Змістовні лінії	Основна школа (7-9 класи)	Старша школа (10-12 класи)
Інформація та інформаційні процеси	Інформація і повідомлення, форми подання повідомлень. Носії інформації. Інформаційні процеси. Дискретизація повідомлень. Кодування повідомлень. Ємність запам'ятовуючих пристроїв комп'ютера. Одиниці вимірювання ємності запам'ятовуючих пристроїв. Інформатизація суспільства і роль в ній засобів ІКТ	Кодування та подання повідомлень в комп'ютері
Моделювання	Моделювання як метод пізнання. Основні типи моделювання. Інформаційне (зокрема математичне) моделювання. Приклади інформаційних моделей та їх дослідження за допомогою засобів ІКТ
Інформаційні технології. Інформаційна система	Структура інформаційної системи. Апаратна і інформаційна (зокрема програмна) її складові. Функціональна схема комп'ютера. Принципи функціонування комп'ютера. Основні пристрої апаратної складової. Програмне забезпечення. Операційна система. Поняття файлу. Каталоги. Підкаталоги. Операції з файлами. Системи опрацювання текстів. Системи опрацювання графічних зображень. Електронні таблиці. Інформаційно-пошукові системи. Бази даних. Експертні системи. Гіпертекст і гіпертексгові системи. Програмні засоби навчального призначення для підтримки вивчення шкільних предметів. Телекомунікаційні системи. Електронна пошта. Технологія розв'язування задач з використанням засобів ІКТ. Основні етапи розв'язування прикладної задачі з використанням засобів ІКТ, зміст і призначення кожного етапу. Розв'язування навчально-дослідницьких задач	Інформаційна система, її структура. Основні пристрої апаратної складової інформаційної системи. Програмне забезпечення. Операційна система, її складові. Мережі. Архівація і розархівація файлів. Віруси й антивірусні програми. Видавничі системи. Системи мультимедіа. Інтелектуальні бази даних. Штучний інтелект. Експертні системи. Технологія розв'язування задач з використанням засобів ІКТ. Чисельні методи розв'язування найпростіших задач. Подання чисел у пам'яті комп'ютера, виконання арифметичних операцій. Розв'язування навчально-дослідницьких задач
Алгоритмізація і програмування	Поняття алгоритм). Основні властивості алгоритмів. Способи описування алгоритмів. Виконавець алгоритму. Базові структури алгоритмів. Алгоритмічні мови. Навчальна алгоритмічна мова. Основні елементи мови (символи, слова, вирази. команди). Опис алгоритмів навчальною алгоритмічною мовою. Величини та їх типи. Опис алгоритмів роботи з величинами. Алгоритми створення і опрацювання графічних зображень. Програма і мови програмування. Поняття транслятора. Інтегровані середовища програмування. Мова програмування. Алфавіт. Основні поняття мови: ідентифікатори, числа, рядки, описи, оператори. Структура програми. Типи даних. Вирази. Оператори. Оператор надання значень. Оператори введення, виведення. Опис вказівок повторення і розгалуження мовою програмування. Опис умов. Структурний підхід до розробки алгоритмів і програм. Процедури і функції. Використання готових програм з бібліотеки. Графічний екран. Вказівки для роботи в графічному режимі. Масиви. Алгоритми і програми роботи з масивами. Методи впорядкування та пошуку елементів лінійного масиву. Робота з рядками.	Системи візуального програмування. Об’єктно-орієнтоване програмування. Поняття про зліченність висловлень. Поняття предиката, кванторів. Процедурне і декларативне програмування. Поняття про логічне програмування

Параметри		Контрольна група до початку експерименту		Контрольна група після закінчення експерименту		Експеримен-тальна група до початку експерименту		Експериментальна група після закінчення експерименту
Індивідуальні результати		3		3		6		13
		4		5		7		12
		6		8		7		12
		6		11		8		11
		8		12		8		11
		9		12		8		11
		10		14		9		12
		10		15		9		15
		11		15		10		17
		12		14		10		20
		13		15		11		21
		13		14		11		20
		13		11		12		12
		14		19		12		23
		15		18		13		23
		15		18		14		23
		16		16		14		23
		17		15		15		24
		17		19		15		20
		18		20		16		20
		19		16		18		22
		19		17		20		21
		19		18		20		17
		19		20		21		22
		21		22		22		25
		26		21		24		21
Мінімум	3		3		6		11
Максимум	26		22		24		25
Сума	353		388		340		471
Середнє	13,5769		14,9231		13,0769		18,1154
Медіана	13,5		15		12		20
Дисперсія	31,4538		21,8338		26,5538		23,4662

Хар. роботи	Робоча поверхня	Площина	Освітленість, лк	Примітка
Робота переважно з екранами дисплеїв ГОС(50% та більше робочого часу)	Екран	В	200	не вище
Клавіатура	Г	400	не нижче
Стіл	Г	400	не нижче
Робота переважно з документами (з екранами дисплеїв ПК менше 50% робочого часу)	Екран	В	200	не вище
Клавіатура	Г	400	не нижче
Стіл	Г	500	не нижче
Дошка	В	500	не нижче
Проходи основні	Підлога	Г	100

				повітря, м/с, не більш
Холодний	Легка, Іа	22-24	40-60	0,1
Теплий	Легка, Іа	23-25	40-60	0,1

Необхідні оптимальні значення параметрів мікроклімату досягаються кондиціонуванням, а в холодний період року також і системою опалювання від центральної тепломережі відповідно до СНиП 2.04.05-92 [8].

Виробничі випромінювання

Значення напруженості електростатичного поля на робочих місцях з ВДТ (як у зоні екрана дисплея, так і на поверхнях обладнання, клавіатури, друкувального пристрою) мають не перевищувати гранично допустимих за ГОСТ 12.1.045-84, СН 1757-77 (табл. 4.3).

Значення напруженості електромагнітних полів на робочих місцях з ВДТ мають відповідати нормативним значенням (ГДР N 3206-85, ГДР N 4131-86, СН N 5802-91, ГОСТ 12.1.006-84) (табл. 4.3).

Таблиця 4.3. Допустимі параметри електромагнітних випромінювань і електростатичного поля

Вимоги до обладнання та організації робочого місця

У навчальних закладах і вдома повинні бути забезпечені санітарно-гігієнічні і технічні вимоги до обладнання і організації робочого місця [35]. Перш за все, слід звернути увагу на підбір меблів відповідно до зросту учнів.

Вимоги до меблів та розміщення пристроїв комп'ютера:

—одномісний стіл і стілець повинні бути виконані з дотриманням вимог пп. 8.5, 8.6 ДСанШН 5.5.6.009-98 і враховувати зросто-вікові особливості учнів;

—стіл учня повинен мати дві різновисотні горизонтальні поверхні — робочу і додаткову. Ширина і глибина робочої поверхні столу та додаткової поверхні повинні забезпечувати виконання роботи у межах моторного поля і мати розміри 750x600 мм та 750x350 мм відповідно. Обидві поверхні повинні регулюватися по висоті у межах 460-ь 760 мм. Стіл повинен допускати кріплення до підлоги або фіксування його положення іншим чином. Допускається використання стандартних учнівських столів при врахуванні зросто-вікових особливостей учнів і особливостей розміщення монітору;

- стілець учня повинен забезпечувати зміну висоти сидіння у межах 260-460 мм, він повинен мати спинку;

- екран монітора залежно від висоти символів рекомендовано розміщувати на відстані 400-800 мм від очей. Площина екрану монітору повинна бути перпендикулярною нормальній лінії зору. Водночас повинна бути передбачена можливість переміщення монітору навколо вертикальної осі в межах ±30 градусів (справа наліво) та нахилу вперед до 85 градусів і назад до 105 градусів з фіксацією в цьому положенні.

Вимоги до пристроїв комп'ютера:

- клавіатура повинна бути зручною для виконання роботи двома руками, конструктивно відокремлена від монітору (тобто не рекомендовано використання ноутбуків) для забезпечення можливості її оптимального розташування та прийняття робочої пози. Висота клавіатури на рівні середнього ряду клавіш не повинна перевищувати З0 мм. Клавіатуру слід розташовувати на поверхні столу на відстані 100-300 мм від краю, який повернутий до користувача. Кут нахилу на панелі клавіатури має знаходитись в межах від 5 градусів до 15 градусів, для цього використовуються спеціальні ніжки клавіатури;

- монітор повинен відповідати вимогам загальновизнаних стандартів ергономічності і безпечності, які позначаються як ТСО'95, ТСО'99 або ТСО'ОЗ. Цифри в позначенні вказують на рік затвердження стандарту. За вимогами Міністерства освіти і науки України з 2007 року в навчальні заклади не можуть бути поставлені монітори, що не відповідають вимогам ТСО'99. З параметрів роботи моніторів з електронно-променевою трубкою найбільш важливим є частота вертикальної розгортки, яка згідно з ТСО'ОЗ повинна становити не менше 85 Гц. Монітор не повинен мати місць з розмитим, нечітким зображенням, з різним рівнем яскравості, не повинен спотворювати вертикальні чи горизонтальні прямі. Детальніше вимоги до моніторів описані в статті [36].

Санітарні норми [32] визначають вимоги до розмірів прописних літер на екранах моніторів. Вони залежать від відстані до монітора та від віку учнів Допустимі і рекомендовані розміри прописних літер повинні відповідати значенням, які наведені в табл. 4.4

Таблиця 4.4. Допустимі і рекомендовані розміри прописних літер на екранах моніторів.

Якщо провести відповідні перерахунки, то значення із таблиці 5 можна представити у вигляді (табл. 4.5).

Таблиця 4.5. Допустимі і рекомендовані розміри прописних літер на екранах моніторів.

Відстані в цій таблиці вибрані відповідно до рекомендованих відстаней від очей учнів до екрану (від 40 до 80 см), а також взята відстань від останньої парти до дошки або до екрану, на який проектується зображення за допомогою технічних засобів.

В останні роки комп'ютерні фірми почали випускати різноманітне комп'ютерне обладнання для навчальних потреб. З'явилися, так звані, мобільні комп'ютерні комплекси на основі портативних комп'ютерів типу ноутбук. Навчальним закладам слід зважати на те, що існуючими санітарними нормами заборонено постійно використовувати ноутбуки в навчальному процесі. Відповідно до пункту 8.4. вже згадуваних Державних санітарних правил та норм [33]: «клавіатура повинна бути зручною для виконання роботи двома руками, конструктивно відокремлена від монітору (курсив мій) для забезпечення можливості її оптимального розташування та прийняття робочої пози».

Робоча поза учня при роботі з комп’ютером

-спина і ноги повинні мати опору, це досягається за рахунок спинки стільця та підставки для ніг;

- спина повинна бути рівною, голова трохи опущена. Рекомендують кут нахилу голови – не більше 20⁰ . У цьому випадку значно знижується навантаження на шийний відділ хребта;

- руки повинні вільно лежати на клавіатурі або утримувати маніпулятор, у ліктьових суглобах повинен утворюватись кут трохи більший за 90⁰ ;

- при роботі з клавіатурою або маніпулятором миша руки в зап'ясті не повинні бути в напрузі, тобто вільно звисати трохи вниз.

-Звичайно, необхідно привчати дитину контролювати свою позу – правильно сидіти потрібно і за звичайним столом.

Організація навчально-виховного процесу

Санітарні норми регламентують тривалість безперервної роботи з персональним комп'ютером та режим роботи. Рекомендується індивідуальний режим роботи з ПК. Це забезпечує самостійний вибір учнем темпу роботи з комп'ютером. За нав'язаного режиму роботи під керівництвом учителя («роби як я») або комп'ютерної програми тривалість безперервної роботи з комп'ютером повинна бути зменшена відносно максимальних норм.

Безперервна робота з екраном ПК повинна бути не більше:

- для учнів Х-ХІ класів на 1-й годині занять до З0 хвилин, на 2-й годині занять — 20 хвилин;

- для учнів VII-IXкласів — 20-25 хвилин;

- для учнів VI-VIIкласів — до 20 хвилин;

- для учнів II-Vкласів — 15 хвилин.

Для навчання дітей 6 років роботі з ПК безперервні заняття в індивідуальному ритмі не повинні бути більше 10 хвилин.

Передбачається, що після зазначеного терміну повинні проводитись активні перерви з руховою гімнастикою і гімнастикою для очей.

Загальна характеристика навчального процесу представлена в таблиці 4.6

Таблиця 4.6. Загальна характеристика навчального процесу

Таблиця 4.7. Перелік небезпечних, шкідливих виробничих чинників на робочому місці користувача ПК

Небезпека ураження електричним струмом

По ступеню ураження людини електричним струмом кабінет інформатики відноситься до приміщень з підвищеною небезпекою.

Експлуатовані ЕОМ є споживачами електроенергії. Комп'ютер живиться від трифазної чотирьохпровідної мережі з глухо заземленою нейтраллю, напруга 380/220 В, частотою 50 Гц.

З метою усунення небезпеки поразки працівників електричним струмом при появі напруги на конструктивних частинах комп'ютера використовується занулення. Категорія взриво- і пожежонебезпечності приміщення згідно НАПБ Б 07.005-86 [37].

У приміщенні знаходяться тверді матеріали (робочі столи, папір, ізоляція), що згорають, значить, приміщення є пожежонебезпечним (категорія В). По ступеню вогнестійкості будівлю слід віднести до категорії II з урахуванням пожежонебезпечності і поверховості будівлі [38].

Пожежна безпека

ЕОМ живиться від промислової трифазної чотирьох провідної мережі з глухо заземленою нейтраллю з напругою 380/220В з частотою 50 Гц. По цій причині при роботі з комп’ютером існує потенційна небезпека ураження людини електричним струмом. Крім цього, існує небезпека від статичної електрики, джерелом якої є, наприклад, дисплей. Згідно ГОСТ 12.1.045-84 [39] допустимий рівень напруження електростатичних полів установлюється на рівні 20 кВ/м за 1г. ПУЭ 87 передбачені наступні заходи електробезпечності: конструктивні, схемно-конструктивні та експлуатаційні.

Згідно з НАПБ Б 07.005-86 [40], категорія пожежної і вибухово-пожежної небезпеки будівлі визначається як категорія В (пожежно-небезпечна), так як тут знаходяться тверді спалахуючи речовини та матеріали, такі як комп’ютери, меблі, проводка, папір та ін. Виходячи з категорії пожежнонебезпечності і поверховості будівлі, степінь вогнестійкості будівлі II згідно ДБН В.1.1-7-2002 [41].

Можливими причинами пожеж в приміщенні є несправність електропровідні і електроустаткування, коротке замикання в мережі, зберігання горючих матеріалів (папір), блискавка та ін.

Згідно з ГОСТ 12.1.004-91 [42] пожежна безпека забезпечується системами запобігання пожежі, пожежного захисту й організаційно-технічних заходів.

У системі запобігання пожежі передбачені наступні міри пожежобезпеки:

1) контроль і профілактика ізоляції;

2) наявність плавких запобіжників в устаткуванні;

3) захист будинку від блискавки.

Для попередження ситуацій загоряння й виникнення пожежі передбачені наступні міри:

1) установлена системи автоматичної пожежної сигналізації оснащена димовими сигналізаторами;

2) оснащення приміщення вуглекислотними вогнегасниками – ПК;

3) для успішної евакуації двері класу мають наступні розміри:

- ширина не менш 1,5 м;

- висота не менш 2,0 м;

- ширина коридору 1,8 м.

Організаційними заходами пожежної профілактики є навчання вчителів та учнів протипожежним правилам, видання необхідних інструкцій і плакатів, засобів наочної агітації. Обов'язковим є наявність плану евакуації.

4.2 Розрахунок фактичної освітленості приміщення

Для освітлення комп'ютерного залу з розмірами А =20 м, В = 12 м і висотою Н = 3 м використовуються 20 світильників ОДР із двома люмінесцентними лампами типу ЛБ-40. Коефіцієнти відображення світлового потоку від стелі, стін і підлоги відповідно дорівнюють Р_стелі =70 %, Р_стін =50%, Р_підл = 10 %. Затінення робочих місць немає. Висота звису світильника h_підл = 0, висота робочої поверхні над рівнем підлоги h_підл = 0,8 м. Для визначення фактичної освітленості приміщення при загальному рівномірному висвітленні і порівння її з нормативною величиною необхідно знайти нормативну величину освітленості для відеодисплейних терміналів Е_підл = 400 лк (приміщення з дисплеями, відеотерміналами). При перевірці відповідності освітленості в приміщенні нормативному рівневі, коли відома кількість світильників, ламп, їхній тип потужність, фактичну освітленість у приміщенні визначаємо по формулі:

[ лк ]

де N=30 - число світильників, шт;

F = 3120 лм - світловий потік лампи;

N=2 - число ламп у світильнику;

S - площа приміщення, що освітлюється;

z=1,1 - коефіцієнт нерівномірності освітлення для люмінесцентних ламп (відношення Еср/Емин);

k3 - коефіцієнт запасу, що враховує зниження освітленості через забруднення і старіння лампи, значення k3 = 1,5

η - коефіцієнт використання освітлювальної установки.

Для визначення η необхідно знати тип світильника, індекс приміщення і коефіцієнта відображення світлового потоку від стелі, стін і підлоги. Тип світильника і коефіцієнти відображення світлового потоку відомі, для знаходження ηнеобхідно визначити значення індексу приміщення і.

Індекс приміщення і. визначається рівнянням:

(4.2)

де А,В,h - відповідно довжина, ширина, висота приміщення в м.

h_п - висота від поверхні до світильника, визначається висотою приміщення (Н, м) і висотою умовної робочої поверхні (h_Р = 0,8 м) по формулі:

h_п =Н- h_с - h_{п р} =3-0-0,8 = 2,2 [м](4.3)

Підставляємо отримане значення h_п у формулу (12.2) і знаходимо індекс приміщення:

По визначаємо, що світильник має криву сили світла Г-1. Визначаємо коефіцієнт використання освітлювальної установки, що дорівнює 89%. Підставляємо всі знайдені величини у формулу 12.1 для Еф:

[лк] (4.4)

Тому що отримана величина Еф < Ен, для досягнення нормативної освітленості необхідно або збільшити кількість світильників, або збільшити потужність ламп. Порахуємо степінь збільшення W:

(4.5)

Тепер можна обчислити необхідна кількість світильників:

шт.(4.6)

Збільшимо кількість світильників до 26 шт. Тоді

[лк] (4.7)

Таким чином, при збільшенні кількості світильників на 26 штук фактична освітленість Еф практично відповідає нормативному значенню освітленості Ен = 400 лк. Такий ефект може бути отриманий при заміні лампи з великим світловим потоком. Порахуємо необхідний світловий потік лампи:

[лм] (4.8)

Так, якщо всі лампи типу ЛБ-40 у комп'ютерному залі замінити на лампи типу ЛТБ-65 з F = 3980 лм, те ЕФ буде дорівнювати:

[лк](4.9)

Таким чином, у цьому випадку фактична освітленість також буде практично відповідати нормативному значенню.

ВИСНОВКИ

У XXI сторіччя ми вступили в «інформаційну епоху». Нова епоха ставить перед шкільною освітою і нові проблеми - підготувати учнів до життя у швидко мінливому інформаційному суспільстві, у світі, де прискорюється процес появи нових знань, постійно виникає потреба в нових професіях, у безперервному підвищенні кваліфікації. І ключову роль у рішенні цієї проблеми грає здатність сучасної людини володіти інформаційними і комунікаційними технологіями. Нові інформаційні технології стають невід'ємною частиною життя сучасної людини. [19, c. 67]

Стрімкий розвиток науки інформатики впливає на зміст, форми і методи викладання шкільної дисципліни інформатики. З одного боку, зміст шкільної освіти з інформатики дуже швидко коригується в змозі встигнути за розвитком науки; з іншого боку, новітні інформаційно-комунікаційні технології, які породжує розвиток інформатики, значно змінюють характер усієї освіти, і в тому числі освіти з інформатики.

Розвиток інформаційно-комунікаційних технологій створив нові, так звані соціальні сервіси Інтернету, які мають могутній вплив на розвиток освіти (в педагогіці з’явився термін „освіта WEB 2.0”);

У своєму досліджені ми з’ясували, що застосування соціальних сервісів Інтернет при вивченні теми «Історія інформатики» сприяє підвищенню мотивації і результативності навчання, оволодінню учнями навичок ефективного, осмисленого застосування нових інформаційних технологій.

На основі аналізу наукових джерел з теми дослідження ми розкрили сутність розвитку соціальних сервісів Інтернету та їх вплив на розвиток освіти.

Теоретично обґрунтували необхідність використання технологій WEB 2.0 в процесі навчання інформатики.

Таким чином, значна частина сервісів WEB 2.0 мають властивості, що дозволяють ефективно використовувати їх у навчальному процесі в системі освіти практично на всіх рівнях. Великою перевагою сервісів є їхня доступність, дружність і безкоштовність.

Варто розширювати дослідження з знаходження можливості застосування цих сервісів у навчальному процесі. Їх можна проводити в рамках наукового напрямку, що носить назву електронна педагогіка, предметом дослідження якої є навчальний процес у ІКТ. У зв'язку з цим однієї з актуальних задач електронної педагогіки стає розробка методик застосування WEB2.0 у навчальному процесі.

ЛІТЕРАТУРА

1. Вернадский В.И. «Памяти академика К.М. фон Бера » // В.И. Вернадский «Труды по истории науки в России» М., Наука.– 1984 г.

2. Вернадский В.И. «Мысли о современном значении истории знаний» (доклад на первом заседании Комиссии по истории знаний АН 14 ноября 1926 г.) // «Владимир Вернадский. Жизнеописание. Избранные труды. Воспоминания современников. Суждения потомков» М., Современник.- 1993.

3. Микола Володимирович Тимофєєв- Ресовский: Нариси. Спогаду. Матеріали//Укладач Н.Н. Воронцов. - Москва: Наука, 1993.

4. Репресована наука //Під загальної ред. М.Г. Ярошевского. С.Петербург: Наука, 1994.

5. Э. Шноль. Герої й лиходії російської науки. Москва: Крон- Прес, 1997.

6. Я.И. Фет история информатики исследования, публикации, преподавание)[Електронний ресурс] – Режим доступу до статті: http://newasp.omskreg.ru/intellect/f28.htm

7. И.А. Апокин, Л.Е. Майстров. Развитие вычислительных машин. М.: Наука, 1974.

8. И.А. Апокин. Кибернетика и научно-технический прогресс (история и перспективы). М.: Наука, 1982. 244 с.

9. В.Б. Бирюков. Кибернетика, информатика, вычислительная техника, автоматика: проблемы становления и развития. Вклад отечественной науки// Кибернетика: прошлое для будущего. Этюды по истории отечественной кибернетики. Теория управления. Автоматика. Биокибернетика. М.: Наука, 1989.

10. М.Г. Гаазе-Рапопорт. О становлении кибернетики в СССР//Кибернетика: прошлое для будущего. Этюды по истории отечественной кибернетики. Теория управления. Автоматика. Биокибернетика. М.: Наука, 1989.

11. Г.Н. Поваров. Ампер и кибернетика. М.: Сов. Радио, 1977..

12. Г.Н. Поваров, А.Е. Петров. Русские логические машины/Кибернетика и логика. Математико-логические аспекты становления идей кибернетики и развития вычислительной техники. М.: Наука, 1978.

13. Б.Н. Малиновский. Академик С. Лебедев. Киев: Наукова Думка, 1992.

14. Б.Н. Малиновский. Академик В. Глушков. Киев: Наукова Думка, 1993.

15. Б.Н. Малиновский. История вычислительной техники в лицах. Киев: Фирма КИТ, ПТОО "АСК", 1995.

16. Компьютеры в Европе. Прошлое, настоящее и будущее//Труды Международного Симпозиума по истории создания первых ЭВМ и вкладе европейцев в развитие компьютерных технологий/Институт кибернетики АН Украины. Киев: Феникс.

17. Морзе Н.В. Методика навчання інформатики № 1.Київ: Навчальна книга, 2004.

18. Юнов С.В. О принципе историзма в обучении информатике № 1, 2009. Журнал «Информатика и образование». М.: Издательство «Образование и Информатика».

19. Пустовалова Г.П. Исторический материал на уроках математики // Начальная школа. - 2004. - № 6.

20. Селиванова О.Г., Семейшева Е.П. Первая встреча с прошлым. Активная познавательная деятельность младших школьников как условие формирования исторических понятий и представлений // Начальная школа. - 2000. - № 11.

21. Крутецкий В.А. Психология математических способностей школьников. М., «Просвещение», 1968.

22. Хуторской А.В. Эвристическое обучение // Педагогика. Основы общей педагогики. Дидактика / Учебное пособие. И.И. Прокопьев, Н.В.Михалкович. – Мн.: ТетраСистемс, 2002.

23. Баранова Е.В. Гогун Е.А. і ін. Методичні рекомендації з використання інструментального комп'ютерного середовища для організації уроків у початковій школі.- Спб.: Издат. "Анатолія", 2003.

24. Іntel "Навчання для майбутнього" - К.: “Нора-прінт”, 2006.

25. Крук Л.В. Використання інформаційно-комунікаційних технологій в освітньому процесі. festіval.1september.ru.

26. Е.Д. Патаракин. Сетевые сообщества и обучение. - М.: ПЕР-СЭ, 2006, с. 112.

27. 25 фактов про web 2.0, Подготовлено редакцией «Большого города» [Електронний ресурс] – Режим доступу до статті: http://www.affinity.ru/sobitiya/web/?ID=139

28. Тим О’Рейли. “Что такое WEB 2.0” // “Компьютерра online”, 2005, [Електронний ресурс] – Режим доступу до статті: http://www.computerra.ru/think/234100/

29. M.. Campbell-Kelly and W. Aspray. Computer: A History of the Information Machine. New York: Basic Books, 1996. - 332 pp.

30. Закон України «Про охорону праці», нова редакція, м. Київ, 21 листопада 2002 р., № 229-І

31. Основи охорони праці: Навчальний посібник / За ред. проф. В.В.Березуцького.–Х.: Факт,2005.

32. Гандзюк М.П., Желібо Е.П. , Халымовський М.О. Основи охорони праці. – К.: Каравела, 2004

33. Державні санітарні правила та норми «Середні загальноосвітні навчально-виховні учбові заклади (школи, ліцеї, гімназії). Устаткування, утримання середніх загальноосвітніх навчально-виховних закладів та організація навчально-виховного процесу ДСанПіН 5.5.2.008-98: Затверджені Постановою Головного санітарного лікаря України від ЗО. 12.1998р. №8. — К., 1998.

34. Державні санітарні правила та норми «Влаштування і обладнання кабінетів комп'ютерної техніки в навчальних закладах та режим праці учнів на персональних комп'ютерах ДСанПіН 5.5.2.009-98: затверджені Постановою Головного санітарного лікаря України від ЗО. 12.1998 р. № 9. — К., 1998. Дидактика современной школы: Пособие для учителей / Под ред. В.А. Онищука. — Киев, 1987.

35. ГОСТ 12.1.005 – 88. ССБТ. Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны. – Введ.01.01.89.

36. СНиП 2.04.05 – 91. Нормы проектирования. Отопление, вентиляция и кондиционирование. – М.: Стройиздат. – 1988. – 64 с.

37. ДСанПіН 5.5.6.009.94. Державні санітарні правила та норми влаштування і обладнання кабінетів комп’ютерної техніки в навчальних закладах та режим праці учнів на персональних комп’ютерах. – 30 грудня 1998 р.

38. http :// www . morepc . ru / monitor / lcd / tco 2003. html

39. ГОСТ 12.1.038-82 ССБТ. Электробезопасность. Предельно допустимые значения напряжений прикосновения и токов.

40. ДНАОП 0.00-1.21-98 Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів

41. ДБН В.1.1 – Захист від пожежі. Пожежна безпека об’єктів будівництва. – К.: 2002. – 41 с.

42. Концепция информатизации образования //Информатика и образование. -1988.-№6.-С. 3-31.

43. ГОСТ 12.1.013-78 ССБТ. Строительство. Электробезопасность. Общие требования.

44. Основи охорони праці: Навчальний посібник / За ред. проф. В.В.Березуцького.–Х.: Факт,2005. – 480 с.

45. Проектирование высших учебных заведений и институтов повышения квалификации Пособие к СНиП 2.08.02-89

46. ГОСТ 12.1.004-91

47. СНиП 2.01.02-85, ДНАОП 0.01-1.01-95 Правила пожежної безпеки в Україні. Введені вдію 1.09.95

48. Закон України про охорону навколишнього середовища від 25.06.91.

49. НПАОП 0.00-1.31-99. Правила охорони праці при експлуатації електронно-обчислювальних машин. – Діє з 01.01.00.

50. СНиП II-4-79. Строительные нормы и правила. Естественное и искусственное освещение. Нормы проектирования Москва: Стройиздат, 1980.

51. ГОСТ 12.1.005-88. ССБТ. Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны. – Введен 01. 01. 89.

52. ДСан П і Н 3.3.2-007-98 Державні санітарні правила і норми роботи з візуальними дисплеями і терміналами електронно-обчислювальних машин.-Київ, 1998

53. ГОСТ 12.1.003-83. ССБТ. Шум. Общие требования безопасности. – Введен 01.01.89.

54. ДНАОП 0.03–3.06-80. Санітарно-гігієнічні норми допустимих рівнів іонізації повітря виробничих та громадських приміщень. – Діє з 01.01.81.

55. НАПБ Б 07.005 – 86. Определение категорий помещений и зданий по взрывопожарной и пожарной опасности. – Действует с 01.01.87.

56. ГОСТ 12.1.004-91 ССБТ. Пожарная безопасность. Общие требования - Введен 01.07.92.

57. СНиП 2.04.05-92 – Нормы проектирования. Отопление, вентиляция и кондиционирование воздуха. - М.:Стройиздат,1992г.

58. ГОСТ 12.0.003-74. ССБТ. Опасные и вредные производственные факторы - Введен 01.01.76.

59. ГОСТ 12.1.045-84. ССБТ. Электростатические поля. Допустиме уровни на робочих местах и требования к проведению контроля. - Введен 01.01.86.

60. ГОСТ 12.1.038-82^* . ССБТ. Электробезопасность. Предельно допустиме значения напряжения прикосновения и токов.- Введен 01.01.88.

61. ГОСТ 12.1.006-84^* . ССБТ. Электромагнитные поля радиочастот. Общие требования безопасности.- Введен 01.01.86.

62. ПУЭ-87. Правила установки электрооборудования. – М.: Энерогоатомиздат, 1988. – 648 с.

63. НРБУ-97. Норми радіаційної безпеки України. - Київ,1998.

64. РД 34.21.122-87 Инструкция по устройству молниезащиты зданий и сооружений / Минэнерго СССР. – М.: Энергоатомиздат. – 1989. – 58 с.

65. ДБН В 1.1-7-2002. Пожежна безпека об’єктів будівництва. Діє з 01.01.03.

Додатки

Додаток А. Розробка елементів методичної системи

Урок № 1

Тема: Текстовий редактор Word та його основні можливості.

Дидактична мета: Ознайомити учнів з інтерфейсом і основним меню програми, основними діями при налаштуванні редактора, навчити зберігати текст на диску, користуватися редактором виправлення помилок.

Хід уроку

5) Організаційний момент:

Добрий день! Сідайте.

5) Актуалізація опорних знань. (Перевірка д/з).

5) Мотивація:

На попередніх уроках ми з вами вивчали одну з частин програмного забезпечення – це системне програмне забезпечення, яке дало нам можливість опрацювати програми, які забезпечували функціонування самої системи комп’ютера. Але ми знаємо, що комп’ютер – це машина, яка використовується в багатьох сферах життя людини. Постає питання, завдяки чому? Напевно, завдяки іншій складовій програмного забезпечення – прикладному програмному забезпеченню.

Уявимо собі ситуацію: нам потрібно написати невеличку розповідь на тему «Мої літні канікули», проілюструвати її, доповнити фотографіями. Мабуть, всі ви вже писали твори і знаєте, що, виконуючи таку роботу, дуже часто доводиться виправляти, доповнювати текст, змінювати його структуру. Це зазвичай не дуже зручно і змушує автора переписувати текст декілька разів, користуючись чернеткою. На сьогоднішньому уроці ми познайомимося з текстовим редактором Word, знайомство з яким відкриє нові можливості, що роблять роботу з текстом більш зручною і продуктивною.

Демонстрація презентації про розвиток писемності, друкарства, вклад вітчизняних постатей, що зробили внесок в розвиток даної сфери.

5) Введення нового матеріалу.

Розглянемо основні поняття, які використовує даний редактор Word: запуск програми, налаштування, введення тексту, збереження документа, виправлення помилок і вихід із редактора.

Текстовий редактор можна запустити декількома способами: за допомогою ярлика програми чи документа, офісної панелі, пункту ПРОГРАМИ головного меню.

В основному меню програми існує така команда як ФАЙЛ. Вона дає можливість працювати з документом як з окремим текстовим файлом. Командами ФАЙЛ→ВІДКРИТИ відкривають існуючий документ, а ФАЙЛ→НОВИЙ створюють новий. Відкриється вікно текстового редактора, що міститиме вікно документа з назвою, наприклад, Документ 1.

Вікно програми складається з:

- рядка, в якому є назви програми й документа та кнопки керування вікном програми;

- рядка основного меню з кнопками керування вікна документа;

- панелей інструментів і лінійки, якщо вони ввімкнені;

- робочого поля документа зі смугами прокручування і кнопками задання вигляду документа лівий нижній кут);

- рядка статусу, що містить деякі відомості про поточну сторінку документа.

5) Застосування нових знань (Практична робота за комп’ютером):

Діти, сідайте за комп’ютери і починайте виконувати практичну роботу.

Готуємо середовище до роботи: за допомогою команд основного меню або кнопок панелей інструментів можна задати потрібні параметри (режими) функціонування програми. Найчастіше виконують такі підготовчі дії:

- увімкніть панелі інструментів і лінійку (ВИГЛЯД);

- задайте параметри сторінки: її розмір і поля (ФАЙЛ → ПАРАМЕТРИ СТОРІНКИ);

- оберіть вигляд документа (ВИГЛЯД);

- задайте розмір абзацного відступу;

- задайте назву шрифту, розмір символів, спосіб вирівнювання тексту;

- увімкніть або вимкніть засоби автоматичної перевірки правопису;

- присвойте паролі документам, якщо його треба захистити.

- Підсвічена (натиснена) кнопка на панелі чи в меню відповідає увімкненому режиму, а сіра (ненатиснена) – вимкненому.

Лінійку вмикають (команда ЛІНІЙКА), щоб простежити за горизонтальними та вертикальними розмірами робочого поля сторінки, задати відступ тексту від лівого краю поля (нижній лівий трикутник), відступ від правого краю (верхній трикутник). Відступи у поточному абзаці чи вибраному тексті регулюють, перетягуючи на лінійці трикутники мишею. Інші параметри функціонування програми задають на закладках діалогового вікна команди ПАРАМЕТР, що є у пункті СЕРВІС.

Елементами діалогового вікна є закладки, текстові поля, кнопки, поля-списки, поля лічильники, вимикачі. Щоб розгорнути закладку, необхідно на її назві клацнути мишею.

Отже, після виконання всіх перелічених дій приступаємо до введення документа. Пригадаємо правила введення текстів:

- не натискайте клавішу вводу для переходу на інший рядок;

- не натискайте на клавішу пропуск для створення абзацних відступів і центрування тексту;

- не натискайте на клавішу Backspace, щоб перемістити курсор до позиції з помилкою;

- щоб отримати велику літеру, натиcніть клавішуShift$

- стежте, щоб не була натиснена клавіша CapsLock, інакше усі букви будуть великими;

- пам’ятайте, що наступний абзац (після натискання клавіші вводу) набуде вигляду попереднього.

Розглянемо найважливіші дії, які можна виконати над текстовим документом. За допомогою команд пункту ФАЙЛ чи кнопок стандартної панелі інструментів, що їх дублюють, можна:

- створити новий (СТВОРИТИ, Ctrl +N);

- відкрити старий (ВІКРИТИ, Ctrl + O);

- зберегти на диску (ЗБЕРЕГТИ);

- зберегти з новою назвою (ЗБЕРЕГТИ ЯК...);

- закрити (ЗАКРИТИ);

- друкувати (ДРУКУВАТИ,Ctrl + P).

Закінчити роботу з редактором можна або засобами пунктів меню ФАЙЛ → ВИЙТИ, або закривши усі вікна (Alt +F4), або, натиснувши клавішу «хрестик» в правому верхньому куті. Під час зберігання файлу стежте, щоб файл був збережений не в будь-якій папці, а в папці призначеній для даного документа. Для цього потрібно відкрити список папок і вибрати в ньому потрібну папку на заданому диску.

5) Підсумки уроку і домашнє завдання.

Урок № 2

Тема: Основні поняття про Mіcrosoft Excel. Загальна інформація про табличний процесор. Основні поняття.

Дидактична мета: Познайомити учнів із призначенням, інтерфейсом табличного процесора Microsoft Excel. Формувати знання: комірка, координата комірки, способи копіювання; сформувати навички роботи з даними, розміщеними в комірках і використання операції «автосуммирования».

Виховна мета: Формувати в дітей інтерес до пізнання, уважність, акуратність при роботі з табличними даними.

Розвиваюча мета: Розвивати пам'ять, увагу, зорової і моторної координацію, просторову уяву.

Хід уроку

1) Організація класу:

- Добрий день! Сідайте.

2) Актуалізація опорних знань:

Питання до учнів:

- Що таке Microsoft Word?

- Яке його основне призначення?

3) Мотивація:

Уявіть таку ситуацію: вам необхідно створити таблицю успішності, що міститиме дані про кожного учня вашого класу: прізвище, ім’я, по батькові, оцінки по всім предметам, середній бал. У разі перездачі учнем якогось одного предмету необхідно буде переписувати всю таблицю, заново підраховувати середній бал - це дуже незручно і займає багато часу. Діти, на сьогоднішньому уроці ми навчимося створювати таблиці за допомогою комп’ютера, виконувати подібні обчислення автоматично, познайомимося з меню і панеллю інструментів Microsoft Excel, ще навчимося вводити дані в комірки з клавіатури, оформляти таблиці за прикладами, користуватися кнопкою "АВТОСУМА".

4)Виклад нового матеріалу (у формі бесіди з демонстрацією)

Питання до учнів: Як ви розумієте слова Executable і cell?

Executable - той, котрий може бути використаний.

Cell - комірка.

Тобто, комірка, що може бути використана.

Тому Excel часто переводять, як "жива комірка".

Що таке таблиця?

- Діти, давайте для початку запишемо опорні поняття:

Табличний процесор - це прикладна програма, призначена для обробки даних у таблицях.

Комірки - клітинки, утворені на перетинанні рядків і стовпців для збереження даних у таблиці. Кожен комірка має ім'я (адреса), що складається з назви стовпця і рядка, на перетині яких ця комірка знаходиться.

Діти, сідаєте за комп'ютери і відкрийте Mіcrosoft Word і Mіcrosoft Excel, порівняєте їхні інтерфейси.

Що спільне? (назва документа, кнопки панелі інструментів, рядка меню).

Що відмінне? (немає пункту меню "таблиця", є "дані"; відрізняються деякі кнопки панелі інструментів, Робоче поле розбите на клітинки).

Ці клітинки називаються комірками.

Уведіть дані в комірки.

Де відобразилися введені дані? (в комірці й у рядку)

Цей рядок називається рядком формул.

Редагувати дані можна й в комірці й у рядку формул.

Координати комірок.

Ви, напевно, усі грали в "Морський бій"? Як у цій грі позначаються клітинки? Такий же принцип покладений і в основу адресації комірок у Mіcrosoft Excel.

Копіювання даних.

Як ви копіювали дані в Microsoft Word? У Microsoft Excel усі ці прийоми теж працюють.

Діти, підійдіть усі до головного комп'ютера - я покаджу вам, як працює ф-ція "Автосумма".

5) Застосування нових знань (Практична робота за комп’ютером):

А зараз виконаєте практичну роботу. Вам потрібно створити таблицю, що зображена на дошці, увести відповідні дані і скористатися Ф-єю "Автосуммирование".

Пн.Вт.Ср.Чт.Пт.Суб.

Обід

Проїзд

Канцтовари

Сума

6) Підсумок:

Діти, як краще і зручніше створювати і опрацьовувати дані в таблиці за допомогою Mіcrosoft Word, Mіcrosoft Excel чи вручну?

аналіз виконаних завдань:

- З якою програмою ви сьогодні познайомилися?

- Чи вдалося вам виконати практичне завдання?

- Що так і не вдалося зрозуміти?

7. Домашнє завдання.

Додаток Б

Додаток В . Опис проекту

Назва проекту:

Історія інформатики в Україні

Стислий опис проекту:

Інформатика - дуже молода наука, її історія твориться на наших очах. Як розвивалася ця наука? Який внесок зробили українські вчені та інженери? Що буде далі? А може і Ваше ім'я буде вписаним в історію завдяки цій науці? Учасники проекту будуть створювати віртуальний музей інформатики в Україні, розробляти структуру, дизайн віртуального музею, наповнювати зали і полички цікавими матеріалами.

Діяльність учнів та вчителів в ході проекту:

Головна задача першого етапу - розробити спільну головну сторінку ("фасад") віртуального музею.

1) Реєстрація команд-учасників. Створення блогів-щоденників команди для участі у проекті. Розміщення посилання на щоденник на головній сторінці проекту.

2) Розробка проекту "фасаду" музею. Кожна команда представляє варіант головної сторінки віртуального музею історії інформатики в будь-якому форматі (малюнок, html-сторінка, текстовий опис) і розміщує (публікує) його в Інтернеті, при цьому обирає сервіс самостійно з тим, щоб можна було у блозі розмістити посилання на опубліковану роботу. Важливо від кожної команди одержати пояснення, чому у проекті "фасаду" присутні ті чи інші елементи.

3) Обговорення "фасадів". Команди залишають в блогах свої коментарі щодо робіт учасників з двох позицій: дизайн і список залів. Пропонують, які ідеї партнерів доцільно використати для спільного музею.

4) Команда, чиї ідеї були найбільш високо оцінені при обговоренні, створює "фасад" віртуального музею з урахуванням найбільш слушних пропозицій учасників.

5)Одночасно всі команди працюють над створенням сторінок закладок цікавих фактів з історії інформатики України (сервіс БобрДобр) (див. інструкцію нижче). В блогах-щоденниках створюють допис з посиланням на цю сторінку. Дуже важливо при цьому дотримуватися домовленностей щодо тегів (див. презентацію нижче). Додаткові до описаних у презентації теги команди будуть розставляти на нступних етапах.

6) Свої враження, емоції, роздуми команди публікують у блогах-щоденниках.

7) Команди обмінюються вітаннями із завершенням першого етапу.

Інструкція для учнів щодо створення сторінки закладок:

Учительська презентація першого етапу проекту "Історія інформатики в Україні" розміщена на Слайдшоу

Клас або вік учасників.

Необмежений

Дата початку проекту.

Грудень 2008р

Дата закінчення проекту.

Червень 2009р

Кінцевий продукт (продукти) проекту.

Віртуальний музей розвитку інформатики як науки і практичної галузі в Україні.

Для яких навчальних предметів може бути запроваджений?

Чи залучатимуться до проекту окремі учні, чи цілі класи?

В проекті можуть брати участь як групи, класи, так і окремі учні.

Орієнтовна кількість учасників проекту, необхідна для успішної реалізації проекту

3 школи

Мови, якими будуть користуватися учасники проекту:

українська, російська

Корисні і цікаві посилання:

Учасники проекту можуть створювати свої блоги, вікі-сторінки тощо для відображення результатів роботи і ходу її виконання. Посилання на сторніки-учасників розміщуйте в цьому розділі.

Додаток Г. Учнівські презентації

Додаток Д

Бланк опитування батьків:

содержание   ..  285  286  287   ..