МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

Обліково-фінансовий факультет

Вінниця - 2004

Вступ

Не так багато часу пройшло з початку реформування аграрного сектора економіки. Деякі новації поступово приживалися, а деякі залишалися неприйнятими. Адже закони на папері не завжди відповідають реаліям сьогодення. Інколи виникають певні невідповідності, що потребують уточнень та подальшого обговорення

В ці часи найважче приходиться сільськогосподарським товаровиробникам, більшість з яких знаходиться на межі виживання. Деяким підприємствам пощастило отримати у спадок непогану матеріало-технічну базу та, коли за справу візьметься дбайливий господар, що справді хоче і може працювати на землі. Нерідко виходить так, що новий власник земель, користуючись білими плямами в законах, забирає у підприємства все, залишаючи поля в бур’янах та без роботи людей. В такому випадку проблема може мати дві сторони - небажання ризикувати або ж відсутність державної підтримки.

Одну з провідних ролей під час управління сільськогосподарським виробництвом займають облік та аналіз на підприємстві, які дають можливість контролювати майно, виявляти стан справ на підприємстві та приймати обгрунтовані рішення.

На початку цього тисячоліття облікова система України зазнала кардинальних змін, що зумовлено переходом до Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку. Змінилися підходи щодо оцінки всіх об’єктів бухгалтерського обліку, введено новий План рахунків.

Значні зміни торкнулися і методів оцінки та обліку підприємства.

Все це привело до необхідності зміни облікової політики на підприємстві, яка потягнула за собою переоцінку всього майна.

Облік активів підприємства - досить важлива ланка обліку, адже саме за їх допомогою відбувається сам процес виробництва. Постійно слід контролювати наявність певних груп активів та їх співвідношення. Облік активів дає можливість дізнатися про забезпеченість ними підприємства. Наявність та структурні співвідношення між окремими групами активів визначають ліквідність підприємства, що важливо під час оцінки фінансового стану.

Зміни обліку потягнули за собою зміни в аналізі діяльності підприємства. Спрощення фінансової та статистичної звітності дещо ускладнює проведення детального аналізу зовнішніми користувачами.

Для того щоб провести ретельний аналіз, на підприємстві слід складати внутрішньогосподарську звітність, а, на жаль, на небагатьох підприємствах це роблять.

Практично, на сучасному етапі дуже мало підприємств приділяють увагу економічному аналізу. Це можна пояснити чи то браком спеціалістів чи нерозумінням важливості аналізу. Адже саме економічний аналіз вивчає зміни в динаміці об’єктів обліку, пояснює причини цих змін, що всвою чергу дає можливість попередити погіршення ситуації.

Дана робота присвячена вивченню обліку та аналізу активів на конкретному підприємстві, пошук недоліків та шляхів їх усунення.

Розділ 1. Теоретичні аспекти обліку і аналізу активів підприємства

1.1 Економічна сутність активів та їх використання на сучасному етапі

Відповідно до Національних стандартів бухгалтерського обліку активи являють собою ресурси, контрольовані підприємством в результаті минулих подій, використання яких, як очікується, приведе, до надходження економічних вигод у майбутньому.

Активи підприємства, простіше кажучи, все його майно, включають в себе необоротні активи, оборотні активи та витрати майбутніх періодів.

До необоротних активів належать нематеріальні активи, незавершене будівництво, основні засоби, довгострокові фінансові інвестиції, довгострокова дебіторська заборгованість, відстрочені податкові активи, інші необхідні активи.

Нематеріальний актив – це немонетарний актив, який не має матеріальної форми, може бути ідентифікований, тобто відокремлений від підприємства, та утримується підприємством з метою використання більше одного року (або одного операційного циклу, якщо він перевищує один рік) для виробництва, торгівлі, в адміністративних цілях, наданні в оренду іншим особам.

Основні засоби – це матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів і послуг, надання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він триваліший за рік).

До складу інших необоротних матеріальних активів відносяться предмети, термін експлуатації яких не перевищує один рік або операційний цикл (якщо він довший за рік): тимчасові нетитульні споруди; предмети прокату, інвентарна тара, бібліотечні фонди тощо.

Довгострокові фінансові інвестиції являють собою вкладення підприємства у цінні папери інших підприємств, облігації державних та місцевих позик,статутний капітал інших підприємств, створених на території країни та за кордоном тощо.

Довгострокова дебіторська заборгованість – це сума дебіторської заборгованості фізичних та юридичних, яка не виникає в ході нормативного циклу та буде погашена після дванадцяти місяців з дати балансу.

До оборотних активів належать запаси, товари, векселі одержані, поточна дебіторська заборгованість, поточні фінансові інвестиції, грошові кошти та їх еквіваленти.

Під запасами розуміють активи які використовуються для подальшого продажу споживання під час виробництва продукції, виконання робіт та подання послуг, а також управління підприємством.

До товарів належать матеріальна або нематеріальна власність, яка реалізується на ринку.

Поточна дебіторська заборгованість – це сума дебіторської заборгованості, яка виникає в ході нормального операційного циклу або буде погашена протягом дванадцяти місяців з дати балансу.

До поточних фінансових інвестицій включаються фінансові інвестиції, якщо встановлений строк їх погашення не перевищує одного року або вкладення здійснені без наміру отримувати доходи по них більше одного року.

Під грошовими коштами розуміють готівку, кошти на рахунках в банку та депозити до запитання.

Еквіваленти грошових коштів – короткострокові високолiквiднi фінансові інвестиції, які вiльно конвертуються у певні суми грошових коштів і характеризуються незначним ризиком зміни вартості.

Витрати майбутніх періодів – витрати підприємства, що мали місце протягом поточного або попередніх звітних періодів, але належать до наступних звітних періодів.

Під час написання роботи розглянено значний перелік спеціальної літератури. В наступні таблиці подається перелік літературних джерел, їх коротка характеристика та мета використання під час обліку та аналізу активів підприємства.

Таблиця 1

Спеціальна література з обліку та аналізу активiв

1.2 Економiчно- правовий аналiз активiв

Пiд час вивчення теми розглянуто нормативнi акти, що описанi в наступнiй таблицi.

Таблиця 2

Нормативи документи з обліку активів підприємства

Розділ 2 Характеристика об’єкта дослідження

2.1 Аналіз організаційно-правового стану підприємства

Написання дипломної роботи проходить з використанням в якості об’єкта вивчення Товариства з обмеженою відповідальністю „Лан”, що знаходиться в с. Гайове Барського району.

Товариство створено і діє на підставі Статуту зареєстрованого Барського районною адміністрацією 21 лютого 2000 року. Копія статуту прикладена до роботи (додаток 1).

Відповідно до вище зазначеного Статуту і чинного законодавства України ТОВ „Лан” є юридичною особою і створене в процесі реорганізації та є юридичним правонаступником колективного сільськогосподарського підприємства ім. Щорса с. Гайове.

Товариство має право від свого імені укладати договори, набувати майно, а також майнові та особисті немайнові права, вступати в зобов’язання, бути позивачем в арбітражному та третейському судах.

ТОВ „Лан” має свій самостійний баланс відокремлене майно, а також розрахунковий та інші рахунки в банківських та інших кредитних установах для зберігання грошових коштів здійснення всіх видів розрахункових, кредитних та касових операцій.

Товариство несе відповідальність за своїми зобов’язаннями всім майном, на яке відповідно до законодавства може бути звернене стягнення. Засновники не відповідають за зобов’язаннями товариства, а товариство не відповідає за зобов’язання засновників. Засновники зазнають збитків у межах своїх внесків.

Засновниками товариства можуть бути, як українські так і іноземні юридичні та фізичні особи, крім випадків передбачених законодавчими актами України.

Товариство може бути учасником будь-якого іншого господарського товариства та об’єднання підприємств чи організацій, має право створювати дочірні підприємства, філії, представництва та інші відокремлені підрозділи, які можуть діяти від свого імені на основі положень про них. Товариство може вступати в союзи, а також приймати участь у концернах, асоціаціях та інших об’єднаннях підприємств, також випускати, реалізувати та купувати цінні папери.

В Статуті затверджені наступні права товариства:

- здійснювати волювання, користування та розпорядження своїм майном і грошовими коштами;

- самостійно вирішувати питання планування, проектування, організації виробництва, розміщення обладнання, матеріалів, структурних підрозділів, служб, а також комерційної діяльності;

- самостійно вирішувати питання прийому та звільнення, встановлювати форми та розмір оплати праці та матеріального заохочення співробітників товариства та осіб, що приймають участь в його роботі;

- самостійно купувати, міняти, орендувати, в підприємств, організацій, закладів і фізичних осіб будівель, транспорт, устаткування, сировину, матеріали та інше майно;

- списувати з балансу своє майно в тому випадку коли воно фізично або морально застаріло, зносилося, або проводити відчуження свого майна будь-яким зручним шляхом;

- передавати своє майно в користування іншим юридичним та фізичним особам, здавати в оренду, здійснювати лізингові операції або продавати;

- здійснювати зовнішньоекономічну діяльність;

- інші права передбачені законодавством України.

- Товариство має свою печатку, штампи, бланки, товарні знаки та іншу фірмову символіку, зразки якої затверджуються директором.

- Основними видами діяльності, якими займається ТОВ „Лан” є:

- організація виробництва, переробка та реалізація різноманітних видів екологічночистої сільськогосподарської продукції, в тому числі рослинництва, тваринництва, рибальства, бджільництва, іншої продукції;

- проведення селекційної роботи в рослинництві і тваринництві;

- виробництво та реалізація продукції виробничо-технічного призначення товарів народного споживання, продуктів харчування, сільськогосподарської продукції тощо;

- розробка і провадження в практику науково обґрунтованих систем захисту тварин, хутрових звірів і риб від поширених хвороб різної етіології;

- організація оптової та роздрібної торгівлі матеріальними та сировинними ресурсами, продукцією, виробничо-технічного призначення, товарами народного споживання, сільськогосподарською та іншою продукцією;

- проведення ярмарків, аукціонів, виставок, виставок-продажу та організація інших аналогічних закладів;

- організація виробництва, ремонту та експлуатації об’єктів житлового та не житлового призначення;

- транспортні перевезення;

- створення та комплексна експлуатація власної мережі магазинів, кіосків, торгових точок для реалізації сільськогосподарської продукції;

- збір та переробка втор сировини та відходів промисловості;

- купівля, продаж, надання в оренду будівель, приміщень, обкладення, та іншого нерухомого майна.

Майно товариства складається з основних фондів та оборотних коштів, а також інших цінностей.

Джерелами формування є:

- грошові кошти, майно, а також майнові права передані йому засновниками;

- кошти, майно та майнові права одержані в результаті господарської діяльності;

- інші кошти, майно та майнові права (в тому числі на інтелектуальну власність).

Ризик випадкової загибелі або надходження майна, що є власністю товариства, і що передане йому в користування засновниками несе товариство.

Засновники товариства не мають відокремлених прав на окремі об’єкти, що входять до складу майна товариства.

Товариство має право орендувати землю та майно у власників земельних та майнових паїв на договірній основі.

З метою забезпечення діяльності Товариства за рахунок внесків засновників створено Статутний капітал в розмірі 7,4 тис. грн.

Вкладами засновників можуть бути:

Будинки, споруди, обладнання, нематеріальні активи, запаси, грошові кошти (в тому числі й в іноземній валюті).

До моменту державної реєстрації кожен засновник повинен був внести 30% грошових коштів у статутний капітал. Залишок частки Статутного капіталу вноситься протягом року після реєстрації товариства.

Товариство має право змінювати розмір Статутного капіталу. Кожен засновник має право подати свою частку Статутному капіталі.

Товариство створює Резервний капітал в обсязі 25% від Статутного капіталу, який формується шляхом щорічних відрахувань від суми чистого прибутку. В Статуті товариства передбачено такі права засновників:

- брати участь в управлінні справами товариства;

- брати участь в розподілі прибутку та одержувати його частину відповідно до внеску;

- одержувати інформацію про діяльність товариства;

- інші права передбачені законодавством України.

- Засновники зобов’язані:

- додержуватися установчих документів товариства і виконувати рішення його зборів;

- виконувати свої зобов’язання щодо майнової участі;

- оплачувати свою частку;

- не розголошувати комерційну таємницю та конфіденційну інформацію про діяльність товариства;

- сприяти товариству у здійсненні його діяльності;

- не приймати участі в різного роду діяльності, яка може перешкоджати вирішенню господарських питань товариства;

- нести інші обов’язки передбачені чинним Законодавством України.

Вищим органом управління товариства є збори засновників. До них входять засновники або їх представники. Учасник товариства має право передати свої повноваження у зборах іншому учаснику або представнику іншого засновника. Кожний учасник має голоси пропорційно до внеску в Статутний капітал. У випадку, коли ухвалою зборів засновників можуть бути порушені інтереси ще одного або декількох засновників, зокрема під час розгляду питання про виключення засновника з товариства, ці засновники або їх представники у голосуванні участі не беруть.

Збори обирають свого голову на три роки із числа засновників або їх представників.

До виняткової компетенції зборів засновників належить:

- зміна Статуту;

- обрання і відкликання членів ревізійної комісії;

- затвердження річних результатів діяльності товариства;

- створення, реорганізація і ліквідація дочірніх підприємств філій або представництв;

- прийняття ухвали про припинення діяльності товариства;

- виключення засновника з товариства тощо.

Збори засновників вважаються дійсними, якщо на них присутні засновники (їх представники), що посідають загалом більше 55% голосів, а з питань, що потребують одностайності – всі засновники.

Збори засновників скликаються не менше одного разу на рік.

У товаристві створюються одноосібний виконавчий орган – Директор, який здійснює поточне управління діяльністю товариства.

Директор має право без доручення виконувати дії від імені товариства. Він розв’язує всі питання діяльності товариства крім тих, що становлять виняткову компетенцію зборів засновників. Директор є підзвітним зборам засновникам і організовує виконання їх ухвал.

Контроль за діяльністю товариства здійснюється ревізійною комісією, що створюється зборами засновників у кількості трьох осіб.

2.2 Аналіз фінансового стану підприємства

Проведення фінансового стану підприємства має доволі важливе значення, адже дає змогу зробити висновки щодо ефективності інвестування в підприємства, його ліквідності, фінансової стійкості для прийняття рішень.

Аналіз фінансового стану ТОВ „Лан” почнемо загальної оцінки стану майна. Розрахунки наведені табл. 3

Таблиця 3

Загальна оцінка стану майна

Аналіз проведено з використанням річного балансу ТОВ „Лан” за 2001-2003 р.р.

З таблиці 3 можна зробити висновки, що підприємство останніми роками не розширювало своє виробництво. Це випливає з того, що в 2001-2002 р.р. відбувався постійний спад вартості усього майна підприємства. Особливо такий спад спостерігається в 2001 році. В наступні роки бачимо уповільнення спаду. Єдиною причиною зменшення вартості необоротних активів може бути уцінка основних засобів, а також їх часткова реалізація та ліквідація.

В 2001 році спостерігаємо збільшення вартості оборотних активів за рахунок зміни виробничих запасів на 115 тис.грн. При цьому зменшується сума дебіторської заборгованості.

В 2002 році вартість майна ТОВ „Лан” також зменшилося. Але, в цьому випадку здебільшого за рахунок зменшення вартості оборотного капіталу. Вартість оборотного капіталу зменшилася за рахунок зменшення суми запасів. При цьому зростає дебіторська заборгованість.

В 2003 році бачимо незначне покращення ситуації. За цей період зросла вартість необоротних активів. Сума зміни оборотного капіталу залишилася приблизно такою як в 2002 році. Але, в 2003 році зміна вартості оборотних активів відбулася за рахунок зменшення дебіторської заборгованості.

Щодо структури активів підприємства то різкі зміни спостерігаються в 2001 році, коли за рахунок скорочення вартості необоротних активів, які поступилися місцем оборотним активам на 41,8%. В слідуючи роки спостерігається протилежна тенденція – поступове підвищення питомої ваги вартості необоротних активів в складі майна ТОВ „Лан”.

Позитивним явищем під час оцінки майна підприємства є поступове збільшення суми та питомої ваги грошових активів та їх еквівалентів як найбільш високоліквідних активів.

Далі проведемо детальніший аналіз структури оборотних активів.

Таблиця 4

Аналіз структури оборотних активів

Отже, з таблиці 4 бачимо, що збільшення вартості оборотних активів відбувається лише в 2001 році. Ця зміна пов’язана зі збільшенням вартості тварин на вирощуванні та відгодівлі, а також незавершеного виробництва. При цьому вартість всіх інших оборотних активів зменшується. Аналогічні зміни відбуваються і в структурі оборотних активів на кінець 2001 року питома вага вартості тварин на вирощуванні та відгодівлі і незавершеного виробництва також зросла.

В 2002 р. вартість оборотних активів зменшилася. До цього привело зменшення суми виробничих запасів, тварин на вирощуванні та відгодівлі, незавершеного виробництва та готової продукції. При цьому зросла дебіторська заборгованість. Внаслідок таких змін значно зросла питома вага дебіторської заборгованості (на 12,5 %).та зменшилася питома вага виробничих запасів (на 10,6 %) в загальній структурі оборотних активів.

В 2003 році відбувається зворотне явище - виробничі запаси за рахунок збільшення їх вартості витісняють дебіторську заборгованість, питома вага якої зменшується. Найбільше зростає питома вага незавершеного виробництва.

Далі проводимо аналіз ліквідності ТОВ “Лан”. Для цього згрупуємо активи та зобов’язання підприємства відповідно до їх ліквідності (активи) та терміновості (зобов’язання).

Таблиця 5

Групування активів підприємства відповідно до їх ліквідності

Під час групування активів в таб. 5 взято до уваги те, взято до уваги те, що високоліквідними і найбільш мобільними активами (А₁ ) є грошові кошти у касі та на рахунках у банку, тому що вони в будь-який час можуть бути використані для здійснення всіх господарських операцій, тобто вони мають абсолютну ліквідність. Менш ліквідними є кошти в дебіторській заборгованості (А₂ ), адже немає впевненості в строках їх надходження. Наступними активами за рівнем ліквідності є товари, готова продукція і виробничі запаси (А₃ ), які можна продати або використати в погашення заборгованості. Необоротні активи підприємства, як правило, не передбачають реалізовувати або ліквідувати, тому що за умови їх ліквідації зменшуються обсяги господарської діяльності. Відповідно такі активи відносяться до четвертої групи – важко- ліквідні активи. Сюди ж віднесемо незавершене виробництво.

Таблиця 6

Групування зобов’язань підприємства відповідно до їх терміновості

В таблиці 6 зобов’язання підприємства згруповано за строками їх погашення. При чому найбільш терміновими (П₁ ) вважаються поточні зобов’язання підприємства перед постачальниками, державою і працівниками, оплата яких визначається моментом виникнення заборгованості за наслідками здійснених господарських операцій.

Поточні зобов’язання (П₂ ) визначаються строком погашення одержаних позикових коштів за період менше одного року. Довгострокові зобов’язання (П₃ ) визначаються терміном погашення позикових коштів за період більше одного року. Постійні зобов’язання – це зобов’язання перед власниками суб’єкта господарювання в частині формування власного капіталу.

Побудуємо баланси ліквідності підприємства за 2001-2003 рр.

Таблиця 7

Аналіз ліквідності балансу 2001-2003 рр.

Для визначення ліквідності балансу порівняно підсумки по сумах активів і зобов’язань.

Баланс підприємства вважають абсолютно ліквідним, якщо виконуються наступні співвідношення:

А₁ >П_1, А₂ >П₂ , А₃ >П₃ , А₄ <П₄ (1)

Отже, співвідношення на початок 2001 року:

4<680, 439>0, 1073>72, 9428<10202

Співвідношення на початок 2002 року:

4<576, 384>0, 1123>0, 1537>2488

Співвідношення на початок 2003 року:

8<535, 575>95, 1087>0, 1290<2330

Співвідношення на кінець 2003 року:

16<384, 506>280, 1078>0, 1291<2307

В усіх випадках лише перша нерівність має відмінне від оптимального варіанту значення. Це говорить про те, що підприємство не має на балансі значної суми грошових коштів. Це не обов’язково слід оцінювати як негативне явище, адже в умовах інфляції надлишок по статтях грошових коштів також є небажаним.

Для комплексної оцінки ліквідності балансу визначаємо загальний показник ліквідності за формулою 2.

Л_З = (А₁ ×Пв_а1 +А₂ ×Пв_а2 +А₃ ×Пв_а3) : (П₁ ×Пв_П1 +П₂ ×Пв_П2 +П₃ ×Пв_П3 ) (2)

де Л_З - загальний показник ліквідності;

ПВ_Аn та ПВ_Пn - питома вага відповідних груп активів та пасивів в їх загальному підсумку Отже, загальний показник ліквідності по роках:

Таблиця 8

Загальний показник ліквідності

Отже, в 2001 році відбулося підвищення загального показника ліквідності, що характеризує покращення фінансового стану ТОВ “Лан” у порівнянні з попереднім періодом.За 2002 р. даний показник дещо знизився. Найвищий рівень показник мав на кінець 2003 р., що характеризує тенденцію покращення стану справ на підприємстві.

Далі розглянемо показники ліквідності детальніше.

При цьому визначаємо такі показники:

- величина чистих оборотних активів, що дорівнює різниці між сумою поточних активів та поточних зобов’язань;

- коефіцієнт поточної (загальної) ліквідності (покриття), який дорівнює відношенню суми поточних активів до суми поточних зобов’язань;

- коефіцієнт швидкої (проміжної) ліквідності, який дорівнює відношенню суми грошових коштів, поточних фінансових інвестицій, дебіторської заборгованості до суми поточних зобов’язань;

- коефіцієнт абсолютної ліквідності, що дорівнює відношенню суми грошових коштів і поточних фінансових інвестицій до суми поточних зобов’язань;

- частка оборотних коштів в активах.

Розрахунки занесено в таб. 9

Таблиця 9

Показники ліквідності підприємства

З таблиці 9 бачимо, що в 2001 р.спостерігався ріст робочого капіталу, що характеризує покращення стану справ на підприємстві. Але в наступних роках бачимо зворотну тенденцію.

Рівень коефіцієнта покриття, тобто можливості підприємства погасити поточні зобов’язання за рахунок поточних активів, за 2001 р. Досяг максимального значення, а за 2002 р. Він різко знизився. В 2003 р. Ситуація щодо цього показника дещо покращилася. За усі ці роки коефіцієнт покриття досягав нормативного значення.

Аналіз коефіцієнта швидкої (проміжної) ліквідності виявив позитивні тенденції - ріст показника за 2001-2003 роки. Лише на кінець 2003 року бачимо незначний спад. Якщо розглянути детально звітність підприємства, то побачимо, що даний показник збільшувався лише за рахунок дебіторської заборгованості, що говорить про передчасність позитивних висновків.

Аналіз коефіцієнта абсолютної ліквідності, який показує здатність підприємства покрити свої борги за рахунок грошових коштів, ивявив, що даний показник за 2001-2002 роки не змінювався, а на кінець 2003 року зріс втричі. Це має позитивне значення в діяльності підприємства

Частка оборотних коштів в активах різко змінилася лише в 2001 році. Але, згідно з раніше проведеним аналізом, така зміна пов’язана зі зміною суми необоротних активів. Далі цей показник має незначну тенденцію до спаду.

Далі проаналізуємо фінансову стійкість підприємства, визначимо тип фінансової стійкості ТОВ “Лан” за три попередніх роки. Для цього необхідно визначити наявність власних оборотних засобів, що дорівнює сумі власного капіталу, забезпечень наступних витрат і

платежів та доходів майбутніх періодів зменшеної на вартість необоротних активів підприємства.

Далі визначаємо наявність власних і довгострокових позикових джерел коштів для формування запасів і витрат, що дорівнює сумі власних оборотних коштів та довгострокових кредитів і позикових коштів.

Далі визначаємо загальну величину основних джерел коштів для формування запасів і витрат, що дорівнює сумі власних оборотних коштів та довгострокових кредитів і позикових коштів.

Далі визначаємо загальну величину основних джерел коштів для формування запасів і витрат що дорівнює сумі власних і довгострокових позикових джерел для формування запасів витрат та короткострокових кредитів і позикових коштів.

Для визначення типу фінансової стійкості використовується показник рекомендовані в економічній літературі:

(3)

де - надлишок (+) нестача (-) власних оборотних коштів

- надлишок (+) або нестача (-) власних і довгострокових позикових джерел формування запасів і витрат;

- надлишок (+) або нестача (-) загальної величини основних джерел для формування запасів і витрат.

Надлишок (нестача) власних оборотних коштів визначається за формулою:

(4)

де - наявність власних оборотних коштів;

Z – сума запасів і витрат.

Надлишок (нестача) власних і довгострокових позикових джерел для формування запасів і витрат визначається за формулою:

(5)

де Е^Т – наявність власних оборотних і довгострокових джерел коштів.

Надлишок (нестача) загальної величини основних джерел для формування запасів і витрат визначається за формулою:

(6)

де Е^Е – загальна сума джерел коштів для формування запасів і витрат.

Функція правомірного показника визначається таким чином:

;

Виділяють чотири типи фінансової стійкості.

1. абсолютна стійкість фінансового стану спостерігається, якщо:

> 0,

> 0, S (1,1,1) (7)

> 0.

2. Нормальна стійкість фінансового стану, якщо:

< 0,

> 0, S (0,1,1) (8)

> 0.

3.Нестійкий фінансовий стан, якщо:

< 0,

< 0, S (0,0,1) (9)

> 0.

2. Кризовий фінансовий стан, якщо:

< 0,

< 0, S (0,0,0) (10)

< 0.

Для характеристики фінансової стійкості ТОВ “ Лан” аналітичні дані сформовано в таб. 10

Таблиця 10

Аналіз фінансової стійкості підприємства

З таблиці 10 бачимо, що за останні роки ТОВ «Лан» мало нестійкий фінансовий стан. Це пов’язано з тим, що значну суму власних коштів вкладено в необоротні активи. Інша ж частина власних коштів не покриває вартості запасів і витрат. Запаси і витрати підприємства сформовані із залученням короткострокових позикових коштів.

Підприємству рекомендується переглянути склад необоротних активів та ліквідувати або ралізувати ті, що не відіграють важливу роль під час виробництва. Також слід переглянути склад запасів. Рекомендується залучити довгострокові позикові джерела формування запасів.

Для більш об’єктивної оцінки фінансового стану підприємства визначаємо відносні показники фінансової стійкості.

Таблиця 11

Аналіз відносних показників фінансової стійкості

Розглянемо кожний показник окремо.

Коефіцієнт автономії характеризує питому вагу власного капіталу в загальній сумі балансу. В літературі рекомендується норма даного показника - не менше 0,5.

За усі роки коефіцієнт автономії відповідав цій нормі. За 2001-2002 роки була незначна тенденція до спаду, але в 2003 році бачимо підвищення цього показника.

Маневреність робочого капіталу характеризує частку запасів у загальній сумі робочого капіталу. Щодо норми цього показника, то її встановлює саме підприємство за планом. Тенденції зміни маневреності робочого капіталу аналогічні до змін коефіцієнта автономії.

Коефіцієнт маневреності робочого капіталу показує частку власного капіталу, яка вкладена в поточну діяльність, а яка капіталізована. Рекомендована в літературі норма - не менше 0,5. Як бачимо з таб. 11 даний коефіцієнт на початок 2001 року мав мінімальне значення – 0,10. Це говорить про те, що в цьому періоді значну частину власних коштів було вкладено в необоротні активи, а в поточну діяльність вкладено всього 10 % власних коштів. На кінець 2001 року ситуація різко змінилася - даний коефіцієнт зріс на 0,37. При цьому він все ж не досягнув рекомендованої норми. В наступних періодах спостерігається несначна тенденція спаду. Отже бачимо, що підприємство надає перевагу більш постійним активам і не намагається розширювати виробництво.

Коефіцієнт фінансової стійкості визначається як відношення власного та залученого капіталу. Рекомендована норма - більше 1. З таб. 11 бачимо, що на початок 2001 року власний капітал був основним джерелом здійснення діяльності. На кінець цього ж року ситуація змінилася. Даний коефіцієнт зменшився до 4,3. Така різка зміна коефіцієнта пояснюється змінами в обліковій політиці підприємства, під час якої різко зменшилася сума власного капіталу - на 97,1%. Отже, було б необ’єктивно робити висновки щодо цієї зміни. На кінець 2002 року коефіцієнт дещо знизився, а в 2003 році він знову зріс. Отже, немає постійної спаду або росту. За період 2001-2003 рр.коефіцієнт фінансової стійкості сягав рекомендованої норми.

Коефіцієнт співвідношення залученого і власного капіталу (фінансування) є оберненим показником до коефіцієнта фінансової стійкості.

Коефіцієнт стійкості фінансування показує частину майна підприємства, яка фінансується за рахунок стійких джерел. Критичне значення коефіцієнта - 0,75. З таб. 11 видно, що коефіцієнт в 2001-2003 рокахпостійно знаходився в нормі, хоча спостерігається незначне коливання.

Коефіцієнт концентрації залученого капіталу характеризує частку залученого капіталу в загальній сумі капіталу підприємства і е повинен перевищувати 0,5. Даний коефіцієнт відповідає нормі і за 2001-2003 роки залишався порівняно стабільним.

Отже, аналіз фінансової стійкості за допомогою визначення абсолютних показників показав, що ТОВ “Лан” має нестійкий фінансовий стан.

Оцінка фінансового стану підприємства шляхом визначення відносних показників не показала значних відхилень від норми. Лише коефіцієнт маневреності робочого капіталу не досяг норми.

З цього можна зробити наступні висновки:

- підприємство є стабільним у відношенні фінансової незалеж-ності - його власний капітал переважає залучений;

- в цей же час підприємству не вистачає власних коштів для вкладення їх у виробництво,оскільки левова частка власного капілалу вкладена в необоротні активи.

Підприємству слід залучити довгострокові позикові кошти для здійснення діяльності, а заразом і підвищити фінансову стійкість.

2.3 Оцінка фінансового обліку та аналізу на підприємстві

Під час розгляду організації фінансового обліку на ТОВ „Лан” використано інформацію наказу про облікову політику.

На даному підприємстві наказ про облікову політику має назву „Наказ про перехід на Національні Положення” (стандарти) бухгалтерського обліку від 20 січня 2001 року. Копія наказу міститься в додатку 2.

В вище зазначеному наказі затверджено наступні питання:

- відповідальність за ведення обліку на підприємстві покладено на головного бухгалтера;

- види діяльності підприємства: вирощування зернових, технічних, кормових культур, вирощування молодняку ВРХ;

- формою ведення бухгалтерського обліку обрано журнально-ордерну;

- затверджено спеціально розроблений для господарства план рахунків бухгалтерського обліку;

- основні засоби зараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю;

- амортизація основних засобів здійснюється методом зменшувального залишку;

- запаси зараховуються на баланс за первісною вартістю, а списуються методом ідентифікованої собівартості;

- дебіторська заборгованість оцінюється за чистою вартістю реалізації;

- 1 січня 2001 року створено резерв сумнівних боргів;

- облік витрат здійснюється за принципом відповідності з використанням 9 класу;

- облікову політику підприємство базує на наступних принципах: обачності, повного висвітлення, автономності, послідовності, безперервності, нарахування та відповідності доходів та витрат, превалювання сутності над формою, історичної собівартості, застосування єдиного грошового вимірника, періодичності;

- чистий прибуток розподіляється на виплату дивідендів засновникам, погашення заробітної плати, придбання техніки, матеріалів тощо.

Далі в наказі розписано відповідальність окремих службових осіб за ведення відповідних ділянок обліку, затверджено склад ревізійної комісії в складі трьох осіб, затверджено відповідальність за ведення податкового, управлінського обліку та складання фінансової, податкової, статистичної та спеціальної звітності на підприємстві.

Якщо проаналізувати стан обліку на підприємстві фактично, він повністю відповідає наказу, а отже і чинному законодавству України. Під час загального ознайомлення з організацією ведення обліку на підприємстві не було виявлено порушень з боку облікового персоналу. Щодо стану економічного аналізу на підприємстві то тут не передбачено спеціального підрозділу або окремої службової особи яка б займалась здійсненням аналізу.

Якщо виникає потреба провести аналіз фінансової чи господарської діяльності, його здійснює головний бухгалтер або економіст, які мають відповідну вищу освіту і можуть проаналізувати діяльність підприємства і розробити необхідні пропозиції для усунення недоліків та виявлення резервів покращення стану на підприємстві.

Розділ 3 Організація та стан обліку активів підприємства

3.1 Облік і класифікація активів

В першому розділі розглянуто поняття та класифікацію активів. Далі вивчимо облік і класифікацію активів детальніше, зокрема розглянемо облік на ТОВ „Лан”.

Якщо подивитися на облік активів в цілому, то для цього в Плані рахунків передбачено три класи: Клас 1 „Необоротні активи”, Клас 2 „Запаси” і Клас 3 „Кошти, розрахунки та інші активи”. Всі рахунки цих класів є активними за винятком рахунків 13 „Знос необоротних активів”, 19 „Негативний гудвіл”, 38 „Резерв сумнівних боргів”, які є пасивними, і рахунків 36 „Розрахунки з покупцями та замовниками”, 37 „Розрахунки з різними дебіторами”, що є активно-пасивними.

Далі розглянемо облік активів на підприємстві більш детально, заразом вивчимо їх класифікацію.

Облік основних засобів, що входять до необоротних активів, ведеться на рахунку 10 „Основні засоби”. Для цього рахунка передбачено субрахунки другого порядку, де обліковуються основні засоби в залежності від їх виду.

Субрахунок 101 „Земельні ділянки” призначений для обліку землі, що належать підприємству.

На субрахунку 102 „Капітальні витрати на поліпшення земель” (ведеться облік капітальних вкладень на поліпшення земель (меліоративні, осушувальні, іригаційні та інші роботи).

На субрахунку 103 „Будинки та споруди” ведеться облік руху наявності будівель, споруд, їх структурних компонентів, та передавальних пристроїв, включаючи частини будівель.

На субрахунках 104 „Машини та обладнання”, 105 „Транспортні засоби”, 106 „Інструменти, прилади та інвентар” ведеться облік руху та наявності автомобілів, включаючи вузли і запасні частини, якими вони комплектуються (двигуни, мости, запасні колеса, підйомники, інструменти, інвентар тощо), меблів, побутових електронних, оптичних, електромеханічних приладів та інструментів, електронно-обчислювальних та інших машин тощо.

На субрахунках 107 „Робоча та продуктивна худоба” і 108 „Багаторічні насадження”, що є специфічними для сільського господарства, ведеться облік відповідно робочої і продуктивної худоби та багаторічних насаджень.

На субрахунку 109 „Інші основні засоби” ведеться облік руху і наявності інших основних засобів, що не відображені на вище перелічених субрахунках.

Аналітичний облік основних засобів ведеться по кожному об’єкту окремо.

Облік інших необоротних матеріальних активів ведеться на рахунку 11 „Інші необоротні матеріальні активи ” по таких субрахунках: 111 „Бібліотечні фонди”, 112 „Малоцінні необоротні матеріальні активи”, 113 „Тимчасові (не титульні) споруди”. 114 „Природні ресурси”, 115 „Інвентарна тара”, 116 „Предмети прокату”, 117 „Інші необоротні матеріальні активи”.

Облік нематеріальних активів ведеться на рахунку 12 „Нематеріальні активи” по субрахунках передбачених в Плані рахунків бухгалтерського обліку.

Облік зносу необоротних активів ведеться на однойменному рахунку 13.

Довгострокові фінансові інвестиції обліковують на рахунку 14 „Довгострокові фінансові інвестиції”

Рахунок 15 “Капітальні інвестиції” призначений для обліку витрат на капітальне будівництво, придбання (виготовлення) основних засобів, інших необоротних матеріальних активів, нематеріальних активів та для обліку витрат на формування основного стада.

Довгострокова дебіторська заборгованість обліковується на рахунку 16 з аналогічною назвою.

На рахунку 17 „Відстроченні податкові активи” ведеться облік відстрочених податкових активів.

Інші необоротні активи обліковуються на рахунку 18 з відповідною назвою.

Облік виробничих засобів ведеться на рахунку 20 „Виробничі запаси”, до якого відкриваються субрахунки передбачені в Плані рахунків.

Тварини на вирощуванні та на відгодівлі обліковуються на однойменному рахунку 21.

На рахунку 22 обліковуються малоцінні та швидко зношуванні предмети.

Облік напівфабрикатів, продукції сільськогосподарського виробництва та товарів ведеться відповідно на рахунках 25, 27, 26 та 28.

Облік грошей в касі, на рахунках в банках та інших коштів ведеться відповідно на рахунках 30, 31, 33.

Короткострокові векселі одержані обліковуються на однойменному рахунку 34.

Облік поточних фінансових інвестицій ведеться на рахунку 35.

Облік розрахунків з покупцями та замовниками, різними дебіторами ведеться відповідно на рахунках 36 „Розрахунки з покупцями та замовниками” та 37 „Розрахунки з різними дебіторами”.

Резерв сумлінних боргів обліковується на рахунку 38.

Для обліку витрат майбутніх періодів передбачено рахунок 39.

3.2 Облік необоротних активів

3.2.1 Облік основних засобів

Облік основних засобів, як і будь-яких інших активів, починається з їх оцінки.

Первісною оцінкою основних засобів, тобто вартістю за якою вони зараховуються на баланс підприємств, є собівартість придбання або створення цих основних засобів.

Собівартість об’єкта основних засобів включає купівельну ціну (в тому числі ввізне мито та безповоротні податки) та витрати, що безпосередньо пов’язанні з придбанням цього об’єкта в робочий стан (стан, який дає можливість використовувати його за прямим призначенням).

Первісна вартість об’єкта основних засобів, отриманого в обмін на подібний об’єкт, дорівнює залишковій вартості переданого об’єкта основних засобів.

Під справедливою вартістю основного засобу розуміють вартість конкретного об’єкта основних засобів, який може бути отримано в операціях обліку між проінформованими, зацікавленими та незалежними сторонами.

Собівартість об’єктів, збудованих власними силами, включає: вартість робіт, виконаних субпідрядниками; прямі матеріальні витрати; прямі витрати на оплату праці; інші операційні витрати, що безпосередньо пов’язані з будівництвом активу, вартість дозволу на будівництво; оплату фахових послуг (архітекторів, юристів тощо).

Залишкова вартість являє собою різницю між первісною вартістю і сумою зносу за весь строк експлуатації об’єкта. Оцінка по залишковій вартості використовується при розробці планів відтворення основних засобів і для нарахування зносу.

Відповідно до П(С)БО 7 „Основні засоби” підприємство має право переоцінювати об’єкти основних засобів, якщо їх залишкова вартість відрізняється від справедливої на дату балансу. Під час переоцінки об’єкта основних засобів на ту саму дату переоцінюється всі об’єкти групи основних засобів, до якої належить цей об’єкт.

Переоцінена первісна вартість та сума зносу об’єкта основних засобів на індекс переоцінки. Індекс переоцінки визначається діленням справедливої вартості об’єкта, який переоцінюється, на його залишкову вартість.

Відображення в обліку результатів переоцінки основних засобів здійснюється за допомогою кореспонденції рахунків наведеної в таблиці 12

В таблиці наведені умовні суми. Підставою для відображення таких операцій є довідка бухгалтерії

Таблиця 12

Кореспонденція рахунків з обліку переоцінки основних засобів

Облік надходження основних засобів використовують такі документи: Акт приймання – передачі основних засобів (ф. 03-1), акт приймання – здачі відремонтованих і реконструйованих та модернізованих об’єктів (ф. 03-2), якщо приймання багаторічних насаджень і передачі їх в експлуатацію (ф. 54), акт на переведення тварин із груп в групу (ф. 54), Акт на переведення тварин із груп в групу (ф. 97). Опис цих документів наведенні в додатку 6.

Акт приймання – передачі основних засобів складає комісія, призначена керівником господарства, на кожну машину, яка надходить у господарство, або на прийняття і здачу кожного об’єкта в експлуатацію. Акт затверджується керівником господарства, після чого разом із технічною документацією передається в бухгалтерію для відображення зафіксованих у них даних на рахунках синтетичного і аналітичного обліку. Бланк акта наведений в додатку 6.

Приймання багаторічних насаджень здійснюється на підставі Акта приймання багаторічних насаджень та передачі їх в експлуатацію, а також їх зразки. Цей акт складається по закінченню всього комплексу робіт по закладанню і вирощуванню багаторічних насаджень.

Вирощену у господарстві і переведену до основного стада худобу оприбутковують на підставі Акта на переведення тварин із групи в групу. Його складає зоотехнік, завідувач ферми або бригадир і після затвердження керівником господарства передає в бухгалтерію підприємства.

Зарахування до складу основних засобів об’єктів оформлюється запасами в інвентарю картку обліку основних засобів, дані якої використовуються для заповнення журналів-ордерів тощо і реєструється в інвентаризаційних описах, де записи здійснюються за видами основних засобів.

Інвентарну картку складають на кожний окремий інвентарний об’єкт. Складання загальної картки, якою оформляється кілька об’єктів здійснюється лише стосовно господарського інвентарю, інструментів верстатів тощо, якщо вони однотипні, мають однакову вартість й прийняті одночасно.

На основні засоби, прийняті в оренду нових інвентарних карток не відкривають. За реєстр аналітичного обліку використовують копію інвентарної картки даного об’єкта чи витягу з неї. Ці картки (витяги) зберігаються у картотеці бухгалтерії окремо.

В наказі про облікову політику підприємства на ТОВ „Лан” затверджено, що амортизація основних засобів нараховується методом зменшувального залишку із застосуванням норм встановлених для нарахування амортизації у податковому обліку, тобто за ставками передбаченими Законом України „Про оподаткування прибутку підприємства”.

Такий метод нарахування амортизації не відповідає сутності методу зменшення залишкової вартості. Відмінність полягає в тому, що під час нарахування амортизації методом зменшення залишкової вартості, річна норма амортизації обчислюється як різниця між одиницею та результатом кореня ступеня кількості років кожного використання об’єкта на його первісну вартість.

Фактично на ТОВ „Лан” для обліку амортизації використовують податковий метод.

При цьому основні засоби розподілено на чотири групи: перша – будівлі, споруди, їхні структурні компоненти і передавальні пристрої, в тім числі житлові будинки та їх частини; друга – автомобільний транспорт, включаючи вузли та гуму, меблі, побутові, електронні, оптичні, електромеханічні прилади й інструменти, офісне обладнання; третя – інші об’єкти виробничого призначення, не включені до першої й другої груп; четверта – електронно-обчислювальні машини, інші машини для автоматичного оброблення інформації, їх програмне забезпечення, пов’язані з ними засоби зчитування інформації або друку, телефони, мікрофони і рації.

Амортизація нараховується шляхом множення балансової вартості групи основних фондів (окремого об’єкта основних фондів групи 1) на норму амортизації.

Така балансова вартість на початок розрахункового кварталу визначається за формулою:

Б_(а) =Б_(а-1) + П_(а-1) – В_(а-1) - А_(а-1) (11)

де Б_(а) – балансова вартість групи (окремого об’єкта основних засобів групи 1) на початок розрахункового кварталу;

Б_(а-1) – балансова вартість групи (окремого об’єкта основних фондів групи 1) на початок кварталу, що передував розрахунковому;

П_(а-1) – сума витрат, понесених на придбання основних фондів, здійснення капітального ремонту та інших поліпшень основних засобів, що підлягають амортизації, протягом кварталу, що передував розрахунковому;

В_(а-1) – сума виведених з експлуатації основних фондів (окремого об’єкта основних фондів групи 1) протягом кварталу, що передував розрахунковому;

А_(а-1) – сума амортизаційних відрахувань, нарахованих у кварталі, що передував розрахунковому.

Норми амортизації встановлюється у відсотках до балансової вартості кожної групи основних фондів на початок звітного періоді в такому розмірі (в розрахунку на податковий квартал):

Група 1 – 2 відсотки;

Група 2 – 10 відсотки;

Група 3 – 6 відсотки;

Група 4 – 15 відсотки.

Облік балансової вартості основних фондів, які підпадають під визначення групи 1, ведеться по кожній будівлі, споруді та загалом по групі 1, ведеться по кожній будівлі, споруді та загалом по групі 1 як сума балансових вартостей окремих об’єктів такої групи.

Облік балансової вартості основних фондів, які підлягають під визначення групи 2, 3, 4 ведеться за сукупною балансовою вартістю відповідної групи основних фондів незалежно від часу введення в експлуатацію таких основних фондів.

Останніми роками найпоширенішою операцією під час обліку основних засобівбуло списання об’єктів основних засобів.

Акти на списання основних засобів, якими оформляється дана операція, вміщують в собі дані про первісну вартість об’єкта суму накопиченого зносу за час експлуатації, вартості одержаних матеріальних цінностей в результаті ліквідації об’єкта суму накопиченого зносу за час експлуатації, вартості одержаних матеріальних цінностей в результаті ліквідації об’єкта.

На ТОВ „Лан” основним зведеним документом на обліку основних засобів є інвентарний список основних засобів, який не відповідає затвердженій формі 03-9, а містить в собі інформацію про первісну вартість основних засобів їх залишкову вартість, суму амортизації розвитку по кварталах.

Оскільки під час обліку основних засобів не відбувається багато операцій то ведення обліку таким чином є зручним. На ТОВ „Лан” не складають журнал-ордер №13.

Також по обліку основних засобів ведеться відомість на рахування амортизації за рік по кварталах.

Ці реєстри на підприємстві створені в комп’ютерному варіанті, а саме в програмі Excel.

В додатку 6 подано розрахункову форму інвентарного стану основних засобів та нарахування амортизації за 2003 рік.

Облік основних засобів як і взагалі весь облік на ТОВ „Лан” здійснюється без використання спеціальних комп’ютерних програм для обліку.

Під час обліку основних засобів використовується кореспонденція рахунків наведена в таблиці 13

Таблиця 13

Кореспонденція рахунків по обліку основних засобів.

3.2.2 Облік інших необоротних матеріальних активів

содержание   ..  490  491  492   ..