| Дніпропетровський регіональний інститут державного управління
Висновки до розділу 1
| Етап розвитку
|
Назва
|
Зміст
|
| 1860 – 1920 рр.
|
Виробнича концепція
|
в ринкових умовах визначальним фактором орієнтації підприємства є виробництво це виходить з того, що споживачі віддають перевагу дешевим і доступним для придбання товарам. Висока ефективність виробництва дає змогу підтримувати низькі витрати і таким чином забезпечувати низькі ціни.
|
| 1920 – 1930 рр.
|
Товарна концепція
|
на пріоритетне місце ставить товар і виходить з того, що споживачі віддають перевагу товару з найкращіми властивостями. Діяльність підприємства спрямована на постійне вдосконалення товарів.
|
| 1930 – 1950 рр.
|
Збутова концепція
|
яка виходить з того, що споживач не купуватиме товар підприємства у достатній кількості, якщо воно не докладатиме значних зусиль щодо просування товару та його збуту. На ринку спостерігається загострення конкурентної боротьби між виробниками товарів.
|
| 1950 – 1960 рр.
|
Ринкова концепція
|
За орієнтири фірми обираються потреби споживачів, які слід задовольнити краще або ефективніше, ніж це роблять конкуренти. Спостерігається виробництво товарів, які користуються активним попитом у споживачів за рахунок високої якості та найвищого класу і як наслідок - великий обсяг продаж. Формувався ринок покупця
|
| 1960 - 1970 рр.
|
Розширена концепція маркетингу
|
яка полягала в тому, що маркетинг може бути застосований не тільки по відношенню до товарів і послуг, але також до організацій, особистостей, територій.
|
| 1970 - 1980 рр.
|
Концепція стратегічного маркетингу
|
етап маркетингового управління процесами виробництва і продажу товарів. Характерними рисами є перехід до перспективних планів діяльності підприємства на ринку; системність і цілеспрямованість в дослідженні ринку і його складових елементів; використання різноманітних методів формування і планування попиту; розширення збутової діяльності; розвиток індивідуального маркетингу; зменшення життєвого циклу товарів; орієнтація на ринкову новизну товару; аналіз груп споживачів і т. д
|
| 1970 - 1980 рр.
|
Концепція макро-маркетингу
|
як відповідь на зростання ролі соціальних проблем і розгортання рухів захисту прав споживачів та навколишнього середовища.
|
| 1980 - 1990 рр.
|
Концепція мега-маркетингу
|
звернена до проблеми наступу на ринки, захищені політикою протекціонізму і закриті для доступу
|
| 1980 - 1995 рр
|
Концепція соціально-етичного маркетингу
|
фірма має задовольнити потреби споживачів краще за конкурента з одночасним поліпшенням життєвого рівні усього суспільства.
|
| з 1995 р.
|
Концепція маркетингу стосунків
|
спрямованість маркетингової діяльності фірми на встановлення довгострокових конструктивних, привілейованих стосунків з потенційними клієнтами.
|
| Критерії порівняння
|
Бізнес-маркетинг
|
Муніципальний маркетинг
|
Результати порівняння
|
| Суб’єкт маркетингу
|
Вищий менеджмент фірми
|
Територіальна громада як суб’єкт–об’єкт муніципального маркетингу що діє через представницький орган місцевого самоврядування
|
Особливості суб’єкта муніципального маркетингу вимагають компромісних, зважених, обґрунтованих та взаємоузгоджених з громадою рішень.
|
| Об’єкт маркетингу
|
Потреби (індивідуальні та групові) споживачів певного сегменту ринку обраного фірмою
|
Колективні (спільні) потреби споживачів муніципального утворення на всіх існуючих ринках
|
Муніципальний маркетинг спрямований на вивчення всіх колективних (спільних)1
|
| Масштаб охоплення та можливості вибору ринку
|
Охоплює вирішення проблем функціонування та розвитку конкретного підприємства, забезпечення виробництва, того, що буде продано на самостійно обраних підприємством ринках.
|
Охоплює вирішення проблем цілісної території муніципального утворення, вимагає розгляду територіальної громади як єдиного цілісного ринку
|
Особливістю муніципального маркетингу є те що існує безальтернативність вибору території на якій має здійснюватися маркетингова діяльність
|
| Ключові стейкхолдери (stakeholders) маркетингу
|
Споживачі та конкуренти
|
-територіальна громада – як колективний споживач;
|
Регіональні та загальнодержавні органи влади, діють з урахуванням спеціалізації території в народногосподарському комплексі країни, що накладає додаткові обмеження на вибір пріоритетів, а також ускладнює вибір пріоритетних для вирішення проблем.
|
| Особливості використання маркетингової інформації
|
Маркетингова інформація генерується традиційними методами маркетингового дослідження і використовується менеджментом підприємства для прийняття рішень, що відповідають інтересам засновників
|
Потрібні спеціальні нетрадиційні методи формування маркетингової інформації, доведення конкурентних переваг території до суб’єкта маркетингу для створення стратегії узгоджених дій влади, бізнесу та громади.
|
У муніципальному маркетингу потрібна спеціальна підсистема оприлюднення маркетингової інформації через зв’язки з громадськістю
|
| Суб’єкти муніципального маркетингу
|
Інтереси суб’єктів системи муніципального маркетингу
|
Роль в системі муніципального маркетингу
|
| Головний суб’єкт-замовник - територіальна громада в ролі колективного споживача
|
Зацікавлена в створенні на території сприятливих умов для життєдіяльності громади. підвищення якості життя та соціальних гарантій
|
Згідно із законом «Про місцеве самоврядування в Україні» є реальним носієм влади і шляхом тайного голосування обирає представницькі органи місцевого самоврядування
|
| Головний суб’єкт-виконавець - органи місцевого самоврядування
|
Зацікавлені в задоволенні потреб територіальної громади шляхом підвищення ефективності використання ресурсів місцевого самоврядування, забезпеченні розвитку та самодостатності територіальної громади.
|
Здійснює владно управлінський вплив та регулювання життєдіяльності територіальної громади. Від імені громади розпоряджається ресурсами місцевого самоврядування
|
| Субсуб’єкти муніципального маркетингу
|
| Держава
|
Зацікавлена в розвитку самодостатніх територіальних громад з високими темпами економічного розвитку та соціальною захищеністю громадян
|
Здійснює законодавчо-нормативне регулювання та території держави
|
| Господарюючі суб’єкти (установи, підприємства, організації, підприємницькі структури)
|
Зацікавлені в збільшені прибутку завдяки підвищенню вартості бізнесу розміщеного на території муніципального утворення
|
Є вихідною господарською інфраструктурою території, створюють підприємницьку активність та інвестиційну привабливість
|
| Інститути ринкової інфраструктури (банки, страхові компанії, інвестиційні фонди тощо)
|
Зацікавлені в отримані прибутку шляхом збільшення обсягу кредитів та залучених ресурсів, прискорення їх обороту завдяки їх розміщенню на території муніципального утворення.
|
Обслуговують фінансово-кредитні процеси, акумулюють фінансові ресурси, є реальними інвесторами
|
| Громадські та соціальні організації
|
Зацікавлені в розвитку соціальної інфраструктури та збільшенні фінансування
|
|
| Інформаційні агентства та інші недержавні громадські організації
|
Зацікавлені в збільшенні замовлень та відповідного фінансування
|
Здійснюють окремі функції щодо інформаційної підтримки управлінських рішень органів місцевого самоврядування та виконання окремих функцій в системі муніципального маркетингу
|
| Інвестори
|
Зацікавлені в отримані прибутку від використання ресурсного потенціалу території (виробничих, трудових, матеріальних ресурсів)
|
Вкладають в розвиток території фінансові ресурси
|
| Туристи
|
Зацікавлені в задоволенні особистих потреб щодо відпочинку, отримання користі від споживання ресурсів територіального утворення
|
Витрачають кошти, сприяють збільшенню зайнятості в сфері обслуговування, є розповсюджувачами суб’єктивного іміджу території
|
| Інструменти комплексу маркетингу
|
Маркетинг території
|
Маркетинг послуг
|
| Товар
|
Територія муніципального утворення та її природно-ресурсний та господарський потенціал
|
Публічна послуга органу місцевого самоврядування щодо використання території з метою задоволення сукупності потреб територіальної громади
|
| Ціна
|
Співвідношення умов господарювання та соціально-економічного ефекту від даної діяльності.
|
Ступінь задоволення колективних потреб територіальної громади, імідж, авторитет та загальна довіра до органів місцевого самоврядування з її боку.
|
| Розподіл
|
Географічне розташування території або окремої її ділянки
|
|
| Просування
|
Засобами маркетингових комунікацій
|
Зворотній зв'язок з громадою при впроваджені управлінських рішень
|
| Люди
|
Забезпеченість території трудовими ресурсами відповідної кількості та якості
|
Забезпеченість органу місцевого самоврядування фахівцями з маркетингу відповідної кваліфікації.
|
| |
Інфраструктура
|
| Економічна
|
Соціальна
|
Ринкова
|
| Монопольна діяльність влади
|
Виробництво та розподіл вторинної енергії: електричної і теплової (атомні, гідравлічні, теплові й інші електростанції, лінії електропередач теплопроводи і т. п.);
|
Державне управління
|
Емісійна система
|
| Регуляторна діяльність влади
|
Охорона навколишнього середовища
|
Благоустрою та утримання території
|
Система регулювання зайнятості населення;
|
| Партнерські відносини
|
Міське комунальне господарство (збір і переробка відходів, екологічна реабілітація територій і т. п.).
|
Житлово-комунальне господарство
|
Професійні спілки працюючих за наймом;
|
| Ринкове регулювання
|
Транспорт;
|
Роздрібна торгівля і громадське харчування
|
Фінансово-кредитна система;
|
| Інструмент
|
Сутність
|
Види
|
| Реклама
|
будь-яка платна форма не персонального представлення і просування території через засоби масової інформації, а також з використанням прямого маркетингу.
|
Друкована реклама, реклама у пресі, реклама на радіо, реклама на телебаченні, кіно- та відео реклам, виставки та ярмарки, рекламні сувеніри, пряма поштова реклама, зовнішня реклама. реклама в Інтернеті.
|
| Стимулювання збуту
|
форма просування території як товару шляхом короткострокового використання стимулів з метою заохочення споживачів до її використання
|
ярмарків, виставок, міжнародних фестивалів, інших культурних заходів
|
| Персональний продаж
|
Вид просування який передбачає особисті контакти представників території (в особі органів влади та інших зацікавлених осіб) із набувачами території з метою встановлення тривалих стосунків щодо використання території.
|
ділові візити бізнесменів, цілеспрямовані візити керівників адміністрацій, зустрічі з керівниками підприємств, організацій, інвесторами, що зацікавлені розмістити в регіоні свій бізнес
|
| Зв'язки з громадськістю
|
Діяльність. спрямована на формування і підтримку сприятливого іміджу території муніципального утворення через налагодження стосунків між органами місцевого самоврядування та територіальною громадою, ініціювання органами місцевого самоврядування поширення інформації про умови споживання території.
|
звернення різних установ та служб міста (ДПА, Державтоінспекції, МНС, Міноборони, політичних партій та діячів) до громадян, що сприяють формуванню позитивного ставлення населення.
|
| Імідж
|
Стратегічні напрями роботи над іміджем
|
| Позитивний імідж
|
Венеція, Сінгапур асоціюються в свідомості здебільшого, якщо не винятково, зі своїми перевагами - архітектурною екзотикою, фінансовим добробутом, високим культурним рівнем. Цей імідж потребує не змін, а посилення, підтвердження і поширення на можливо більшу кількість цільових груп споживачів
|
| Слабо виражений імідж
|
Територія може бути відносно невідомою для цільових груп бажаних споживачів, клієнтів. Основні причини - малі розміри, невідпропрацьованість конкурентних переваг, відсутність реклами, небажання привертати увагу приїжджих. У цьому випадку необхідно цілеспрямовано формувати інформаційні потоки. На наш погляд, такий тип іміджу притаманний більшості регіонів України
|
| Занадто традиційний імідж.
|
Великобританія, наприклад, із приходом лейбористів почала активно просувати ідею оновлення іміджу, щоб представити країну динамічною, сучасною та привабити значущі для неї цільові групи.
|
| Суперечливий імідж
|
Багато столичних міст мають масу переваг, але одночасно асоціюються зі смогом, брудною водою, надто інтенсивним рухом, осередком злочинності. Центри розваг нерідко мають репутацію наркотичних центрів. Завдання території - виправити імідж
|
| Змішаний імідж.
|
Дуже часто в іміджі території межують «плюси» і «мінуси» незалежні між собою. Так, Італія (як і багато інших країн) виглядає для відвідувачів досить привабливо, але лише доти, доки турист не стикнеться страйком авіаційних, залізничних або готельних службовців. Найбільї розповсюджений прийом імеджебудування в таких випадках підкреслені позитивних рис і замовчування негативних.
|
| Негативний імідж.
|
Детройт - визнана столиця брутального криміналу Америки, Колумбія - осередок наркоманії, Ліван - центр цивільної і військової протидій, Бангладеш - апофеоз бідності. Необхідно не тільки створювати новий образ, але й активно руйнувати старий
|
| Надмірно привабливий імідж.
|
Ряд територій (Фінляндія та ін.) уже відчули необхідність регулювання потоків відвідувачів і нових резидентів у бік зменшення їхньої кількості. Так, Каліфорнія усвідомлено відмовилася від модернізації і розширення можливостей забезпечення водою і колекторами, щоб уникнути нового будівництва. Ще один «безвідмовний» прийом - підвищення податкових ставок та тарифів
|
| Зовсім погано
|
Погано
|
Трошки краще
|
Трошки гірше
|
Середнє
|
Трошки краще
|
Не дуже добре
|
Добре
|
Більш ніж добре
|
| 1
|
2
|
3
|
4
|
5
|
6
|
7
|
8
|
9
|
| Необхідно розробити
|
Необхідно удосконалити
|
Необхідно закріпити
|
| № з/п
|
Компоненти оцінки
|
Бальна оцінка
|
| «3»
|
«6»
|
«9»
|
| 1
|
Лояльність
|
Зовсім не довіряю, уникаю
|
Маю байдуже ставлення
|
Благонадійний, довіряю, надаю перевагу
|
| |
Обізнаність
|
Не знаю або маю загальну уяву про місто, але не хочу знати більше чи відвідати
|
Маю лише загальну уяву, при нагоді відвідав би.
|
Був, добре обізнаний, можу розповісти, із задоволенням відвідав би ще.
|
| 3.
|
Якість
|
Низька якість міського середовища, занепад, бідність, нерозвиненість інфраструктури тощо
|
Місто нічим не відрізняється, має задовільний стан міського середовища та широке коло невирішених проблем
|
Яскраве місто з високою якістю міського середовища, розвинутою інфраструктурою та діловою активністю
|
| 4
|
Асоціації
|
Викликає негативні асоціації та відчуття
|
Не можу провести певних асоціацій у зв’язку з необізнаністю або нейтральним ставленням
|
Стійкі позитивні враження та асоціації
|
| Критерій розподілу
|
Показник діяльності
|
Відповідна бальна оцінка
|
| «3»
|
«6»
|
«9»
|
| Використання природно-ресурсного та інфраструктурного потенціалу території
|
Приріст (+/-) інвестицій в розвиток інфраструктури
|
< 0
|
0
|
> 0
|
| Приріст (+/-) інвестицій у охорону та відновлення навколишнього середовища
|
< 0
|
0
|
> 0
|
| Використання трудового потенціалу території
|
Сальдо міграції трудових ресурсів
|
< 0
|
0
|
> 0
|
| Природний приріст населення
|
< 0
|
0
|
> 0
|
| Використання фінансового потенціалу території
|
Приріст (+/-) внутрішніх та зовнішніх інвестицій
|
< 0
|
0
|
> 0
|
| Приріст (+/-) надходжень до місцевих бюджетів
|
< 0
|
0
|
> 0
|
| Використання підприємницького потенціалу території
|
Приріст (+/-) кількості новоутворених підприємств
|
< 0
|
0
|
> 0
|
| Приріст (+/-) прибуткових підприємств на території МУТ
|
< 0
|
0
|
> 0
|
| Використання інформаційного потенціалу території
|
Приріст (+/-) кількість та періодичність публікацій про місто в ЗМІ
|
< 0
|
0
|
> 0
|
| Приріст (+/-) якості інформаційного сайту в мережі Інтернет
|
< 0
|
0
|
> 0
|
| Приріст (+/-) кількості проведених семінарів по тематиці міста та організованих виставок
|
< 0
|
0
|
> 0
|
| Приріст (+/-) кількості зустрічей з представниками бізнесу
|
< 0
|
0
|
> 0
|
| Приріст (+/-) роз’яснювальної роботи та зв’язків з громадою
|
< 0
|
0
|
> 0
|
Додаток А
Таблиця
Таблиця дефініцій терміну
Характеристика методологічних підходів до трактування терміну
| Автор
|
Визначення
|
| Регіональний маркетинг
|
| Старостіна А.О., Мартов С.Є. [Старостіна, Мартов.]
|
Пропонує розділити поняття:
Маркетинг у регіоні - це комплекс заходів стандартного маркетингу щодо конкретних товарів і послуг в межах певного регіону, котрий характеризується специфічними особливостями маркетингового середовища.
Регіональний маркетинг - інтегральна діяльність у регіоні та за його межами щодо зосереджених у ньому ресурсів і можливостей їх реалізації та відтворення
|
| Старостіна А.О., Мартов С.Є. [Старостіна, Мартов.]
|
Регіональний маркетинг - це теорія і практика прийняття управлінських рішень стосовно формування ринково-продуктивної стратегії регіону на основі дослідження факторів маркетингового середовища з метою реалізації економічних інтересів території та її споживачів.
|
| Лаврова А. Сурніна В [за цит. Старостіна, Мартов.]
|
Регіональний маркетинг - система економічних відносин узгодження економічних інтересів і цілей мезорівня з макро- і мікрорівнями, адаптації регіональної структури відтворення до зовнішнього та внутрішнього ринків на основі постійного моніторингу (аналіз, оцінка та прогноз) процесів, що відбуваються на них.
|
| Гапоненко А [за цит. Старостіна, Мартов.]
|
Регіональний маркетинг - система, що складається з маркетингу землі, житла, зон господарської забудови, інвестицій, туристичного маркетингу, та виділяє окремою його метою донесення до цільових споживачів інформації про регіон як місце для ведення бізнесу
|
| Гомільська В [В Гомільська]
|
Регіональний маркетинг — це спосіб мислення і дій, спрямованих на активну роботу в різних сегментах ринку регіону з метою залучення в регіон нових економічних агентів. Основне в регіональному маркетингу — цільова орієнтація і комплексність, злиття в єдиний процес усіх елементів підприємницької, господарської, виробничо-збутової діяльності та об'єднання їх у систему, діючу в інтересах регіону з синергічним ефектом, при багатократному посиленні результату внаслідок такої системності.
|
| Арженовський І [за цит. Старостіна, Мартов.]
|
Регіональний маркетинг - "передова ідея, філософія, що вимагає орієнтації на потреби цільових груп споживачів послуг території. Не один відділ адміністрації чи спеціальне підприємство, а всі, що відповідають за долю регіону, повинні орієнтуватися на потреби клієнтів і цільові групи, а також на створення кращих, у порівнянні з іншими територіями, конкурентних переваг на користь клієнтів"
|
| автори в роботі [5[Е.Вахромов]
|
розглядають регіональний маркетинг як систему заходів для залучення в регіон нових економічних агентів, а основною його задачею вважають виявлення місцевих переваг регіону, їхнє посилення і створення нових для залучення в регіон суб'єктів господарської діяльності, здатних підвищити потенціал і заможність регіону
|
| Муніципальний маркетинг
|
| Котлер Ф. [за цит. Старостіна, Мартов.]
|
Маркетинг місць - це діяльність, що здійснюється з метою створення, підтримки чи зміни відносин і/чи поведінки щодо конкурентних місць.
|
| Панкрухін А [за цит. Старостіна, Мартов.]
|
Маркетинг території - "діяльність, що здійснюється з метою створення, підтримки чи зміни відносин і/або поведінки суб'єктів ринку, соціальних спільнот щодо конкретних зосереджених там природних, матеріально-технічних, фінансових, трудових і, соціальних ресурсів, а також можливостей їхньої реалізації та відтворення"
|
| Вакуленко В [В.Вакуленко.]
|
Маркетинг міста являє собою процес створення методами ринкового регулювання сприятливого міського середовища для виробництва товарів і послуг та життєдіяльності населення на основі виявлення, створення і реалізації чинників екологічно та соціально орієнтованої місцевої політики розвитку і функціонування
|
| Вакуленко В [В.Вакуленко.]
|
Маркетинг міста у широкому розумінні цього поняття полягає у забезпеченні реалізації «міських товарів та послуг». Під ними розуміють конкретні умови середовища виробництва і життєдіяльності, які місто в особі місцевих органів влади пропонує своїм мешканцям і підприємцям - це і міське середовище в цілому, і його окремі елементи (земельні ділянки, нежитлові та житлові приміщення, послуги інфраструктурних об'єктів, комунальних установ тощо).
|
| Чебан О [Чебан О]
|
Міський маркетинг включає до себе розробку і реалізацію довготермінової концепції комплексного розвитку економіки і соціальної сфери міста, яка призначена для поступового усунення його негативних сторін і рішення соціально-економічних проблем, одночасно посилюючи його переваги над іншими містами регіону, які можуть стати конкурентами в залученні інвестицій
|
| Окландер М.А. [Окландер М]
|
Муніципальний маркетинг - використання інструментарію маркетингу з метою розвитку міста, підвищення конкурентоспроможності його інституційних одиниць і забезпечення добробуту населення.
|
| О. Чебан [О Чебан]
|
Муніципальний маркетинг - це процес управління муніципальним утворенням, який містить аналіз, планування, організацію та контроль задоволення потреб та нестатків як кожного окремого мешканця, так і всього муніципального утворення в цілому.
|
| [Г.Монастирський.]
|
Муніципальний маркетинг - комплексна система одержання інформації про стан певних підсистем муніципального утворення, забезпечення його просування в умовах жорсткої конкуренції на основі реалізації конкурентних переваг.
|
содержание ..
690
691
692 ..
|
|
|