Вареники „Селянські” |
Рис.13.5.1. Схематичне переростання фінансової кризи в банкрутство
підприємства
13.6 Діагностика фінансового стану підприємства
Процес створення системи раннього попередження та реагування включає в себе такі етапи [42]:
I етап – визначення сфер спостереження;
II етап – визначення індикаторів раннього попередження (обсяг реалізації, рівень періодичних платежів, кредиторська та дебіторська заборгованість);
III етап – визначення цільових показників;
IV етап – формування центрів обробки інформації;
V етап – формування інформаційних каналів;
Розрізняють дві підсистеми СРПР: систему, зорієнтовану на внутрішні параметри діяльності підприємства, і систему, зорієнтовану на зовнішнє середовище. Внутрішньо зорієнтована підсистема СРПР спрямована на ідентифікацію ризиків і шансів, що ховаються усередині підприємства. У своєму розвитку ця підсистема дійшла вже до третього покоління. Системи першого покоління були зорієнтовані на ідентифікацію наслідків дії тих чи інших факторів; другого — на визначення симптомів; третього — на виявлення першопричин. Одним з найважливіших інструментів системи раннього попередження банкрутства підприємств і методом його прогнозування є дискримінантний аналіз. Зміст дискримінантного аналізу полягає в тому, що за допомогою статистичних методів будується функція й обчислюється інтегральний показник, на підставі якого з достатньою імовірністю можна передбачити банкрутство суб'єкта господарювання.
Існує багато підходів до прогнозування фінансової неплатоспроможності суб'єктів господарювання. Будь-яка методика оцінювання кредитоспроможності є, по суті, методикою прогнозування банкрутства. У закордонній практиці поширення придбали дві моделі — Альтмана і Спрингейта, названі на честь їхніх авторів [34].
Модель Альтмана (розроблена в 1968 році і відома також за назвою «розрахунок Z-показника» — інтегрального показника рівня погрози):
(13.6.1)
де Х1
= (Поточні активи - Поточні пасиви) / Обсяг активу;
Х2
= Нерозподілений прибуток / Обсяг активу;
Х3
= Прибуток до виплати відсотків / Обсяг активу;
Х4
= Ринкова вартість власного капіталу / Позикові засоби;
Х5
= Виторг від реалізації / Обсяг активу;
При Z < 1,8 - імовірність банкрутства дуже висока;
1,8 < Z < 2,7 - імовірність банкрутства середня;
2,7 < Z < 2,99 - імовірність банкрутства невелика;
Z > 2,99 - імовірність банкрутства незначна.
Методичні рекомендації Міністерства економіки України [10] розроблені з метою забезпечення однозначності підходів при оцінці фінансово-господарського стану підприємств, виявленні ознак поточної, критичної чи надкритичної їх неплатоспроможності та ознак дій, передбачених статтями 1562
- 1564
Кримінального кодексу України, - приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства, а також для своєчасного виявлення формування незадовільної структури балансу для здійснення випереджувальних заходів щодо запобігання банкрутству підприємств [19],[20].
Поточною неплатоспроможністю може характеризуватися фінансовий стан будь-якого підприємства, якщо на конкретний момент через випадковий збіг обставин тимчасово суми наявних у нього коштів і високоліквідних активів недостатньо для погашення поточного боргу, що відповідає законодавчому визначенню, як неспроможність суб'єкта підприємницької діяльності виконати грошові зобов'язання перед кредиторами після настання встановленого строку їх сплати, у тому числі із заробітної плати, а також виконати зобов'язання щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) не інакше, як через відновлення платоспроможності.
Економічним показником ознак поточної платоспроможності (Пп) при наявності простроченої кредиторської заборгованості є різниця між сумою наявних у підприємства грошових коштів, їх еквівалентів та інших високоліквідних активів і його поточних зобов'язань, що визначається за формулою:
Пп = А040
+ А045
+А220
+А230
+ А240
- П620
де А040
, А045
, А220
, А230
, А240
- відповідні рядки активу балансу;
П620
- підсумок IV розділу пасиву балансу.
Від'ємний результат алгебраїчної суми зазначених статей балансу свідчить про поточну неплатоспроможність суб'єкта підприємницької діяльності.
Фінансовий стан підприємства, у якого на початку і в кінці звітного кварталу мають місце ознаки поточної неплатоспроможності, відповідає законодавчому визначенню боржника, який неспроможний виконати свої грошові зобов'язання перед кредиторами, у тому числі зобов'язання щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), протягом трьох місяців після настання встановленого строку їх сплати.
Ознаки критичної неплатоспроможності, що відповідають фінансовому стану потенційного банкрутства, мають місце, якщо на початку і в кінці звітного кварталу, що передував поданню заяви про порушення справи про банкрутство, мають місце ознаки поточної неплатоспроможності, а коефіцієнт покриття (Кп) і коефіцієнт забезпечення власними засобами (Кз) у кінці звітного кварталу менше їх нормативних значень - 1,5 і 0,1 відповідно.
Коефіцієнт покриття характеризує достатність оборотних коштів підприємства для погашення своїх боргів і визначається, як відношення суми оборотних коштів до загальної суми поточних зобов'язань за кредитами банку, інших позикових коштів і розрахунків з кредиторами.
Коефіцієнт покриття визначається за формулою[23]:
Кп = А260
: П620
де А620
- підсумок II розділу активу балансу.
Коефіцієнт забезпечення власними засобами характеризує наявність власних оборотних коштів у підприємства, необхідних для його фінансової сталості, і визначається, як відношення різниці між обсягами джерел власних та прирівняних до них коштів і фактичною вартістю основних засобів та інших необоротних активів до вартості наявних у підприємства оборотних активів - виробничих запасів, незавершеного виробництва, готової продукції, грошових коштів, дебіторської заборгованості та інших оборотних активів.
Коефіцієнт забезпечення власними засобами визначається за формулою:
Кп = А260
: П620
де П380
- підсумок розділу I пасиву балансу;
А080
, А260
- підсумки I і II розділів активу балансу відповідно.
Якщо в кінці звітного кварталу хоча б один із зазначених коефіцієнтів (Кп або Кз) перевищує його нормативне значення або протягом звітного кварталу спостерігається їх зростання, перевага повинна надаватися позасудовим заходам відновлення платоспроможності боржника або його санації в процесі провадження справи про банкрутство.
Якщо протягом терміну, установленого планом санації боржника, забезпечується позитивний показник поточної платоспроможності і перевищення нормативного значення коефіцієнта покриття (Кп > 1,5) при наявності тенденції зростання рентабельності, платоспроможність боржника може вважатися відновленою (відсутні ознаки потенційного банкрутства).
Якщо за підсумками року коефіцієнт покриття менше 1 і підприємство не отримало прибутку, то такий його фінансовий стан характеризується ознаками надкритичної неплатоспроможності, коли задоволення визнаних судом вимог кредиторів можливе не інакше, як через застосування ліквідаційної процедури.
Якщо на початку звітного періоду, що передував поданню заяви до арбітражного суду про порушення справи про банкрутство, були відсутні ознаки надкритичної неплатоспроможності, тобто, фактичний коефіцієнт покриття перевищував 1 при нульовій або позитивній рентабельності, це може свідчити про наявність ознак фіктивного банкрутства.
Економічними ознаками дій щодо доведення до банкрутства може вважатися таке фінансове становище боржника, якщо підприємство не мало ознак надкритичної неплатоспроможності напередодні виконання угод, укладених з корисливих мотивів. Якщо на окремих стадіях провадження у справі про банкрутство буде встановлено, що боржником подані недостовірні відомості про своє майно в бухгалтерському балансі або в інших документах, що свідчать про його фінансове та майнове становище, яке фактично характеризується ознаками надкритичної неплатоспроможності, у таких випадках можуть мати місце ознаки щодо приховування банкрутства.
З метою своєчасного виявлення тенденцій формування незадовільної структури балансу у прибутково працюючого суб'єкта підприємницької діяльності і вжиття випереджувальних заходів, спрямованих на запобігання банкрутству, проводиться систематичний експрес-аналіз фінансового стану підприємств (фінансовий моніторинг) за допомогою коефіцієнта Бівера.
Коефіцієнт Бівера розраховується, як відношення різниці між чистим прибутком і нарахованою амортизацією до суми довгострокових і поточних зобов'язань, за формулою:
Кб = (Ф220
- Ф260
) : (П480
+ П620
)
де Кб - коефіцієнт Бівера;
Ф220
і Ф260
- чистий прибуток і амортизація, наведені у рядках 220 і 260 форми N 2 "Звіт про фінансові результати" відповідно;
П480
і П620
- довгострокові і поточні зобов'язання (підсумки розділів III і IV),наведені у рядках 480 і 620 форми N 1 "Баланс".
Ознакою формування незадовільної структури балансу є таке фінансове становище підприємства, у якого протягом тривалого часу (1,5 - 2 роки) коефіцієнт Бівера не перевищує 0,2, що відображає небажане скорочення частки прибутку, яка направляється на розвиток виробництва. Така тенденція в кінцевому випадку призводить до незадовільної структури балансу, коли підприємство починає працювати в борг і його коефіцієнт забезпечення власними засобами стає меншим 0,1.
13.7 Санаційна концепція та каталог заходів з фінансової санації
План санації підприємства-боржника може містити такі розділи та підрозділи [42]:
1. Попередня історія (оглядово).
1.1. Коротка історія, реквізити підприємства;
1.2. Інформація про власників акцій;
1.3. Організаційна структура, наявність дочірніх підприємств, філій, представництв та інших відокремлених структурних підрозділів.
1.4. Короткий огляд продукції, цін та ринків;
1.5. Фінансово-майновий стан підприємства-боржника за останній звітний період;
1.6. Цілі реструктуризації.
2. Матеріали руху готівки за попередні 12 місяців роботи.
3. Аналіз ліквідації (сума грошей, яку можна отримати після продажу активів з метою сплати боргів).
4. Структура боргу.
4.1. Загальна сума боргу та кількість кредиторів;
4.2. Структура зростання кредиторської заборгованості поквартально (наскільки застарілими є борги);
4.3. Черговість виплати боргів кредиторам;
4.4. Сума боргів важливим і неважливим постачальникам;
4.5. Ставлення важливих постачальників (їхня готовність до співпраці та ймовірність підтримки ними реструктуризації).
5. Пропозиції щодо операційної реструктуризації, розрахунок необхідних коштів для реалізації заходів.
6. Пропозиції щодо заходів з фінансової реструктуризації та джерел фінансування.
6.1. Відстрочення боргів (скільки та якими кредиторами);
6.2. Прощення боргів (скільки та якими кредиторами);
6.3. Інші заходи з внутрішнього фінансування (мораторій на сплату боргів, продаж активів та обмін активів на борги);
6.4. Умови участі інвесторів і кредиторів у проведенні санації (набуття права власності на майно підприємства, розпорядження частиною його продукції, оренда майна підприємства, задоволення вимог кредиторів шляхом переведення боргу на інвесторів тощо);
6.5. Загальні результати заходів з фінансової реструктуризації (коли закінчується період реструктуризації, скільки боргів сплачено і коли).
7. Прогноз фінансових результатів для підприємства, що hеструктуризується.
7.1. Прогноз прибутків та збитків на декілька років вперед;
7.2. Прогноз руху готівки на декілька років вперед.
8. Заключне порівняння для кредиторів: реструктуризація проти ліквідації.
8.1. Борги, які може бути сплачено за кожним з варіантів розвитку;
8.2. Тривалі відносини з постачальниками, сплата податків та інших обов'язкових платежів до державного бюджету, виплата зарплати працівникам;
8.3. Структура підприємства-боржника після відновлення його платоспроможності.
13.8 Ефективність санаційних заходів, що впливають на поліпшення конкурентоспроможності та ліквідності підприємства
Враховуючи :
- низьку рентабельність власного капіталу (2,2%) по чистому прибутку;
- наростаючу загрозу банкрутства підприємства ТОВ «Сніговик-Плюс»;
- проблеми з негайною платоспроможністю підприємства (відсутність необхідного рівня готівкових коштів на розрахунковому рахунку);
- значні витрати підприємства на сплату відсотків за користування довгостроковими та короткостроковими банківськими кредитами;
- недостатній рівень власних коштів та, відповідно, недостатній рівень автономії;
- суттєве зниження обсягів продажу у 2008 – 2009 роках на фоні падіння споживчого ринку, як наслідку впливу світової фінансової кризи,
в якості санаційних заходів по підвищенню фінансової стійкості підприємства пропонується перехід на форму господарювання – відкрите акціонерне товариство (ВАТ) з додатковою емісією акцій на суму 2,0 млн.грн., що дозволить:
- суттєво підняти рівень коефіцієнта термінової ліквідності за рахунок зростання готівкових коштів на розрахунковому рахунку;
- забезпечити різке зростання коефіцієнта автономії, що знизить ризик банкрутства підприємства за поданням кредиторів;
- повернення банківських кредитів, які надаються під занадто високий банківський відсоток, та заміну їх власним додатковим акціонерним капіталом;
13.9 Внутрішні та зовнішні резерви зміцнення фінансової стійкості підприємства
Внутрішні резерви для нарощування власного капіталу за рахунок прибутку підприємства використані повністю, але для підвищення фінансової стійкості підприємства необхідно залучити клас капіталу – «власний капітал», що можливо реалізувати тільки за рахунок переходу на форму господарювання – ВАТ та емісії акцій додаткового обсягу статутного капіталу. Таке залучення зовнішніх резервів фінансів є можливим за результатами проведеного фінансового аналізу, який показує можливість досягнення інвестиційної привабливості підприємства при перенаправленні 24-25% річних відсотків за користування кредитами банків в підвищення дивідендної доходності акціонерів створюваного ВАТ до ринкової норми прибутковості інвестицій – 20- 24% (по доходності держоблігацій).
13.10 Прогноз посилення фінансової стійкості підприємства
На рис.13.10.1 – 13.10.4 наведені результати прогнозів посилення фінансової стійкості підприємства ТОВ «Сніговик-Плюс» при впровадженні
санаційних заходів по підвищенню фінансової стійкості за рахунок переходу на форму господарювання – відкрите акціонерне товариство (ВАТ) з додатковою емісією акцій на суму 2,5 млн.грн..
Як показує аналіз графіків, наведених на рис.13.10.1 – 13.10.4, ступінь посилення фінансової стійкості характеризується наступними показниками:
1. Показник поточної абсолютної ліквідності зросте з фактичного рівня 0,08 у 2009 році до прогнозного рівня 0,287, що відповідає середині нормативного діапазону значень цього коефіцієнта ліквідності (0,2 - 0,35).
2. При зростанні обсягу власного статутного капіталу ТОВ з 884,8 тис.грн. до рівня статутного капіталу ВАТ 3 384,8 тис.грн. умовний рівень рентабельності власного статутного капіталу (дивідендна доходність акцій ВАТ) зросте за рахунок відсутності витрат на відсотки по банківським кредитам по результатам 2009 року з 2,2% до 10,8%, тобто зросте практично в 5 разів.
3. Поліпшення показника коефіцієнта фінансової автономії відповідає зростанню з рівня 0,439 у 2009 році до прогнозного рівня 0,687, що відповідає його знаходженню в діапазоні стійкого рівня (не менше 0,5) та різко знижує можливість зовнішньої ініціалізації банкрутства підприємства з боку кредиторів.
4. Поліпшення показника схильності до банкрутства по Альтману з рівня 2,283 у 2009 році до прогнозного рівня 3,278 ( при нормативному рівні мінімальної схильності до банкрутства не менше 2,99), відповідає суттєвому зростанню фінансової стійкості підприємства та мінімальній схильності джо банкрутства.
Рис.13.10.1. Прогноз поліпшення показників ліквідності ТОВ «Сніговик-Плюс» при нарощуванні статутного фонду при переході на форму ВАТ з емісією додаткових акцій у 2010 році
Рис.13.10.2. Прогноз змін показників рентабельності власного капіталу та реалізованої продукції по чистому прибутку після оподаткування в ТОВ «Сніговик-Плюс» при нарощуванні статутного фонду при переході на форму ВАТ з емісією додаткових акцій у 2010 році
Рис.13.10.3. Прогноз поліпшення показників коефіцієнта фінансової автономії та коефіцієнта забезпечення активів власним капіталом в ТОВ «Сніговик-Плюс» при нарощуванні статутного фонду при переході на форму ВАТ з емісією додаткових акцій у 2010 році
Рис.13.10.4. Прогноз зменшення ризику схильності до банкрутства ТОВ «Сніговик-Плюс» при нарощуванні статутного фонду при переході на форму ВАТ з емісією додаткових акцій у 2010 році
Висновки
Важливою передумовою застосування правильних антикризових санаційних заходів є ідентифікація глибини фінансової кризи на підприємстві. Проведений аналіз фінансового стану досліджуємого підприємства «Сніговик-Плюс» показав, що підприємство знаходиться в 1-й фазі кризи, яка безпосередньо не загрожує функціонуванню підприємства (за умови переведення його на режим санаційного антикризового управління).
Враховуючи за результатами економічної діагностики у ТОВ «Сніговик-Плюс»:
- низьку рентабельність власного капіталу (2,2%) по чистому прибутку;
- наростаючу загрозу банкрутства підприємства ТОВ «Сніговик-Плюс»;
- проблеми з негайною платоспроможністю підприємства (відсутність необхідного рівня готівкових коштів на розрахунковому рахунку);
- значні витрати підприємства на сплату відсотків за користування довгостроковими та короткостроковими банківськими кредитами;
- недостатній рівень власних коштів та, відповідно, недостатній рівень автономії;
- суттєве зниження обсягів продажу у 2008 – 2009 роках на фоні падіння споживчого ринку, як наслідку впливу світової фінансової кризи,
в якості санаційних заходів по підвищенню фінансової стійкості підприємства пропонується перехід на форму господарювання – відкрите акціонерне товариство (ВАТ) з додатковою емісією акцій на суму 2,5 млн.грн., що дозволить:
- суттєво підняти рівень коефіцієнта термінової ліквідності за рахунок зростання готівкових коштів на розрахунковому рахунку;
- забезпечити різке зростання коефіцієнта автономії, що знизить ризик банкрутства підприємства за поданням кредиторів;
- повернення банківських кредитів, які надаються під занадто високий банківський відсоток, та заміну їх власним додатковим акціонерним капіталом;
Внутрішні резерви для нарощування власного капіталу за рахунок прибутку підприємства використані повністю, але для підвищення фінансової стійкості підприємства необхідно залучити клас капіталу – «власний капітал», що можливо реалізувати тільки за рахунок переходу на форму господарювання – ВАТ та емісії акцій додаткового обсягу статутного капіталу. Таке залучення зовнішніх резервів фінансів є можливим за результатами проведеного фінансового аналізу, який показує можливість досягнення інвестиційної привабливості підприємства при перенаправленні 24-25% річних відсотків за користування кредитами банків в підвищення дивідендної доходності акціонерів створюваного ВАТ до ринкової норми прибутковості інвестицій – 20- 24% (по доходності держоблігацій).
Як показують результати прогнозів посилення фінансової стійкості під-приємства ТОВ «Сніговик-Плюс» при впровадженні санаційних заходів по підвищенню фінансової стійкості за рахунок переходу на форму господарювання – відкрите акціонерне товариство (ВАТ) з додатковою емісією акцій на суму 2,5 млн.грн., ступінь посилення фінансової стійкості характеризується наступними показниками:
1. Показник поточної абсолютної ліквідності зросте з фактичного рівня 0,08 у 2009 році до прогнозного рівня 0,287, що відповідає середині нормативного діапазону значень цього коефіцієнта ліквідності (0,2 - 0,35).
2. При зростанні обсягу власного статутного капіталу ТОВ з 884,8 тис.грн. до рівня статутного капіталу ВАТ 3 384,8 тис.грн. умовний рівень рентабельності власного статутного капіталу (дивідендна доходність акцій ВАТ) зросте за рахунок відсутності витрат на відсотки по банківським кредитам по результатам 2009 року з 2,2% до 10,8%, тобто зросте практично в 5 разів.
3. Поліпшення показника коефіцієнта фінансової автономії відповідає зростанню з рівня 0,439 у 2009 році до прогнозного рівня 0,687, що відповідає його знаходженню в діапазоні стійкого рівня (не менше 0,5) та різко знижує можливість зовнішньої ініціалізації банкрутства підприємства з боку кредиторів.
4. Поліпшення показника схильності до банкрутства по Альтману з рівня 2,283 у 2009 році до прогнозного рівня 3,278 ( при нормативному рівні мінімальної схильності до банкрутства не менше 2,99), відповідає суттєвому зростанню фінансової стійкості підприємства та мінімальній схильності джо банкрутства.
Таким чином, запропонована в дослідженні санаційна программа підвищення платоспроможності та фінансової стійкості підприємства ТОВ «Сніговик- Плюс» є дійовою та ефективною.
Список використаної літератури
1. Господарський кодекс України // від 16 січня 2003 року N 436-IV(діє з 01.01.2004)
2. Закон України “Про систему оподаткування в Україні” від 25.06.1991 N 1251-XII // Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України станом від 17 листопада 2009 року N 1565-VI
3. Закон України „Про податок на додану вартість” від 3 квітня 1997 року N 168/97-ВР // Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України станом змін від 22 грудня 2009 року N 1782-VI
4. Закон України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами” від 21.12.2000 № 2181-ІІІ //Із змінами і доповненнями, внесенимиЗаконами України станом від 24 липня 2009 року N 1617-VI
5. Закон України „Про оподаткування прибутку підприємств” від 22 травня 1997 р. N 283/97-ВР // Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України станом змін від 21 серпня 2009 року N 1608-VI
6. Указ Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" від 3 липня 1998 р. N 727/98 // Указом Президента України від 28 червня 1999 року N 746/99 цей Указ викладено у новій редакції
7. ЗАКОН УКРАЇНИ “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом “ від 14 травня 1992 року N 2343-XII // із змінами станом від 14 грудня 2006 року N 3273-IV
8. Порядок проведення досудової санації державних підприємств // Постанова КМУ від 17 березня 2000 р. N 515
9. Положення про порядок проведення досудової санації господарських товариств, у статутних фондах яких державна частка перевищує 25 відсотків, та державних підприємств, щодо яких прийнято рішення про приватизацію //Наказ Фонду державного майна України від 12 жовтня 2001 року N 1865
10. Про Методичні рекомендації щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства // МІНІСТЕРСТВО ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ НАКАЗ від 17 січня 2001 року N 10
11. Про затвердження Методики інтегральної оцінки інвестиційної привабливості підприємств та організацій // Наказ Агентства з питань запобігання банкрутству підприємств та організацій від 23 лютого 1998 року N 22
12. Про затвердження Методики проведення поглибленого аналізу фінансово-господарського стану підприємств та організацій // Наказ Агентства з пи- тань запобігання банкрутству підприємств та організацій від 27 червня 1997 року N 81
13. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності", Наказ Мінфіна України № 87 від 31.03.1999 + № 304 від 30.11.2000.
14. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 2 "Баланс", Наказ Мінфіна України № 87 від 31.03.1999 + № 304 від 30.11.2000.
15. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 3 " Звіт про фінансові результати «, Наказ Мінфіна України № 87 від 31.03.1999 + № 304 від 30.11.2000.
16. Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні // Постанова Правління Національного банку України від 15.12.2004 року N 637 (Із змінами і доповненнями, внесеними постановами Правління Національного банку України станом від 29.04.2009 року N 252) – http://www.liga-zakon.net - - Комп’ютерна законодавчо-довідкова система законодавства України “Ліга-закон”, 2009
17. Інструкція про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті // Постанова Правління Національного банку України від 21.01. 2004 року N 22 (Із змінами і доповненнями, внесеними постановами Правління Національного банку України станом від 18.10.2006 N 407) – http://www.liga-zakon.net - - Комп’ютерна законодавчо-довідкова система законодавства України “Ліга-закон”, 2009
18. Інструкція про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах // Постанова Правління Національного банку України від 12.11.2003 року N 492(Із змінами і доповненнями, внесеними постановами Правління Національного банку України станом від 05.01.2010 N 4) – http://www.liga-zakon.net - - Комп’ютерна законодавчо-довідкова система законодавства України “Ліга-закон”, 2009
19. Василенко В.О., Ткаченко Т.І. Стратегічний менеджмент: Навчальний посібник. - Київ: ЦУЛ, 2003. - 396 с.
20. Василенко В.О., Шостка В.І. Ситуаційний менеджмент: Навчальний посібник. - Київ: ЦУЛ, 2003. - 305 с.
21. Василенко В.О., Ткаченко Т.І. Стратегічне управління підприємством. Навчальний посібник. Вид.2-ге, виправл. І доп. За ред.Василенка В.О. – К.:Центр навчальної літератури, 2004.-400 с.
22. Василик О.Д. Податкова система України. Навч.посібник. – Київ, Видавництво:Поліграф книга, 2004. - 478 с.23. Ватуля І.Д. Податки, збори, платежі: Навч. посібник/ І.Д. Ватуля, М.І. Ватуля, Л.В. Рибалко. - К.: Центр навчальної літератури, 2006. - 352 с
24. Гаєвська Л. М., Фурманюк О. Л., Цимбалюк С. Я., Булгакова Г. А. Економіка підприємства: Навч. посібник для студ. вищ. навч. закл. - Ірпінь, 2001. — 144 с.
25. Гетьман О.О., Шаповал В.М. Економіка підприємства: навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів.- Київ, Центр навчальної літератури, 2006. – 488 с.
26. Голов С. Класифікація витрат і методи калькулювання собівартості в управлінському обліку // Податкове планування. – 2006. -№ 1,2.
27. Гончаров С.І. Економіка підприємств: Учбовий посібник.-Вид.2-геперероб.та доп. -Дніпропетровськ: Пороги, 2003. - 174 с..
28. Грещак М.Г., Гребешкова О.М.,Коцюба О.С. Внутрішній економічний механізм підприємства : Навч.посібник. – К.: КНЕУ,2001 – 228 с.
29. Захожай В.Б., Литвиненко Я.В., Захожай К.В., Литвиненко Р.Я. Система оподаткування та податкова політика. Навч.посібник. –Київ, Видавництво:Центр навч. л-ри, 2006. – 468 с.
30. Економіка підприємства: Підручник / За заг. ред. д-ра екон. наук, проф. С.Ф. Покропивного. – К.: КНЕУ, 2003. – 608 с.
31. Економіка підприємства: опорний конспект лекцій / Н.М.Ушакова, Л.О.Лігоненко,М.М.Скотнікова – К., КНТЕУ, 2002. – 187 с.
32. Економіка підприємства: Навч.-метод. посібник для самост. вивч. дисц./ І .О.Швиданенко, С.Ф.Покропивний, С.М.Клименко та ін. - К.: КНЕУ, 2000 -248 с
33. Івашенко В.І., Болюх М.А. Економічний аналіз господарської діяльності.-Київ:НІЧЛАВА,2001.-204 с.
34. Ізмайлова К.В. Фінансовий аналіз.-Київ:МАУП,2000.-152 с.
35. Ковалев В. В. Финансовый менеджмент: теория и практика : научное издание / В. В. Ковалев. - 2-е изд., перераб. и доп. - М. : Проспект, 2007. - 1024 с.
36. Коробов М.Я. Фінансово-економічний аналіз діяльності підприємств.-Київ:Знання,2002.-294 с.
37. Крамаренко Г.О., Чорна О.Є. Фінансовий менеджмент.- Киів: Центр навчальної літератури, 2006р. -520с.
38. Мних Є.В. Економічний аналіз: Підручник. - Київ: Центр навчальної літератури, 2003. - 412 с.
39. Савицька Г.В. Економічний аналіз діяльності підприємства.-Київ: Знання,2005.-662 с.
40. Савчук В.П. Фінансовий менеджмент підприємств: прикладні питання з аналізом ділових ситуацій. - К.: Видавничий будинок "Максимус", 2001. - 600 с.
41. Соляник Л.Г. Економічний аналіз:Навчальний посібник. – Дніпропетровськ, Національна гірнича академія України, 2007. – 199 с.
42. Терещенко О.О. Фінансова санація та банкрутство підприємств: Навч.посібник. – К.: КНЕУ, 2000. – 412 с.
43. Фінансовий менеджмент:Підручник/ Кер.кол.авт.і наук.ред. проф.А.М.Подддєрьогін. – К.: КНЕУ, 2005. – 536 с.
44. Фінанси підприємств: Підручник / Кер. авт. кол. і наук. ред. проф. А.М. Поддєрьогін. – 4-те вид., перероб. та доп. – К.: КНЕУ, 2002. – 571 с.: іл..
45. Фінансовий аналіз: Навчальний посіб. / Г.В. Митрофанов, Г.О. Кравченко, Н.С. Барабаш та ін.; За ред. проф. Г.В. Митрофанова. – К.: Київ нац. торг.-екон. ун-т.: 2002. – 301 с.
46. Фомин Я.А. Диагностика кризисного состояния предприятия: Учеб.Пособие для вузов. – М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2003. – 349 с.
47. Шеремет О.О.Фінансовий аналіз .-К.:Кондор , 2005.-240 с.
48. Шморгун Н. П. Фінансовий аналіз : навч. посібник для студ. вищих навчальних закладів / Н. М. Шморгун, І. В. Головко ; М-во освіти і науки України, Київський нац. ун-т ім. Т. Шевченка. – К. : Центр навчальної літератури, 2006. – 525 с.
[1]
Фінанси підприємств.Підручник /За ред.А.М.Поддєрьогіна – К.:КНЕУ,2000
[2]
Положення про порядок проведення досудової санації господарських товариств, у статутних фондах яких державна частка перевищує 25 відсотків, та державних підприємств, щодо яких прийнято рішення про приватизацію //Наказ Фонду державного майна України від 12 жовтня 2001 року N 1865
содержание ..
636
637
638 ..
|
|