Кафедра фінансів і кредиту

Рис. 5. Моделювання стратегії розвитку банку.

Отже, проаналізувавши всі плюси і мінуси за даними матриці SWOT, можна зробити висновки про шанси банку в досягненні успіху й намітити заходи для поліпшення його положення. Проаналізувавши кожну сильну і слабку сторону, ринкову можливість і небезпеку, які можуть виступати як негативними, так і позитивними факторами, варто виділити найбільш вагомі й орієнтуватися на них у процесі розробки стратегії розвитку банку.

Оцінивши вплив різних факторів на діяльність банку, а також, приймаючи до уваги співвідношення між сильними і слабкими сторонами, ринковими можливостями і небезпеками, варто визначити відносне положення кожного альтернативного стратегічного напрямку діяльності банку. З цією метою зручно користатися матрицею "сила банку – привабливість ринку" (рис. 5). Сила банку визначається його конкурентоспроможністю.

Кожна клітка даної матриці розглядається як окрема стратегія розвитку банку. Детальна характеристика кожної наведена нижче.

1. Рости/балансувати. Стратегія, що відповідає верхньому лівому куту матриці, виходить з високої привабливості ринку і сильної конкурентноздатності і спрямована на розширення і зміцнення позицій банку на даному ринку. В напрямку діяльності банку в рамках даної стратегії повинен віддаватися пріоритет інвестування. Цей ринок дає можливості для істотного поточного і тривалого приросту прибутковості внесків, тому основною задачею інвестиційної стратегії є підтримка міцної поточної позиції на ринку, що розвивається, при стабільному чи зовсім незначному зниженні показника ROI. Інвестування повинне вироблятися беззупинно і по ставках, що дозволяють підтримувати міцні позиції на ринку. При цьому прийнятний середній рівень інвестиційного ризику.

2. Рости/упроваджуватися. Це стратегія, на здійснення якої не можна шкодувати засобів. Вона спрямована на підвищення конкурентноздатності банку і спирається на відмінні перспективи росту. Для даної стратегії також характерний тривалий істотний приріст доходів. Основною задачею інвестиційної стратегії, отже, є проникнення на ринок для встановлення в майбутньому міцних позицій. Інвестування повинне носити беззупинний тривалий характер. Допустимо високий інвестиційний ризик. Можливе зниження ROI.

3. Пожинати плоди/змінити структуру/реорганізувати діяльність. Цей осередок матриці відповідає високої привабливості ринку і низкою конкурентноздатності. У рамках даної стратегії з’являється можливість збільшення доходів у ринкових сегментах не менше середнього рівня. Фактором, що послабляє, виступає низька конкурентноздатність, тому задача стратегії повинна зводитися до якнайшвидшого усунення поточного дефіциту ресурсів для відновлення прибутковості. Здійснювати дану стратегію можливо за допомогою одноразових інвестицій, обумовлених природою існуючих дефіцитів. Можливий середній інвестиційний ризик і деяке зниження ROI.

4. Захищати/інвестувати. Дане положення свідчить про те, що відповідні цьому напрямки діяльності банку прив’язані до менш привабливих ринків, але, незважаючи на це, інвестування повинне залишатися на рівні, що забезпечував би підтримку наявної конкурентноздатності. Стратегія "захищати/інвестувати" відкриває можливості для істотних поточних доходів, однак обсяг росту обмежений і спостерігається тенденція до зменшення маржі. Основною задачею стратегії повинен стати захист дохідної бази до відновлення привабливих можливостей. Здійснюватися ця стратегія повинна за принципом дзеркального відображення дій конкурентів, тобто робити інвестування треба тільки у відповідь на зазіхання конкурентів, допускаючи при цьому середній рівень інвестиційного ризику і зниження ROI.

5. Вибірково інвестувати/вибирати сегмент. Для напрямків діяльності банку, що відповідають даній клітці, характерно вибіркове інвестування, оскільки вони зосереджені на обслуговуванні досить привабливих ринкових сегментів. Інвестиційна стратегія відкриває можливості одержання істотних поточних і майбутніх доходів, ріст яких обмежений стабільною маржею. Стратегія банку повинна бути спрямована на підтримку колишнього рівня чи ріст ROI і вибіркове використання наявних можливостей розширення діяльності. Доцільно застосовувати обмежені цільові інвестиції, для яких характерний малий інвестиційний ризик.

6. Ретельно вилучати інвестиції/шукати "нішу". У рамках даної стратегії найбільш доцільним представляється вилучення інвестицій і пошук вільної ринкової "ніші", у якій можна розраховувати на одержання доходів. Можливості успішної діяльності банку в цих умовах обмежені. Спостерігається тенденція погіршення ринку і зниження доходів, щоправда, зберігаються невеликі перспективи одержання одноразових доходів. Тому першочерговою задачею стратегії буде вилучення інвестицій з ринку на найбільш сприятливі терміни.

7. Пожинати плоди. Привабливість ринку низка, ріст у ньому незначний, тому, маючи на увазі свою високу конкурентноздатність, можна впевнено, не піклуючись про перспективи подальшої своєї діяльності в даних мало привабливих сегментах ринку, максимізувати свої доходи, що, однак, не можуть бути виправдано реінвестовані. Ці засоби повинні вилучатися і перерозподілятися на інші види діяльності, де виникає потреба в додаткових інвестиціях. Отже, стратегія "пожинати плоди" обіцяє значні поточні доходи при міцній позиції, хоча підсилюється імовірність утрати ринку. Основною її задачею повинне стати максимальне збільшення поточних доходів. При цьому припустима поступова втрата частки ринку, якщо це обіцяє поліпшення маржі. Однак поступове вилучення інвестицій повинне вироблятися з таким розрахунком, щоб це не привело до порушення діяльності банку. Дана стратегія характеризується підвищенням ROI.

8. Ретельно вилучати інвестиції. Ця стратегія аналогічна стратегії, описаної в пункті 6.

9. Негайно припинити діяльність/використовувати для атаки на конкурентів. Ця клітка матриці характеризується низькою привабливістю ринку і низкою конкурентноздатністю. Даний напрямок діяльності загрожує втратою грошей і стійкій безперспективністю припливу готівки. Тому необхідно дотримуючись даної стратегії, не здійснювати ніяких інвестицій до вироблення нової. Більш уточнена інтерпретація зазначеної стратегії складається в застосуванні її проти успішної діяльності конкурентів з метою її ослаблення.

Слід зазначити, що наведені стратегії розвитку є єдино можливими і можуть використовуватися не тільки в зазначених комбінаціях привабливості і сили банківського бізнесу. Необхідно лише творчо підходити до питання їхнього вибору, звертаючи увагу на ймовірність досягнення успіху в просуванні до бажаного результату.

Якщо строго підійти до питання визначення можливих стратегічних альтернатив на ринку в цілому, то їх існує 4 групи, у рамках яких можна виділити безліч стратегій. Зазначені стратегічні альтернативи наведені на рис. 6.

Рис. 6. Стратегічні альтернативи.

Як видно з рис. 6, зазначені вище варіанти стратегій розвитку комерційного банку укладаються і розподіляються між цими загальними стратегічними альтернативами. Необхідно звернути увагу на той факт, що для окремо взятого ринкового сегмента можливі лише 3 альтернативи: зростання, обмежене зростання і скорочення. Сполучення трьох зазначених альтернатив характерно при діяльності банку на декількох ринках. Тому кредитному інституту при виборі конкретної стратегії для визначеного ринку зручно спочатку з’ясувати, з якої саме групи стратегічних альтернатив слід обрати.

1.6 Стратегічні альтернативи діяльності комерційного банку

В процесі розробки стратегії розвитку банку важливо вибрати таку стратегічну альтернативу, яка б максимально підвищувала довгострокову ефективність діяльності банку. Цей вибір впливає на всю організацію, тому вище керівництво повинне з особливою старанністю підходити до його здійснення і, насамперед, розглядати як місію банку, так і чітко визначену концепцію організації і перспективи її розвитку.

Вибравши стратегічну альтернативу, простіше визначитися з вибором конкретної ринкової стратегії. На цей вибір впливає наступний ряд факторів: місія і цілі банку; концепція банку й перспективи його розвитку; внутрішня культура банку; аналіз минулих стратегій; фактори оточуючого середовища; прийнятний рівень ризику; вплив з боку основних власників акцій банку; час прийняття рішень.

Для кожного ринку банк розробляє специфічну стратегію розвитку, спрямовану на досягнення поставленої мети в конкретному сегменті ринку.

Першим і найсуттєвішим рішенням при плануванні стратегії є підготовка заяви про бачення банку в майбутньому і тим самим формулювання його місії (завдання). На підставі виробленого бачення і місії необхідно сформулювати цінності установи.

Бачення банку, або образ – це опис майбутнього банку та його діяльності. Це центральний пункт розуміння майбутньої діяльності усіх співробітників і того, що необхідно для розвитку.

Всі філії та підрозділи повинні підтримувати місію головного банку.

Керівництво і працівники всіх рівнів повинні брати участь у створенні бачення майбутнього банку. Завдяки цьому з’являється "колективне бачення". З іншого боку, сильний лідер створює образ завдяки особистим якостям і поширює його на працівників усіх рівнів.

Сформульоване бачення повинно містити: прагнення банку і його причині; перелік продуктів і послуг, які надаватимуть; шляхи й час досягнення; ієрархію цінностей; категорії клієнтів.

Місія – це основна загальна мета банку, чітко виражена причина його існування.

Заява про місію повинна містити завдання та цілі, поставлені банком, і його потенційні ринки. Формулювання корпоративної місії визначає чіткість стратегії. Корпоративна місія з часом може застарівати, що вносить зростаючу невизначеність у рішення, які стосуються засобів конкурентної боротьби і характеру надаваних послуг. Коли виявляється, що старі, досі вживані моделі корпоративної місії містять у собі тенденції до стагнації, слід знову звернутися до аналізу потреб, які визначають фактичний ринковий попит на кредитному ринку, і до вивчення мінливості, що властива структурі цих потреб.

Концепція корпоративної місії відображає існуючу на ринку можливість задовольняти конкретний вид потреб, надавати певний вид послуг даній категорії споживачів в умовах конкурентної боротьби.

Процес стратегічного планування банківської діяльності призводить або до підтвердження існуючої заяви про місію, або до вироблення нової. Заява про місію не повинна суттєво змінюватися з року в рік.

Цінності – це основні принципи банківської установи. Хоча місія, безсумнівно, має надзвичайне значення для установи, не можна недооцінювати цінностей та основних принципів вищого керівництва. Цінності формуються досвідом, освітою та соціально-економічним фоном. Вони спрямовують і орієнтують керівників, коли виникає необхідність прийняття критичних рішень. У заяві про цінності відображаються основні принципи банку і те, як він працює. Важливо розрізняти наявні цінності й цінності, які треба розвивати. Опис цінностей є порадником для всіх співробітників і засобом повідомити про них інших.

Вище керівництво має усвідомити наявні цінності банку й вирішити, чи є вони перевагою, чи перешкодою в досягненні стратегічної мети і цілей. Щоб успішно реалізувати стратегію, необхідно розв’язати протиріччя між організаційними цінностями і стратегічними цілями.

Визначення стратегічних альтернатив вказує напрямок і сферу формулювання стратегії та стратегічних цілей. Нижче перелічені деякі з альтернатив:

- купити або влити інші паї в банк: необмежене зростання;

- продати банк або злитися з іншими банками із втратою незалежності;

- зосередитись на одній сфері діяльності, наприклад, кредитуванні;

- зосередитись на конкретних галузях промисловості –сільському господарстві, експорті, енергогалузі тощо;

- розширити/скоротити географічне охоплення;

- зосередитись на фінансовій діяльності, включаючи іноземну валюту;

- створити/купити філії у споріднених сферах: факторингових операціях, страховій справі, холдингах нерухомості, інвестиційних фондах;

- подати/випустити акції для збільшення капіталу;

- продати прострочені позички спекулянтам, що знизить активи, призведе до одноразового значного збитку, а також надасть банкові можливість перебудувати структуру своєї фінансової діяльності і фінансовий стан;

- давати великі позички значним клієнтам.

Оцінка і вибір стратегії повинні ґрунтуватися на результатах аналізу ситуації в поєднанні з продекларованою місією банку. Для визначення життєздатності обраних стратегій слід розробити орієнтовні фінансові розрахунки. Виходячи з орієнтовних фінансових розрахунків, банку необхідно розрахувати, чи будуть досягнуті бажані результати.

Крім того, необхідно дати оцінку ризику, практичності і складності обраних альтернатив. Оцінка альтернатив має бути реалістичною і не обтяженою зайвим оптимізмом чи песимізмом.

Коли стратегічні підходи визначені, для кожного з них виробляються стратегічні цілі. Вони мають бути доведені до всіх співробітників і відповідати таким критеріям: відповідати заяві про місію банку (сума всіх стратегічних цілей повинна забезпечити виконання банком своєї місії); охоплювати майбутню ситуацію; бути досяжними, але напруженими; бути конкретними й вимірними.

Ціль формується таким чином, що банкові для її досягнення необхідно перевищити свої звичайні показники. Ціль не повинна бути недосяжною, але мусить потребувати напруги від банку і його керівника.

Ціль повинна формулюватися таким чином, аби повідомити, що саме має бути зроблено конкретно, а не в загальному. Кожну ціль необхідно перевірити, щоб встановити, чи вимірні результати на момент досягнення терміну стратегічної цілі. Існує можливість якісного й кількісного вимірювання стратегічних цілей. Якість говорить про те, наскільки добре виконане поставлене завдання. Кількість говорить про те, скільки роботи виконано. Це міра продуктивності праці та її обсягу.

Конкретний горизонт прогнозування також являє собою характеристику ефективних цілей. Стратегічні цілі мають горизонт планування, який дорівнює приблизно п’яти рокам.

Нарешті, щоб бути ефективними, численні цілі банку мають бути взаємоузгодженими, тобто дії та рішення, необхідні для досягнення однієї цілі, не повинні заважати досягненню інших цілей.

2. Аналіз процесу управління кредитним портфелем ВАТ АБ "Укргазбанк"

2.1 Характеристика діяльності комерційного банку

ВАТ АБ "Укргазбанк" (01004, м. Київ, вул. Червоноармійська, 39) є правонаступником ЗАТ "Інтергазбанк" та АТЗТ "Хаджибейбанк", зареєстрованого Національним Банком України 21 липня 1993 року (реєстраційний № 183).

У 1993 році створено та зареєстровано акціонерне товариство закритого типу – Акціонерний Комерційний Банк "Хаджибейбанк". У 1995 році Нове керівництво АКБ "Хаджибейбанк" визначає такі стратегічні орієнтири розвитку банку: універсалізація банківських послуг; стабільність прибутковості; провідне місце в обслуговуванні національної економіки; висока якість банківських послуг; досягнення високого рівня конкурентоспроможності.

Для реалізації нової стратегії розвитку Правління банку збільшує статутний фонд до 100000000000 карбованців, здійснивши другу емісію акцій товариства. Головний офіс банку переведено з м. Одеси до м. Києва (із створенням Одеської філії). Назву банку змінено на АБ "Інтергазбанк". Розпочинається активна комерційна і фінансова діяльність банку. Впроваджено програмний комплекс "Клієнт-Банк", що дозволяє забезпечити якісне та оперативне обслуговування клієнтів.

1996 року банк змінює назву на АБ "Укргазбанк", отримує ліцензію НБУ на право здійснення операцій з валютними цінностями і приєднується до міжнародної системи REUTERS, яка дає змогу в найкоротші терміни здійснювати всі види міжнародних фінансових розрахунків та вести активну діяльність на валютному ринку України.

1997 року банк активно інтегрується до газового комплексу України: його клієнтами стають потужні газопостачальники – ДАХК "Укргаз", АТЗТ "Інтергаз" та інші. Для підвищення рівня надійності та платоспроможності, а також достатності капіталу банк збільшує статутний фонд до 2300000 гривень.

На виконання рішень загальних зборів акціонерів банк реорганізовано у відкрите акціонерне товариство АБ "Укргазбанк", засновниками якого є ДАХК "Укргаз", АТ "Київоблгаз", СП "Арго" та інші.

24 липня 1997 року ВАТ АБ "Укргазбанк" отримав генеральну ліцензію № 123 на право здійснення банківських операцій. Банк стає повноправним членом Української Міжбанківської Валютної Біржі (УМВБ). Для оцінки діяльності банку відповідно до міжнародних стандартів уперше залучено міжнародну аудиторську компанію "Deloitte & Touche".

1998 року клієнтом банку стає одна з найпотужніших компаній паливно-енергетичного комплексу – НАК "Нафтогаз України". Банк нарощує темпи капіталізації: внаслідок другої емісії акцій ВАТ АБ "Укргазбанк" статутний капітал сягає 7050000 гривень.

Розпочинається активна диверсифікація послуг банку в регіонах України. У листопаді 1998 року ВАТ АБ "Укргазбанк" ініціює приєднання АКБ "Сервіс" (м. Ужгород).

Отримавши від НБУ право перевозити цінності та виконувати інкасацію коштів, ВАТ АБ "Укргазбанк" розширює спектр послуг. Банк входить до складу Асоціації Українських Банків(АУБ). У 1999 році завершує процедуру приєднання АКБ "Сервіс" і здійснює третю емісію акцій, збільшуючи свій статутний фонд від 6900160 грн. до 13950160 грн. Для реалізації стратегічного плану розвитку банк розширює ліцензію на право залучення і розміщення іноземної валюти на міжнародних ринках.

ВАТ АБ "Укргазбанк" починає здійснювати конверсійні та арбітражні операції з іноземною валютою для якісного обслуговування грошових потоків клієнтів, пов`язаних з експортно-імпортними операціями.

Для покращення обслуговування клієнтів у регіонах шляхом розвитку регіональних представництв на виконання рішень загальних зборів акціонерів ВАТ АБ "Укргазбанк" і АКБ "Укрнафтогазбанк" здійснено реорганізацію АКБ "Укрнафтогазбанк" шляхом приєднання до ВАТ АБ "Укргазбанк". Внаслідок об`єднання кількість установ банку, розташованих у регіонах України, зросла до дев`яти.

У 2000 році у рамках концепції універсалізації банківських послуг ВАТ АБ "Укргазбанк" проведено емісію локальних платіжних карток "ЕНЕРГІЯ™", за допомогою яких впроваджено проекти із зарплат для найбільших клієнтів. 28 вересня 2000 року банк став принциповим членом міжнародної асоціації Еuropay Іnternational. Розпочато власну емісію міжнародних платіжних карток Еurocard/МаsterСагd. Відкрито регіональні відділення у містах Суми, Полтава та Бориспіль. У результаті (станом на початок 2001 року) кількість філій банку зросла до 12 установ. В серпні 2000 року банк розширив ліцензію на здійснення валютних операцій на міжнародних ринках, запровадив нову послугу з надання клієнтам у користування індивідуальних депозитних сейфів. Для забезпечення фінансової стійкості та захисту інтересів клієнтів проведено п’яту емісію акцій та збільшено статутний фонд до 36567571 грн.

У 2001 році банк змінив офіційну назву на ВАТ АБ "Укргазбанк". З метою активного просування банківських послуг у регіони банк збільшив кількість регіональних відділень в Україні до 40 установ. Цього ж року отримав статус фінансового менеджера та агента із залучення фінансових інвестицій ЗАТ "Єврокар".

У 2002 році банк розширює присутність на ринку. Започаткували роботу ще 5 філій банку: у містах Дніпропетровську, Донецьку, Києві, Рівному, Харкові. На кінець 2002 року функціонувало 17 філій та 34 безбалансових відділень банку в 13 областях України.

Враховуючи динамічне зростання обсягу активних та пасивних операцій ВАТ АБ "Укргазбанк" у порівнянні з іншими банками Комісія з питань нагляду та регулювання діяльності банків своїм рішенням включила ВАТ АБ "Укргазбанк" до групи крупних банків.

У 2002 році банк активно нарощував масштаби діяльності, як шляхом збільшення обсягу операцій на банківському ринку так і шляхом теріторіальної експансії.

У 2003 році почала працювати ще одна філія банку у м. Кам’янець-Подільський. В цьому ж році ВАТ АБ "Укргазбанк" став менеджером із розміщення облігацій ЗАТ "Дружба народів Нова". У червні банк емітував власну платіжну картку VISA, на кінець липня обсяг емісії цих карток склав 10 тисяч штук. Цього ж року ВАТ АБ "Укргазбанк" виграв тендер Всесвітнього банку по обслуговуванню рахунків для розміщення коштів Всесвітнього банку, спрямованих на фінансування проекту "Розвиток приватного сектору".

У 2004 році власний капітал банку збільшився до 120 млн. грн. Було відкрито філії у містах Херсоні та Тернополі. Відкрито 29 відділень у містах Києві (Київський області), Львові, Полтаві, Сумах, Донецьку, Дніпропетровську, Луганську, Рівне, Закарпатський області.

ВАТ АБ "Укргазбанк" на сьогодні є однією з самих надійних та динамічних фінансових структур України, яка вже протягом десяти років успішно функціонує на ринку банківських послуг. Впевнене просування нових банківських продуктів на внутрішніх та міжнародних ринках забезпечили ВАТ АБ "Укргазбанк" впевнене зростання ділової репутації, основних фінансових показників та клієнтської бази. Банк активно нарощує масштаби діяльності, як шляхом збільшення обсягу операцій на банківському ринку так і шляхом теріторіальної експансії.

ВАТ АБ "Укргазбанк" займає 17-е місце у рейтингу банків України серед 163 працюючих на території країни; має 2080,5 млн. грн. чистих активів, 1724,6 млн. грн.. кредитно-інвестиційного портфелю, більш ніж 16 млрд. грн. інвестицій в українську економіку; об’єднує 116 філій та відділень на території України; має більш ніж 1500 співробітників, яки обслуговують біля 220 000 приватних та корпоративних клієнтів по всієї території України; має 1345 банкоматів та POS-терміналів; більш ніж 12200 юридичних осіб на обслуговуванні; більш ніж 230000 емітованих пластикових карток міжнародних платіжних систем MasterCard та Visa Intertational.

Приватним клієнтам гарантовано якісні послуги, індивідуальне ставлення та задоволення від співпраці. Банк орієнтується на довгострокову співпрацю, яка базується на відповідальності за грошові ресурси клієнтів. У роздрібному сегменті пропонуються якісні послуги для певної групи, такої як вкладники банку, користувачі спеціальних продуктів та програм. Конкурентноздатність ВАТ АБ "Укргазбанк" у роздрібному сегменті ґрунтується на високої ступені індивідуалізації пропозиції в тої же час на якісної стандартизації послуг.

ВАТ АБ "Укргазбанк" надає клієнтам широкий спектр конкурентноспроможних, високотехнологічних банківських послуг, а саме: розрахунково-касове обслуговування фізичних осіб у національній та іноземних валютах; відкриття поточних та бюджетних рахунків в національній та іноземних валютах фізичним особам – суб’єктам підприємницької діяльності; залучення вільних коштів фізичних осіб на депозитні вклади; послуги з перевезення готівки і цінностей; грошові перекази, у тому числі грошові перекази Western Union; надання кредитів на споживчі цілі; купівля-продаж дорожніх чеків; надання в оренду індивідуальних банківських сейфів; відкриття платіжних карток Eurocard/MasterCard Standard, Eurocard/MasterCard Gold, Cirrus/Maestro, "Енергія", "Укркард"; обмін валют; видача довідок на вивезення за межі України іноземної валюти та чеків, що виражені в іноземній валют.

Для корпоративних клієнтів ВАТ АБ "Укргазбанк" надає наступний спектр послуг: відкриття та ведення поточних рахунків в національній та іноземній валютах; розрахунково-касове обслуговування в національній та іноземній валютах; оперативне управління рахунком за допомогою системи електронних платежів "Клієнт – Банк"; прийом готівкових платежів на користь підприємства; послуги з перевезення готівки та цінностей; операції на Міжбанківському валютному ринку України за дорученням клієнтів; депозитні операції; кредитні операції; операції з цінними паперами; надання в оренду індивідуальних банківських сейфів; відкриття корпоративних платіжних карток міжнародних платіжних систем Visa International та MasterCard International; реалізація та обслуговування зарплатних проектів за допомогою міжнародних платіжних карток.

ВАТ АБ "Укргазбанк", являючись принциповим учасником міжнародних платіжних систем MasterCard International і Visa International (далі – МПС), надає "спонсорську" підтримку банків, що вступають до МПС.

Кількість українських банків, що зацікавлені у взаємовигідній співпраці у сфері емісії та обслуговування міжнародних платіжних карток, постійно зростає, і в цьому напрямку діяльності політика ВАТ АБ "Укргазбанк" орієнтована, у першу чергу, на зручну схему співпраці з банками.

Асоціативне (афілійоване) членство МПС дозволяє банку випускати широкий ряд власних платіжних карток та здійснювати їхній еквайрінг. Однак для отримання такого виду членства МПС необхідно фінансові гарантії банка-спонсора, який являється принциповим членом платіжної системи. Отримання асоціативного (афілійованого) членства в міжнародних платіжних системах при спонсорстві ВАТ АБ "Укргазбанк" надає банкам можливість заощадити грошові кошти на придбанні власного термінального обладнання, а також обслуговувати клієнтів за пільговими тарифами міжбанківської комісії.

З метою створення більш привабливих умов співробітництва ВАТ АБ "Укргазбанк" безкоштовно пропонує повний комплекс консультаційних послуг та професійну допомогу при підготовці документів банку на вступ до МПС та подальшу постійну інформаційно-методологічну підтримку.

На початок 2007 року ВАТ АБ "Укргазбанк" виступив фінансовим гарантом 14 українських банків перед МПС. Кількісні показники "внутрішньої мережі" ВАТ АБ "Укргазбанк" та банків-партнерів, що обслуговують платіжні картки МПС MasterCard International/Visa International, налічують близько 700 банкоматів та 800 банківських POS-терміналів.

2.2 Аналіз кон’юнктури депозитного ринку України

Аналізуючи розвиток депозитного ринку в Україні, необхідно виходити із взаємозв’язку між процесами, які відбуваються на грошово-кредитному ринку та в економіці у цілому. Бачимо, що депозитний ринок віддзеркалює загальний стан і тенденції грошово-кредитного ринку, вплив на нього інфляційних процесів та тенденцій до зростання грошових доходів населення. Залежно від впливу на депозитний ринок інфляційних процесів його умовно можна поділити на депозитний ринок у вільно конвертованій валюті й депозитні кошти у національній валюті.

Чинниками, які визначають співвідношення і темпи зростання цих складових депозитного ринку, є рівень інфляції, обсяги грошової маси та швидкість обігу окремих структурних агрегатів грошової маси. Так, починаючи з 1994 року основна частка депозитів населення і підприємств існувала у формі валютних рахунків. Стабілізація грошового й кредитного ринків наприкінці 1995–1996 років привела до збільшення обсягів коштів на депозитних рахунках у національній валюті. На кінець 1997 року їхня частка зросла до 74% від загальної суми залучених коштів.

Фінансові кризи 1997–1998 років дестабілізували депозитний ринок в Україні. У цей період знизилася зацікавленість комерційних банків у збільшенні власних пасивів у зв’язку з активізацією своєї діяльності на ринку ОВДП та міжбанківському кредитному ринку. Коливання гривні призвело до зростання обсягів залишків на депозитних рахунках в іноземній валюті, що на кінець 1999 року становили 44%. У цей період населення і підприємці перебували під психологічним тиском політики частої зміни валютних коридорів, а тому, відповідно, намагалися зберігати свої кошти на депозитах в іноземній валюті, хоч при цьому отримували значно нижчий відсоток доходу.

Перегляд політики комерційних банків із 1999 року визначився новими пріоритетами і орієнтацією на реальний сектор економіки. У такій ситуації об’єктивно виникає потреба в недорогих і середньо та довгострокових кредитних ресурсах. Використання короткострокових міжбанківських кредитів вигідне тільки для спекулятивних операцій із цінними паперами й іноземною валютою. Із падінням обсягів цих операцій комерційні банки активізували свою роботу з населенням та підприємствами, що об’єктивно привело до зростання обсягів депозитного ринку і загострення конкуренції на ньому (таблиця 4).

Таблиця 4. Вклади населення в комерційних банках України (млн. грн.)

Економічною передумовою зростання обсягів депозитів і вкладів населення у комерційні банки стали позитивні тенденції щодо зростання грошових доходів та заробітної плати громадян України. Так, у 2006 році номінальні грошові доходи населення у порівнянні з попереднім роком зросли на 40,5% і становили 86,8 млн. грн., у розрахунку на душу населення середньомісячний дохід становив 146,3 грн. проти 103,3 грн. у 2005 році. Реальні грошові доходи, за винятком обов’язкових платежів, добровільних внесків та з урахуванням впливу інфляції, збільшилися на 6,3%.

Ця позитивна тенденція зберігалася й упродовж 2006 року. Так, за 2006 рік номінальні грошові доходи збільшилися на 22,7% і становили 57,0 млрд. грн., а реальні грошові доходи зросли на 8,7%. Середньодушовий грошовий дохід у липні 2006 року становив 189,6 грн. Зростання грошових доходів у 2006 році відбулося в основному за рахунок збільшення оплати праці та доходів від підприємницької діяльності – на 35,1%, а також пенсій та допомог – на 10,1%. Рівень оплати праці у галузях бюджетної сфери в червні 2006 року зріс порівняно із січнем 2006 року на 34,9%. У цілому у галузях економіки середня заробітна плата в цей період становила 317,81 грн. на місяць, а це 102,1% прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого на 2006 рік. Реальна заробітна плата за січень-червень 2006 року зросла щодо відповідного періоду попереднього року на 16,7%.

У 2006 році сталися позитивні зміни у структурі зобов’язань комерційних банків, які пов’язуються передусім із тенденцією загального економічного зростання в Україні протягом 2005-2006 років, що знайшло своє відображення у збільшенні частки вкладів фізичних осіб, коштів бюджету і позабюджетних фондів. При цьому зменшилася частка коштів суб’єктів господарювання, коштів НБУ та цінних паперів власного боргу.

Позитивним моментом у структурі зобов’язань комерційних банків є зростання частки строкових зобов’язань від 24,2% на початок року до 27,8% на 01.01.2007 року. На ринку вкладів і депозитів зберігається тенденція до нарощування коштів на рахунках підприємств, організацій і населення, загальний обсяг яких у січні-листопаді 2006 року збільшився на 27,2% і на 01.12.2006 року становив 26,3 млрд. грн. При цьому зростання у національній валюті становило 37,3% і дорівнювало 15,7 млрд. грн., в іноземній – 10,9% і становило 7,9 млрд. грн.

Наприкінці 2006 року комерційні банки й далі вели політику щодо нарощування коштів на депозитних рахунках. Так, у листопаді порівняно із жовтнем 2006 року залишки коштів на строкових рахунках збільшилися з одночасним їх зменшенням на рахунках до запитання, у національній валюті строкові вклади зросли на 8% і становили 6,2 млрд. грн., в іноземній – на 2.6% і дорівнювали 4,9 млрд. грн. Кошти на поточних (до запитання) рахунках зменшилися в національній валюті на 2,6%, в іноземній – на 6,4% і становили відповідно 9,5 млрд. грн. та 3 млрд. грн.

Відповідні зміни спостерігалися й у структурі вкладів на строкових і поточних рахунках суб’єктів господарювання. У листопаді 2006 року порівняно з початком року питома вага строкових вкладів у національній валюті юридичних осіб збільшилася з 18% до 20,2%, фізичних осіб – з 29,6% до 35,5% і зменшилися частки в іноземній валюті: юридичних осіб – з 19,1% до 13,2%, фізичних – із 33,3% до 31,1% відповідно. Така ситуація позитивно вплинула на підвищення стабільності ресурсної бази банків, позитивно позначилася на їхній ліквідності, а також зменшила залежність від міжбанківських кредитів.

Сучасний стан депозитного ринку характеризується зміною політики комерційних банків щодо формування власних пасивів за рахунок залучення коштів на депозитні рахунки. Комерційні банки перейшли від політики збільшення загальних обсягів залучення коштів на депозитні рахунки до політики "ефективного" зростання залишків на депозитних рахунках. Це виявляється в оптимізації структури депозитних вкладів за такими критеріями:

1) пропорції між у вкладами в іноземній та національній валюті;

2) пропорції між видами вкладів за строками погашення;

3) оптимізації ціни за видами залучених коштів.

Отже, як бачимо, сьогодні кожен комерційний банк залежно від його становища на кредитному ринку і видів активних операцій, які він проводить, намагається сформувати оптимальну структуру власних пасивів. Зменшення різниці між відсотковими ставками на депозитному і кредитному ринках визначає необхідність оптимізації і відповідно ефективності використання залучених коштів.

На сьогодні комерційні банки України перейшли від політики масового залучення коштів клієнтів на рахунки до тактики формування оптимальної структури банківських пасивів. Це виявляється у проведенні банком окремих акцій збільшення відсотків нарахувань на вклади клієнтів, визначення диференціації відсотків за різними видами вкладів залежно від валюти і строків, стимулювання клієнтів через систему послуг, аукціони та інші форми заохочення до збільшення обсягів заощаджень на умовах, що найвигідніші банку. Такий підхід потребує від комерційних банків якіснішої системи управління залученими коштами, оптимізації використання останніх на основі наукового прогнозу наявних тенденцій грошово-кредитного ринку та макроекономічних процесів у цілому.

Ефективним механізмом залучення коштів громадян і підприємців у інвестиційні процесії на сьогодні в Україні може стати випуск державних облігацій. Але розміщення державних зобов’язань має врахувати помилки формування та функціонування ринку ОВДП у 1995-1998 роках. Головною метою ринку державних цінних паперів повинне стати не отримання надприбутків суб’єктами ринку цінних паперів, а залучення й ефективне використання тимчасово вільних коштів державою для інвестиційних та інноваційних процесів.

Сьогодні в Україні можливість повернення до випуску боргових зобов’язань держави визначається достатньою стабільністю на грошово-кредитному ринку. Запорукою цього стали: стабільність гривні, економічне зростання, позитивний торговельний баланс і зрослі валютні резерви НБУ. Випуск ОВДП може бути здійснений під зовнішнє забезпечення у гривневому еквіваленті, але з обов’язковим погашенням та виплатою відсотків у іноземній валюті. Такий механізм розміщення обов’язковий в умовах нинішнього мікроклімату психологічної недовіри, який існує щодо ОВДП після фінансової кризи 1998 року.

Ринок ОВДП має діяти паралельно з депозитним ринком, але не стати його альтернативою. Вільний доступ усіх суб’єктів, населення і підприємців дасть змогу створити умови для вільної і чесної конкуренції. Конкуренція між депозитними вкладами й ОВДП не буде надто гострою, бо кожен ринок матиме своїх потенційних клієнтів і свої умови до залучення їхніх коштів, тобто вони доповнюватимуть одне одного. При цьому ліквідніші державні зобов’язання мають бути менш прибутковими, але більш доступними й ходовими на грошово-кредитному ринку.

У світовій практиці чинні ринки боргових зобов’язань доповнюють один одного через диверсифікацію відсоткових ставок, умови залучення, що визначає відповідну ціну інвестицій. Створення умов для вільної конкуренції є основою стабільності й довгостроковості функціональної взаємодії депозитного ринку і ринку державних зобов’язань.

Таким чином, проведене дослідження свідчить, що розвиток економіки підприємств, регіонів і країни в цілому є проблематичним без урахування доступних за ціною і достатніх за обсягами інвестиційних та обігових коштів. Тому стратегією розвитку банку повинен бути передбачений пріоритетний розвиток банківської системи як головного джерела кредитних коштів.

2.3 Структура і динаміка кредитування

Проаналізуємо структуру і динаміку кредитування ВАТ АБ "Укргазбанк" вітчизняних суб’єктів господарювання та фізичних осіб, тобто кінцевих споживачів кредитних ресурсів.

Що стосується міжбанківських кредитів, то вони, як правило, є проміжною ланкою між кредитором і кінцевим позичальником. Їх загальний обсяг коливається залежно від збільшення чи зменшення обсягів кредитного портфеля ВАТ АБ "Укргазбанк", стану платіжних календарів, обсягів клієнтських платежів. Одне слово, сукупний обсяг банківських кредитів значною мірою залежить від загальної суми кредитного портфелю банку, проте на практиці не справляє зворотного впливу на обсяги кредитування кінцевих позичальників.

Аналіз структури кредитного портфеля ВАТ АБ "Укргазбанк" дає підстави для певних узагальнень щодо пріоритетів кредитної політики, а саме:

- об’єктами кредитування є переважно юридичні особи. Обсяги наданих кредитів фізичним особам і підприємцям не перевищують 5% від загального кредитного портфеля;

- банк, як правило, кредитує позичальників на короткострокові терміни, однак останнім часом почала формуватися тенденція до поступового зростання питомої ваги довгострокових кредитів;

- абсолютна сума і питома вага кредитів, наданих в іноземній валюті, стабільно зростають;

- динаміка розподілу кредитного портфеля за формами власності підприємств-позичальників свідчить про зацікавленість банку у кредитуванні переважно недержавних господарників;

- за організаційно-правовою формою господарювання позичальники – це здебільшого акціонерні товариства, товариства з обмеженою відповідальністю та колективні підприємства;

- щодо видів кредитів, які надає банк, то серед них останнім часом домінують кредити у плинну діяльність;

- намітилися зміни у структурі кредитів за напрямами економічної діяльності позичальників: нині зменшується питома вага кредитів, наданих для проведення торговельних операцій, натомість зростає частка кредитів, наданих сільському господарству;

- структура кредитного портфеля за галузями економіки розбалансована – значна частка припадає на кредити у промисловість і торгівлю;

- серед секторів економіки, які отримують кредитні ресурси, домінують нефінансовий сектор і домашні господарства. В інші сектори, зокрема – у фінансовий небанківський та в некомерційні організації, які обслуговують домашні господарства, кредитні ресурси ВАТ АБ "Укргазбанк" практично не надходять;

- розподіл кредитних ресурсів за регіонами дуже нерівномірний.

Стратегія здійснення активних операцій ВАТ АБ "Укргазбанк" в 2006 році послідовно будувалася за принципом "консервативної ефективності", ознаками якого є розміщення ресурсів у найбільш дохідних активних операціях за умови дотримання безпеки і ліквідності вкладень.

За рік кредитний портфель банку ВАТ АБ "Укргазбанк" збільшився з 278 млн. грн. до 473 млн., грн., – тобто на 170%. Пріоритетними галузями економіки, в які банк спрямовував свої кредитні ресурси, були: будівництво, харчова промисловість, нафтопереробний комплекс, торгівля, сільське господарство, вугільна промисловість, космічні програми.

У 2006 році ВАТ АБ "Укргазбанк" продовжував розвиток такої послуги, як проектне фінансування. Проводилася активна робота з обслуговування міжнародних кредитних ліній: Європейського банку реконструкції і розвитку (ЄБРР), Міжнародного банку реконструкції і розвитку (МБРР) і Європейської Комісії (Проект ЄС TACIS EDUK 9602) для здійснення кредитних операцій. На кінець року кредити клієнтам за рахунок ресурсів міжнародних фінансових організацій склали близько 11,6 млн. доларів США.

На сьогодні в рамках кредитної лінії Європейського банку реконструкції і розвитку (ЄБРР) та Міжнародного банку реконструкції і розвитку (МБРР) затверджено проекти кредитування малих і середніх підприємств України на загальну суму понад 5,7 млн. доларів США.

У рамках кредитної лінії Міжнародного банку реконструкції і розвитку проводиться кредитна оцінка проектів ряду відомих українських підприємств, розташованих у регіонах закриття шахт – Луганській, Донецькій, Волинській, Кіровоградській, Черкаській, Львівській, Закарпатській, Житомирській і Дніпропетровській областях. У рамках Проекту ЄС TACIS і Державного центру зайнятості в м. Рівному ВАТ АБ "Укргазбанк" реалізує Програму мікрокредитування осіб, які створюють свої підприємства.

Сьогодні розробляються спільні проекти Банку з іншими міжнародними фінансовими інститутами і закордонними банками, спрямовані на довгострокове фінансування розвитку виробництва, фінансування експортно-імпортних операцій клієнтів, мікрокредитування приватних підприємців.

ВАТ АБ "Укргазбанк" постійно вдосконалює методи і форми кредитування. Так, у 2006 році велику частину кредитів надано у формі кредитних ліній, збільшувались обсяги кредитування клієнтів на умовах овердрафту. З метою сприяння реконструкції та переобладнанню виробництва ВАТ АБ "Укргазбанк" розвиває операції фінансового та оперативного лізингу.

Для постійних клієнтів банку розробляються умови отримання бланкових кредитів, при наданні наступних кредитних послуг враховується кредитна історія клієнта. У сфері кредитування фізичних осіб особливо привабливим для клієнтів виступило кредитування через кредитні картки.

У 2006 році продовжилася розробка і впровадження кредитних продуктів для фізичних осіб, пов’язаних з придбанням рухомого і нерухомого майна, кредитів під заставу житла, на купівлю автомобіля та інші. Використовуючи напрацьований кількарічний вдалий досвід інвестиційного кредитування за міжнародними кредитними лініями, ВАТ АБ "Укргазбанк" розробляє і планує впровадити в 2008 році програму розвитку проектного фінансування вітчизняних підприємств за рахунок власних коштів.

Особливу увагу планується приділити розробці кредитних продуктів для малого бізнесу та приватних осіб. Цей сегмент клієнтів банк вважає для себе перспективним на найближчі кілька років. З цією метою планується створити цілий ряд кредитних продуктів, а також спеціальний підрозділ в Головному банку та служби в регіональних центрах, які матимуть відповідні повноваження.

У 2008 році ВАТ АБ "Укргазбанк" планує також розвивати кредитування сільськогосподарських підприємств, для цього розробляються спеціальні кредитні продукти, які б дозволяли клієнтам швидко одержувати недорогі кредитні кошти, а банку, в свою чергу, забезпечити їх поверненість та підтримувати відповідну якість кредитного портфелю. Досвід кредитування підприємств сільськогосподарської галузі в рамках угоди про стратегічне співробітництво з Сумською облдержадміністрацією, напрацьований протягом 2006 року, демонструє спроможність фахівців ВАТ АБ "Укргазбанк" розвивати цей напрямок кредитної політики.

Протягом 2006 року ВАТ АБ "Укргазбанк" продовжував активну діяльність на ринку цінних паперів. Зміна структури банку, здійснена в минулому році, сприяла посиленню активності банку на фондовому ринку.

Зміни та протиріччя діючого законодавства не завадили банку досягти суттєвих успіхів в розвитку та в швидкій адаптації внутрішньої нормативної бази, банківського фондового інструментарію та всього спектру операцій з цінними паперами до складних умов ринку. Істотно збільшилися обсяги фондових операцій ВАТ АБ "Укргазбанк", які досягли 500 млн. грн., з яких більш ніж 480 млн. грн. припало на комерційні та понад 10 млн. грн. – на комісійні операції.

Залишки за пасивними операціями по залученню грошових коштів фізичних та юридичних осіб через продаж ощадних сертифікатів досягли на кінець року близько 90 млн. грн. Різноманітні умови продажу сертифікатів дозволили задовольнити найвимогливіших клієнтів щодо термінів розміщення та прибутковості цих інструментів.

У 2006 році ВАТ АБ "Укргазбанк" були розроблені нові фондові інструменти, в тому числі і з залучення коштів юридичних і фізичних осіб з виплатою стабільного доходу в валюті завдяки продажу сертифікатів майнової власності на облігації зовнішньої державної позики.

Проведення операцій РЕПО з облігаціями зовнішньої державної позики створило додаткові умови для збереження коштів клієнтів від знецінення та отримання вагомих доходів. Збільшилися обсяги операцій з корпоративними векселями та досягли більш ніж 215 млн. грн., що дало змогу здійснити оперативне кредитування великих підприємств – операторів пріоритетних галузей економіки України, які є клієнтами банку.

В роботі з клієнтами широко використовувався такий фондовий інструмент як фінансовий вексель. Загальний об’єм векселів, випущених ВАТ АБ "Укргазбанк" за 2006 рік, склав понад 244 млн. грн.

Банк підготував інформаційну базу для реалізації потенційних можливостей щодо розширення та вдосконалення спектру операцій в частині здійснення депозитарної діяльності зберігача. Ця діяльність допоможе прискорити проведення операцій з цінними паперами та залучити нових клієнтів.

Розподіл оборотів по операціях із цінними паперами та склад портфелю цінних паперів подано відповідно на рис. 7, 8.

Протягом 2006 року ВАТ АБ "Укргазбанк" приділяв увагу розвитку співробітництва з вітчизняними і закордонними фінансовими інститутами.

Рис. 7. Розподіл оборотів по операціях із цінними паперами (млн. грн.).

ВАТ АБ "Укргазбанк" на взаємовигідних умовах проводить операції з іноземними банками, які мають бездоганну репутацію та великий досвід у здійсненні міжнародних і міжбанківських розрахунків, а також фінансуванні міжнародної торгівлі і документарного бізнесу. Основними розрахунковими банками є такі відомі в міжнародних фінансових колах організації як: Bankers Trust Company, Bank of New York, Commerzbank AG, Dresdner Bank AG та інші.

ВАТ АБ "Укргазбанк" успішно і послідовно проводить оптимізацію кореспондентської мережі. Станом на початок 2007 року банк мав більш ніж 100 кореспондентських рахунків типу "Ностро", загальна сума оборотів за якими у 2006 році склала в доларовому еквіваленті 4,8 млрд. У середньому за рахунками "Ностро" щомісяця проводиться 1600 операцій.

Рис. 8. Склад портфелю цінних паперів (млн. грн.).

Велика увага приділяється розширенню сфер співробітництва з банками України, країн СНД і Балтії (рис. 9). Сьогодні в банку налічується 111 рахунків типу "Лоро". З них 55рахунків відкриті банкам країн СНД і Балтії, а також 56 рахунків українським банкам, в іноземній і національній валютах. У 2006 році сума оборотів за рахунками "Лоро" склала в доларовому еквіваленті 1 млрд. За рахунками типу "Лоро" щомісяця в середньому здійснюється 500 операцій. Розподіл рахунків типу "Ностро" і "Лоро" відповідно наведено на рис. 10, 11, основні банки-кореспонденти – в таблиці 5.

Восени 2006 року ВАТ АБ "Укргазбанк" одержав рейтингові оцінки Міжнародного рейтингового агентства Thomson Bank Watch.

Рис. 9. Кількість банків-кореспондентів ВАТ АБ "Укргазбанк".

Рис. 10. Розподіл рахунків типу "Ностро".

Пізніше, після поглинення Thomson Bank Watch Міжнародним рейтинговим агентством Fitch IBCA, яке входить до трійки найбільших у світі, банку було встановлено рейтинги цього агентства.

Це дало змогу одержати позитивні результати. У 2006 році на ВАТ АБ "Укргазбанк" були встановлені ліміти кредитування по підтвердженню документарних операцій терміном до 1 року такими банками, як Угорський експортно-імпортний банк, Європейський банк реконструкції і розвитку, Казкомерцбанк та інші.

Рис. 11. Розподіл рахунків типу "Лоро".

Розрахунки за документарними операціями посідають значне місце в структурі міжнародних операцій ВАТ АБ "Укргазбанк". Протягом 2006 року сума розрахунків по акредитивах і гарантіях склала 10 млн. доларів США.

Економічне зростання в Україні протягом 2006 року спричинило значне збільшення обсягу операцій у "твердих" валютах клієнтів ВАТ АБ "Укргазбанк". Банк вдосконалив технології роботи на валютному ринку з метою надання більш широкого спектру якісних послуг на даному сегменті банківського бізнесу за умови мінімальних витрат клієнтів.

Найбільш активними операціями стали операції з купівлі/продажу долара, загальний оборот за якими у 2006 році склав понад 287,7 млн. доларів США. Друге місце посіли конверсійні операції з російським рублем, обсяг яких склав понад 384 млн. рублів, третє – операції з євро (понад 14,6 млн. євро).

Таблиця 5. Основні банки кореспонденти ВАТ АБ "Укргазбанк".

Щодо операцій ВАТ АБ "Укргазбанк" в національній валюті на міжбанківському кредитному ринку України, протягом 2006 року простежувалася тенденція превалювання розміщених ресурсів (2894,7 млн. грн.) над залученими (1726,4 млн. грн.) (рис. 12). На сегменті міжбанківського кредитування у ВКВ протягом 2006 року також спостерігалося значне превалювання розміщених кредитів/депозитів (1467 млн. доларів США) над залученими (449252 млн. доларів США) (рис. 13). У цьому зв’язку необхідно відзначити різке зростання обсягів валютних ресурсів ВАТ АБ "Укргазбанк", розміщених в інших банках протягом другого півріччя 2006 року. Це пов’язано з тим, що з другої половини 2006 року банк почав розміщення коштів у ВКВ на американському та європейському ринках. У структурі ж залучених кредитів/депозитів у ВКВ спостерігалася зворотна ситуація – різке зниження частки операцій під кінець року. Дані тенденції на фоні підвищених процентних ставок у середньому до 7% річних до кінця 2006 року стали важливими чинниками підвищення прибутковості ВАТ АБ "Укргазбанк" за рахунок проведення міжбанківських кредитних операцій у валюті.

Рис. 12. Динаміка залучених і розміщених коштів у національній валюті протягом 2006 року (млн. грн.).

У структурі кредитів/депозитів ВАТ АБ "Укргазбанк" як у національній, так і в іноземній валюті, найбільший обсяг склали суми кредитів "овернайт". Така тенденція пояснюється традиціями міжбанківського валютного ринку України і політикою ВАТ АБ "Укргазбанк" в цілому. Частка середньострокових міжбанківських кредитів у загальному обсязі залучених і розміщених ресурсів збільшилася тільки в останньому кварталі року. Один із найважливіших сегментів ринку міжбанківських операцій – операції підкріплення валютної операційної каси ВАТ АБ "Укргазбанк". У 2006 році їх загальний обсяг склав $278,14 млн. доларів США. Комісія, виплачена при ввезенні банкнот, коливалася в межах 0,06%-0,10% від суми, в залежності від обсягу проведених операцій. Вивіз банкнот здійснювався з комісією в розмірі 0,15%-0,25%.

Рис. 13. Динаміка залучених і розміщених валютних коштів протягом 2006 року (млн. доларів США).

Отже, серед кредитів, які банк надає суб’єктам господарювання, домінують короткострокові (таблиця 6). Питома вага довгострокових протягом 1994-1997 років трималася на рівні 11%. Починаючи з 1998 року з’явилася тенденція до зростання цього показника. Нині він сягає 22%. Зазначена тенденція, безумовно, є одним із позитивних результатів зниження після 1994 року темпів інфляції.

Таблиця 6. Кредити, надані ВАТ АБ "Укргазбанк" суб’єктам господарювання (за терміном погашення).

2.4 Дослідження розподілу кредитів за галузями економіки

Останнім часом на кредитному ринку України спостерігається ще одна тенденція – зростання обсягу кредитів, наданих в іноземній валюті (таблиця 7). Це пояснюється низкою факторів, наведених нижче:

- Лібералізація зовнішньої торгівлі обумовлює зростання активів підприємств на валютних рахунках в українських банках. Отже, з кожним наступним роком після початку економічних реформ загальна сума іноземної валюти в Україні зростає. Механічне збільшення кількості грошей в економіці (в тому числі в іноземній валюті) сприяє пожвавленню їх обігу, зростанню банківських пасивів, а відтак – виникненню передумов для розвитку ринку валютного кредитування.

- Процес економічної лібералізації, безумовно, стосується й банківської системи. Тож, поступово збільшується кількість комерційних банків, які отримують ліцензію на проведення операцій з іноземною валютою, зокрема на здійснення валютного кредитування.

- Незважаючи на досягнення в останні роки відносної стабільності національної грошової одиниці, банківські установи все ще трактують кредитування в іноземній валюті як дієвий інструмент страхування інфляційних і курсових ризиків. Про актуальність фактора інфляційних очікувань свідчить, наприклад, майже дворазове перевищення ставок за кредитами у національній валюті порівняно зі ставками за валютними позиками.

Таблиця 7. Кредити, надані комерційними банками суб’єктам господарювання (за видами валют).

Зменшення впродовж кількох останніх років питомої ваги кредитів ВАТ АБ "Укргазбанк", наданих державним підприємствам (таблиця 8), пояснюється, на погляд автора, двома основними чинниками:

1. У ході приватизації скорочується абсолютна кількість державних підприємств.

2. Довгострокове уповільнення темпів інфляції суттєво посилює відповідальність комерційних банків за прорахунки у формуванні власного кредитного портфеля. Тож нині вони уникають інертних, цілкого залежних від державного бюджету позичальників, надаючи перевагу динамічнішим колективним (77%) та приватним (11%) підприємствам.

В умовах прискорення темпів інфляції, банк зазвичай надавав кредити на засадах особистої довіри (між керівництвом банківської установи та позичальником), причому – без належного забезпечення заставою (мовляв, інфляція і відповідне зростання пасивів відшкодує можливі негативні наслідки), то починаючи з 1998 року ситуація радикально змінилася: в умовах порівняно низьких темпів інфляції кожен прорахунок у кредитній політиці реально загрожує ліквідності й платоспроможності банку. А отже, прорахунків краще не допускати.

Підвищенню з боку ВАТ АБ "Укргазбанк" вимогливості до позичальників сприяла і послідовна політика НБУ у сфері регулювання банківської діяльності. Лібералізація багатьох її видів поєднувалася з відповідним посиленням контролю центрального банку за стабільністю системи. Це спонукало ВАТ АБ "Укргазбанк" ретельніше формувати власну кредитну політику, максимально уникаючи можливих ризиків, у тому числі – пов’язаних із нестабільністю бюджетних джерел фінансування державних підприємств.

Таблиця 8. Кредити, надані ВАТ АБ "Укргазбанк" суб’єктам господарювання (за формами власності позичальника).

Диспропорцію між кредитами фізичним і юридичним особам на користь останніх (таблиця 9), окрім іншого, обумовлюють несприятливі умови для приватного підприємництва, недосконалість законодавчого забезпечення іпотечного кредитування, нестабільність ринку праці, низький рівень доходів фізичних осіб. З-поміж видів кредитів, що надає ВАТ АБ "Укргазбанк", нині домінують кредити у плинну діяльність (таблиця 10). Питома вага позичок, які спрямовуються в експортно-імпортні та у внутрішньо торгівельні операції, поступово, але неухильно зменшується (за досліджуваний період відповідно з 27% до 25% та з 13% до 10%).

Щодо кредитів у інвестиційну діяльність, то скорочення їх обсягу з 10% до 5%, безумовно, не відповідає стратегічному завданню модернізації вітчизняної економіки. Вексельне кредитування перебуває на відносно стабільному, однак – на низькому рівні (3%-4%). Порівняно швидкими темпами розвивається овердрафт, проте його питома вага поки що незначна (2%). Щодо факторингових операцій і операцій РЕПО, то ці види кредитів у нашій країні практично нерозвинуті.

Таблиця 9. Кредити, надані ВАТ АБ "Укргазбанк" суб’єктам господарювання (за організаційно-правовими формами господарювання позичальника).

Структура кредитного портфеля ВАТ АБ "Укргазбанк" за станом на 01.03.2007 року засвідчує також дисбаланс між різними видами економічної діяльності позичальників, що складався останніми роками під впливом різноманітних чинників (таблиця 11). Найбільш негативним для плинного й, особливо, майбутнього стану економіки, на думку автора, є співвідношення між часткою кредитів, спрямованих позичальниками у торговельні операції (35%) та будівництво (2%).

Таблиця 10. Кредити, надані ВАТ АБ "Укргазбанк" суб’єктам господарювання (за видами кредитів).

Нагадаємо, однією з хрестоматійних ознак економічного пожвавлення у будь-якій країні є збільшення грошових (у тому числі кредитних) надходжень у будівництво, транспорт і зв’язок. Розподіл кредитів ВАТ АБ "Укргазбанк" за галузями економіки свідчить про протилежну тенденцію – нині кредитуються в основному промисловість і торгівля (таблиці 12, 13). Проте зростання кредитів сільському господарству до рівня 10% від обсягу кредитного портфеля банку, на думку автора, є позитивним зрушенням і може стати важливим чинником розвитку агропромислового комплексу.

Таблиця 11. Кредити, надані ВАТ АБ "Укргазбанк" суб’єктам господарювання (за видами економічної діяльності).