Власний капітал + Сума довгострокових зобовязань (сума по розділу 3 пасиву балансу)
Рк
Робочий капітал
260 + 270 - 620
Усього оборотних активів (сума розділу 2 активу балансу) + Витрати майбутніх періодів (сума розділу 3 активу балансу) - Сума поточних зобовязань (сума розділу 4 пасиву балансу)
ОК в
Власні обігові кошти
260 - 620
Усього оборотних активів (сума розділу 2 активу балансу) - Сума поточних зобовязань (сума розділу 4 пасиву балансу)
А нл
Активи найбільш ліквідні
150 + 230 + 240
Векселі одержані + Грошові кошти та їх еквіваленти у національній валюті + Грошові кошти та їх еквіваленти у іноземній валюті
А шр
Активи, що швидко реалізуються
160 + 170 + 180 + 190 + 200 + 210 + 220 + 250
Чиста реалізаційна вартість дебіторської заборгованості за товари, роботи, послуги + Дебіторська заборгованість за розрахунками з бюджетом + Дебіторська заборгованість за розрахунками з бюджетом + Дебіторська заборгованість за розрахунками з бюджетом + Дебіторська заборгованість за розрахунками з бюджетом + Інша поточна дебіторська заборгованість + Поточні фінансові інвестиції + Інші оборотні активи
А пр
Активи, що повільно реалізуються
040 + 045 + 100 + 110 + 120 + 130 + 140 - 270
Довгострокові фінансові інвестиції, що обліковуються за методом участі в капіталі інших підприємств + Інші довгострокові фінансові інвестиції + Виробничі запаси + Тварини на вирощуванні та годівлі + Незавершене виробництво + Готова продукція + Товари - Витрати майбутніх періодів
А вр
Активи, що важко реалізуються
080 - (040 + 045)
Усього необоротних активів (Сума розділу 1 активу балансу) - (Довгострокові фінансові інвестиції, що обліковуються за методом участі в капіталі інших підприємств + Інші довгострокові фінансові інвестиції)
Коефіціент участі власних і довготермінових позикових коштів у матеріальних запасах
(380 + 480 + 500) : (100 + 110 + 120 + 130 + 140)
[Усього власного капіталу (сума розділу 1 пасиву балансу) + Сума довгострокових зобовязань (сума по розділу 3 пасиву балансу) + Короткосрокові кредити банків] : [Виробничі запаси + Тварини на вирощуванні та годівлі + Незавершене виробництво + Готова продукція + Товари]
Здійснення експортних операцій на Україні регулюється Законами України; Указами Президента України; Декретами Кабінету Міністрів України; Положеннями Міністерства економіки України, Міністерства Зовнішньоекономічних Зв'язків, інших міністерств і відомств, що регулюють окремі питання тарифного і нетарифного характеру; угодами, укладеними Україною з іншими державами і іншими законодавчими актами України.
По-перше основою регулювання діяльності підприємств України на зовнішніх ринках є Закон "Про зовнішньоекономічну діяльність", який дає визначення основним термінам, застосовуваним у практиці зовнішньоекономічної діяльністі; закріплює основні принципи і правила здійснення зовнішньоекономічної діяльністі; визначає коло суб'єктів зовнішньоекономічної діяльністі, їх права та обов'язки; дає перелік можливих видів зовнішньоекономічної діяльністі; законодавчо закріплює регулювання зовнішньо-економічної діяльністі; регулює економічні відносини України з іншими державами та міжнародними міжурядовими організаціями; захищає права та інтереси держави і суб'єктів зовнішньоекономічної діяльністі; зумовлює відповідальність України як держави і суб'єктів зовнішньоекономічної діяльністі при порушенні ними Законів України чи обов'язків, пов'язаних з виконанням контракту, а також визначає застосовувані до них санкції.
Згідно з даним законом до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльністі належать:
- фізичні особи, які мають цивільну правоздатність і дієздатність, а також постійно проживають на теріторії України;
- юридичні особи, зареєстровані як такі в Україні і які мають постійне місцезнаходження на теріторії України;
- об'єднання фізичних, юридичних, фізичних і юридичних осіб;
- структурні одиниці іноземних суб'єктів господарської діяльності;
- спільні підприємства;
- Україна в особі її органів;
- інші держави та ін.
Необхідною умовою перетинання митного кордону України при експорті продукції є виконання митних формальностей, порядок здійснення яких регулюється Законами України “Про митну справу в Україні” і “Про Єдиний митний тариф”, а також Митним Кодексом України.
Згідно з законом “Про митну справу в Україні” Україна як суверенна держава самостійно створює власну митну систему і здійснює митну справу.
Згідно з законом “Про Єдиний митний тариф” :
Єдиний митний тариф України - це систематизований звід ставок мита, яким обкладаються товари та інші предмети, що ввозяться на митну територію України або вивозяться за межі цієї території. Єдиний митний тариф України визначається згідно з цим Законом та міжнародними договорами України.
Мито, що стягується митницею, являє собою податок на товари та інші предмети, які переміщуються через митний кордон України.
При укладенні договорів при здійсненні експортних операцій контрагенти зобов'язані використовувати затверджені Міністерством Зовнішньоекономічних Зв'язків “Положення про форму зовнішньоекономічного контракту”, яке закріплює основні умови укладання договорів купівлі-продажу. А деякі аспекти цих договорів закріплені у спеціальних правових актах.
Здійснення платежів у іноземній валюті регулюється Декретами Кабінету Міністрів України “Про систему валютного регулювання і валютного контролю” і «Про тимчасовий порядок використання надходжень в іноземній валюті», а також Законом України «Про порядок розрахунків в іноземній валюті». Перерахованими вище документами встановлений режим здійснення валютних операцій на території України, визначені принципи валютного регулювання, повноваження державних органів, права й обов'язки суб'єктів валютних відносин.
Згідно з Декретом Кабінету Міністрів України “Про систему валютного регулювання і валютного контролю” експорт є валютною операцією, бо експорт пов'язаний з використанням валютних цінностей в міжнародному обігу як засобу платежу.
При виборі базисних умов постачання підприємства користаються Указом Президента "Про використання Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів". Ці правила викладено у ІНКОТЕРМС-2000, згідно з якими існує 13 базисних умов постачання, які відрізняються за обов'язками, які несуть контрагенти.
Оподаткування прибутку від експортних операцій здійснюється на підставі Закону України “Про податок на додану вартість”, згідно з яким при вивезенні товару з митної території України ставка податоку на додану вартість дорівнює нулю; а також Декрету Кабінету Міністрів України “Про податок на прибуток підприємств і організацій”, згідно з яким об'єктом оподаткування є валовий прибуток підприємства; визначення прибутку від реалізації продукції проводиться шляхом вирахування з одержаної виручки (без податку на добавлену вартість, акцизного збору) затрат на виробництво та реалізацію, що включаються до собівартості продукції (робіт, послуг).
Порядок квотування і ліцензування експорту визначає Декрет Кабінету Міністрів України “Про квотування і ліцензування експорту товарів (робіт, послуг)”, згідно з яким рішення про запровадження режиму ліцензування та квотування експорту (імпорту) приймається Кабінетом Міністрів України за поданням Міністерства економіки України з визначенням списку конкретних товарів (робіт, послуг), що підпадають під режим ліцензування та квотування, і строків дії цього режиму; а також щорічні Постанови “Про перелік товарів, експорт та імпорт яких підлягає квотуванню і ліцензуванню”.
В основу законодавчої бази страхування експортних операцій покладено Декрет Кабінету Міністрів України “ Про страхування”
З ціллю запобігання демпінгу використовується Указ Президента України "Про заходи для попередження експорту товарів походженням з України за цінами, що можуть розглядатися як демпінгові, і врегулювання торгових суперечок".
Організаційні структури для управління експортними операціями:1) Відділ збуту - діяльність на внутрішньому ринку сполучається з проведенням експортних операцій.2) Якщо немає коштів утримувати власну експортну організацію - можна скористатися послугами відділу збуту інших підприємств. Такий експеримент оплачується через систему комісійних нарахувань, хоча реалізація продукції здійснюється від імені підприємства-експортера зі зберіганням його торгової марки.3) Спільний збут фірми - доцільно створення у філії акціонерних товариств або О.О.О., що забезпечить якісний управлінський вплив із боку материнського підприємства й оперативний розподіл прибули. Фірма практично купує товар у підприємств-фундаторів і реалізує його відповідно до домовленості від імені цих підприємств або під власною торговою маркою. При цьому діяльність фірми націлена на одержання прибутку.4) В окремих випадках доцільно створювати експортні асоціації - вони існують на засоби фундаторів (по фінансовій вартості або у відсотках від прибутку), свою діяльність засновують не на одержанні прибутку для власних цілей, а з метою обгрунтованого поділу між підприємствами-фундаторами.5) Певні договірні зобов'язання з крупними фірмами, наприклад, на основі франчайзинговых договірних відношень. (Макдональдс - відчисляє щомісяця у виді гонорарної плати 3% від суми прибутку, рентні платежі - 8,5%, а також 4% за рекламу).6) Використання іноземних представників на основах договору про визначені послуги. Вони є службовцями МП, що знаходяться на повному його забезпеченні, і можуть мешкати в країні збуту або в країні, де розміщена материнська компанія. (У останньому випадку представник повинен постійно їздити в країну збуту). Оплата праці - у відсотках від обсягу реалізації або від прибутку в процентному відношенні по прогресивній або регресивній ставці, із фіксованою або плаваючою мінімальною зарплатою і т.п.). Закордонні представництва можуть мати визначений штат (секретар, референт, програміст і т.д. (4-8 чоловік, значні компанії - 50 і більш людина).7) Роз'їзні агенти - комівояжери - виступають від імені підприємства, забезпечують одержання замовлень від потенційних покупців на основі демонстрації зразків товарів. Оплата праці - відрядна, погодинна або комісійна.8) Вмонтований експортний відділ - підпорядковується віце-президенту по ЗЕД. Вмонтований експортний відділ входить до складу служби збуту підприємства і здійснює тільки експорт продукції материнської компанії, а дочірні підприємства займаються збутом самостійно в країнах базування (підпорядковуються безпосередньо вищому керівництву материнської компанії). Поруч з умонтованим експортним відділом інші служби комерційного апарату вирішують проблеми упаковки і транспортування експортної продукції, страховки, рекламного забезпечення, технічного обслуговування, фінансово-юридичного забезпечення, обліку і т.д.9) Спеціальний експортний відділ («Міжнародний відділ», «Відділ міжнародної торгівлі», «Зовнішньоекономічний відділ» і т.д.) підпорядковується віце-президенту по зовнішньоекономічних зв'язках і самостійно вирішує всі питання, пов'язані з експортом товарів. Функціонує в достатньо автономному режимі. Може бути побудований по:- Функціональному принципу (доцільно виділяти сектори замовлень, розрахунків, маркетингових досліджень, реклами і т.п. Робота виконується незалежно від групи товарів, країни реалізації і т.д. )- Товарному(якщо фірма здійснює багато експортних операцій у багатьох країнах. При цьому створюються сектори, що виконують усі види робіт, пов'язаних з експортом конкретного товару або групи товарів)- Територіальному принципу(Сектори спеціальних експортних відділів закріплюються за конкретними країнами (групами країн) і виконують усі види робіт, пов'язаних з експортною діяльністю, незалежно від номенклатури товару).
Висновки
З 2007 року «Росинка» - повноправний член шанованої у світі групи виробників напоїв Orangina Schweppes Group (Оранжина Швепс Груп). Завод заслужив хорошу репутацію у країнах Європейського Союзу. «Росинка» вважається інноваційним брендом, що пропонує споживачеві широкий вибір із понад 75 найменувань продукції, яка випускається на сучасних виробничих лініях.
Завод «Росинка», який почав працювати ще 1960 року, до 90-х років минулого століття лишався єдиним заводом у київському регіоні, який спеціалізується на безалкогольних напоях. Сьогодні «Росинка» входить до когорти найбільших виробників напоїв в Україні.
На кінець 2008 року порівняно із кінцем 2007 року знизилися оборотність оборотних засобів, підвищилися оборотність виробничих запасів, знизилися оборотність фіксованих активів, знизилися оборотність усіх активів, знизилися оборотність коштів у розрахунках, знизилися оборотність дебіторської заборгованості, знизилися оборотність кредиторської заборгованості, знизилися оборотність чистого робочого капіталу, знизилися оборотність всього капіталу, це є негатитивними явищами для підприємства. На кінець 2008 року порівняно із кінцем 2007 року знизилися оборотність усіх коштів підприємства, що свідчить про погіршення його фінансового становища.
Більшість показників платоспроможності, ліквідності, ділової активності та рентабельності ВАТ «Київський завод безалкогольних напоїв «Росинка» на 31.12.2007 та 31.12.2008 роки негативно відхиляються від норми (тобто значно відхиляються від бажаного значення). Це свідчить про незадовільний фінансовий стан досліджуваного підприємства і про його дуже низьку рентабельність. На кінець 2008 року порівняно із кінцем 2007 року знизилися показники платоспроможності, ліквідності, ділової активності та рентабельності, що свідчить про погіршення його фінансового становища.
Список використаної літератури
1 Бойчик І.М. Економіка підприємства: Навчальний посібник. Видання 2-ге, доповнене і перероблене. – К.: Атіка, 2006. – 528с.
2 Виноградський М.Д., Беляєва С.В., Виноградська А.М., Шканова О.М. Управління персоналом: Навчальний посібник – К.: Центр навчальної літератури, 2006. – 504 с.
3 Довідник кваліфікаційних характеристик професій працівників. Випуск 1 “професії працівників, які є загальними для всіх видів економічної діяльності”. Розділ 1 “Професії керівників, професіоналів, фахівців та технічних службовців”. – Краматорськ: Центр продуктивності, 2005, 354 с.
4 Козик В. В., Панкова Л. А., Карп як Я. С., Григор єв О. Ю., Босак А. О. Зовнішньоекономічні опрації та контракти: Навч. посіб. – 2-ге вид., перероб. і доп. – К.: Центр навчальної літератури, 2004. – 608 с.
5 Кудряшов Л.С., Гуринович Г.В., Рензяева Т.В. Стандартизация, метрология, сертификация в пищевой промышленности: Учебник. – М.: ДеЛи принт, 2002. – 303 с.
6 Кузьмін О. Є., Мельник О.Г. Основи менеджменту: Підручник. – К.: “Академвидав”, 2003. – 416 с.
7 Робоча програма комплексної практики з фаху студентів 4 курсу, комплексної практики зі спеціальності та переддипломної практики студентів 5 курсу спеціальності «Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності» та спеціалізації «Менеджмент митної справи» денної форми навчання / Уклад.: В.М. Марченко, О.К. Кириченко, О.Я. Количева, О.А. Адаменко. – К.: НУХТ, 2005. – 39 с.
8 Сідун В.А., Пономарьова Ю.В. Економіка підприємсива: Навчальний посібник: видання 2-ге, перероблене та доп. – К.: Центр навчальної літератури, 2006. – 356 с.
9 Хозяйственный кодекс Украины. Харьков: Информационно-правовой центр “Ксилон”, 2006. – 264 с.
10 Чернелевський Л.М., Михайленко О.В. Економічний аналіз на підприємствах харчової промисловості. Навч. посібник (друге, доповнене і перероблене видання) – К., 2001. – 179 с.
11 http://www.smida.gov.ua/emitents/year/?id=48570&did=65 фінансова звітність ВАТ «Київський завод безалкогольних напоїв «Росинка»
12 http://www.rosinka.ua/ офіційний веб сайт ВАТ «Київський завод безалкогольних напоїв «Росинка»
ДОДАТОК А
Баланс ВАТ «Київський завод безалкогольних напоїв «Росинка»
станом на 31.12.2008
Коди
Дата
01.01.2009
Підприємство
Вiдкрите акцiонерне товариство "Київський завод безалкогольних напоїв "Росинка"
за ЄДРПОУ
00382496
Територія
за КОАТУУ
8039100000
Форма власності
ПРИВАТНА ВЛАСНIСТЬ
за КФВ
10
Орган державного управління
УКРАЇНСЬКІ МІЖГАЛУЗЕВІ ОБ'ЄДНАННЯ, КОНСОРЦІУМИ, АС
за СПОДУ
7794
Галузь
д/н
за ЗКГНГ
0
Вид економічної діяльності
Виробництво мінеральних вод та прохолодних напоїв
за КВЕД
15.98.0
Одиниця виміру:
тис. грн.
Контрольна сума
Адреса:
Київська н/д 03680 м. Київ вул. Ежена Потьє, 6
Баланс на 31.12.2008
Актив
Код рядка
На початок звітного періоду
На кінець звітного періоду
1
2
3
4
I. Необоротні активи
Нематеріальні активи:
- залишкова вартість
010
548
684
- первісна вартість
011
877
1022
- накопичена амортизація
012
( 329 )
( 338 )
Незавершене будівництво
020
9431
23538
Основні засоби:
- залишкова вартість
030
70755
78482
- первісна вартість
031
130961
153715
- знос
032
( 60206 )
( 75233 )
Довгострокові біологічні активи::
- справедлива (залишкова) вартість
035
0
0
- первісна вартість
036
0
0
- накопичена амортизація
037
( 0 )
( 0 )
Довгострокові фінансові інвестиції:
- які обліковуються за методом участі в капіталі інших підприємств
040
5697
5697
- інші фінансові інвестиції
045
14
14
Довгострокова дебіторська заборгованість
050
0
0
Справедлива (залишкова) вартість інвестиційної нерухомості
055
0
0
Первісна вартість інвестиційної нерухомості
056
0
0
Знос інвестиційної нерухомості
057
( 0 )
( 0 )
Відстрочені податкові активи
060
233
1363
Гудвіл
065
0
0
Інші необоротні активи
070
0
0
Гудвіл при консолідації
075
0
0
Усього за розділом I
080
86678
109778
II. Оборотні активи
Виробничі запаси
100
6418
7218
Поточні біологічні активи
110
0
0
Незавершене виробництво
120
1374
0
Готова продукція
130
5058
2354
Товари
140
25
562
Векселі одержані
150
0
292
Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги: