Главная      Учебники - Право     Лекции по праву - часть 1

 

поиск по сайту            

 

 

 

 

 

 

 

  

 

содержание   ..  115  116  117   ..

 

 

Билеты по всемирной истории для 11 класса на украинском языке

Билеты по всемирной истории для 11 класса на украинском языке

Билет № 1

1.Паризька мирна конференція та її головні рішення за підсумками Першої світової війни.

18 січня – 28 червня 1919р.

Приймало участь 27 країн. Було більше 1000 делегатів. Не приймали участь Німеччина, Росія, Болгарія,Туреччина.

Велика трійка “Рада трьох”.

Президент США Вудро Вільсон.

Примєр міністр Англії Ллойд Джордж.

Примєр міністр Франції Жорж Клемансо.

Черга денна.

  1. Підготовка умов мирних договорів з переможеними країнами.

  2. Створення ліги націй.

  3. Російське питання.

  4. Колоніальне.

Версальський договір був розроблений за схемою:

Теріторіальні втрати

Воєнні обмеження

Репарації

Німеччина втратила 1,8 своєї території і всі колонії.

Сухопутні сили зменшені до 100 тисяч. Введення загальної повинності заборонялось. Не можна було мати генштаб, танки, літаки, підводні човни, отруйні гази. Правий берег Рейна був оголошений демілітаризованою зоною. Німеччину називали нацією злочинців.

132 млд. золотих марок за 50 років.

Підсумки конференції.

1 Створена “Ліга націй”.

2 Створені нові держави: Польша, Чехогсловаччина, Фінляндія, Естонія, Латвія, Литва, Сербія (схс).

3 Німеччина втратила всі колонії і бувшу владу.

4 Франція поверула Ельзас і Лотарінгію і приєднала Саарський бассейн.

5 Розпалась Австро-Угорська імперія та Російська, Німецька, Османська.

6 Туреччина одержала незалежність.

Зміни у світі після Першої світової війни:

Утвердження панівного становища Антанти і СЩА.

Світ розколовся на дві системи (капіталізм та соціалізм).

Поширився комуністичний режим.

Принцип “відкритих моорей” не був реалізован.

Нестабільність “Версальського договору” привела до суперечок.

Українське питання на паризькій конференції.

Причини через які Антанта не прийняла українську делегації

В роки української революції Антанта була ворогом України.

Сильною була пропольська позиція


Білет № 10

1.Створення Ліги Націй та її діяльність у міжвоєнний період.


Питання про створення Ліги Націй активно оговорювалась на Парижській мирній конференціі (1919). Тоді ж і був розроблений її Устав. Днем народження Ліги Націй вважається 10 січня 1920 ( вступ в силу Версальського договору ). Її перше засідання пройшло в Парижі.

Цілі створення Ліги Націй :

  • Содействіє розвику співробітництва усіх народів світу;

  • Гаранти мира і безпеки;

  • Відмова від ведення війнияк засоба розв’язання конфліктів, введення санкцій проти стран-агресорів.

Ліги Націй мала три головних органи : Ассамблея, Рада, Секретаріат.

Ассамблея була виші органом Ліги Націй. Кожна країна в ній мала один голос. Асамблея збиралась один раз на рік в Женеві.

Рада працювала в перевах між засіданнями Ассамблеі. В її склад входили 5 постійних членів-країні 4 непостійних ( згодом їх кількімть возросла до 9 ). На Раді роздивлялися питання, які торкалися свіу та планети. В разі загрози віни Рада повинна була висупати як посередник і в випадку необхіносі рекомендувати застосування військовихзаходів з цілью розгрома агресора.

Секретаріат займався підготовкою документів і звітів для засідання Асамблеі і Ради.

Спочатку статут Ліги Націй підписали 44 країни, в першу чергу країни-переможниці. США не війшла в склад Ліги Націй, оскільки не ратифікуавли Версальський мирний договір. До 1934 вне Ліги Націй залишилась СРСР.

На практиці Ліга Націй підтриала Версальсько-Вашингтонську систему мирних договорів і, як наслідок, сталазброєю ведачих держав Заходу. В першу чергу це виразилось в фактичному переросподілі колоній між країнами-переможницями. Було введена так звана мандатна система. Країнами-переможниці одержали мандати на управління територіями які раніше складали володіння колоніальних держав, які програли в Першій світовій війні. Ліга Націй затвирдила три категоріі мандатів :

Перша категорія – територіі які в майбатньома повинні були отримати незалежність;

Друга категорія – право територіі на самоуправління визначала держава, яка отримала на неї мандат;

Третя категорія – колоніі, які ставали володіннями держав володарками мандатів.

Діяльність Ліга Націй в політичній області була невдалою. Ліга Націй виявилася безсильною завадити захвату Японією Манжурії в 1931. Італією Ефіопії в 1935, Німеччиною Австрії в 1938, Німеччиною Чехословачини 1939. Ліга Націй займала антирадянську позицію після початку радянсько-фінської війни 1939 і виключила СРСР зі свого складу. Цей крок також не зміцнював її позиціі як організаціі призваної розвивати співробітництво між народами і гарантувати їх мир і безпеку. Нарешті Ліга Націй побічно підтримувала політику “умиротворення” агресора і не завадила нападу Німеччини на Польщу в 1939, що стало початком Другої світової війни. Перед облеччям агресивних дій Німеччини та її союзників в 30-ті Ліга Націй проявила пасивність і бездіяльність.

Позитивними сторонами діяльності Ліги Націй були спроби налагодити міжнародне співробітництво в сочіально-економічній сфері : в області охорони здоров’я, протидія поширенню наркоиків; міжнародного робітничого законодавства; вирішення проблем біженців. Лігою Націй обговорювалися питання надання промилово розвиненим державам нових технологій розвиваючимся державам; торкалися проблеми матері і дитини, інтелектуального співробітництва держав.

Висновок : Ліга Націй стала першою міжнародною організацією яка була призвана формувати на нових умовах міжнародний правовий простір в міжвоєнний період. Головна причина провала діяльності Ліги Націй в області збереження миру – небажання головуючих в ній держав рахуватися з взятими на себе зобов’язаннями. Ліга Націй не досягла проголошених її засновниками цілей, оказалась не ефективною в політичній сфері, але добилась деяких позитивних результаів в соціально-економічних областях.


2. Японське “Економічне диво”. Японія й сьгодення.


Курс на еребудову головних галузей промисловості, використання найсучаснішої техніки, модернізація виробництва.

  • Розвиток чорної металургіі і електрометалургіі на основі нововведень;

  • Автомобільна промисловість;

  • Електронна промисловість;

Головне : праця 120 млн. японців.

Експорт в Японіі в США :

  • 40% автомобілів;

  • 16% чорних металів;

  • 30% радіоприймачів.

Імпорт з США :

  • 86% металобрухту;

  • 42% бавовни;

  • 59% пшениці.

Приріст японського виробництва 4.1%.

Сьогодні Японія – багата та процвітаюча держава. Центр сучасної науки і передових технологій. Японія також дотимується курсу “Японський дух, японська якісь, євпропейські знання”.

В 90-х в Японіі валовий національний продукт зростав, однак падав валовий внутрішній продукт. Це привело до определьонного економічного спаду в державі. Зросла вартість товарів і робочої сили. Фірми відмовляються від “довічного найму” робітників. Однак Японія і на початку 21ст. зберегла світове лідерство в експорті капіталів, промисловому експорті, в виробництві автомобілей, кольорових телевізорів, відеомагнітофонів, аудіомагнітофонів. Держава приймає активну участь в економічному і політичному житті країн Азіатсько-Тихоокеанського регіону.

Висновок : аналізуючи японське “економічне диво” можназробити висновок, що з будь якої еономічної кризи можливий вихід і він пов’язаний з цілеспрямованою діяльністю держави в тісному зв’язку з народом.


Білет № 11

  1. Радянсько-німецький пакт про ненапад від 23 серпня 1939 та таємний додатковий протокол до нього.Види угод на подальший розвиток подій у світі.

В 30 р.р. пролітика “умиротворення” агресора, яку проводили Франція і Великобританія, не сприяла створенню антифашистської коаліції; підписати в1939 р. англо-франко-радянський оборонний союз не вдалось. В цих умовах керівництво СРСР пішло на зближення з Німеччиною. Німеччина в цей час розширяла свій вплив на Сході (захоплення Чехословакії і окупація Закарпатської України). СРСР постав перед вибором : або укласти договір з фашистською Німеччиною, або залишитись в цілковитій дипломатичній ізоляції. І.Сталін обрав перше. В своїх виступах він дав зрозуміти , що конфліктів між СРСР та Німеччиною не існує.

В Берліні було підписана радянсько-німецька кредитна угода. А 23 серпня 1939 р. в Москві була підписана угода між міністром іноземних справ Німеччини Ріббентропом і народним комісаром Молотовим (радянсько-німецький пакт про ненапад, або пакт Молотова-Ріббентропа). Суть договору :

  1. угода між державами укладалась на 10 років;

  2. сторони зобов`язувалися утримуватися від насильства один проти одного;

  3. у випадку нападу на одну із сторін друга сторона зобов`язувалась не підтримувати державу,яка напала;

  4. проведення консультацій по питаннях,які відображають загальні інтереси;

  5. сторони зобов`язались не вступати в союзи, які направлені проти однієї з сторін;

  6. вирішення суперечок між державами повинно було здійснюватись мирним шляхом.

Теперішній договір мав доповнення. Це був секретний протокол, який розділяв сфери впливу в Європі між Німеччиною та СРСР. Він зберігся у вигляді копій і був опублікований в СРСР в 1989 р. після закінчення роботи під головуванням О.Яковлева. оригінали не збереглися ни в німецьких, ни в радянських архівах. Суть таємного протокола :

  1. за Німеччиною визнавалась сфера впливу в Польщі і Литві;

  2. СРСР розповсюджувало сфою сферу впливу на Західну Україну, Бесарабію, Фінляндію, Естонію, Латвію;

  3. Долю Польщі вирішували СРСР та Німеччина ( закінчує своє існування );

  4. По лініі рік Навер-Вісла-Сян утворився негласний радянсько-німецький кордон.

Пакт Молотова-Ріббентропа надав помітний вплив на подальший розвиток подій у світі.

  1. Бало призупинене просування Німеччини на схід.

  2. СРСР отримав можливість укріпити оборону країни.

  3. Відбувся розкол в країнах фашистського блока ( Японія відмовилась від агресій у відносинах СРСР ).

  4. СРСР проемонстрував західним країнам самостійність свого зовнішньополітичного курсу.

  5. СРСР розширив територіі до кордонів 1913 і став вважатись країною-агресором. Початок світової війни ув неменучим.

Для України наслідки цього пакта були двоякими :

  1. Західноукраїнські землі об’єдналися з Радянською Україною;

  2. 17 вересня 1939 Червона Армія виступила Західну Україну;

  3. відбувся підьйом національної самосвідомості мешканців Західної України;

  4. в 1940 в склад Радянської України була включена Північна Буковина;

  5. була ліквідована стара сестема управління; на нових територіях проводлась колективізація, індустріалізація, націоналізація і культурні перетворення.

Висновок : підписання радянсько-німецького пакта про ненапад не змоголо застерігти початка сітової війни. Європа знову опинилась розділеною на сфери впливу могутніх країн.


2. Діяльність М.Тетчер, Тетчеризм: його суть і наслідки.


Народилася в 1925 в місті Грантем в Північній Англіі в сім’ї бокалійника. Саме батько привчив Маргарет приділяти велику увагу політиці. Сім’я Маргарет була прихильна до Торі – консерватори .

1959 – обрана у парламент Англіі.

З 1975 лідер Торі.

1979 – прим’єр міністр.

1979 – лейборисська партія на чолі з Вільсоном відстоювала програму “Побудова держави добробуту для всіх”, а програма Торі лідером якої була Тетчер називалась “Правильний підхід”.

Тетчеризм

Нова політика британських консерваторів в області економіки і соціальної сфери :

Внутрішня політика :

  1. стимулювання вільного підприємництва;

  2. скасування пільг, що надавались державним підприємствам;

  3. денаціоналізація;

  4. зниження податків на високі прибутки;

  5. зменшення витрат на соціальну сферу;

  6. монетаризм – держава значно посилила контроль за масою грошей, що знаходилася в обігу;

  7. безпосередньо не втручалась у збут та виробнцтво товарів.

Зовнішня політика :

  1. конфлікт в Ольстері ( територія північної Ірландіі ) між ірландськими католиками і англійськими протистантами. Англійський уряд ввів війська в Ольстер.

  2. Війна Англіі з Аргентиною за Фолклендскі острови;

  3. Активна участь Англіі у НАТО.

При Тетчер знизився рівень добробуту населення ( 9 млн. англійців потрапили у категорію бідних, податки зросли у 22 рази ).

У 1990 Тетчер пішла у відставку.


Білет № 12

1. Розвиток літератури і мистецтва у міжвоєнний період.


20-ті роки ознаменувалися новим явищем у літературі – творчістю письменників “втраченого покоління” – Хемінгуея, Олдінгтона, Ремарка.

Герої їхніх романів – сильні молоді люди, які багато пережили і розчарувалися. Нерідко такі люди не мгли знайти для себе застосування в навколишньому світі. Для визначення такого роду героїв і виник термін “втрачене покоління”. Ним почали позначати напрямок у літературі 20ст., який відобразив протест проти нелюдської бойні Першої світової.

Антивоєнна тиматика, протест проти насильства і поневолення людей, стали одним із визначних напрямків у формуванні літератури “простору” 20-30-ті роки. Однак вони не вичерпували всього обсягу творчих пошуків літератури Західної Європи міжвоєнного періоду.

У нових творах відображалися сучасні, найбільш хвилюючі питання життя. Різко змінилися засоби вираження : письменики виступали в ролі “першовідкривачів” нових можливостей мови літератури, котрі прийнято називати авангардними.

Особливе місце в понорамі літератури посіла російська література. Надзвичайний розквіт російської літератури на початку століття, що ввійшов в історію як “срібне століття” російської культури, був пов’язаний насамперед з ворчістю Ахатової, Цвєтаєвої, Волошина, Єсеніна.

У країнах з тоталітарним ежимом література використовувалась для формування необхідної владі суспільної свідомості і контролю над нею. Вона перетворилася на інструмент пропаганди і засобів впливу на особливість.

У західних демократичних країнах писменники малибільший простір для дій. Література на Заході бала в значній мірі комерцілізована.

Особливою популярністю тут коритувалася пригодницька література, фантастика, психологічні романи, демократичного жанру.

У політичному відношенні та ідеологічної орієнтації література Заходу була досить різноманітна і, як правило, відображала реалії життя. Письменники західних країн у своїй більшості вороже ставилися до фашизму, до будь-яких проявів насильства і спроб обмеження демократії. Творчість письменників, що обслуговували інтереси тоталітарних режимів, вони не сприймали.

Мистецтво.

В розвитку мистецтва можна виділити два важливих періода :

  • 20-ті роки – розвиток мистецтва багато в чому визначався трагічними подіями світової війни і її наслідками ;

  • 30 – ті роки – світова економічна криза, наступ фашизму, затвердження тоталітарних режимів в окремих країнах, наближення нової світової війни не могли трагічно не позначитися