| К2
|
— перехідна кредиторська заборгованість на кінець планового періоду. |
Таблиця 1.6
ВИХІДНІ ДАНІ ДЛЯ ВИЗНАЧЕННЯ МОБІЛІЗАЦІЇ (ІММОБІЛІЗАЦІЇ) ВНУТРІШНІХ РЕСУРСІВ (дані умовні)
| Показник, тис. грн. |
В а р і а н т и |
| І |
ІІ |
ІІІ |
| 1. Очікувана наявність оборотних активів у капітальному будівництві на початок планового періоду (О) |
90 |
210 |
150 |
| 2. Очікувана кредиторська заборгованість на початок планового періоду (К1
) |
41 |
87 |
62 |
| 3. Планова потреба в оборотних коштах будови на кінець планового періоду (П) |
75 |
196 |
160 |
| 4. Перехідна кредиторська заборгованість на кінець планового періоду (К2
) |
56 |
76 |
54 |
З таблиці бачимо, що найсприятливішим варіантом визначення мобілізації внутрішніх ресурсів у будівництві є перший. За вищенаведеною формулою визначаємо мобілізацію внутрішніх ресурсів у будівництві, яке здійснюється господарським способом:
М = (90 – 75) – (41 – 56) = 15 + 15 = +30 тис. грн.
Менш сприятливим для визначення мобілізації внутрішніх ресурсів є другий варіант. Хоч потреба будови в оборотних коштах на кінець планового періоду зменшується, що дає змогу вивільнити частину коштів за рахунок мобілізації внутрішніх ресурсів, але водночас зменшення перехідної кредиторської заборгованості на кінець планового періоду порівняно з очікуваною кредиторською заборгованістю на початок планового періоду потребує додаткових коштів для погашення кредиторської заборгованості в плановому періоді.
М = (210 –196) – (87 – 76) = +3 тис. грн.
Третій варіант свідчить, що у будови в плановому періоді збільшується потреба в оборотних активах і водночас передбачається зменшення кредиторської заборгованості, що призводить в цілому до іммобілізації внутрішніх ресурсів будови, тобто до потреби в додаткових фінансових ресурсах:
М = (150 – 160) – (62 – 54) = –10 – 8 = –18 тис. грн.
Планові нагромадження
включають у кошториси будівництва за визначеними нормами (відповідно до собівартості будівельно-монтажних робіт) і враховують у джерелах фінансування капітальних вкладень, які виконуються господарським способом. Планові нагромадження у вигляді прибутку включаються в кошторис будівництва в розмірі 30% собівартості будівельно-монтажних робіт або 28,3% кошторисної вартості. Економія від зниження вартості будівельно-монтажних робіт досягається в результаті здійснення заходів для зниження планової собівартості будівництва.
Позичені та залучені кошти
використовуються підприємством за браком власних фінансових ресурсів на капітальні вкладення.
До позичених та залучених коштів належать: довгострокові банківські кредити; позики інших підприємств; кошти від випуску векселів та інших боргових зобов’язань; кошти від емісії та реалізації цінних паперів, які належать підприємству; фінансування з благодійних засобів; іноземні інвестиції.
За рахунок державного бюджету фінансуються централізовані капітальні вкладення.
Бюджетні кошти надаються підприємствам лише в тому разі, коли об’єкти включено до цільової комплексної програми, затвердженої Кабінетом Міністрів України.
Порядок фінансування капітальних вкладень залежить від способу проведення капітальних робіт.
За підрядного способу
будівництво об’єктів здійснюється відповідними підрядними організаціями.
Підрядна організація добирає потрібне устаткування, замовляє його, монтує, виконує будівельні роботи і здає об’єкт. Замовник надає проектну документацію, купує і доставляє на будову устаткування, конструкції та деталі.
Відповідальність за об’єкт будівництва покладається на генерального підрядчика, який виконує основні будівельні роботи, а для проведення спеціальних робіт (електромонтажні, санітарно-технічні) залучає за окремим договором спеціалізовані підрядні організації.
Підприємство-замовник і підрядчик укладають договір на будівництво із зазначенням: форми розрахунків; договірної вартості будівництва; об’єктів будівництва із вказівкою на наявність проекту й кошторису для кожного об’єкта; джерел фінансування будівництва; обсягів незавершеного будівництва, які є на день укладання договору; інвентарної вартості об’єкта; переліку підрядчиків і підрядних робіт та інших необхідних даних.
Фінансування будівництва й розрахунки згідно з договором можуть мати форму авансових платежів за виконані елементи робіт або здійснюватися після завершення робіт на об’єкті будівництва.
Договірна вартість будівництва розраховується на підставі вартості, яка визначається згідно з проектом, тобто на підставі фіксованої ціни та договірних умов її зміни із зазначенням потрібних коефіцієнтів, індексів та інших критеріїв.
Господарський спосіб будівництва
застосовується за будівництва невеликих об’єктів, реконструкції та розширення діючих підприємств. Господарський спосіб відрізняється від підрядного тим, що підприємство самостійно, власними силами здійснює будівельно-монтажні роботи, тобто об’єднує функції і замовника, і підрядчика. У цьому разі розрахунки здійснюються за фактично виконані роботи, включаючи витрати на утримання підрозділів, зайнятих організацією будівництва. Після завершення будівництва підприємство визначає інвентарну вартість кожного введеного в експлуатацію елемента в складі об’єкта будівництва.
1.6. ФІНАНСУВАННЯ РЕМОНТУ ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ
Основні виробничі засоби в процесі експлуатації зазнають фізичного зносу і втрачають свої експлуатаційні якості. У зв’язку з цим ремонт основних засобів є необхідною умовою виробничого процесу. Від своєчасності та якості ремонту залежить ефективність використання основних виробничих засобів на підприємстві.
Своєчасний ремонт основних виробничих засобів запобігає передчасному їх зносу та вибуттю, продовжує строк служби, підвищує виробничу потужність та скорочує потребу в нових капітальних вкладеннях.
Поточний ремонт
здійснюється для забезпечення роботи основних виробничих засобів і полягає в усуненні окремих поломок основних засобів і заміні або поновленні їхніх окремих частин.
Середній ремонт
провадиться для часткового поновлення основних засобів із заміною деталей, вузлів обмеженої номенклатури, яка визначається технічною документацією.
Капітальний ремонт
машин, устаткувань провадиться для відновлення їх виробничого ресурсу. При цьому здійснюється, як правило, повне розбирання машини або верстата, виявлення дефектів, контроль технічного стану, власне ремонт, складання устаткування після ремонту, його регулювання та випробування.
Витрати на всі види ремонтів визначаються підприємствами самостійно, виходячи з технічного рівня, фізичного зносу основних виробничих засобів та забезпечення ремонтних робіт матеріально-технічними ресурсами.
Економічна доцільність капітального ремонту основних виробничих засобів визначається порівнюванням витрат на капітальний ремонт об’єкта з вартістю аналогічного нового устаткування. Якщо вартість капітального ремонту цього об’єкта перевищує вартість аналогічного нового устаткування, то такий ремонт робити недоцільно.
Фінансування капітального ремонту
на підприємстві здійснюється згідно з планом капітального ремонту. План складають на підставі кошторисно-фінансових розрахунків щодо ремонту окремих об’єктів з урахуванням чинних норм, цін, тарифів. Затверджує план керівник підприємства.
До складу витрат на капітальний ремонт включають проектно-кошторисні витрати; оплату ремонтних робіт; вартість придбання нових деталей, вузлів, агрегатів; вартість заміни зношених конструкцій і деталей у будівлях і спорудах.
Порядок фінансування капітального ремонту
залежить від способу його проведення. У разі здійснення капітального ремонту машин, устаткування, транспортних засобів підрядним способом на основі договорів розрахунки провадяться за актами приймання повністю відремонтованих вузлів, агрегатів тощо. Розрахунки стосовно ремонту, який здійснюється господарським способом, провадяться, як правило, за окремими елементами витрат: виплата заробітної плати, оплата рахунків за матеріальні цінності, деталі, які використані в період проведення ремонту основних засобів тощо.
Контроль за здійсненням капітального ремонту, оформленням кошторисно-технічної документації, економним витрачанням грошових коштів здійснює керівник підприємства.
Підприємства (незалежно від підпорядкування і форм власності) протягом звітного періоду мають право витрати на всі види ремонтів (поточний, середній, капітальний) віднести до валових витрат у сумі, що не перевищує 5% сукупної балансової вартості груп основних засобів на початок звітного року. У цих самих розмірах названі витрати відносять на витрати виробництва, тобто на собівартість виробленої продукції.
Усі витрати на ремонт, у тім числі й ті, що перевищують зазначену суму, відносять на збільшення балансової вартості основних засобів груп 2 і 3 або балансової вартості окремого об’єкта основних засобів групи 1. Таким чином, вони підлягають амортизації за нормами, передбаченими для відповідних груп основних засобів.
Витрати на капітальний ремонт орендованих основних виробничих засобів провадяться згідно з договором оренди.
Коли умовами договору передбачено, що всі витрати на ремонт орендованих основних засобів провадяться за рахунок коштів орендаря, то в суму орендної плати не включають відрахування на капітальний ремонт основних засобів.
Орендар може збільшити балансову вартість відповідної групи основних засобів на вартість фактично проведених поліпшень такого об’єкта. Орендар має право протягом звітного періоду віднести до валових витрат будь-які витрати, пов’язані з поліпшенням основних засобів, у сумі, що не перевищує 5% сукупної балансової вартості груп основних засобів на початок звітного року. Витрати, що перевищують зазначену суму, відносяться на збільшення балансової вартості груп 2 і 3 або балансової вартості окремого об’єкта основних засобів групи 1 та підлягають амортизації за нормами, передбаченими для відповідних основних засобів.
Якщо капітальний ремонт орендованого майна здійснюється орендодавцем, то витрати на капітальний ремонт включаються в орендну плату і сплачуються орендарем.
Під час розбирання об’єктів, що підлягають ремонту, можуть виявитися придатні для дальшого використання матеріали, запасні частини тощо. Вони оприбутковуються, оцінюються, відображаються в обліку і згодом можуть бути реалізовані або використані в процесі ремонту основних виробничих засобів. Отримані при цьому кошти є джерелом фінансування ремонту основних виробничих засобів.
Ремонт основних невиробничих засобів фінансується з прибутку, що залишається в розпорядженні підприємства, а також інших джерел, за рахунок яких фінансується поточне утримання зазначених основних засобів.
ТЕСТИ ДО РОЗДІЛУ 8
Знайдіть правильну відповідь.
ТЕСТ 1. Основні засоби — це ...
1. Частина матеріальних активів, які багаторазово беруть участь у процесі виробництва.
2. Матеріальні цінності, що використовуються у виробничій діяльності підприємства протягом понад одного календарного року із дня введення їх в експлуатацію, а також предмети вартістю за одиницю понад 500 гривень (за ціною придбання).
3. Матеріальні активи, які тривалий час перебувають у незмінній натурально-речовій формі.
4. Матеріальні цінності, які поступово переносять свою вартість на вироблений продукт.
ТЕСТ 2. Відтворення основних засобів — це ...
1. Процес безперервного поновлення основних виробничих засобів.
2. Заміна окремих зношених частин основних засобів.
3. Придбання нових основних засобів.
4. Заміна зношеного устаткування на нове.
ТЕСТ 3. Знос основних засобів — це ...
1. Втрата вартості основними засобами у процесі їх експлуатації.
2. Заміна зношених основних засобів через капітальне будівництво.
3. Матеріальне зношування окремих елементів основних засобів та заміна їх через капітальне будівництво або капітальний ремонт.
4. Заміна основних засобів унаслідок запровадження нового, більш прогресивного обладнання.
ТЕСТ 4. Амортизація — це ...
1. Процес поступового перенесення вартості основних виробничих засобів і нематеріальних активів з урахуванням витрат на їх придбання, виготовлення або поліпшення.
2. Поступове зниження вартості основних засобів унаслідок їх зносу.
3. Поступове перенесення вартості основних виробничих засобів на вироблену продукцію.
4. Поступове перенесення вартості зносу основних засобів на валові витрати виробництва.
ТЕСТ 5. Прискорена амортизація — це…
1. Метод визначення амортизації основних засобів за нормами, що перевищують офіційно затверджені норми амортизаційних відрахувань.
2. Визначення амортизації за нормами, що їх затверджує Кабінет Міністрів України.
3. Визначення амортизації за нормами, затвердженими законодавчими актами.
4. Визначення амортизації за звичайними нормами, збільшеними у 2 рази.
ТЕСТ 6. Як визначаються суми амортизаційних відрахувань звітного періоду?
1. Множенням середньорічної вартості основних виробничих засобів на норму амортизаційних відрахувань.
2. Множенням балансової вартості основних засобів на норму амортизаційних відрахувань.
3. Множенням балансової вартості основних засобів на початок звітного кварталу на норму амортизаційних відрахувань.
4. З допомогою застосування норм амортизації балансової вартості груп основних засобів на початок звітного періоду.
ТЕСТ 7. Як визначається балансова вартість груп основних засобів на початок звітного періоду?
1. Як балансова вартість груп основних засобів на початок періоду, що передував звітному, збільшена на суму уведених основних засобів та витрат, понесених на придбання і поліпшення основних засобів, і зменшена на суму виведених з експлуатації основних засобів відповідної групи та суму амортизаційних відрахувань, нарахованої в кварталі, що передував звітному кварталу.
2. Як середньохронологічна балансова вартість основних засобів за період, що передував звітному.
3. Як балансова вартість основних засобів у звітному кварталі з урахуванням уведення й вибуття основних засобів цього кварталу.
4. Як балансова вартість основних засобів на початок періоду, що передував звітному, з урахуванням уведення й вибуття основних засобів.
ТЕСТ 8. Капітальні вкладення — це ...
1. Витрати на створення нових, реконструкцію й технічне переозброєння діючих основних засобів.
2. Витрати на придбання нових основних засобів і капітальний ремонт діючих основних засобів.
3. Витрати на розширення та реконструкцію діючих виробництв.
4. Витрати на розширене відтворення основних засобів.
ТЕСТ 9. Назвіть джерела фінансування капітальних вкладень.
1. Прибуток, амортизаційні відрахування, довгострокові кредити банку, іноземні інвестиції.
2. Власні фінансові ресурси, кошти державного та місцевого бюджетів, довгострокові кредити банку.
3. Власні фінансові ресурси; залучені фінансові ресурси; фінансові кошти від продажу цінних паперів, кошти державного та місцевого бюджетів; кошти іноземних інвесторів.
4. Статутний фонд підприємства, фонд нагромадження, фонд матеріального заохочення, інші спеціальні засоби.
ТЕСТ 10. Як визначається капітальний дохід?
1. Як різниця між балансовою вартістю відповідної групи основних засобів, визначеною на початок звітного року із застосуванням коефіцієнта індексації, і балансовою вартістю цієї групи основних засобів до такої індексації.
2. Як різниця між сукупною балансовою вартістю основних засобів на початок звітного року і залишковою вартістю таких основних засобів після нарахування амортизації.
3. Як різниця між балансовою вартістю основних засобів групи 2 і 3 на початок звітного року з урахуванням коефіцієнта індексації і балансовою вартістю цих груп основних засобів до індексації.
4. Як різниця між балансовою вартістю нематеріальних активів на початок звітного року з урахуванням коефіцієнта індексації і балансовою вартістю цих активів до індексації.
ТЕСТ 11. Як визначається сума мобілізації (іммобілізації) внутрішніх ресурсів?
1. Як сума кредиторської заборгованості на початок року і планової потреби будови в оборотних коштах на кінець планового періоду.
2. Як сума наявних оборотних активів у капітальному будівництві і наявної кредиторської заборгованості на початок планового періоду.
3. Як скорочення потреби в оборотних активах на плановий період та приросту стійкої кредиторської заборгованості у плановому періоді.
4. Як сума планової потреби в оборотних активах будови на кінець планового періоду і перехідної кредиторської заборгованості на кінець планового періоду.
ТЕСТ 12. Які з названих показників безпосередньо впливають на розмір амортизаційних відрахувань?
1. Сума нарахованого зносу, фондовіддача основних засобів, сума отриманого прибутку, рівень інфляції.
2. Сума виведених основних засобів у звітному періоді, рентабельність основних засобів, коефіцієнт вибуття основних засобів, коефіцієнт оновлення основних засобів.
3. Сума оборотних активів, сума уведених основних засобів у звітному періоді, вартість виробленої продукції за звітний період, коефіцієнт приросту основних засобів.
4. Балансова вартість основних засобів на початок звітного періоду, норма амортизаційних відрахувань, структура основних засобів, строки експлуатації основних засобів.
ТЕСТ 13. За яких умов підприємства мають право застосовувати щорічну індексацію основних засобів?
1. Щорічна індексація основних засобів провадиться підприємствами всіх форм власності за умови, що минулорічний рівень інфляції становить понад 5%.
2. Щорічна індексація основних засобів провадиться підприємствами з дозволу Кабінету Міністрів України.
3. Щорічна індексація основних засобів провадиться підприємствами самостійно за умови, коли застосовується прискорена амортизація основних засобів.
4. Щорічна індексація основних засобів провадиться підприємствами всіх форм власності самостійно за умови, що минулорічний рівень інфляції становить понад 10%.
ТЕСТ 14. На що впливає прискорена амортизація основних засобів?
1. Сприяє збільшенню прибутку від реалізації продукції.
2. Призводить до збільшення суми податку на прибуток.
3. Скорочує тривалість експлуатації основних засобів.
4. Прискорює процес формування власних фінансових ресурсів.
5. Збільшує валові витрати та зменшує податок на прибуток.
ТЕСТ 15. Назвіть переваги оренди основних засобів у порівнянні з придбанням їх у власність.
1. Уможливлює збільшення балансової вартості основних засобів, прискорює відтворювальні процес основних засобів.
2. Зменшує потребу у власних фінансових ресурсах для придбання основних засобів.
3. Збільшує суму прибутку без придбання основних засобів у власність.
4. 
Скорочує тривалість експлуатації основних засобів.
5. Зменшує суму податку на прибуток.
1
Статистичний щорічник України, 1998 р. — К., 1999. — С. 214.
1
содержание ..
653
654
655 ..
|
|
· 100%