повної деполяризації

(появі негативного заряду) міокарда шлуночків, коли вони знаходяться

у стадії повного збудження і різниця потенціалів між їх основою і

верхівкою відсутня.

В ЕКГ розрізняють два періоди: систолічний — від початку зубця Р

до кінця зубця Т і діастолічний (ТР) — від кінця зубця Т до початку

чергового зубця Р. У свою чергу в систолічному періоді виділяють

електричну систолу шлуночків серця, якій відповідає продовженість

комплексу QRST.

Електрокардіограма при фронтальних відведеннях має дещо іншу

форму порівняно з одержаною при стандартних відведеннях (рис. 31).

Зубець Р у такій електрокардіограмі виражений чітко, завжди

позитивний, часто з невеликим розщепленням верхівки, зубець R —

невеликої величини і лише в деяких тварин він зрівнюється з

глибоким S. Як правило, зубець S є найвиразнішим елементом ЕКГ.

Він широкий, глибокий, його нисхідне коліно круте, а висхідне —

пологе. Добре виявляється позитивний зубець Т. Вважається, що

така форма ЕКГ у великої рогатої худоби повин-

на бути основною, оскільки при фронтальних відведеннях добре

реєструються біопотенціали основи й верхівки серця, а при стан-

дартних відведеннях — різниця потенціалів між точками тіла тва-

рини, розміщеними лише в ділянці проекції потенціалів верхівки

серця.

При аналізі ЕКТ визначають: форму й спрямованість зубців від

ізопотенціальної лінії; висоту або вольтаж зубців (у мм або в mV);

подовженість зубців та інтервалів (с); положення щодо ізо-

електричної лінії на форму сегмента ST; напрямок електричної осі

серця (лінії, яка з'єднує дві точки в серці з найбільшою різницею

потенціалів). На основі одержаних результатів визначають кілька

показників, які виражають у процентах: систолічний — відношення

продовженості електричної систоли шлуночків — QRST до про-

довженості всього серцевого циклу — RR; відносну атріовентрику-

лярну провідність — відношення продовженості інтервалу PQ до

продовженості усього серцевого циклу; продовженість інтервалу PQ

по відношенню до електричної систоли шлуночків; продовженості

зубців Р і Т до всього серцевого циклу.

Електрокардіограма дає змогу визначити порушення серцевого

ритму, гіпертрофію відділів серця, запальні й дистрофічні процеси

в міокарді, стан коронарного кровообігу, а також забезпечує

об'єктивний контроль при застосуванні серцевих та інших лікар-

ських засобів, які можуть спричиняти зміни функції серця.

Так, зубець Р може бути збільшеним при гіпертрофії перед-

сердь, симпатикотонусі, в початковій стадії гострого міокардиту або

зменшеним і розширеним — при уповільненні проведення збудження

по м'язу передсердь, що спостерігається при розвитку дистрофічних

процесів у міокарді (міокардозі, у другій стадії гострого міокардиту).

Негативним, тобто спрямованим вниз від ізоелек-тричної лінії

серця, зубець Р стає при виникненні імпульсу збудження не у вузлі

Кис-Флака, а в лівому передсерді або поблизу

атріовентрикулярного вузла і поширюється в протилежному на-

прямку.

Інтервал PQ може бути подовженим при збудженні вагусу і

морфологічних змінах провідникової системи та міокарда перед-

сердь, що можна диференціювати проведенням фізичного наван-

таження або атропіновою пробою. Якщо причиною продовження

інтервалу PQ є ваготонія, то після проведення (проганяння) тварини

або ін'єкції атропіну інтервал PQ зменшується, а при дистрофічних

змінах міокарда, навпаки, стає більш тривалим (при міокардозі,

міокардіофіброзі). Зменшення продовженості інтервалу

спостерігається при підвищеній збудливості міокарда, що

характерно для першої стадії гострого міокардиту.

Комплекс QRS може бути розширеним і деформованим (при

міокардозі, перикардиті), а вольтаж окремих зубців його стає більшим

або меншим. Високий зубець R виявляють у першу стадію

содержание .. 18 19 20 21 ..