Отчеты по предпрактике в школе

Київський Національний Економічний Університет

Календарний план педагогічної практики 3

Розділ 1 Загальна характеристика бази практики. 4

Розділ 2 Загальна характеристика відвіданих занять. 5

Розділ 3 Описання проведених занять. 7

3.1 Перше заняття: 7

3.2 Друге заняття 7

3.3 Третє заняття. 11

Розділ 4 Індивідуальна характеристика учня. 15

4.1 Опитування 15

4. 2 Хронологічна таблиця особистого розвитку. 16

4.3 Дослідження психологічного віку. 17

4.4 Лист відповідей по опитувальнику КОН. 17

4.5 Аналіз обмежень. 19

4.6 Повна характеристика учня. 20

Календарний план педагогічної практики

Розділ 1 Загальна характеристика бази практики.

Мною була проведена практика в Ірпінській середній школі № 17 Київської області з 23 лютого по 11 березня 1998 року. В школі навчається 1500 чоловік і працює 41 вчитель. В кожному класі навчається, в середньому, 25 - 30 чоловік. Школа має три поверхи.

Кабінети в школі розділені по предметному признаку, т.б. кабінети фізики, хімії, математики і т.д. Кожен з кабінетів має необхідне обладнання в залежності від спеціалізації, різною апаратурою, методичною літературою та засобами наочності.

Для проведення занять по трудовому навчанню в школі обладнана спеціальна столярно-механічна майстерня для хлопчиків та швейна майстерня для проведення занять у дівчат.

Заняття по фізичній культурі проводяться у спортивному залі, який знаходиться на першому поверсі школи. Тут після занять працюють спортивні секції по футболу, баскетболу та волейболу .

Для забезпечення учнів та вчителів необхідною літературою на третьому поверсі школи працює бібліотека.

Також школа обладнана столовою де учні мають змогу харчуватися. Через те що місто Ірпінь належить до 4 категорії зони що постраждала в наслідок катастрофи на ЧАЕС то харчування в столовій для учнів всіх класів безкоштовне , всі витрати оплачує Чорнобильський фонд. Їдальня знаходиться на першому поверсі.

В після урочний час в школі працюють кружки та секції різних напрямків: музикальні, літературні, спортивні і т. п., керівниками яких є штатні вчителі.

Для покращання рівня викладання в школі проводяться “відкриті уроки”, які відвідуються колегами-вчителями. Колеги надають оцінку проведеному заняттю, відмічаються позитивні та негативні аспекти, надаються рекомендації що до покращання методики викладання. Педагогічний колектив школи постійно втілює новаторські ідеї в області форм навчання: читання факультативів та спецкурсів по додатковим дисциплінам і т.д., серед учнів, кожний рік, проводяться олімпіади та конкурси. Учні школи неодноразово ставали призерами олімпіад обласного та республіканського рівнів.

На мою думку, в школі створена хороша база для навчання дітей і для формування їх, як особистостей.

Розділ 2 Загальна характеристика відвіданих занять.

“Економічна географія” викладається в 9 класах двічі на тиждень: у понеділок та вівторок.

Перед тим, як спробувати себе в ролі вчителя, я відвідав два заняття з дисципліни “Економічна географія” в 9-Б класі (в класі навчається 29 учнів).

На першому занятті 23 лютого вчитель географії Майборода Василь Гнатович пояснював учням тему « Паливно – енергетичний комплекс ». Основою викладення даної теми є стандартна схема за якою проходить розгляд всіх тем даного курсу економічної географії. Структура схеми наступна :

Викладаючи пп.4-5 теми вчитель використовував схеми.

Для п4 схема виглядала наступним чином: по колу були розташовані всі галузі ПЕК і при наявності зв‘язку від одної галузі до іншої йшла стрілка з написом активів які здійснюють рух. Для п. 5 в центрі схеми знаходився ПЕК , а по колу – галузі господарства , зв’язки також показувались стрілками. Особливістю застосування схем було те що вони не були заготовлені до початку уроку, а малювалися вчителем під час пояснення . Тобто вчитель визначав певний зв’язок і малював об’єктів і суб’єктів зв’язку . Такий метод сприяє зоровому запам‘ятовуванню учнями матеріалу.

Протягом уроку у дітей виникало багато цікавих запитань стосовно теми і вчитель дуже зрозуміло пояснював їх. В кінці уроку Василь Гнатович задав домашнє завдання: учням потрібно було детально ознайомитись з матеріалом лекції, також учням було запропоновано додаткова література з даної теми для більш детального ознайомлення. Після цього вчитель перевірив присутність у класі.

На другому уроці, у вівторок 24 лютого, в класі були присутні 25 чоловік, два відсутні по хворобі.

На початку 2 заняття вчитель запитав чи є у учнів завдання по викладених темах ( Машинобудування , Хімічна промисловість, ПЕК) .Декілька учнів завдали питання і вчитель на них дав вичерпні відповіді. На це було витрачено 5 хвилин . Потім учитель повідомив учнів що зараз буде проведено блиц-контрольну роботу. Це було певною несподіванкою але як це не дивно учні сприйняли це повідомлення досить спокійно, дістали свої зошити для контрольних робіт і приготувалися до написання.

Контрольне завдання складалося з двох частин:

Оцінка за контрольну роботу виставлялася наступним чином

Для отримання оцінки 5 учень повинен зробити правильні відповіді на 8 та більше питань 1 блоку та повністю виконати умови 2 частини завдання . Якщо учень правильно відповів на 8 та більше питань 1 блоку та повністю виконав умови 2 частини завдання, допустивши зробивши при цьому незначні неточності у 2 блоці контрольної роботи то виставляється оцінка 4.Оцінка 3 виставляється якщо :

На роздачу завдань та орг. момент було витрачено 5 хвилин.

Коли учні здали свої завдання вчитель провів перевірку присутності , на цьому заняття закінчилось.

Розділ 3 Описання проведених занять.

3.1 Перше заняття:

Перше заняття мені довелося провести не за тим планом що я намітив . Справа у тому що я прийшов на заняття до школи на 1 годину раніше ніж було необхідно, а коли це з’ясував то вирішив почекати у приміщенні школи до початку мого уроку.

Через 5 хвилин після початку уроку до мене підійшли учені 10 класу , товариші мого брата Олександра який навчається у цій школі і попросили провести у них урок географії( вони знали що я проходжу педпрактику ) бо їх вчитель захворів. Я погодився.

Зайшовши до класу я привітався з учнями , представився їм , пояснив причину мого приходу. З’ясувалося , що на минулому занятті учням було завдано підготувати и по країнах Азії. В цих ах було необхідно охарактеризувати певну країну, визначити особливості та напрямки розвитку . Система підготовки ів набула значного розвитку при викладені економічної географії в 10 класі. Це викликано ти , що на географію в 10 класі виділяється лише 1 година на тиждень і вчитель сам не може викласти весь обсяг матеріали. Тому учні самостійно готують матеріали у роблять доповіді , а інші учні що є слухачами занотовують необхідний матеріал.

З‘ясувавши це я запропонував почати виступи за бажанням , учні погодилися. Вони виходили, доповідали , якщо вони щось забували або помилялися я задавав додаткові питання і вони виправлялися. Наприкінці кожного виступу я робив узагальнення та доповнював доповіді учні виходячи зі знань отриманих в Університеті , учні занотовували ці данні.

За урок встигли виступити 7 учнів і один лишився нерозглянутим через брак часу, його було потім здану вчителю.

Наприкінці уроку були відмічені відсутні. З 30 учнів відсутніми були 3 особи.

3.2 Друге заняття

На другому занятті, яке відбулося одразу після першого , я виклав лекцію на тему «Тваринництво». За пропозицією вчителя щоб не ламати процесу навчання при підготовці лекції я користувався вже згаданою схемою викладення матеріалу.

Мета моєї теми: З ясувати суть тваринництва як галузі сільського господарства і економіки взагалі, визначити і зрозуміти економічну необхідність інтенсифікації тваринництва. Засвоїти призначення тваринництва. Ознайомитися із засобами та можливостями інтенсифікації тваринництва як галузі сільського господарства.

- на підставі викладеної лекції розкрити питання, які стосуються економічної необхідності інтенсивного розвитку тваринництва, його принципів.

- на базі вивченого та закріпленого матеріалу провести контрольну роботу.

галузь господарства яка займається розведенням тварин

З початку поточного тисячоліття значення с/г і тваринництва дещо зменшилось, віддаючи свої позиції промисловості. Але зараз коли все більшу увагу приділяють екологічним питанням, питанням чистої с/г продукції у виграші опинилися країни які зробили одну із своїх спеціалізацій – с/г. Сьогодні екологічно-чиста с/г продукція коштує дуже великі гроші на світовому ринку і тому країни які мають відповідне інтенсивне сільське господарство займають дуже важливі позиції на світовій арені. В умовах розвитку великих міст ( мегаполісів ) дуже велика роль приділяється галузям тваринництва які безперебійно на протязі всього року можуть у великих обсягах постачати високоякісні продукти харчування цим гігантським містам ( йдеться на сам перед про птахівництво ) . Високо інтенсивне екологічно чисте тваринництво не тільки дозволяє зайняти зараз лідируючі положення як у рамках регіональних економічних угрупувань і у всьому світі але й забезпечити здоровими продуктами харчування власне населення , що є основою продовження нації.

Тваринництво

Скотарство дає 1/3 всього м’яса та майже все молоко

Найбільші виробник яловичини ( США, Австралія ,ФР, Нова Зеландія )

Найбільше стадо в Індії приблизно 270 млн голів , але воно непродуктивне( релігійні забобони)

Направлення скотарства – молочне м’ясне і м‘ясомолочне

Молочне – країни з сочними пасовищами Зх Європа, а також поблизу великих міст

М’ясне - - в посушливих районах степів, напівпустель ( США , Австралія )

Молочно-м’ясне – в лісостепових зонах при наявності соковитих кормів,

Свинарство тяжіє до густозаселених регіонів, великих промислових міст та районів вирощування картоплі та буряка

Значна частина поголів’я свиней розміщена в Китаї та країнах СНД ( приблизна Ѕ)

Основний регіон – Австралія та Нова Зеландія