Ресурсній потенціал підприємства та методи визначення його ефективності.

Ф№2, ряд.035

Ф_в =

Ф№1(ряд.031_п + ряд. 031_к )*0,5

1998 р. = 1374.6 / (9116.6 + 9110.8)*0.5 = 0.15

1999 р. = 1394.9 / (9110.8 + 8824.7)*0.5 = 0.155

2000 р. = 1672.3 / (8824.7 + 8826.9)*0.5 = 0.189

де п — на початок звітного періоду;

к — на кінець звітного періоду.

Аналіз рентабельності господарської діяльності ВАТ “Житомир- Авто”.

Абсолютна сума прибутку не характеризує рівень ефективності господарської
діяльності. Щоб зробити висновки про рівень ефективності господарювання,
отриманий прибуток необхідно порівняти з понесеними витратами.
Рентабельність — це відносний показник, тобто рівень прибутковості, що
вимірюється у відсотках.

Р=(П/В)*100%

де Р — рентабельність, %

П — прибуток,

В — витрати.

Показник рентабельності показує, скільки копійок прибутку одержує
підприємство при понесених витратах в його господарській діяльності у розмірі 1 грн.

Оцінку рентабельності господарської діяльності ВАТ “Житомир - Авто” доцільно
здійснювати за такими показниками:

1. Рентабельність використання активів визначають як частку від ділення балансового прибутку на суму середньорічної вартості власного капіталу.

Ф№ 2( ряд. 170 + ряд. 200)

Р_а = *100%

Ф№1(ряд.28 0п+ ряд. 280к)
*0,5

1998 р. = -114.5 / (6575.4 + 6500.5)*0.5 = -0.0175

1999 р. = -92.3 / (6500.5 + 6145.3)*0.5 = -0.0145

2000 р. = -29.4 / (6145.3 + 6138.1)*0.5 = -0.0047

2. Рентабельність власного капіталу визначають як частку від ділення прибутку на
суму середньорічної вартості власного капіталу.

Ф №2(ряд. 170+ ряд. 200)

Р_в.к. = *100%

Ф№1(ряд. 380_п + ряд. 380_к ) *0,5

1998 р. = -114.5 / (6281.4 +6146.1)*0.5 = -0.018

1999 р. = -92.3 / (6146.1 + 5715.7)*0.5 = -0.015

2000 р. = -29.4 / (5715.7 + 5716.2)*0.5 = -0.005

3. Рентабельність операційної діяльності визначають як частку від ділення прибутку
від операційної діяльності на повну собівартість проданих оборотних активів
підприємства.

Ф №2 ряд. 100

Р_о.д. = *100%

Ф №2 ряд. (040+ 070+ 080) + Ф№2 ряд. 090

1998 р. = -114.5 / (1278.7 + 246.7 + 150.8) + 35.7 = -0.066

1999 р. = -92.3 / (1333.9 + 213.2 +152.2) + 158.8 = -0.052

Провівши структурний аналіз витрат підприємства за даними балансів за 1998, 1999 та 2000 роки (див. таблицю 2.12) можна зазначити, що в загальній сумі затрат найбільшу питому вагу мають витрати на оплату працю: 1998 – 36.68%, 1999 – 35.96%, 2000 – 39.04%. Інші витрати мають практично однакову питому вагу, але як видно з таблиці 2.12 вага цих витрат також дещо змінюється з року в рік.

Прослідкувавши тенденцію в зміні матеріальних витрат: 1998 – 15.40%, 1999 – 21.36%, 2000 – 22.30% можна сказати, що питома вага матеріальних витрат збільшується ймовірніше всього за рахунок зростання ціни на сировину та матеріали, які використовуються в процесі надання ремонтних та інших послуг, а не в наслідок збільшення матеріалоємності наданих послуг.

Цікава тенденція спостерігається при структурному аналізі відрахувань на амортизацію. В розбивці по роках вони займають таку питому вагу в загальній сумі витрат: 1998 – 16.79%, 1999 – 19.77%, 2000 – 14.36%. Як видно сума амортизаційних відрахувань, по даних балансу за 1999 рік, збільшилась. Це пояснюється тим, що обладнання не відповідало сучасним вимогам, технічний стан його незадовільний, і у 2000 році керівництвом було прийнято рішення про його реалізацію і списання .

Виходячи з найбільшої питомої ваги можна зробити висновок, що на собівартість продукції найбільший вплив здійснили витрати на оплату працю.

При вивченні причин відхилень рівня матеріальних витрат від планового, попереднього періоду й інших баз порівняння ці причини умовно називають факторами цін, норм і заміни.

Під факторами цін мають на увазі не тільки зміну ціни на сировину і матеріали, але і зміну транспортно-заготівельних витрат.

Фактор норм відбиває не тільки зміну самих норм витрати, але і відхилення фактичних витрат на одиницю продукції (питомої ваги витрати) від норм.

Під фактором заміни розуміється, крім впливу повної заміни одних видів матеріальних цінностей іншими, зміна їхнього складового змісту.

Прийоми аналізу з виділенням цих груп факторів однакові по всіх статтях матеріальних витрат, тобто по сировині й основних матеріалах, паливу, покупним напівфабрикатам і комплектуючим виробам.

Фактор цін, тобто група факторів, що визначають заготівельну собівартість матеріалів складається з вартості самих матеріалів за цінами постачальників і транспортно-заготівельних витрат (ТЗВ).

Для визначення впливу зміни рівня ТЗВ (після їхнього коректування на зміну тарифів) на заготівельну собівартість матеріалів необхідно щоб були дані про процентне відношення їх до вартості заготовлених матеріалів і палива. Ці дані можна одержати з аналітичного обліку до рахунка "Матеріали".

На аналізованому підприємстві ТЗВ планувалися в розмірі 4% вартості матеріалів за цінами постачальників. У такий спосіб заготівельна собівартість матеріалів складала 104% вартості матеріалів за цінами постачальників. Фактичний середній рівень ТЗР досяг 5%. Перевитрата склала 1% (105% - 104%). Маючи фактичну заготівельну собівартість витрачених матеріалів, перевитрату по ТЗВ визначаємо в такий спосіб:

(105% - 104%) * Фактична собівартість матеріалів

105%

В розбивці по роках перевитрата складає: 1998 – 1.28 тис. грн., 1999 – 1.74 тис. грн., 2000 – 1.87 тис. грн. тобто вартість витрачених матеріалів виявилася на вказані суми більше через перевищення фактичного відсотка ТЗВ запланованої величини.

Заробітна плата складає один з найважливіших елементів затрат; питома вага її особливо велика в більшості галузей видобувної промисловості, а також у машинобудуванні. У собівартості продукції, як самостійна стаття, виділяється тільки зарплата виробничих робітників. Зарплата інших категорій промислово-виробничого персоналу включається до складу комплексних статей собівартості, а також транспортно - заготівельних витрат. Зарплата робітників, зайнятих у допоміжних виробництвах, входить у собівартість пари, води, електроенергії і впливає на собівартість товарної продукції через ті комплексні статті, на які віднесена витрата пари, води й енергії.

Від виконання плану виробництва залежать прямо чи побічно зарплата робітників-відрядників і премії, виплачувані з фонду заробітної плати (премії, виплачувані з фонду споживання, на фонд заробітної плати не впливають). Інші зарплати, що складаються фонду, залежать від чисельності працівників, тарифних ставок і посадових окладів, тобто на них впливають багато загальних факторів. Тому доцільно було б провести аналіз фонду зарплати як основного елемента витрат на виробництво.

Перед початком аналізу використання фонду зарплати важливо проаналізувати обґрунтованість його планової величини. Конкретна методика такого аналізу буде залежати від прийнятого на підприємстві способу планування фонду заробітної плати. Крім того, при плануванні фонду заробітної плати і контролю за його витратою обов'язково перевіряється дотримання запланованого співвідношення між темпами росту середнього заробітку (включаючи виплати з фонду споживання) і продуктивності праці.

Розрахунок зміни фонду зарплати (D Фз) під вплив зростання середньорічного виробітку і середньорічної зарплати одного працюючого чи робітника проводиться по формулі

∆Фз = Фзп * (З% - W%) / W%

де,

Фзп - плановий фонд зарплати, тис. грн.

З% і W% - темп росту відповідно середньорічної зарплати одного працюючого і середньорічної продуктивності праці в порівнянні з планом, %

Дані для розрахунку цієї формули наведені у таблиці 2.13

Плановий фонд заробітної плати на підприємстві складав на протязі трьох аналізуємих років 37.6 тис.грн.

Темп росту середньорічної продуктивності праці розраховується як різниця між плановим і звітним показником середньорічного виробітку на одного працюючого, а сам середньорічний виробіток розраховується як відношення собівартості наданих послуг до чисельності працюючих.

Темп росту середньорічної заробітної плати на одного працюючого являє собою різницю між плановими та звітними показниками середньорічної заробітної плати на одного працюючого.

Середньорічна заробітна плата на одного працюючого розраховується як відношення річного фонду заробітної плати до чисельності працюючих на підприємстві.

Підставивши у формулу дані таблиці 2.13 отримаємо суму економії фонду заробітної плати внаслідок зростання середньорічного виробітку: 1998 – 3.6 тис. грн., 1999 – 0.05 тис. грн., 2000 – 0.52 тис. грн.

∆Фз₁₉₉₈ = 37.6 * (102.8% - 113.7%) / 113.7% = -3.6

∆Фз₁₉₉₉ = 37.6 * (107.4% - 107.5%) / 107.5% = -0.05

∆Фз₂₀₀₀ = 37.6 * (101.4% - 102.8%) / 102.8% = -0.52

Знак „мінус” перед показником показує на економію фонду заробітної плати.

Важливу роль у прийнятті управлінських рішень має вірне визначення виробничої потужності підприємства та з’ясування при яких об’ємах продажу виробництво буде рентабельним, а при яких буде збитковим. З цією метою ми на прикладі ВАТ „Житомир – Авто” з’ясуємо який об’єм реалізації продукції буде беззбитковим.

Для розрахунку нам будуть необхідні дані наведені у таблиці 2.14

Розрахунки будемо вести згідно аналітичного способу.

Т = Н / (Дм/ВР) де,

Т – точка беззбиткового об’єму реалізації послуг,

Н – постійні витрати,

Дм – маржинальний прибуток.

ВР – виручка від реалізації

Дм = П + Н де,

П – прибуток

Дм₂₀₀₀ = 324.4 + 434.2 = 758.6

Дм₁₉₉₉ = 92.3 + 398.5 = 490.8

Дм₁₉₉₈ = 114.5 + 385.7 = 500.2

Т₂₀₀₀ = 434.2 / (756.6 / 2006.7) = 1173.5

Т₁₉₉₉ = 398.5 / (490.8 / 1673.9) = 1374.1

Т₁₉₉₈ = 385.7 / (500.2 / 1649.5) = 1285.6

За отриманими даними будуємо графіки (див. мал.2.1, 2.2, 2.3)

Як видно з малюнків найбільший „простір” прибутку ВАТ „Житомир – Авто” мало у 2000 році. Це зумовлюється тим, що у цей рік практично з однаковим рівнем витрат ( у порівнянні з минулими роками) одержало майже в двічі прибуток.

Також треба розрахувати „зону безпеки” підприємства за аналізує мий період:

ЗБ = (ВР – Т) / ВР

ЗБ₁₉₉₈ = (1649.5 – 1285.6) / 1649.5 = 0.22 або 22 %

ЗБ₁₉₉₉ = (1673.9 – 1374.1) / 1673.9 = 0.17 або 17%

ЗБ₂₀₀₀ = (2006.7 – 1173.5) / 2006.7 = 0.41 або 41%

З наведених даних видно, що „найнебезпечнішим” для підприємства був 1999 рік („зона безпеки” – 17%).

Висновок

Результати діяльності підприємства різноманітні і включають поряд з виробничими й економічними (фінансовими) підсумками досягнення в області технічного і соціального розвитку. Порівняння ресурсного потенціалу і результатів господарської діяльності дозволяє оцінити ефективність роботи підприємства.

В умовах ринкової економіки основною метою діяльності підприємства є досягнення максимального прибутку. Всі інші цілі підлеглі цій головній задачі, оскільки прибуток є основою і джерелом засобів для подальшого росту інших показників.

Оскільки економічний результат виробництва в загальному виді визначається різницею доходу від продажу продукції (робіт, послуг) і витрат ресурсів на їхнє виробництво і реалізацію, важко переоцінити важливість аналізу витрат ресурсів і управління ними на підприємстві.

Управління ресурсами - засіб досягнення підприємством високого економічного результату. Воно не зводиться тільки до зниження ресурсоємності , але поширюється на всі елементи управління.

В умовах, коли спад виробництва в Україні досяг критичної риси і поставив цілі галузі буквально на грань виживання, три чверті промислових підприємств не мають прибутку, цього основного джерела розвитку. Більшість керівників і фахівців усвідомили нарешті, що тільки грамотне відношення до ресурсів на всіх етапах виробничого процесу дозволить виправити положення. До цього рішення підштовхує і систематичний ріст цін і тарифів на усі види ресурсів. Практично на кожнім підприємстві маються резерви для зниження витрат до раціонального рівня, що дозволяє домогтися росту економічної ефективності діяльності, підвищення конкурентноздатності.

За останні роки вітчизняні наука і практика управління ресурсами просунулися вперед, використовуючи досягнення економічно розвитих країн з ринковою економікою і вже забувається досвід роботи передових підприємств у доперебудовний період.

Реорганізовані і знову створені фірми приділяють основну увагу бухгалтерському обліку і фінансовому аналізу. Це, безумовно, важливо, але явно недостатньо для ефективної роботи в ринковій економіці, альтернативи якої, на мою думку, немає.

Використана література

1. Задоя А.О., Ткаченко І.П. “Структура та функції сучасного фінансового ринку”// Фінанси України №5,1999.

2. Павлюк К.В. “ Фінансові ресурси держави. Монографія.”, - Київ: Ніос, 1998.

3. Паламарчук В.О. “Фінансові підвалини держави”// Фінанси України №2,1999

4. Економіка підприємства: Підручник / За редакцією проф. С.Ф.Покропивного.-К.: У "Хвиля-Прес", 1995.

5. Внутрішній економічний механізм підприємства: навч. посібник./ За редакцією М.Г.Грещака – К.:КНЕУ, 2001.

6. Руденко А. І. Стратегічне планування на підприємстві. КФ КІЕУ. Сімферополь, 1997.

7. Самоукин А.И. Потенциал нематериального производства - М.: Знание, 1991г.

8. Этимологический словарь русского языка. / Ред. Шаинского Н.М.. - М., 1994 г.

9. Словарь иностранных слов. / Ред. Васюкова. - М., 1972 г.

10. Словарь русского языка. / Ред. Ожегова С.И. - М., 1984г.

11. Большая Советская Энциклопедия. / Ред. Введенский Б.А. т.34

Баланс ВАТ „Житомир-Авто” за 1998 року

Таблиця 2.1

1. Виручка від продажу продукції, грн..	700 000	700 000
2 Змінні витрати на весь обсяг продукції, грн.	350 000	250 000
3. Постійні витрати, грн.	250 000	350 000

АКТИВ	Код	На початок року	На кінець року
1.Основні засоби та інші поза оборотні активи
Основні засоби:
залишкова вартість	010	5999	5855.7
знос	011	3117.6	3255.1
первісна вартість	012	9116.6	9110.8
Нематеріальні активи:
залишкова вартість	020
знос	021
первісна вартість	022
Незавершені капітальні вкладення	030	5.2	14.2
Устаткування	035
Довгострокові фінансові вкладення	040
Розрахунки з учасниками	050
Майно в оренді	055
Інші поза оборотні активи	060
Всього по розділу 1	070	6004.2	5869.9
2.Запаси і затрати
Виробничі запаси	080	46.5	45.9
Тварини на вирощуванні і відгодівлі	090
МШП:
залишкова вартість	100	11	16.6
знос	101	4.9	4.8
первісна вартість	102	15.9	21.4
Незавершене виробництво	110	11.4	8.9
Витрати майбутніх періодів	120	1.5	2.4
Готова продукція	130
Товари:
купівельна вартість	140	239.8	108.8
торгова націнка	141	150.5	159.4
продажна вартість	142	390.3	368.2
Витрати обігу на залишок товару	150	120	115
Всього по розділу 2	160	580.7	557
3.Грошові кошти, розрахунки та інші активи
Розрахунки з дебіторами:
- за товари, роботи і послуги, строк оплати по яких не настав	170

АКТИВ	Код	На початок року	На кінець року
- за товари, роботи і послуги, не сплачені в строк	180	23.2	90.7
- по векселях одержаних	190
- з бюджетом	200	68.5	29.1
- з персоналом за іншими операціями	210		8
- по авансах виданих	220	4.1	0.8
- з дочірніми підприємствами	230	1.4	1.4
- з іншими дебіторами	240	1.5	12.7
Короткострокові фінансові вкладення	250
Грошові кошти:
- каса	260	0.1	0.6
- розрахунковий рахунок	270	7.3	25.7
- валютний рахунок	280
- інші грошові кошти	290	4.4	8.8
Використання позикових коштів	300
Інші оборотні активи	310
Всього по розділу 3	320	110.5	188.6
БАЛАНС	350	6695.4	6615.5

Продовження Таблиці 2.1