Оподаткування в Україні навчальний посібник

Етапи

Характерні особливості

1

2

1 - й етап (епоха стародавнього світу)

На цьому етапі у Стародавньому Єгипті, Греції та Римській імперії першими об'єктами оподаткування були базові цінності: земля, худоба, раби. Здійснюється розвиток прямих податків, що справлялися з громадян, які одержували прибуток від майна. Важливим джерелом поповнення податкових надходжень стає одноразовий податок на завойовані землі та постійна данина з переможених земель. Так, у Стародавній Греції діяв оброк на комуни, а реформою Соломона - афінського політичного діяча (VII-VI ст. до н.е.) - було введено примітивні подушні податки. У Римській імперії у II ст. до н.е. одним із перших грошових податків був поголовний податок на всіх громадян - „трибут”. Із розвитком товарно-грошових відносин перевага почала надаватись грошовим внескам

II - й етап (V - XVII ст.)

Цей етап характеризується наявністю величезної кількості узаконених податків та широким спектром об’єктів оподаткування у країнах Європи: Англії, Франції та ін. Наприклад, упровадження „податку на повітря” - штраф за перевищення будинком установлених розмірів; „подимного податку” - податку на нерухомість (Англія); у Франції - „сервильних повинностей” -особистих повинностей залежних селян: „поголовного обкладання”, „шлюбного” податку, „посмертного” податку та інших натуральних і грошових податків, що призначались навіть самим сеньйорам. Окрім того, із розвитком поділу праці та самостійних держав, виникають господарські податки, тобто промислові податки на виробництво та на всі види діяльності, окрім сільськогосподарської (земельний податок справлявся окремо). У торговій діяльності поширювалися митні збори та інші непрямі податки

III - й етап (XVIII ст.)

Цей етап характеризується наявністю досить чіткої системи прямого і непрямого оподаткування та теоретичним обґрунтуванням їх ролі у країнах Європи. Серед прямих податків основна частина припадала на подушний та прибутковий податки, платниками яких були буржуазія й селянство, які віддавали державі 10 —15% усіх своїх доходів, а дворянство і духовенство від них звільнялися. Серед непрямих податків особливу роль відігравав акцизний збір, що стягувався безпосередньо біля міських воріт з усіх товарів, які ввозилися і вивозилися в розмірі від 5 до 25%, а в окремих випадках від оподаткування звільнялися товари, що йшли на експорт

1

2

IV - й етап (XIX ст.)

На цьому етапі здійснюється уніфікація системи оподаткування та її теоретичне обґрунтування (Англія, Франція, Прусія), яке супроводжується піднесенням виробництва й економіки. При цьому втрачається індивідуальність податкових систем у різних державах, вони стають подібними за своєю структурою. Основним об’єктом оподаткування був оборот цінностей від одного суб’єкта до іншого. А серед податків найбільш поширеними були особисті податки: податок на майно та спадщину, податки на операції та приріст капіталу у вигляді дивідендів за цінними паперами та вкладами, за зростання вартості активів

V - й етап (XX ст.)

На цьому етапі здійснюється реформування систем оподаткування, яке супроводжується структурними зрушеннями в економіці та посиленням тенденцій до її лібералізації у більшості країн світу (США, Великобританія, Німеччина, Франція, Японія, Швеція та ін.). Серед прямих податків домінують особисті прибуткові податки та соціальні податки, що носять цільовий характер (на медичне обслуговування і пенсійне забезпечення, будівництво доріг тощо), серед непрямих - ПДВ

VI - й етап (XXI ст.)

Цей етап характеризується процесами оптимізації систем оподаткування, створенням їх раціональних структур, наближенням до об'єктивних умов національних економік більшості зарубіжних країн світу. Суттєві надходження до бюджету здійснюються за рахунок особистого прибуткового податку та технічно відшліфованих податків на товари і послуги, а податок на прибуток корпорацій становить незначну частину в бюджетних доходах

Податки у Київській Русі (IX - XII cm.)

Доходи

державної

скарбниці

Характер і призначення

Данина -

воєнна

контрибуція

Сплачувалася слов'янськими племенами сильним і войовничим народам (на півдні - хазарам, на півночі - норманам). Відповідно до історичних умов вона виступала як воєнна контрибуція, прямий державний податок, натуральна рента. Уперше згадує данину в ХІ -ХІІ ст. монументальне літописне зведення „Повесть временньїх лет”, автором якого вважають ченця Києво-Печерського монастиря Нестора

Данина -

державний

податок

Державний податок, що стягувався у ІХ - X ст. новгородськими князями Олегом та Ігорем, виїжджаючи разом із дружиною (військом) на „полюддя” з окремих слов'янських земель

Данина -„дякло”

Стабільний державний податок, започаткувала в 947 р. княгиня Ольга, установивши постійні пункти - погости, де нагромаджувалась ця данина. Одиницею оподаткування були: „рало” (соха), „плуг”, „дім” (двір), „дворище”. Платили хутром, шкірами, худобою, збіжжям та грішми

Феодальна

рента

Сплачувалася на користь держави та феодала смердами, які офіційно були затверджені згідно з „Правдою Руською” Ярослава Мудрого - перший в історії України кодекс законів Давньоруської держави - сер. ХІ ст., нижчою, податною землеробською верствою населення. На державних землях, де не було різкої межі між державною і князівською власністю, рента і податок зливалися. На землях світських і духовних феодалів селяни відробляли ренту, сплачували податок державі й водночас відбували різні повинності. Відомі три форми ренти: відробіткова, натуральна, грошова

Торгівельні

мита

Грошові надходження за зважування і вимір - „вага”, „міра”; за провезення товарів через міські застави - „мит”; перевезення товарів через річку - „перевіз”; за право мати склади і проводити торжища -„гостинне”, „торгове”

Оброк

Обов'язкова повинність, що сплачувалася селянами натурою (медом, вівцями, льоном, хлібом, вівсом, житом і курми), а городянами -грішми

Інші

повинності

Обов'язкова повинність, яку відбувало населення: „повоз”, будівництво міст і укріплень тощо

Церковна

„десятина”

Стягнення коштів, тобто десятої частини прибутків населення, на будівництво церкви Богородиці та утримання храмів

Плата за судочинство та штрафи

Доходи, які одержували князі від суду „віри” - грошові штрафи за вбивство і „продажі” та штрафи за інші злочини

У 30 - 40 рр. XIII ст. у добу монголо-татарського панування українське населення феодальних князівств, окрім духовенства і церкви, платило

Ординські

повинності

на користь завойовників спеціальний прямий грошовий податок -„вихід” з осіб чоловічої статі та від голови худоби, тобто „поголовну подать”, „ям” - обов'язок доставляти підводи ординським чиновникам; „тамга”- утримання посла Орди з великою свитою, а також виконувало різні повинності. „Татарщину”, або данину, збирали спочатку ханські баскаки, а пізніше (до 60-х років XVI ст.) - українські князі.

Доходи

державної

скарбниці

Характер і призначення

„Серебщина”

Головний загальнодержавний щорічний податок, який сплачували селяни (на Київщині вона називалась „подимщиною”, Волині -„воловщиною”, Чернігівщині - „поголовщиною”)

Державні

повинності

Обов'язкова повинність, яку відбували селяни (будували і ремонтували замки, оборонні укріплення, мости, шляхи, косили сіно, давали підводи і стацію - харчі для великого князя при переїздах. Поступово стація стала постійним податком і збиралася грішми)

Десятина

Обов'язкова повинність, яку виконували селяни на користь церкви

Натуральна

данина

Сплачувалася окремим селянським господарством (дворищем) зерном, худобою, медом, хутром, воском тощо

Грошовий

поземельний

податок

Сплачувався дворищем за обробку та освоєння земельних ділянок

„Ординщина”

(„серебщина”)

Сплачувалася у грошовій формі дрібними землевласниками -боярами

Подимне

Загальнодержавний щорічний податок, який сплачували вільні сільські і міські жителі за користування землею у розмірі 2 гроші

Інші податки

Сплачувалися ремісниками, торговцями, видобувниками залізної руди, за користування рибними угіддями

Доходи

коронної

скарбниці

Характер і призначення

1

2

Панщина

Обов'язкова повинність, яку виконували селяни („холопи”) і частково міське населення, пани („шляхта”) звільнялися від податків

Данина

Сплачувалася селянами натурою: медом, хутром тощо

Чинш

Грошовий податок, що сплачувався сільським та міським населенням. Він називався: „серебщиною” („срібло”), „подимщиною”, дяклом, „воловщиною”, „ординщиною”, „житщиною”, „мезлевою”, „яловщиною”

„Ланове”

Земельний податок, одиницею оподаткування якого був лан або волока, з якого селяни сплачували 10-30 грошів та на який припадало понад 90% прямих податків

1

2

Міський

податок

Сплачувався міщанами, який спочатку був загальним майновим прибутковим податком, а потім - податком з нерухомого майна у місті. Стягувався у розмірі 4% від оціненої вартості майна

Надзвичайні

сеймові

податки

Сплачувалися міщанами для вирішення нагальних проблем, головним чином військових потреб

Податок

католицької

церкви

Податок, що сплачувався православними міщанами на утримання католицького духовенства

Податки, що сплачувалися з торгівлі та промислів: „чопове” і

Інші міські податки

„шеляжне” - від продажу алкогольних напоїв; „прасовка” - за торгівлю сіллю; „пасічний” - за бджільництво; „шос” - на будівництво доріг; „стація” - за постій та утримання війська; „складове” - від ваги, міри; на міську сторожу; на ремонт міських укріплень, шляхів, гребель, мостів; санітарне облаштування тощо

Колядницький

збір

Сплачувався православними міщанами за колядування під час різдвяних та пасхальних свят

Доходи

скарбу

Характер і призначення

Загальні

обов'язкові

податки

Оплата січової та паланкової адміністрації, церкви і школи, грошове й матеріальне забезпечення козацької служби

Кошові регалії

Доходи від експлуатації рибальських і мисливських угідь, земель (зимівників та хуторів)

Військова

здобич

Воєнні трофеї - добутий шаблею та веслом “козацький хліб”

Субсидія королівська, платня царська, платня гетьманська

Допомога грішми, хлібом, горілкою військовими припасами з боку Росії й Гетьманщини, 1648р. - Польщі

Мито

За перевіз товарів із сусідніх країн транзитом через запорізькі землі. З горілки бралося натурою

Господарська десятина та медове

Стягувалась у паланах від хуторів і млинів натурою, від промислів і пасік - грошима. За користування посполитими військовою землею - 10% урожаю

Торгове

Податок акцизного типу з крамарів на січовому ринку - 10% вартості товарів

Дохід від шинків

По 2,50 - 4,50 крб. на рік сплачували у скарб господарі, які тримали шинки (корчми) у Січі, паланках та зимівниках

1

2

Податок із сімейних

Особистий податок з одружених козаків („гніздюків”) у паланках

Подимне

Податок із хат по селах, населених поспільством, тобто не козаками, а підданими війська, які жили в паланках

Мостове

Плата з переправи на Дніпрі й польових річках у межах Запорізьких Вольностей

Орендна

плата

За крамниці й дуби (вантажні човни), що належали куреням

Руга,

роковщина

На утримання церкви й духівництва

Інші доходи

Безхазяйне, виморочне, конфісковане майно, викуп за полонених, судові штрафи тощо

Доходи

державної

скарбниці

Характер і призначення

1

2

Подвірний

податок

Прямий податок, що сплачувався населенням

Подушний

податок

Основний прямий податок, який було впроваджено замість подвірного податку. При цьому від податку звільнялись дворянство та духовенство

Поземельний

податок

Сплачувався селянами за обробку та освоєння земельних ділянок

Інші податки

Обов'язкові загальнодержавні податки, які сплачували різні верстви населення: посаджений, криголамний, водопийний, погрібний, трубний, із печей, мостів і переправ, причальний та відпливний із плавучих суден, із клеймування суконь, шапок та чобіт, із квасних напоїв, варіння пива, із воскобоєнь, зі шкіряного та миловарного промислів, із кузень, крамниць, корчми та пекарень, із майстрових та робітних людей, із запису клейма майстрових, із крамничних та „ходячих” продавців, із продажу свічок, кінських шкір тощо

Хомутний збір

Обов'язковий збір, який сплачували візники в розмірі десятої частини від плати за найм

Кінське мито

Сплачувалося власниками коней та візниками

Інші збори

Обов'язкові збори за надання та отримання певних послуг: млиновий збір”, „медовий” („бджолиний”) збір із власників пасік тощо

1

2

Податок на бороду

Обов'язковий щорічний податок, що сплачувався всіма чоловіками, які носили бороду, у розмірі від 30 руб. (прості городяни) до 100 руб. (царедворці). Лише священнослужителям та селянам, дозволялося носити бороду безкоштовно у своєму селі (під час в'їзду у місто вони сплачували по копійці з бороди)

Релігійні податки

Сплачувалися розкольниками у подвійному розмірі, а також за здійснення обрядів шлюбу, хрестин, поховання тощо

Канцелярські

збори

Сплачувалися населенням Київської губернії, яке займалося різними видами промислу і, відповідно, називалися: рибний збір, медовий збір, кінський збір, ясачний збір, млинський збір тощо

Мито та кріпосний збір

Стягувалися з купчих і заставних документів, дарчих і боргових зобов'язань, духовних заповітів, межових актів тощо

Гербовий збір

Сплачувався за використання „орлиного”, тобто з гербовими орлами, гербового паперу

Постійні податки

Ординарні податки, які були незмінними протягом тривалого періоду часу, серед них: „приказньїе” податки (загальнодержавні податки, що справлялися у прикази, а потім у колегії); „ямские и полоняничньїе” - стягувалися по 5 коп. з поміщицьких і дворових селян та по 10 коп. - із церковно - монастирських; „деньги Военного приказа на жалованье драгунам”, а також „Адмиралтейского приказа корабельньїе деньги”; податки на будівництво Санкт - Петербурга (30 коп. з кожного двору); податок „по однодворческому окладу” (1-3 руб. з кожного двору); регіональні, місцеві податки, які стягувалися на утримання гарнізонів, пошт, ямщиків, доріг тощо

Надзвичайні або екстраординарні податки

Ці податки поділялися на такі групи: збори провіанту і фуражу на потреби армії („санкт - петербургский”, „рижский”, „померанский”, „киевский”, „азовский” тощо; збори на поставки рекрутів та коней; податок на будівництво Кронштадта та утримання майстрових на будівництві

Єдиний податок

Подушний податок, однаковий для основних категорій платників, упроваджений податковою реформою 1724 р.

Доходи

державної

скарбниці

Характер і призначення

1

2

Подушний

податок

Основний податок, що стягувався з селян та міщан

Гільдійський збір

Сплачувався купецтвом залежно від їх майнового стану

1

2

Непрямі податки

„Питейні” податки (збори від винних промислів), соляних промислів; із продажу окремих товарів (вина, тютюну, цукру); митні збори (за ввіз, вивіз та провезення товарів) тощо

Міські податки

Стягувалися з власників різних промислів, оброчних селян, козаків

Прибутковий прогресивний податок

Прямий податок, що сплачувався поміщиками

Майновий податок

Податок із поміщицьких маєтків на нерухоме майно в містах

Гербовий збір та інші збори

Стягувалися за використання гербового паперу, за проїзд із 23 доріг, із пасажирів залізничних шляхів, пароплавств, вантажних перевезень тощо

Збори цільового призначення

Стягувалися на будівництво основних магістральних шляхів та облаштування водних сполучень для скорішої сплати державних боргів

Поземельний

податок

Єдиний державний податок, який сплачували зі своїх земель поміщики-дворяни (1875р.), а з 1887р. - селяни

Рентний податок

Сплачувався у розмірі 5% від доходів із грошового капіталу та цінних паперів (1885р.)

Промисловий

податок

Стягувався за чотирма класами місцевості й розрядами підприємств, а потім було запроваджено додатковий податок із промислового капіталу і відсотковий збір із прибутків акціонерних та інших підприємств (0,15% від суми основних фондів)

Інші промислові податки та збори

Прямий податок з прибутку акціонерних підприємств у розмірі 3% та 5%; розкладковий збір із гільдійських та негільдійських підприємств; збір із доходів від грошових капіталів

Таблиця 1.8

1

2

1917 - 1919 рр.

Прибутковий

податок

Прямий прогресивний податок, що стягувався з доходів українського населення (робітників, службовців, чиновників)

Акцизний збір

Непрямий податок, що стягувався з виробництва та продажу окремих товарів (вина, пива (у розмірі від 4 до 20 крб. із пуда солоду), коньяку, тютюну, цукру, чаю, сірників, продуктів нафтопереробки тощо)

Контрибуція

Примусовий збір, що стягувався з українського населення та місцевої буржуазії більшовиками Росії на її користь (1918р.)

Реквізиція

Примусове вилучення майна української держави у власність Росії (1918р.)

Поземельний

податок

Сплачувався українськими селянами за обробку та освоєння земельних ділянок

1

2

Промисловий

податок

Основний прямий податок з прибутку акціонерних і торговельних підприємств

Податок на прибуток

Прямий податок з приросту прибутку промислових підприємств

Майновий податок

Податок на нерухоме майно в містах

Гербовий збір

Стягувався за використання гербового паперу

Митні збори

Непрямий податок, що сплачувався імпортерами та експортерами товарів

Місцеві податки та збори

Стягувалися у формі контрибуцій із місцевої буржуазії та націоналізованих фабрик і заводів, а також у формі зборів за вивіз виробів із фабрик на залізницю та із залізниці на фабрику тощо

Збір з обороту

Стягувався з обороту торговельних підприємств, що забезпечували населення предметами особистого користування та домашнього вжитку, а також одноразовий збір із приватних торговельно-промислових підприємств до фонду забезпечення сімей червоноармійців у розмірі місячного заробітку працівників цих підприємств

Податок з публічних видовищ і розваг

Прямий податок, що мав цільове призначення та спрямовувався на соціальні потреби. Сплачувався у розмірі від 5 коп. (із квитка за ціною нижчою за 50 коп.) до 33 коп. (із квитка за ціною вищою за 10 руб.)

Інші місцеві збори

Збір до фонду дитячого харчування в містах. Він стягувався у таких розмірах: з осіб найманої праці - половина денного заробітку; з осіб, які не перебувають на службі, але мають інші джерела прибутку, - сума дводенної квартирної плати; із приватних торговельних підприємств, театрів, кінематографів -50% валового денного виторгу

Надзвичайний революційний податок

Одноразовий податок, що стягувався з заможних груп міського та сільського населення (1918р.)

1920 - 1929 рр.

Акцизний збір

Сплачувався з виробництва та продажу окремих товарів (вина, пива, спирту, горілки, коньяку, тютюну, солі, цукру, меду, чаю, кави, сірників, продуктів нафтопереробки, текстильних виробів, гумових калош тощо)

Митні збори

Стягувалися за здійснення зовнішньоторговельних операцій відповідно до митного статуту СРСР

Гербовий збір

Стягувався за використання гербового паперу відповідно до нового статуту про державний гербовий збір, доповнювався канцелярським збором

Промисловий

податок

Прямий податок з населення, яке не займалося сільського-подарським виробництвом. Від нього звільнялися кооперативні і громадські підприємства і приватні промисли, на яких не застосовувалася наймана праця. Потім цей податок поширювався на всі підприємства, у тому числі й на державні та кооперативні. Він складався з двох зборів: патентного (основного) і порівняльного

Прибутково -майновий податок

Стягувався за прогресивними ставками з сукупного прибутку приватних осіб, які проживали в містах

1

2

Податок із майна

Стягувався за прогресивними ставками (від 0,33% до 1,5% вартості майна) із предметів домашнього побуту

Одноразовий

загальногрома

дянський

податок

Державний податок, який упроваджено для надання допомоги тим, хто голодує, для боротьби з епідеміями і покращення життя дітей, які перебувають на державному утриманні, а потім і для надання допомоги сільському господарству. Сплачувався за твердими ставками працездатним населенням

Продподаток

Упроваджений у період НЕПу, стягувався в натуральній формі 18 видами сільгосппродукції за довільним календарем

Єдиний податок

Сільськогосподарський податок, що поєднував: загальний натуральний податок, трудгужподаток, подвірногрошовий, загальногромадянський та деякі місцеві податки. А з 1930 р. ним обкладалися і куркульські господарства в індивідуальному порядку

Інші податки

Цільовий квартирний податок (для будівництва житла робітникам); військовий податок із громадян, які зараховувалися до тилового ополчення 1930 - 1945 рр.

Податок з обороту

Непрямий універсальний акциз, що включався в кінцеву роздрібну ціну товарів та сплачувався споживачем цих товарів

Відрахування від чистого прибутку

Прямий податок на чисті прибутки державних підприємств у розмірі від 10% до 90% прибутку включався до плану підприємства як обов'язковий до виконання показник

Прибутковий

податок

Стягувався за прогресивними ставками з населення, а потім його було впроваджено і для колгоспників

Інші збори

Сплачувалися населенням на потреби житлового та культурно-побутового будівництва, що становили 7% від заробітної плати

„Дань” або „надподаток”

Стягувався у вигляді недоплачених і занадто низьких цін на державні заготівлі сільськогосподарських продуктів

Сільськогосподарський податок

Сплачувався колгоспниками

Додатковий прямий податок

Примусове страхування будівель, худоби й деяких посівів від стихійного лиха та пожеж

Натуральний

податок

Прямий податок у формі обов'язкових поставок продукції від населення державі з присадибних ділянок: м'яса, молока, яєць, картоплі, вовни тощо

Трудодень

Примусова безоплатна або праця, що низько оплачувалася Впроваджено у 1941 р. на воєнні потреби, стягувався до

1946 р.

Інші податки

Податок на неодружених та незаміжніх, із малосімейних; 25 видів інших грошових податків запроваджених німецькими окупантами

1946 - 1990 рр.

Податок з обороту

Непрямий універсальний акциз, що включався в кінцеву роздрібну ціну товарів і сплачувався споживачем цих товарів

Платежі від чистого прибутку

Прямий податок на чисті прибутки державних підприємств, кооперативно-колгоспних та інших суспільних організацій

Прибутковий

податок

Стягувався за прогресивними ставками з населення (робітників та службовців)

1

2

Сільськогосподарський податок

Оподаткування здійснювалося за твердими ставками кожної сотки з присадибних ділянок

Місцеві податки та збори

Обов’язкові платежі на місцевому рівні

1991 - 2007 рр.

Прямі податки

Податок на прибуток підприємств; прибутковий податок (з 2004 р. - податок з доходів фізичних осіб); податок (плата) на землю; податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів тощо

Непрямі податки

Податок на додану вартість; акцизний збір; мито

Ресурсні платежі

Збір за спеціальне використання водних ресурсів (плата за воду); збір за спеціальне використання надр для видобутку корисних копалин; збір за спеціальне використання лісових ресурсів (лісовий дохід)

Інші податки та обов’язкові платежі

Місцеві податки і збори; державне мито тощо

Внески до цільових фондів

До Пенсійного фонду, до Фонду загальнообов’язкового соціального страхування з тимчасової непрацездатності, до Фонду соціального страхування на випадок безробіття тощо

Ключові терміни і поняття

Податки,

реформи

реформування податкової системи, зміст податкової

Питання для самоконтролю знань

№

з/п

Назва теорії

Характерні риси

Основоположники

1

2

3

4

1.

Теорія обміну (епоха

середньовіччя кін. V - сер. XVII ст.)

Система оподаткування носить характер „узаконеної форми грабунку”, відшкодування, тобто сплачуючи податки, громадяни отримують від держави послуги з охорони, підтримки правопорядку тощо

Домініканський філософ, теолог Фома Аквінський,

Англ. філософ Ф. Бекон

2.

Атомістична теорія школи фізіократів (епоха

Просвітництва XVIII ст.)

Різновид теорії обміну. Податок трактується як результат договору між сторонами, за яким підданий вносить державі плату за різні послуги. Ніхто не може відмовитись від сплати податків, що є платою громадян за вигоди, що одержуються

Франц. економісти: Ш. Монтеск’є,

Д. Мірабо.

Англ. філософ Т. Гоббс

3.

Класична теорія (II пол. XVIII ст.

I пол. XIX ст.)

Податки розглядаються як один із видів державних доходів, які повинні покривати витрати на утримання уряду

Шотл. економіст А. Сміт.

Англ. економіст Д. Рікардо

4.

Теорія насолоди представників економічного романтизму (I пол. XIX ст.)

Податки трактуються з точки зору ціни, яка є платою громадян за отримані задоволення від суспільного правопорядку, справедливого правосуддя, володіння власністю тощо

Швейц. економіст Ж. Сісмонді

5.

Теорія

страхової премії (I пол. XIX ст.)

Податки розглядаються як платіж, що сплачується на випадок виникнення ризику, а платник податків виступає у ролі комерсанта, який залежно від розміру доходів страхує свою власність від непередбачуваних ситуацій (стихійного лиха, пожежі та ін.)

Англ. економісти: Дж.Ст. Мілль, Дж. Мак-Куллох. Фран. економіст А. Тьєр

6.

Теорія марксизму (II пол. XIX ст.)

Податки розглядаються як джерело життя ... для всього апарату виконавчої влади

Нім. економіст К. Маркс

7.

Теорія

маржиналізму

(неокласична

школа)

(II пол. XIX ст. -I пол. XX ст.)

Система оподаткування, за теорією маржиналізму, визначається суб’єктивно - психологічними умовами мікроекономічного рівня

Англ. економіст А.Маршалл.

Америк. економіст Дж. Б. Кларк

1

2

3

4

8.

Новий принцип справедливого оподаткування (шведська школа)

(II пол. XIX ст. -1 пол. XX ст.)

Податки розглядаються не ізольовано, самі по собі, а як засіб фінансування державних видатків.

Податки є важливим засобом задоволення людських потреб, з їхньою допомогою можна змінити відносини приватної власності. При цьому податки трактуються як своєрідна плата за державні суспільні послуги

Швед. економісти: К. Віксель,

Е. Ліндаль

9.

Кейнсіанська

теорія

(I пол. XX ст.)

Податки трактуються як інструмент державного регулювання економіки, важливий чинник її розвитку, тобто як убудовані в економічну систему „механізми гнучкості”

Англ. економіст Дж. М. Кейнс

10.

Монетаристська

теорія

(неокласична

школа)

(I пол. XX ст.)

Ґрунтується на тезі, що податки поряд з іншими інструментами державного регулювання економіки впливають на грошову масу в обігу

Америк. економіст М. Фрідман

11.

Неокейнсіанська

теорія

(II пол. XX ст.)

Податки розглядаються як один із головних джерел державних доходів, за рахунок якого здійснюється державно-монополістичне регулювання. При цьому податки не скорочують платоспроможний попит, а навпаки, забезпечують зростання зайнятості й національного доходу

Америк. економіст Е. Хансен

Стадії розвитку податкових платежів

Значення змісту податі

і

2

1 стадія

Ідея подарунку уряду, тобто цьому терміну передувало таке визначення, як „дар”, тобто індивідуум робить подарунок державі, що відображається у середньовічному латин. терміні „donum” та в англ. „benevolence”

2 стадія

Ідея про підтримку держави, тобто податок пов'язується з проханням, благанням держави до народу про підтримку. До цього значення зводиться латин. термін „вede” (від „beten” -просить)

3 стадія

Ідея надання допомоги державі. Ця ідея знайшла відображення в англ. терміні „aid”, та французькому „aide”

1

2

4 стадія

Ідея про жертву, що приноситься громадянином в інтересах держави, при якій він відмовляється від будь-чого для суспільного благополуччя. Цей термін пов'язаний з такими поняттями, як „gabelle” - старофран., „abgabe” - нім., „dazio” - італ.

5 стадія

Ідея про почуття обов’язку, тобто значення податку пов'язується із розвитком у платника почуття обов'язку. В Англії терміном „duty” користувалися для позначення податків на ввіз товарів, а іноді на дохід

6 стадія

Ідея примусовості, тобто з боку держави за податком закріплюється статус примусовості. Англ. мовою -„imposition”, італ. - „imposta”, нім. - „aufage”

7 стадія

Ідея певної частки чи окладу, що встановлюється урядом поза будь-якою залежністю від волі платника. Згадане поняття позначається англ. термінами „scot”, „tax” („taxare” -визначати, оцінювати)

№ з/п

Ознаки фінансових категорій

1.

Функціонують і розвиваються не ізольовано, а в тісному причинно-наслідковому взаємозв’язку, утворюючи єдину цілісну систему

2.

Характеризуються чіткою ієрархічністю та супідрядністю елементів, що забезпечує її цілісність

3.

Поява нових фінансових категорій, їх функціонування й еволюція зумовлені розвитком усієї системи фінансових категорій

ПРОСТА ФІНАНСОВА КАТЕГОРІЯ

Податок - це „фін її м ожна виділит відношення у с фінансів

іансова клітинка”, 4 як найпростіше фері державних

№

з/п

Зміст ознаки

1.

За допомогою податків держава вилучає частину новоствореного продукту суспільства та розподіляє її відповідно до економічних, соціальних та політичних цілей

2.

Податки є засобом створення централізованого фонду фінансових ресурсів держави

3.

Податки виступають важливим інструментом регулювання економічних відносин суспільства

4.

Податки як особлива система виробничих відносин виступають специфічною економічною категорією зі стійкими внутрішніми властивостями, закономірностями розвитку та характерними формами прояву. Ці податкові відносини постійно змінюються

МАТЕРІАЛЬНИЙ АСПЕКТ

СУСПІЛЬНИ

ЙАСПЕКТ

- примусові платежі;

- дже рело бюджетних доходів;

- фінансова опора

людської

цивілізації;

- засіб утримання апарату.

державного

Таблиця 2.5

Характерні ознаки податків

№ з/п

Зміст ознаки

1.

Податки - це платежі юридичних і фізичних осіб, що стягуються лише до бюджету держави (державний і місцевий), тобто на відміну від інших обов'язкових платежів, які стягуються до державних цільових фондів (наприклад, Пенсійний фонд), податки не мають конкретного цільового призначення. Всі інші платежі використовувати не за призначенням -заборонено

2.

Податки встановлюються виключно державою на підставі закону, за юридично закріпленими правилами. Установлення державою податків - це своєрідна форма прояву її державного суверенітету і здійснення належних функцій владності

3.

Податки - це обов'язковий вид платежу. Обов'язковість податку виражається в тому, що за порушення встановленого строку сплати, розміру платежу, ухилення від сплати, передбачена відповідальність платника, тобто необхідність примусового виконання даного платежу, що відрізняє його від добровільної пожертви

4.

Податок може стягуватись у формі натуральної чи грошової сплати. Однак за сучасних умов грошова форма сплати податків - єдина, а натуральна існувала на ранніх етапах розвитку суспільства

5.

При сплаті податку відбувається перехід частини коштів із власності окремих платників у власність усієї держави. Іншими словами, податкові надходження мають, як правило, односторонній характер і пов'язані з перерозподілом частини вартості ВВП від юридичних і фізичних осіб до держави

6.

Податку властива індивідуальна безоплатність. Це означає, що при його стягненні держава не бере на себе обов'язків з надання кожному окремому платнику певного еквіваленту, який дорівнює їхньому платежу

7.

Для податку характерна регулярність його стягнення, а це означає, що даний платіж вноситься періодично, у чітко встановлені законодавством строки

8.

Податок - категорія не тільки економічна, але й правова. Правовий зміст категорії податку проявляється через систему специфічних зобов'язань, правових норм, інститутів тощо

9.

Податки є невід'ємним атрибутом держави, який установлюється для фінансового забезпечення виконання нею своїх функцій і соціально-економічної підтримки населення та господарчих структур

Показник

Характерна ознака

Податки

Установлюються для утримання державних структур і для фінансового забезпечення виконання ними функцій держави -управління, оборони, соціальної сфери тощо. Вони не мають ні елементів конкретного еквівалентного обміну, ні конкретного цільового призначення. Наприклад, податок на прибуток підприємств, податок з доходів фізичних осіб тощо

Платежі

Установлюються за умови певної еквівалентності відносин платника з державою, тобто відповідають на запитання: ”3а що?”. Наприклад, це плата за воду, за землю, розмір якої залежить від розміру даного ресурсу, що використовується. Плата вноситься як за рахунок включення у собівартість, так і з прибутку, що визначається механізмом її стягнення

Відрахування

(обов’язкові

збори)

Передбачають цільове призначення платежів та відповідають на запитання: „На що?”, та „Від чого?”. Наприклад, відрахування на геологорозвідувальні роботи, відрахування на соціальне страхування тощо. Відрахування відносяться здебільшого на витрати виробництва і включаються у собівартість. Окремі з них можуть перераховуватись із прибутку

Показники

2000 рік

2001 рік

2002 рік

2003 рік

2004 рік

2005 рік

ВВП

(млрд. грн.)

170,1

204,2

225,8

267,3

345,9

содержание   ..  290  291  292   ..