Оптимізація транспортно-складських витрат при використанні розподільчого центру

Сторінок - 36; таблиць - 16; рисунків - 12.

Розподільчий центр, канал розподілу, транспортний засіб, вантажопідйомнсть, транспортна робота, технічна швидкість, складська підсистема, постачальники, маршрут, навантаження, розвантаження.

У даній роботі розраховані координати розміщення розподльчого центру в розглянутому районі. Що дало змогу розрахувати економію від його використання. У логістичній системи було розглянуто 10 магазинів та 3 постачальника.

З міст

Вступ

1. Вибір місця розташування розподільчого центру.

1.1 Побудова транспортної схеми і визначення найкоротших відстаней

1.2 Оцінка первинного варіанта розташування розподільчого центру

1.3 Прийняття рішення про розташування розподільчого центру

2. Вибір транспортного перевізника

3. Організація функціонування транспортно-складської підсистеми.

3.1 Особливості каналів розподілу товарів

3.2 Визначення варіанту роботи транспортно-складської підсистеми

4. Організація транспортного обслуговування учасників логстичної системи

4.1 Складання маршрутів руху транспортних засобів

4.2 Розробка графіків сумісної роботи

4.3 Оцінка транспортного обслуговування учасників логістичної системи

Висновки

Список літератури

Вступ

Широке використання логістики в практиці господарської діяльності пояснюється необхідністю скорочення тимчасових інтервалів між набуванням сировини й постачанням товарів споживачеві. Логістика дозволяє мінімізувати товарні запаси, а в ряді випадків взагалі відмовитись від їх використання, скоротити час доставки товарів, прискорює процесс отримання інформації, підвищує рівень сервісу.

Мета даної курсової роботи – набути й розширити знання з дисципліни «Логітсичне управління», шляхом вирішення завдання визначення раціонального варіанта розподілу продукції в логістичній системі.

Транспорт, як підсистема логістичної системи значно впливає на ефективність всієї системи. Тому удосконалення організації його роботи приводить до підвищення ефективності роботи всіх учасників системи.

У ході виконання даної курсової роботи визначаються такі дані: розташування розподільчого центру, визначення доцільної схеми роботи транспортно-складської підсистеми, організація транспортного обслуговування учасників логістичної системи.

1. Вибір місця розташування розподільчого центру

1.1 Побудова транспортної схеми і визначення найкоротших відстаней

На основі даних про координати учасників логістичної системи (постачальники товарів, магазини, транспортні підприємства) будуємо транспортну схему району перевезень. Наведемо транспортну схему з розташуванням учасників системи, з перехрестями.

Інформація про відстані між вузлами транспортної схеми наведені у таблиці 1.1

Таблиця 1.1. – Дані про ланки транспортної схеми (без розподільчого центру).

1.2 Оцінка первинного варіанта розташування розподільчого центру

З метою підвищення ефективності функціонування логістичної системи розглянемо доцільність обслуговування роздрібних торговців (магазини) через розподільчий центр. Координати розподільчого центру визначаються за формулами:

Х_рц = ; (1.1)

Y_рц = ; (1.2)

де Х_і , Х_j – відповідно координата по осі Х і-го магазину та j-го постачальника товарів (i , j ,);

Y_і , Y_j – відповідно координата по осі Y і-го магазину та j-го постачальника товарів;

Q_i ,Q_j – відповідно обсяг завозу товарів до і-го магазину та обсяг вивозу товарв від j-го постачальника товарів,(кор./тиж.). Їх визначаємо за формулами:

Q_i = ; (1.3)

Q_j = ; (1.4)

де - обсяг замовлення (завозу) і-м магазином в к-й день тижня j-го виду товарів, (кор.)

- обсяг реалізації (вивозу) j-м постачальником в к-й день тижня і-му магазину,(кор.)

= (13*(46+31+15)+36*(27+5+24)+22*(12+39+11)+2*(32+38+40)+11*(21+33+26)+21*(47+5+14)+18*(6+41+41)+10*(2+17+10)+28*(1+32+29)+3*(34+44+5))+(31*(46+27+12+32=21+47+6+2+1+34)+30*(31+5+39+38+33+5+41+17+32+44)+24*(15+24+11+40+26+14+41+10+29+5)/(46+31+15+27+5+24+12+39+11+32+38+40+21+33+26+47+5+14+6+41+41+2+17+10+1+32+29+34+44+5)*2 = 21,77

Аналогічно розраховуємо за іншими днями тижня
= 22,9

= 23,3

= 22,71

= 22, 39

= 12,12
= 13,87

= 12,43

= 12,7

= 12,67

Результати розрахунку обсягів завозу (вивозу) товарів, а також значення відстаней між учасниками логістичної системи зводимо у таблицю 1.2.

Таблиця 1.2 – Результати розрахунку транспортної роботи.

1.3 Наступним кроком визначаємо транспотну роботу. Розрахунки робимо за формулами:

Р = ; (1.5)

Р = ; (1.6)

де Р, Р_рц – транспортна робота відповідно при функцонуванн логістичної системи без розподільчого центру та з розподільчим центром, км*кор.;

- відстань між j-м постачальником товарів до і-го магазину, кор./день;

Q_i , Q_j – відповідно обсяг завозу товарів до і-го магазину та обсяг завозу товарів від j-го постачальника товарів, кор./день;

l_i , l_j – відстані між розподільчим центром і, відповідно, між і-м магазином та j-м постачальником товарів, км.

1-1: Р = 35*6 = 210(км*кор.)

1-2: Р = 5*7 = 35(км*кор.)

1-3: Р = 47*3,4 = 159,8(км*кор.)

1: Р_рц = 84*3,8 = 319(км*кор.)

2: Р_рц = 73*4 = 292(км*кор.)

3: Р_рц = 78*0,4 = 31(км*кор.)

При визначенні обсягів завозу (вивозу) товарів у коробках за день необхідно визначити, для якого з днів тижня проводити розрахунки. Обирати слід день тижня, обсяг завозу (вивозу) товарів, якнайбільший. Далі наведений графік зміни обсягів завозу товарів до магазинів по днях тижня.

На основі значень транспортної роботи визначаємо доцільність використання розподльчого центру для роздрібних торговців. Рішення приймається на основі наступної залежності:

; (1.7)

де - зміна транспортної роботи при використанні розподільчого центру, км*кор.

Примітка: при додатних значеннях (+) – є доцільним використання розподльчого центру, а при від”ємних (-) – недоцільним.

1. = Р – Р_рц = 405-319 = 86

2. = 291-292 = -1

3. = 182-31 = 151

Результати розрахунку заносимо до таблиці 1.4. У випадку недоцільності використання розподільчого центру з точки зору транспортної роботи, а також, з метою визначення економтічної доцільності, необхідно перевірити наступну умову:

; (1.8)

де зміна витрат на транспортування товарів при використанні розподльчого центру, грн.

С_тр , С_трРЦ – витрати на транспортування товарів відповідно при функціонуванні логістичної системи без розподільчого центру та з розподільчим центром, грн. Їх визначають за формулами:

С_тр = ; (1.9)

С_трРЦ = + ; (1.10)

де Q_ji – обсяг завозу товарв від j-го постачальника товарів до ш-го магазину, т/день. Коробки переводяться в тонни з пропорції: 1 коробка = 10 кг = 0,01 т.

l_i , l_j – відстані між розподільчим центром і відповідно між і-м магазином та j-м постачальником товарів, км;

Q_i , Q_j – відповідно обсяг завозу товарів до і-го магазину та обсяг вивозу товарів від j-го постачальника, кор./день;

V_t – технічна швидкість, км/год.;

Ц_т – вартість 1 л. палива, грн.

1-1:С_тр = (1,6*0,35+13,5*2,4)*0,246 = 37,52

Аналогічно розраховуємо далі

2-1: С_тр =43,66

3-1: С_тр =21,25

1-2: С_тр =23,69

2-2: С_тр =31,29

3-2: С_тр =19,96

1-3: С_тр =16,34

2-3: С_тр =19,96

3-3: С_тр =10,01

1-4: С_тр =42,3

2-4: С_тр =46,42

3-4: С_тр =41,25

1-5: С_тр =53,56

2-5: С_тр =42,52

3-5: С_тр =47,4

1-6: С_тр =15,13

2-6: С_тр =23,83

3-6: С_тр =11,23

1-7: С_тр =21,14

2-7: С_тр =32,7

3-7: С_тр =8,76

1-8: С_тр =36,3

2-8: С_тр =43,8

3-8: С_тр =26,2

1-9: С_тр =12,6

2-9: С_тр =21,3

3-9: С_тр =10,02

1-10: С_тр =46,41

2-10: С_тр =42,26

3-10: С_тр =27,59

Результати розрахунку зводимо у таблицю 1.4

Таблиця 1.4 – Результати розрахунку витрат на транспортування.

2. Вибір транспортного перевізника

Найбільш розповсюдженим завданням в логістичній системі є вибір логістичних посередників. На рис. 2.1. наведено алгоритм вибору логістичного посередника.

Рис. 2.1 – Алгоритм вибору логістичних посередників.

Згідно з цим алгоритмом вибір здійснюється на релейних, кількісних та якісних показниках. До релейних показників відносяться такі, що мають лише два показники: «так» або «ні». В нашому випадку – це наявність сертифікату.

Кількісні показники – це надійність (вірогідність доставки товару вчасно), тариф, загальний час (можливість відхилення від планової тривалості перевезення, %), фінансова стабільність.

Якісні – це частота сервісу, збереженсть, кваліфікація персоналу, готовність до переговорів.

При виборі перевізника в першу чергу перевіряють релейні показники. Отже, виключаємо перевізника № 1.

Наступним етапом проводять розрахунки вагових коефіцієнтів для кількісних та якісних показників за формулою:

W_i = ; (2.1)

де W_i - ваговий коефіцієнт і-го критерію;

j – значення рангу і-го критерію;

N – загальна кількість критеріїв, що врховуються при визначенні інтегральної оцінки (релейні показники не враховуємо)

W₁ = = 0,16

Далі розраховуємо аналогічно

W₂ = 0,222

W₃ = 0,19

W₄ = 0,028

W₅ = 0,05

W₆ = 0,08

W₇ = 0,111

W_i = 0,138

Результати розрахунків зводимо до таблиць 2.1., 2.2., 2.3.

Таблиця 2.1. – Показники (критерії) для оцінки перевзника.