Міністерство освіти та науки України
2. «Запаси, що управляються продавцем» (VMI)
Vendor Managed Inventory (Матеріально-виробничі запаси керовані постачальником) (VMI) являє собою практику управління поставками, при якій товарно-матеріальні запаси контролюються, плануються і управляються постачальником від імені клієнта, на підставі очікуваного обсягу попиту і заздалегідь обумовлених мінімальних і максимальних рівнях матеріальних запасів . Традиційно, успіх у менеджменті ланцюжка поставок залежить від розуміння та управління компромісу між вартістю товарно-матеріальних запасів і рівнем сервісних послуг. Проекти VMI можуть призвести до поліпшень обох параметрів. Існує, принаймні, 2 форми:
1. Оптова мережа (дистриб'ютор) управляє запасами за роздрібну мережу. VMI в цьому контексті також називається Ефективною реакцією замовника (Efficient Consumer Response) (ECR). Зауважте, що роздрібна мережа все ще володіє товарно-матеріальними запасами, незважаючи на те, що замовлення на поповнення здійснюється оптової мережею.
2. Виробник управляє рівнем запасів для дистриб'ютора. Зауважте, що дистриб'ютор все ще володіє товарно-матеріальними запасами, незважаючи на те, що замовлення на поповнення здійснюється виробником.
Концепція VMI заснована на переконанні про те, що постачає сторона знаходиться в кращому положенні для управління товарно-матеріальними запасами, так як вона має більше інформації щодо виробничих потужностей і термінів. Для того, щоб реалізувати VMI, необхідно передавати дані з продажу постачальнику за допомогою Електронного обміну даними (Electronic Data Interchange) (EDI), іншим електронним способом або через традиційних агентів.
Модель VMI також відома як Безперервне поповнення запасів (Continuous Replenishment) і Матеріально-виробничі запаси керовані постачальником (Supplier Managed Inventory).
Походження моделі VMI. Історія
VMI отримала початковий розвиток в роздрібному бізнесі і сталася від моделі Ефективною реакції замовника (Efficient Consumer Response) (ECR), де задоволеність клієнта або, швидше, очікування клієнта щодо наявності запасів є важливою конкурентною перевагою над іншими. Wal-Mart - одна з перших компаній, яка реалізувала цю стратегію ланцюжка поставок.
VMI тепер поступово розвивається у бік стратегічних партнерств. Це впливає на те, як компанії планую свої товарно-матеріальні запаси, еволюціонуючи в Спільне планування, прогнозування і поповнення запасів (Collaborative Planning, Forecasting and Replenishment) (CPFR).
Застосування VMI. Форми застосування
Галузі, в яких прорахунки мають серйозні наслідки. Наприклад: Фармацевтична галузь.
Велика кількість точок продажів, товари повсякденного попиту. Наприклад: Wal-Mart.
Швидкопсувні товари. Наприклад: K Mart
Цінні і погано прогнозовані компоненти. Наприклад: Виробництво персональних комп'ютерів
Сильна конкуренція (невеликі коефіцієнти рентабельності). Наприклад: Автомобільне виробництво.
Стадії в VMI. Процес VMI реалізується в декількох фазах:
1. Інформування про очікування всіх зацікавлених сторін.
2. Роздрібна мережа / дистрибутор повинні поручитися надавати точні дані для спільного використання.
3. Постачальник повинен забезпечити надійну передачу, отримання і використання інформації.
4. Узгодження умов розміщення замовлень, спільних ризиків і вигод.
5. Отримання інформації з точки зору часу і ресурсів.
6. Ретельні дослідження.
7. Впровадження та оцінка. Корекція.
8. Винагороди за ефективне управління товарно-матеріальними запасами. Приклад: просування на посаду відповідального за категорію, схеми з розподілу прибутку і т.д.
Переваги VMI. Переваги
Рівень ланцюжка поставок:
Зниження рівня запасів на сукупному рівні ланцюжка поставок.
Більш низькі накладні витрати.
Збільшення продажів.
Зменшення людських помилок при введенні даних.
Продавці:
Краще розуміння купівельного попиту (краще використання ресурсів, зниження товарно-матеріальних запасів).
Покращена пряма комунікація з клієнтами. Покращений аналіз ринку.
Збільшення продажів за рахунок зниження негативного рівня запасів.
Можливість забезпечення менеджменту категорії та інших додаткових послуг.
Постачальники:
Зменшення часу поповнення і зниження вартості товарно-матеріальних запасів.
Збільшення продажів за рахунок зниження негативного рівня запасів.
Менше дублювання.
Стратегічні переваги побудови міцних відносин у ланцюжку поставок.
Допомога продавцю в управлінні категорією.
Кінцевий споживач:
Підвищення рівня сервісних послуг.
Зниження дефіциту запасів.
Обмеження VMI. Недоліки
Успіх ініціатив VMI залежить від рівня відносин між постачальниками і роздрібними мережами.
Збільшення залежності між зацікавленими сторонами і збільшення витрат перемикання.
Відсутність довіри при обміні даними може призвести до неефективного впровадження у вигляді однієї з наступних форм:
Відсутність прозорості товарно-матеріальних запасів.
Дисбаланс товарно-матеріальних запасів.
Витрати на технології та зміну організації.
Необхідність всебічних перевірок даних і EDI.
Втрата торгової площі у продавця може призвести до зниження уваги покупців у порівнянні з товарами конкурентів, які ще не впровадили VMI.
Необхідно передавати дані по спеціальним компаніям з просування продукції або заходам завчасно для уникнення помилок планування поповнень (втрата гнучкості).
Збільшення уразливості перед непередбаченими ризиками такими, як страйк співробітників, урагани і т.д. з-за більш низьких рівнів запасів.
Велику частину переваг отримують кінцевий клієнт і продавець, у той час як велику частину роботи проводить постачальник.
Припущення VMI. Умови
VMI зазвичай успішна в галузях і організаціях з наступними параметрами:
Множинні точки продажів, так як це збільшує переваги в порівнянні з традиційними способами управління запасами.
Серйозні наслідки у разі людських помилок (фармацевтика).
Галузі з стійкими і високими рівнями продажів (роздріб, продукти споживання).
Галузі з дорогими товарно-матеріальними запасами і високою складністю прогнозування попиту (галузь ІТ).
Менеджмент з сильними якостями лідерства для формування стратегічних довгострокових партнерств (автомобільна галузь).
3. Практичне завдання №1
| Показники |
Компонент |
| X |
Y |
Z |
| Обсяг виробництва, од. |
22400 |
44800 |
89600 |
| Витрати основних матеріалів на одиницю продукції, грн. |
0,896 |
1,12 |
0,448 |
| Витрати на оплату праці основних виробничих робітників(на одиницю продукції), грн. |
1,792 |
2,016 |
0,896 |
| Прямі витрати на одиницю продукції, грн. |
0,448 |
0,672 |
0,224 |
| Постійні витрати на одиницю продукції, грн. |
0,896 |
1,12 |
0,448 |
| Ціна реалізації одиниці продукції, грн. |
4,48 |
5,6 |
2,24 |
| Імпортна закупівельна ціна, грн. |
3,08 |
4,704 |
2,24 |
| Релевантні витрати
|
Компонент
|
| X
|
Y
|
Z
|
| вироб-ництво
|
закупі-вля
|
вироб-ництво
|
закупі-вля
|
вироб-ництво
|
закупі-вля
|
| Витрати основних матеріалів на одиницю продукції, грн. |
0,896 |
- |
1,12 |
- |
0,448 |
- |
| Витрати на оплату праці основних виробничих робітників (на одиницю продукції), грн. |
1,792 |
- |
2,016 |
- |
0,896 |
- |
| Прямі витрати на одиницю продукції, грн. |
0,448 |
- |
0,672 |
- |
0,224 |
- |
| Імпортна закупівельна ціна, грн. |
- |
3,08 |
- |
4,704 |
- |
2,24 |
| Разом релевантні витрати на одиницю продукції, грн. |
3,136 |
3,08 |
3,808 |
4,704 |
1,568 |
2,24 |
| Показники
|
Компонент
|
| X
|
Y
|
Z
|
| 1. Обсяг виробництва, од. |
22400 |
44800 |
89600 |
| 2. Витрати основних матеріалів на одиницю продукції, грн. |
0,896 |
1,12 |
0,448 |
| 3. Витрати на оплату праці основних виробничих робітників (на одиницю продукції), грн. |
1,792 |
2,016 |
0,896 |
| 4. Прямі витрати на одиницю продукції, грн. |
0,448 |
0,672 |
0,224 |
| 5. Постійні витрати на одиницю продукції, грн. |
0,896 |
1,12 |
0,448 |
| 6. Собівартість одної одиниці продукції, грн. |
4,032 |
4,928 |
2,016 |
| 7. Ціна реалізації одиниці продукції, грн. |
4,48 |
5,6 |
2,24 |
| 8. Прибуток від одної одиниці продукції, грн. |
0,448 |
0,672 |
0,224 |
| 9. Прибуток на весь обсяг виробництва, грн. |
10035,2 |
30105,6 |
20070,4 |
| Показники
|
Компонент
|
| X
|
Y
|
Z
|
| (закупівля)
|
(виробництво)
|
(виробництво)
|
| 1. Обсяг виробництва, од |
22400 |
44800 |
89600 |
| 2. Витрати основних матеріалів на одиницю продукції, грн. |
- |
1,12 |
0,448 |
| 3. Витрати на оплату праці основних виробничих робітників (на одиницю продукції), грн. |
- |
2,016 |
0,896 |
| 4. Прямі витрати на одиницю продукції, грн. |
- |
0,672 |
0,224 |
| 5. Постійні витрати на одиницю продукції, грн. |
0,896 |
1,12 |
0,448 |
| 6. Імпортна закупівельна ціна, грн. |
3,08 |
- |
- |
| 7. Собівартість одної одиниці продукції, грн. |
3,976 |
4,928 |
2,016 |
| 8. Ціна реалізації одиниці продукції, грн. |
4,48 |
5,6 |
2,24 |
| 9. Прибуток від одної одиниці продукції, грн. |
0,504 |
0,672 |
0,224 |
| 10. Прибуток на весь обсяг виробництва, грн. |
11289,6 |
30105,6 |
20070,4 |
| 11. Загальний прибуток, грн. |
61465,6 |
Задача розміщення розподільчих центрів
На території району розташовано 8 магазинів, які торгують продовольчими товарами, їх координати (у прямокутній системі координат), а також місячний вантажообіг наведено в табл. 6. На основі вихідний даних для свого номеру варіанту треба знайти координати точки (Xсклад, Yсклад), в околі якої рекомендовано організувати роботу розподільчого складу, а також побудувати точки, в яких розміщені магазини та склад, на одному графіку. Коефіцієнт варіанту k визначається за формулою (1).
Таблиця 5 - Вантажообіг і координати магазинів, які обслуговуються
| № магазину
|
Координата X, км
|
Координата Y, км
|
Товарообіг B, т/міс
|
| 1 |
11,2 |
11,2 |
15 |
| 2 |
25,76 |
45,92 |
10 |
| 3 |
53,76 |
66,08 |
20 |
| 4 |
40,32 |
30,24 |
5 |
| 5 |
67,2 |
38,08 |
10 |
| 6 |
75,04 |
22,4 |
20 |
| 7 |
90,72 |
32,48 |
45 |
| 8 |
118,72 |
50,4 |
30 |
Координати центру ваги вантажних потоків (Xсклад, Yсклад), тобто точки, у якій може бути розташований розподільчий склад, визначаються за формулами:
; (2)
, (3)
де Bi
– вантажообіг i
-го споживача, Xi
, Yi
– координати i
-го споживача, n
– кількість споживачів.
Література
1. Пономарьов Ю.В. Логістика: Навчальний посібник. – К.: Центр навчальної літератури, 2005. – 328 с.
2. Гаджинский А.М. Логистика: Учебник для студентов высших учебных заведений. – М., 2006. – 432 с.
содержание ..
565
566
567 ..
|
|
|