| Засоби праці |
Де навчаються даній професії |
Аналіз результатів дослідження, проведеного в рамках даного опитування на предмет рівня готовності старшокласників до професійного самовизначення, переконливо свідчить про низький рівень розуміння специфіки професій та низький рівень сформованості пізнавальної мотивації, як основи виникнення інтересу до певного виду професійної діяльності. Формування професійно значимої мотивації, рівень розвитку якої за представленими результатами далекий від бажаного, є наслідком недосконалості, невизначеності в переважної більшості учнів інтересів до певного виду професійної діяльності. Він народжується з потреби і бажання займатись улюбленою справою, якій присвячується увесь вільний час. Займаючи передові позиції в ієрархії мотивів, такі інтереси підпорядковують собі всі інші види навчально-пізнавальноі діяльності і є визначальними у професійній спрямованості старшокласника. Зазвичай, наявність такого інтересу або їх сукупності виявляються в потребі відвідувати гуртки за інтересами, факультативні заняття, читати літературу, з якої можна довідатись про те, що цікавить, хвилює, спілкуватися з людьми, які можуть допомогти з’ясувати питання, що виникають у процесі задоволення потреб, викликаних інтересом тощо. Однак, наявність такого інтересу було помічено тільки в окремих старшокласників з числа опитаних. В той же час молодь усвідомлює, що проблема вибору подальшого професійного шляху потребує своєчасного вирішення. В такій ситуації вибір професії з довготривалого пошуково-дослідницького перетворюється в короткочасний процес: ситуативний, випадковий.
Виходячи з того, що вік учнів, які брали участь в опитуванні є 17 років, це період романтизму, тому вважаю за доцільне насамперед зазначити, що задача педагогіки в цьому випадку - виховати в них уміння об'єктивно оцінювати як свої можливості, так і навколишній світ. Спираючись на результати опитування, можемо зробити висновок, що, незважаючи на те, що старшокласники прагнуть до самостійності, цей шлях для них ще є дуже тернистим. Саме тому слід приділити більше уваги як батькам, так і педагогам, пізнанню учнями своїх інтересів, потреб, намірів, задатків та здібностей. Розвитку в них уміння співвідносити останні з вимогами бажаних або обраних професій. Робити адекватний, раціональний вибір, планувати професійну кар'єру, тобто обирати професію усвідомлено.
Праця вжитті людини займає значне місце. Тільки в ній формується і розвивається повноцінна особистість, яка здатна принести користь суспільству, а зараз це об'єктивна потреба. Значну частину цього завдання розв'язує загальноосвітня школа, в якій підготовка до праці здійснюється, в основному, на уроках трудового навчання. Робота сучасної школи спрямована на формування інтересу дітей до тієї чи іншої професії, зміцнення їх умінь і навичок.
Ставлення до професії є такий психологічний фактор, який, з одного боку, породжується засвоєнням інформаційного матеріалу, а з іншого - регулює процес його засвоєння, перетворюючись на своєрідний психологічний фільтр, через який повинна проходити наявна професіографічна інформація. Звідси випливає, що формування ставлення потребує особливо уважного підходу в системі профорієнтаційної роботи, при якому обов'язково мають розкриватися творчі елементи діяльності, в різноманітних професіях і навіть у так званих „нетворчих" професіях.
Розглянувши зміст і методики профорієнтаційної роботи, можна зробити висновок, що хоч у центрі її стоїть школа, проте важливі функції покладаються також на інші державні і громадські організації.
Профорієнтаційна робота в школі дає можливість учням:
• подбати про майбутню професію;
• відчути "душу" підприємства, робочого місця;
• отримати уявлення, чим слід керуватись, обираючи професію;
• переконатися, що учасникам виробництва треба володіти певними якостями особистості: пунктуальністю, старанністю, відповідальністю та ін.
Отже, професійне самовизначення є процес узгодження можливостей людини з професією. Процес складний, багатогранний, побудований на суперечностях. Завдання навчальних закладів полягає у створенні педагогічних умов, спрямованих на подолання таких суперечностей. Розглядати його необхідно не з точки зору "управління" процесом вибору професії, що було притаманне тоталітарній педагогіці, а як коректне педагогічне супроводження розвитку здатності старшокласників до усвідомленого вибору професії. Такий вибір і складає сутність процесу професійного самовизначення старшокласників.
Виходячи з головного завдання навчання в старшій школі, яке полягає у необхідності подальшого засвоєння соціокультурного досвіду вихованцями, завданням педагогічним є мотивувати, зацікавити, поінформувати та підготувати старшокласників до професійного самовизначення.
ЛІТЕРАТУРА
1. Державна концепція професійної орієнтації України. - К., 1995. - 10 с.
2. Матвеев А. А., Толпеко А. И. Человек - человек / Методические ре-комендации для тех, кто внбирает профессию. - К., 2001. - 20 с.
3. Дубровина И.В. Мы живём среди людей. М., 1989.
4. Климов Е.А. Введение в психологію труда. М., 1998.
5. Коссов Б. Профессиональная прогностика и методы исследования. // Психологический журнал 1981 т.2.№ 2.
6. Педагогічне управління професійним самовизначенням учнівської молоді. Посібник / За ред. М. П. Ти-менка. - К., 2001. - 152 с.
7. Программьі для общеообразовательньїх учреждений. Твоя професси-ональная карьера (8 - 9 кл.). - М., 1997. - 96 с.
8. Тименко М. П., Жемера Н. В. Людина і світ професій. Програма для старшокласників загальноосвітніх навчально-виховних закладів України. - К., 1993. - 28 с.
9. Чистякова С. Н. Комплект учебно-методической документации для проведення профессиональньїх проб. - Кемерово, 1995. 143 с.//
10. / http://profi.org.ua/profes/programist.shtml/ - професіограма
Додаток №1
Перелік розповсюджених спеціальностей
Адвокат
Агроном
Актор
Архітектор
Архіваріус
Арматурник
Аташе
Аудітор
Автогонщик
Автомеханік
Автослюсар
Бармен
Бетоник
Бібліотекар
Біолог
Бухгалтер
Вчитель
Ведучий радіо і телебачення
Ветеринар
Виконувач робіт
Виконавець художньо-оформлювальних робіт
Викладач фізкультури
Вишивальниця
Візажист
Водій
Диспетчер керування повітряним транспортом
Дефектолог
Дизайнер
Захисник, навколишнього середовища
Зоолог
Зубний технік
Еколог
Економіст
Експерт
Екскурсовод
Електрик
Фахівець з апаратного забезпечення
Фахівець зі зв'язків із громадськістю
Фармацевт
Фахівець з соціально-культурної роботи
Фельдшер
Фермер
Фізіолог вищої нервової діяльності
Фрезерувальник
Фінансовий менеджер
Фізик
Фізик-атомник
Фотомодель
Фотограф
Геолог
Грімер
|
Журналіст
Хімік
Хімік-технолог
Хірург
Художник-оформлювач
Художник-графік
Іміджмейкер
Інженер
Інспектор ДАІ
Інспектор міліції
Історик
Керівник
Косметолог
Кліпмейкер
Кінолог
Контролер матеріалів
Коректор
Кореспондент
Круп'є
Кравець
Кріміналіст-експерт
Кухар-кондитер
Лицювальник-плиточник
Лікар
Лікар-стоматолог
Лінгвіст
Манекениця
Манікюрниця
Маркетолог
Масажист
Машиніст крана
Машиніст локомотива
Майстер виробничого навчання
Менеджер по персоналу
Метереолог
Мікробіолог
Муляр
Математик
Медсестра
Менеджер
Менеджер по готельній справі
Менеджер по туризму
Менеджер ресторану
Мистецтвознавець
Митний інспектор
Модельєр
Музичний редактор
Музикант
Настроювач піаніно і роялів
Оглядач-ремонтник вагонів
Охоронець
|
Оператор ЕОМ
Офіціант
Океанолог
Оператор ліній
Оператор поштового зв'язку
Пекар
Перекладач
Перукар
Педагог-хореограф
Підприємець
Податковий інспектор
Поїзний диспетчер
Пожежний
Політолог
Продавець
Проектувальник-інженер
Програміст
Психолог
Рекламний агент
Реставратор
Садівник
Секретар-референт
Слідчий
Соціальний педагог
Соціолог
Скляр
Слюсар
Слюсар-інструментальник
Слюсар-механоскладальних робіт
Слюсар-монтажник
Слюсар-ремонтник
Соціальний працівник
Столяр
Страховий консультант
Співак
Стенографіст
Стиліст
Стюарт
Системний адміністратор
Технік по комп'ютерах
Технік-фахівець
Технік по проектуванню
Технік-товарознавець
Технолог харчової промисловості
Тесля
Торговий представник
Технолог по готуванню їжі
Тренер
Юрист
Ювелір
Web-дизайнер
|
содержание ..
201
202
203 ..
|
|