1. Квіткові елементи.

2. Перехідний мазок у виконані квітки.

3. Виконання зображення ягід.

4. Традиційні форми листя.

5. Перехідний мазок у малюванні листя.

6. Характерні особливості традиційного підходу у зображенні птахів. Виконання зображення птаха.

7. Характерні особливості традиційного підходу у зображенні комах.

Теми біології:

1. Квітка – видозмінений пагін.

2. Плоди. Їх будова і значення.

3. Листок – бічна частина пагона.

4. Особливості будови вищих спорових рослин.

5. Насінні рослини. Загальна характеристика.

6. Підтип черепні. Клас птахи.

7. Тип членистоногі. Клас комахи.

8. Клітина, її хімічний склад.

Таблиця 4. Міжпредметні зв'язки петриківського розпису з біологією

Теми петриківського розпису:

1. Фарби, їх різновиди та особливості. Інструменти та їх виготовлення.

2. Холодні та теплі кольори, їх поєднання.

3. Основи композиції петриківського розпису.

4. Статика і динаміка.

5. Симетрія та асиметрія.

6. Предмети побуту, вплив їх форми та функції на створення композиції розпису.

7. Петриківський розпис як мистецтво народу.

Теми малювання:

1. Знайомство з пензлем, фарбами. Змішування фарб.

2. Порівняння кольорів за колірним тоном.

3. Ритм як засіб виразності композиції.

4. Створення динамічної композиції.

5. Симетрія як основа побудови форми.

6. Залежність декору від форми, функції предмета і матеріалу, з якого він виготовляється.

7. Роль кольору та кольорової гами в ДПМ.

8. Відмінні особливості народного та професійного ДПМ.

Таблиця 5. Міжпредметні зв'язки петриківського розпису з малюванням

Теми петриківського розпису:

1. Петриківський розпис як мистецтво народу.

2. Квіткові елементи.

3. Орнаментація тканини; створення рушникової композиції.

4. Технологія розпису об'ємних предметів з дерева.

5. Історичні відомості про петриківський розпис.

Теми народознавства:

1. Народна символіка.

2. Символіка квітів.

3. Українська вишивка. Рушники.

4. Деревообробка.

5. Народний розпис.

Таблиця 6. Міжпредметні зв'язки петриківського розпису та народознавства

4. Загальний графік міжпредметних зв'язків

– креслення – малювання.

– біологія – народознавство.

3.4 Наукова, освітня, виховна ефективність використання результатів дипломної роботи

Ефективність і якість уроків трудового навчання залежить від вчителя, його наукової методичної підготовки, від ретельного творчого планування кожного уроку, оснащення його відповідним навчальним обладнанням, наочними посібниками; від правильного вибору і використання сукупності методів для проведення уроку, а також від продуманого здійснення виховних, навчальних, розвиваючих завдань.

Під час вивчення курсу «Основи петриківського декоративного розпису» учні знайомляться з своєрідним мистецтвом народного розпису, його історичними коренями та технологічними особливостями. При цьому вони займаються навчальною, трудовою і суспільно-корисною діяльністю. Це має великий виховний вплив. Крім цього, даний курс робить свій внесок в розвиток інтересів школярів щодо народного декоративно-прикладного мистецтва, його історично обумовлених шляхів розвитку та регіональних особливостей. Після теоретичного вивчення учні переходять до практичної роботи. Застосовується дійовий підхід до навчання, отримані знання переходять на рівень практичного застосування.

В ході цих занять в учнів розвиваються такі психологічні якості, як логічне та просторове мислення, кольорове сприймання, окомір. Виховуються старанність, охайність, посидючість, повага до своєї та чужої праці.

Одне із завдань вчителя – навчити учнів виконувати трудові завдання без зайвих непродуктивних витрат часу, що збуджує економічний ефект роботи. Цієї мети можна досягти в результаті правильного розподілення робочого часу. При такій формі організації праці колективна робота учнів поєднується з індивідуальною. Кожен учень має можливість виконувати частину загальної роботи, що дозволяє поряд з вихованням у дітей почуття колективізму виявити індивідуальні здібності, нахили, задатки, застосовувати творчий підхід до праці.

Висновки

Одним з найважливіших напрямків сучасної вітчизняної педагогічної науки є розробка концептуальних підходів до визначення мети і змісту навчання та виховання учнів середніх шкіл, пошук нових ефективних шляхів їх фізичного, розумового й морального розвитку. Особливо складні завдання в цьому плані перед методикою трудового навчання, бо жоден із шкільних предметів не поніс за останні роки таких втрат, як трудове навчання.

Протистояти нищівним актам жорстокого сьогодення на ледве пробуджені в юних душах почуття людяності, милосердя, доброчесності й працелюбності можна, лише спираючись на споконвічну мудрість і трудові традиції нашого народу, на підвалини етнопедагогіки, на традиційну культуру предків, що зберегли національний характер і мораль. Із загального числа проявів національної культури найбільший вплив на формування людської особистості справляє мистецтво. Це пов'язане із тими функціями, котрі мистецтво виконує як елемент суспільної й індивідуальної свідомості. Організація занять декоративно-ужитковим мистецтвом на уроках праці багато в чому допомагає вирішенню поставлених перед освітою завдань, адже вправлятися у декоруванні предметів на доступному для нього рівні тут може кожен учень. Оскільки художня частина роботи, якою б важливою вона не була, є тут побічною, діти почувають себе більш розкуто. легше переживають невдачі, і в кінцевому результаті це позитивно впливає на їх творчий розвиток.

Зокрема, корисним є впровадження на уроках трудового навчання занять петриківським розписом, який бере свої витоки з традиційного настінного розпису. Настінний розпис належить до найпізніших за часом виникнення видів народного мистецтва, тому увібрав у себе деякі традиції та елементи, характерні для вишивки, писанкарства, килимарства, виготовлення кахлів, ткацтва тощо. З часом, під впливом соціально-історичних умов настінний розпис як вид мистецтва почав втрачати своє значення і замінюватись на інші види вияву творчої фантазії. Ці нові види відроджувались у нових формах і нових якостях, насамперед малюванні на папері. Центром так званих «мальовок» стало село Петриківка на Дніпропетровщині.

Особливістю петриківського розпису є те, що, вимальовуючи центральну квітку, плід чи ягоду, розташовують їх так, щоб зобразити найпривабливіше, показати багато дрібних деталей, підкресливши найвиразніші. Розпис виконується густими фарбами, і кожний мазок відтіняється від сусіднього, у ньому все гранично виражене через форму, лінію, колір. Жоден елемент не накладається на інший, Така впорядкованість йде від особливостей народного побуту, де ні в чому не допускається зайвого нагромадження.

Оскільки заняття петриківським розписом здійснюється на уроках трудового навчання в 5–7-х класах, то предметною дидактикою для них стає методика трудового навчання і виховання, основи якої закладені в працях таких вчених, як Е.П. Верещака, О.І. Воловиченко, Г.Е. Левченко, М.П. Тименков, Д.О. Тхоржевський. В процесі виконання своєї дипломної роботи я використовувала їх посібники та статті, а також праці інших вчених. Мною було складено програму курсу петриківського розпису, орієнтовні календарно-тематичні плани та розгорнені плани-конспекти п'яти уроків, в яких я розглянула психолого-педагогічні та методичні аспекти формування спеціальних вмінь під час занять петриківським розписом.

Дослідженням моєї дипломної роботи було визначення міжпредметних зв'язків між заняттями петриківським розписом на уроках трудового навчання та іншими предметами загальноосвітнього циклу. Результати дослідження підтвердили міцний зв'язок даної теми з тим обсягом знань, який учні отримують на протязі свого навчання у школі. Отже ця тема є додатковим гарантом всебічного та різностороннього розвитку дітей.

Багато завдань на заняттях петриківським розписом потребують від учнів досить високої уваги до точності виконання. Це потребує великої напруги органів зору. Крім цього учні на протязі довгого часу знаходяться у малорухливій позі, що й зумовлює певні особливості вимог до обладнання кабінету. Про особливості використання небезпечних інструментів та матеріалів слід наголошувати дітям на кожному занятті.

Отже, праця над дипломною роботою з обраної мною теми збагатила мене новими знаннями, що стосуються як організації навчального процесу, так і дидактичного та методичного забезпечення теми.

Література

1. Азбука цветов. – СПб.: Кристалл, Терция, 1998. – 368 с.: ил.

2. Аксенов К.Н. Рисунок в помощь начинающему художнику-оформителю. – М.: Плакат, 1987. – 192 с.: ил.

3. Беда Г.В. Основы изобразительной грамоты. – М.: Просвещение, 1969. – 416 с.

4. Богун А.М., Лисенко Н.В. Інтер'єр українського житла // Українське народознавство в дошкільному закладі. – К., 1994, с. 377–384.

5. Бойко А.М., Титаренко В.П. Український рушник: засіб національного виховання і витвір народного декоративно-ужиткового мистецтва. – Полтава: Верстка, 1998. – 72 с.

6. Бутник-Сіверський Б. Народные украинские рисунки. – М.: Сов. художник, 1971. – 200 с.

7. Верхола А.П. Методика викладання креслення в школі. – К.: Рад. школа, 1989. – с. 60–63.

8. Відкіля квіти на скрині? (З історії декоративних малювань на дерев'яних виробах України) // Родовід. – 1999. – №1. – с. 93–97.

9. Гамезова А. Хата моя, біла хата: національний декоративний розпис у хатньому інтер'єрі // Тернопіль. – 1993. – №2. – с. 24–28.

10. Глухенька Н. Петриківські декоративні розписи. – К.: Мистецтво, 1965. – 64 с.

11. Глухенька Н. Петриківські майстри декоративного розпису. – К.: Державне видавництво образотворчого мистецтва і музичної літератури УРСР, 1959. – 63 с.

12. Глухенька Н. Творці прекрасного (про майстрів укр. декоративного розпису с. Петриківка) // Жовтень. – 1972. – №5. – с. 126 – 130.

13. Гончаренко С. Український педагогічний словник. – К.: Либідь, 1997. – 376 с.

14. Гурська А. Граматика орнаменту // Мистецтво та освіта. – 1999. – №1. – с. 9–12.

15. Данилюк А.Т. Українська хата. – К.: Наукова думка, 1991. – с. 29–31, 57–59.

16. Данилюк А.Т. Українська хата // Дзвін. – 1991. – №4. – с. 129–136.

17. Державна національна програма «Освіта» (Україна ХХІ століття). – К.: Радуга, 1994. – с. 5–16.

18. Довгаль С. Панко – культура Петриківки // Україна молода. – 1999. – 7 жовтня – с. 11.

19. Етнографія України: Навчальний посібник / за ред. С.А. Макарчук. – Львів: Світ, 1994. – с. 214–219.

20. Елкова В.А., Романова Л.Ф. Народное искусство СССР. – М.: Изобразительное искусство, 1972. – 225 с.

21. Жецкин И.С. Эстетическое воспитание на уроках труда // Школа и производство. – 1984. – №11. – с. 19.

22. Жоголь Л.Е. Декоративное искусство в современном интерьере. – К.: Будівельник, 1986. – 69 с.

23. Закон України про загальну середню освіту // Початкова школа. – 1999. – №8. – с. 1–11.

24. Зенкова З.М. Уткин П.И. Школа изобразительного искусства. – М.: Искусство, 1968. – Вып. 10. – с. 65–81.

25. Золотницький М.Ф. Квіти в легендах і переказах. – К.: Довіра, 1992. – 206 с.

26. Кара-Васильева Т.В. Творці Дивосвіту. – К.: Рад. школа, 1984, – 175 с.

27. Литвинець Е.М. Чарівні візерунки. – К.: Рад. школа, 1985, – 48 с.

28. Ліщинська Л. Усі барви життя // Мистецтво та освіта. – 1996. – №2. – с. 50–54.

29. Лозко Г.С. Українське народознавство: посібник для вчителя. – К.: Зодіак, 1995. – 368 с.

содержание   ..  306  307  308   ..