Міністерство освіти та науки України

Таблиця 1.1

Основні складові та положення облікової політики

В наказі про облікову політику ЗАТ «Рівне-Борошно» (див. дод. 6), зазначається: «Суму резерву сумнівних боргів установлювати на підставі класифікації дебіторської заборгованості за продукцію, товари, роботи, послуги за термінами їх непогашення».

Проте на нашу думку таким чином ми не повністю висвітлює інформацію необхідну для нарахування РСБ, тому, щоб уникнути різних неточностей, ми пропонуємо даний пункт сформувати таким чином:

«Сформувати резерв сумнівних боргів установити на підставі класифікації дебіторської заборгованості за продукцію, товари, послуги за терміном її погашення; для цього встановити коефіцієнт сумнівності щодо простроченої дебіторської заборгованості терміном:

– від 1 до 30 днів – 5 %;

– від 30 до 60 днів – 20 %;

– від 60 до 90 днів – 60 %;

– понад 90 днів – 80 %.

Величину резерву сумнівних боргів визначати як суму добутків поточної дебіторської заборгованості за продукцію, товари, роботи, послуги відповідної групи на коефіцієнт сумнівності».

Іноді суму резерву сумнівних боргів формують виходячи із платоспроможності окремих дебіторів, проте, на нашу думку метод класифікації дебіторської заборгованості для нарахування резерву, є більш ефективнішим, оскільки ми не можемо точно дізнатися на скільки платоспроможний той чи інший дебітор, а інформація, яку він надасть про себе може бути неправдивою.

2.2 Синтетичний та аналітичний облік розрахунків з постачальниками, покупцями, дебіторами та кредиторами

2.2.1 Облік поточної заборгованості за товари, роботи та послуги

В процесі фінансово-господарської діяльності у підприємства постійно виникає потреба в проведенні розрахунків зі своїми контрагентами, бюджетом, податковими органами. Відвантажуючи виготовлену продукцію, воно, як правило, не отримує оплату одразу, тобто, відбувається кредитування покупця. Тому протягом періоду від моменту відвантаження до моменту надходження платежу засоби підприємства знаходяться у вигляді дебіторської заборгованості.

Поточна дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги визначається активом одночасно з визначенням доходу від реалізації товарів, виконаних робіт, наданих послуг і оцінюється за первинною вартістю.

У балансі ЗАТ «Рівне-Борошно» поточна дебіторська заборгованість поділяється на заборгованість покупців та іншу поточну дебіторську заборгованість.

Покупці – це фізичні або юридичні особи, які купують товари (роботи, послуги).

Порядок і форми розрахунків між постачальником і покупцем визначаються у господарських договорах. Бухгалтер повинен звернути увагу на відповідальність істотних умов договору вимогам чинного законодавства.

Основними джерелами інформації для контролю розрахункових відносин з покупцями і замовниками слугують первинні документи з обліку розрахунків. Перелік первинних документів з обліку розрахунків наведено в таблиці 2.1.

Таблиця 2.1.

Первинні документи з обліку розрахунків ЗАТ «Рівне-Борошно»

Дебіторська заборгованість як складова елементу фінансової звітності активу має визнаватися і відображатися у звітності в сумі, яка визначається з урахуванням оцінки дебіторської заборгованості в поточному обліку.

Для обліку дебіторської заборгованості покупців і замовників використовується рахунок 36 «Розрахунки з покупцями та замовниками» (див. дод. 32). З додатку 32 видно що на ЗАТ «Рівне-Борошно» за рахунком 36 «Розрахунки з покупцями та замовниками» існує розріз на субрахунки:

- 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями»:

- 3612 «Аванси за готову продукцію або послуги»;

- 3614 «Розрахунки за послуги»;

- 362 «Розрахунки з іноземними покупцями».

По дебету рахунку 36 відображається продажна вартість реалізованої продукції, товарів, виконаних робіт, наданих послуг, яка включає податок на додану вартість, по кредиту – сума платежів, які надійшли на рахунки підприємства в банківських установах, в касу та інші види розрахунків. Сальдо рахунку дебетове і відображає заборгованість покупців за одержану продукцію (роботи, послуги). Кредитове сальдо відображає суму отриманого авансу.

Субрахунок 361 “Розрахунки з вітчизняними покупцями” призначений для обліку розрахунків з покупцями, що знаходяться в митній території України. На ньому обліковуються розрахунки по пред’явлених покупцям та замовникам та прийнятих банком до оплати розрахункових документах за відвантажену продукцію (товари), проведені роботи, надані послуги.

На субрахунку 362 «Розрахунки з іноземними покупцями» ведеться облік по кожному дебітору у валюті обумовленій договором за офіційним курсом НБУ на дату операції.

Аналітичний облік розрахунків з покупцями та замовниками повинен забезпечити отримання даних про заборгованість, строк сплати за якою ще не настав, а також заборгованість, несплачену в строк.

На ЗАТ “Рівне-Борошно” бухгалтерський облік ведеться автоматизовано за допомогою бухгалтерської програми Акцент 6.0, мережева версія. В бухгалтерську програму заносяться первинні документи, а сама програма дозволяє формувати будь-які реєстри, звіти, форми в перерізі: бухгалтерських рахунків, кореспондентів, об’єктів обліку.

При складанні фінансової звітності слід враховувати, що на будь-якій стадії процесів продажу та придбання неминучі різні відхилення від виконання умов договорів, для вчасного виявлення яких необхідний оперативний контроль та своєчасна проінформованість управлінського персоналу про причини таких відхилень.

Поточна дебіторська заборгованість покупців та замовників за наданими їм продукцію, товари, роботи або послуги відображається в статті балансу «Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги» (рядки 160-162 активу балансу). До підсумку балансу включається чиста реалізаційна вартість. Зміни в розмірах дебіторської заборгованості відображаються у Звіті про рух грошових коштів підприємства.

Реалізація готової продукції на ЗАТ «Рівне-Борошно» відображається такими первинними документами, як: договір, накладна, рахунок, касовий ордер; при реалізації послуг: договір, акт прийому-передачі виконаних робіт, виписка банку.

Відобразимо в бухгалтерському обліку розрахунки з замовником наступними бухгалтерськими проведеннями, які відображаються в табл. 2.2.

Таблиця 2.2

Облік розрахунків з покупцями та замовниками за товари, роботи та послуги на ЗАТ “Рівне-Борошно”

2.2.2 Облік розрахунків з іншими дебіторами

Облік розрахунків з іншими дебіторами ведеться на рахунку 37 «Розрахунки з різними дебіторами» (див. дод. 32). На цьому рахунку ведеться облік розрахунків за поточною дебіторської заборгованістю з різними дебіторами за виданими авансами, нарахованими доходами, за претензіями, за відшкодуванням завданих збитків, за позиками членам кредитних спілок і за іншими операціями.

З додатку 32 видно, що на ЗАТ “Рівне-Борошно” наявні такі субрахунки рахунку 37 «Розрахунки з різними дебіторами»:

- 372 “Розрахунки з підзвітними особами”;

- 377 “Розрахунки з іншими дебіторами”;

- 3771 “Дотації”;

- 3772 “Розрахунки гуртожитку”.

На субрахунку 372 “Розрахунки з підзвітними особами” ведеться облік розрахунків з підзвітними особами. Сальдо субрахунку може бути як дебетом, так і кредитом. Такі показники відображаються розгорнуто: дебетове сальдо – в складі оборотних активів, кредитове сальдо – в складі зобов’язань балансу підприємства.

На субрахунку 377 “Розрахунки з іншими дебіторами” ведеться облік розрахунків за іншими операціями, облік яких не відображується на інших субрахунках рахунку 37 “Розрахунки з різними дебіторами” [8].

Розглянемо операції з обліку розрахунків з іншими дебіторами на ЗАТ “Рівне-Борошно” (табл. 2.3):

Табл. 2.3

Кореспонденція рахунків з обліку іншої дебіторської заборгованості на ЗАТ “Рівне-Борошно”

Можна зробити висновок, що заборгованість, яка відображається на цьому рахунку, включає в себе різні за своїм економічним змістом розрахунки з юридичними та фізичними особами.

На ЗАТ «Рівне-Борошно» розрахунки з підзвітними особами проводяться через касу і обліковуються на рахунку 372 «Розрахунки з підзвітними особами» за кожною підзвітною особою, тому використовуються первинні документи, зокрема: видатковий касовий ордер, прибутковий касовий ордер, а також накладні від постачальників на ТМЦ та акти наданих послуг, квитки, квитанції, авансові звіти.

Готівка, що видана під звіт, але через якісь причини не витрачена (частково або в повній сумі), має бути повернена до каси підприємства протягом двох робочих днів, включаючи день отримання грошових коштів під звіт (за відрядженням – не пізніше трьох робочих днів після повернення з відрядження).

2.2.3 Облік резерву сумнівних боргів, довгострокових та короткострокових позик

Методи нарахування резерву сумнівних боргів

Резерв сумнівних боргів формується підприємством на дату балансу за безнадійною дебіторською заборгованістю. Одночасно величина резерву збільшує витрати звітного періоду. Метод списання безнадійної дебіторської заборгованості за рахунок резерву сумнівних боргів відрізняється від методу прямого списання датою включення сум такої заборгованості до витрат.

П(С)БО передбачає два методи формування резерву сумнівних боргів:

1. застосування абсолютної суми сумнівної заборгованості;

2. застосування коефіцієнта сумнівності.

За методом застосування абсолютної суми сумнівної заборгованості величина резерву визначається на підставі аналізу платоспроможності окремих дебіторів.

Коефіцієнт сумнівності може розраховуватися такими способами:

- визначення питомої ваги безнадійних боргів у чистому доході;

- класифікації дебіторської заборгованості за строками непогашення;

- визначення середньої питомої ваги списаної протягом періоду дебіторської заборгованості у сумі дебіторської заборгованості на початок відповідного періоду за попередні 3 - 5 років (П(С)БО 10).

Метод абсолютної суми

Найпростіший метод визначення резерву. Його доцільно застосовувати підприємствам з невеликою кількістю дебіторів. Розмір резерву визначається в сумі заборгованості тих дебіторів, платоспроможність яких викликає сумніви. Наприклад, підприємству стає відомо, що судом порушена справа про банкрутство дебітора. Заборгованість такого дебітора визнається сумнівним боргом, і на суму цієї заборгованості створюється резерв.

Оскільки, на підприємстві резерв сумнівних боргів розраховують на підставі класифікації дебіторської заборгованості за продукцію, товари, послуги за терміном її непогашення, що належить до методу застосування коефіцієнта сумнівності, то даний метод розглянемо більш детально.

Метод застосування коефіцієнту сумнівності.

Як уже говорилося вище, коефіцієнт сумнівності може розраховуватися одним з таких способів.

1. На підставі визначення питомої ваги безнадійних боргів у чистому доході.

При застосуванні цього методу аналізуються показники безнадійної заборгованості за минулі періоди. Питома вага визначається відношенням безнадійної заборгованості за минулі періоди до суми чистого доходу за ті самі періоди. Після чого питома вага множиться на суму чистого доходу за поточний період.

2. На підставі класифікації дебіторської заборгованості за строками непогашення (даний спосіб застосовується на ЗАТ «Рівне-Борошно»).

Для застосування цього методу необхідно згрупувати поточну дебіторську заборгованість у кілька груп за строками її непогашення. Далі визначається коефіцієнт сумнівності виходячи з фактичної суми безнадійної дебіторської заборгованості за попередні періоди. Коефіцієнт сумнівності розраховується як відношення суми списаної безнадійної заборгованості групи за період до сальдо дебіторської заборгованості відповідної групи на кінець попереднього періоду. Після чого сальдо дебіторської заборгованості відповідної групи на кінець попереднього періоду множиться на шуканий коефіцієнт.

Якщо аналізується кілька періодів, то П(С)БО 10 пропонує два шляхи визначення коефіцієнта сумнівності:

- як суму відношень списаної безнадійної заборгованості за кожний період до сальдо дебіторської заборгованості на кінець попереднього періоду, ділену на кількість періодів;

- як відношення суми безнадійної заборгованості за всі періоди до суми сальдо дебіторської заборгованості на дату балансу за періодами.

Резерв сумнівних боргів визначається як добуток сальдо дебіторської заборгованості за групою на кінець попереднього періоду та коефіцієнта сумнівності. Причому величина, отримана в результаті такого множення, і буде складати сальдо резерву на кінець звітного періоду.

3. На підставі визначення питомої ваги списаної дебіторської заборгованості в сумі дебіторської заборгованості.

Цей спосіб зовсім новий, тому ми розглянемо його детально. Відразу обумовимо, що П(С)БО 10 не пропонує нам ніяких прикладів розрахунку коефіцієнта сумнівності за цим методом.

Лаконічність, з якою Мінфін виклав новий спосіб розрахунку коефіцієнта сумнівності, дає можливість для двозначності тлумачень порядку застосування цього способу розрахунку.

Так можна запропонувати два варіанти розрахунку коефіцієнту:

1) шляхом визначення питомої ваги за кожний період окремо та виведення середньої;

2) шляхом визначення питомої ваги за всі періоди.

Часовий інтервал, показники за який піддаються аналізу, підприємство визначає самостійно — від трьох до п’яти років [7].

Облік резерву сумнівних боргів

Резерв сумнівних боргів обліковується на однойменному рахунку 38. Аналітичний облік на рахунку 38 ведеться в розрізі окремих боржників чи за строками непогашення дебіторської заборгованості залежно від обраного методу визначення резерву. Створюється резерв сумнівних боргів в кореспонденції з дебетом рахунка 944 "Сумнівні та безнадійні борги" або 84 "Інші операційні витрати".

За даними рядка 162 Балансу ЗАТ «Рівне-Борошно» (див. дод. 7) а також оборотно-сальдової відомості (див. дод. 32) видно, що підприємство не створює резерв сумнівних боргів, відповідно і вище згаданих рахунків воно також не використовує, що є суттєвим недоліком діяльності товариства. Дана проблема пов’язана в першу чергу з тим, що:

- створення резерву сумнівних боргів вимагає вилучення з обороту коштів, що можуть бути задіяні в інших сферах діяльності;

- суми, які резервуються, не включаються до валових витрат у податковому обліку, що, в свою чергу, не впливає на зменшення податку на прибуток;

- підприємство не хочуть нести додаткові трудові витрати на створення цього резерву.

Розглянемо основні операції, що можуть відбуватися при нарахуванні резерву сумнівних боргів (таб. 2.4).

Таблиця 2.4.

Журнал господарських операцій з обліку резерву сумнівних боргів

За статтею балансу "Первісна вартість дебіторської заборгованості за товари, роботи, послуги" (р. 161) відображується дебетовий залишок за рахунком 36 "Розрахунки з покупцями та замовниками", за статтею "Резерв сумнівних боргів" (р. 162) - кредитовий залишок за рахунком 38 "Резерв сумнівних боргів".

Різниця значень р. 161 та р. 162 відображується в рядку 160 "Чиста реалізаційна вартість дебіторської заборгованості за товари, роботи та послуги".

Нарахування суми резерву сумнівних боргів за звітний період відображується в Звіті про фінансові результати у складі інших операційних витрат (р. 090).

Безнадійна заборгованість та її списання з балансу

Для того, щоб визнати в бухгалтерському обліку дебіторську заборгованість безнадійною, потрібно документальне підтвердження, однієї з умов:

- закінчився строк позовної давності (3 роки);

- існує впевненість у тому, що боржник не погасить свою заборгованість.

Безнадійна дебіторська заборгованість на ЗАТ «Рівне-Борошно» списується за рахунок прибутку.

Після списання безнадійної дебіторської заборгованості підприємство зобов’язане враховувати її суму на позабалансовому рахунку протягом не менше трьох років для спостереження за можливістю її стягнення. Списання зазначеної безнадійної заборгованості в бухгалтерському обліку показано в таблиці 2.5.

Таблиця 2.5

Кореспонденція рахунків обліку списання безнадійної дебіторської заборгованості

2.2.4 Облік витрат майбутніх періодів

Облік витрат майбутніх періодів. Витрати майбутніх періодів - витрати, вироблені у звітному періоді, але які відносяться до майбутніх звітних періодів.

Основну частину витрат майбутніх періодів в організаціях становлять витрати на підготовку і освоєння виробництва. Крім того, до витрат майбутніх періодів відносять витрати з ремонту основних засобів в сезонних галузях промисловості (коли не створюється ремонтний фонд), витрати, що відносяться частково на майбутні періоди, і ін.

Рахунок 39 "Витрати майбутніх періодів" призначено для узагальнення інформації щодо здійснених витрат у звітному періоді, які підлягають віднесенню на витрати в майбутніх звітних періодах.

На ЗАТ «Рівне-Борошно» щоб покращити діяльність, для рахунку 39, введені такі субрахунки:

- 391 «Патенти»;

- 392 «Періодичні видання».

До витрат, облік яких ведеться на рахунку 39 "Витрати майбутніх періодів", відносяться витрати, пов'язані з підготовчими до виробництва роботами в сезонних галузях промисловості; з освоєнням нових виробництв та агрегатів; сплачені авансом орендні платежі; оплата страхового поліса; передплата на газети, журнали, періодичні та довідкові видання тощо.

За дебетом рахунку 39 "Витрати майбутніх періодів" відображається накопичення витрат майбутніх періодів, за кредитом - їх списання (розподіл) та включення до складу витрат звітного періоду.

На ЗАТ «Рівне-Борошно» рахунок 39 "Витрати майбутніх періодів" кореспондує з:

Дані рахунки товариство використовує для передплати газет на рік та продовження торгового патенту.

2.3 Облік зобов’язань

2.3.1 Облік короткострокових кредитів банків

Для поповнення нестачі власних коштів для операційної діяльності ЗАТ «Рівне-Борошно» оформляє в банку позику строком до одного року. Для її одержання з банком укладається договір, в якому передбачається: цільове використання позикових коштів, строк користування позикою, сума і плата за позику (процент, що сплачується підприємством). Після оформлення кредитного договору банк відкриває для підприємства кредитний рахунок, на якому і обліковуються надані та погашені кредити.

Синтетичний облік розрахунків за короткостроковими позиками ведеться на рахунку 60 «Короткострокові позики». За кредитом цього рахунка обліковуються суми зобов’язань перед банком за одержані позики.

Розглянемо аналітичний облік короткострокових кредитів банку ЗАТ «Рівне-Борошно» (див. дод. 32):

· 6011 «Короткострокові кредити»;

· 6014 «Короткострокові кредити лінія 2006»;

Найчастіше одержана позика зараховується на поточні рахунки і відображається згідно з випискою банку на рахунках:

Д-т 31 «Рахунки в банках»

К-т 60 «Короткострокові позики».

Але короткострокова позика може бути направлена на погашення заборгованості перед постачальниками і підрядчиками, на погашення заборгованості перед бюджетом з податків і на інші цілі. В такому разі суми одержаної позики обліковується на рахунках:

Д-т 63 «Розрахунки з постачальниками і підрядчиками»

Д-т 64 «Розрахунки з бюджетом»

та деякі інші

К-т 60 «Короткострокові позики».

За користування короткостроковими позиками підприємство згідно з кредитним договором нараховує і сплачує проценти, сума яких відображається на рахунках:

Д-т 951 «Проценти за кредит»

К-т 684 «Розрахунки за нарахованими відсотками».

За дебетом рахунка 60 «Короткострокові позики» відображаються операції з погашення зобов’язань щодо позик, а також щодо переведення короткострокової позики в довгострокову в зв’язку зі змінами умов кредитування.

Погашення короткострокової позики і процентів за її користування відображається на рамках:

Д-т 60 «Короткострокові позики» (на суму самої позики)

Д-т 684 «Розрахунки за нарахованими відсотками» (на суму нарахованих відсотків»

К-т 31 «Рахунки в банках».

Проценти за користування короткостроковими позиками наприкінці звітного періоду відображаються у складі фінансових результатів підприємства:

Д-т 792 «Результат фінансових операцій»

К-т 951 «Проценти за кредит».

2.3.2 Облік поточних зобов’язань за розрахунками з вітчизняними постачальниками

У процесі здійснення підприємницької діяльності суб'єктом господарювання виникає поточна кредиторська заборгованість за товари, роботи, отримані послуги, необхідні для забезпечення нормального функціонування підприємства.

Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги – сума заборгованості постачальникам і підрядникам за матеріальні цінності, виконані роботи та матеріальні послуги.

Господарські зв'язки з постачальниками будуються на підставі договорів (угод), в яких визначаються: найменування товарів, кількість, ціна, терміни і спосіб поставки, порядок розрахунків та ін.

Постачальник на відвантажену продукцію виписує товарні та платіжні документи, передає їх банку і направляє покупцю.

Погашається заборгованість перед постачальниками і підрядниками шляхом безготівкових або готівкових розрахунків.

Правила, форми і стандарти безготівкових розрахунків в Україні, що здійснюються за участю банків, встановлені в Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженій Постановою Правління НБУ від 21.01.2004 № 22.

Безготівкові розрахунки передбачають перерахування певної суми коштів з рахунків платників на рахунки отримувачів коштів, а також перерахування банками за дорученнями підприємств і фізичних осіб коштів, внесених ними готівкою в касу банку, на рахунки отримувачів коштів.

Ці розрахунки проводяться банком на підставі розрахункових документів на паперових носіях чи в електронному вигляді у формі:

- меморіального ордера;

- платіжного доручення.

Використання банківських платіжних карток і векселів як платіжних інструментів регулюється законодавством України.

Меморіальний ордер – розрахунковий документ, який складається за ініціативою банку для оформлення операцій зі списання коштів з рахунку платника, внутрішньобанківських операцій.

Платіжне доручення – розрахунковий документ, що містить письмове доручення платника обслуговуючому банку про списання зі свою рахунку зазначеної суми коштів та її перерахування на рахунок отримувача.

У бухгалтерському обліку визнання зобов'язань під час придбання підприємством матеріальних і нематеріальних цінностей, послуг здійснюється з дотриманням принципу відповідності. Для цього використовується метод нарахування, дотримання якого, з погляду визнання зобов'язань стосовно до своїх кредиторів, потребує від підприємства правильного визначення моменту переходу права власності на відповідні цінності або моменту отримання послуг. Саме на момент переказу права власності, який визначається, наприклад: умовами контракту, за відсутності одночасного розрахунку у грошовій формі з постачальниками та підрядниками виникають зобов'язання за отримані активи.

Облік розрахунків з постачальниками та підрядниками за одержані товарно-матеріальні цінності, виконані роботи і надані послуги ведеться на рахунку № 63 "Розрахунки з постачальниками та підрядниками".

По кредиту рахунка 63 "Розрахунки з постачальниками та підрядниками" відображається заборгованість за одержані від постачальників і підрядників товарно-матеріальні цінності, прийняті роботи, послуги, по дебету - її погашення, оплата, списання тощо.

Рахунок №63 "Розрахунки з постачальниками та підрядниками" на ЗАТ «Рівне-Борошно» має такі субрахунки(див. дод. 32):

- 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками";

- 6314 «Розрахунки за зерном»;

- 632 "Розрахунки з іноземними постачальниками".

На субрахунку № 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками" ведеться облік розрахунків за одержані товарно-матеріальні цінності, виконані роботи, надані послуги з вітчизняними постачальниками та підрядниками.

На субрахунку №632 "Розрахунки з іноземними постачальниками" ведеться облік розрахунків з іноземними постачальниками та підрядниками за одержані товарно-матеріальні цінності, виконані роботи, надані послуги.

Облік поточних зобов’язань на ЗАТ «Рівне-Борошно» за розрахунками з вітчизняними постачальниками та підрядниками наведено в таблиці 2.6.

Таблиця 2.6

Облік поточних зобов’язань за розрахунками з вітчизняними постачальниками та підрядниками на ЗАТ «Рівне борошно»

Сума заборгованості постачальникам і підрядникам за матеріальні цінності, виконані роботи та отримані кошти (крім заборгованості, забезпеченої векселями) відображається у IV розділі Пасиву Балансу "Поточні зобов'язання" за рядком "Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги".

Облік розрахунків з вітчизняними постачальниками та покупцями на ЗАТ «Рівне-Борошно» відображається за такими первинними документами, як: договір на ТМЦ, платіжне доручення, накладна, рахунок.

2.3.3 Облік розрахунків з бюджетом та позабюджетними фондами

При організації обліку розрахунків з бюджетом та позабюджетними фондами треба враховувати перш за все, що він повинен забезпечити контроль за правильним нарахуванням та вчасною сплатою податків і зборів з метою уникнення сплати штрафів за невчасне і неповне здійснення належних платежів.

Основними нормативно-правовими документами, які врегульовують питання обрахунку і сплати податків і платежів як суб'єктами підприємницької діяльності, так і працівниками підприємств, є:

- ЗУ "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР;

- Закон України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР;

- Закон України "Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин" від 11.12.1991 р. № 1963-ХІІ;

- Закон України "Про податок з доходів фізичних осіб" від 22.05.2003 р. № 889-ІУ.

Для узагальнення інформації про розрахунки підприємства за усіма видами платежів до бюджету, включаючи податки з працівників підприємства, та за фінансовими санкціями, що справляються в дохід бюджету, призначено рахунок 64 "Розрахунки за податками й платежами".

Порядок справляння таких платежів регулюється чинним законодавством.

За кредитом рахунку 64 "Розрахунки за податками і платежами" відображаються нараховані платежі до бюджету, за дебетом — належні до відшкодування з бюджету податки, їх сплата, списання тощо.

Рахунок 64 "Розрахунки за податками й платежами" має такі субрахунки:

641 "Розрахунки за податками";

642 "Розрахунки за обов'язковими платежами";

643 "Податкові зобов'язання";

644 "Податковий кредит".

На субрахунку 641 "Розрахунки за податками" ведеться облік податків, які нараховуються та сплачуються відповідно до чинного законодавства (податок на прибуток, податок на додану вартість інші податки).

На субрахунку 642 "Розрахунки за обов'язковими платежами" ведеться ведеться облік розрахунків за зборами (обов’язковими платежами), які справляються відповідно до чинного законодавства та облік яких не видеться на рахунку 65 «Розрахунки з страхування».

На рахунку 643 «Податкові зобов'язання" ведеться ведеться облік суми податку на додану вартість, виходячи із суми одержаних авансів (попередньої оплати) за готову продукцію, товари, інші матеріальні цінності та нематеріальні активи, роботи, послуги, що підлягають відвантаженню (виконанню).

На субрахунку 644 «Податковий кредит" ведеться облік

суми податку на додану вартість, на яку підприємство набуло

пораво зменшити податкове зобов'язання.

Аналітичний облік розрахунків за податками і платежами ведеться за їх видами. Зокрема, на ЗАТ «Рівне-Борошно» ведеться така аналітика по рахунку 641 «Розрахунки за податками й платежами» (див. дод. 32):

- 6411 «Податок на додану вартість»;

- 6412 «Податок на прибуток»;

- 6413 «Податок на землю»;

- 6414 «Прибутковий податок»;

- 6415 «Податок на геологорозвідувальні роботи»;

- 6416 «Комунальний податок»;

- 6417 «Податок за забруднення навколишнього середовища»;

- 6418 «Податок з транспортних засобів»;

- 6419 «Податок на воду».

А також, по рахунку 642 «Розрахунки за обов’язковими платежами» відкрито аналітичний рахунок 6422 «державне мито».

Типову кореспонденцію бухгалтерських рахунків на ЗАТ «Рівне-Борошно» по обліку розрахунків за податками і платежами наведено у таблиці 2.7.

Таблиця 2.7

Кореспонденція бухгалтерських рахунків по обліку розрахунків за податками і платежами на ЗАТ «Рівне-Борошно»

Бухгалтерськими документами, на підставі яких проводяться нарахування податків до бюджету, виступають:

- по податку на додану вартість — «Податкова накладна»;

- по прибутковому податку — "Розрахунково-платіжна відомість".

- штрафні санкції податкових органів оформляються за допомогою актів або протоколів;

- комунального податку та податку з власників транспортних засобів — бухгалтерська довідка.

Сплата належних податків і платежів до бюджету із розрахункового рахунку здійснюється за допомогою документа «Платіжне доручення».

Облік розрахунків за зборами на обов’язкове державне пенсійне страхування, на обов’язкове соціальне страхування, на обов’язкове соціальне страхування на випадок безробіття тощо, за індивідуальним страхуванням персоналу підприємства, страхуванням майна та за іншими розрахунками за страхуванням ведеться на рахунку 65 «Розрахунки за страхуванням».

За кредитом рахунку 65 «Розрахунки за страхуванням», а також одержані від органів страхування кошти, за дебетом — погашення заборгованості та витрачання страхування на підприємстві.

Порядок справляння та використання коштів обов'язкове державне пенсійне страхування, на обов’язкове соціальне страхування, на обов'язкове соціальне страхування на випадок безробіття та на інші види страхування регулюється чинним законодавством.

Рахунок 65 «Розрахунки за страхуванням» має такі субрахунки:

651 "За пенсійним забезпеченням";

652 "За соціальним страхуванням";

653 "За страхуванням на випадок безробіття";

654 "За індивідуальним страхуванням";

655 "За страхуванням майна".

На субрахунку 651 "За пенсійним забезпеченням" ведеться облік розрахунків з Пенсійним фондом України за збором на обов'язкове державне пенсійне страхування.

На субрахунку 652 «3а соціальним страхуванням» ведеться облік розрахунків з Фондом соціального страхування України за збором на обов'язкове соціальне страхування.

На субрахунку 653 "За страхуванням на випадок безробіття" ведеться облік розрахунків з Державним бюджетом України за збором на обов'язкове соціальне страхування на випадок безробіття.

На субрахунку 654 "За індивідуальним страхуванням" ведеться облік розрахунків зі страховими організаціями по індивідуальному страхуванню персоналу підприємства, за їх письмовими дорученнями, у разі добровільного страхування, з нарахованої їм заробітної плати страхових внесків за договорами та по обов’язковому страхуванню, що встановлюється законодавством.

На субрахунку 655 «За страхуванням майна» ведеться облік розрахунків за страхуванням майна підприємства та майна працівників підприємства. Такі страхові платежі підлягають перерахуванню страховим організаціям.

Аналітичний облік ведеться за кожним видом зборів і відрахувань, по страхувальниках та окремих договорах страхування. Зокрема на ЗАТ «Рівне-Борошно» наявний такий аналітичний рахунок, як 6511 «пенсійний фонд по фонду оплати праці» (див. дод. 32).

Основними нормативно-правовими документами, які врегульовують питання обрахунку і сплати зборів до фондів соціального спрямування, є:

- Закон України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.1997 р. № 400/97-ВР;

- Закон України "Про збір на обов'язкове соціальне страхування" від 26.06.1997 р. № 402/97-ВР;

- Постанова Кабінету Міністрів України "Про затвердження порядку визначення страхових тарифів для підприємств, установ і організацій на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання" від 13.09.2000 р. №1423.

Типову кореспонденцію бухгалтерських рахунків на ЗАТ «Рівне-Борошно» по обліку розрахунків з фондами соціального спрямування наведено у таблиці 2.8.

Таблиця 2.8.

Кореспонденція бухгалтерських рахунків по обліку розрахунків з фондами соціального спрямування на ЗАТ «Рівне-Борошно»

Варто зауважити, що провадження нарахування зборів до фондів соціального спрямування та віднесення їх на витрати виробництва оформляється у вигляді бухгалтерського розрахунку. В свою чергу провадження зборів до фондів соціального спрямування шляхом проведення утримання із суми сукупного оподатковуваного доходу працівників підприємства здійснюється за даними Розрахунково-платіжної відомості безпосередньо по кожному в них.

Окрім розрахунків із фондами соціального спрямування, на рахунку 65, зокрема на субрахунку 654 "За індивідуальним страхуванням", здійснюється облік по добровільному страхуванню громадян (працівників підприємства). Сума утриманих страхових внесків знаходить своє відображення по дебету рахунку 66 "Розрахунки з оплати праці" і кредиту рахунку 654 "За індивідуальним страхуванням». Перерахунок коштів до відповідних страхових компаній відображається по дебету рахунку 654 і кредиту рахунку 31.

Також по рахунку 65, окрім вищевказаного, відображаються розрахунки підприємства за операціями, пов'язаними із страхуванням ризиків транспортування продукції при реалізації, страхування майна суб'єкта господарювання. Факт заключення договорів із страховими організаціями, на підставі договору страхування, знаходить своє відображення по дебету рахунку 39 «Витрати майбутніх періодів» і кредиту рахунку 655 "3а страхуванням майна". Перерахування коштів до страхової компанії показується по дебету рахунку 655 і кредиту рахунку 31 [10].

2.3.4 Облік доходів майбутніх періодів

Доходи майбутніх періодів – це надходження грошових коштів та інших активів, що одержані в звітному періоді, але відносяться до майбутніх періодів (орендна плата, комунальні послуги та ін.)

До доходів майбутніх періодів, зокрема, відносять:

авансові платежі за здані в оренду основні засоби й інші необоротні активи;

передплату на газети, журнали, періодичні та довідкові видання ;

для підприємств зв'язку - абонентну плату за користування засобами зв'язку тощо.

Облік доходів майбутніх періодів ведеться на рахунку 69 "Доходи майбутніх періодів". Підставою для відображення операцій на цьому рахунку є такі первинні документи як виписка банку, довідка бухгалтерії, ПКО. Аналітичний облік доходів майбутніх періодів ведеться за їх видами, датами їх утворення і визнання доходами звітного періоду.

Відображення в обліку доходів майбутніх періодів наведено в табл. 2.9.

Табл. 2.9.

Облік доходів майбутніх періодів

3 Аналіз розрахунків з постачальниками, покупцями, різними дебіторами і кредиторами на ЗАТ «Рівне-Борошно»

3.1 Аналіз дебіторської та кредиторської заборгованості ЗАТ «Рівне-Борошно»

Дебіторська заборгованість має значну питому вагу в складі поточних активів і впливає на фінансовий стан підприємства. Значення аналізу дебіторської заборгованості особливо зростає в період інфляції, коли іммобілізація власних оборотних активів стає дуже невигідною.

Джерело аналізу - баланс підприємства; для внутрішнього аналізу застосовуються також дані аналітичного обліку.

У найзагальнішому вигляді зміни в обсязі дебіторської та кредиторської заборгованості за звітний період можуть бути охарактеризовані даними горизонтального та вертикального аналізу балансу. Отже, проведемо горизонтальний та вертикальний аналіз дебіторської і кредиторської заборгованості ЗАТ «Рівне-Борошно» (табл. 3.1. – 3.2.).

Таблиця 3.1

Аналіз дебіторської заборгованості ЗАТ «Рівне-Борошно» за 2005 – 2009 рр., тис. грн.

В результаті аналізу дебіторської заборгованості ЗАТ «Рівне-Борошно» за 2005-2009 рр. потрібно відзначити, що у 2006 р. спостерігається значне зниження заборгованості на (-10670,4) тис. грн. порівняно з 2005 р., проте, починаючи з 2007 р. спостерігається постійне збільшення розміру дебіторської заборгованості, що є як негативним так і позитивним чинником, оскільки свідчить як про збільшення обсягу реалізації продукції, підтвердження чого є постійне збільшення доходу від реалізації, так і про неплатоспроможність покупців.

Значну частку дебіторської заборгованості протягом 2006-2009 рр. становить дебіторська заборгованість за товари, роботи та послуги (>80%), у 2009 р. – 92,28% від загальної суми дебіторської заборгованості. Зокрема і з 2006 по 2009 рр. спостерігається постійне збільшення даної заборгованості, так у 2009 р. порівняно з 2008 р., вона збільшилась на 68,71%.

Щодо іншої поточної дебіторської заборгованості, то вона становить незначну часку від загальної заборгованості (>12%) і постійно зменшується, зокрема у 2009 р. порівняно з 2008 р. на 44,7%.

Також, спостерігаються постійні зміни розміру дебіторської заборгованості за розрахунками з бюджетом, так у 2006 та 2008 рр. вона зменшилась на (-0,8) тис. грн. та (-2,1) тис. грн. відповідно, а у 2007 та 2009 рр. зросла на 13,4 тис. грн. та 407 тис. грн. відповідно. Взагалі наявність даного показника є досить позитивною тенденцією для підприємства, оскільки відображає заборгованість держави підприємству.

Таблиця 3.2

Аналіз кредиторської заборгованості ЗАТ «Рівне-Борошно» за 2005 – 2009 рр., тис. грн.

содержание   ..  480  481  482   ..