| Оскільки у короткостроковому періоді деякі ресурси фіксовані, а обсяги інших можна змінювати для розширення випуску, виділяють два типи витрат – постійні і змінні, які аналізують за двома рівнями. Перший рівень аналізу стосується витрат на весь обсяг продукції, другий – аналізу витрат на одиницю продукції.
| Кількість робітників за тижд.
L
|
Кількість капіталу, од./тижд.
K
|
Сукупний продукт, од./тижд.
TP=Q
|
Витрати на весь обсяг
|
Граничні витрати
MC
|
Витрати на одиницю продукції
|
| Постійні витрати, грн.
FC
|
Змінні витрати, грн.
VC
|
Сукупні витрати, грн.
TC
|
Середні постійні, грн.
AFC
|
Середні змінні, грн.
AVC
|
Середні сукупні, грн.
ATC
|
| 1
|
2
|
3
|
4
|
5
|
6
|
7
|
8
|
9
|
10
|
| 0
1
2
3
4
5
6
7
8
9
|
10
10
10
10
10
10
10
10
10
10
|
0
10
30
60
80
95
105
113
118
120
|
500
500
500
500
500
500
500
500
500
500
|
0
100
200
300
400
500
600
700
800
900
|
500
600
700
800
900
1000
1100
1200
1300
1400
|
>10
>5
>3,3
>5
>6,7
>10
>12,5
>20
>50
|
-
50
16,7
8,3
6,3
5,3
4,7
4,4
4,2
4,2
|
-
10
6,7
5,0
5,0
5,3
5,7
6,2
6,8
7,5
|
-
60
23,3
13,3
11,3
10,5
10,5
10,6
11,0
11,7
|
Криві витрат виробництва на весь обсяг продукції
за даними таблиці 7.1 зображені на рис. 7.2. а). Крива постійних витрат
має вигляд горизонтальної лінії, крива змінних витрат
– це крива сукупних витрат
, зміщена паралельно вниз на величину постійних витрат. Крива сукупних витрат
графічно визначається додаванням значень кривої
до кривої
. Відстань по вертикалі між кривими
і
показує значення змінних витрат, а відстань по вертикалі між кривими
і
дає значення постійних витрат.
Конфігурація кривих
і
ілюструє дію законів зростаючої та спадної віддачі. Зв’язок між динамікою продуктивності факторів виробництва і витрат обернений: гранична продуктивність змінного фактора на низьких обсягах випуску зростає, досягає максимуму, а згодом – на вищих обсягах випуску – спадає, тоді як прирости витрат, навпаки, на низьких обсягах мають спадний характер (це показує опуклість кривих
і
вгору), а на вищих – зростаючий (опуклість кривих донизу).
Графіки граничних та середніх витрат (рис. 7.2 б) ілюструють цей закон більш виразно. Граничні витрати спадають приблизно до обсягу 45 одиниць, у точці b′ набувають мінімального значення, після чого стрімко зростають. З деяким відставанням цю ж динаміку виказують середні витрати. Дія законів зростаючої та спадної віддачі (спадних та зростаючих витрат) обумовлює U – подібну форму кривих граничних, середніх змінних і середніх сукупних витрат у короткостроковому періоді.
Між кривими
,
і
існує характерний геометричний зв’язок: коли крива граничних витрат розташована нижче кривих середніх витрат, то середні витрати спадають, а коли значення
перевищують значення
і
, то середні витрати зростають, криві середніх витрат стають висхідними. Отже, крива
перетинає криві середніх витрат в точках, які відповідають мінімальним значенням
і
(точки а′ і с′). Подібної залежності не існує між кривими
і
, вони не пов’язані між собою.
Обернений зв’язок між продуктивністю факторів виробництва і динамікою витрат ілюструє рис. 7.3, де зобра
жені типові криві. Криві граничних витрат
і середніх змінних витрат
є дзеркальним відображенням кривих граничної
і середньої продуктивності змінного фактора
. Гранична продуктивність змінного фактора на низьких обсягах випуску зростає, на вищих – спадає, а прирости витрат, навпаки, на низьких обсягах мають спадний характер, а на вищих – збільшуються. Максимум граничної продуктивності змінного фактора відповідає мінімуму граничних витрат (точки а – а1
), а максимум середньої продуктивності відповідає мінімуму середніх змінних витрат (точки b – b1
). Аналогічну відповідність можна одержати, зобразивши криві
та
і
.
Зі зміною умов формування витрат (цін ресурсів або технології) криві витрат зміщуються. Якби зросли постійні витрати, то криві
,
, а також
і
змістилися б вгору, а інші криві залишились без змін. А якби зросла ціна змінного ресурсу, то відповідно піднялись би криві
і
, а також
,
і
. Тобто криві сукупних витрат реагують на всі зміни, оскільки включають всі види витрат.
содержание ..
171
172
173 ..
|
|
|