Зміст

Розгорнутий план-конспект уроку

7 клас

Мета:

навчальна - сформувати в учнів поняття про орнамент; ознайомити з його видами, зокрема з стрічковим орнаментом "бігунець"; розкрити принципи його утворення та особливості виконання; сформувати поняття сумісності окремих фарб та кольорів; ознайомити учнів з ускладненим мазком - перехідним у два кольори (кінчиком або бічною частиною пензлика); пояснити принцип його виконання та сфери застосування; навчити виконувати його на практиці; закріпити та узагальнити знання з історії виникнення та розвитку петриківського розпису.

Хід уроку

Теми петриківського розпису:

1. Основні елементи петриківського розпису.

2. Композиція розпису у колі.

3. Композиція розпису у прямокутнику.

4. Технологія розпису об'ємних предметів з дерева.

Теми креслення:

1. Поділ відрізка, кола і кута на рівні частини.

2. Побудова взаємно перпендикулярних і паралельних прямих.

3. Циркульні та лекальні криві.

4. Побудова проекцій на трьох взаємоперпендикулярних площинах проекцій.

5. Утворення наочних зображень за допомогою аксонометричних проекцій.

Таблиця 3. Міжпредметні зв'язки петриківського розпису з кресленням

Теми петриківського розпису:

1. Квіткові елементи.

2. Перехідний мазок у виконані квітки.

3. Виконання зображення ягід.

4. Традиційні форми листя.

5. Перехідний мазок у малюванні листя.

6. Характерні особливості традиційного підходу у зображенні птахів. Виконання зображення птаха.

7. Характерні особливості традиційного підходу у зображенні комах.

Теми біології:

1. Квітка – видозмінений пагін.

2. Плоди. Їх будова і значення.

3. Листок – бічна частина пагона.

4. Особливості будови вищих спорових рослин.

5. Насінні рослини. Загальна характеристика.

6. Підтип черепні. Клас птахи.

7. Тип членистоногі. Клас комахи.

8. Клітина, її хімічний склад.

3.Таблиця 4. Міжпредметні зв'язки петриківського розпису з біологією.

2.

Теми петриківського розпису:

1. Фарби, їх різновиди та особливості. Інструменти та їх виготовлення.

2. Холодні та теплі кольори, їх поєднання.

3. Основи композиції петриківського розпису.

4. Статика і динаміка.

5. Симетрія та асиметрія.

6. Предмети побуту, вплив їх форми та функції на створення композиції розпису.

7. Петриківський розпис як мистецтво народу.

Теми малювання:

1. Знайомство з пензлем, фарбами. Змішування фарб.

2. Порівняння кольорів за колірним тоном.

3. Ритм як засіб виразності композиції.

4. Створення динамічної композиції.

5. Симетрія як основа побудови форми.

6. Залежність декору від форми, функції предмета і матеріалу, з якого він виготовляється.

7. Роль кольору та кольорової гами в ДПМ.

8. Відмінні особливості народного та професійного ДПМ.

3. Таблиця 5. Міжпредметні зв'язки петриківського розпису з малюванням:

Теми петриківського розпису:

1. Петриківський розпис як мистецтво народу.

2. Квіткові елементи.

3. Орнаментація тканини; створення рушникової композиції.

4. Технологія розпису об'ємних предметів з дерева.

5. Історичні відомості про петриківський розпис.

Теми народознавства:

1. Народна символіка.

2. Символіка квітів.

3. Українська вишивка. Рушники.

4. Деревообробка.

5. Народний розпис.

3. Таблиця 6. Міжпредметні зв'язки петриківського розпису та народознавства

4. Загальний графік міжпредметних зв'язків

- креслення - малювання

- біологія - народознавство

3.4 Наукова, освітня, виховна ефективність використання результатів дипломної роботи

Ефективність і якість уроків трудового навчання залежить від вчителя, його наукової методичної підготовки, від ретельного творчого планування кожного уроку, оснащення його відповідним навчальним обладнанням, наочними посібниками; від правильного вибору і використання сукупності методів для проведення уроку, а також від продуманого здійснення виховних, навчальних, розвиваючих завдань.

Під час вивчення курсу "Основи петриківського декоративного розпису" учні знайомляться з своєрідним мистецтвом народного розпису, його історичними коренями та технологічними особливостями. При цьому вони займаються навчальною, трудовою і суспільно-корисною діяльністю. Це має великий виховний вплив. Крім цього, даний курс робить свій внесок в розвиток інтересів школярів щодо народного декоративно-прикладного мистецтва, його історично обумовлених шляхів розвитку та регіональних особливостей. Після теоретичного вивчення учні переходять до практичної роботи. Застосовується дійовий підхід до навчання, отримані знання переходять на рівень практичного застосування.

В ході цих занять в учнів розвиваються такі психологічні якості, як логічне та просторове мислення, кольорове сприймання, окомір. Виховуються старанність, охайність, посидючість, повага до своєї та чужої праці.

Одне із завдань вчителя - навчити учнів виконувати трудові завдання без зайвих непродуктивних витрат часу, що збуджує економічний ефект роботи. Цієї мети можна досягти в результаті правильного розподілення робочого часу. При такій формі організації праці колективна робота учнів поєднується з індивідуальною. Кожен учень має можливість виконувати частину загальної роботи, що дозволяє поряд з вихованням у дітей почуття колективізму виявити індивідуальні здібності, нахили, задатки, застосовувати творчий підхід до праці.

4. Санітарно-гігієнічні норми та правила безпечної роботи при виконанні петриківського розпису

Робоче місце школяра має забезпечувати зручність виконання графічних робіт і сприятливі умови для його правильного фізичного розвитку. Виконуючи графічні побудови, учень проводить різні за своєю довжиною та напрямом лінії. Якісно провести такі лінії можна лише вільним і плавним рухом усієї руки. Цьому руху не повинна заважати неправильна посадка учня або нераціональне розміщення інструмента.

Графічну роботу вважають більш трудомісткою, ніж письмо. Під час письма кисть і лікоть руки учня лежать на столі, і основні рухи здійснюються в ліктьовому та променево-зап'ястному суглобах. Під час графічних робіт усі основні рухи виконуються в плечовому суглобі, а тому рука, не маючи додаткової опори, звисає над столом. У такому положенні м'язи спини і плечового пояса дуже напружуються. Ця, невидима на перший погляд, статична робота швидко стомлює учня.

Якість роботи, стомлюваність і працездатність учнів істотно залежать від правильної посадки на робочому місці. Найраціональнішою посадкою при виконанні графічних робіт можна вважати трохи нахилене вперед положення тіла з легким вигином назад у поперековій частині хребта. Відстань від очей до робочої поверхні має становити близько 30 см. Якщо учень працюватиме в дуже нахиленому вперед стані, то м'язи спини зазнаватимуть великого статичного навантаження, а дихання і кровообіг внаслідок здавлення черевної порожнини будуть утруднені. Коли учень сидить за столом прямо, то м'язи спини також напружені, і втома настає значно швидше, ніж при трохи зігнутій спині. Тому треба навчити учнів правильно сидіти під час виконання графічних робіт.

Правильна організація графічної роботи багато в чому залежить від висоти і конструкції стільця, нахилу робочого стола, розміщення інструментів на столі, рівня освітленості тощо. Звичайно, ці фактори в школі регулювати важко, особливо тоді, коли заняття з петриківського розпису проводяться у звичайних класах. Учитель повинен знати основні вимоги, які мають бути створені для нормального виконання графічних робіт. Так, висоту парти і стільця визначають з спеціальних таблиць залежно від зросту учня. Висоту парти можна вважати приблизно нормальною, коли в учня, що стоїть біля неї, відстань від ліктьового суглоба, зігнутого під прямим кутом, до парти становить 23-25 см. Користуючись таким простим способом, можна завжди проконтролювати і підібрати учневі парту або стіл потрібної висоти.

Нахил столу або альбому визначає не тільки правильність робочої пози, а й умови видимості малюнка. Напрям зору і площина роботи мають бути взаємно перпендикулярні. Відхилення від цього призводить до зменшення кута зору і, відповідно, до збільшення зорового навантаження, а також спотвореного сприймання малюнка. Якщо малюнок лежить на горизонтальному столі, то учень інстинктивно намагається направити зір по лінії, перпендикулярній до його площини. Голова при цьому нахиляється, наближаючись до малюнка, що створює додаткове напруження м'язів шиї і призводить до швидкої втоми очей. Спеціальними фізіологічними дослідженнями доведено, що найправильнішим є нахил робочої поверхні під кутом 30° до горизонту.

Відомо, що графічна робота пов'язана з великим напруженням органів зору. Гігієнічні дослідження показують, що виконання графічних робіт за несприятливих умов більшою мірою, ніж інші види занять, призводить до швидкої втоми очей і розладу зору Тому велику увагу треба приділяти освітленню класних кімнат, в яких учні працюють над малюнками. Освітлення має бути достатнім і рівномірним, не давати тіней на робочому місці і відблисків у полі зору учня.

Розглянемо докладніше санітарно-гігієнічні вимоги до природного освітлення на заняттях з петриківського розпису, оскільки заняття в школі, в основному, відбуваються вдень. Природне освітлення класу залежить від відношення заскленої площі вікон до площі підлоги. Цей показник називають світловим коефіцієнтом; він повинен бути не меншим за 1:4 Крім того, на освітленість впливає якість віконного скла, колір стін, стелі, меблів, відстань від вікон до протилежного будинку та ін. Так, забруднені вікна зменшують освітленість на 10—12%, темний колір меблів—на 6—8%, квіти на підвіконнях—на 20— 30%. Для збільшення освітленості кабінету його стелю білять крейдою, а стіни фарбують у світлі тони: зелений, зелено-блакитний, жовтий, тепло-жовтий, зелено-жовтий (малої насиченості з доданням сірого кольору). Краща освітленість буде тоді, коли вікна в кабінеті виходять на південь або південний схід. Рівень природного освітлення визначають коефіцієнтом природної освітленості—відношенням освітленості всередині приміщення до освітленості зовні.

Для занять петриківським розписом коефіцієнт природної освітленості має становити 2—3%. Проте він значно зменшується вже на відстані 3 м від вікон. Тому для кабінетів з одностороннім природним освітленням можна використовувати кімнати шириною не більш як 6 м з максимальною відстанню найдальших столів від класної дошки до 10,5 м Це може бути кімната площею близько 70 м2.

Допустимим вважають такий коефіцієнт природної освітленості, коли учень з нормальним зором може вільно читати текст з дрібним шрифтом на відстані 50 см від очей. Цим орієнтовним способом визначення природної освітленості може скористатись кожний учень.

Установлено, що для освітленості в 200 лк при лампах розжарювання слід мати питому потужність 42...48 Вт/м2 Цим простим способом кожний учитель може визначати освітленість Якщо освітленість класу менша за допустиму, то її приводять у відповідність з нормами [7,с.60-63].

Перед виконанням графічної роботи учень має уважно оглянути робочий стіл, лінійку та інше приладдя і в разі потреби витерти їх сухою тканинкою, а також помити руки з милом (навіть тоді, коли були зовсім чистими), щоб від доторкання рук не забруднювався папір.

Учитель повинен стежити, щоб учні додержувались правил безпеки при користуванні робочими інструментами. Циркулі та вимірники не можна тримати голками догори. Всі олівці і пензлі повинні знаходитися у спеціальних підставках. На перших уроках треба навчити учнів застругувати олівці Правильно застругати олівець — справа досить складна, яка потребує певних навичок, терпіння та деяких фізичних зусиль. Краще радити учням застругувати олівці звичайним складаним ножиком. Якщо дехто з них не зможе самостійно цього робити, то на перших порах допомогу учням подають батьки або вчитель. При розфарбуванні кожному видається набір фарб, тому учням не слід переносити і пересувати пляшечки з фарбами з підставок. Не куштувати фарби і лак на смак, при попаданні на шкіру – змити, а на стіл – витерти спеціальною вологою ганчіркою. Крім того, при розписі дерев'яних речей слід звернути увагу на якість їх обробки, щоб не загнати у пальці рук скалку. При лакуванні слід користуватися спеціальними щіточками і пам'ятати, що лак дуже легко запалюється [46,с.118].

Під час роботи краще одягати спеціальні робочі манжети і фартух (можна халат), щоб запобігти забрудненню одягу лаком і фарбами. Волосся має бути зав'язане і забране під косинку.

На протязі всього уроку вчитель повинен слідкувати за виконанням учнями правил техніки безпеки. Для цього при складанні завдань слід аналізувати їх з точки зору створення умов безпечної праці.

Висновки

Одним з найважливіших напрямків сучасної вітчизняної педагогічної науки є розробка концептуальних підходів до визначення мети і змісту навчання та виховання учнів середніх шкіл, пошук нових ефективних шляхів їх фізичного, розумового й морального розвитку. Особливо складні завдання в цьому плані перед методикою трудового навчання, бо жоден із шкільних предметів не поніс за останні роки таких втрат, як трудове навчання.

Протистояти нищівним актам жорстокого сьогодення на ледве пробуджені в юних душах почуття людяності, милосердя, доброчесності й працелюбності можна, лише спираючись на споконвічну мудрість і трудові традиції нашого народу, на підвалини етнопедагогіки, на традиційну культуру предків, що зберегли національний характер і мораль. Із загального числа проявів національної культури найбільший вплив на формування людської особистості справляє мистецтво. Це пов'язане із тими функціями, котрі мистецтво виконує як елемент суспільної й індивідуальної свідомості. Організація занять декоративно-ужитковим мистецтвом на уроках праці багато в чому допомагає вирішенню поставлених перед освітою завдань, адже вправлятися у декоруванні предметів на доступному для нього рівні тут може кожен учень. Оскільки художня частина роботи, якою б важливою вона не була, є тут побічною, діти почувають себе більш розкуто. легше переживають невдачі, і в кінцевому результаті це позитивно впливає на їх творчий розвиток.

Зокрема, корисним є впровадження на уроках трудового навчання занять петриківським розписом, який бере свої витоки з традиційного настінного розпису. Настінний розпис належить до найпізніших за часом виникнення видів народного мистецтва, тому увібрав у себе деякі традиції та елементи, характерні для вишивки, писанкарства, килимарства, виготовлення кахлів, ткацтва тощо. З часом, під впливом соціально-історичних умов настінний розпис як вид мистецтва почав втрачати своє значення і замінюватись на інші види вияву творчої фантазії. Ці нові види відроджувались у нових формах і нових якостях, насамперед малюванні на папері. Центром так званих "мальовок" стало село Петриківка на Дніпропетровщині.

Особливістю петриківського розпису є те, що, вимальовуючи центральну квітку, плід чи ягоду, розташовують їх так, щоб зобразити найпривабливіше, показати багато дрібних деталей, підкресливши найвиразніші. Розпис виконується густими фарбами, і кожний мазок відтіняється від сусіднього, у ньому все гранично виражене через форму, лінію, колір. Жоден елемент не накладається на інший, Така впорядкованість йде від особливостей народного побуту, де ні в чому не допускається зайвого нагромадження.

Оскільки заняття петриківським розписом здійснюється на уроках трудового навчання в 5 – 7-х класах, то предметною дидактикою для них стає методика трудового навчання і виховання, основи якої закладені в працях таких вчених, як Е.П.Верещака, О.І.Воловиченко, Г.Е.Левченко, М.П.Тименков, Д.О.Тхоржевський. В процесі виконання своєї дипломної роботи я використовувала їх посібники та статті, а також праці інших вчених. Мною було складено програму курсу петриківського розпису, орієнтовні календарно-тематичні плани та розгорнені плани-конспекти п'яти уроків, в яких я розглянула психолого-педагогічні та методичні аспекти формування спеціальних вмінь під час занять петриківським розписом.

Дослідженням моєї дипломної роботи було визначення міжпредметних зв'язків між заняттями петриківським розписом на уроках трудового навчання та іншими предметами загальноосвітнього циклу. Результати дослідження підтвердили міцний зв'язок даної теми з тим обсягом знань, який учні отримують на протязі свого навчання у школі. Отже ця тема є додатковим гарантом всебічного та різностороннього розвитку дітей.

Багато завдань на заняттях петриківським розписом потребують від учнів досить високої уваги до точності виконання. Це потребує великої напруги органів зору. Крім цього учні на протязі довгого часу знаходяться у малорухливій позі, що й зумовлює певні особливості вимог до обладнання кабінету. Про особливості використання небезпечних інструментів та матеріалів слід наголошувати дітям на кожному занятті.

Отже, праця над дипломною роботою з обраної мною теми збагатила мене новими знаннями, що стосуються як організації навчального процесу, так і дидактичного та методичного забезпечення теми.

Література

1. Азбука цветов. – СПб.: Кристалл, Терция, 1998. – 368 с.: ил.

2. Аксенов К.Н. Рисунок в помощь начинающему художнику-оформителю. – М.: Плакат, 1987. – 192 с.: ил.

3. Беда Г.В. Основы изобразительной грамоты. – М.: Просвещение, 1969. – 416 с.

4. Богун А.М., Лисенко Н.В. Інтер'єр українського житла // Українське народознавство в дошкільному закладі. – К., 1994, с. 377-384.

5. Бойко А.М., Титаренко В. П. Український рушник: засіб національного виховання і витвір народного декоративно-ужиткового мистецтва. – Полтава: Верстка, 1998. – 72 с.

6. Бутник-Сіверський Б. Народные украинские рисунки. – М.: Сов. художник, 1971. - 200 с.

7. Верхола А.П. Методика викладання креслення в школі. – К.: Рад. школа, 1989. – с.60-63.

8. Відкіля квіти на скрині? (З історії декоративних малювань на дерев'яних виробах України) // Родовід. - 1999. - №1. – с. 93-97.

9. Гамезова А. Хата моя, біла хата: національний декоративний розпис у хатньому інтер'єрі // Тернопіль. - 1993. - №2. – с. 24-28.

10. Глухенька Н. Петриківські декоративні розписи. – К.: Мистецтво, 1965. – 64 с.

11. Глухенька Н. Петриківські майстрі декоративного розпису. – К.: Державне видавництво образотворчого мистецтва і музичної літератури УРСР, 1959. – 63 с.

12. Глухенька Н. Творці прекрасного (про майстрів укр. декоративного розпису с. Петриківка)//Жовтень. - 1972. - № 5. - с. 126 - 130.

13. Гончаренко С. Український педагогічний словник. - К.: Либідь, 1997. - 376 с.

14. Гурська А. Граматика орнаменту // Мистецтво та освіта. - 1999. - №1. – с. 9-12.

15. Данилюк А.Т. Українська хата. – К.: Наукова думка, 1991. - с. 29-31, 57-59.

16. Данилюк А.Т. Українська хата // Дзвін. – 1991. - №4. - с. 129-136.

17. Державна національна програма "Освіта" (Україна ХХІ століття). - К.: Радуга, 1994. - с. 5-16.

18. Довгаль С. Панко – культура Петриківки // Україна молода. – 1999. – 7 жовтня – с. 11.

19. Етнографія України: Навчальний посібник / за ред. С.А.Макарчук. – Львів: Світ, 1994. – с. 214-219.

20. Елкова В.А., Романова Л.Ф. Народное искусство СССР. – М.: Изобразительное искусство, 1972. – 225 с.

21. Жецкин И.С. Эстетическое воспитание на уроках труда // Школа и производство. - 1984. - №11. – с. 19.

22. Жоголь Л.Е. Декоративное искусство в современном интерьере. - К.: Будівельник, 1986. – 69 с.

23. Закон України про загальну середню освіту // Початкова школа. – 1999. - №8. – с. 1-11.

24. Зенкова З.М. Уткин П.И. Школа изобразительного искусства. – М.: Искусство, 1968. – Вып. 10. – с. 65-81.

25. Золотницький М.Ф. Квіти в легендах і переказах. – К.: Довіра, 1992. – 206 с.

26. Кара-Васильева Т.В. Творці Дивосвіту. – К.: Рад. школа, 1984, – 175с.

27. Литвинець Е.М. Чарівні візерунки. – К.: Рад. школа, 1985, - 48 с.

28. Ліщинська Л. Усі барви життя // Мистецтво та освіта. - 1996. - №2. – с. 50-54.

29. Лозко Г.С. Українське народознавство: посібник для вчителя. – К.: Зодіак, 1995. – 368 с.

30. Лосина Н. Тематичні плани профільного трудового навчання // Трудова підготовка в закладах освіти. - 1998. – №2. – с. 45.

31. Маковій Г. Прадідівська хата // Маковій Г. Затоптаний цвіт. – К.: 1993. - с. 66-69.

32. Манучарова Н.Д. Декоративний розпис // Нариси з історії українського мистецтва. - К., 1996. - с. 159-161.

33. Мельникова А., Осипова В. Методика трудового обучения. - М.: Просвещение, 1985. – 224 с.

34. Мусієнко В.Д., Захарченко Р.О. Прилучення учнів до національної культури у процесі трудового навчання. – К., 1996. – 122 с.

35. Нариси з історії українського декоративно-прикладного мистецтва (Ред. кол. П.М.Желтковський, Ю.П.Лащук, О.О.Чарновський. Відп. ред. Я.П.Запаско). – Л.: вид-во Львівського ун-ту, 1969. – 190 с.

36. Нова хата: У справі народної ноші // Журнал для жіноцтва "Нова хата". - Львів, 1932. - № 1.

37. Павлуцький Г. Історія українського орнаменту // Образотворче мистецтво. – 1992. - №5. – с.19-22.

38. Петриківські розписи / Авт. вступ. статті та упорядник Н.О.Глухенька. – К.: Мистецтво, 1973. – 185 с.

39. Положение о школьных учебных мастерских // Школа и производство. – 1998. - №11. – с.43.

40. Прикрась свій дім / Л.П.Гура, Л.Є.Жоголь, Н.М.Ісупова та ін. - 2-ге вид. –К.: Техніка, 1990. – с.134-144.

41. Програми для загальноосвітніх навчально-виховних закладів: трудове навчання 5-7 класів. – К.: Перун, 1996. – 142 с.

42. Сахаров В.Ф., Сазонов А.Д. Профессиональная ориентация школьников. – М.: Просвещение, 1982. – 192 с.

43. Сибірна З. Петриківська казка // Культура і життя. – 1995. – 13 вересня. – с. 1, 4.

44. Сілецький Р. Хато моя тесовая… // Берегиня. – 1995. - № 1-2. – с.61-64.

45. Статива О. Майстер декоративного розпису Надія Білокінь. – К.: Мистецтво, 1966 - 40 с.

46. Сула М.Б. Охрана труда. – М.: Просвещение, 1989. – 272 с.

47. Супрун Л.Я. Резьба и роспись по дереву. – М.: Просвещение, 1983. - 112 с.

48. Теория и практика педагогического эксперимента / А.М. Пискунов, Г.В. Воробьев. – Куйбышев, 1974. – 128 с.

49. Тхоржевський Д.О. Методика трудового і професійного навчання та викладання загальнотехнічних дисциплін. – К.: Вища школа. – 1992. – 333 с.

50. Українці: народні вірування, повір'я, демонологія. – 2-ге вид. – К.: Либідь, 1992. – 635 с.:іл.

51. Федір Панко: Декоративний живопис. Станкові твори. Підлакові розписи. Альбом / Авт. вступ. статті та упорядник Н.О. Глухенька. - К.: Мистецтво, 1978. – 22 с. (укр., рос., фр. та ісп. мовами).

52. Чепелик В. Материнська хата // Укр. культура. – 1992. - №1. – с.26-27.

53. Шорохов Е.В. Основы композиции. – М.: Просвещение, 1979. – 322 с.

54. Щербаківський В. Українське мистецтво. – К.: Либідь, 1995. – 287 с.

55. Щербо А.Б., Джола Д.М. Форма і методи позакласної роботи з естетичного виховання учнів. – К.: Рад. школа, 1972. – 167с.

56. Юхимович С. Не Петриківка… // Українська культура. – 1996. - №3. – с. 18-19.

содержание   ..  481  482  483   ..