розділ І. Економічна природа державного боргу…………………………………..
6
1.1. Державний борг в системі державних фінансів………………………………….
6
1.2. Економічні передумови формування державного боргу………………………..
12
РОЗДІЛ ІІ. Моніторинг внутрішнього державного боргу в Україні……………..
21
2.1. Структура державного внутрішнього боргу України……………………………
21
2.2. Специфіка внутрішнього боргу держави………………………………………….
37
2.3. Управління та обслуговування державного внутрішнього боргу.................
45
РОЗДІЛ ІІІ. Зовнішні запозичення в системі економічного розвитку та безпеки України……………………………………………………………………………..
62
3.1. Динаміка формування зовнішньої заборгованості України……………………
62
3.2. Застосування нововведень в управлінні та обслуговуванні державним зовнішнім боргом.......................................................................................
77
3.3. Державний борг в контексті економічної безпеки……………………………….
Кредити ЄБРР на підтримку малих та середніх підприємств
90
Очікувані чисті прямі закордонні інвестиції
500
Рис. 3.
Висновки
На основі дослідження державного боргу України можна зробити наступні висновки і пропозиції теоретичних аспектів цієї проблеми.
1. Державний борг України має дві складові – це державний внутрішній борг та державний зовнішній борг. Кількісна оцінка державного внутрішнього боргу здійснюється в національній валюті, зовнішнього – в іноземній, як правило в доларах США.
2. Статистика державного боргу свідчить про кілька етапів в його формуванні та розвитку. Перший характеризується залученням із внутрішніх джерел виключно прямих кредитів Національного банку України та хаотичним утворенням зовнішнього боргу шляхом надання урядових гарантій по іноземних кредитах. Протягом другого етапу державний борг формувався за рахунок отримання зовнішніх позик від міжнародних фінансових організацій та за рахунок випуску облігацій внутрішньої державної позики і поступовим заміщенням цими облігаціями прямих кредитів НБУ. Третій період, який продовжується по нинішній час, характеризується суттєвим скороченням можливості урядових запозичень як зовнішніх, так і внутрішніх джерел.
3. В перехідний період в Україні державний внутрішній борг впродовж кількох років формувався переважно за рахунок кредитних емісій Національного банку з метою покриття великих розмірів бюджетного дефіциту. Такого інфляційного джерела покриття дефіциту державного бюджету немає в жодній країні з розвинутим ринковим господарством. А відтак, в жодній індустріальній розвиненій країні немає неринкового, інфляційного за своєю суттю механізму формування державного внутрішнього боргу. І лише в останні три-чотири роки в Україні стала формуватися цивілізована форма державних позик через емісію та продаж облігацій державної внутрішньої позики.
4. Незважаючи на теперішній, відносно невдалий етап функціонування системи внутрішніх позик в Україні державні облігації є необхідним фінансовим інструментом, який при належному використанні може бути важливим джерелом фінансування державних витрат.
5. Для вдосконалення функціонування системи державної позики необхідно гарантувати довіру інвесторів; визначати обсяги залучень державою коштів виходячи із реальних можливостей їх повернення; запозичені кошти використовувати в інвестиційних цілях; дотримуватися тенденції збільшення строків обігу облігацій, та зменшення їх дохідності.
6. Особливе значення мають зовнішні запозичення. Залучені зовнішні фінансові джерела потрібно розглядати з двох сторін: з точки зору їх обсягу і з позицій ефективного використання. Відомо, що при неефективному використанні ресурсів потреба у їх кількості стає необмеженою. Це викликає необхідність у встановленні межі їх залучення, тобто лімітування обсягів кредитів.
7. Залучені зовнішні позики повинні вести до збільшення виробничих потужностей, головним чином тих підприємств, продукція яких йде на експорт. Збільшення експорту продукції призведе до збільшення валютних надходжень до держави, які необхідні для обслуговування та погашення зовнішнього боргу.
8. Ріст державного боргу призводить до збільшення витрат по його обслуговуванню. Управління державним боргом повинно бути спрямовано на збільшення середнього терміну погашення заборгованості та скорочення витрат на обслуговування боргу. Тому політика Національного банку і Міністерства фінансів України повинна бути направлена на збільшення довгострокових зобов’язань при скороченні питомої ваги короткострокових позик.
9. Розміри державного боргу в своїх абсолютних значеннях можуть досягати досить великих величин, проте борг завжди мусить знаходитися в певній визначеній кореляційній залежності у відповідній пропозиції, відносно абсолютної величини ВВП. Перевищення показника державного боргу стосовно величини ВВП, а відтак і інших (скоординованих з ВВП) макроекономічних показників, починає становити загрозу економічній безпеці країни.
Підвищенню рівня боргової безпеки держави та покращенню ефективності обслуговування державного боргу повинні сприяти:
1. Удосконалення законодавчого забезпечення формування внутрішньої заборгованості.
2. Опрацювання обгрунтованої стратегії залучення внутрішніх та зовнішніх позик в економіку України.
3. Розробка та впровадження єдиної політики державних запозичень, відмова від наявної практики прийняття разових рішень.
4. Удосконалення структури державного боргу і переведення його на більш довгострокове обслуговування.
5. Зменшення обсягів іноземних кредитів, гарантованих урядом, забезпечення умов і сприяння самостійному виходу вітчизняних підприємств на міжнародні фінансові ринки для залучення інвестицій.
6. Запровадження системи управління державним боргом, яка б дозволила приймати рішення скоординовано і зважено, з урахуванням ситуації, що склалась у фінансовій сфері.
Комплексне вирішення проблеми внутрішнього і зовнішнього державного боргу із врахуванням запропонованих заходів сприятиме розбудові державних фінансів та покращанню фінансового стану України.
Cписок використаних джерел
1. Закон України “Про державний бюджет України на 1995 рік” // Відомості Верховної Ради України. — 1995. — №16. — с. 353-365.
2. Закон України "Про Державний бюджет України на 1996 рік" // Відомості Верховної Ради України. — 1996 . — № 16. — с. 151 -163.
3. Закон України "Про Державний бюджет України на 1997 рік" // Відомості Верховної Ради України. — 1997. —№33. — с. 591-602.
4. Закон України "Про Державний бюджет України на 1998 рік" // Відомості Верховної Ради України. — 1998. — №13-14. — С. 4-6.
5. Закон України “Про державний бюджет України на 1999 рік” // Фінанси України. – 1999. – №3, с. 17-54.
6. Закон України “Про державний бюджет України на 2000 рік” // Фінанси України. – 2000. – №2, с. 12-46.
7. 3акон України "Про державний внутрішній борг України" //Закони України. – Том 4. – Київ, 1996. – с.43-44.
8. Закон України "Про структуру державного внутрішнього боргу України за станом на 1 січня 1996 року і граничний розмір державного внутрішнього боргу України на 1996 та 1997 роки” // Відомості Верховної Ради України. – 1997. – №11. – с. 165-166.
9. Алексеев М.Ю. Рынок ценных бумаг и организация работы на нем. – М.: Перспектива, 1991.
10. Алехин Б.И. Рынок ценных бумаг, введение в фондовые операции. – М.: Финансы и статистика, 1991.—260 с.
11. Аникин А.В. Кредитная система современного капитализма. – М.: Наука, 1964. - 434 с.
12. Андрущенко В.Л. Західна фінансова думка про природу державних фінансів // Фінанси України. 1996.-№9.—С.21-27.
16. Богачевский М.Б. Государственный кредит в капиталистических странах. – М.: Финансы, 1986.- 192 с.
17. Боголепов Н.М. Государственный долг: типологический очерк. – Санкт-Петербург: Изд-во О.Н. Поповой, 1910., 369 с.
18. Бондарук Т.Г. Внутрішній борг України та проблеми його регулювання // Наукові праці НДФІ. – 1998. – №6. – с.40-45.
19. Бондарук Т.Г. Зовнішній державний борг України та механізм його обслуговування // Фінанси України. – 2001. – №5. – с.94 – 102.
20. Брегель Э. Я. Ссудный капитал и кредит. -М.: Госполитиздат, 1955.- 136 с.
21. Василик О. Д. Державні фінанси України. -К.: Вища школа, 1999. – 383с.
22. Васильченко А. Державний борг невпинно зростає // Економіст. - 1997. – №1. – с. 34-35.
23. Вахненко Т, Державний борг: ситуація в Україні та досвід інших країн // Банківська справа. - 1997. -.№6. - с. 27-30.
24. Вахненко Т. Державні запозичення в Україні: підсумки 1998 року. // Банківська справа. – 1999. – №2. – с.21- 24.
25. Вахненко Т. Тягар державного боргу: теоретичний аспект // Економіка України, - 1998. - № 3.- с. 21-30.
26. Волынский В.С. Государственный кредит, бюджетный дефицит и методы его покрытия // Финансы СССР.- 1990.- № 8.- С. 65-68.
27. Гапонюк М., Буряченко А.Є. Бюджетна реформа в Україні // Економіка, фінанси, право. – 1999. – №1. – с. 17-22.
28. Гапонюк М.А., Буряченко А.Є., Особливості розвитку ринку ОВДП // Фінанси України. - 2001. - № 11. - с. 68-77.
29. Государственные финансы. Учебное пособие для студентов экономических ВУЗов и факультетов. / Под ред. В. М. Федосова, С. Я. Огородника, В. Н. Суторминой. /- К.: Лыбидь, 1991.—205 с.
30. Губський Б. Державні гарантії: ринковий аспект / Урядовий кур'єр. - 1997. -№ 143-145. - 7 серпня. - с. 5.
31. Дьяконова І. І. Бюджетний дефіцит та методи його оптимізації. // Фінанси України. - 1998.- № 10. -с. 53-59.
32. Жураховская Л., Жураховский С. ОВГЗ остаются непревзойденным инструментом. // Финансовые риски.- № 4.- 1996.
33. Заруба О.Д. Новий бюджетний дефіцит із старими проблемами // Фінанси України. – 1996. – № 6. – с. 5-23.
34. Іваницька О. Зовнішній борг і проблеми економічного розвитку // Вісник НБУ, –2001 – №2.- с. 44-45.
35. Корнєєв В.В. Фінансові зигзаги на ринку запозичень // Фінанси України, - 1999. - № 3. – с.116-122.
36. Климко Г. Н. Альтернативні можливості залучення іноземних кредитів в Україну // Фінанси України, – 1998. – № 10. с. 11-22.
37. Климко Г. Н., Матвієнко А. С. Проблема ефективності використання іноземних кредитів у економіці України. // Фінанси України. – 1997. – №2 – с. 29-37.
38. Климко Г. Н. Можливі наслідки залучення іноземних кредитів в економіку України на перспективу // К., НДФІ,2001.-25 с.
39. Критика современных буржуазных теорий финансов, денег и кредита. -М.: Финансы, 1970. -304с.
40. Кучер Г.В. Державний борг: історія і сьогодення // Фінанси України. – 1999. – №2. – с.16-22.
41. Кучма Л.Д. Про заходи щодо економічної стабілізації та стимулювання виробництва // Урядовий кур'єр. – 1998. – № 233-224. – с. 3-5.
42. Льовочкин С. В. Государственный долг США: Дис. канд. ек. наук: 08.04.01.-К, 1997. – 155 с.
44. Льовочкін С. В. Проблеми державного боргу // Фінанси України.- 1997.- №4.—С.24-29.
45. Михеев Ю. Управление процессом обновления портфеля ценных бумаг // Рынок ценных бумаг – 1996. – №3.- с. 28-32.
46. Мочерний С. Плотніков О. Економічна безпека в контексті державного суверенітету України // Економіка України.-2001.- №4.-с.4-12.
47. Новицький В.Є., Плотніков О.В. Динаміка зовнішніх боргових зобов’язань України. – Київ: Політична думка. – 2000. – 330с.
48. Новосад Л.Я. Соціально-економічні передумови і макроекономічні наслідки державної заборгованості. // Фінанси України. – 1998. – № 6. с. 37-41.
49. Охріменко О.О., Охріменко О.А. Ринок держоблігацій: ретроспектива, аналіз, прогноз // Фінанси України. - 2000. – № 6. – с. 48-54.
50. Пашута М., Куліков Г. Заборгованість з виплати заробітної плати: стан, причини, наслідки, шляхи подолання // Україна: аспекти праці. – 1997. – №2. – с. 21-27.
51. Редькін О. С., Коктаров О. В. Деякі оцінки практики обслуговування державного боргу в Україні // Фінанси України -2001.-№5 -С. 25-35.
52. Рубцов Б. Б. Зарубежные фондовые рынки. Инструменты, структура, механизм функционирования. – М.: Инфраструктура. 1996.—266 с.
53. Симоненко В. Государственный долг Украины: нет законов – нет и нарушений? // Украина-Business, – 1998. – № 45. – с. 5.
54. Соколик М. Оплата праці в доходах і витратах населення України // Україна: аспекти праці. – 1998, – №3. – с. 22.
55. Степаненко В., Софіщенко І. Боргова яма // Віче. – 1998. – № 8. — С. 37-50.
56. Степаненко В.О., Бондарук Т.Г. Проблеми утворення та обслуговування державного внутрішнього боргу // Фінанси України. – 1998. – №4. – с. 5-10.
57. Степаненко В.О. Резерви зростання державних інвестицій // Закон і бізнес. – 1997. – №37.
58. Савлук М. Загострення проблеми фінансування бюджетного дефіциту в 1999 році // Вісник НБУ. – 1999. – №5. – с.9-10.
59. Суторміна В. М. Державний капіталістичний кредит, – К.: Науково-методичний кабінет вищої заочної економічної освіти, 1986.- 32с.
60. Титков В. Проблемы управления российским внешним долгом // Вопросы экономики. – 2001. – №11. – с. 78-85.
