ВСТУП

РОЗДІЛ 2

АНАЛІЗ ПОКАЗНИКІВ ПРИБУТКОВОСТІ

ДІЯЛЬНОСТІ ВАТ АПФ “ТАВРІЯ”

2.1 Аналіз складу і динаміки балансового прибутку

Відкрите акціонерне товариство Агропромислова фірма “Таврія” розташоване на півдні України, в межах міста Нова Каховка Херсонської області.

Основу виноградарства на Нижньодніпровських пісках було закладено в кінці VVIII сторіччя швейцарсько-німецькими колоністами. Зумовлено це було відповідними природнокліматичними умовами: легкі ґрунти та багатство сонця.

На базі товариства виноградарів у 1929 році був створений радгосп “Перемога наймитів”, який у 1960 році було перейменовано в радгосп-завод “Таврія”.

Відкрите акціонерне товариство Агропромислова фірма “Таврія” зареєстровано Новокаховський виконкомом 2 жовтня 1998 року. ВАТ АПФ “Таврія” засновано рішенням представництва ФДМУ м. Нова Каховка від 24 лютого 1998 року №7.

Агропромислова фірма “Таврія” – відкрите акціонерне товариство. Очолює підприємство голова правління Сидоренко Олександр Миколайович .

Голові правління підпорядковані: заступник по промисловості, якому в свою чергу підпорядковані: головний інженер, головний технолог, а їм начальники виробничих цехів та допоміжних служб; заступник по комерційним справам керує начальниками відділів постачання, маркетингу та торгівлі.

ВАТ АПФ “Таврія” є засновником двох дочірніх підприємств, товариств з обмеженою відповідальністю: ДП “Таврія 1” та “Таврія 2”, які займаються вирощуванням сільськогосподарської продукції, яка є сировиною для виробництва вин та коньяків. Майнова та організаційна структура побудова АПФ “Таврія” зображена на рисунку 2.1.

Промисловість підприємства представлена:

· Первинним виноробством, виробничі потужності якого складають 20 тис. тон переробки винограду;

· Вторинним виноробством з обсягом обробки та випуску вина в пляшковому розливі до 600 тис. дал;

· Коньячним виробництвом з виробітком коньячних спиртів до 500тис. дал., а випуском коньяків щорічно – 350 тис. дал.;

· Виробництво міцних напоїв – 200тис. дал

Забезпечення виноградом для виробництва вин і коньяків здійснюється за рахунок власних площ та близько розташованих виноградарських господарств. Надходження вантажів на адресу АПФ “Таврія” та відправка продукції покупця здійснюється автотранспортом та по залізниці. Крім того, поблизу знаходиться річковий порт Каховка та морський порт Херсон.

Рис. 2.1 Майнова та організаційна структура ВАТ АПФ "Таврія"

Підприємство має загальну потужність по одночасному зберіганню:

· Виноматеріалів – 1686 тис. дал.;

· Коньячних спиртів – 971 тис. дал.;

· Спирту-ректифікату – 100 тис. дал.

В тому числі ємності для зберігання та обробки коньячних спиртів (табл. 2.1)

Таблиця 2.1

Ємності для зберігання та обробки коньячних спиртів.

Виробництво достатньо забезпечене:

· Електроенергією (потужність 4 трансформаторних підстанції 4160 кВт);

· Теплом (котельна продуктивністю 19,6 кел/год);

· Водою (4 артезіанські свердловини загальною потужністю 785 м3/год);

· Холодом (холодильно-компресорна установка потужністю 2000 ккал/год)

Для випуску готової продукції є в наявності три лінії розливу потужністю 6000 пляшок на годину. Сувенірне оформлення продукції здійснюється використанням ручної праці.

Контроль за відповідністю сировини і готової продукції вимогам стандарту здійснює акредитована виробнича лабораторія з наявністю обладнань і спеціалістів, серед яких мікробіологи та спеціалісти по визначенню вмісту металів.

Питання охорони навколишнього середовища контролюється спеціалістами, екологічної небезпеки підприємство н несе, про що свідчить екологічний паспорт встановленого зразка.

Майже всі види виробничої діяльності підприємства пройшли ліцензування.

В Україні та за її кордоном вже давно набули слави коньяки “Таврія”, “Каховка”, “Херсон”, “Дніпро”, вони готуються з відбірних високоякісних коньячних спиртів, виготовлених за класичною технологією. У 1988р спеціалістами заводу винайдені і затверджені нові марки групи КВВК “Оріана” 8 – річної витримки і 10 –річної витримки коньяк групи КС “Асканія”

З 1952р розпочато випуск виноградних вин, розроблені і освоєні високоякісні десертні вина, напівсухі вина, сухі вина. Асортимент вино продуктів дуже широкий і різноманітний.

Але в останні роки підприємство робить акцент на виробництві ординарних та марочних коньяків, попит на які дає можливість росту.

Проаналізуємо прибутковість (рентабельність) ВАТ АПФ “Таврія”, для цього насамперед проаналізуємо склад та динаміку валового прибутку. Спочатку, за даними “Звіту про фінансові результати” здійснимо загальну оцінку виконання плану підприємства з валового прибутку. Для цього побудуємо аналітичну табл. 2.2

Як видно з табл. 2.2 порівняно з 2000 роком у 2001 році валовий прибуток зріс на 14978 тис. грн., а у 2002 році зменшився на 10400 тис. грн. Найбільшу долю у валовому прибутку займає прибуток від реалізації продукції у 2000році він складав 97,58%, а у 2001 та 2002 роках ми бачимо поступове зниження долі цього показника відповідно 95,39% і 94,31% , це викликано збільшенням долі покупної продукції, та долі реалізації власної продукції через фірмові магазини. Збитковими для підприємства є продукція рослинництва хоча у 2002році прибуток від неї збільшився але збитки 2001 року досить значні, так само збитковими є і продукція тваринництва, продукція їдальні.

2.2 Асортиментна політика підприємства, її вплив на формування прибутку.

Основну частину прибутку підприємство отримує від реалізації продукції. В процесі аналізу вивчається динаміка, а також визначаються фактори зміни її суми. Прибуток від реалізації в цілому по підприємству залежить від чотирьох факторів першого рівня підпорядкованості: обсяг реалізації продукції (VРП); її структури (УД_і ); собівартості (С_і ) та рівня середньо реалізаційних цін (Ц_і ).

Таблиця 2.2

Вихідні данні для факторного аналізу прибутку від реалізації, тис. грн..

Таблиця 2.3

Аналіз складу та динаміки валового прибутку за 2000 – 2002р.

Розрахунок впливу цих факторів на суму прибутку можна визначити використовуючи данні табл. 2.3

Сума прибутку порівняно з 2000 роком у 2001 році зросла на 14978 тис. грн., або на 70,5%, а у 2002 році вона зросла на 4578 тис. грн., що складає 21,5%.

Якщо порівнювати суму прибутку фактичну та умовну, розраховану виходячи з фактичного обсягу та асортименту але за плановими собівартістю продукції, дізнаємось, на скільки вона змінилась за рахунок обсягу та структури реалізованої продукції. Щоб знайти вплив тільки обсягу продажу, необхідно базовий прибуток помножити на відсоток збільшення (зменшення) базових показників по реалізації продукції в оцінці за плановою собівартістю.

Вплив зміни повної собівартості на суму прибутку встановлюється порівнянням суми витрат фактичної з базовою, перерахованою на фактичний обсяг продажу. Зміна суми прибутку за рахунок відпускних цін на продукцію визначається співставленням фактичної виручки з умовною, яку б підприємство отримало б за фактичного обсягу реалізації продукції за плановими цінами.

Ці результати можливо отримати методом базисних підстановок, поступово змінюючи базову виличну кожного факторного показника фактичною. Для цього побудуємо аналітичні табл. 2.4 та 2.5

Таблиця 2.4

Розрахунок впливу факторів першого рівня на суму прибутку від реалізації

В табл. 2.4 за базу ми брали 2000 рік, за фактичні - показники 2001року, для розрахунку потрібно розрахувати коефіцієнт виконання плану він розраховується за формулою

К_рп = ΣVРП_{і ф} / ΣVРП_{і б} (2.1)

Для 2001року цей показник становить 0,9058, а для 2002 року 0,7314. За аналогом табл. 2.4 побудуємо табл. 2.5 де за базу візмем показники 2000р., а фактичними – показники 2002р.

Таблиця 2.5

Розрахунок впливу факторів першого рівня на суму прибутку від реалізації

Якби не змінився розмір інших факторів, сума прибутку повинна була б зменшитись на 9,42% у 2001р, і на –26,86% у 2002р, та відповідно скласти 19241тис. грн., і 15536 тис. грн. Потім визначаємо суму прибутку при фактичному обсязі реалізації та структурі реалізованої продукції, але за плановою собівартістю та плановими цінами. Для цього ми від умовної виручки віднімаємо умовну суму витрат: Σ(VРП_{і ф} * Ц_{і б} ) – Σ(VРП_{і ф} * С_{і б} ). Прибуток за таких умов склала у 2001р - 19375 тис. грн., у 2002р – 16711тис. грн.. Підрахуємо скільки підприємство отримало б прибутку за фактичним обсягом реалізації, структурі та цінах, але за базовою собівартістю продукції. для цього від фактичної суми виторгу слід відняти умовну суму витрат: Σ(VРП_{і ф} * Ц_{і ф} ) – Σ(VРП_{і ф} * С_{і б} ). Сума прибутку у даному випадку для 2001р – 47225тис. грн., а для 2002р – 87554тис. грн..

За даними табл. 2.4 та 2.5 можна встановити, як змінилась сума прибутку за рахунок кожного фактора у 2001,та 2002роках. Покажемо це у формі таблиці (табл. 2.6)

Таблиця 2.6

Розрахунок зміни суми прибутку за рахунок кожного фактору

Результати розрахунків показують, що збільшення прибутку відбулося переважно за рахунок збільшення середньо реалізаційних цін. У зв’язку зі збільшенням собівартості продукції сума прибутку зменшилась у 2001р на 11005тис.грн., а у 2002р на 61734тис. грн.. Також негативно вплинуло на прибуток і зменшення обсягу реалізації, через який сума прибутку зменшилась відповідно у 2001р – 2001тис. грн., 2002р – 5706тис.грн..

Слід проаналізувати також зміни бази та динаміку прибутку від реалізацій окремих видів продукції, величина якої залежить від трьох факторів першого порядку: обсягу продажу продукції (VРП_і ), собівартості (С_і ) і середньо реалізаційних цін (Ц_і ). Факторна модель прибутку від реалізації окремих видів продукції має вигляд:

П_і = VРП _і * (Ц_і – С_і ) . (2.2)

Розрахунок впливу факторів на зміну суми прибутку за окремими видами продукції виконується методом базисних підстановок:

П _б = VРП _б (Ц _б – С _б ) ;

П _{умов 1} = VРП _ф (Ц _б – С _б );

П _{умов 2} = VРП _ф (Ц _ф - С _б );

П _ф = VРП _ф (Ц _ф – С _ф ).

Розрахунок впливу факторів:

ΔП_заг = П _ф - П _б ;

ΔП_vрп = П _{умов 1} - П _б ;

ΔП _ц = П _{умов 2} - П _{умов 1} ;

ΔП _с = П _ф - П _{умов 2} .

Розрахунок зміни прибутку за окремими видами продукції для ВАТ АПФ “Таврія” зведемо в табл. 2.7.

Так як асортимент випускаємої продукції досить широкий є доцільним згрупувати продукцію в однорідні групи: вина столові (А), вина кріплені (Б), міцні напої (В), коньяки ординарні (Г), коньяки марочні (Д), одиниці виміру декалітри.

Данні, подані в табл. 2.7 показують, за якими видами продукцій зміни прибутку є позитивними, а за якими негативними і яки фактори вплинули відповідно позитивно і негативно, і в якій мірі.

На ВАТ АПФ “Таврія” порівняно з 2000р ми спостерігаємо для 2001р прибутковими є всі види продукції, а вже у 2002р ми бачимо що продукція А і Б є збитковими . Найбільш негативний вплив здійснили такі фактори: зменшення обсягу виробництва і збільшення собівартості продукції. Прибутки у 2001 році отримані переважно за рахунок збільшення цін реалізації.

Для оцінки асортиментної політики підприємства, використовується ціла система показників у тому числі і отримання максимального прибутку. На ВАТ зміни структури реалізації продукції сприяли збільшенню прибутку у 2001р на134 тис. грн., а у 2002р на 1175 тис. грн., так як в загальному обсязі реалізації збільшилась питома вага високорентабельних видів продукції.

Таблиця 2.8

Дані для факторного ананлізу прибутку від реалізації окремих видів продукції

Щоб встановити, які конкретно зміни відбулися в асортиментній політиці підприємства, проведемо більш детальний аналіз структур продажу з урахуванням прибутковості окремих видів продукції.

Дані занесено до таблиці 2.8.

Розрахунок факторного аналізу висвітлимо в аналітичій табл. 2.9 розрахунку впливу структури товарної продукції на суму прибутку від реалізації.

Із табл. 2.9 видно, що більш доходними видам продукції є вид Г та наближеним до нього вид Д. Але саме завдяки збільшенню долі виробу Г (коньяки ординарні) в загальному обсязі продажу сприяло збільшенню прибутку.

При цих розрахунках слід мати на увазі, що результати розрахунків в даному випадку будуть не досить точними, так як ми не враховуємо вплив структури на інші фактори.

2.3 Факторний аналіз прибутку за міжнародною практикою.

Останнім часом все більш уваги приділяється методикам аналізу прибутку, що базуються на розподілі виробничих витрат на змінні і постійні і категорії морженального доходу. Така методика широко застосовується в країнах з розвинутими ринковими відносинами.

Вона дозволяє вивчити залежність прибутку від невеликого кола найбільш важливих факторів і на базі цього керувати процесом формування її величини.

Таблиця 2.9

Факторний аналіз прибутку від реалізації окремих видів продукції

Таблиця 2.10

Розрахунок впливу структури товарної продукції
на суму прибутку від реалізації

На відміну від методики аналізу прибутку, що застосовується на вітчизняних підприємствах, вона дозволяє більш повно врахувати взаємозв’язок між показниками і точніше виміряти вплив факторів. Покажемо це за допомогою порівняльного аналізу.

В нашій країні при аналізі прибутку використовують наступну модель:

П=К(Ц – С), (2.3)

де П – сума прибутку; К – кількість реалізованої продукції; Ц – ціна реалізації; С – собівартість одиниці продукції.

При цьому виходять з того , що всі наведені фактори змінюються самі по собі, не залежно одне від одного. Прибуток змінюється прямо пропорційно обсягу реалізації, якщо реалізується рентабельна продукція. Якщо продукція збиткова, то прибуток змінюється обернено пропорційно обсягу реалізації.

Одна ту не враховується взаємозв’язок обсягу виробництва (реалізації) продукції і її собівартості. При збільшенні обсягу виробництва вартість одиниці продукції знижується, так як частіше зростає тільки сума змінних витрат (відрядна заробітна плата виробничих працівників, сировина, матеріали, технічне паливо, електроенергія) а сума постійних витрат (амортизація, оренда приміщень, по часова оплата працівників, заробітна плата та страхування адміністративно-господарського персоналу) залишається, як правило, без змін. І навпаки, при зниженні виробництва собівартість виробів зростає через те, що на одиницю продукції припадає більше постійних витрат.

В зарубіжних країнах для забезпечення системного підходу при вивченні факторів зміни прибутку і прогнозування її величини використовують морженальний аналіз, в основі якого покладено морженальний дохід.

Морженальний дохід (МД) – це прибуток в сумі з постійними витратами підприємства (Н):

МД = П + Н.

Звідси

П = МД – Н.

Сума морженального доходу можна в свою чергу представити у вигляді добутку кількості проданої продукції (К) і ставки морженального доходу на одиницю продукції (Дс):

П = К*Дс – Н,

Дс = Ц – V,

П=К(Ц–V)–Н, (2.4)

де V – змінні витрати на одиницю продукції.

Формула (2.4) використовується для аналізу прибутку від реалізації одного виду продукції.

Вона дозволяє визначити зміну суми прибутку за рахунок кількості реалізованої продукції, цін, рівня питомих змінних та суми постійних витрат. Вихідні данні для аналізу приведені в табл. 2.11.

Для аналізу ми візмем показники за виробами що віднесені до групи Г і занесемо їх до таблиці 2.11 данні для факторного аналізу прибутку по виробу Г.

Таблиця 2.11

Данні для факторного аналізу прибутку по групі виробів Г

Розрахунок впливу факторів на зміну суми прибутку виконаємо методом базисних підстановок:

П _б = К _б (Ц _б – V_б ) – Н _б ;

П _{умов. 1} = К _ф (Ц _б – V_б ) – Н _б ;

П _{умов. 2} = К _ф ( Ц _ф – V_б ) – Н _б ;

П _{умов. 3} =К _ф ( Ц _ф – V_ф ) – Н _б ;

П_Ф =К _ф ( Ц _ф – V_ф ) – Н_ф ;

Покажемо ці розрахунки у формі таблиці (табл.2.12).

Таблиця 2.12

Факторний аналіз прибутку за виробом Г 2000-2001р

Аналогічний розрахунок зробимо для періоду 2000-2002р, в табл.2.13

Таблиця 2.13

Факторний аналіз прибутку за виробом Г 2000-2002р

Розрахунок змін прибутку та його складових зведемо в табл. 2.10.

В таблиці зведемо показники і покажемо зміни прибутку за виробом Г у 2001 і 2002 роках.

Таблиця 2.14

Розрахунок зміни прибутку за рахунок кожного фактору

Порівнявши отримані результати даними табл..2.7, що розраховані за моделлю (2.3), помітно, що вони дещо різні. За рахунок спаду виробництва у 2001році підприємство втратило не 11875.29тис.грн., а 11241,65тис.грн., тоді як у 2002 році за рахунок збільшення обсягу реалізації прибуток збільшився не на 6105,55, а на 6106,22. Хоча різниця і незначна, але вона свідчить. Що розглянута методика дозволяє більш вірно визначити вплив факторів на зміну суми прибутку, так як вона враховує взаємозв’язок обсягу виробництва, собівартості та прибутку.

РОЗДІЛ 3

АНАЛІЗ РЕНТАБЕЛЬНОСТІ ВАТ “АПФ “Таврія”

3.1 Аналіз рівня рентабельності виробничої діяльності

Показники рентабельності характеризують ефективність роботи підприємства в цілому, прибутковість різних напрямків діяльності (підприємницькою, виробничою, івенвестиційною), окупність витрат і тд. Вони більш повно, ніж прибуток, характеризують кінцеві результати господарювання, тому що їх величина вказує на співвідношення ефекту з реальними або використаними ресурсами. Їх використовують для оцінки діяльності підприємства та як інструмент в інвестиційній політиці та ціноутворення.

Показники рентабельності можна об’єднати в декілька груп:

· Показники, що характеризують окупність витрат виробництва та інвестиційних проектів;

· Показники, що характеризують прибутковість продажу;

· Показники, що характеризують прибутковість капіталу та його частин.

Всі показники можуть бути розраховані на підставі балансового прибутку, прибутку від реалізації продукції та чистого прибутку.

Рентабельність виробничої діяльності (окупності витрат) – відношення валового (П _рп ) або чистого прибутку (ЧП) до суми витрат по реалізованій продукції(З _рп ):

R_З = П _рп / З _рп , або R_З =ЧП / З _рп .

Він показує , скільки підприємство має прибутку з кожної гривні, витраченої на виробництво і реалізацію продукції. може розраховуватись в цілому по підприємству, окремим його підрозділам і видам продукції.

Аналогічним чином визначається окупність інвестиційних проектів: отримана або очікувана сума прибутку від проекту відноситься до суми інвестицій в даний проект.

Рентабельність продажу – відношення прибутку від реалізації продукції, робіт та послуг або чистого прибутку до отриманого виторгу (В):

R_З = П _рп / В, або R_З =ЧП / В.

Характеризує ефективність підприємницької діяльності: скільки прибутку підприємство має з гривні продаж. Широко застосовується цей показник в ринковій економіці. Розраховується в цілому по підприємству та окремим видам продукції.

Рівень рентабельності виробничої діяльності, розрахований в цілому по підприємству, залежить від трьох основних факторів першого порядку: зміни структури реалізованої продукції, її собівартості та середніх цін реалізації.

Факторна модель цього показника має вигляд:

R = П(при VРП _общ.. , УД _і , Ц _і , С_і ) / И(при VРП _общ.. , УД _і * С_і ). (3.1)

Розрахунок впливу факторів першого порядку на зміни рівня рентабельності в цілому по підприємству виконаємо методом базисних підстановок, використовуючи данні табл. 2.3, 2.4, 2.5:

R_б = П _б (при VРП _{общ б..} , УД _б , Ц _б , С_б ) / З _б (при VРП _{общ. б.} , УД _б * С_б );

R_умов1 = П _{умов 1} (при VРП _{общ ф..} , УД _б , Ц _б , С_б ) / З _умов (при VРП _{общ. ф.} , УД _б * С_б );

R_умов2 = П _{умов 2} (при VРП _{общ ф..} , УД _ф , Ц _б , С_б ) / З _{умов 1} (при VРП _{общ. ф.} , УД _ф * С_б );

R_умов3 = П _{умов 3} (при VРП _{общ ф..} , УД _ф , Ц _ф , С_б ) / З _{умов 2} (при VРП _{общ. ф.} , УД _ф * С_б );

R _ф = П _ф (при VРП _{общ ф..} , УД _ф , Ц _ф , С_ф ) / З _ф (при VРП _{общ. ф.} , УД _ф * С_ф );

Δ R _заг = R _ф - R_б

В тому числі:

Δ R _{v рп} = R _{умов 1} - R_б

Δ R _уд = R _умов1 – R_умов2

Δ R _ц = R _умов3 – R_умов2

Δ R = R _ф – R_умов3

Факторний аналіз рентабельності виробничої діяльності в цілому по підприємству покажемо в табл. 3.1 і 3.2.

Таблиця 3.1

Факторний аналіз рентабельності виробничої діяльності в цілому по підприємству 2000-2001р

Аналогічну таблицю побудуємо для показників за період 2000-2002р у таблиці 3.2

Таблиця 3.2

Факторний аналіз рентабельності виробничої діяльності в цілому по підприємству 2000-2002р