ДИПЛОМНА РОБОТА

Вступ

№ з/п	Вид доходу	Ставки податку	Норма Закону №889-IV, що регулює порядок оподаткування
1.	Дохід у вигляді заробітної плати, додаткових благ від працедавців, виплат чи винагород за цивільно-правовими договорами	15%	Підпункт 4.2.1 п. 4.2 ст. 4 та п. 7.1 ст. 7
2.	Допомога на поховання, яка надходить від працедавця та перевищує подвійний розмір доходу, що дає право на отримання соціальної пільги відповідно до п.п. 6.5.1. п. 6.5 ст. 6 Закону №889-IV	15% (від суми перевищення)	Підпункт 4.3.21 п. 4.3 ст. 4 та п. 7.1 ст. 7
3.	Стипендія, виплачена з бюджету учню, студенту, ординатору, аспіранту, що перевищує суму доходу що дає право на отримання соціальної пільги відповідно до п.п. 6.5.1. п. 6.5 ст. 6 Закону №889-IV	15% (від суми перевищення)	Підпункт 4.3.26 п. 4.3 ст. 4 та п. 7.1 ст. 7
4.	Проценти на поточний або депозитний (вкладний) банківський рахунок, вклад в небанківські фінансові установи, проценти з депозитного сертифікату	0% до 01.01.2010	Підпункт 2 2.1.4 п. 22.1 ст. 22, п. 7.2 ст. 7 та п.п. 9.2.1 п. 9.2 ст. 9
5.	Проценти (дисконтні доході), отримані від боржника внаслідок прострочення ним виконання грошового зобов’язання, визначені цивільним законодавством	15%	Підпункт 9.2.3 ст. 9 та п. 7.1 ст. 7
6.	Доходи від надання нерухомості в оренду(суборенду), житловий найм	15%	Пункт 9.1 ст. 9
7.	Інвестиційний прибуток	15%	Пункт 9.6 ст. 9
8.	Доходи від довгострокового страхування життя та недержавного пенсійного страхування	15%	Пункт 9.8 ст. 9
9.	Роялті	15%	Пункт 9.4 ст. 9
10.	Дохід за іпотечним сертифікатом, за сертифікатом фонду операцій з нерухомістю	5%	П. 7.2 ст. 7
11.	Дохід від продажу нерухомого майна частіше 1 разу на рік	1%	Підпункт 11.1.1 п 11.1 ст. 11

Таблиця 1.4. Ставки прибуткового податку за основним місцем роботи станом на 1998–2003 роки [11]

Місячний сукупний	Ставки і розміри податку
До 17 грн. (з доходу в розмірі одного неоподатковуваного мінімуму)	Не оподатковується
18 грн. – 170 грн. (від 1 до 10 неоподатковуваних мінімумів)	10% суми доходу, що перевищує розмір одного неоподатковуваного мінімуму
171 грн. – 340 грн. (від 10 до 20 неоподатковуваних мінімумів)	15 грн. 30 коп. + 20% з суми, що перевищує 170 грн.
341 грн. – 510 грн. (від 20 до 30 неоподатковуваних мінімумів)	49 грн. 30 коп. + 35% з суми, що перевищує 340 грн.
510 і вище (понад 30 неоподатковуваних мінімумів)	108 грн. 80 коп. + 50% з суми, що перевищує 510 грн.

Місячний сукупний	Ставки і розміри податку
До 17 грн. (з доходу в розмірі одного неоподатковуваного мінімуму)	Не оподатковується
18 грн. – 85 грн. (від 1 до 5 неоподатковуваних мінімумів)	10% суми доходу, що перевищує розмір одного неоподатковуваного мінімуму
86 грн. – 170 грн. (від 5 до 10 неоподатковуваних мінімумів)	6 грн. 80 коп. + 15% з суми, що перевищує 85 грн.
171 грн. – 1020 грн. (від 10 до 60 неоподатковуваних мінімумів)	19 грн. 55 коп. + 20% з суми, що перевищує 170 грн.
1021 грн. – 1700 грн. (від 60 до 100 неоподатковуваних мінімумів)	189 грн. 55 коп. + 30% з суми, що перевищує 1020 грн.
1701 і вище (понад 100 неоподатковуваних мінімумів)	393 грн. 55 коп. + 40% з суми, що перевищує 1700 грн.

Таблиця 1.6. Ставки податку на доходи фізичних осіб у 2005 році

Мінімальна заробітна плата в місяць [7]	237 грн.
Прожитковий мінімум на місяць [7]	365 грн.
Гранична заробітна плата на місяць, при якій застосовується соціальна пільга (сума місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного року, помноженої на 1,4 та округленої до найближчих 10 гривень.)	511 грн.
Рівень соціальної пільги (15 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої законом на 1 січня звітного року, – для будь-якого платника податку)	35,55 грн.
Місячний сукупний	Ставки і розміри податку
До 511 грн.	13% від різниці суми доходу та соціальної пільги (– 35,55 грн.)
Більше 511 грн./місяць	13% від суми доходу

Таблиця 1.7. Ставки податку на доходи фізичних осіб у 2006 році

Мінімальна заробітна плата в місяць [6]	350 грн.
Прожитковий мінімум на місяць [6]	453 грн.
Гранична заробітна плата на місяць, при якій застосовується соціальна пільга (сума місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженої на 1,4 та округленої до найближчих 10 гривень.)	634 грн.
Рівень соціальної пільги (25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої законом на 1 січня звітного податкового року, – для будь-якого платника податку)	87,50 грн.
Місячний сукупний	Ставки і розміри податку
До 634 грн.	13% від різниці суми доходу та соціальної пільги (– 87,50 грн.)
Більше 634 грн./місяць	13% від суми доходу

Таблиця 1.8. Ставки податку на доходи фізичних осіб у 2007 році

Мінімальна заробітна плата в місяць (на 1 січня 2006 року) [5]	350 грн.
Прожитковий мінімум на місяць (на 1 січня 2006 року)	485 грн.
Гранична заробітна плата на місяць, при якій застосовується соціальна пільга (сума місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженої на 1,4 та округленої до найближчих 10 гривень.)	680 грн.
Рівень соціальної пільги (25 відсоткам однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої законом на 1 січня звітного податкового року, – для будь-якого платника податку з 07.07.2005);	87,50 грн.
Місячний сукупний	Ставки і розміри податку
До 680 грн.	13% від різниці суми доходу та соціальної пільги (– 87,50 грн.)
Більше 680 грн./місяць	13% від суми доходу

Таблиця 1.9. Ставки податку на доходи фізичних осіб у 2008 році

Мінімальна заробітна плата в місяць (на 1 січня 2007 року) [4]	400 грн.
Прожитковий мінімум на місяць (на 1 січня 2007 року)	492 грн.
Гранична заробітна плата на місяць, при якій застосовується соціальна пільга (сума місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженої на 1,4 та округленої до найближчих 10 гривень.)	690 грн.
Рівень соціальної пільги (50 відсоткам однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої законом на 1 січня звітного податкового року, – для будь-якого платника податку з 07.07.2005);	200,00 грн.
Місячний сукупний	Ставки і розміри податку
До 690 грн.	15% від різниці суми доходу та соціальної пільги (– 200,00 грн.)
Більше 690 грн./місяць	15% від суми доходу

Мінімальна заробітна плата в місяць (на 1 січня 2008 року)	515 грн.
Прожитковий мінімум на місяць (на 1 січня 2008 року)	592 грн.
Гранична заробітна плата на місяць, при якій застосовується соціальна пільга (сума місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженої на 1,4 та округленої до найближчих 10 гривень.)	830 грн.
Рівень соціальної пільги (50 відсоткам однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої законом на 1 січня звітного податкового року, – для будь-якого платника податку з 07.07.2005);	267,50 грн.
Місячний сукупний Оподатковуваний доход	Ставки і розміри податку
До 830 грн.	15% від різниці суми доходу та соціальної пільги (– 267,50 грн.)
Більше 830 грн./місяць	15% від суми доходу

Регулююча роль нового закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» [] з пропорційною ставкою податку полягає в наступному:

- зняття фіскального тиску прогресивної шкали оподаткування на підняття рівня заробітної плати;

- розширення податкової бази за рахунок поступового введення оподаткування до 56 видів доходів громадян.

Стимулююча роль нового закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» [] з пропорційною ставкою податку полягає в наступному:

- різкому підвищенні та плаваючому рівні податкової пільги (бувший – неоподатковуваний мінімум), яка застосовується тільки для низькооплачуваної категорії працівників;

- введенні податкового кредиту, тобто спеціальних сум витрат громадянина, на які зменшується сума сукупного доходу та, відповідно, податку.

Аналіз податкових моделей регулювання доходів фізичних осіб у більшості розвинутих країн показав, що прибутковий податок з громадян зарекомендував себе як інструмент виходу з кризової ситуації, стабілізації економіки та її динамічного розвитку. Податок з доходів фізичних осіб безпосередньо регулює ціну робочої сили, впливає на трудові зусилля працівників, структуру споживання і розвиток виробництва. У результаті аналізу методик оподаткування доходів фізичних осіб в Україні (що діяла до 01.01.2004 р. та існуючої) виявлені основні їх недоліки. Прогресивна шкала, що діяла до 01.01.2004 р., не відповідала реальному розмежуванню доходів громадян. Шкала мала п’ять інтервалів з незначним розривом у доходах. На момент відміни, серед п’яті інтервалів три фактично не використовувалися, тому що були нижче за законодавчо встановлений рівень мінімальної заробітної плати (їх застосовували лише у випадках неповної зайнятості). Майже 80% доходів, що отримували громадяни України, оподатковувалися за однією ставкою (20%), інші два інтервали застосовувалися лише для 8% працюючих. Доходи переважної більшості населення були зосереджені в одному інтервалі і податок сплачувався майже за однаковою ставкою, тобто система прибуткового оподаткування громадян в Україні практично була пропорційною. Чинний до 01.01.2004 р. механізм прибуткового податку в Україні не виконував функції регулювання доходів фізичних осіб. Такий інструмент, як мінімальна заробітна плата, для регулювання доходів фізичних осіб державою використовувався обмежено, у зв’язку з неможливістю відповідного підвищення заробітної плати працівників бюджетної сфери.

Можна також вказати на недолік у використанні одного з найважливіших інструментів регулювання – неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. Його розмір протягом останніх 14-ти років змінювався, спочатку перевищуючи розмір мінімальної заробітної плати (до 28 разів), а потім став менше за нього (навіть у 11 разів). При цьому мінімальна заробітна плата була нижча за законодавчо встановлений прожитковий мінімум, тобто прибутковий податок стягувався з мінімальної заробітної плати, у результаті чого працівник фактично отримував меншу суму, ніж йому потрібна для простого задоволення мінімально необхідних життєвих потреб. Впроваджена зараз в Україні податкова соціальна пільга передбачає справляння податку з доходів, які перевищують 40 центів на день або близько 140 доларів на рік. Тобто неоподатковуваний мінімум доходів громадян остаточно втратив будь-які ознаки як економічної категорії, так і соціального нормативу, а з січня 2004 р. змінив назву і набув дискримінаційного характеру.

Необхідність реформування системи оподаткування доходів фізичних осіб з метою ефективного виконання фіскальної і регулюючої функції податкових важелів зумовлена тим, що розмір середньої заробітної плати більшою мірою визначає динаміку надходжень прибуткового податку до бюджету.

Отже, порівняно з більшістю зарубіжних країн, в Україні склався надмірно високий рівень оподаткування громадян, доходи яких не перевищують подвійного розміру прожиткового мінімуму. Це стимулює ухилення від оподаткування доходу, підриває стимули до додаткової трудової активності, зменшує платоспроможний попит, що впливає на темпи розвитку виробництва. Тому в умовах перехідного періоду необхідне подальше удосконалення системи оподаткування доходів фізичних осіб з урахуванням надбань світової економічної думки і досвіду:

– у першу чергу звільнити від оподаткування доходи, які необхідні для забезпечення прожиткового мінімуму, тобто простого відновлення спроможності до праці;

– виконувати принцип податкоспроможності (прогресивне оподаткування);

– підтримувати ставки на рівні, що забезпечує основу для легального одержання доходів.

1.3 Роль податків з доходів фізичних осіб у формуванні доходів місцевих бюджетів

Згідно з Бюджетним Кодексом України [1, c. 32] – податок з доходів фізичних осіб закріплений в розмірі 100% за місцевими бюджетами.

В табл. Б.1 – Б.2 додатку Б наведені динаміка та структура податків в місцеві бюджети по Київські області в 2005–2007 роках [79], [78].

Як показує аналіз даних табл. Б.1 – Б.2 Додатку Б:

– базовий темп росту обсягів власних податкових та неподаткових надходжень місцевих бюджетів Київської області за 2006–2007 роки становить +170,71% у 2007 році відносно рівня 2005 року;

– базовий темп росту обсягів податку з доходів фізичних осіб в складі місцевих бюджетів Київської області за 2006–2007 роки становить +197,97% у 2007 році відносно рівня 2005 року;

– ланцюгові темпи приросту обсягів власних податкових та неподаткових надходжень місцевих бюджетів Київської області за 2006–2007 роки становлять +22,3% у 2006 році відносно рівня 2005 року та +39,51% у 2007 році відносно рівня 2006 року;

– ланцюгові темпи приросту обсягів податку з доходів фізичних осіб в місцевих бюджетах Київської області за 2006–2007 роки становлять +31,26% у 2006 році відносно рівня 2005 року та +50,82% у 2007 році відносно рівня 2006 року;

Як показує спільний аналіз табл. Б.1 – Б.3 Додатку Б та графіків рис. 1.1 – 1.3 найбільш вагомі податки в структурі місцевих бюджетів характеризуються наступними рівнями:

– середня структурна частка податку з доходів фізичних осіб в місцевих бюджетах поступово зросла з рівня 64,4% у 2005 році до рівня 74,5% у 2007 році;

– середня структурна частка земельного податку з юридичних осіб в місцевих бюджетах знизилась практично в 2 рази з рівня 12,72% у 2005 році до рівня 5,94% у 2007 році;

– середня структурна частка орендної плати (за оренду державної землі та майнових комплексів) з юридичних осіб в місцевих бюджетах знизилась з рівня 5,40% у 2005 році до рівня 4,71% у 2007 році;

– середня структурна частка земельного податку з фізичних осіб в місцевих бюджетах залишилась практично на одному рівні 0,36% у 2005 році та 0,37% у 2007 році;

– середня структурна частка орендної плати (за оренду державної землі та майнових комплексів) з фізичних осіб в місцевих бюджетах знизилась з рівня 0,75% у 2005 році до рівня 0,65% у 2007 році;

– середня структурна частка податку на транспортні засоби з юридичних осіб в місцевих бюджетах знизилась з рівня 1,6% у 2005 році до рівня 1,15% у 2007 році;

– середня структурна частка податку на транспортні засоби з фізичних осіб в місцевих бюджетах зросла з рівня 1,25% у 2005 році до рівня 1,57% у 2007 році;

– середня структурна частка єдиного податку з юридичних осіб в місцевих бюджетах знизилась з рівня 1,76% у 2005 році до рівня 1,11% у 2007 році;

– середня структурна частка єдиного податку з фізичних осіб в місцевих бюджетах знизилась з рівня 2,18% у 2005 році до рівня 1,57% у 2007 році;

– середня структурна частка місцевих податків в місцевих бюджетах знизилась з рівня 1,72% у 2005 році до рівня 1,27% у 2007 році;

Таким чином, в Україні в структурі бюджетів місцевих рад питома вага податку з доходів фізичних осіб складає основну частку власних податкових доходів і зросла у 2005–2007 роках з рівня 64,4% до рівня 74,5%. Тобто податок з доходів фізичних осіб (без врахування дотацій та субвенцій в місцеві бюджети з боку державного бюджету України) визначально впливає на утримання бюджетної сфери багатьох міст і районів України.

2. Аналіз адміністрування податку з доходів фізичних осіб на рівні ДПІ в Яготинському районі Київської області

2.1 Функціональні задачі підрозділів адміністрування податку з доходів фізичних осіб на рівні районної податкової інспекції

Згідно з Указом Президента України «Про затвердження Положення про Державну податкову адміністрацію України »[1] на рівень районної державної податкової адміністрації делеговані наступні права (повноваження):

– здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством (далі – податки, інші платежі);

– здійснення контролю за погашенням податкової заборгованості платниками податків, інших платежів, у тому числі тими, майно яких перебуває в податковій заставі;

– здійснення в межах своїх повноважень контролю за обліком, зберіганням, оцінкою та реалізацією конфіскованого та іншого належного державі майна;

– прийняття у випадках, передбачених законом, нормативно-правових актів і методичних рекомендацій з питань оподаткування;

– формування та ведення Державного реєстру фізичних осіб – платників податків та інших обов'язкових платежів та Єдиного банку даних про платників податків – юридичних осіб;

– роз'яснення законодавства з питань оподаткування серед платників податків, інших платежів;

– запобігання злочинам та іншим правопорушенням, віднесеним законом до компетенції податкової міліції, їх виявлення, розкриття, припинення, розслідування та провадження у справах про адміністративні правопорушення;

– запобігання корупції в органах державної податкової служби та виявлення її фактів;

– забезпечення безпеки діяльності працівників органів державної податкової служби, захисту їх від протиправних посягань, пов'язаних з виконанням службових обов'язків;

– розшук платників податків, які ухиляються від сплати податків, інших платежів;

– ведення Єдиного державного реєстру місць зберігання спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів;

– розподіл спирту між суб'єктами підприємницької діяльності – резидентами України в установленому порядку з оформленням нарядів на одержання спирту та здійснення контролю за його цільовим використанням.

В табл. В.1 Додатку В згідно з наказом ДПА України від 25.12.2004 №722[2] наведені основні функції (задачі згідно делегованим повноваженням), які виконує районна державна податкова адміністрація.

Наведені, основні функції мають деталізацію для внесення в основні організаційні документи:

- положення про управління (відділи) ДПІ;

- посадові інструкції працівників відділів;

Відповідно до функцій табл. В.1 Додатку В типова функціонально-бюрократична структура міжрайонних державних податкових інспекцій наведена в табл. В.2 Додатку В.

Згідно з структурою табл. В.2, стягнення податків з фізичних осіб в районній податкові інспекції виконує структурний підрозділ – відділ оподаткування фізичних осіб (в МДПІ у Яготинському районі – 9 осіб, розбиті на 2 сектори), який виконує дві основні функції [30]:

1.31. Функція «Контрольно-перевірочна робота із оподаткування фізичних осіб»

Містить такі процедури:

1.31.1. надання пропозицій та вжиття заходів щодо розширення бази оподаткування та кола платників податків шляхом здійснення контрольно-перевірочної роботи;

1.31.2. вивчення та практичне впровадження нових інструкцій, методичних рекомендацій та інших нормативно-правових актів з питань адміністрування та здійснення контрольно-перевірочної роботи по податку з доходів фізичних осіб, податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, податку на майно, плати за землю з фізичних осіб, державного мита, єдиного та фіксованого податку з фізичних осіб та податку на промисел;

1.31.3. виявлення схем ухилень від оподаткування, вжиття заходів щодо їх руйнування при проведенні контрольно-перевірочної роботи та надання пропозицій з метою удосконалення податкового законодавства;

1.31.4. розробка планів-графіків документальних перевірок суб‘єктів господарської діяльності;

1.31.5. відбір платників податків для документальних перевірок (засобами системи АОД та інформаційно-аналітичної системи податкової служби) за такими критеріями:

тип суб’єкта господарської діяльності (малий, середній, великий);

вид діяльності (промисловість, торгівля і т.інш.);

форма власності, організаційно-правова форма, географічне положення;

тип перевірки (планова, позапланова), визначення сум податкових зобов’язань за непрямими методами;

група податкового ризику;

1.31.6. використання допоміжної зовнішньої інформації;

1.31.7. оцінка комп'ютерного переліку порушників податкового законодавства для остаточного визначення списку для планування документальної перевірки;

1.31.8. повідомлення платників податків про документальні перевірки (не проводиться при проведенні позапланових перевірок);

1.31.9. здійснення документальної перевірки;

1.31.10. оформлення результатів документальних перевірок (акти, довідки, протоколи, проекти рішень і постанов, інші документи), їх передача для введення в систему АОД та до відповідних структурних підрозділів про виявлені об’єкти оподаткування;

1.31.11. застосування фінансових санкцій і адміністративних стягнень до порушників податкового законодавства;

1.31.12. підбір та комплектування вилучених первинних документів до акта документальної перевірки;

1.31.13. розгляд зауважень платника податків щодо результатів перевірки та /або прийнятих рішень;

1.31.14. здійснення повторних перевірок, контроль за ходом їх проведення;

1.31.15. моніторинг виконання плану-графіка документальних перевірок, аналіз результатів та надання пропозицій щодо його удосконалення;

1.31.16. аналіз причин і оцінка фактів (випадків) порушень законодавства про податки, виявлених у ході документальних перевірок;

1.31.17. надання пропозицій щодо змін об‘єктів перевірки чи перенесення термінів з метою коригування плану-графіка документальних перевірок;

1.31.18. відбір актів документальних перевірок з ознаками кримінальних порушень і передача їх до підрозділів податкової міліції;

1.31.19. передача відповідним правоохоронним органам матеріалів за фактами порушень, за які передбачено кримінальну відповідальність, якщо її розслідування не належить до компетенції податкової міліції;

1.31.20. підготовка матеріалів, які розглядаються у судах (господарських судах) щодо визнання угод недійсними або отримання коштів без установлених законом підстав, та участь у судових засіданнях;

1.31.21. складання звітності за документальними перевірками, аналіз результативності контрольно-перевірочної роботи працівників відповідного структурного підрозділу ДПІ;

1.31.22. звернення (за необхідністю) до визначених державою структур за здійсненням бухгалтерської експертизи документів платника;

1.31.23. обмін інформацією із відповідними структурними підрозділами ДПІ;

1.31.24. взяття на облік бланків суворої звітності, контроль за їх використанням, підготовка даних щодо додаткової потреби у них;

1.31.25. надання відповідей на скарги платників податків;

1.31.26. взаємодія відповідних структурних підрозділів ДПІ та інших контролюючих органів з питань проведення документальних перевірок фізичних осіб;

1.31.27. узгодження плану-графіка проведення документальних перевірок фізичних осіб з іншими контролюючими органами;

1.31.28. проведення роботи з державними установами та іноземними представництвами щодо залучення до сплати податків юридичних і фізичних осіб – резидентів і нерезидентів;

1.31.29. здійснення податкового контролю та визначення податкових зобов’язань непрямими методами;

1.31.30. опрацювання та узагальнення матеріалів щодо виявлених схем, способів ухилення від сплати податків та зборів платниками податків – фізичними особами;

1.31.31. підготовка податкових повідомлень – рішень за несвоєчасну сплату платниками узгодженої суми податкового зобов’язання протягом граничних термінів;

1.31.32. використання даних інформаційно-пошукових систем (картка платника податку та картка суб‘єкта ЗЕД) при проведенні документальних перевірок;

1.31.33. подання звітності про виконання плану-графіка документальних перевірок суб‘єктів господарської діяльності;

1.31.34. проведення роботи щодо виявлення сумнівних фінансових операцій та надання інформації підрозділам боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом;

1.31.35. обстеження території, що відноситься до відповідної податкової інспекції, з метою виявлення та забезпечення повного обліку самозайнятих фізичних осіб та їх об’єктів, виробництв, складів тощо, які не перебувають на обліку в органах державної податкової служби та/або не враховуються при визначенні бази оподаткування фізичних осіб.

1.44. Функція «Справляння податку з доходів фізичних осіб, податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, податку на майно, плати за землю з фізичних осіб, державного мита, єдиного та фіксованого податку з фізичних осіб та податку на промисел»

Містить такі процедури:

1.44.1. організація та контроль за правильністю нарахувань податку з доходів фізичних осіб, податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, податку на майно, плати за землю з фізичних осіб, державного мита, єдиного та фіксованого з фізичних осіб та податку на промисел;

1.44.2. здійснення заходів щодо забезпечення надходжень податку з доходів фізичних осіб, податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, податку на майно, плати за землю з фізичних осіб, єдиного та фіксованого податку з фізичних осіб та податку на промисел у цілому та по місцевих територіальних радах;

1.44.3. надання відповідей на звернення платників податків, узагальнення звернень та пропозицій з метою підвищення рівня обслуговування платників податків, надання відповідних пропозицій податковому органу вищого рівня;

1.44.4. участь у формуванні прогнозних показників податку з доходів фізичних осіб, податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, податку на майно, плати за землю з фізичних осіб, єдиного та фіксованого з фізичних осіб та податку на промисел;

1.44.5. участь у формуванні планово-нормативної бази по податках, що сплачують фізичні особи, та визначення бази оподаткування;

1.44.6. підготовка пропозицій та вжиття заходів щодо розширення бази оподаткування та кола платників податку;

1.44.7. системний аналіз результатів роботи державної податкової інспекції у розрізі:

платників;

оцінки надходжень за шляхами сплати;

динаміки новоствореного податкового боргу;

рівня використання бази оподаткування;

видів та сум пільг, кількості пільг та пільговиків;

моніторинг по податках та кодах бюджетної класифікації та підготовка пропозицій керівництву;

1.44.8. формування аналітичної інформації для передачі податковому органу вищого рівня;

1.44.9. виявлення проблемних питань, які зумовлюють незадовільний стан надходжень податку з доходів фізичних осіб, податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, податку на майно, плати за землю з фізичних осіб, єдиного та фіксованого податку на промисел та надання пропозицій щодо шляхів їх вирішення, аналіз причин (випадків) порушення податкового законодавства, надання податковому органу вищого рівня пропозицій щодо вдосконалення податкового законодавства;

1.44.10.впровадження інструкцій, методичних рекомендацій та інших нормативно-правових актів та контроль за їх правильним застосуванням платниками податків;

1.44.11.взаємодія з місцевими органами влади, іншими організаціями з питань повноти та своєчасності сплати податку з доходів фізичних осіб, податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, податку на майно, плати за землю з фізичних осіб, державного мита, єдиного та фіксованого податку з фізичних осіб та податку на промисел;

1.44.12. взаємодія із місцевими органами влади, іншими організаціями з питань погашення заборгованості по заробітній платі;

1.44.13.вивчення та аналіз діяльності юридичних та фізичних осіб – суб’єктів господарської діяльності, грошових потоків, схем ухилення від сплати до бюджету закріплених податків і зборів та формування відповідної інформації для передачі до податкового органу вищого рівня;

1.44.14. проведення звірок щодо зареєстрованих власників транспортних засобів з відповідними органами, на які покладено їх реєстрацію;

1.44.15. здійснення аналізу неплатників податків, результатів їх фінансово-господарської діяльності та причин неперерахування ними податків;

1.44.16. вжиття заходів до платників, що не надали податкову звітність;

1.44.17. аналіз податкової звітності і податкової інформації щодо податків з фізичних осіб після приймання такої звітності та звірка даних:

за сумами податку з доходів фізичних осіб (форми №1 ДФ з даними форми №15);

про доходи, зазначені у деклараціях про доходи фізичних осіб, з даними форми №7ДР та наявною інформацією про доходи, отримані за кордоном, тощо;

відомості земельно-кадастрової документації з даними АРМу «ТАХ Земля» про земельні ділянки у власності (користуванні) громадян;

відомості про земельні ділянки, зазначені у деклараціях про доходи фізичних осіб, з даними АРМу «ТАХ Земля»;

відомості про транспортні засоби, зазначені в деклараціях про доходи фізичних осіб, з отриманою від органів ДАІ МВС України обліковою інформацією про транспортні засоби і їх власників;

декларацій і звітності суб’єктів господарської діяльності з даними банківських установ щодо відкриття (закриття) рахунків і проведених операцій;

декларацій і звітності суб’єктів господарської діяльності з даними Державної митної служби України щодо здійснення зовнішньоекономічної діяльності;

1.44.18. формування показників зведеної та звітної інформації на базі наявного інформаційного фонду;

1.44.19. накопичення відомостей про доходи фізичних осіб і проведення перерахунків на підставі декларацій;

1.44.20. підготовка пропозицій щодо використання наявних ресурсів інформаційних баз даних;

1.44.21. повідомлення платників про заборгованість по податках та надання додаткових податкових документів;

1.44.22. формування пропозицій щодо автоматизації процесів адміністрування податків і зборів, забезпечення процесу декларування, інтеграції наявних інформаційних систем для надання податковим органам вищого рівня;

1.44.23. оформлення та видача одноразових патентів і патентів фіксованої сплати прибуткового податку;

1.44.24. підготовка постанов про застосування адміністративних штрафів за несвоєчасне подання форми №1 ДФ (довідки ф. №8ДР);

1.44.25. взяття на облік бланків суворої звітності, контроль за їх використанням, підготовка даних щодо додаткової потреби у них;

1.44.26. видача та облік свідоцтв про сплату єдиного податку, видача довідок про трудові відносини найманої особи з платником єдиного податку, реєстрація книг обліку доходів і витрат;

1.44.27. формування пропозицій щодо удосконалення методології проведення кампаній декларування отриманих громадянами доходів та надання інформації податковим органам вищого рівня;

1.44.28.участь у проведенні комплексних документальних перевірок юридичних осіб;

1.44.29. участь у тематичних і документальних перевірках; контроль за повнотою та своєчасністю перерахування податку до бюджету;

1.44.30. проведення, у разі необхідності, позапланових документальних перевірок юридичних осіб по податку з власників транспортних засобів;

1.44.31. приймання та обробка річних (податкових) декларацій від громадян, які зобов‘язані або мають право подавати такі декларації згідно із законодавством;

1.44.32. визначення податкового зобов’язання платника податку при проведенні попередніх (камеральних) перевірок розрахунків податку з власників транспортних засобів, застосуванні непрямих методів;

1.44.33. взаємодія з структурними підрозділами контрольно-перевірочної роботи, забезпечення податкових зобов’язань, податкової міліції, обліку платників податків з питань адміністрування та забезпечення надходжень до бюджету податку з доходів фізичних осіб, податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, податку на майно, плати за землю з фізичних осіб, державного мита, єдиного та фіксованого податку з фізичних осіб і податку на промисел;

передача матеріалів за встановленими фактами податкових порушень для подальшої реалізації;

1.44.34. здійснення заходів щодо упередження зростання податкового боргу податку з доходів фізичних осіб, податку з власників транспортних засобів та

інших самохідних машин і механізмів, податку на майно, плати за землю з фізичних осіб, державного мита, єдиного та фіксованого податку з фізичних осіб та податку на промисел, контроль за погашенням податкового боргу;

1.44.35.надання безоплатних послуг щодо заповнення річної податкової декларації платникам податків відповідно до запиту платника податку (заявника) у письмовій формі;

1.44.36. перевірка умов правомірності використання платниками пільг по податку з доходів фізичних осіб, податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, податку на майно, плати за землю з фізичних осіб, державного мита, єдиного та фіксованого податку з фізичних осіб та податку на промисел;

1.44.37. аналіз динаміки та структури податкового боргу в розрізі податків та платників;

1.44.38. контроль за правильністю проведення річних перерахунків податку з доходів фізичних осіб, за своєчасністю подання, наявністю та повнотою заповнення реквізитів податкових документів платниками;

1.44.39.рознесення податкових документів по особових справах фізичних осіб, вручення платникам податків – фізичним особам платіжних повідомлень щодо сплати податків;

1.44.40. здійснення контролю за дотриманням виконавчими комітетами місцевих територіальних рад порядку прийняття та обліку податків, інших платежів від платників податків, своєчасністю та повнотою перерахування цих сум до бюджету;

1.44.41. видача довідок громадянам та різним організаціям (відділ субсидій, пенсійний фонд);

1.44.42. підготовка рішень про застосування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату платниками узгодженої суми податкового зобов’язання протягом граничних термінів;

1.44.43. організація та проведення підготовчих заходів щодо зняття з обліку платників податків – фізичних осіб;

1.44.44. проведення роботи з державними установами та іноземними представництвами щодо залучення до сплати податків юридичних і фізичних осіб резидентів і нерезидентів;

1.44.45.підготовка податкових повідомлень – рішень за несвоєчасну сплату платниками узгодженої суми податкового зобов’язання протягом граничних термінів, підготовка повідомлень про надання додаткових податкових документів;

1.44.46. виявлення у процесі здійснення своєї діяльності і передача у встановленому порядку до податкових органів вищого рівня відомостей про сумнівні фінансові операції;

1.44.47. надання інформації податковому органу вищого рівня у разі визнання судом (господарським судом) рішення контролюючого органу або органу стягнення недійсним, а також оскарження такого рішення;

1.44.48. проведення роботи з виявлення сумнівних фінансових операцій та надання інформації підрозділам боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом;

1.44.49. обстеження території, що відноситься до відповідної податкової інспекції у цілому та по місцевих територіальних радах, з метою виявлення та забезпечення повного обліку платників податків податку з доходів фізичних осіб, податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, податку на майно, плати за землю з фізичних осіб, державного мита та податку на промисел.

Адміністрування податку з доходів фізичних осібв районній податковій адміністрації виконується на основі наступних документів:

1) Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку за ф. №1ДФ (Додаток Д), який сплачують, заповнюють та подають податкові агенти – тобто особи, які сплачують фізичним особам-платникам податків відповідні доходи, утримуючи при цьому податок з наданих доходів [16];

2) Щорічної декларації фізичної особи-платника податків, яку він подає особисто на початку року, наступного за звітним, у випадку отримання ним неоподаткованих доходів, які не враховані податковими агентами – резидентами, та у випадку претендування на пільги з податку на доходи та проведення перерахунку річної суми сплаченого податку (Додаток Е) [12], [19];

3) Актів документальних перевірок податкових агентів та податкових розрахунків по сумам додаткових нарахувань податку з доходів фізичних осіб, виконаних інспекторами ДПІ при перевірках та погоджених платниками податків як додаткові податкові зобов’язання [13], [3].

Порядок заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку за ф. №1ДФ регулює заповнення і подання органам державної податкової служби України податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, та сум утриманого з них податку (далі – податковий розрахунок).

Дія цього Порядку поширюється на юридичних осіб (їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи), фізичних осіб, нерезидентів або їх представництв, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок з доходів фізичних осіб до бюджету від імені та за рахунок платника податку, та є податковими агентами відповідно до норм Закону [9].

Податковий розрахунок подається окремо за кожний квартал (податковий період) протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного кварталу. Окремий податковий розрахунок за календарний рік не подається. Якщо останній день терміну подання податкового розрахунку припадає на вихідний чи святковий день, то останнім днем терміну вважається наступний за вихідним або святковим операційний (банківський) день. Якщо до закінчення терміну подання податкового розрахунку податковий агент виявляє помилки в раніше поданому за поточний звітний період податковому розрахунку, він зобов'язаний подати новий податковий розрахунок. При цьому штрафні санкції та адміністративні штрафи не застосовуються, а раніше поданий податковий розрахунок скасовується.

У разі коли податковий агент протягом звітного кварталу не виплачує доходи або виплачує доходи не всім платникам податку, податковий розрахунок не подається або подається по тих платниках податку, яким нараховані (сплачені) доходи.

Податковий розрахунок подається до органу державної податкової служби за місцезнаходженням податкового агента – юридичної особи або її відокремлених підрозділів чи до органу державної податкової служби за місцем проживання фізичної особи – податкового агента (далі – органи державної податкової служби).

Податковий розрахунок готується у двох примірниках. Один примірник подається до органу державної податкової служби. Другий – з підписом особи, відповідальної за приймання розрахунку, штампом та проставленим номером порції, отриманим при обов'язковій реєстрації розрахунку в органі державної податкової служби, – повертається податковому агенту.

Реквізити податкового розрахунку, що заповнюються:

1. Навпроти напису «Стор.» податковим агентом проставляється номер сторінки податкового розрахунку.

2. Відмічається відповідна клітинка «Звітний», «Новий звітний» чи «Уточнюючий» залежно від того, який податковий розрахунок подається.

3. Навпроти напису «Порція» працівником органу державної податкової служби, відповідальним за приймання розрахунку, проставляється номер порції при обов'язковій реєстрації розрахунку в органі державної податкової служби.

4. Ідентифікаційний код за ЄДРПОУ, реєстраційний (обліковий) номер платника податків (юридичної особи) або десятирозрядний ідентифікаційний номер фізичної особи – податкового агента, який подає розрахунок. Заповнення клітинок проводиться зліва направо (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8).

5. Відмічається відповідна клітинка «Юридична особа» або «Фізична особа – суб'єкт підприємницької діяльності».

6. «Працювало у штаті» – проставляється найбільша з місячних за звітний період (на перше число місяця) облікових чисельностей штатних працівників облікового складу юридичної особи чи фізичної особи – суб'єкта підприємницької діяльності.

7. «Працювало за сумісництвом» – кількість працівників за сумісництвом (крім внутрішніх сумісників) та за договорами цивільно-правового характеру в звітному періоді;

8. Назва юридичної особи чи прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, що подає розрахунок.

9. Ідентифікаційний код органу державної податкової служби, куди подається розрахунок, за ЄДРПОУ.

10. Назва органу державної податкової служби, куди подається розрахунок.

11. «Звітний період» – відображається арабськими цифрами порядковий номер звітного кварталу і рік.

12. У графі 1 «N з/п» відображається порядковий номер кожного рядка, що заповнюється.

13. У графі 2 «Ідентифікаційний номер» відображається десятирозрядний ідентифікаційний номер фізичної особи, про яку надається інформація в розрахунку.

14. У графі 3а «Сума нарахованого доходу» відображається (за звітний квартал) дохід, який нараховано фізичній особі, відповідно до ознаки доходу згідно з довідником ознак доходів, наведеним у додатку до цього Порядку. У разі нарахування доходу, його відображення у графі 3а є обов'язковим незалежно від того, виплачені такі доходи чи ні.

15. Нарахований дохід відображається повністю, без вирахування податку з доходів фізичних осіб, збору до Пенсійного фонду України чи внесків до фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.

16. У графі 3 «Сума виплаченого доходу» відображається сума фактично виплаченого доходу платнику податку податковим агентом. Заробітна плата, що виплачується у встановлені терміни в наступному місяці, повинна бути відображена в податковому розрахунку за той період, у який входить попередній місяць, за який заробітна плата була нарахована.

17. Сума нарахованого доходу у графі 3а, сума виплаченого доходу у графі 3, сума нарахованого прибуткового податку в графі 4а та сума перерахованого до бюджету прибуткового податку в графі 4 відображаються у грошовій формі, вираженій у національній валюті (у гривнях з копійками), незалежно від того, у якій формі або у якій валюті здійснювалося нарахування та виплата доходу.

18. У графі 4а «Сума нарахованого податку» відображається сума податку, нарахованого та утриманого з доходу, нарахованого платнику податку згідно з чинним законодавством.

19. У графі 4 «Сума перерахованого податку» відображається фактична сума перерахованого податку до бюджету.

20. У графі 5 «Ознака доходу» зазначається ознака доходу згідно з довідником ознак доходів, наведеним у табл. Г.1 Додатку Г. Ознака доходу визначається до нарахованого доходу.

21. Про кожну фізичну особу потрібно заповнювати стільки рядків, скільки ознак доходів вона має. Про кожну ознаку доходу фізичної особи потрібно заповнювати тільки один рядок з обов'язковими заповненнями графи 2 «Ідентифікаційний номер».

22. Графа 6 заповнюється тільки на тих фізичних осіб, які приймались на роботу у звітному періоді. Графа 7 заповнюється тільки на тих фізичних осіб, які були звільнені у звітному періоді за місцем роботи, на якому вони отримували дохід у вигляді заробітної плати, або звільнені до початку звітного періоду, але отримували доходи у звітному періоді. Для тих фізичних осіб, які не змінювали місця роботи у звітному періоді, графи 6 та 7 не заповнюються. У разі неодноразового прийняття фізичної особи на роботу і її звільнення з роботи у звітному кварталі про таку особу потрібно заповнювати стільки рядків, скільки разів інформація про зміну місця роботи особи зустрічається у звітному кварталі.

23. У графі 6 «Дата прийняття на роботу» відображається дата (число, порядковий номер місяця, рік) прийняття фізичної особи на роботу.

24. У графі 7 «Дата звільнення з роботи» відображається дата звільнення фізичної особи з роботи.

25. У графі 8 «Ознака податкової соціальної пільги» відображається ознака податкової соціальної пільги згідно з довідником ознак податкових соціальних пільг, наведеним у табл. Г.2 Додатку Г.

26. У графі 9 «Ознака (0, 1)» відображається ознака «0», якщо рядок потрібно ввести, чи ознака «1», якщо рядок потрібно вилучити. Графа 9 заповнюється тільки для нового звітного та уточнюючого податкових розрахунків.

27. У останньому рядку розрахунку вказуються загальні суми нарахованого доходу за графою 3а, виплаченого доходу за графою 3, нарахованого податку за графою 4а та перерахованого податку за графою 4.

28. У кінці податкового розрахунку проставляються: кількість заповнених рядків, кількість фізичних осіб, на яких подано інформацію, та кількість аркушів у розрахунку. При визначенні кількості заповнених рядків підсумковий рядок відповідно до підпункту 3.11 не враховується;

2.2 Структура та динаміка податків з доходів фізичних осіб в МДПІ у Яготинському районі Київської області за 2005–2007 роки

Згідно Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» [9] та класифікаційній таблиці Г.1 Додатку Г «Довідник ознак доходів» станом на 01.01.2008 року існує 43 види оподатковуємих доходів фізичних осіб, які податкова адміністрація враховує та адмініструє згідно казначейському розподілу отриманих коштів податку з доходів фізичних осіб.

На рис. 2.1 – 2.3 наведені основні види податку з доходів фізичних осіб в Яготинському районі Київської області за результатами 2005–2007 років. Як показує аналіз графіків рис. 2.1 – 2.3 в Яготинському районі сплачуються 5 видів податків (в сумі від 8,07 млн. грн. (2005) до 13,85 млн. (2007) – рис. 2.5, 2.6):

– податок з доходів найманих працівників, структурна частка від 96,15% у 2005 році до 95,37% у 2007 році;

– фіксований податок на доходи фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю, структурна частка від 3,38% у 2005 році до 2,31% у 2007 році;

– податок з доходiв фiзичних осiб – суб"єктiв підприємницької дiяльностi i незалежної професійної діяльності, структурна частка від 0,16% у 2005 році до 0,18% у 2007 році;

– податок з доходiв фiзичних осiб вiд iнших видiв дiяльностi, структурна частка від 0,18% у 2005 році до 0,32% у 2007 році;

– податок з доходів військовослужбовців та працівників МВС, податкової міліції (з 2006 року), структурна частка від 1,01% у 2006 році до 1,33% у 2007 році;

У 2007 році в незначних сумах (315 – 525 грн.) в Яготинському районі отримані податки від доходів фізичних осіб:

- від продажу нерухомого майна та надання нерухомого майна в оренду;

- від продажу рухомого майна та надання рухомого майна в оренду;

- від отриманого доходу у вигляді спадщини.

2.3 Структурна частка податку з доходів фізичних осіб в податковому наповненні місцевого бюджету Яготинського району Київської області за 2005–2007 роки

Яготинський район Київської області – район сільського господарства та невеликих селищ міського типу. В табл. Ж.1 – Ж.4 додатку Ж наведені динаміка та структура податків в місцевий бюджет Яготинського району Київської області в 2005–2007 роках. Як показує аналіз даних табл. Ж.1 – Ж.4 Додатку Ж та графіків рис. 2.7 –2.10:

– базовий темп росту обсягів власних податкових та неподаткових надходжень бюджету Яготинського району за 2006–2007 роки становить +157,0% у 2007 році відносно рівня 2005 року;

– базовий темп росту обсягів податку з доходів фізичних осіб в складі бюджету Яготинського району за 2006–2007 роки становить +171,72% у 2007 році відносно рівня 2005 року;

– ланцюгові темпи приросту обсягів власних податкових та неподаткових надходжень бюджету Яготинського району за 2006–2007 роки становлять +12,43% у 2006 році відносно рівня 2005 року та +39,68% у 2007 році відносно рівня 2006 року;

– ланцюгові темпи приросту обсягів податку з доходів фізичних осіб в бюджеті Яготинського району за 2006–2007 роки становлять +15,87% у 2006 році відносно рівня 2005 року та +48,2% у 2007 році відносно рівня 2006 року;

Як показує спільний аналіз табл. Ж.1 – Ж.4 Додатку Ж та графіків рис. 2.7 – 2.10 найбільш вагомі податки в структурі місцевого бюджету Яготинського району Київської області характеризуються наступними рівнями:

– структурна частка податку з доходів фізичних осіб в бюджеті поступово зросла з рівня 72,21% у 2005 році до рівня 78,9% у 2007 році;

– структурна частка фіксованого сільськогосподарського податку з юридичних осіб в бюджеті знизилась більш, ніж в 2 рази з рівня 5,73% у 2005 році до рівня 2,72% у 2007 році;

– структурна частка земельного податку з юридичних осіб в бюджеті знизилась в 1,8 рази з рівня 2,67% у 2005 році до рівня 1,49% у 2007 році;

– структурна частка орендної плати (за оренду державної землі та майнових комплексів) з юридичних осіб в бюджеті знизилась з рівня 2,39% у 2005 році до рівня 2,01% у 2007 році;

– структурна частка земельного податку з фізичних осіб в бюджеті знизиласьз рівня рівні 1,24% у 2005 році та до рівня 0,89% у 2007 році;

– структурна частка орендної плати (за оренду державної землі та майнових комплексів) з фізичних осіб в бюджеті знизилась з рівня 1,37% у 2005 році до рівня 1,31% у 2007 році;

– структурна частка податку на транспортні засоби з юридичних осіб в бюджеті знизилась з рівня 1,8% у 2005 році до рівня 1,52% у 2007 році;

– структурна частка податку на транспортні засоби з фізичних осіб в бюджеті зросла з рівня 2,36% у 2005 році до рівня 2,62% у 2007 році;

– структурна частка єдиного податку з юридичних осіб в бюджеті знизилась з рівня 0,9% у 2005 році до рівня 0,68% у 2007 році;

– структурна частка єдиного податку з фізичних осіб в бюджеті знизилась з рівня 1,79% у 2005 році до рівня 1,51% у 2007 році;

– структурна частка місцевих податків в бюджеті знизилась з рівня 4,0% у 2005 році до рівня 2,98% у 2007 році;

Порівняння темпів росту обсягів місцевого бюджету в Яготинському районі Киїівської області та обсягів зведеного місцевого бюджету Київської області за результатами 2005–2007 років (рис. 2.10) показує, що обсяги місцевого бюджету у Яготинському районі зростають набагато менше ніж загальний обсяг місцевих бюджетів в Київській області.

Основним бюджетоутворюючим податком в місцевому бюджеті є податок з доходів фізичних осіб – 78,9%. Інші податки в сумарній частині 21,1% місцевого бюджету в частинах від 1,0% до 3% – це земельний та орендно-земельний податки, фіксований сільськогосподарський податок, єдині податки по спрощеній системі, місцеві податки, збори за ліцензії та торгові патенти.

2.4 Основні показники регулюючої ролі податку з доходів фізичних осіб, виявлені при аналізі на рівні ДПІ у Яготинському районі Київської області

Регуляторна функція податку на доходи фізичних осіб полягає у впливі на господарську кон’юнктуру через маніпулювання рівнем податкових ставок, надання податкових преференцій, режими податкового адміністрування тощо. Як правило, реалізація регуляторної функції оподаткування забезпечується прямими податками, які сплачуються при здійсненні виробничого процесу (прибутковий податок з громадян, податок на прибуток підприємств тощо), в той час як непрямі податки (ПДВ, податок з обороту, акциз) здебільшого виконують фіскальну функцію.

Основною проблемою впливу регуляторної в адмініструванні податку з доходів фізичних осіб є планування обсягів податків, оскільки від збору цього податку, як показали результати розділів 2.2 – 2.3, залежить наповнення місцевого бюджету та фінансова діяльність органів місцевої влади.

Прогнозування зборів основної статті податку з доходів фізичних осіб – податку з доходів найманих працівників – цілком залежить від середніх рівнів сплачуємої заробітної плати та шкали податкових ставок і податкових пільг не оподаткування певного рівня доходів громадян. При цьому ідентифікатором прогнозу зростання може бути [42]:

– плановий рівень зростання законодавчо встановленої мінімальної заробітної плати (песимістичний варіант прогнозу);

– фактичний рівень зростання середньої заробітної плати по Україні та прогноз його росту (оптимістичний варіант прогнозу);

– фактичний рівень зростання заробітної плати у сільському господарстві України (для Яготинського району) та прогноз його зростання (реальний варіант прогнозу).

В табл. 2.1 наведені показники вищенаведених видів заробітних плат та рівні зібраних податків з доходів фізичних осіб у Яготинському районі Київської області у 2005–2007 роках. На рис. 2.11 наведені графіки темпів росту рівнів заробітної плати та обсягів збору податку з доходів фізичних осіб у 2006–2007 роках, як базові показники відносно рівня 2005 року.

Як показує аналіз графіків рис. 2.11:

– у 2006 році песимістичний прогноз зростання рівня податку з доходів фізичних осіб по зростанню рівня мінімальної заробітної плати був найбільш точний для Яготинського району;

– у 2007 році різке підняття темпу зростання заробітної плати в сільському господарстві України стало для Яготинського сільского району визначальним.

На рис. 2.12 -2.14 наведені результати кореляційно-регресійного аналізу регуляторного впливу податкових ставок на дохід фізичних осіб в 2002–2003 роках (прогресивна система ставок) та в 2004–2007 роках (лінійно-пропорціональна система ставок):

– Кореляційно-регресійний аналіз впливу ланцюгових щорічних темпів росту мінімальної заробітної плати на ланцюгові щорічні темпи обсягів збору податку з доходів фізичних осіб у 2002–2007 роках в Яготинському районі Київської області (лінійна модель та нелінійна модель);

– Кореляційно-регресійний аналіз впливу ланцюгових щорічних темпів росту середньої заробітної плати в сільському господарстві на ланцюгові щорічні темпи обсягів збору податку з доходів фізичних осіб у 2002–2007 роках в Яготинському районі Київської області (лінійна модель);

Як показує аналіз результатів, отриманих для Яготинського сільського району Київської області:

- найбільш стійка кореляційно – регресійна модель отримана для взаємозв’язку темпів росту рівня середньої заробітної плати у сільському господарстві та обсягами податків з доходів фізичних осіб;

- у 2002–2003 роках середній рівень заробітної плати у сільському господарстві знаходився між ставками прогресивної шкали 10% та 15%, тому перехід на лінійну шкалу ставок 13% (з 2004 року) та 15% (з 2007 року) практично для Яготинського сільського району грає другорядну роль.

Таблиця 2.1. Вихідні дані для оцінки регулюючої ролі ставки з податку з доходів фізичних осіб на обсяги податку у Яготинському районі Київської області у 2002–2007 роках

Рис. 2.11. – Ланцюгові темпи росту рівнів заробітної плати та обсягів збору податку з доходів фізичних осіб у 2002–2007 роках

Рис. 2.12. – Кореляційно-регресійний аналіз впливу ланцюгових щорічних темпів росту мінімальної заробітної плати на ланцюгові щорічні темпи обсягів збору податку з доходів фізичних осіб у 2002–2007 роках в Яготинському районі Київської області (лінійна модель)

Рис. 2.13. – Кореляційно-регресійний аналіз впливу ланцюгових щорічних темпів росту мінімальної заробітної плати на ланцюгові щорічні темпи обсягів збору податку з доходів фізичних осіб у 2002–2007 роках в Яготинському районі Київської області (нелінійна модель)

Рис. 2.14. – Кореляційно-регресійний аналіз впливу ланцюгових щорічних темпів росту середньої заробітної плати в сільському господарстві на ланцюгові щорічні темпи обсягів збору податку з доходів фізичних осіб у 2002–2007 роках в Яготинському районі Київської області (лінійна модель)

Аналіз матеріалів оподаткування доходів фізичних осіб у 2007 році виявив ряд основних проблем в адмініструванні додаткових видів податку з 1 січня 2007 року, які у Яготинському районі були зібрані в мізерній кількості, оскільки виник цілий ряд питань по організації процесу оподаткування, пов’язаного з взаємодією податкової адміністрації та нотаріату:

1. Актуальні питання щодо оподаткування продажу нерухомості у 2007 році

Питання 1. З продажу якої нерухомості слід сплачувати податок: тільки квартир чи якоїсь ще?

З 1 січня 2007 року Законом «Про податок з доходів фізичних осіб» [9] запроваджено оподаткування доходів, одержаних громадянами від продажу власної нерухомості.

Цим Законом встановлено, що з метою оподаткування податком з доходів фізичних осіб нерухоме майно (нерухомість) – це об'єкти майна, які розташовуються на землі і не можуть бути переміщені в інше місце без втрати їх якісних або функціональних характеристик (властивостей), а також земля.

Нерухомість, відмінна від землі, поділяється на: будівлі та споруди, зокрема, до будівель відносяться приміщення, пристосовані для постійного або тимчасового перебування в них людей, а також об'єкти власності, функціонально пов'язані з такими приміщеннями, включаючи готелі, мотелі, кемпінги та інші подібні об'єкти туристичної інфраструктури, квартири, кімнати у багатосімейних (комунальних) квартирах, індивідуальні гаражі або місця на гаражних стоянках чи в гаражних кооперативах, дачні будинки та інші об'єкти дачної (садової) інфраструктури, відмінні від землі. Споруди – це об'єкти нерухомості, відмінні від будівель. Земля, як нерухомість, є самостійним об'єктом оподаткування.

Тобто, доходи, одержані громадянами від продажу всієї зазначеної вище нерухомості підлягають оподаткуванню.

Питання 2. Чи існують якісь пільги в оподаткуванні нерухомості?

Слід відмітити, що Законом «Про податок з доходів фізичних осіб» (далі – Закон) запроваджено досить ліберальний порядок оподаткування доходів від продажу житла.

Так, якщо громадянин один раз протягом календарного року продає квартиру, або її частку, кімнату, житловий або садовий будинок (включаючи землю під ними), загальна площа яких не перевищує 100 м.кв., то податок від такого продажу взагалі не буде сплачуватись.

Якщо ж площа житлової нерухомості перевищуватиме 100 м.кв., то податок за ставкою 1% слід сплатити тільки з частини її вартості, яка пропорційна саме перевищенню. Тобто при продажу будинку загальною площею 150 м. кв. оподаткуванню підлягатиме лише вартість 50-ти «зайвих» метрів.

Оскільки, як свідчить статистика, понад 90% житлового фонду в Україні за своєю площею, в середньому менше 100 м. кв., то на практиці це означатиме, що переважна більшість громадян, які продаватимуть свої одно-дво-трикімнатні «панельки» чи «хрущевки» податок не будуть сплачувати. Проте, сплата податку буде невідворотною для власників просторих апартаментів в елітних новобудовах.

Питання 3. Який розмір податку потрібно буде сплатити якщо однією особою продаватиметься дві і більше квартири протягом року, або якщо продаватиметься не житлова нерухомість?

Пільгове оподаткування застосовується до першого протягом року продажу житла. Якщо протягом року громадянин продаватиме житло (квартиру, кімнату або частину квартири, житловий чи дачний будинок) удруге та більше разів, то з кожного такого продажу вже треба буде сплачувати податок за ставкою 5% з усієї (без пільгових 100 м. кв.) вартості житлового об'єкту.

Щодо продажу іншої (не житлової) нерухомості, наприклад, гаражів, магазинів, складських приміщень тощо, що належать громадянам на праві власності, то оподаткуванню за ставкою 5% підлягає вся вартість таких об'єктів, незважаючи на кількість продаж таких об'єктів у календарному році.

Щодо оподаткування продажу землі, то згідно із Законом взагалі не підлягають оподаткуванню доходи, одержані від продажу земельних паїв і земель сільськогосподарського призначення, одержаних у власність в процесі приватизації. Продаж земель іншого призначення підлягає оподаткуванню за ставкою 5%.

Питання 4. А якщо протягом року громадянин продає у першу чергу гараж, потім дачну ділянку з будинком, а потім квартиру, то як у такому випадку оподатковуватимуться одержані від таких продаж доходи?

Вартість гаража буде підлягати оподаткуванню за ставкою 5%, як не житлова нерухомість, незважаючи на те, що це перший протягом року продаж. З вартості дачної ділянки податок сплачуватиметься з врахуванням площі будиночку з застосуванням пільгових 100 м. кв. і ставки податку 1%. З вартості ж квартири, яка у такому випадку розглядається як друга (після садового будиночку) протягом року продаж житлової нерухомості, податок буде утримуватись з всієї суми доходу, одержаної від її продажу за ставкою 5%, без врахування пільгових 100 м. кв.

Питання 5. Хто визначатиме черговість продаж протягом року: нотаріуси, самі продавці, податківці?

Відповідальним за правильність сплати податку Законом визначено самого платника податку. Тобто, сам громадянин при нотаріальному посвідченні угод купівлі-продажу нерухомості має повідомити, яка за рахунком це продаж.

Черговість продаж неважко встановити по даті нотаріального посвідчення угоди. Якщо ж одного і того ж дня посвідчуватимуться кілька угод продажу нерухомості, то черговість також легко встановити по номерах реєстрації таких угод нотаріусом. Якщо кілька таких угод здійснюється в один день, але у різних нотаріусів, то сам громадянин, як законослухняний платник податку, має повідомити нотаріуса про їх кількість. Водночас, слід відмітити, що існує Державний реєстр нерухомого майна, до якого нотаріус обов’язково звертається при оформленні угоди, з метою перевірки черговості продаж. Тому хотілось би порадити громадянам, при продажу нерухомості не вдаватися до умисного перекручення інформації щодо кількості таких угод, оскільки нотаріус повідомляє про всі укладені угоди податковому органу, а податківці відслідковують і аналізують цю інформацію, і по кінці календарного року все рівно притягнуть до сплати податку тих, хто навмисно намагався зменшити своє податкове навантаження протягом року.

Питання 6. Хто саме має розраховувати суму податку: сам продавець нерухомості чи нотаріус?

Законом встановлено простий і доступний для всіх порядок розрахунку податку з доходів, одержаних від продажу нерухомості. Тому, продавець нерухомості перед оформленням у нотаріуса цієї угоди має вже знати, як суму одержуваного доходу, так і суму податку, яку йому слід сплатити до бюджету. Сам продавець і сплачує через установи банків суму податку до бюджету перед нотаріальним посвідченням угоди. Нотаріус лише перевіряє факт уплати податку згідно відповідного платіжного документу, який йому надасть платник податку, і повідомляє про це податковий орган.

Питання 7. Яка вартість нерухомості є базою для визначення суми податку?

Нотаріус не засвідчить угоду купівлі-продажу нерухомості без довідки про її оцінку. Законом встановлено, що податок розраховується виходячи з ціни, зазначеної в угоді купівлі-продажу, але не нижче оцінки, встановленої уповноваженим органом. Таким органом на даний час є БТІ. Але в довідках БТІ має вказувати не залишкову вартість нерухомості, а реальну – наближену до ринковій вартість житла, що склалась на момент продажу у даному регіоні.

2. Оподаткування рухомого майна у 2007 р.

Питання 8. Чи сталися якісь зміни у 2007 році в оподаткуванні доходів громадян, які вони одержують від продажу власного рухомого майна?

З 1 січня 2007 року в оподаткуванні доходів фізичних осіб сталися значні зміни, яки торкнулися і оподаткування доходів, одержаних громадянами від продажу власного рухомого майна.

Згідно із Законом України від 22.05.03 р. №889 «Про податок з доходів фізичних осіб» (далі – Закон) рухоме майно – це все майно, відмінне від нерухомого. Порядок його оподаткування регламентується статтєю 12 Закону.

Слід відмітити, що з метою оподаткування доходів від продажу майна в Законі до рухомого майна відносяться, в тому числі, автотранспортні засоби та приладдя до них, антикваріат, витвори мистецтва такі як картини, скульптури тощо, ювелірні вироби та дорогоцінне каміння, побутова техніка, меблі, одяг, книги і таке інше.

Якщо зміни в оподаткуванні таких доходів як спадщина і подарунки значно зменшили з 2007 року податковий тягар на їх одержувачів, то в оподаткуванні рухомого майна, навпаки, запроваджено оподаткування автотранспортних засобів.

Згідно із змінами, внесеними до Закону, з 1 січня 2007 року при продажу одного з об'єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля, мотоцикла, моторолера або моторного (парусного) човна не частіше одного разу протягом звітного податкового року доходи продавця від зазначених операцій оподатковуються за ставкою в розмірі 1 відсотка від вартості такого об'єкта рухомого майна за умови сплати (перерахування) ним суми державного мита до бюджету або суми плати нотаріусу за нотаріальне посвідчення відповідного договору до такого посвідчення.

Тобто в цьому році крім плати за нотаріальне посвідчення договору купівлі – продажу зазначеного транспорту слід сплатити ще й 1% податку. Це при першому продажу. А при другому та кожному з наступних продаж одного з зазначених транспортних засобів слід платити вже 15% від їх вартості.

Наприклад, якщо протягом цього року одна і та ж людина продасть з нотаріальним посвідченням власні автомобіль, мотоцикл та човен, то з вартості автомобіля (перший продаж) вона сплатить 1% податку, а вже з вартості мотоцикла та човна – по 15%.

Питання 2. Для порівняння: який порядок оподаткування продажу рухомого майна був до цього (у 2004–2006 роках)?

З 1 січня 2004 року і до 1 січня 2007 року Згідно із ст..12 Закону при продажу одного з об'єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля, мотоцикла, моторолера або моторного (парусного) човна не частіше одного разу протягом звітного податкового року продавець звільнявся від сплати цього податку, за умови сплати (перерахування) ним суми відповідного державного мита до бюджету до або під час такого продажу.

Тобто при умові сплати державного мита, з вартості проданого 1 раз на рік автотранспортного засобу податок сплачувати було не потрібно. При другому та наступних продажах вказаних об’єктів рухомого майна вже слід було сплачувати 13% з вартості проданого автомобіля.

Питання 3. Якщо продається інше рухоме майно (не автотранспорт), то як воно оподатковується? Чи враховуються витрати на його попереднє придбання?

Дохід платника податку від продажу будь-якого іншого рухомого майна (крім зазначених видів транспортних засобів), таких як, наприклад, побутова техніка, одяг, книги, посуд, меблі тощо протягом звітного податкового року оподатковується за ставкою, встановленою пунктом 7.1 статті 7 цього Закону (у 2006 році – 13%, у 2007 році – 15%).

При цьому слід відзначити, що Законом не передбачено зменшення перед оподаткуванням одержаного від продажу доходу на суму витрат, пов’язаних з попереднім придбанням рухомого майна, в т.ч. транспортних засобів. Оподатковується вся сума одержаного доходу.

Питання 4. Хто, де і яким чином має сплачувати податок з такого доходу: сам громадянин чи нотаріус?

Якщо угода купівлі-продажу рухомого майна посвідчується нотаріально, то Законом визначено, що в такому випадку податковим агентом є нотаріус. Але обов’язки нотаріуса при цьому зводяться до перевірки факту уплати громадянином-продавцем об’єктів рухомого майна податку з доходу, що ним отримується. Особою, відповідальною за сплату податку (правильність його визначення та сплату до бюджету) згідно із ст. 17 Закону є сам громадянин. Сам же продавець має вказати нотаріусу (зазначити це письмово) який за черговістю протягом поточного року в нього це продаж транспортного засобу. Надавати свідомо неправдиву інформацію не має сенсу, оскільки інформація про кожен продаж надходить до податкового органу і по кінцю року податківці все рівно встановлять істину і притягнуть до оподаткування несумлінних платників податку.

Для оформлення договору платник податку зобов'язаний здійснити дії щодо сплати податку з доходу від операцій з відчуження об'єктів рухомого майна, а нотаріус – дії щодо подання інформації податковому органу.

Якщо ж об'єкт рухомого майна продається за посередництвом юридичної особи (її філії, відділення, іншого відокремленого підрозділу) або представництва нерезидента, то така особа вважається податковим агентом платника податку стосовно оподаткування доходів, отриманих таким платником податку від такого продажу.

Тобто, такими податковими агентами є всі юридичні особи, включаючи біржі, комісійні магазини, авторинки тощо.

Слід зазначити, що при укладанні угод купівлі-продажу рухомого майна на біржі, функції податкового агента біржа виконує тільки в частині перевірки факту сплати податку та повідомлення про це податковим органам (так як і нотаріуси), а відповідає за сплату податку сам громадянин.

Якщо громадянин продає належне йому рухоме майно юридичній особі, то вона є податковим агентом щодо виплачуваних такому громадянину доходів, тобто повинна нарахувати, утримати та перерахувати до бюджету податок за ставкою 15%, а також направити про це податковому органу інформацію за формою №1ДФ.

В разі продажу рухомого майна одним громадянином іншому, який згідно із Законом не є податковим агентом (не зареєстрований як суб’єкт підприємницької діяльності), то відповідно до пп. 8.2.1 Закону власник майна, який одержав дохід від його продажу, зобов’язаний включити суму такого доходу до річної податкової декларації та сплатити з нього податок.

Питання 5. Яка вартість проданого майна береться за базу при оподаткуванні?

В статті 12 Закону чітко визначено, що об'єктом оподаткування є вартість майна, яке відчужується, розрахована за звичайними цінами. Порядок визначення звичайної ціни встановлено п. 1.20 Закону «Про оподаткування прибутку підприємств».

При продажу транспортних засобів, як правило, використовується його експертна оцінка, яка потім застосовується і органами ДАІ при постановці такого транспортного засобу на облік. Таку оцінку провадять професійні оцінники, які мають відповідні дозволи Фонду держмайна України.

Питання 6. А якщо один об’єкт рухомого майна обмінюється на інше рухоме майно, то як в такому випадку слід сплатити податок і кому?

Якщо один об'єкт рухомого майна обмінюється на інший об'єкт рухомого майна, то кожна із сторін договору міни сплачує 50 відсотків від суми податку, що визначається з вартості майна, яке відчужується кожною з сторін, розрахованої за звичайними цінами.

3. Оподаткування спадщини і подарунків з 2007 рок.

Згідно із Законом [] оподаткування спадщини і подарунків провадиться у однаковому порядку і за однаковими ставками.

Оподаткування спадщини регулюється ст. 13, а подарунків – ст. 14 Закону, до яких Законом України від 19.01.06 р. №3378 «Про внесення змін до Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» щодо оподаткування спадщини» внесено зміни, які набувають чинності з 1 січня 2007 року.

Так, починаючи з 1 січня 2007 року при одержанні свідоцтв про право на спадщину або нотаріальному посвідченні договорів дарування спадкоємцями (обдарованими), що є членами сім'ї спадкодавця (дарувателя) першого ступеня споріднення, оподаткування буде здійснюватися за нульовою ставкою податку до будь-якого об'єкта спадщини (подарунку), тобто взагалі не буде оподатковуватися. До членів сім» ї першого ступеня споріднення згідно із ст. 1 Закону відносяться подружжя, їх діти та батьки.

При отриманні спадщини (подарунку) спадкоємцями (обдарованими), що не є членами сім'ї спадкодавця (дарувателя) першого ступеня споріднення оподаткування провадитиметься за ставкою податку, визначеною пунктом 7.2 статті 7 цього Закону (5%), до будь-якого об'єкта спадщини (подарунку).

При одержанні спадщини (подарунку) від іноземця (нерезидента), застосовуватиметься ставка оподаткування, визначена п. 7.1 ст. 7 Закону, тобто 15%.

При отриманні спадщини (подарунку) у вигляді власності, визначеної в підпунктах «а», «б», «д» пункту 13.1 ст. 13 (нерухоме та рухоме майно, кошти) особою, яка є інвалідом I групи або має статус дитини-сироти або дитини, яка позбавлена батьківського піклування, застосовуватиметься нульова ставка оподаткування до вартості такої власності.

Поряд з внесеними змінами, у 2007 році залишиться чинною норма стосовно того, що особами, відповідальними за сплату (перерахування) податку до бюджету, є спадкоємці (обдаровані), які отримали спадщину (подарунок). Тобто, особи, які одержать у 2007 році спадщину чи подарунок зобов’язані будуть до 1 квітня 2008 року подати до податкового органу за місцем своєї податкової адреси річну податкову декларацію та сплатити податок з такого доходу. Не підлягатимуть оподаткуванню доходи як кошти або майно (майнові чи немайнові права), подаровані одним членом подружжя іншому, у межах їх частини спільної часткової чи спільної сумісної власності, а також батьками дітям, у тому числі зачатим за життя та народженим після, і дітьми батькам, у межах їх частини спільної часткової власності згідно із законом».

Крім того, нотаріус продовжує бути зобов’язаним надсилати інформацію про видачу свідоцтв про право на спадщину податковому органу у строки, встановлені для податкового кварталу за формою №1ДФ (ознаки доходу 56–66).

Висновки

Податок з доходів фізичних осіб стягується в Україні згідно Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» з 43 видів доходів фізичних осіб та повністю направляється в доходи місцевих бюджетів.

Адміністрування стягнення податків з фізичних осіб в районній податковій інспекції виконує структурний підрозділ – відділ оподаткування фізичних осіб (в досліджуємій МДПІ у Яготинському районі – 9 осіб, розбиті на 2 сектори), який виконує дві основні функції:

– функція «Контрольно-перевірочна робота із оподаткування фізичних осіб»;

– функція «Справляння податку з доходів фізичних осіб, податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, податку на майно, плати за землю з фізичних осіб, державного мита, єдиного та фіксованого податку з фізичних осіб та податку на промисел».

Адміністрування податку з доходів фізичних осіб в районній податковій адміністрації виконується на основі наступних документів:

1) Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку за ф. №1ДФ, який сплачують, заповнюють та подають податкові агенти – тобто особи, які сплачують фізичним особам-платникам податків відповідні доходи, утримуючи при цьому податок з наданих доходів;

2) Щорічної декларації фізичної особи-платника податків, яку він подає особисто на початку року, наступного за звітним, у випадку отримання ним неоподаткованих доходів, які не враховані податковими агентами – резидентами, та у випадку претендування на пільги з податку на доходи та проведення перерахунку річної суми сплаченого податку;

3) Актів документальних перевірок податкових агентів та податкових розрахунків по сумам додаткових нарахувань податку з доходів фізичних осіб, виконаних інспекторами ДПІ при перевірках та погоджених платниками податків як додаткові податкові зобов’язання.

Проведений в дипломному дослідженні аналіз динаміки та структури податків в зведених місцевих бюджетах по Київські області в 2005–2007 роках показав:

– базовий темп росту обсягів власних податкових та неподаткових надходжень місцевих бюджетів Київської області за 2006–2007 роки становить +170,71% у 2007 році відносно рівня 2005 року;

– базовий темп росту обсягів податку з доходів фізичних осіб в складі місцевих бюджетів Київської області за 2006–2007 роки є вищим та становить +197,97% у 2007 році відносно рівня 2005 року;

– ланцюгові темпи приросту обсягів власних податкових та неподаткових надходжень місцевих бюджетів Київської області за 2006–2007 роки становлять +22,3% у 2006 році відносно рівня 2005 року та +39,51% у 2007 році відносно рівня 2006 року;

– ланцюгові темпи приросту обсягів податку з доходів фізичних осіб в місцевих бюджетах Київської області за 2006–2007 роки є вищими та становлять +31,26% у 2006 році відносно рівня 2005 року та +50,82% у 2007 році відносно рівня 2006 року.

Частки найбільш вагомих податків в структурі зведених місцевих бюджетів по Київській області характеризуються наступними рівнями:

– середня структурна частка податку з доходів фізичних осіб в місцевих бюджетах поступово зросла з рівня 64,4% у 2005 році до рівня 74,5% у 2007 році;

– середня структурна частка земельного податку з юридичних осіб в місцевих бюджетах знизилась практично в 2 рази з рівня 12,72% у 2005 році до рівня 5,94% у 2007 році;

– середня структурна частка орендної плати (за оренду державної землі та майнових комплексів) з юридичних осіб в місцевих бюджетах знизилась з рівня 5,40% у 2005 році до рівня 4,71% у 2007 році;

– середня структурна частка земельного податку з фізичних осіб в місцевих бюджетах залишилась практично на одному рівні 0,36% у 2005 році та 0,37% у 2007 році;

– середня структурна частка орендної плати (за оренду державної землі та майнових комплексів) з фізичних осіб в місцевих бюджетах знизилась з рівня 0,75% у 2005 році до рівня 0,65% у 2007 році;

– середня структурна частка податку на транспортні засоби з юридичних осіб в місцевих бюджетах знизилась з рівня 1,6% у 2005 році до рівня 1,15% у 2007 році;

– середня структурна частка податку на транспортні засоби з фізичних осіб в місцевих бюджетах зросла з рівня 1,25% у 2005 році до рівня 1,57% у 2007 році;

– середня структурна частка єдиного податку з юридичних осіб в місцевих бюджетах знизилась з рівня 1,76% у 2005 році до рівня 1,11% у 2007 році;

– середня структурна частка єдиного податку з фізичних осіб в місцевих бюджетах знизилась з рівня 2,18% у 2005 році до рівня 1,57% у 2007 році;

– середня структурна частка місцевих податків в місцевих бюджетах знизилась з рівня 1,72% у 2005 році до рівня 1,27% у 2007 році;

Таким чином, в Україні в структурі бюджетів місцевих рад питома вага податку з доходів фізичних осіб складає основну частку власних податкових доходів і зросла у 2005–2007 роках з рівня 64,4% до рівня 74,5%. Тобто податок з доходів фізичних осіб (без врахування дотацій та субвенцій в місцеві бюджети з боку державного бюджету України) визначально впливає на утримання бюджетної сфери багатьох міст і районів України.

В дипломній роботі детально досліджувався стан оподаткування доходів фізичних осіб у Яготинському районі Київської області, який є район сільського господарства та невеликих селищ міського типу. Проведений аналіз динаміки та структура податків в місцевому бюджеті Яготинського району Київської області в 2005–2007 роках показав:

– базовий темп росту обсягів власних податкових та неподаткових надходжень бюджету Яготинського району за 2006–2007 роки становить +157,0% у 2007 році відносно рівня 2005 року;

– базовий темп росту обсягів податку з доходів фізичних осіб в складі бюджету Яготинського району за 2006–2007 роки є вищим та становить +171,72% у 2007 році відносно рівня 2005 року;

– ланцюгові темпи приросту обсягів власних податкових та неподаткових надходжень бюджету Яготинського району за 2006–2007 роки становлять +12,43% у 2006 році відносно рівня 2005 року та +39,68% у 2007 році відносно рівня 2006 року;

– ланцюгові темпи приросту обсягів податку з доходів фізичних осіб в бюджеті Яготинського району за 2006–2007 роки є вищими та становлять +15,87% у 2006 році відносно рівня 2005 року та +48,2% у 2007 році відносно рівня 2006 року;

Питома вага найбільш вагомих податків в структурі місцевого бюджету Яготинського району Київської області характеризуються наступними рівнями:

– структурна частка податку з доходів фізичних осіб в бюджеті поступово зросла з рівня 72,21% у 2005 році до рівня 78,9% у 2007 році;

– структурна частка фіксованого сільськогосподарського податку з юридичних осіб в бюджеті знизилась більш, ніж в 2 рази з рівня 5,73% у 2005 році до рівня 2,72% у 2007 році;

– структурна частка земельного податку з юридичних осіб в бюджеті знизилась в 1,8 рази з рівня 2,67% у 2005 році до рівня 1,49% у 2007 році;

– структурна частка орендної плати (за оренду державної землі та майнових комплексів) з юридичних осіб в бюджеті знизилась з рівня 2,39% у 2005 році до рівня 2,01% у 2007 році;

– структурна частка земельного податку з фізичних осіб в бюджеті знизиласьз рівня рівні 1,24% у 2005 році та до рівня 0,89% у 2007 році;

– структурна частка орендної плати (за оренду державної землі та майнових комплексів) з фізичних осіб в бюджеті знизилась з рівня 1,37% у 2005 році до рівня 1,31% у 2007 році;

– структурна частка податку на транспортні засоби з юридичних осіб в бюджеті знизилась з рівня 1,8% у 2005 році до рівня 1,52% у 2007 році;

– структурна частка податку на транспортні засоби з фізичних осіб в бюджеті зросла з рівня 2,36% у 2005 році до рівня 2,62% у 2007 році;

– структурна частка єдиного податку з юридичних осіб в бюджеті знизилась з рівня 0,9% у 2005 році до рівня 0,68% у 2007 році;

– структурна частка єдиного податку з фізичних осіб в бюджеті знизилась з рівня 1,79% у 2005 році до рівня 1,51% у 2007 році;

– структурна частка місцевих податків в бюджеті знизилась з рівня 4,0% у 2005 році до рівня 2,98% у 2007 році;

Порівняння темпів росту обсягів місцевого бюджету в Яготинському районі Киїівської області та обсягів зведеного місцевого бюджету Київської області за результатами 2005–2007 років показує, що темп зростання обсягів місцевого бюджету у Яготинському районі є набагато меншим ніж темп зростання обсягу зведених місцевих бюджетів в Київській області.

Основним бюджетоутворюючим податком в Яготинському районному місцевому бюджеті є податок з доходів фізичних осіб, питома вага якого складає 78,9%, що є вищим ніж питома вага цього податку в зведеному місцевому бюджеті Київської області (74,5%). Інші податки в сумарній частині 21,1% Яготинського місцевого бюджету в частинах від 1,0% до 3% – це земельний та орендно-земельний податки, фіксований сільськогосподарський податок, єдині податки по спрощеній системі, місцеві податки, збори за ліцензії та торгові патенти.

Проведений аналіз показав, що в Яготинському районі Київської області за результатами 2005–2007 років податок з доходів фізичних осіб сплачуються з 5 видів доходів (в сумі від 8,07 млн. грн. (2005) до 13,85 млн. (2007)):

– податок з доходів найманих працівників, структурна частка від 96,15% у 2005 році до 95,37% у 2007 році;

– фіксований податок на доходи фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю, структурна частка від 3,38% у 2005 році до 2,31% у 2007 році;

– податок з доходiв фiзичних осiб – суб"єктiв пiдприємницької дiяльностi i незалежної професiйної дiяльності, структурна частка від 0,16% у 2005 році до 0,18% у 2007 році;

– податок з доходiв фiзичних осiб вiд iнших видiв дiяльностi, структурна частка від 0,18% у 2005 році до 0,32% у 2007 році;

– податок з доходів військовослужбовців та працівників МВС, податкової міліції (з 2006 року), структурна частка від 1,01% у 2006 році до 1,33% у 2007 році;

У 2007 році в незначних сумах (315 – 525 грн.) в Яготинському районі отримані податки від наступних видів доходів фізичних осіб:

- від продажу нерухомого майна та надання нерухомого майна в оренду;

- від продажу рухомого майна та надання рухомого майна в оренду;

- від отриманого доходу у вигляді спадщини.

Основними проблемами адміністрування цього виду податку є питання оціночного визначення ринкових цін продажу нерухомого та рухомого майна, ринкових рівнів плати за оренду рухомого та нерухомого майна, а також встановлення системи обов’язкового автоматизованого обміну інформацією між нотаріатом, який реєструє акти продажу майна, та податковими інспекціями.

В дипломній роботі проведена оцінка регулюючої ролі змін ставки податку на доходи з фізичних осіб з прогресивної системи (до 2003 року) та лінійно-пропорциональної системи (з 2004 року) на обсяги доходів з фізичних осіб та запропонований підхід до прогнозування обсягів податку на доходи фізичних осіб в Яготинському районі Київської області, який оснований на комплексному дослідженні динаміки темпів росту:

- рівня мінімальної заробітної плати в Україні;

- рівня середньої заробітної плати по сільському господарству для Яготинського сільського району.

Як показав проведений аналіз:

– у 2006 році песимістичний прогноз зростання рівня податку з доходів фізичних осіб по зростанню рівня мінімальної заробітної плати був найбільш точний для Яготинського району;

– у 2007 році різке підняття темпу зростання заробітної плати в сільському господарстві України стало для Яготинського сільского району визначальним.

Результати кореляційно-регресійного аналізу регуляторного впливу податкових ставок на дохід фізичних осіб в 2002–2003 роках (прогресивна система ставок) та в 2004–2007 роках (лінійно-пропорціональна система ставок), отримані для Яготинського сільського району Київської області, показали:

- найбільш стійка кореляційно – регресійна модель отримана для взаємозв’язку темпів росту рівня середньої заробітної плати у сільському господарстві та обсягами податків з доходів фізичних осіб;

- у 2002–2003 роках середній рівень заробітної плати у сільському господарстві знаходився між ставками прогресивної шкали 10% та 15%, тому перехід на лінійну шкалу ставок 13% (з 2004 року) та 15% (з 2007 року) практично для Яготинського сільського району грає другорядну роль.

Практичне значення отриманих результатів полягає в обґрунтуванні доцільності реформування податку з доходів фізичних осіб в Податковому Кодек-сі України в наступних напрямках:

1. Стратегічним напрямом у формуванні державної політики прямого оподаткування фізичних осіб повинно стати забезпечення переходу від переважно фіскальних до регулюючих і стимулюючих функцій податків. Реалізація такого напряму спроможна забезпечити зниження рівня тіньової економічної діяльності, що в кінцевій формі створює можливості для розширення бази оподаткування.

2. Реформування системи прямого оподаткування в напрямах посилення регулюючих і стимулюючих функцій прямих податків повинно здійснюватись в контексті зменшення податкового навантаження на економіку, удосконалення способів адміністрування податків, оптимізації структури податків, усунення причин зростання податкової заборгованості.

3. Для посилення впливу регулюючих і стимулюючих функцій прямого оподаткування на забезпечення сталого розвитку національної економіки

необхідно:

- відмінити збори в Пенсійний та соціальні фонди нарахуванням на фонд заробітної плати (37 – 40%), замінивши їх перерозподілом суми податку з доходів фізичних осіб (13 -15%);

- для компенсації відміни зборів нарахування з підприємств в Пенсійний та соціальний фонди запровадити законодавчий рівень мінімальної заробітної плати в 5 разів вище, ніж запроваджена на 2008 рік, що практично виведе рівень заробітної плати в Україні на європейський рівень та дозволить утримувати Пенсійний та соціальні фонди за рахунок власне працюючих;

- перейти від податку з доходів фізичних осіб до оподаткування доходів сім’ї;

- забезпечити достовірний облік нерухомості та ввести податок на майно фізичних осіб, виходячи із його ринкової вартості;

Список використаної літератури

1. Бюджетний Кодекс України від 21 червня 2001 року №2542-III // Із змінами і доповненнями, внесеними законами України станом від 19 грудня 2006 року №489-V

2. Закон України «Про систему оподаткування в Україні» // від 25.06.1991 №1251-XII (із змінами станом на 5 червня 2003 р. №906-IV)

3. Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами // Закон України від 21.12.2000 №2181-ІІІ (Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України станом від 23 червня 2005 р. №2711-IV)

4. ЗАКОН УКРАЇНИ «Про Державний бюджет України на 2007 рік» від 19 грудня 2006 року №489-V

5. ЗАКОН УКРАЇНИ «Про Державний бюджет України на 2006 рік» від20 грудня 2005 року №3235-IV

6. ЗАКОН УКРАЇНИ «Про Державний бюджет України на 2005 рік» від 25 березня 2005 року №2505-IV // Із змінами і доповненнями, внесеними
Законами України станом від 7 липня 2005 року №2771-IV

7. ЗАКОН УКРАЇНИ «Про Державний бюджет України на 2004 рік» // від 27 листопада 2003 р. №1344-IV (Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України станом від 17 червня 2004 р. №1801-IV)

8. ЗАКОН УКРАЇНИ «Про Державний бюджет України на 2003 рік» // від 26 грудня 2002 р. №380-IV (Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України від 11 грудня 2003 р. №1397-IV)

9. ЗАКОН УКРАЇНИ «Про податок з доходів фізичних осіб» // від 22 травня 2003 р. №889-IV (Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України станом від від 28 грудня 2007 року №107-VI)

10. ЗАКОН УКРАЇНИ «Про Державний реєстр фізичних осіб-платників податків та інших обов'язкових платежів» // 22 грудня 1994 року №320/94-ВР (Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України станом від 20 лютого 2003 року №551-IV)

11. ДЕКРЕТ КАБІНЕТУ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ «Про прибутковий податок з громадян» // від 26 грудня 1992 року №13–92 (Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України станом на 22 травня 2003 року №889-IV)

12. ІНСТРУКЦІЯ про порядок нарахування платником податку податкового кредиту щодо податку з доходів фізичних осіб / Наказ Державної

податкової адміністрації України 22.09.2003 №442

13. Інструкція про порядок застосування та стягнення сум штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби // Наказ Державної податкової адміністрації України від 17 березня 2001 року №110 (Із змінами і доповненнями, внесеними наказами Державної податкової адміністрації України станом на 11 квітня 2003 року №174)

14. ІНСТРУКЦІЯ про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку податків і зборів (обов'язкових платежів), що надходять до бюджетів та до державних цільових фондів // (у редакції наказу Державної податкової адміністрації України від 3.09.2001 №342)

15. Про затвердження Податкового роз'яснення щодо порядку сплати (перерахування) податку з доходів фізичних осіб до бюджету // ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ НАКАЗ від 22 квітня 2004 року №232

16. Про затвердження форми податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (ф. №1ДФ) та Порядку заповнення та подання податковими аген – тами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку // Наказ Державної податкової адміністрації України від 29 вересня 2003 року №451 (Із змінами і доповненнями, внесеними наказом Державної податкової адміністрації України станом від 9 лютого 2005 року №67)

17. Про затвердження форми податкового розрахунку резидента, що виплачує дивіденди платникам податку з доходів фізичних осіб // Наказ Державної податкової адміністрації України від 4 грудня 2003 року №586

18. Про затвердження форми обліку доходів і витрат платника податку з доходів фізичних осіб та Порядку ведення обліку доходів і витрат для визна – чення суми загального річного оподатковуваного доходу // Наказ Державної податкової адміністрації України від 16 жовтня 2003 року №490

19. Щодо затвердження форм заяв і повідомлення з питань отримання (застосування) податкової соціальної пільги, а також порядку інформування платників податку // Наказ Державної податкової адміністрації України від 30 вересня 2003 року №461

20. Організаційно-функціональна структура органів ДПС України // Наказ ДПА України №722 від 25.12.04 (із змінами та доповненнями)

21. Андрущенко В.Л., Данілов О.Д. Податкові системи зарубіжних країн: Навчальний посібник. – К.: Комп’ютер прес, 2004. – 300 с.

22. Александров И.М. Налоговые системы России и зарубежных стран. –
М.: Бератор-Пресс, 2002. – 390 с.

23. Апель А. Основи податкового права. Курс лекцій – Санкт-Петербург, Питер, 2001. – 248 с.

24. Базилевич В.Д. Макроекономіка: Підручник/ В.Д. Базилевич, К.С. Базилевич, Л.О. Баластрик. – 3-тє вид., випр. – К.: Знання, 2006. – 623 с

26. Бюлетень статистики податкових надходжень по Київській області у 2003–2007 роках // ДПА у Київській області, 2007. – http:// www.dpa.dp.ua, 2007

27. Буряк П.Ю., Беркита К.Ф., Ярема Б П. Податкова система: теорія і практика застосування активних методів навчання. – Київ Видавництво: Вид. дім «Професіонал», 2004. – 224 с.

28. Бюджетний менеджмент: Підручник / В. Федосов, В. Опарін, Л. Сафо-нова та ін.; За заг. ред. В. Федосова. – К.: КНЕУ, 2004. – 864 с.

30. Ватуля І.Д. Податки, збори, платежі: Навч. посібник/ І.Д. Ватуля, М.І. Ватуля, Л.В. Рибалко. – К.: Центр навчальної літератури, 2006. – 352 с

31. Грабовецький Б.Є. Економічний аналіз. Навчальний посібник. – Вінниця: ВНТУ. 2007. – 191 с.

32. Глухов В.В., Дольдэ И.В., Некрасова Т.П. Налоги: теория и практика: учебник. 2-е изд., испр., и доп. – СПб.: Издательство «Лань», 2002. – 448 с.

33. Данілов О.Д., Фліссак Н.П. Податкова система та шляхи її реформування. Навч.посібник. – Київ Видавництво: Парлементське вид-во, 2001. – 216 с.

34. Державні фінанси: теорія і практика перехідного періоду в Центральній Європі / За ред. Ю. Немеца, Г. Райта. – К.: Основи, 1998. – 542 с.

35. Державна політика, державне управління (1991–2004) // Уклад.: Е.А. Афонін, О.О. Погребна, Л.І. Янкович. - Київ Видавництво: Вид-во НАДУ, 2005. – 83 с.

36. Державне управління в умовах інтеграції України в Європейський Союз // Мат. наук.-практич. конференції за міжнар. участю (29 травня 2002 р.), Рiк видання: 2002 Мiсце видання: Київ Видавництво: Вид-во УАДУ, 2002. -360 с.

37. Державне управління перехідних суспільств в умовах глобалізації // Матеріали засід. міжнар. круглого столу, організ. Фондом інтелект. співпраці «Укр. – ХХІ ст.», Київ Видавництво: Українські пропілеї, 2001. – 32 с.

38. Загорський В.С. Бюджетно-податкова система України: теорія і практика. Монографія. – Ірпінь, Видавництво: НАДПСУ, 2006. – 304 с.

39. Задоя А.О. Мікроекономіка: Курс лекцій та вправи: Навч. посібник/ А.О. Задоя. – 5-те вид., стер. – К.: Знання, 2006. – 211 с

40. Захаров А.С. Налоговое право Европейского союза: действующие директивы ЕС в сфере прямого налогообложения/ А.С. Захаров. – М.: Волтерс Клувер, 2006. – 119 с

41. Захожай В.Б., Литвиненко Я.В., Захожай К.В., Литвиненко Р.Я. Система оподаткування та податкова політика. Навч.посібник. – Київ, Видавництво: Центр навч. л-ри, 2006. – 468 с.

42. Золотько І.А. Податкова система. Навч.посібник. – Київ, Видавницт-во: КНЕУ, 2005. – 204 с.

43. Катеринчук М.Д… Лановий В.Т., Бичков С.А., Ляпіна К.М., Королевська Н.Ю., Зозуля Р.П. ПОДАТКОВИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ (Проект –2007) // Інтернет-сайт групи «Европейський рух» – http://eurorykh.org.ua

44. Кокшарова С.М. Податки в Україні: Навч. посіб. // Підготовлено за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку. – К.: СІРА, 2005. – 334 с.

45. Концепція реформування податкової системи України (Підготовлено робочою групою Секретаріату Президента України у складі: В. Ланового, І. Акі-мової, М. Альперовича, Д. Боярчука, І. Голоднюк, Дубровського, М. Катеринчука, С. Кисельова, С. Ковалюка, Ляпіної, О. Пасхавера, М. Полудьоного, О. Рогозинсь-кого, А. Федоренка) Київ, вересень, 2005 р.

46. Кравчук Ірина Вікторівна Механізми державного управління процесом адаптації національного права до права ЄС: порівняльний аналіз. Авто. – Київ Видавництво: Нац. академія держ. упр. при Президентові України, 2006. – 20 с.

47. Крисоватий А.І., Десятнюк О.М. Податкова система. Посібник. – Тернопіль, Видавництво: Карт-бланш, 2004, – 331 с.

48. Мельник П.В. Розвиток податкової системи в перехідній економіці. – Ірпінь, Академія державної податкової служби України, 2001. – 362 с.

49. Налоговые системы зарубежных стран: Учебник / под ред. В.Г. Князева, Д.Г. Черника – 2-е изд., перераб. и допол. – М.: Закон и право, 1997.

50. Нідзельська О. Система оподаткування у Франції // «Вісник податко-вої служби України «№33. вересень 1999 року, с. 66 – 69

52. Онисько С.М., Тофан І.М., Грицина О.В. Податкова система. Під-ручник. – Львів, Видавництво: Магнолія Плюс, видавець В.М.Піча, 2006. – 336 с.

53. Податкове законодавство України (у 5-ти томах зі змінами), під загальною редакцією М.Я. Азарова – Київ, Ін Юре, 1998

54. Податковий кодекс України (основні положення доопрацьованого проекту 2000 р.) // «Вісник податкової служби України», серпень 2000 р., №30, с. 31.

55. Податковий кодекс України (основні положення доопрацьованого проекту 2006 р.) // Державна податкова служба України, травень 2006, http://www.sta.gov.ua.

58. Податкова система України // Упоряд. М.П. Кучерявенко, В.В. Мартиновський, Тернопіль Видавництво: Торсінг, 2000. – 464 с.

59. Податкове право: Навч. посібник/ Ред. М.П. Кучерявенко. – К.: Юрінком Інтер, 2004. – 400 с

60. Податкова система України / В.М. Федосов, В.М. Опарін, Г.О. П’ятаченко та ін. / За ред. В.М. Федосова. – К.: Либідь, 2004. – 464 с.

61. Про затвердження Концепції реформування податкової системи України (довідкові матеріали 2006 р.) / Проект Постанови Кабінету Міністрів України, http://www.mfin.gov.ua

62. Пушкарева В.М. История финансовой мысли и политики налогов: Учебное пособие. – М.: ИНФРА-М, 1996. – 192 с.

63. Рудый К.В. Финансово-кредитные системы зарубежных стран: Учебное пособие. – М.:Новое знание. 2003. – 468 с.

64. Савченко Л.А., Цимбалюк А.В., Капіца В.А. та ін. Фінансово-правовий механізм формування дохідної частини бюджетів: Курс лекцій / Держ. подат. адміністрація України; Акад. ДПС України. – Ірпінь: Акад. ДПС України, 2002. – 356 с.

65. Соколов А.А. Теория налогов. – М.: ЮрИнфоР-Пресс, 2003. – 512 с.

66. Соколовська А.М. Податкова система держави: теорія і практика становлення. – Київ, Видавництво: Знання-Прес, 2004. – 454 с.

67. Стратегія податкової реформи (розроблена у відповідності з Дорученням Президента України, рішеннями РНБОУ, громадського форуму «Бізнес і влада» (січень 2006)) // Оргкомітет Національної комісії України по податковій реформі, http://www.rada.gov.ua

68. Стратегія економічного і соціального розвитку України (2004–2015 роки) «Шляхом Європейської інтеграції» / Авт. кол.: А.С. Гальчинський, В.М. Геєць, В.М. Федосов та ін. – К.: ІВЦ Держкомстату України, 2004. – 416 с.

69. Тютюрюков Н.Н. Налоговые системы зарубежных стран: Европа и США: Учебное пособие. – М.: Издательско-торговая корпорация «Дашков и К».2002. – 574 c.

70. Федосов В.М., Кондратюк С.Я., Сафонова Л.Д. та ін. Бюджетний менеджмент. Практикум: Навч. посіб. / За заг. ред. проф. В. Федосова. – К.: КНЕУ, 2005. – 420 с.

71. Черник Д.Г., Л.П. Павлова, А.З. Дадашев, Князев В.Г., Морозов В.П. Налоги и налогообложение: Учебник – М.:ИНФРА-М, 2003. – 328 с.

72. Шабліста Л.М. Податки як засіб структурної перебудови економіки: Монографія. – К.: Інститут економіки НАН України, 2000. – 217 с.

73. Шмиголь Н.С. Финансовые системы зарубежных стран. Учебное пособие. – М.: МФА, 2003. – 732 с.

74. http://www.irf.kiev.ua – Довідник з європейської інтеграції

75. http://www.ueplac.kiev.ua/ – Офіційний сайт УКРАЇНСЬКО-ЄВРОПЕЙСЬКОГО ДОРАДЧОГО ЦЕНТРУ З ПИТАНЬ ЗАКОНОДАВСТВА

76. http://epp.eurostat.cec.eu.int/ – Офіційний сайт Європейського комітета статистики

77. http://www.minfin.gov.ua – Офіційний сайт Міністерства фінансів України

78. http://www.sta.gov.ua – Офіційний сайт державної податкової адміністрації України

79. http://kyivodpa.sta.gov.ua – Офіційний сайт державної податкової адміністрації України у Київській області

80. http://www.ukrstat.gov.ua – Офіційний сайт державного комітету статистики України

[1] УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ „Про затвердження Положення про Державну податкову адміністрацію України” станом змін від 18 червня 2003 року N 533/2003

[2]

содержание   ..  610  611  612   ..