Підходи щодо оцінювання ключових процесів підготовки студента ВНЗ

№ з/п	Фактори, що впливають на якість підготовки ВНЗ	Принципи TQM	Критерії EFQM	Вимоги
1.	Рівень підготовки абітурієнтів	Орієнтація на споживача	Використання потенціалу персоналу	7.3.2 Вхідні дані проектування та розроблення
2.	Рівень підготовки викладачів, підбір кадрів, підвищення їх кваліфікації, рівень соціального захисту	Роль вищого керівництва	Роль вищого керівництва	6.2 Людські ресурси
3.	Організація учбового процесу, впровадження наукових досягнень у навчальний процес	Процесний підхід	Управління процесами	7.2 Проектування та розроблення
4.	Оснащеність навчальним обладнанням, підручниками, посібниками, обчислювальною та оргтехнікою, використання інформаційних технологій	Системний підхід	Раціональне використання ресурсів	6.3 Інфра-структура
5.	Гуманітарізація навчання, позаучбова виховна робота	Процесний підхід	Управління процесами	7.3.3 Вихідні дані проектування та розроблення
6.	Організація самостійної роботи студентів	Залучення персоналу	Використання потенціалу персоналу	7.5 Виробництво і надання послуг
7.	Мотивація студентів до якісного навчання	Залучення персоналу	Задоволеність споживачей	7.3.3 Вихідні дані проектування та розроблення
8.	Контроль знань, умінь та навичок студентів	Прийняття рішень на підставі фактів	Управління процесами	8.2.4 Моніторинг та вимірювання продукції
9.	Оцінка рівня підготовки студентів роботодавцями, суспільством	Орієнтація на споживача	Задоволеність споживачей і суспільства	8.2.1 Задоволеність замовника
10.	Рівень самооцінювання і удосконалення	Постійне удосконалення	Результати роботи	8.2.2 Внутрішній аудит
11.	Рівень відповідності вимогам державної акредитації	Орієнтація на споживача	Задоволеність споживачей і суспільства	1.1 Загальні положення
12.	Зв» язок з роботодавцями і колишніми студентами	Орієнтація на споживача	Задоволеність споживачей і суспільства	7.2 Процеси, що стосуються замовників
13.	Організація продовження навчання	Постійне удосконалення	Управління процесами	8. Вимірювання, аналізування та поліпшення

№ з/п	Універсальні показники для оцінювання ключових процесів ВНЗ	Ваговий коефіцієнт (P_j)	Оцінка у балах (А_j)
Група 1. Зрілість процесу
1.	Визначення цілей процесу
2.	Розуміння цілей процесу персоналом
3.	Якість планування процесу
4.	Якість визначення вхідних даних процесу
5.	Якість визначення вихідних даних процесу та їх достатності
6.	Якість реєстрації виконання операцій процесу
7.	Якість виконання технологічних стадій процесу
8.	Якість контролю процесу
9.	Якість удосконалення процесу
Індивідуальна оцінка групи 1 IAG₁
Група 2. Забезпеченість процесу ресурсами
1.	Інформаційні ресурси
2.	Фінансові ресурси
3.	Матеріальні ресурси
4.	Технічні ресурси
5.	Людські ресурси
Індивідуальна оцінка групи 2 IAG₂
Група 3. Часові характеристики процесу
1.	Тривалість підготовки до процесу
2.	Оптимальність тривалості процесу
3.	Своєчасність виконання процесу
4.	Можливість скорочення часу процесу без негативного впливу на якість продукту
Індивідуальна оцінка групи 3 IAG₃

№ з/п	Спеціальні показники для оцінювання ключових процесів ВНЗ	Ваговий коефіцієнт	Оцінка у балах
Процес 1. Відповідальність вищого керівництва
1.	Рівень виконання рішень
2.	Рівень виділення ресурсів
3.	Рівень особистої участі
*Індивідуальна оцінка процесу 1*
Процес 2. Менеджмент ресурсів
1.	Рівень відповідності компетентності персоналу потребам
2.	Рівень відповідності інфраструктури потребам
3.	Рівень відповідності робочого середовища встановленим вимогам
*Індивідуальна оцінка процесу 2*
Процес 3. Включає усі етапи життєвого циклу надання навчальної послуги і підготовки фахівця складається з п» яти процесів
Процес 3.1. Набір студентів
1.	Конкурс за спеціальностями
2.	Рівень роботи підготовчого відділення
3.	Рівень роботи приймальної комісії
4.	Рівень реклами
5.	Рівень початкової оцінки знань і особистих якостей студента
6.	Рівень формування однорідних за результатами тестування груп
7.	Рівень задоволеності студентів і батьків
*Індивідуальна оцінка процесу 3.1*
Процес 3.2. Проектування навчання
1.	Рівень оновлюваності навчальних програм
2.	Рівень участі роботодавців у проектуванні та внесенні змін до програм
3.	Рівень задоволеності студента навчальною програмою
*Індивідуальна оцінка процесу 3.2*
Процес 3.3. Наукова діяльність
1.	Рівень публікацій
2.	Рівень НДР
3.	Рівень участі у конференціях і семінарах
4.	Рівень роботи з аспірантами та докторантами
5.	Рівень студентської наукової роботи
*Індивідуальна оцінка процесу 3.3*
3.4. Навчальний процес
1.	Рівень успішності
2.	Рівень заборгованості
3.	Рівень задоволеності студентів навчальним процесом
4.	Рівень якості підготовки випускника
5.	Рівень контролю знань
6.	Рівень участі в олімпіадах
*Індивідуальна оцінка процесу 3.4*
3.5. Працевлаштування
1.	Рівень організації практики
2.	Рівень працевлаштування за спеціальністю
3.	Рівень зв» язку з випускниками
*Індивідуальна оцінка процесу 3.5*
3.6. Післядипломне навчання
1.	Рівень знань випускників
2.	Рівень задоволеності студентів
3.	Рівень задоволеності роботодавців
4.	Рівень задоволеності викладачів
*Індивідуальна оцінка процесу 3.6*
3.7. Виховний процес
1.	Рівень задоволеності студента створеними умовами для розвитку
2.	Рівень студентського самоврядування
*Індивідуальна оцінка процесу 3.7*
*Індивідуальна оцінка процесу 3*
Процес 4. Вимірювання, аналіз, удосконалення
1.	Рівень поліпшень процесів якості підготовки
2.	Рівень результативності та ефективності СУЯ
*Індивідуальна оцінка процесу 4*

Р₃₁ = 0,15	(проектування)
Р₁ = 0,15	Р₃₂ = 0,10	(наукова діяльність)
Р₂ = 0,15	Р₃₃ = 0,25	(навчальний процес)
Р₃ = 0,5	Р₃₄ = 0,1	(післядипломна освіта)
Р₄ = 0,2	Р₃₅ = 0,1	(процес працевлаштування)
Р₃₆ = 0,1	(виховний процес)
Р₃₇ = 0,2	(набір студентів)

6. Визначення інтегрованого показника якості процесів ВНЗ

Оцінювання інтегрованого показника якості процесів ВНЗ за формулою (1) здійснюється у 7 послідовних етапів з використанням таблиці 2.

Q –

У зв» язку з цим пропонується кількісну оцінку за кожним показником якості ключових процесів проводити на основі теорії вимірювань з застосуванням типової п» ятибальної шкали, посиленої додаванням до числа знаків «+» та «– «. В такій шкалі знаки відповідають якісній оцінці, а числа – кількісній, яка відповідає ступеню досконалості показника.

Змістовна відповідність значень елементів знаково-числової системи з відношеннями наведена у таблиці 4.

Таблиця 4

Q

№ з/п	Ступінь доскона-лості	Зміст значення	Пояснення
1.	– -1	Відсутність будь-яких результатів
2.	-1	Непрогнозовані надзвичайні результати
3.	1	Формальний підхід відсутній	Немає очевидного системного підходу
4.	+1	Погані результати
5.	++1	В основному погані результати
6.	– -2	Розглядаються окремі проблеми
7.	-2	Розглядаються найсуттєвіші проблеми
8.	2	Формальний підхід	Системний підхід в основу якого покладено усунення проблем
9.	+2	Усі проблеми розглядаються і окремі вирішуються
10.	++2	Наявні мінімальні позитивні результати
11.	– -3	Поліпшення плануються
12.	-3	Початкова стадія поліпшень
13.	3	Стабільний формальний системний підхід	Системний підхід, в основу якого покладено процеси
14.	+3	Наявні дані про відповідність цілям
15.	++3	Є тенденція до поліпшень
16.	– -4	Є незначні негативні результати
17.	-4	Є поліпшення за окремими показниками
18.	4	Зосередженість на постійному поліпшені	Застосовується процес поліпшень
19.	+4	Добрі результати
20.	++4	Сталі тенденції до поліпшення
21.	– -5	Результати постійно покращуються
22.	-5	Результати найкращі з моменту започаткування поліпшень
23.	5	Оптимальні показники	Активно застосовується інтегрований процес поліпшень
24.	+5	Результати національного рівня
25.	++5	Результати світового рівня

Таку систему оцінок у вигляді шкали інтервалів D можна вважати нечіткою, оскільки оцінка базується на суб» єктивних вимірюваннях експертів. Усю множину вимірювань показника якості i‑того процесу можна описати функцією Q_ji процесу, яка матиме вигляд трикутника.

Таким чином показник оцінювання i‑того процесу, який в свою чергу характеризується j показниками можна представити як функцію приналежності множини D нечітких вимірювань: Q_D .

Рис. 5

Кожен з ключових процесів характеризується показниками, які мають оцінюватись експертами за тією ж методикою.

Наведемо приклад процесу Q₃₁ «набір студентів». Загальний показник якості цього процесу визначається 7‑ма параметрами: A, B, C, D, E, F, G. Експерт дав оцінку кожному з параметрів. Користуючись рис. 5, можна знайти числові показники функції приналежності, які наведено в таблиці 5.

Таблиця 5

D	Оцінка експертом показника
D	A	B	C	D	E	F	G	Q₍ _D ₎	D
D_A	+4	0,76	19
D_B	–4	0,64	16
D_C	4	0,73	18
D_D	3	0,52	13
D_E	4	0,73	18
D_F	++4	0,8	20
D_G	-5	0,84	21

Усереднення значень функцій Q₍ _D ₎ дасть Q_сер =0,717.

Зворотне відображення якості дасть середню оцінку одного експерта е = -4,4. Тобто експерт оцінив показник якості процесу Q₃₁ «набір студентів» за таблицею 4, як зосередженість на постійному поліпшенні.

Наступним кроком має стати процес узгодження оцінок членів експертної групи за кожним показником і в цілому за інтегрованим показником якості ключових процесів ВНЗ.

Для узагальнення оцінок експертів доцільно використати теорію можливостей, яка дозволяє інтерпретувати оцінки, які потрапили до нечіткого інтервалу як функцію розподілу можливостей [7].

Висновки

Використання даного методу дозволяє враховувати неоднозначність експертної групи.

На основі експертних оцінок, даних кожним з експертів по кожному показнику будується функція розподілу можливостей нечітких множин оцінок. При цьому, чим менше узгодженість думок експертів, тим ширше ядро нечіткої множини оцінок.

Якщо виходити з важливості процесів і встановлювати відповідний інтервал для ядра нечіткої множини оцінок по кожному показнику процесу, а потім кожного ключового процесу, в результаті можна досить точно за допомогою експертної оцінки якості визначити інтегрований показник ключових процесів, з яких складається діяльність ВНЗ.

Список використаної літератури

1. ДСТУ ISO 9001–2001 Системи управління якістю. Вимоги

2. Е.Б. Гаффарова Создание системы менеджмента качества в вузе. Методы менеджмента качества № 12, 2002, стр. 12–16

3. Л.М.Віткін, Г.І.Хімічева Концептуальна модель оцінювання якості підготовки випускника ВНЗ. Стандартизація, сертифікація, якість, 2003, № 2, стор. 68–72

4. ISO 19011:2002 Настанови щодо аудиту систем управління якістю та навколишнім середовищем

5. ДСТУ ISO 9004–2001 Системи управління якістю. Настанови щодо поліпшення діяльності

6. В.А. Никитин Управление качеством на базе ISO 9000:2000. Питер, 2002

7. К.А. Меташкин Теоретические основы построения интеллектуальных систем управления учебным процессом в вузе. Харьков, 2000, стр. 207–217

содержание .. 478 479 480 ..