| 8 |
Мельничайко О., Лесняк Н. Уроки української мови у 3 класі. – Тернопіль: Підручники і посібники, 2004. – 272 с. |
118 |
921 |
Вивчення та узагальнення теоретичних основ досліджуваної проблеми та аналіз педагогічного досвіду у цій галузі дозволили сформулювати робочу гіпотезу нашого дослідження: якщо на уроках в умовах малокомплектної початкової школи використовувати такі способи організації самостійної роботи, як підготовчі вправи до вивчення нового матеріалу, самостійне засвоєння нового матеріалу, вправи на закріплення, тренувальні вправи тощо, то рівень навчальних досягнень учнів значно підвищиться.
Наше експериментальне дослідження проводилось на базі Криштопівської ЗОШ І-І ступенів та Трительницької ЗОШ І-ІІ ступенів Хмельницької області. Дослідження проводилося на матеріалі предметів "Українська мова" та "Математика". Уроки проводилися у класі-комплекті (2 і 3 класи), з використанням різних способів організації самостійної роботи, запропонованих нами. На початку і в кінці експерименту проводилися контрольні зрізи у 2 і 3 класах відповідно.
Характеризуючи клас-комплект, у якому проводився експеримент, слід наголосити на наступних аспектах (див.таблицю 3):
Таблиця 3
| Клас |
Кількість
учнів
|
З них дівчаток / хлопчиків |
Загальний рівень навчальних досягнень |
| В |
Д |
С |
П |
| 2 |
6 |
2/4 |
1 |
3 |
2 |
0 |
| 3 |
5 |
3/2 |
0 |
3 |
2 |
0 |
У таблицях4-7 подані теми уроків та відповідні завдання самостійної роботи, які ми використовували на цих уроках.
Таблиця 4
Завдання для самостійної роботи у процесі вивчення розділу
“Усне додавання і віднімання двоцифрових чисел з переходом через десяток” (математика, 2 клас)
| № |
Тема уроку |
Завдання для самостійної роботи |
| 1 |
Усне додавання двоцифрових чисел з переходом через десяток (загальний випадок) (№№ 478-487). |
· взаємоперевірка домашнього завдання;
· опрацювання правила;
· самостійне закріплення вивченого матеріалу.
№ 481. Розглянь записи і прочитай пояснення.
28 + 59 =
20+8 50+9
20 + 50 = 70 8 + 9 = 17 70 + 17 = 87
Пояснення: 20 і 50 – сімдесят, 8 і 9 – сімнадцять, 70 додати 17, буде 87.
№ 482. Розглянь записи і поясни розв’язання.
35 + 48 = 30 + 5 + 40 + 8 = 70 + 13 = 83
Розгляд і аналіз прикладів (розклад чисел на зручні доданки). Розв’язування прикладів за зразком.
|
| 2 |
Застосування прийомів усного додавання двоцифрових чисел у процесі розв’язування прикладів і задач (№№ 488-494). |
· робота з картками для письмового опитування (приклади і задачі на застосування правила усного додавання і віднімання із переходом через десяток);
· опрацювання прикладів і задач за зразком. Вирази виду 17+18;
№ 489. 17 + 18, 10 + 14, 18 + 19, 10 + 15
№ 490.
· диференційована самостійна робота над №№ 491, 493.
Щоб виготовити розчин для укладання цегли, взяли 13 кг цементу, а піску – на 39 кг більше. Скільки всього кілограмів цементу і піску витратили?
У майстерні було 18 котушок сірих ниток, білих – на 26 більше, ніж сірих, а чорних – на 37 більше, ніж білих. Скільки котушок чорних ниток було в майстерні?
Перша група учнів виконує обидві задачі самостійно (до одної, на вибір, придумує обернену). Друга група виконує задачу після пояснення вчителя, другу задачу – за зразком. У задачах учні мають розв’язати вирази виду 18+26.
18+26=(10+8)+(20+6)=30+14=44;
· формулювання підсумку уроку.
|
| 3 |
Усне додавання виду 38 + 4. Розв’язування задач двома способами (№№ 495-503). |
· пошук і розв’язання прикладів, які відповідають темі уроку (із загальної кількості написаних на дошці);
· розв’язування задачі за зразком;
· диференційоване розв’язання задач двома способами. Задача: В автобусі їхали 20 пасажирів. На зупинці до салону зайшли ще 6 жінок і 7 чоловіків. Скільки пасажирів стало в автобусі? Першим способом учні почергово додають пасажирів, які зайшли (20+607=33). Другим способом учні шукають, скільки пасажирів зайшли на зупинці (6+7=13), а потім додають їх до тих, що їхали (20+13=33). Обчислення виконується шляхом розкладання на зручні доданки.
|
| 4 |
Усне додавання виду 76 + 4. Розв’язування задач на дві дії (№№ 504-511). |
· пошук і розв’язання прикладів, які відповідають темі уроку (із загальної кількості написаних на дошці);
· розв’язування задачі за зразком;
· самостійне розв’язання задачі (диференційовано № 507).
У діжку можна налити 16 відер води, а в бочку – на 4 відра більше. Скільки відер води можна налити у дві такі бочки?
Учні виконують розв’язання задачі, використовуючи вираз 16+4. Далі учні подвоюють значення шляхом додавання того ж числа (20-20=40).
|
| 5 |
Усне додавання виду 38 + 52. Розв’язування задач на зустрічний рух (№№ 512-520). |
· взаємоперевірка домашнього завдання;
· опрацювання правила;
· розв’язування задачі за зразком;
· самостійне розв’язання задачі (№ 519).
Учні самостійно читають умову задачі та розглядають малюнок до неї. Згодом діти шукають, на скільки зменшилась відстань між лисенятами (35+35=70). Далі, від загальної відстані віднімають ту, яка вийшла в першій дії (100-70=30);
· формулювання підсумку уроку.
|
| 6 |
Усне віднімання виду 40-8. Розв’язування задач на порівняння числа із сумою чисел (№№ 521-529). |
· опрацювання правила;
· розв’язування прикладів (№524).
Знайди відповіді, коментуючи розв’язування.
50 – 4, 70 – 7, 90 – 2, 100 – 5
Із поданих прикладів учні записують лише ті, у яких відповідь менша за 40;
· самостійне розв’язання задач.
№ 526. За допомогою шкали лінійки знайди різниці.
10 – 3 30 – 3
Учні самостійно вимірюють відрізки та знаходять різниці, розв’язуючи вирази виду 30-3.
№ 527. Від будинку до ферми можна пройти навпростець або через міст. На скільки метрів коротша пряма дорога, ніж через міст?
Учні самостійно читають умову задачі та розглядають малюнок до неї. Згодом діти шукають, яка відстань від будинку до ферми через міст (45+50=90). Відповідаючи на запитання задачі, учні знаходять на скільки метрів коротша дорога навпростець (90-60=30)
|
| 7 |
Закріплення обчислень виду
40-8.
Порівняння виразу та числа.
Складання задачі за поданим виразом (№№ 530-536).
|
· робота з картками (приклади виду 40-8);
· завдання на порівняння виразу та числа (№ 531). Учні виконують порівняння виразу та числа виду 40-5 35. Серед всіх виразів діти записують лише ті, в яких поставили знак ">";
· розв’язування задачі за зразком;
· самостійне розв’язання задачі за поданим виразом (№ 535).
Склади задачу за виразом: 40-(23+7).
|
| 8 |
Усне віднімання виду 53-8.
Творча робота над задачами (№№ 537-544).
|
· самоперевірка домашнього завдання;
· робота з картками (завдання на порівняння виразу та числа);
· опрацювання правила;
· творча робота над задачею за зразком (№ 543).
Брат, сестра і тато обкопували в саду дерева. Брат обкопав 7 дерев, сестра – 6, а тато – 20.
Ознайомившись із умовою задачі, учні відповідають на питання: "Про що дізнаємось, якщо обчислимо вирази?" (7+6, 20–7, 20+7+6, (20+6)–7). Окремі учні отримують завдання самим підібрати вираз і поставити до нього питання;
· формулювання підсумку уроку.
|
| 9 |
Загальний випадок усного віднімання двоцифрових чисел із переходом через десяток.
Розв’язування задач
(№№ 545-554).
|
· робота з картками (приклади на усне віднімання виду 53-8);
· самостійне розв’язування задач (вивчених видів №№ 548-551). Учні розв’язують вирази виду 84-29 (методом віднімання частинами). На закріплення дається задача, яку діти самостійно розв’язують за допомогою малюнка.
|
| 10 |
Закріплення прийому загального випадку віднімання двоцифрових чисел.
Творча робота над задачею
(№№ 555-559).
|
· робота з картками (приклади на закріплення прийому загального випадку віднімання двоцифрових чисел);
· контроль навчальних досягнень (самостійна робота на застосування знань із вивченого матеріалу №№ 555-558). Учні розв’язують задачі та вирази з вивченої теми (виду: 28+59, 38+4, 76+4, 38+52, 53-8, 84-29).
|
| 11 |
Віднімання виду 50-34.
Розв’язування складених задач (№№ 560-567).
|
· взаємоперевірка домашнього завдання;
· розв’язування прикладів виду 50-34 та прикладів на вивчені види (№ 561 та приклади, написані на дошці);
Розглянь записи і поясни розв’язання.
· творча робота над задачею за зразком (№ 565).
На одній ділянці посіяли кукурудзу, а на двох інших – жито і ячмінь. Восени зібрали 50 кг кукурудзи, а жита – на 22 кг менше. Ячменю зібрали стільки, скільки й жита. Скільки всього кілограмів жита і ячменю зібрали?
Учні добирають свої питання до задачі. Сильніші учні змінюють умову задачі;
· формулювання підсумку уроку.
|
| 12 |
Усне і письмове додавання та віднімання двоцифрових чисел.
Складання і розв’язування задач за скороченими записами і за малюнком (№№ 568-575).
|
· робота з картками (завдання на віднімання виду 50-34);
· робота над скороченим записом до задачі (№ 571);
Склади і розв’яжи задачу за коротким записом.
· розв’язання задачі за малюнком (№ 572).
|
| 13 |
Закріплення додавання і віднімання двоцифрових чисел.
Усні обчислення за таблицею (№№ 576-582).
|
· самоперевірка домашнього завдання;
· контроль навчальних досягнень (приклади та задачі на закріплення додавання і віднімання двоцифрових чисел);
· робота з таблицею (№ 578).
Після розгляду таблиці чисел учні додають до чисел другого стовпчика числа третього стовпчика, потім від чисел четвертого рядка віднімають числа першого рядка;
· формулювання підсумку за темою.
|
Таблиця 5
Завдання для самостійної роботи в процесі вивчення розділу
“Усне додавання і віднімання в межах 1000” (математика, 3 клас)
| № |
Тема уроку |
Завдання для самостійної роботи |
| 1 |
Додавання і віднімання круглих сотень. Додавання і віднімання круглих десятків із переходом через десяток. Задачі на дві дії першого ступеня.
Творча робота над задачами (№№ 554-563).
|
· розв’язання прикладів за зразком (№ 556).
200+700=900, 2 сот.+7 сот.=9 сот.
800–300=500, 8 сот. –3 сот.=5 сот.
Після розгляду зразка учні розв’язують приклади виду 1000–700, 300+300;
· взаємоперевірка розв’язаних прикладів;
· розв’язання задач за зразком (№ 558). Виконуючи вирази до теми уроку, учні знаходять масу покупки, яку зробила господарка (300+500+500=1300);
· диференційована творча робота над задачею (№ 561). Після розв’язання задачі учні змінюють запитання до неї так, щоб відповідь стала 900 г.
|
| 2 |
Додавання і віднімання круглих сотень та десятків. Розширена задачі на зведення до одиниці (перший вид)
(№№ 564-570).
|
· робота з картками (приклади на додавання і віднімання круглих сотень);
· заповнення цікавих квадратів.
Учні самостійно знаходять логіку побудови числового квадрату та доставляють пропущені числа;
· диференційоване розв’язання задачі (№№ 567, 568).
3 год – 18 дрилів
2 год – ? (за годину на 1 дриль більше)
Перша група учнів виконує обидві задачі самостійно (до одної, на вибір, придумує обернену). Друга група виконує задачу після пояснення вчителя, другу задачу – за зразком. У задачах учні мають розв’язати вирази виду 18:3, 7•2.
|
| 3 |
Усне додавання трицифрових чисел виду 520 + 340.
Розширені задачі на зведення до одиниці (перший вид)
(№№ 571-579).
|
· розв’язання прикладів за зразком (№ 573).
Ознайомившись із таблицею, в якій докладно пояснюється розв’язання прикладів методом розкладання на розрядні доданки, учні розв’язують вирази виду 520+340;
· взаємоперевірка розв’язаних прикладів;
· диференційована творча робота над задачами (№№ 576, 577).
|
| 4 |
Усне віднімання трицифрових чисел виду 470 – 320. Задачі і вправи на застосування прийомів обчислень. Складені задачі, що передбачають суми двох і трьох доданків (№№ 580-587). |
· ознайомлення з новим матеріалом (робота в групах). Учні користуються малюнком, пояснюють розв’язування;
· розв’язання прикладів (№ 582).
280 – 130, 670 – 440, 170 – 110, 750 – 250
Використовуючи знання, набуті на попередніх уроках, учні розв’язують приклади з усного додавання і віднімання в межах тисячі;
· взаємоперевірка розв’язаних прикладів;
· розв’язання задач за малюнком (№ 585).
Після розв’язку задачі № 584 та розглянувши малюнок, учні переходять до самостійного розв’язку аналогічної задачі. При цьому використовують вирази виду 320+150.
|
| 5 |
Усне додавання і віднімання виду 430 + 500, 430 + 50, 760-400, 760-40. Складені задачі, що передбачають суми трьох і двох доданків
(№№ 588-596).
|
· робота з картками (приклади виду 470-320);
· розв’язання прикладів за зразком (№ 589).
430 + 500 =
400 30
Ознайомившись із таблицею, в якій докладно пояснюється розв’язання прикладів методом розкладання на розрядні доданки, учні розв’язують вирази виду 430+500, 760-400;
· ознайомлення з новим видом задач (робота в парах) (№ 593).
1) 890 – 760 =
2) 890 – 470 =
3) 760 – =
Прочитавши типові задачі, учні один одному ставлять запитання до них, після чого виконують розв’язання та взаємоперевірку;
· диференційована творча робота над задачами (№ 594, 595).
|
| 6 |
Різні способи усного додавання круглих трицифрових чисел; Обчислення значень буквених виразів. Розширені задачі на зведення до одиниці (№№ 597-603). |
· взаємоперевірка домашнього завдання;
· контроль навчальних досягнень – розв’язання прикладів та задач (вивчені прийоми) (№ 597-600);
· складання буквених виразів.
|
| 7 |
Різні способи віднімання круглих трицифрових чисел.
Перевірка віднімання додаванням. Розв’язування задач на три дії (№№ 604-611).
|
· взаємоперевірка домашнього завдання;
· самостійне розв’язання прикладів (№№ 604, 605). Після розв’язання прикладів (№ 604) виду 770-40, учні шукають помилки у аналогічних виразах (№ 605);
· самостійне ознайомлення з новим матеріалом (№ 606);
· диференційована творча робота над задачею (№ 609). Прочитавши умову задачі та розглянувши таблицю, учні намагаються поставити такі питання, за допомогою яких можна закрити порожні клітинки.
|
| 8 |
Додавання і віднімання виду 230 + 70, 200 – 60.
Дії з іменованими числами. Розв’язування задач (№№ 612-618).
|
· розв’язання прикладів за зразком (№ 613);
· взаємоперевірка розв’язаних прикладів;
· диференційована творча робота над задачами (№№ 615, 616).
Перша група учнів виконує обидві задачі самостійно (до одної, на вибір, придумує обернену). Друга група виконує задачу після пояснення вчителя, другу задачу – за зразком. У задачах учні мають розв’язати вирази виду 1000-(400+400).
|
| 9 |
Віднімання круглих чисел із переходом через розряд виду 420 -70. Вправи і задачі на застосування вивчених випадків арифметичних дій (№№ 635-643). |
· ознайомлення з новим матеріалом (робота в групах);
· розв’язання прикладів (№№ 637, 638);
· взаємоперевірка розв’язаних прикладів;
· самостійна робота над прикладами та задачами на застосування вивчених випадків арифметичних дій.
(№ 640-643). Учні розв’язують вирази виду 420-70, розкладаючи на зручні доданки зменшуване або від’ємник.
|
| 10 |
Віднімання трицифрових чисел виду 650 – 290. Розширені задачі на зведення до одиниці (№№ 644-652). |
· робота з картками (приклади виду 420-70);
· розв’язання прикладів за зразком (№ 645).
Ознайомившись із новим видом прикладів, учні знаходять різницю чисел 730 і 280 та пояснюють прийом обчислення;
· ознайомлення з новим видом задач (робота в парах);
· диференційована творча робота над задачами (№№ 649, 650).
|
| 11 |
Віднімання трицифрових чисел виду 600 – 270. Задачі, що передбачають суми трьох і двох доданків. Периметр трикутника (№№ 653-662). |
· взаємоперевірка домашнього завдання;
· ознайомлення із прикладами виду 600-270;
· диференційована творча робота над задачами (№№ 656, 659).
Сильніші учні розв’язують першу задачу та добирають до неї обернену. В другій задачі змінюють запитання. Слабші учні самостійно розв’язують лише другу задачу;
· формулювання підсумку уроку.
|
| 12 |
Узагальнення і систематизація знань. |
· взаємоперевірка домашнього завдання;
· самостійне розв’язання прикладів, записаних на дошці (вирази виду 310+250, 390-140, 420+80, 700-240);
· робота в групах (повторення та узагальнення вивченого).
|
Таблиця6
Завдання для самостійної роботи
в процесі вивчення розділу “Звуки і букви” (українська мова, 2 клас)
| № |
Тема уроку |
Завдання для самостійної роботи |
| 1 |
Звуки і букви. Алфавіт. Складання речень
(II, впр. 77-83).
|
· каліграфічна хвилинка;
· диференційоване виконання вправи 80. Сильніші учні називають будь-який звук і підбирають до нього відповідну букву, слабші учні виконують це завдання, використовуючи алфавіт;
· робота в групах (виконання вправи 82).
Має Гала добру звичку
Класти книжку на … .
Учні закінчують вірш Ігоря Січовика, дописане слово ділять для переносу. Після цього виконують взаємоперевірку.
|
| 2 |
Урок розвитку зв’язного мовлення. Опис картини природи. |
· ознайомлення з матеріалом до уроку (використання зошита-посібника для уроків РЗМ);
· складання стислого опису природи, використовуючи малюнки.
|
| 3 |
Розташування слів в алфавітному порядку. Навчальний усний переказ тексту (II, впр. 84-87). |
· каліграфічна хвилинка;
· повторення алфавіту;
· виконання вправи 86 із взаємоперевіркою. Учні записують назви українських міст за алфавітом. Після взаємоперевірки учні ставлять один одному запитання відповідно до помилок, які вони допустили;
· складання усного переказу за колективно складеним планом.
|
| 4 |
Робота з орфографічним словником. Пошук слів. |
· взаємоперевірка домашнього завдання;
· творча каліграфічна хвилинка (написання слів з великою літерою Ю);
· пошук слів у орфографічному словнику (робота в парах).
|
| 5 |
Голосні звуки, позначення їх буквами на письмі. Позначення голосних звуків буквами я, ю, є, ї (на початку складу)
(II, впр. 88-92).
|
· каліграфічна хвилинка;
· самостійне опрацювання нового матеріалу (робота в парах);
· виконання вправи 91 (із взаємоперевіркою). Учні списують пари слів (руки – роки) та підкреслюють букви, що позначають голосні звуки.
|
| 6 |
Перенос слів із буквосполученням йо
(II, впр. 93-98).
|
· взаємоперевірка домашнього завдання;
· творча каліграфічна хвилинка (написання слів з буквосполученням йо);
· опрацювання правила;
Букви я, ю, є можуть позначати по 2 звуки: [йа], [йу], [йе]. Буква ї завжди позначає 2 звуки – [йі].
· виконання вправи за зразком (вправа 96). Ознайомившись із правилом, учні ділять слова для переносу, переконуються в тому, що сполучення букв йо не можна розривати (га-йок).
|
| 7 |
Наголос. Наголошений склад. Навчальний усний переказ тексту
(II, впр. 99-102).
|
· творча каліграфічна хвилинка (написання слів з буквосполученням йо);
· складання усного переказу за колективно складеним планом та опорними словами.
|
| 8 |
Складотворна роль голосних звуків.
(II, впр. 103-104).
|
· взаємоперевірка домашнього завдання;
· каліграфічна хвилинка;
· виконання вправи за зразком (вправа 102). Після виконання вправи 101 учні самостійно шукають двоскладові, трискладові та чотирискладові слова. Ділять їх на склади;
· формулювання підсумку уроку;
|
| 9 |
Наголошені й ненаголошені голосні. Визначення наголосу в словах.
(II, впр. 105-109).
|
· каліграфічна хвилинка;
· вправи на визначення наголосу в словах (вправи 106, 107 (ІІ завдання), 108. Вправу 106 учні виконують усно, використовуючи правило про голосні звуки у наголошеному складі. Вправу 107 учні виконують у парах (впізнають слова за наголосом – золото – болото)
|
| 10 |
Добір спільнокореневих слів. Складання розповіді за малюнками
(II, впр. 110-114).
|
· формулювання очікувань від уроку;
· творча каліграфічна хвилинка (написання спільнокореневих слів з буквою в);
· складання розповіді за малюнками;
· формулювання підсумку уроку.
|
| 11 |
Роль наголосу в значенні слова. Правильне вимовляння слів
(II, впр. 115-119).
|
· взаємоперевірка домашнього завдання;
· виконання вправи 115 (добір спільнокореневих слів до слів береза, берег);
· виконання вправи 117 (розстановка наголосу в словах). Після виконання основної частини вправи учні складають речення зі словом дорóга. Після цього добирають протилежне за значенням слово до слова дорогá.
|
| 12 |
Урок розвитку зв’язного мовлення. Складання усної розповіді за малюнками |
· виконання підготовчих вправ із зошита-посібника;
· розгляд малюнків;
· складання розповіді за колективно складеним планом і початком.
|
| 13 |
Ненаголошені голосні звуки [е], [и] в корені слова, їх вимова порівняно з наголошеними
(II, впр. 120-123).
|
· каліграфічна хвилинка (вправляння у написанні слів через зміну їх значення шляхом зміни наголосу);
· опрацювання правила;
Зверни увагу: наголошені звуки [е] та [и] вимовляються чітко, виразно. Ненаголошений звук [е] у вимові наближається до [и]: вЕсна, сЕло. Ненаголошений звук [и] у вимові наближається до [е]: крИло, чИсло.
· виконання вправи 122 за зразком та опрацьованим правилом (правильно прочитати слова верба, зима тощо).
|
| 14 |
Контроль навчальних досягнень. Мовна тема. |
· виконання поставлених завдань у зошиті для контрольних робіт (тести за темою "Звуки і букви");
· перевірка написаного.
|
Таблиця7
Завдання для самостійної роботи в процесі вивчення розділу “Прикметник”(українська мова, 3 клас)
| № |
Тема уроку |
Завдання для самостійної роботи |
| 1 |
Загальне поняття про прикметник.
Значення прикметників у мовленні
(II частина, впр. 82-86).
|
· каліграфічна хвилинка;
· диференційоване виконання вправи 84. перша група (слабкі учні) списують текст, дібравши відповідні прикметники до виділених іменників, друга група (сильні учні) доповнюють текст кількома реченнями.
Летить на крилах весна. Будить землю, дерева, струмки. Незабаром спів пташок наповнить гаї і сади.
Весна приносить радість дорослим і дітям.
· робота в групах (виконання вправи 85). Після опрацювання вірша В. Каменчук учні шукають, у яких рядках вірша висловлено головну думку.
На білому світі, на чорній землі
є мова у квітів, є мова в зорі.
Є мова у бджілки, метелика й клена,
в бузкової гілки, в любистку зеленого.
· формулювання підсумку уроку.
|
| 2 |
Урок розвитку зв’язного мовлення. Вчимося переказувати по-різному |
· ознайомлення з матеріалом до уроку (використання зошита-посібника для уроків РЗМ);
· вибір стислого переказу із запропонованих текстів та списування його;
· складання стислого переказу шляхом вибору найцікавішого матеріалу.
|
| 3 |
Зв’язок прикметників з іменниками у реченнях
(II, впр. 87-91).
|
· каліграфічна хвилинка;
· самостійне опрацювання правила;
· виконання вправи 90 із взаємоперевіркою. Учні списують вправу, додаючи до іменників прикметники, використовуючи слова для довідки та малюнки (ягня яке? жваве).
|
| 4 |
Вправи на встановлення зв’язку прикметників з іменниками (II, впр. 92-96). |
· взаємоперевірка домашнього завдання;
· творча каліграфічна хвилинка (написання слів з буквою т в середині);
· виконання вправи 94 (ІІІ завдання). Списуючи, учні замінюють, де це потрібно, слово лелека словами птах, він, крилатий пасажир;
· взаємоперевірка вправи 94.
|
| 5 |
Доповнення тексту прикметниками
(II, впр. 97-99).
|
· каліграфічна хвилинка;
· виконання вправи 97 пошук прикметників у сполученні з іменниками (робота в парах).
У полі, при долині, як вийти за село,
В живій криниці б’ється прозоре джерело.
· малювання малюнку до вправи 99.
|
| 6 |
Змінювання прикметників за числами і за питаннями у сполученні з іменниками. Редагування тексту
(II, впр. 100-106).
|
· взаємоперевірка домашнього завдання;
· творча каліграфічна хвилинка (написання прикметників з літерою в);
· самостійне ознайомлення з новим матеріалом (вправа 100, опрацювання правила). Учні списують словосполучення іменників з прикметниками, позначаючи закінчення прикметників в однині та множині;
Прикметник завжди стоїть у тому числі, що й іменник, з яким він зв’язаний: зелений дуб – зелені дуби.
· виконання вправи 102 (пошук слів у переносному значенні).
|
| 7 |
Змінювання прикметників за родами у сполученні з іменниками. Родові закінчення прикметників (II, впр. 107-110). |
· творча каліграфічна хвилинка (написання прикметників у сполученні з іменниками);
· виконання вправи за зразком
(вправа 108). Ознайомившись із правилом та переглянувши вправу минулого уроку, діти утворюють словосполучення, добираючи до іменника прикметники;
· виконання вправи 109 (робота в парах). З вірша М.Рильського "Шевченко", учні виписують словосполучення іменника з прикметником.
Всі його ми батьком звемо
Так від роду і до роду:
Кожний вірш свій і поему
Він присвячував народу.
Ось чому в сім’ї великій,
У цвіту садів прекрасних
Буде жити він вовіки
Як безсмертний наш сучасник.
|
| 8 |
Родові закінчення прикметників. Складання усної розповіді за малюнком
(II, впр. 111-115).
|
· взаємоперевірка домашнього завдання;
· каліграфічна хвилинка;
· складання усної розповіді за зразком та малюнком (вправа 114, ІІ завдання);
· формулювання підсумку уроку;
|
| 9 |
Урок розвитку зв’язного мовлення. Вчимося складати міркування. |
· вибір тексту-міркування із запропонованих;
· закінчення тексту-міркування (за поданим зачином та основною частиною);
· складання міркування на тему "Чомумолоко скисає".
|
| 10 |
Розбір прикметника як частини мови. Складання розповіді за поданими словами на тему "Мій друг (Моя подруга)"
(II, впр. 116-119).
|
· формулювання очікувань від уроку;
· творча каліграфічна хвилинка (написання слів-характеристик свого друга, подруги);
· складання твору-розповіді "Мій друг";
· формулювання підсумку уроку (чи справдилися очікування, що не виконали тощо).
|
| 11 |
Вживання прикметників у прямому і переносному значеннях. Складання розповідей за малюнками і опорними словами
(II, впр. 120-123).
|
· взаємоперевірка домашнього завдання;
· виконання вправи 121 (добір прикметників в прямому й переносному значенні, використовуючи слова для довідки);
Слова для довідки: ніжна, теплий, довгі, зелені; сумна, зажурена, холодний, різкий, золотисті; невесела, пронизливі.
· формулюванні підсумку уроку.
|
| 12 |
Перевірка вміння складання усного твору. Навчальний контроль. Тема твору. План твору. |
· навчальна самостійна робота (складання усного твору) (робота в групах) використання малюнків;
· каліграфічна хвилинка.
|
| 13 |
Спостереження за вживанням прикметників у загадках. Колективне складання твору-міркування
(II, впр. 124-129).
|
· каліграфічна хвилинка (списування загадки, складання загадки за початком);
· виконання вправи 124 (спостереження за вживанням прикметників у загадках, позначення будови прикметників).
Маленький, чепурненький, крізь землю пройшов, червону шапочку знайшов.
· формулювання підсумку уроку.
|
| 14 |
Закріплення знань учнів про прикметник як частину мови. Складання усної розповіді (II, впр. 130-138). |
· каліграфічна хвилинка;
· виконання вправи 132 (ІІ завдання) (робота в парах). Пошук слів, вжитих у переносному значенні. Добір до тексту заголовку. Розповідь про спостереження влітку у саду або лісі;
· складання усної розповіді про своє місто чи село (використовуючи вправу 136, малюнки).
· опрацювання запитань для повторення;
· взаємоперевірка знань з теми "Прикметник", використовуючи запитання на с. 59.
|
| 15 |
Урок розвитку зв’язного мовлення. Вчимося фантазувати. |
· виконання цікавих завдань, розгадування загадок та ребусів з теми;
· опрацювання матеріалів до уроку (робота з зошитом-посібником).
· взаємопереказування тексту;
· складання усної розповіді на основі малюнків та довідкових матеріалів.
|
| 16 |
Контроль навчальних досягнень. Мовна тема. |
· виконання поставлених завдань у зошиті для контрольних робіт (тести за темою "Прикметник");
· перевірка написаного.
|
В додатках 2-3 пропонуємо орієнтовні плани-конспекти уроків з української мови та математики, які ми використовували в процесі експериментальної роботи.
ІІ.3 Аналіз результатів експериментального дослідження
У процесі експериментального дослідження нами проводилися контрольні зрізи (до початку експерименту та в кінці експерименту) з метою визначити, як впливає використання різноманітних завдань самостійної роботи на якість знань, умінь і навичок.
З цією метою були проведені контрольні зрізи з математики (2 і 3 класи) (теми: "Письмове додавання і віднімання двоцифрових чисел", "Усне додавання і віднімання двоцифрових чисел із переходом через десяток", "Нумерація трицифрових чисел", "Усне додавання і віднімання в межах 1000"), та з рідної мови (2 і 3 класи) ("Корінь слова. Спільнокореневі слова", "Звуки і букви", "Іменник", "Прикметник").
Пропонуємо завдання цих робіт.
Контрольний зріз (до початку експерименту).
Завдання з математики у 2 класі після вивчення теми "Письмове додавання і віднімання двоцифрових чисел" були запропоновані такі:
1. Обчисли:
+
63
26
-
80
33
|
-
85
19
+
44
38
|
-
77
8
|
2. Розв’яжи задачу. У діжці було 50 л. води. Першого разу відлили 9 л., другого разу – теж 9л. Скільки л води залишилося у діжці?
3. Розв’яжи задачу. У магазині хлопчик купив олівець і пензлик за 70 коп., дівчинка – 2 олівці і 1 пензлик за 90 коп. Скільки копійок коштує 1 пензлик і 1 олівець?
Завдання з математики у 3 класі після вивчення теми "Нумерація трицифрових чисел" були запропоновані такі:
1.
Розв’яжи задачу. Діти повинні були підклеїти 81 книжку. Хлопчики підклеїли 36 книг. Решту книг порівну підклеїли 9 дівчаток. Скільки книг підклеїла одна дівчинка?
2.
Обчисли:
300 + 60 =
500 – 1 =
7 • 7 – 9 • 4 =
|
400 + 6 =
199 + 1 =
81 : 9 + 64 : 8 =
|
3.
Порівняй:
5 м 60 см 
5 м 06 см
2 м 07 см 
2 м 7 дм
4.
Подумай. Учень за 15 с читає 23 слова. Скільки слів він прочитає за півхвилини?
Таблиця8
Результати виконання завдань з математики учнями експериментального та контрольного класів-комплектів (до початку експерименту)
| Клас |
Рівні навчальних досягнень учнів 2 класу
(у %)
|
Рівні навчальних досягнень учнів 3 класу
(у %)
|
| Високий |
Достатній |
Середній |
Початковий |
Високий |
Достатній |
Середній |
Початковий |
| Контрольний |
16 |
28 |
38 |
18 |
20 |
24 |
38 |
18 |
| Експериментальний |
14 |
25 |
44 |
17 |
18 |
22 |
39 |
21 |
Дані таблиці 8 показують, що якість виконання завдань в експериментальному та контрольному класах суттєво не відрізняється.
Завдання з української мови у 2 класі після вивчення теми "Корінь слова. Спільнокореневі слова" були запропоновані такі:
1. Підбери спільнокореневі слова до запропонованих.
Ліс – …
Зима – …
2. Яка частина серед виділених є коренем слова (підкресли).
Під’їзд, зелений, маленький.
3. Підкресли спільнокореневе до слова світло.
Темрява, світлячок, свій.
Додаткове завдання. Познач корінь слова
садочок.
Завдання з української мови у 3 класі після вивчення теми "Іменник" були запропоновані такі:
Початковий рівень
1. Вибери правильну відповідь.
Іменник – це...
частина мови, що означає назву предмета і відповідає на питання хто?, що?;
частина мови, що означає дію предмета і відповідає на питання що робить?, що зробить?;
частина мови, що означає ознаку предмета і відповідає на питання який?, яка?, яке?, які? .
Середній рівень
2. Вибери правильне твердження:
іменники, що є назвами істот, відповідають на питання що?, а неістот – на питання хто?;
іменники, що є назвами істот, відповідають на питання хто?, а неістот – на питання що?
Достатній рівень
3. Визнач правильну відповідь.
Власні іменники – це...
назви предметів домашнього вжитку;
географічні назви;
прізвища, імена, по батькові людей.
4. Визнач рід іменників (ч, ж, с):
1) вікно
2) день
3) ніч
|
4) тато
5) країна
6) край
|
7) стіл
8) радість
9) мама
|
Таблиця9
Результати виконання завдань з рідної мови учнями експериментального та контрольного класів-комплектів
(до початку експерименту)
| Клас |
Рівні навчальних досягнень учнів 2 класу (у %) |
Рівні навчальних досягнень учнів 3 класу (у %) |
| Високий |
Достатній |
Середній |
Початковий |
Високий |
Достатній |
Середній |
Початковий |
| Експериментальний |
16 |
27 |
39 |
18 |
17 |
25 |
37 |
21 |
| Контрольний |
17 |
28 |
35 |
20 |
18 |
24 |
38 |
20 |
Дані таблиці 9 показують, що якість виконання завдань в експериментальному та контрольному класах суттєво не відрізняється.
Контрольний зріз (наприкінці експерименту).
Завдання з математики у 2 класі після вивчення теми "Усне додавання і віднімання двоцифрових чисел із переходом через десяток" були запропоновані такі:
1. Обчисли:
– 36 = 27
63 – = 27
|
+ 21 = 50
29 + = 50
|
2. Розв’яжи задачу. Від мотка шовку довжиною 63 м відрізали двічі по 13 м. Скільки метрів шовку залишилося в мотку?
3. Розв’яжи задачу. Дідусю 62 р. Бабуся на 6 років молодша від дідуся, а їх син на 30 років молодший від своєї мами. Скільки років синові?
Завдання з математики у 3 класі після вивчення теми "Усне додавання і віднімання в межах 1000" були запропоновані такі:
1. Розв’яжи задачу. У розсаднику 94 саджанці модрини, сосни і ялини. Саджанців модрини було 48, а ялини – у 6 разів менше. Скільки саджанців сосни в розсаднику?
2. Обчисли:
540 – 310 + 160 =
(790 – 80) + 120 =
56 : 7 + 8 – 4 =
270 + 220 – 350 =
|
270 + (280 – 70) =
9 • 9 + 72 : 8 =
1 м – 20 см =
1 кг – 800 г =
|
3. Подумай. Накресли відрізок, довжина якого становить восьму частину від 8 дм.
Виконай обчислення.
4. Розв’яжи рівняння.
х + 540 = 870
Таблиця10
Результати виконання завдань з математики учнями експериментального та контрольного класів-комплектів
(наприкінці експерименту)
| Клас |
Рівні навчальних досягнень учнів 2 класу
(у %)
|
Рівні навчальних досягнень учнів 3 класу
(у %)
|
| Високий |
Достатній |
Середній |
Початковий |
Високий |
Достатній |
Середній |
Початковий |
| Експериментальний |
21 |
32 |
37 |
10 |
25 |
33 |
31 |
11 |
| Контрольний |
15 |
24 |
45 |
16 |
19 |
21 |
41 |
19 |
Дані таблиці 10 показують, що рівень навчальних досягнень учнів в експериментальному класі значно вищий, ніж у контрольному.
Завдання з української мови у 2 класі після вивчення теми "Звуки і букви" були запропоновані такі:
1. Напиши у вільній клітинці, скільки букв мають ці слова.
М’який
Дзвіночок
2. Скільки приголосних звуків у словах (напиши у вільній клітинці).
Високо,
дзвін,
польовий,
м’ята .
3. Допиши пропущені слова у реченні:
Звуки ми _______________ та говоримо, а букви _______________ і пишемо.
4. Додаткове завдання.
Познач правильну відповідь на запитання:
Чи можна сказати, що в слові світ 3 голосні букви?
Так Ні
Завдання з української мови у 3 класі після вивчення теми "Прикметник" були запропоновані такі:
Початковий рівень
1. Визнач правильну відповідь.
Прикметник – це...
частина мови, яка відповідає на питання хто?, що?;
частина мови, що означає ознаку предмета і відповідає на питання який?, яка?, яке?, які?;
частина мови, що означає дію предмета і відповідає на питання що робить?, що зробить? .
Середній рівень
2. Добери до прикметника іменник (підкресли потрібні слова):
а) чорний
1) ягода
2) плащ
3) вікно
4) ранець б) красива
1) квітка
2) дівчина
3) букет
4) сукня
Достатній рівень
3. Визнач прикметники, протилежні за значенням до запропонованих:
а) Ця сукня коротка, а та...
1) шовкова 2) довга 3) смугаста 4) маленька
б) Ведмідь вайлуватий, а заєць...
1) сильний 2) хитрий 3) спритний 4) злий
4. Визнач прикметники середнього роду:
1) вечірня
2) тепле
3) ранній 4) червоне
5) світле
6) холодний 7) земна
8) зимове
9) високий
Таблиця 11
Результати виконання завдань з рідної мови учнями експериментального та контрольного класів (наприкінці експерименту)
| Клас |
Рівні навчальних досягнень учнів 2 класу (у %) |
Рівні навчальних досягнень учнів 3 класу (у %) |
| Високий |
Достатній |
Середній |
Початковий |
Високий |
Достатній |
Середній |
Початковий |
| Експериментальний |
22 |
36 |
27 |
15 |
23 |
25 |
37 |
21 |
| Контрольний |
18 |
30 |
32 |
20 |
18 |
24 |
38 |
20 |
Дані таблиці 11 показують, що рівень навчальних досягнень учнів в експериментальному класі значно вищий, ніж у контрольному.
Дані експерименту показують, що використання таких способів організації самостійної роботи, як підготовчі вправи до вивчення нового матеріалу, самостійне засвоєння нового матеріалу, вправи на закріплення, тренувальні вправи тощо, підвищує якість підготовки учнів та засвоєння ними знань.
Наведені результати контрольних зрізів свідчать про те, що широке використання в процесі навчання різноманітних самостійних завдань позитивно впливає на підвищення рівня навчальних досягнень молодших школярів, а отже, підтверджує гіпотезу нашого дослідження.
Висновки
Питання формування умінь і навичок самостійної роботи виникло не сьогодні. Воно й раніше постійно турбувало науковців різних країн. Увага до цього питання пояснювалась динамічним характером виховання, необхідністю нової організації самостійної праці учнів у школі, що було викликано зміною взаємовідносин учителя й учня в процесі навчання, коли учень почав займати активну, діяльну позицію. Тому тогочасна дидактика почала звертати більше уваги, ніж раніше, на підготовку учні до раціонального самонавчання, самоосвіти та самовиховання. Основним постулатом розв’язання цієї проблеми у тогочасній педагогіці стало гасло: "навчити учня, як він має вчитися".
Проблемами удосконалення організаційних форм і методів самостійної роботи займалися Я.А. Коменський, Й. Песталоцці, Г.С. Сковорода, О. Ващенко та ін. В останні роки питання вдосконалення організаційних форм і методів навчання розглядалися в роботах А.М. Алексюк, Ю.К. Бабанського, В.О. Онищука, О.Я. Савченко, І.Ф. Варламова тощо [15;19;22].
До цього часу немає єдиної думки про те, що потрібно розуміти під поняттям "самостійна робота", і це, без сумніву гальмує розвиток практики навчання.
Ми дотримуємось тлумачення самостійної роботи, даного Б.П. Єсиповим.
Самостійні роботи слід класифікувати за декількома дидактичними ознаками, що характеризують різні сторони однієї і тієї ж самостійної роботи [36]: самостійні роботи розрізняються за їх дидактичною метою; самостійні роботи розрізняються за матеріалом, над яким працюють учні; самостійні роботи розрізняються за характером діяльності, якої вони вимагають від учня; види самостійної роботи розрізняють за способом організації.
Для того, щоб самостійна робота була ефективною, важливо дотримуватись взаємозв’язку різних видів самостійної роботи учнів на уроці та урізноманітнювати їх, повинен існувати взаємозв’язок класної і домашньої самостійної роботи.
Слід підкреслити, що в передовому педагогічному досвіді питання самостійної роботи учнів на уроках у навчальному процесі висвітлено на досить ґрунтовному рівні, але в масовій школі поки що не запозичено ідей педагогів-новаторів у повній мірі. Прикладом цього є використання передусім репродуктивних форм самостійної роботи на уроці вчителями та ігнорування самостійної роботи творчого характеру.
Щоб успішно керувати навчальним процесом, розвивати творчі здібності учнів, необхідно знати їх індивідуально-психологічні особливості, ставлення дітей до навчання, особливості їх знань, умінь і навичок, вольових якостей. Врахування пам’яті, уваги та уяви, мислення, інших психічних процесів, а також вікових та індивідуальних особливостей необхідне для вдумливої організації самостійної роботи на уроці.
Самостійна робота на уроці – органічна частина навчального процесу. Тому методика її проведення визначається специфічними особливостями кожного предмета, змістом теми, рівнем підготовленості учнів.
Вивчення та узагальнення теоретичних основ досліджуваної проблеми та аналіз педагогічного досвіду у цій галузі дозволили сформулювати робочу гіпотезу нашого дослідження.
В ході експериментального дослідження, яке проводилось на базі Криштопівської ЗОШ І-І ступенів та Трительницької ЗОШ І-ІІ ступенів Хмельницької області, нами проводилися контрольні зрізи (до початку експерименту та наприкінці експерименту) з метою визначити, як впливає використання різноманітних завдань самостійної роботи на якість знань, умінь і навичок. Дослідження проводилося на матеріалі предметів "Українська мова" та "Математика".
Результати контрольних зрізів свідчать про те, що широке використання в процесі навчання різноманітних самостійних завдань позитивно впливає на підвищення рівня навчальних досягнень учнів, а отже підтверджує нашу гіпотезу, поставлену на початку експерименту.
Отже, вчасно і повноцінно сформовані вміння та навички самостійної праці в початкових класах допомагають класоводові підтримувати інтерес до навчання. Завдяки цьому діти працюють активно, щоразу роблячи для себе невеликі, але важливі відкриття.
Список використаної літератури
1. Актуальные вопросы формирования интереса в обучении / Под ред. Г.И. Щукиной. – М.: Педагогика, 1984. – 348 с.
2. Бабанский Ю.К. Оптимизация учебно-воспитательного процесса. – М.: Просвещение, 1982. – С.126-145.
3. Баранов С.П. Сущность процесса обучения. – М.: Просвещение, 1981. – 306 с.
4. Барщай Л.С. Індивідуалізація пізнавальної самостійності школярів // Початкова школа, 1991. – № 12. – С. 18-20.
5. Богданович М.В. Картки з математичними завданнями для самостійної роботи учнів 2 класу чотирирічної школи. – Тернопіль, 2001. – 64 с.
6. Богданович М.В. Математика: Підручник для 2 класу. – К.: Освіта, 2003.
7. Богданович М.В. Математика: Підручник для 3 класу. – К.: Освіта, 2003.
8. Богданович М.В. та ін. Математика в 3 класі: Посібник для вчителя. – К.: Радянська школа, 1988. – 144 с.
9. Бондар В.І. Дидактика. – К., 2005. – 414 с.
10. Бондаренко С.М. Почему детям трудно учиться вместе. – М.: Просвещение, 1975. – 296 с.
11. Вашуленко М.С., Мельничайко О.І. Рідна мова: Підручник для 2 класу. – К.: Освіта, 2002. – Ч. І. – 124 с.
12. Вашуленко М.С., Мельничайко О.І. Рідна мова: Підручник для 2 класу. – К.: Освіта, 2002. – Ч. ІІ. – 112 с.
13. Вашуленко М.С., Мельничайко О.І. Рідна мова: Підручник для 3 класу. – К.: Освіта, 2003. – Ч. І. – 126 с.
14. Вашуленко М.С., Мельничайко О.І. Рідна мова: Підручник для 3 класу. – К.: Освіта, 2003. – Ч. ІІ. – 110 с.
15. Вихрущ В.О.Теоретичні основи та актуальні проблеми сучасної дидактики: Навчальний посібник для педагогічних університетів. – Тернопіль: Ліком, 1997. – 222 с.
16. Вікова психологія / За ред. Костюка Г.О. – К.: Радянська школа, 1976. – 195 с.
17. Вікова та педагогічна психологія. – К.: Просвіта, 2001. – 250 с.
18. Выготский Л.С. Вопросы детской психологии. – С-Пб.: Союз, 1997. – 224 с.
19. Возрастная и педагогическая психология / Под. ред. М.В. Гомезо, М.В. Натюхиной, Т.С. Михальчик. – М.: Просвещение, 1984. – 238 с.
20. Вопросы воспитания познавательной активности и самостоятельности школьников. – Казань, 1972. – 146 с.
21. Галузинський В.М., Євтух М.Б. Педагогіка: теорія та історія. – К., 1995. – 374 с.
22. Голант Е.Я Некоторые принципиальные вопросы развития самостоятельности школьников. – М., 1944. – С. 11-17.
23. Деснянська В.П. Самостійні роботи учнів 1-4 класів. // Початкова школа. – 1998. - № 8. – С. 44-45
24. Дівакова І. Уроки української мови у 3 класі. Ч. 1. – Тернопіль: Підручники і посібники, 2003. – 160 с.
25. Дівакова І. Уроки української мови у 3 класі. Ч. 2. – Тернопіль: Підручники і посібники, 2004. – 144 с.
26. Друзь Б.Г. Виховання пізнавального інтересу молодших школярів у процесі навчання. – К.: Радянська школа, 1978. – 182 с.
27. Есипов Б.П. Самостоятельная работа учащихся на уроках. – М.: Просвещение, 1961. – 208 с.
28. Женчик В.С. Самостійне редагування текстів на уроках РЗМ. // Початкова школа. – 1999. - № 11. – С. 70-72.
29. Заброцька С.Г. Уроки читання: 2 клас. Навчальний посібник. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2004. – 264 с.
30. Заброцька С.Г. Уроки читання: 3 клас. Навчальний посібник. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2004. – 288 с.
31. Закон України "Про загальну середню освіту" // Інформаційний збірник МО України. – № 12.– 1999.
32. Закон України "Про освіту" // Голос України. – 1996. – С. 3-5.
33. Загвязинский В.И. Учитель как исследователь. – М., 1980. – 268 с.
34. Заяць Я.М., Вартябедян Л.В., Онишків О.П. Уроки рідної мови: 3 клас. Посібник для вчителя. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2004. – 336 с.
35. Истомина Н.Б. Активизация учащихся на уроках математики в начальных классах. – М.: Просвещение, 1985. – 160 с.
36. Казанский Н.Г., Назарова Т.С. Дидактика (начальные классы). – М.: Просвещение, 1978. – С. 134-144.
37. Козак М.В., Корчевська О.П. Уроки математики. 2 клас. Посібник для вчителя. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2005. – 294 с.
38. Козак М.В., Корчевська О.П. Уроки математики. 3 клас. Посібник для вчителя. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2005. – 280 с.
39. Коротаєв Б.І. Методи навчально-пізнавальної діяльності учнів. – К., 1991. – 209 с.
40. Лернер И.Я. Дидактические мотивации учения в школьном возрасте. – М., 1983. – 412 с.
41. Лисенко Н.М. Раціональні прийоми самостійної роботи на однотомних уроках // Початкова школа. – 1986. – № 12. – С. 49-50.
42. Логачевська С.П. Дійти до кожного учня. – К.: Радянська школа, 1990. – 234 с.
43. Лозова B.I. Пізнавальна діяльність школярів. – Харків: Вид-во ХДУ, 1990. – 300 с.
44. Маркова А.К. Формирование мотивации учения в школьном возрасте. – М., 1983. – 194 с.
45. Марчук Л.Б. Самостійна робота як метод урізноманітнення навчальної діяльності учнів // Рідна школа. – 2000. – № 4. – С. 84-88.
46. Мелешко В. Проблеми сільської малочисельної школи // Початкова школа. – 1999. – № 1. – С. 1-2.
47. Мельничайко О., Лесняк Н. Уроки української мови у 3 класі. – Тернопіль: Підручники і посібники, 2004. – 272 с.
48. Мочай С.Н. Сприйняття нового матеріалу через систему вправ для самостійної роботи учнів. // Початкова школа. – 1996. – № 2. – С. 32-38.
49. Науменко В. Уроки читання у малокомплектних класах // Початкова школа. – 1999. – № 2. – С. 40-42.
50. Нечай М.Д. Організація самостійної роботи учнів на уроках у малокомплектній школі // Початкова школа. – 2004 – № 1. – С. 45-48.
51. Педагогика / Под ред. С.П.Баранова, В.А.Сластенина. – М.: Просвещение, 1986. – С. 133-136, 147-151.
52. Пидкасистий П.И. Самостоятельная познавательная деятельность школьников в обучении. – М.: Педагогика, 1980. – 240 с.
53. Підласий І.П. Як підготувати ефективний урок. – К., 1989. – 88 с.
54. Пышкало A.M. и др. Самостоятельная работа учащихся в малокомплектной школе. – М.: Просвещение, 1974. – 266 с.
55. Пованда Г.Д. Формування загальнонавчальних умінь і навичок молодших школярів шляхом використання самостійної роботи // Початкова школа. – 2002. – № 5. – С. 56-61.
56. Присяжнюк Н. Особливості роботи у класі-комплекті // Початкова школа. – 1999. – № 2. – С. 29-34.
57. Присяжнюк П.І. Особливості використання наочних посібників у малокомплектній школі // Початкова школа. – 1999. – № 1. – С. 45-47.
58. Програми для середньої загальноосвітньої школи. 1-4 класи. – К.: Початкова школа. – 2006. – 432 с.
59. Резнік А.Б. Самостійна робота учнів у школі. – К.: Знання, 1979. – 48 с.
60. Савченко О.Я. Дидактика початкової школи. – К.: Генеза, 2000. – 368 с.
61. Савченко О.Я. Розвиток пізнавальної самостійності молодших школярів. – К.: Радянська школа, 1982. – 114 с.
62. Савченко О.Я. Урок в сучасній початковій школі. – К.: Абрис, 1999. – 240с.
63. Совершенствование обучения младших школьников / Под ред. A.M.Пышкало. – М.: Педагогика, 1984. – 296 с.
64. Самоук М.П. Самостійний підхід до навчання учнів початкових класів. // Початкова школа. – 2005. – № 3. – С. 54-56.
65. Стадник Є.І. Організація самостійної роботи в класі-комплекті // Початкова школа. – 1986. – № 12. – С. 48-49.
66. Страчар Е. Система і методи керівництва навчальним процесом. – К.: Радянська школа, 1982. – 146 с.
67. Стрезикозин В.П. Актуальные проблемы начального обучения. – М.: Просвещение, 1976. – С.143-178.
68. Суворова Г.Ф. Ефективні засоби використання підручника в малокомплектній школі // Початкова школа. – 1978. – № 6. – С. 84-89.
69. Титаренко Л.І. Особливості позакласної роботи в класах-комплектах // Початкова школа. – 1993. – № 9. – С. 37-40.
70. Ткаченко Л. Впровадження принципу індивідуалізації в навчально-виховному процесі початкової школи // Початкова школа. – 2003. – № 11. – С. 13-15.
71. Тришнєвська Г.П. Організація діяльності учнів різновікових груп Початкова школа. – 1995. – № 8. – С. 12-13.
72. Учителю начальной школы / Сост. Н.Г.Казанский, Т.С.Назарова. – М.: Просвещение, 1964. – 260 с.
73. Унт И.Э. К проблеме индивидуализации учебного процесса // Советская педагогіка. – 1971. – № 11. – С. 41-48.
74. Федоренко І.Т. Формування самостійності учнів у навчально-виховній роботі школи. – К.: Радянська школа, 1963. – 76 с.
75. Фіцула М.М. Педагогіка. – К.: Академія. – 2002. – 528 с.
76. Фурдь М.Д. Уроки у малокомплектній школі // Розкажіть онуку. – 1999. – № 4. – С. 31-33.
77. Шамова Т.И. Активизация учения школьников. – М.: Педагогика, 1982. – С.192-198.
78. Шепотько В. Психолого-педагогічні засади індивідуалізації навчання молодших школярів // Рідна школа. – 2003. – № 12. – С. 21-33.
79. Ягупов В.В. Педагогіка. – К.: Либідь. – 2003. – 560 с.
Додаток А
Анкетування вчителів
Анкета (питальник)
1. Як часто Ви використовуєте самостійну роботу на своїх уроках:
вона займає більше 75 % загального часу уроку;
біля 50 %;
менше 40 %;
до 10 %.
2. Які види самостійної роботи Ви використовуєте найчастіше:
· на уроках української мови
_____________________________________________________________
_____________________________________________________________
· на уроках читання
_____________________________________________________________
_____________________________________________________________
· на уроках математики
_____________________________________________________________
_____________________________________________________________
· на уроках «Я і Україна»
_____________________________________________________________
_____________________________________________________________
· на інших уроках
_____________________________________________________________
_____________________________________________________________
3. Яку функцію, на Вашу думку, несе самостійна робота учнів на уроці?
_____________________________________________________________
_____________________________________________________________
4. Проілюструйте (у % від загальної кількості самостійних завдань), які вправи Ви застосовуєте під час уроку:
- репродуктивного характеру
%;
- творчого характеру %?
5. Розмістіть вправи для самостійної роботи, що Ви використовуєте на уроці, у 3 групи:
· перевірні роботи _________________________________________
_____________________________________________________________
_____________________________________________________________
· підготовчі роботи ________________________________________
_____________________________________________________________
_____________________________________________________________
· навчальні роботи _________________________________________
_____________________________________________________________
_____________________________________________________________
содержание ..
790
791
792 ..
|
|