| 8. Навчально-методичне забезпечення спільне для всіх моделей навчання. |
ВИСНОВКИ
Як і чим зацікавити учнів різного віку, щоб предмет був для них цікавим, потрібним, таким, коли на урок хочеться йти, а з уроку – ні. Напевно, найважливіше – створювати такі ситуації на уроці, щоб учні були постійно в пошуку і знаходили відповіді на різні питання.
Гуманізація й диференціація шкільної освіти вимагає пошуків нових підходів не лише до змісту, форм і методів навчання, а й до учіння – активної пізнавальної діяльності школярів у процесі навчання.
З-поміж найбільш ефективних і цікавих для учнів форм організації і проведення занять можна назвати різноманітні тренінги, моделюючі заняття, практичні заняття з навчання діагностики рівнів інтелектуального та морального розвитку учнів, виконання вправ, характерних для шкільного навчально- виховного процесу, конкурси педагогічної майстерності, ділові, рольові ігри, дискусії різних видів.
При цьому я спиралась на наявні у сучасній педагогічній літературі рекомендації, зокрема про те, що основний сенс сучасної навчальної діяльності повинен полягати у підвищенні пізнавальної активності учнів, стимуляції інтересу до навчальних занять; розвитку ініціативи і творчості потенціалу особистості учня;вона також повинна допомогти створити у вчителів установку на творчу професійну діяльність, на постійний пошук.
Добра поінформованість вчителів про новації є передумовою схильності до творчості.
Задоволення професією і своїм місцем роботи збільшує позитивне відношення до новацій.
Застосування новацій в навчальній технології стимулює вчителя застосовувати відповідні новації в організації і методиці навчальної роботи.
Інноваційні процеси визначають динаміку прогресивного розвитку освіти і виховання
І найістотніший висновок
– учні більше цінять вчителів які застосовують новації, на таких уроках вони більш активні, творчість вчителя збуджує в них бажання випробовувати й власні сили в творчій діяльності.
ЛІТЕРАТУРА
1. Артемчук Г. Про сучасні підходи до вивчення та викладання іноземних мов. Рідна школа.-2003. - № 9. с.15-16.
2. Бабанов К.О. Інноваційні системи, технології та моделі навчання історії в школі. Монографія. –Запоріжжя: Просвіта. 2000. – 260с.
3. Богданова І.М. Професійна підготовка майбутніх вчителів на основі застосування інноваційних технологій. Авто дисертації на здобуття наук. ступенядоктора пед. наук. – К.: Либідь. 1998. -22с.
4. Буркова Л. Гіпотетична побудова моделі адаптивної експертної системи освітніх інновацій. Рідна школа.- №9. с. 10-12.
5. Гавриш І. В. Інноваційні процеси – невід'ємна ознака освітнього українського сьогодення. Теорія і практика упр. соц. системи: психологія. педагогіка, соціологія. - 2—1.- № 1 .- с. 66-71.
6. Гуманкова О.П. Заглиблюючись у світ науки. // Іноземні мови в навчальних закладах. 2003. -№1. с. 100-103.
7. Дьяченко В.К. Новая дидактика. М.: Пед..... России. 2002. -227с.
8. Кравченко Г. Ю. Інноваційний процес у сучасній школі. Засоби навчальної та науково-дослідної роботи: Зб. наук. пр. / Харків. держ. пед. ін-т ім. Г. С. Сковороди. За заг. ред. В. І. Євдокимова, О. М. Микитюка. – Харків, 2002. – Вип. 17. – с. 18-21.
9. Ксензова Г.Ю. Перспективные школьные технологии. -М.: 2001. -76с.
10. Махмутов М.И. Современный урок. –М. 1984.
11. Мельникова С.И., Яворская Л.Н. Игровые формы учебных занятий. –Х.:ХГУ, 2001. – 50с.
12. Онищук В.А. Урок в современной школе. –М.: Просвещение, 1988, -150с.
13. Побірченко Н. Інноваційні підходи до підготовки майбутніх вчителів у контексті реформування системи вищої педагогічної освіти. Рідна школа.- 2003.-№3. с. 5-7.
14. Пометун О., Пироженко Л. Інтерактивні технології навчання: теорія, практика, досвід. –К., 2002. -135с.
15. Савченко О.Я. Дидактика початкової школи. –К.: Вища школа,1997, -415с.
16. Селевко Г.К. Современные образовательные технологии. М.: Народное образование, 1998, -360с.
17. Смирнов С.А. Педагогіка. –М., 2002, -204с.
18. Суровцева Р. Ф. Проблема інноваційної діяльності в педагогічній теорії та практиці. Наука і освіта. - 2001.- № 6.- с. 116-120.
19. Фальтус Р. Приготуватися до роботи в групах. // Робота в групах. Вибрані статті. Переклад з польської – Варшава, 1994, -с.7-14.
20. Хутірський А.В. Современная дидактика. – С.-Петербург, 2001, -533с.
21. Чорная Н.М. Дидактические иммитационно-моделирующиє игры в современной школе и педагогике США. //Диссертация на соискание степени канд. пед. наук.
22. Щербань П.М. Національне спрямування навч.-вих. процесу закладів освіти. //Рідна школа, 2001, - №5. с. 10-13.
23. Ярошенко О.Г. Групова навчальна діяльність школярів: теорія і методика. –К.: Партнер, 1997, -193с.
ДОДАТОК 1
РОБОТА В ПАРАХ
Відмінювання дієслів в майбутньому часі
1.
Учитель спонукає учнів пригадати за якою ознакою дієслова в майбутньому часі поділяються на дієвідміни.
2.
Відповідь учнів: “Залежно від закінчення основи дієслова –ar
для першої дієвідміни; -
er
для другої; -
ir
третьої.
3
.Учитнль пояснює, що деякі дієслова становлять виняток.
4.
Для організації навчальної форми Робота в парах учитель готує набір карток(по одній для кожної пари учнів).
“№1.
Визначте, які з поданих дієслів належать до першої дієвідміни. Провідміняйте їх по особах.
comer, ir, comprar, fumar, crear.
№2.
Визначте, які з поданих дієслів належать до другої дієвідміни. Провідміняйте їх по особах.
decir, dejar, tener, haber, ser.
№3.
Визначте, які з поданих дієслів належать до третьої дієвідміни. Провідміняйте їх по особах.
venir, decir, hacer, estar, construir.
6.Картки роздаються кожній парі.
7.Вчитель пропонує за одну хв. ознайомитися із завданням і обдумати свій висновок.
8.За сигналом учителя учні повертаються обличчям один до одного і висловлюються вголос спершу ті, що праворуч 30сек. а потім ті, що ліворуч 30 сек.
9.Коли час вичерпано вчитель надає слово представникам пар, а решта, що опрацьовували те саме завдання в разі неповної відповіді доповнюють.
10.Вчитель підсумовує усе.
ДОДАТОК 2
МОЗКОВИЙ ШТУРМ
Чому ми брешемо?
1. Учитель звертається до всього класу: “ Як ми думаємо або чому ми брешемо?" Називає проблему, яку треба розв'язати та запрошує взяти участь в її обговорення шляхом обдумування. Він розповідає історію з життя, яка пов'язана з темою даного інтерактивного методу.
2. Обрана проблема записується на дошці.
3. Всі учасники “штурму“ думають про проблему, здійснюється вибір правильних ідей і пошук спільних причин, які створюють цю проблему.
4. На дошці записуються всі ідеї, які пропонуються:
Причина 1 – бажання самоствердитись,
причина 2 – намагання приховати провину,
причина 3 – внести азарт в своє життя.
5. Робота в зошиті: після того, як майже всі причини зібрано, учні в зошитах аналізують, розвивають ці причини.
6. Проводиться обговорення і оцінювання запропонованих визначень, вибирається якомога більше ідей щодо вирішення проблеми.
ДОДАТОК 3
АЖУРНА ПИЛКА
На попередньому уроці вчитель роздав кожному учневі картку певного кольору з номером на ній (від 1 до 4). Сформувалося 4 групи по чотири особи в кожній . Групи отримали певні завдання.
“Червоні“ – сформулювати, довести та пояснити на прикладах утворення вищого ступеня порівняння прикметників в англійській мові.
“Сині“ – сформулювати, довести та пояснити на прикладах утворення найвищого ступеня порівняння багатоскладових прикметників.
“Зелені“ – сформулювати, довести та пояснити на прикладах утворення присвійного іменника в англійській мові.
“Жовті“ – Сформулювати, довести та пояснити на прикладах утворення ступенів порівняння одно- та двоскладових прикметників.
Вправа будується за такими етапами:
1) учням пропонується об'єднати в групи відповідно до кольору картки, яку вони отримали (“домашні“ групи). У домашніх групах учні обмінюються інформацією, проводять взаємоопитування, розв'язують завдання, підготовані вдома.
2) учитель пропонує учням об'єднатися в групи відповідно до своїх номерів (“експертні“ групи). У кожній “експертній“ групі опиняються представники з кожної “домашньої“ групи. Учасники та учасниці формулюють, доводять, показують на прикладах утворення ступенів порівняння прикметників та записують у зошитах.
3) учитель пропонує учням об'єднатися в “домашні“ групи, учасники яких обмінюються між собою інформацією, отриманою в “експертних“ групах (формулюють, доводять та пояснюють утворення найвищого ступеня порівняння прикметників та показують на прикладах).
содержание ..
841
842
843 ..
|
|