Главная      Учебники - Педагогика     Лекции по педагогике - часть 1

 

поиск по сайту            

 

 

 

 

 

 

 

 

 

содержание   ..  137  138  139   ..

 

 

Вивчення тексту в початковій школі

Вивчення тексту в початковій школі

Групи умінь

Рівень засвоєних знань

Експериментальна група

Контрольна група

1. Вміння добирати заголовок, тему, мету високий 39 37
середній 46 46
низький 15 17
2. Вміння визначати структуру тексту високий 25 23
середній 46 51
низький 29 26
3. Розрізняти типи текстів високий 31 33
середній 56 52
низький 18 23

групи

Кількість учнів

Кількість учнів

заголовок тему мету заголовок тему мету
експериментальна 77,6 66,9 26,2 22,5 33,1 33,8

контрольна

38 29 23 62 71 77
Типи тексту ТАК НІ Ототожнює типи тексту

Текст-розповідь

27%

15%

48%

Групи Кількість учнів (у%), які правильно визначили тип тексту Кількість учнів (у%), які неправильно визначили тип тексту
опис розповідь міркування опис розповідь міркування
Експериментальна 73 79 68 27 21 32
Контрольна 33 38 18 67 62 82

Список використаних джерел

1. Айдарова Л.И. Психологические проблемы обучения младших школьников русскому языку. – М.: Педагогика, 1978. –144 с.

2. Бабич Н.Д. Лінгво-психологічні основи навчання і вивчення мови. – Чернівці: Рута, 2000. – 175 с.

3. Бабич Н.Д. Основи культури мовлення. – Львів: Світ, 1990. – 232 с.

4. Бабич Н.Д. Психологічні основи вивчення і викладання української мови // Українська мова і література в школах. – 1990. – №8. – С. 26–31.

5. Бадер В. Формування інтонаційних умінь і навичок молодших школярів під час вивчення розділу «Текст» // Початкова школа. – 1999. – №9. – С. 22–25.

6. Балацька Л.К., Миронов М.М., Горбунцова Т.Н. Читання в 3 класі. – 2‑е вид., перероблене і доповнене. – К.: Радянська школа, 1978. – 143 с.

7. Бахтин М. Эстетика словесного творчества. – М., 1979. – 365 с.

8.Бих І. Лінгводидактичні ігри, як засіб мовленнєвого розвитку мовлення молодших школярів // Студентський науковий вісник Тернопільського державного педагогічного університету імені В. Гнатюка. – Тернопіль, 2004. – Вип. 9. – С. 102–105.

9. Білецька М.А., Вашеленко М.С. Українська мова в 2 класі чотирирічної початкової школи: Посібник для вчителів. – К.: Радянська школа, 1987. – 127 с.

10. Білецька М.А. Уроки української мови в 1 класі: Посібник для вчителя. – К.: Радянська школа, 1978. – 160 с.

11.Брушлинский А.В. Психология мышления и проблемное обучения. – М.: Знания, 1983. – 96 с.

12.Бурдейна А.В., Городівський В.М. Уроки української мови в 3 класі: Посібник для вчителів. – К.: Радянська школа, 1979. – 105 с.

13. Варзацька Л.О. Навчання мови та мовлення на основі тексту: Посібник для вчителів. – К.: Радянська школа, 1986. – 104 с.

14. Вивчення української мови в 2–3 класі. Збірник статей. – К.: Радянська школа, 1984. – 140 с.

15. Величко Л.И. Робота над текстом на уроках русского языка. – М., 1983. – С. 3.

16. Вікова психологія / За ред. Костюка Г.О. – К.: Радянська школа, 1976. – 195 с.

17. Вікова та педагогічна психологія (Скрипченко, Долинська та інші). – К.: Просвіта, 2001. – 250 с.

18. Возрастная и педагогическая психология / Под. ред. М.В. Гомезо, М.В. Натюхиной, Т.С. Михальчик. – М.: Просвещение, 1984. – 238 с.

19. Воскресенська Н.О., Хорошковська О.Н. Українська мова в 4 класі чотирирічної початкової школи. – К.: Радянська школа, 1989. – 128 с.

20. Выготский Л.С. Вопросы детской психологии. – С-Пб.: Союз, 1997. – 224 с.

21. Гальперин И.Ф. Текст как объект лингвистического исследования. – М.: Наука, 1981. – 137 с.

22. Гац Н.А. Використання відомостей про текст на уроці читання в 2 класі // Початкова школа. – 1992. – №3–4. – С. 12–15.

23. Гац Н.А, Засоби зв’язності тексту у початковому навчанні рідної мови // Початкова школа. – 1996. – №1. – С. 23–29.

24. Гац Н.А. Ознайомлення молодших школярів із засобами зв’язності тексту // Наукові записки ТДПУ. Серія: Українська лінгводидактика. – Тернопіль, 1997. – Вип.1. – С. 32–35.

25. Гац Н.А. Формування у молодших школярів умінь використовувати засоби зв’язності тексту // Наукові записки ТДПУ. Серія: Педагогіка і психологія. – Тернопіль, 1997. – Вип.1. – С. 138–140.

26. Головко І. Системність у роботі над текстом-міркуванням // Початкова школа. – 1998. – №2. – С. 13–16.

27. Гордіюк Н. Особливості сприймання художніх текстів молодшими школярами // Мандрівець. – 2000. – №3–4. – С. 75–78.

28. Дем’яненко С. Формування мовленнєвого поняття текст у дітей шестилітнього віку // Початкова школа. – 2003. – №7. – С. 10–14.

29. Донадсом М. Мыслительная деятельность детей. – М.: Педагогика, 1985. – 191 с.

30. Дроботько Н. Перевірка учнями знання тексту твору // Дивослово. – К., 2002. – №5. – С. 46–48.

31. Дуда В. Вправи, які розвивають гучність і швидкість читання вголос та навички і вміння вгадувати подальший текст (урок читання 3 клас) // Відкритий урок. – 2002. – №9–10. – С. 74–76.

32. Дусавицкий А.К. Дважды два – икс: Развитие мышления в начальной школе. – М.: Знание, 1985. – 208 с.

33. Дусавицкий А.К. Развитие мышления в учебной деятельности. – М.: Дом педагогики, 1996. – 208 с.

34. Егорова Т.Г. Очерки психологии обучения детей чтению. – Изд. 2‑е, перераб. – М.: Госучпедгиздат, 1953. – 143 с.

35. Жубрид С. Цікаві завдання до уроків читання // Початкова школа. – 2004. – №1. – С. 23–25.

36. Забромная С.Д. Психолого-педагогическая диагностика умственного развития детей. – М.: Просвещения, 1995. – 112 с.

37. Заброцький

38. Загнітко А.П. Особливості конструювання тексту // Український синтаксис. – К., 1996. – Ч. 2. – С. 161–162.

39. Іванченко С.М. Поліфонія тексту. – К.: Видавничий центр КДЛУ, 1999. – 318 с.

40. Ігнатенко Н. Етапи діалогічної взаємодії молодших школярів із навчальним текстом // Школа першого ступеня. – Переяслав-Хмельницький, 2003. – Вип.7. – С. 50–61.

41. Ігнатенко Н. Етап орієнтування учнів у змісті навчальних текстів // Школа першого ступеня. – Переяслав-Хмельницький, 2002. – Вип.4. – С. 18–32.

42. Исследования по структуре текста / Под. ред. Т.В. Цивъян, АНСССР. – М.: Наука, 1987. – 301 с.

43. Истратова О.Н, Справочник психолога начальной школы. – Ростов-на-Дону: Феникс, 2003. – 448 с.

44. Кайл Р. Детская психология: Тайны психики ребёнка. – 3‑е международное издание. – С-Пб, М.: ПРАЙМ – Еврознак, Олма-прес, 2002. – 416 с.

45. Ковалик І., Мацько Л., Плющ М. Методика лінгвістичного аналізу тексту. – К., 1984. – С. 7.

46. Каліш М.В. Наукові основи навчання молодших школярів будувати зв’язні висловлювання // Школа першого ступеня: теорія і практика. – Переяслав-Хмельницький, 2003. – Вип.7. – С. 61–67.

47. Калмыкова З.И. Продуктивное мышление как основа обучаемости. – М.: Педагогика, 1981. – 200 с.

48. Каніщенко А.П. Система роботи над розумінням тексту у початковій школі. – К.: Національний педагогічний університет ім. Д.П. Драгоманова, 2003. – 95 с.

49. Карпова С.Н., Колобова И.Н. Особенности Ориентировки на слово у детей. – М.: Изд. Московского университета, 1978. – 166 с.

50. Кашаков М.М. Психология педагогического мышления. – С-Пб.: Алетейя, 2000. – 463 с.

51. Киричук О.І., Волошина Г.П. Підготовка учня до сприймання нового тексту // Початкова школа. – 1992. – №9–10. – С. 29–31.

52. Кондратенко А.П. Розумові здібності дитини: Диференціально-діагностичний довідник психолога школи 1 ступеня / За ред. С. Максименка, О. Главника. – К.: Главник, 2004. – 112 с.

53. Кондратенко Л.О. Весела грамота: Методичні рекомендації для вчителів та вихователів початкової школи / За ред. З.Гільбуха. – К., 1995. – 144 с.

54. Косма Т.В. Мислення учнів молодшого шкільного віку. – К.: Радянська школа, 1968. – 206 с.

55. Косма Т.В. Особливості розвитку мислення учнів молодших класів. – К.: Радянська школа, 1956. – 118 с.

56. Кочан І Лінгвістичний аналіз тексту: Курс лекцій. – Львів: Світ, 1999. – 142 с.

57. Кравчук Д.М. Писемне мовлення учнів 1–3 класів. – К.: Радянська школа, 1984. – 135 с.

58.Крутецкий В.А. Психология обучения и воспитания школьников. – М.: Просвещение, 1976. – 303 с.

59. Кулагина И.Ю. Возрастная психология. Развитие ребёнка от рождения до 17 лет. – м.: Изд. РОУ, 1996. – 197 с.

60. Кутина Н. Структурно-смысловой анализ художественного текста. – Свердловск, 1980. – С. 9.

61. Кутішенко В.П. Вікова та педагогічна психологія: Курс лекцій. – К.: ІНЛ, 2005. – 157 с.

62. Лосева Л. Как строится текст. – М.: Просвещение, 1980. – 94 с.

63. Львов М.Р. Методика преподавания русского языка в начальных классах. – М.: Просвещение, 1987. – 415 с.

64. Маган Н. Розвиток зв’язного мовлення на уроках рідної мови // Початкова школа. – 2005. – №4. – С. 12–15.

65. Масальський В.І. Нариси з історії розвитку методики мови загальноосвітніх початкових і середніх класах УРСР Київського університету, 1962. – 202 с.

66. Матюшин А.М. Проблемные ситуации в мышлении и обучении. – М.: Педагогика, 1972. – 208 с.

67. Мейенова М. Теоретическая поэтика. – Вроцлав, 1974. – С. 27.

68. Мельничайко В.Я. Лінгвістика тексту в шкільному курсі української мови: Посібник для вчителя. – К.: Радянська школа, 1986. – 168 с.

69. Менчинская Н.А. Проблемы учения и умственного развития школьника: Изданные психологические труды / АПН СССР. – М.: Педагогика, 1989. – 220 с.

70. Методика викладання української мови: Навчальний посібник для учнів педагогічних училищ із спеціальністю «Викладання у початкових класах». – К.: Вища школа, 1989. – 423 с.

71. Методичні рекомендації щодо усного і писемного мовлення молодших школярів: норми оцінювання знань, умінь і навичок / Упорядник А.М. Заїка. – 2‑е вид., доповнене. – К.: Магістр-S, 1999. – 88 с.

72. Методичні рекомендації щодо усного і писемного мовлення молодших школярів: норми оцінювання знань, умінь і навичок / Упорядник К.С. Прищепа. – К.: Магістр-S, 1996. – 80 с.

73. Методические основы языкового образования и литературного развития младших школьников / По общ. Ред. Т.Г. Ромзаевой. – С.-Пб.: Специальная литература, 1996. – 172 с.

74. Мислення в діяьності молодших школярів / Під ред. Г.С. Костюка, Г.О. Болла. – К.: Радянська школа, 1981. – 160 с.

75. Мислення дитини / Упоряд. С. Максименко, А. Кондратенко, О. Главник. – К.: Главник, 2004. – 112 с.

76. Мир детства: Младший школьник / Под. Ред. А.Г. Хрипковой; Отв. ред. В.В. Давыдов. – 2‑е изд., доп. – М.: Педагогика, 1988. – 272 с.

77. Москольская О.И. Текст как лингвистическое понятие // Иностранные языки в школе. – 1978. –№3. – С. 9–17.

78. Мурзин Я.Н., Штерн А.С. Текст и его восприятие. – Свердловск: Изд-во Уральск. ун-та, 1991. – 172 с.

79. Навчаємо і виховуємо на уроках читання. Збірник статей. – К.: Радянська школа, 1986. – 120 с.

80. Навчання в 3 (2) класі: Рідна мова, читання (Вашуленко М.С. та інші). – К.: Освіта, 1998. – 240 с.

81. Науменко В. Програма з читання // Початкова школа. – 2003. – №9. – С. 50–54.

82. Овчарова Р.В. Практическая психология в начальной школе. – М.: Сфера, 1996. –240 с.

83. Овчинникова Т.Н. Личность и мышление ребёнка: диагностика и корекция. – М.: Акад. проэкт, 2000. – 208 с.

84. Омарокова М.И., Ракорт И.А., Постоловский И.З. Преодоления трудностей. – М.: Просвещение, 1990. – 126 с.

85. Павлюк О.В. Уроки рідної мови в 2 класі трирічної початкової школи з російською мовою навчання: Посібник для вчителя. – 2‑е вид., перероблене. – К.: Радянська школа, 1986. – 158 с.

86. Панченко Г.А., Мамалига Л.П. Завдання та цікаві питання з рідної мови 3 (2) клас. – Тернопіль: Підручники і посібники, 1998. – 64 с.

87. Пархаменко Н. Методика роботи над словом, текстом на уроках читання // Початкова школа. – 1997. – №7. – С. 44–48.

88. Передрій Г.Р. Уроки української мови в 4 класі. – К.: Радянська школа, 1980. – 160 с.

89. Пиаже Н. Речь и мышление ребёнка. – С-Пб.: Союз, 1997. – 256 с.

90. Питання текстології / За ред. С.Д. Зубкова. – К.: Наукова думка, 1967. – 372 с.

91. Питання текстології: Дожовтнева та радянська література / За ред. М.Е. Сиваченко. – К.: Наукова думка, 1989. – 248 с.

92. Плющ М.Я., Грипас Н.Я. Робота над текстом в початкових класах. – К.: Радянська школа, 1986. – 168 с.

93. Порядченко Л. Ознайомлення першокласників із різновидами опису // Початкова Школа. – 2004. – №5. – С. 20–23.

94. Рідна мова в 4 класі чотирирічної і 3 класі трирічної початкової школи (Варзацька А.О. та ін.). – К.: Освіта, 1997. – 128 с.

95. Русский язык. Энциклопедия. – М., 1979. – С. 348.

96. Светловская И.Е. Развиваем логику: Программа интенсивного развития словесно-логичного мышления через естественные игровые ситуации. – М.: ЭКСМА ПРЕСС, 2002. – 64 с.

97. Скрипченко Н.Ф., Савченко О.Я. Читання в 2 класі (3, 4 класі) чотирирічної початкової школи. – К.: Радянська школа, 1987. – 160 с.

98. Сорокин Ю.А. Психо-лингвистические аспекты изучения текста. – М.: Наука, 1985. – 168 с.

99. Стативка В.И. Взаимосвязное обучение умением речевой деятельности. – Сумы: Редакционно-изд. отдел Сум. ГПУ им. А.С. Макренка, 2004, –332 с.

100. Сумська О.І. Завдання з розвитку зв’язного мовлення учнів 1–3 класів. – К.: Вища школа, 1986. – 200 с.

101. Сучасна українська літературна мова. Стилістика / За заг. ред. І.К.Білодіда. – К., 1973. – С. 549.

102. Теорія і практика лінгвістичного аналізу художнього тексту / За ред. М. Круше. – Тернопіль: Лілея, 1997. – 172 с.

103. Теслюк І. Методика роботи над науково-художнім текстом в початкових класах // Студентський науковий вісник Тернопільського державного педегогічного університету ім. В. Гнатюка. – Тернопіль. – 2004. – Вип. №9. – С. 120–123.

104. Трухова В.А. Робота над картиною – один з напрямків розвитку мислення // Початкова школа. – 1985. – №8.

105. Тураева З.Я. Лингвистика текста. Текст: структура и семантика. – М.: Просвещение, 1986, –126 с.

106. Українська мова в 4 класі чотирирічної початкової школи (Л.О, Варзацька, Л.В. Суратівський, О.І. Мельничайко та інші). – К.: Радянська школа, 1989. – 160 с.

107. Українська мова з методикою навчання в початкових класах: інтегрований курс / За ред. А.П. Каніщенко, Г.О. Ткачук, – К.: Промінь, 2003. – 232 с.

108. Цінько С. Критерії відбору текстів для сприймання учнями на слух // Українська мова і література в школі. – 2000. – №4. – С. 11–14.

109. Хорошковська О.Н, Охота Г.І. Диференційовані завдання з української мови для 2 класу (шкіл з російською мовою). – К.: Радянська школа, 1983. – 142 с.

110. Хорошковська О.Н. Українська мова в 3 класах чотирирічної початкової школи з російською мовою навчання. – К.: Радянська школа, 1988. – 144 с.

111. Чидинова Е.В. Младшие школьники в учебной деятельности. – Рига: Эксперимент, 1999. –76 с.

112. Чуприкова Н.К. Умственное развитие и обучение. Учебно-методическое пособие. – М.: Воронеж: изд. МПСК: МОДЗК, 2003. – 320 с.

113. Чуйко Г.А. Методика викладання української мови в початкових класах. Підручник для педагогічних училищ. – К.: Радянська школа, 1975. – 384 с.

114. Шевчук С.В. Українське ділове мовлення. Навчальний посібник. – К.: Література ЛТД, 2001. – 480 с.

115. Шеффер Д. Дети и подростки, психология развития – DevelopmentolPsychologyChildhoodandAdolescence / Науч. ред. А.С. Батуев. – 6‑е изд. – М.: СПб.: Питер, 2003. – 976 с.


Додаток 1

Після уроку учні пішли на Куди пішли учні після уроків?

екскурсію.

Вони побували на фермі. Де побували діти?

Тут діти бачили багато Що бачили діти на фермі?

корів і телят.

Найбільше їм сподобалися Що їм найбільше сподобалось?

маленькі телятка.

Що було навколо нашої школи? Навколо нашої школи був пустир.

Що тут посадили діти? Діти посадили тут фруктові дерева.

Що тепер росте біля школи? Біля школи росте тепер сад.

Які фруктові дерева ростуть у саду? У саду ростуть яблуні, груші, сливи.

Як доглядають учні свій сад? Учні обкопують і поливають деревця.


Додаток 2

1. Записати речення так, щоб видно було, що відбулося раніше, а що пізніше.

Дуже гарна виросла картопля.

На шкільній ділянці учні посадили картоплю.

Восени учні зібрали багатий урожай.

Незабаром картопля зійшла і зазеленіла.

2 Вставити речення, потрібне для послідовності викладу.

1).Закінчився останній урок.

3).Черговий прибрав клас і також пішов.

(2). Усі діти пішли додому.)

3. Чи все зрозуміло у такій розповіді?

Ми з братом ходили ловити рибу. Риба довго не клювала. Улов ми принесли до дому. Мама зварила смачну юшку.

Про що тут ще треба було сказати? Де потрібно поставити це речення?


Додаток 3

Текст «За відвагу на пожежі».

Зачин :

День був звичайний. Друзі Ігор і Сашко гралися у дворі. Раптом Сашко помітив, що з вікна сусіднього будинку валить густий дим.

Основна частина:

– Ігорю, горить! – гукнув товаришеві Сашко й помчав викликати пожежників. Тим часом Ігор, почувши дитячий плач, кинувся на допомогу і т. д.

Кінцівка:

За відвагу, виявлену при рятуванні дітей під час пожежі, Ігоря нагороджено медаллю «За відвагу на пожежі».


Додаток 4

Прийшла весна

І частина (1 – 2 реч.)

1. Прийшла довгождана весна.

ІІ частина (якнайдосконаліше, кілька абзаців по 2 – 4 реч.)

2. Зміни у природі.

3. Дитячі ігри весною.

4. Робота в полі і в саду.

5. Допомога дорослим.

ІІІ частина (1 – 2 реч.)

6. Весна – ранок року.


Додаток 5

1. У творі, в якому не виділено абзаців, вказати завершені за смислом частини. Правильно записати текст.

Настала осінь. Сонце не піднімається високо, як влітку. Воно мало гріє. Ранки і вечори стали холодні. Листя на деревах пожовкло і вже опадає. Трава сохне. Не чути уже веселого співу пташок у лісі та в гаю. Перелітні птахи відлетіли в теплі краї. Люди завершують збирання картоплі та цукрових буряків, зривають яблука різних сортів. Усі готуються до зими.

2. Прочитайте початковий абзац твору. Чи цілком зрозумілий його зміст? Як поліпшити текст? Вставте потрібне для цього речення.

Ми побували на будівельному майданчику. […] Зараз вони будують великий магазин. Вже закінчують викладати цегляні стіни.

3. Прочитайте уривок з учнівського твору. Подумайте чи правильно розміщені в ньому речення. Якщо потрібно зробіть перестановки.

Вчора вже падав перший сніг. Ми всі були раді першому снігу. Вітру не було. Тільки верхівки дерев злегка колихались. 3 неба одна за одною опускалися сніжинки. Незабаром зможемо погратися в сніжки.

Поясніть, чому після перестановки текст звучить краще.

4. Чи можна поділити текст попередньої вправи на абзаци? Скільки тут може бути абзаців і чому? (Два в одному розповідається про погоду у другому – про почуття дітей).

5. Уважно прочитайте текст. Чи правильно виділено у ньому абзаци? Як виправити помилку?

У неділю ми ходили на екскурсію в ліс. Нам треба було з ясувати, що змінилося тут за літо. Був гарний сонячний день.

У лісі тепло і затишно. Дерева ще зелені. Але на них вже видно жовті листочки.

6. Прочитайте текст. Подумайте чи правильно розміщені у ньому абзаци. Який абзац варто переставити і куди?

Прокинувшись уранці і зробивши зарядку, я вийшла на подвір я.

Надворі було тепло. Повівав легенький вітерець. Небо було чисте і голубе. На нього поволі випливало рожеве сонце. На деревах сиділи зграйки горобців.

Повернувшись до кімнати, я змінила воду у вазі з букетиком пролісків. А потім склала підручники і з радісним, весняним настроєм пішла до школи.

Горобці про щось весело цвірінькали. Мабуть раділи сонцю і весні.


Додаток 6

Прийоми удосконалення логічного мислення під час роботи з елементами тексту.

• Придумування таких назв до віршиків чи маленьких оповідань, у яких би висловлювалась основна ідея цих творів.

• Поділ тексту на логічно завершені частини з визначенням заголовків до них.

• Складання плану зовнішньої структури тексту (детального).

• Робота над планом до окремих логічно виділених частин, передача їх змісту близько до тексту.

• Виділення речень у тексті для цитатного плану.

• Проведення роботи над деформованим планом до тексту.

• Робота над усвідомленням логічної послідовності сюжетної лінії тексту за малюнковим планом з титрами.

• Перечитування та переказування частин тексту за планом.

• Переказування епізодів тексту за конкретними пунктами плану.

• Проведення гри «Блискавка» (за двома-трьома реченнями, виписаними учителем на дошці, учні починають читати продовження тексту).

• Самостійне доповнення змісту речень з тексту, записаних на дошці з недописаними частинами.

• Проведення порівняльної характеристики дійових осіб за рисами характеру, вчинками, зовнішнім прикладом.

• Знаходження в тексті речень для вираження головної думки тексту.

• Зачитування епізоду з тексту, який розкриває зміст сюжетного малюнка, поданого до нього.

• Читання тексту в дійових особах з передачею відповідної інтонації настрою героїв твору.

• Вибіркове читання речень.

• Опрацювання тестів.

• Зачитування у змісті тексту описів природи, портретів дійових осіб, діалогу, монологу, епізодів найвищого емоційного напруження.

• Передача або зачитування змісту тексту до прочитаного вчителем речення та після нього (учитель зачитує речення з тексту і просить учнів продовжити переказувати події після нього або до нього).

• Переказ окремих частин твору за опорними словами (діями або ознаками).

• Із запропонованих заголовків вибрати найбільш вдалий, пояснити своє міркування.

• Оголошення послідовної роботи на уроці за планом, представленим символами (на розсуд вчителя).

• Проведення екскурсії в природу (проведення бесіди на уроці за матеріалами спостереження).

• Читання частин тексту з поширенням речень образними словосполученнями, які учитель заздалегідь записує на дошці.

• Знаходження і переказування частин тексту з зображувально-вираженими засобами мови, а також прийомами зображення літературного героя [2, с. 18–19].

Приклади вправ, які сприяють розвитку логічного мислення молодших школярів і сприяють його корекції при певних порушеннях.

1) Визначення основної думки маленького оповідання. Дитині зачитується текст, і вона повинна із трьох представлених можливих

головних думок вибрати одну.

Наприклад:

Дощ по-різному називається в різних країнах. В Індії велику зливу називають «мусом». Коли в Ірландії мжичить, то говорять, що день «сирий». В Україні кажуть, що дощ «ллє, як з відра».

Яка головна думка цього твору?

Що в Україні кажуть про великий дощ, який ллє як із відра.

Різні назви для дощу розповідають нам про різні країни.

В Індії дуже сильний дощ, а в Ірландії тільки мжичить.

2) Вправи на тренування вміння вдумуватись у зміст. Дитині пропонується прослухати або прочитати кілька речень і сказати, і визначити, в якому з них говориться про те, що у когось щось є, тобто хтось є власником чогось.

Наприклад:

• Я думаю, що Галя не спізнилась у кіно.

Біля школи Дмитро зустрів футболістів, що поверталися із тренування.

• Кролик Оксани бігає швидше за мого. Здається, дощу не буде.

Маленький жук виліз із коробки.

3) Робота з відновленням правильної послідовності подій. Дитині читається маленька історія, в якій частинки змінили свої місця. Слід переказати зміст у правильному порядку.

Наприклад:

Вона побачила – мурашка тоне, і кинула гілку у струмок. Мурашка спустилася до струмка. Захотіла напитися, Мурашка сіла на гілку і врятувалася. Голубка несла гілку. Хвиля накотилась на неї і ледве не втопила.

Таку ж саму роботу можна проводити і за допомогою мальованих історій. Тоді перед дитиною розкладаються у хибній послідовності малюнки, і слід відновити їх правильний порядок. Після того як дитина правильно розкладе малюнки, її просять розказати історію.

4) Розвиток уміння бачити причинно-наслідкові зв’язки. Дитині читається маленьке оповідання і пропонується кілька варіантів його продовження, а вона повинна вибрати найбільш логічно вмотивоване.

Наприклад:

Марічці подарували акваріум. Але він порожній. У ньому немає ні води ні рибок. Завтра Марічка з мамою піде в зоомагазин і…

1. Марічка купить ще один акваріум.

2. Марічка купить рибок.

3. Марічка поверне пустий акваріум продавцеві.

Петрик дуже швидко бігає Він полюбляє бігати по стадіону. Він бігає майже так само швидко, як його старший брат. А то до школи зазвичай іде не поспішаючи. Сьогодні зранку він проспав і тому…

1. Побіжить до школи.

2. Повільно піде до школи.

3. Побіжить бігати на стадіон [3, с. 34].

Отже, саме цілеспрямована і систематична робота з учнями над текстом і його елементами сприяє розвитку мислення дітей, а саме таких його операцій: аналізу, синтезу, узагальненню, систематизації, порівнянню, абстрагуванню; розвитку логічного мислення молодших школярів; умінню зв’язно висловлювати власні тексти і розуміти чужі.

Група Кількість учнів (у%), які правильно визначили Кількість учнів (у%), які неправильно визначили
зачин основну частину кінцівку зачин основну частину кінцівку
Експериментальна 86,6 93,3 80 13,4 6,7 20
Контрольна 33,3 46,7 20 66,7 53,3 80