| 7 |
Витрати, понесені в зв'язку з поліпшення об'єкту |
10 |
15 |
6280 |
Передача ВАТ “Василівський сирзавод” об'єкту в фінансову оренду
| № з/п |
Зміст операції |
Обороти за рахунками |
Сума, грн |
| Основні господарські операції |
Операції розрахунків за податками |
| Дт |
Кт |
Дт |
Кт |
| 1 |
Передано об'єкт основних засобів (підстанцію) в фінансову оренду |
161 |
10 |
50 000 |
| 2 |
Нараховано відсотки до отримання за користування об'єктом |
373 |
732 |
6 000 |
| 3 |
Нараховані податкові зобов'язання з ПДВ |
732 |
641 |
1 000 |
| 4 |
Нараховані відсотки визнані доходом звітного періоду |
732 |
793 |
5 000 |
| 5 |
Визначено фінансовий результат (прибуток) |
793 |
441 |
5 000 |
| 6 |
Погашення заборгованості з орендних платежів у частині, що дорівнює справедливій вартості переданого об'єкта |
311 |
161 |
поступово, рівними частинами до погашення 50000 грн |
| 7 |
Погашення заборгованості за нарахованими відсотками |
311 |
373 |
6 000 |
2.4 Документування обліку орендних операцій
Взаємовідносини орендаря з орендодавцем регулюються договором оренди.
Невідмовна орендна угода – це орендна угода, яка може бути розірвана лише: з дозволу орендодавця; якщо відбулася певна непередбачена подія; у разі укладання орендарем нової угоди про оренду цього самого активу або замість нього іншого аналогічного за призначенням активу з тим самим орендодавцем.
Мінімальні орендні платежі – це платежі, що підлягають сплаті орендарем протягом строку оренди (за вирахуванням вартості послуг та податків, що підлягають сплаті орендодавцю, і непередбаченої орендної плати), збільшені: для орендаря - на суму його гарантованої ліквідаційної вартості; для орендодавця - на суму його гарантованої ліквідаційної вартості
Регістрами АО є копія інвентарної картки або витяг з інвентарної картки, що надається бухгалтерією орендодавця. В орендарі ці картки зберігаються окремо і обліковуються ОЗ за інвентарними номерами орендодавця.
На кожен прийнятий об΄єкт ОЗ комісією в експлуатаційному призначенні наказом керівника ВАТ “Василівський сирзавод” складається акт приймання-передачі (внутрішнього переміщення) ОЗ, в якому вказується початкова вартість об’єкта ОЗ, коротка техніко-економічна характеристика та місце експлуатації. До акта додається технічна документація об’єкта ОЗ.
Кожному об’єкту ОЗ присвоюється інвентарний номер, який наноситься на об’єкт (стійкою фарбою, прикріплення металевого жетону) та в подальшому проставляється в усіх документах. Які оформляють рух ОЗ. Цей інвентарний номер закріплюється за об’єктом ОЗ на весь термін експлуатації і не змінюється. На кожен об’єкт відкривається інвентарна картка. Вона є реєстром аналітичного обліку. У картці проставляється назва і номер об‘єкту ОЗ, номер акту та дата прийняття, ПВ, норма амортизації, коротка характеристика, а тж робляться відмітки про ремонт та переміщення.
На однотипні об’єкти невеликої вартості, які надійшли у в-во в одному місяці та мають однакову вартість, дозволяється відкривати одну інвентарну картку.
Для забезпечення збереженості інвентарні картки реєструють в спеціальних інвентарних описах: записи здійснюються по класифікаційних групах ОЗ. Зареєстровані в описах картки зберігають в картотеці, де розміщують по класифікаційних групах та за місцем експлуатації. Картки недіючих ОЗ (тих, що зберігаються в запасі та знаходяться на консервації) розміщують окремо.
По місцях використання об’єкту ОЗ ведуть облік в інвентарних описах, в яких є короткі відомості про об’єкти ОЗ, який знаходиться в експлуатації.
Внутрішнє переміщення ОЗ (з цеху в цех, з запасу в експлуатацію) оформляють актом прийому-передачі ОЗ, які складаються у2-х примірниках: 1 - передається в бух-ю та служить основою для запису в інвентарній картці і для перенесення її в картотеці по новому місцю використання об’єкту ОЗ; на основі 2-го робиться запис в інвентарному списку про вибуття об’єкту ОЗ.
Щомісячні дані інвентарних карток на об’єкти, що надійшли записуються у картки обліку руху ОЗ, які ведуться в розрізі груп ОЗ. Ці картки замінюють аналітичні відомості по рахунку 10 „ОЗ”, тому їх підсумок щомісяця звіряють з результатами синтетичного обліку по рахунку ОЗ.
Вибуття ОЗ оформляється актом на списання.
3. Шляхи вдосконалення обліку орендних операцій
Останнім часом облік орендних операцій стає більш складним. Це пояснюється, насамперед, змінами в правово-економічних відносинах підприємств, виникнення нових форм взаємовідносин між партнерами та створенням нових видів оренди, відсутністю наявних грошових коштів для розрахунків, а також накопичення даних відповідно до потреб податкової звітності.
Все це призводить до необхідності перегляду ряду сталих уявлень, завдань та вимог щодо обліку орендних операцій.
Все це приводить до необхідності створення нового підходу до групування даних про процеси оренди з метою посилення контрольних функції обліку.
Облік процесу оренди потребує значного спрощення, вдосконалення облікових регістрів та, особливо, зменшення та уніфікації первинних документів.
Необхідно відмітити, що в ВАТ “Василівський сирзавод” первинний облік організований не у відповідності з останніми вимогами ведення бухгалтерського обліку. В багатьох первинних документах проставляються не всі реквізити, що значно ускладнює подальший облік та збільшує трудові витрати на його ведення.
Вдосконалення системи обліку орендних операцій перш за все повинно торкнутися первинної документації. Вдосконалення облікової документації і документообороту має здійснюватись в слідуючи напрямках:
- підвищення оперативності оформлення та обробки інформації процесу оренди;
- підвищення рівня об'єктивності аналітичної інформації, що міститься в документації;
- підвищення контролю по обліку надходження вибуття орендованих основних засобів;
- економія витрат ресурсів та праці документування та обробку документів.
В цьому напрямку перш за все слід визначити наступні моменти. При надходженні і вибутті замість виписування накладних та рахунків-фактур, які випереджають оформлення Актів приймання-передачі, доцільніше було б оформляти накладну-рахунок, яку потрібно виписувати в двох примірниках. Один з яких залишається у орендодавця, а інший видаватиметься орендарю.
Накладна - рахунок повинна об'єднати основні реквізити тих документів, які вона заміняє, а саме: найменування, місце знаходження і банківські реквізити орендодавця, підстава для відпуску, ціна.
Багато часу витрачається на облікову обробку накладних та виписаних на основі їх актів, бо типові форми накладних мають багато недоліків. Так, наприклад, дані об'єкт наводяться двічі, строки "відпустив" та “прийняв” знаходяться на зворотній стороні зазначеного документа, в результаті чого бухгалтер змушений переписувати їх на лицьову сторону. Необхідно ліквідувати ці недоліки в типових формах товарно-транспортних накладних.
Аналізуючи вищенаведене, ми вважаємо, що приділення уваги вдосконаленню типових форм накладних - важлива річ, так як ці документи є основними при переміщенні засобів за межі підприємства-орендодавця.
Для посилення оперативного контролю необхідно обов'язково заповнювати обидві сторони товарно-транспортних накладних. Це дозволить не тільки контролювати витрати, а і своєчасно вести звірку записів обох розділів по кількості переданих (прийнятих) об'єктів.
Для наведення належного порядку необхідно обучити осіб, відповідальних за оформлення документів, правильному оформленню накладних, для скорочення часу заповнення документів цього типу необхідні реквізити: рік, місяць, найменування підприємства та інші вносити заздалегідь.
Бланк накладної повинен бути:
- уніфікованим для всіх видів об'ктів основних засобів
- заповнення з однієї сторони бланка, що зручно при обробці;
- не мати зайвих реквізитів;
- передбачувати певну кількість пустих граф для характеристики вантажу;
- дати можливість застосовувати накладні при відправці різними видами транспорту і його належності (власний, залучений).
Крім цього, на мою думку, в аналітичному обліку необхідно уособити відображення операцій по бартерним угодам, оскільки вони мають значні відмінності в документальному оформленні та організації взаємовідносин між суб'єктами господарювання.
Організація обліку бартерних операцій в деякій мірі регламентується Законом України “Про оподаткування прибутку підприємств” від 22.05.97 з послідуючими змінами і доповненнями, де дається визначення бартеру, як господарської діяльності, яка передбачає проведення розрахунків за у будь-якій формі відмінній від грошової, включаючи всі види заліків та погашення заборгованості в результаті яких не передбачається зарахування коштів на рахунки орендодавця.
Багаторічна практика застосування ж-о форми обліку підтвердила її право на життя в сучасних умовах. Проте перехід до ринкової економіки, поява великої кількості підприємств різних форм власності та сфери діяльності, значно ускладнили її застосування.
На мою думку ведення відомості аналітичного обліку зайве, всі необхідні дані містяться в реєстрах, де узагальнюються в необхідному розрізі дані первинних документів і, які по суті, являються регістрами аналітичного обліку. На нашу мою в окремому документі слід було б відобразити витрати, пов'язані з орендою, бо для їх обліку не пристосований жодний реєстр.
Амортизація переданих в операційну оренду основних засобів нараховується орендодавцем, оскільки в таких випадках об'єкт залишається на балансі орендодавця.
Але оскільки сам об'єкт операційної оренди експлуатується не в орендодавця, то амортизація (так само, як і інші витрати, пов'язані з передачею основних засобів в операційну оренду), на мій “нестандартний” погляд, повинні відноситися на рахунок 949 “Інші витрати операційної діяльності” тільки у разі, якщо надання послуг з оренди є одним з основних видів діяльності підприємства-орендодавця, на рахунок 23 (91,92 тощо) — якщо надання послуг з оренди є чи не єдиним видом діяльності підприємства-орендодавця, а на рахунок 977 “Інші витрати звичайної діяльності”, — якщо надання послуг з оренди не є основною діяльністю такого підприємства.
Якщо уважно вчитатися в текст п. 18 П(С)БО 14: “Витрати орендодавця з укладення угоди про операційну оренду (юридичні послуги комісійні винагороди) визнаються іншими операційними витратами того звітного періоду, у якому вони мали місце”, — можна дійти досить певного висновку, що йдеться тільки про витрати на укладення угоди. Жодних інших витрат, які були б пов'язані безпосередньо з наданням орендних послуг, цей пункт не вимагає зараховувати на рахунок 949. Це важливо розуміти. Хоча, на мою думку, усі витрати, так чи інакше пов'язані з наданням орендних послуг, слід вести на одному з обраних для цього витратних рахунків (23, 91 тощо або на рахунку 977), а не виділяти для одноразових витрат з укладання угоди ще й рахунок 949.
Що стосується доходів і витрат орендаря, то прямих доходів безпосередньо від того, що об'єкт основних засобів отримано в оренду, звісно, не буває (доходи від реалізації продукції, за його допомогою виготовленої, — інша річ, але то не є доходи від оренди), а облік витрат на утримання орендованого таким чином об'єкта (якщо вони виникають) доцільно вести на тих рахунках витрат, які певною мірою означають мету їх понесення (мету, з якою об'єкт експлуатується), тобто на одному з рахунків: 23,91,92 тощо. Про капітальні витрати у випадках операційної оренди не варто згадувати, їх просто бути не може у такого орендаря. Тому незрозуміла, навіщо у п. 8. П(С)БО 14 про таке говориться:
“Витрати орендаря на поліпшення об'єкта операційної оренди (це при тому, що цього об'єкта на балансі орендаря немає! - модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція тощо), що призводять до збільшення майбутніх економічних вигод, які первісно очікувалися від його використання, відображаються орендарем як капітальні інвестиції у створення (будівництво) інших необоротних активів”. Виходить, що орендар бере в операційну оренду об'єкт, який не приносить йому “первісно очікуваних вигод”. Якщо це так — то такий об'єкт нормальні люди повертають орендодавцеві, а не вкладають у нього власні кошти, щоб врешті-решт отримати від нього “первісно очікувані вигоди”, за які, до речі, орендодавець отримує доходи за договором оренди. Якщб ж у п. 8 йдеться про збільшення таких вигод, то навряд чи витрати на поліпшення об'єкта в такому разі будуть відшкодовані орендодавцем, бо це збільшення вигод отримає не він, хоча саме орендодавець, а не орендар, є господарем цього активу. Отже, найімовірніше, що орендодавець просто не дозволить орендарю “поліпшувати” його активи, а без дозволу орендар просто не зможе здійснити таке поліпшення (наприклад, добудову). Якщо навіть припустити, що таке “поліпшення” орендарю теоретично вдасться провести, то практично він цього робити за таких умов сам не захоче. Об'єкт — поза балансом, а капітальні витрати — на балансі невиправдано збільшують вартість його власних необоротних активів, які нічого спільного не мають з позабалансовим, тобто чужим активом.
4. Автоматизація обліку
Нормативно-довідкова інформація з обліку необоротних активів перш за все складається з таких складових:
План рахунків, клас 1 “Необоротні активи”, відповідно до діючого плану він включає в себе 11 рахунків. Крім того до прлану рахунків при обробці інформації на “1С: Бухгалтерія 7:7” для податкового обліку введені забалансові рахунки:
На “Балансова вартість необоротніх матеріальних активів” (НМА, податковий облік),
ОС1 (ОЗ1) “Основні засоби, група 1” (податковий облік).
Крім плану рахунків необхідно створити довідники необоротних активів. В довіднику “Необоротні активи” ведеться список об'єктів основних засобів, інших необоротних матеріальних активів, нематеальних активів.
Цей довідник використовується для організації аналітичного обліку за рахунками:
10 “Основні засоби”
11 “Інші необоротні матеріальні активи”
12 “Нематеріальні активи”
13 “Знос необоротних активів”
18 “Інші необоротні активи”
ОС1 (ОЗ1) “Основні засоби”, група 1 (податковий облік)
На “Балансова вартість НМА” (податковий облік)
01 “Орендовані необоротні активи”.
Елементи довідника характеризуються перш за все видом необоротніх активів. Це визначає і рахунок обліку. Вид необоротного активу може приймати (набрати) такі значення: “Основні засоби", “Інші необооротні матерріальні активи”, “Нематеріальні активи”, “Інші необоротні активи”.
Для кожного обєкту неборотних активів необхідно ввести такі дані:
повне найменування;
первинну вартість;
шифр;
інвентарний номер.
В реквізиті “Дата вводу в експлуатацію” вказують дату зарахування об'єкту на баланс пібприємства.Значення цього реквізиту довідника може бути заповнено при проведенні документу “Введення в експлуатацію”.
Для кожного об'єкту необоротний актив, крім “Інших необоротних активів” необхідно задати метод нарахування амортизації (зносу) в бухгалтерському обліку.
Параметри нарахування амортизації (зносу) необоротніх активів в бухгалтерському обліку і податковому також задають в заставці (закладці) “Додатково”.
Метод нарахування амортизації здійснюється відповідно П(С)БО №7 “Основні засоби” та обліковій політиці підприємства з цих питань і може бути таким:
прямолінійним;
зменшення залишкової вартості;
прискореного зменшення облікової вартості;
кумулятивного;
виробничого.
Але, підприємство може користуватись і податковим методом нархування амортизації в бухгалтерському обліку.
Для визначення амортизаційної вартості об'єкту необхідно вказати ліквідаційну вартість об'єкту. Для об'єктів першої групи ліквідаційна вартість приймається в розмірі 100 кратної вартості неоподаткованого мінімуму заробітної плати. А для груп другої та третьої ліквідвційна вартість приймається за нуль (це відповідно до Закоун “Про оподаткування прибутку підриємст...”). Потім залежно від вибраного методу нархування амортизації, вводяться додаткові парметри, що необхідні до нарахування амортизації.
Так при прямолінійному та комулятивному методах необхідно вказати термін корисного використання (в місцях). Ця ж величина повинна бути визначена для методів зменшення залишкової вартості та прискореного зменшення залишкової вартості. Річна норма амортизації при цих методах буде визначена при першому нарахуванні амортизації по таким і записана в реквізити “Річна форма амортизації”. При цьому треба мати на увазі, що ця величина недоступна для редагування. Якщо буде вибрано виробничій метод нарахування амортизації,то необхідно заповнити два реквізити:
В реквізиті “Розрахунковий обсяг виробництва” вказуємо загальний обсяг продукції, що може бути виконаний (випущений) при використанні цього об'єкту. Фактичний щомісячний обсяг виробничої продукції вказується в реквізиті “Обсяг виробництва поточного місяця”.
Кроки для заповнення довідників з обліку основних засобів:
– Головне меню
– Довідник
– Основні засоби
– Відкривається вікно “Необоротні активи”.1 група
– Розкриваємо папку першої групи, двічи клацнувши мишкою.
– Робимо вибір фірми
– Піктограма “Нова строчка”
Відкривається закладка, заповнюємо “Основну” її частину потім переходимо в “Додаткову” і заповнюємю дані потрібні для нарахування амортизації.
Це і є процес заповнення довідника “Основні засоби” та інвентарної картки об'єкту.
Таким чином заповнюються всі об'єкти першої групи. Потім переходимо до другої групи і так далі.
Створено довідники з обліку основних засобів, введені початкові залишки об'єктів що підлягають обліку. Можно виконувати поточну обробку інформації з руху необоротних активів. А це можуть бути такі операції:
надходження об'єкту та операції з монтажем;
ввод об'єкта в експлуатацію;
вибуття об'єктів з різних причин (продажу, ліквідації внаслідок зносу і т.д.);
нарахування амортизації основних засобів в бухгалтерському обліку – щомісячно, в податковому обліку – щоквартально.
Для того щоб ввести документ з надходження (купівлі) основних засобів необхідно зробити такі кроки:
Головне меню
Документи
Необоротні активи
Надходження (Поступление)
При цьому відкривається вікно “Приход необоротних ативів”
Вибираємо фірму
Заповнюємо решту реквізитів відповідно до документу. Через кнопку “Печать” можно переглянути документ та роздрукувати його через принтер, при необхідності.
О'кей
Появиться запис “Провести документ ?” відповідаємо:
Да
Надходження об'єктів внаслідок оренди може потребувати додаткових витрат з доставки, монтажу і т. д. Тому всі витрати в т. ч. і вартість об'єкту збираємо на рахунку №15 “Капітальні інвестиції”.
Після цього необхідно виконати операції з вводу об'єкта в експлуатацію. Для цього виконуємо таку роботу:
Головне меню
Документ
Введення в експлуатацію при цьому відкривається вікно (документ “Ввод в експлуатацію”)
Вводемо фірму переходимо на реквізит “Міста збереження”: “Основний склад”.
Активізуємо магазин №1, робимо вибір
Enter: Відкривається закладка “Капітальні інвестиції”
Активізуємо “Придбання основних засобів”, рахунок 152
Робимо вибір
Enter- переходимо в колонку “Необоротні активи”, активізуемо “Друга група”.
Розкриваємо папку групи клацнувши двічі мишкою.
Вибираємо піктограму “Новий” відкривається закладка “Необоротні активи”, друга група “Новий” становимо дату, відповідно до документу.
Заповнюємо довідник (закладка):
Основні дані (Основные)
Додаткові дані (Дополнительные)
О'кей-запит “Зберегти елемент?”
Да – об'єкт буде записаний в довіднику, в папці другої групи
Робимо вибір, об'єкт переносимо у вікно “Ввод в експлуатацію”
О'кей - запит “Провести документ?”
Да.
Щомісячно проводимо нарахування зносу (амортизації) основних засобів в бухгалтерському обліку та щоквартально виконуємо цю операцію в податковому обліку.
Для нарахування амортизації необхідно виконати таку роботу (пройти такі кроки):
Головне меню
Документ
Необоротні активи
Нарахування зносу
При цьому відкриваємо вікно (документ) “Нарахування зносу ОЗ і НМА”
Робимо вибір фірми
Редагуємо дату
Встановлюємо коефіцієнт пониження
Клацаємо мишкою по кнопкі “Заповнити” (Заполнить).
Амортизацію нараховано.
Внаслідок обробки інформації з обліку основних засобів одержимо та вихідну інформацію:
Оборотно-сальдову відомість по рахунку;
Аналіз рахунку;
Журнал ордер по рахунку;
Листок головної книги по рахунку;
Анліз рахунку по датам;
Анліз рахунку по субконто;
Карточку рахунку:
Анліз субконто;
Карточку субконто; Журнал-ордер по субконто.
Висновки та пропозиції
Основні засоби праці - це матеріально-речові цінності, які використовуються (у виробництві або у невиробничій сфері) як засоби праці протягом тривалого часу і в мірі зносу, частинами переносять свою вартість на вартість вироблюваних товарів, послуг, виконуваних робіт.
За визначенням, даним у П(С)БО 14, оренда — це угода, за якою орендар набуває права користування необоротним активом за плату протягом погодженого з орендодавцем строку.
П(С)БО 14 розрізняє фінансовий і оперативний лізинг (оренду) так:
Фінансова оренда — оренда, що передбачає передачу орендарю всіх ризиків та вигод, пов'язаних з правом користування та володіння активом.
Оперативний лізинг (оренда) — господарська операція фізичної чи юридичної особи, що передбачає передачу орендарю права користування основними фондами на строк, що не перевищує строку їх повної амортизації, з обов'язковим поверненням таких основних фондів їх власнику після закінчення строку дії лізингової (орендної) угоди.
В ВАТ “Василівський сирзавод” в 2003 році було отримано в операційну оренду приміщення магазину в м. Суми.
За цей же період ВАТ “Василівський сирзавод” здав в операційну оренду верстат приватні фірмі та взяв в фінансову оренду автомобіль вартістю 28 тис. грн. і передав у фінансову оренду одному з приватних підприємств приміщення стаціонарної підстанції вартістю 50 тис. грн.
Взаємовідносини орендаря з орендодавцем регулюються договором оренди.
На кожен прийнятий об΄єкт ОЗ комісією в експлуатаційному призначенні наказом керівника ВАТ “Василівський сирзавод” складається акт приймання-передачі, кожному об’єкту ОЗ присвоюється інвентарний номер, на кожен об’єкт відкривається інвентарна картка, яка є реєстром аналітичного обліку.
Було визначено, що останнім часом облік орендних операцій стає більш складним і це пояснюється, насамперед, змінами в правово-економічних відносинах підприємств, виникнення нових форм взаємовідносин між партнерами та створенням нових видів оренди, відсутністю наявних грошових коштів для розрахунків, а також накопичення даних відповідно до потреб податкової звітності.
Таким чином, метою написання курсової роботи стало висвітлення організації обліку надходження орендованих основних засобів, їх наявності та вибуття, а також пошук шляхів вдосконалення обліку орендних операцій.
Для досягнення вказаної мети були виконані слідуючі завдання:
визначена економічна сутність оренди основних засобів, характеристику, класифікацію та оцінку оренди;
розкрито порядок організації обліку орендних операцій на діючому підприємстві.
Список використаної літератури
1. Закон України “Про податок на додану вартість” від 03.04.97 р. №168/97-ВР (зі змінами та доповненнями).
2. Закон України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” №996-XIV від 16.07.99 р. (зі змінами та доповненнями).
3. Постанова Кабінету Міністрів України “Про затвердження Програми реформування системи бухгалтерського обліку із застосуванням міжнародних стандартів” від 28 жовтня 2008 р. №1706
4. Наказ Міністерства Фінансів України “Про затвердження Інструкції по використанню плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань та господарських операцій підприємств і організацій” від 30.11.99 р. №291.
5. Наказ Наказ Міністерства Фінансів України “Про затвердження П(С) БО 15 ”Доходи ” від 29.11.99 №290
6. Наказ Міністерства Фінансів України “Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 “Витрати” від 31 грудня 2009 р. №318.
7. Наказ МФУ № 131 від 14.06.2000 р “Зміни і доповнення до положень (стандартів)бухгалтерського обліку”
8. Наказ Міністерства Фінансів України від 29.12.2000 № 356. “Про затвердження Методичних рекомендацій по застосуванню регістрів бухгалтерського обліку”
9. Наказ ДПАУ № 275 від 31.07.97 р. “Порядок ведення і складання податкового звіту про результати діяльності виконавця довгострокових договорів”.
10. Голов С.Ф. Бухгалтерський облік і фінансова звітність в Україні: Навчально – практичний посібник.– Дніпропетровськ,: ТОВ “Баланс –клуб “, 2000. – 768с.
11. Байдаков В.Л., Нуралієв С.Г. " 1С- Бухгалтерія: методика використання " Москва, 2005.
12. Бутинець Ф.Ф. “Бухгалтерський фінансовий облік” Житомир, ПП “Рута”, 2001р.
13. Бутинець Ф.Ф.. Організація бухгалтерського обліку. Навчальний посібник. Житомир, ПП “Рута”2001.
14. Верига Ю., Гусакова О., Ополонський І., Руденко Л. "Автоматизація бухгалтерського обліку в споживчій кооперації'', Київ, Основи, 2006.
15. Кайдаш С.І., Жигалов О. В., Руденко Л.В. "Бухгалтерський облік в автоматизованій системі управління", Київ, 2003.
16. Кужельний М.В., Лінник В.Г. Теорія бухгалтерського обліку: Підручник. - К.: КНЕЦ, 2001. – 334 с.,іл..
17. Сопко В.В. Бухгалтерський облік: Навчальний посібник.- 3-тє вид., перероблене і доповнене. – К.: КНЕУ, 2000. – 578 с.
18. Чабанова Н.В., Котенко Л.Н. Бухгалтерський: Навчальний посібник.- 4-те вид. перероблене і доповнене.- Харків.:”Олант” “Друк”,2008. – 454 с.
19. Науково-практичний журнал “Бухгалтерський облік і аудит” № 4, 2002р. (ст. 43), № 2, 2000р. (ст. 72-73)
20. Все про бухгалтерський облік – журнал № 50, 30 травня 2001р. (ст. 5)
содержание ..
209
210
211 ..
|
|