1 Методологічні основи соціально-економічного прогнозування
2 Методи і моделі прогнозування одновимірних процесів
Змінна часу t
Рівень ряду у
р=1
р = 2
р = 3
1
—
—
—
2
—
—
З
—
…
…
…
…
…
n-2
n-1
n
Характеристика
Властивості характеристик
Тип трендової моделі
Приблизно однакові
Поліном 1-го ступеня
Лінійно змінюються
Поліном 2-го ступеня
Приблизно однакові
Експонента
Лінійно змінюються
Модифікована експонента
Лінійно змінюються
Логістична крива
Лінійно змінюються
Крива Гомперца
Фактор
0,597
0,965
0,192
0,1146
0,0727
0,614
3,400
0,248
0,1521
0,1160
0,489
0,501
0,045
0,0221
0,0039
0,638
7,500
0,264
0,1687
0,1168
0,411
1,730
0,029
0,0119
0,0020
0,716
3,443
0,362
0,2335
0,1605
3 Методи і моделі прогнозування багатовимірних процесів
Фактор
Індекс фактора
Розрахунковий рівень прибутковості
Абсолютний внесок фактора в приріст прибутковості
а
1,057
121,7
+6,6
b
0,986
120,0
-1,7
с
1,012
121,4
+ 1,4
d
1,025
124,4
+3,0
f
1,037
129,0
+4,6
Разом
X
X
+ 13,9
Показник нормалі
D
M
F
Т
D
1,142
М
1,136
F
1,222
Т
0,975
Порядковий номер року
1
1749
13,48
1808
-59
2
1702
14,76
1743
-41
3
1769
18,92
1653
116
4
1600
22,97
1562
38
5
1431
30,29
1442
-11
6
1325
34,66
1349
-24
7
1302
30,77
1332
-30
8
1341
29,36
1292
49
9
1232
28,07
1251
-19
10
1180
26,40
1213
-33
11
1162
27,79
1147
15
Разом
15793
х
15793
0
Лаг
0
0,823
0,612
1
0,646
0,441
2
0,416
0,187
3
0,098
0,098
Рік
1
11,8
11,3
18,5
2
11,5
11,9
19,1
3
11,3
12,2
17,7
4
10,6
13,4
18,2
5
9,9
13,7
18,6
Параметр моделі
Значення параметра
39,86
15.63
20,46
1,17
-42,65
56,78
-3,52
4 Методи експертних оцінок
При прогнозуванні процесів, розвиток яких повністю або частково не піддається формалізації (наприклад, розвиток науки і техніки, соціально-економічні та політичні наслідки прийняття певних управлінських рішень), використовують методи експертних оцінок. Вони ґрунтуються на мобілізації професійного досвіду та інтуїції експертів, які добираються за принципом компетентності.
Характерною особливістю моделювання та прогнозування соціально-економічних процесів є багатоваріантність, тобто можливість використання різних методів, моделей, інформаційного забезпечення, критеріїв оцінювання адекватності моделі тощо. Вибір між конкуруючими варіантами базується на певній системі правил, що забезпечують надання обґрунтованих оцінок кожному варіанту. Вважається, що експерт володіє цією системою правил і може порівняти варіанти, приписуючи кожному з них числа. Найчастіше перевага чи відносна значущість варіантів встановлюється за допомогою методів ранжування, попарних порівнянь або безпосереднього оцінювання.
При ранжуванні
експерт повинен розмістити варіанти (фактори, моделі, об'єкти тощо) у порядку, який вважає раціональним, і приписати кожному з них числа натурального ряду — ранги 1, 2, ..., n.
Кількість рангів дорівнює кількості варіантів. Якщо експерт надає двом і більше варіантам однакові ранги, то кожному з цих варіантів приписується середній ранг, обчислений з відповідних чисел натурального ряду.
При обґрунтуванні складних управлінських рішень в умовах невизначеності, при довгостроковому прогнозуванні розвитку науки, техніки, економіки використовують групові експертизи. Надійність групових оцінок залежить від узгодженості думок експертів, що потребує відповідної статистичної обробки інформації.
При груповій експертизі (n
експертів) для кожного /-ro варіанта визначається сума рангів SRt
,
за якою упорядковуються варіанти. Скажімо, перший — найвищий — ранг надається варіанту, який набирає найменшу суму рангів, а останній — варіанту з найбільшою сумою рангів. Результати опитування експертів оформляються у вигляді матриці.
Наприклад, за даними ранжування трьох варіантів п'ятьма експертами (табл. 4.1), перший ранг надається варіанту A, для якого S
