Главная      Учебники - Экономика     Лекции по экономике - часть 10

 

поиск по сайту            

 

 

 

 

 

 

 

 

 

содержание   ..  381  382  383   ..

 

 

Отчёт по практике - Господарська діяльність СГ ТОВ "Горуцьке"

Отчёт по практике - Господарська діяльність СГ ТОВ "Горуцьке"

Зміст


Замісник директора

Динаміка посівних площ та їх структура

Угіддя

Площа, га

2008 рік

Відхилення 2008 р. до 2006р.

2006 р.

2008 р.

площа, га

Структура, %

Абсолютне

Відносне

Рілля

1167,0

704,0

704,0

47,9

-463

60,3

Сіножаті

491,6

449,0

449,0

30,6

-42,6

91,3

Пасовища

246,7

181,0

181,0

12,3

-65,7

73,5

Всього с.г. угідь

1905,3

1334,0

1334,0

90,8

-517,3

70,0

Під дорогами

99,0

99,0

99,0

6,7

-

-

Під будівлями

35,5

35,5

35,5

2,5

-

-

Всього

2039,8

1468,5

1468,5

100

-571,3

72,0

Культура

Площа, га

Структура, %

2006 р.

2007 р.

2008 р.

2006 р.

2007 р.

2008 р.

Зернові і зернобо-бові разом

537

477

416

46,0

67,8

59,1

Озимі зернові

380

360

205

32,6

51,1

29,1

в т.ч. пшениця

300

286

132

25,7

40,6

18,8

жито

80

74

73

6,9

10,5

10,3

Ярі зернові

115

91

189

9,9

12,9

26,8

в т.ч. ячмінь

22

17

101

1,9

2,4

14,4

овес

60

61

53

5,1

8,7

7,5

пшениця

33

13

35

2,9

1,8

4,9

Зернобобові

42

26

22

3,5

3,8

3,2

Цукрові буряки

62

60

60

5,3

8,5

8,5

Льон-довгунець

10

2

3

0,9

0,3

0,4

Картопля

20

9

15

1,8

1,2

2,1

Овочі

28

24

40

2,4

3,4

5,7

Кукурудза на силос

88

100

104

7,5

14,2

14,8

Кормові коренеплоди

20

-

1,7

-

9,4

Багаторічні трави

322

32

66

27,6

4,6

-

Проміжні і повторні посіви

80

-

-

6,8

-

-

Всього

1167

704

704

100

100

100

Показник

Рік

Звітний рік до базисного, %

2006

2007

2008

Виробництво на 100 га с.г. угідь:

211,4

242,7

197,0

93,2

м’яса ялови- чини, ц

2,7

12,9

12,4

459,3

Виробництво на 100 га ріллі:

429,1

1342,7

1167,8

272,2

цукрових буряків, ц

927,8

2162,4

2365,2

254,9

картоплі, ц

28,1

193,3

289,8

1031,3

овочів, ц

50,4

327,7

346,6

687,7

Показник

Рік

Звітний рік до базисно-го, %

2006

2007

2008

Доход (виручка від реалізації продукції) тис.грн.

1805,5

1653

1806

0,2

Товарна продукція сільсь-кого господарства тис.грн

610,5

668,5

760,2

124,5

Середньорічна кількість працівників,чол

187

163

171

91,4

Затрати праці, люд.-год.

375700

287500

252901

67,3

Фонд оплати праці, тис.грн.

225,8

251,1

220,7

97,7

Валова продукція в розрахунку:

74,9

75,7

76,5

102,1

на одного середньорічного працівника, грн

5342,7

6196,3

5957,3

111,5

на 1 люд.-год., грн.

2,65

3,51

4,03

152,1

Валовий дохід в розрахунку:

50,5

59,7

88,3

174,8

на одного середньорічного працівника, тис.грн

3,6

4,9

6,9

191,6

Прибуток (збиток):

218,2

494,5

1151,5

527,7

на 100 грн валової продукції, грн.

4,1

7,9

19,3

470,7

Прибуток, тис.грн

40,8

80,6

196,9

482,6

Валовий дохід, тис.грн.

673,9

795,8

1178,4

174,9

Фонди

Балансова вартість, тис. грн.

Структура, %

Звітний рік до базисно-го, %

2006р.

2007р.

2008р.

2006р.

2007р.

2008р.

Основні виробничі фонди с.г. признач.

1973,0

1979,9

2042,9

93,4

93,4

93,6

103,5

В т.ч. будівлі

1648,4

1648,4

1648,4

78,0

77,8

75,6

100

Споруди

74,9

74,9

74,9

3,5

3,5

3,5

100

Машини і обладнання

7,2

10,1

49,7

0,4

0,5

2,2

690,3

Робоча і продутив-на худоба

237,6

241,6,

258,1

11,2

11,4

11,8

108,6

Інші фонди

4,9

4,9

11,8

0,3

0,2

0,5

240,8

Основні вироб.фон-ди не с.г. признач.

20,8

20,8

20,8

0,9

0,9

0,9

100

Невиробничі основ-ні фонди

119,3

119,3

119,3

5,7

5,7

5,5

100

Всього основних фондів

2113,1

2120

2183

100

100

100

103,3

Мета створення та предмет діяльності

Товариство створюється з метою об'єднання зусиль учасників, їх майнових паїв для виробництва, переробки і реалізації сільськогосподарської продукції, товарів широкого вжитку, надання сервісних послуг, здійснення маркетингу, заготівлі і торгівлі продукцією, сировиною і товарами сільськогосподарського і іншого призначення та отримання прибутку.

Предметом діяльності Товариства є:

Організація виробництва сільськогосподарської продукції та сировини.

Заготівля, переробка і зберігання сільськогосподарської продукції та сировини як власного виробництва, так і придбаної.

Оптова і роздрібна торгівля товарами власного виробництва, комерційна (фірмова) та комісійна торгівля продовольчими і промисловими товарами, придбаними на стороні.

Виробництво будівельних матеріалів, виконання будівельних та ремонтно-будівель-них робіт.

Надання матеріально-технічної і агросервісної допомоги на селі в обробітку землі, збиранні і переробці урожаю та посередницьких послуг приватним власниками (селянам), іншим фізичним і юридичним особам.

Виготовлення та ремонт малогабаритної сільськогосподарської техніки, інструментів, дрібного інвентаря, предметів побуту.

Надання транспортних і побутових послуг.

Постачальницька діяльність:

- засобів малої механізації, запасних частин до сільськогосподарської техніки;

- нафтопродуктів (після отримання відповідного дозволу);

-гербіцидів, міндобрив, насіння, ветеринарних препаратів, комбікормів, зоотехнічних засобів та інших товарів сільськогосподарського призначення;

- будівельних матеріалів, столярних, металевих, сантехнічних виробів та сільськогосподарського інвентаря;

Проведення занять з питань навчання зоотехнічних, економічних знань, обслуговування спеціальної техніки, засобів переробки сільськогосподарської продукції, надання консультації, організація вивчення менеджменту.

Предметом діяльності Товариства можуть бути інші види діяльності, які не забороняються чинним законодавством України.

Для забезпечення фінансово-господарської діяльності Товариства, вкладів його, за рахунок учасників формується Статутний фонд, у розмірі 13000 (тринадцять тисяч) гривень.

Органами управління Товариства є:

а) Збори учасників Товариства;

б) Голова Товариства;

в) Ревізійна комісія Товариства.

Ліквідація і реорганізація Товариства (злиття, розділ, виділення, перетворення) проводиться за рішенням зборів учасників або на підставі умов, передбачених законодавством України.

Ліквідація Товариства здійснюється ліквідаційною комісією, порядок роботи якої визначається чинним законодавством України.

Термін для задоволення претензій кредиторів - 2 місяці з моменту оголошення про ліквідацію в пресі.

Порядок задоволення претензій кредиторів визначається чинним законодавством України. Кошти, що залишились у Товаристві, а також кошти від проданого майна Товариства після розрахунків розподіляються між учасниками, відповідно до їх часток у Статутному фонді.

Майно, що передане учасниками Товариству у користування, повертається їм у натуральній формі без винагороди. Ліквідаційна комісія несе майнову відповідальність за шкоду, заподіяну нею Товариству, його учасникам згідно з цивільним законодавством України.


3. Маркетингова діяльність підприємства

Основними показниками господарської діяльності є отримання прибутку(доходу).Чистий прибуток який використовується для покриття матеріальних витраті витрат на оплати праці, оплати процентної ставки по кредитах в банку, податків та інших платежів до бюджету залишається у повному її розпорядженні.

Усі кошти використовуються для покращення матеріально технічної бази товариства.

Основним джерелом формування фінансових ресурсів є прибуток, амортизаційні відрахування, та інші надходження.

Відносини товариства з іншими юридичними і фізичними особами в усіх сферах виробничої діяльності здійснюється на основі договорів.

3.1 Аналіз маркетингового середовища товариства

Маркетингове середовище відкриває перспективи і містить попередження про можливі загрози діяльності підприємства. Маркетингове середовище знаходиться під впливом різних факторів. Маркетингове оточення на макрорівні відтворене загальними зовнішніми факторами, що безпосередньо впливають на діяльність підприємства. Це - демографічні, економічні, природні, техніко-технологічні, політичні та культурологічні фактори.

Основний вплив на товариство відіграє демографічний показник по Львівській області так як у 2007 р проживало 2568,4тис. осіб, зних міське населення становить 1548,8 тис осіб.

Рівень інфляції у 2008 році становив 23 % і при цьому різке зростання долара до національної одиниці гривні призвело до нестабільної ситуації у країні і різкому підвищенні цін.

Цілком ймовірно, що благополуччя підприємства «С.Г ТзОВ «Горуцька» залежить не тільки від діяльності самої компанії та її співробітників, але і від протиборства комплексів маркетингу, застосовуваних різними фірмами, від тенденцій і подій, що відбуваються в маркетинговому середовищі. Як уже відзначалося в теоретичній частині даної роботи, маркетингове середовище являє собою сукупність сил, які «не піддаються контролю», з врахуванням яких компанія повинна розробляти власний комплекс маркетингу. Згідно Ф. Котлеру, маркетингове середовище – сукупність активних суб'єктів і сил, що діють за межами компанії і впливають на можливості керівництва службою маркетингу встановлювати і підтримувати з цільовими клієнтами відносини успішного співробітництва.

SWOT-аналіз

SWOT-аналіз являє собою перелік сильних і слабких сторін компанії, а також перелік можливостей і загроз. Як уже відзначалося вище, SWOT-аналіз є складеним елементом, як стратегічного маркетингового аудита, так і стратегічного плану компанії.

Приведений нижче SWOT-аналіз складений у виді таблиці і містить не тільки перелік можливостей і погроз, а також перелік сильних і слабких сторін компанії.

Таблиця 7.

Матриця SWOT-аналізу компанії “Горуцьке” (СГ ТзОВ “Горуцьке”).

Показник

Рік

Звітний рік до базисного, %

2006

2007

2008

Середньорічна вартість основних виробничих фондів, тис. грн.

2113,1

2120

2183

103,3

Середньорічна кількість працівників, чол

187

163

171

91,4

Фондоозброєність, тис. грн.

11,3

13,0

12,7

112,4

Фондозабезпеченість, тис. грн

1,1

1,6

1,6

145,4

Фондоємкість, грн

2,1

2,1

2,1

100

Фондовіддача, грн

0,47

0,47

0,46

97,9

Сильні сторони (S)

Слабкі сторони (W)

1. Великий досвід в організації персональних продажів

2. Високий рівень організації управлінського обліку

3. Наявність висококваліфікованого виробничого персоналу

4. Налагоджена система постачань сировини, матеріалів і устаткування

1. Недостатній рівень клієнтського сервісу

2. Недостатній рівень розвитку каналів товароруху

3. Середня позиція в долі ринку

4. Стиль керівництва і структура компанії неадекватні ринковій ситуації

5. Відсутність системи стратегічного планування

Можливості (О)

SO-стратегія

WO-стратегія

1. Розширення ринку освітніх послуг за рахунок старшого покоління

2. Зміна суспільних стереотипів стосовно реклами

3. Збільшення кількості домогосподарок у зв'язку зі зниженням зайнятості серед жінок

4. Збільшення купівельної спроможності населення

5. Збільшення кількості підприємницьких структур

1. Розвиток системи персональних продажів для оптових покупців паперово-білової продукції

2. Збільшення виробничих потужностей по виготовленню продукції

1. Створення єдиної служби маркетингу на підприємстві

2. Збільшення ринкової частки компанії за рахунок створення нових товарів і завоювання нових сегментів ринку

Погрози (Т)

ST-стратегія

WT-стратегія

1. Уповільнення темпів економічного розвитку

2. Збільшення податкового преса

3. Зростання цін на сільськогосподарську продукцію

4. Розвиток технології електронних комунікацій

1. Створення системи обліку зі зниження витрат

2. Створення системи електронних продажів

1. Розширення каналів товароруху

2. Створення системи зворотного зв'язку з клієнтами компанії

3. Розвиток технологій і продуктів без використання паперової сировини

Складена матриця SWOT-аналізу дозволяє сформулювати перелік першочергових заходів, що повинна провести компанія для удосконалювання системи управління маркетингом .


3.2 Товарна політика «С.Г ТзОВ «Горуцька»

Товарна політика «С.Г ТзОВ «Горуцька» Формується на основі таких чиників, як :

¨ Існуюча і очікувана конюктура ринку,

¨ Фінансові та технологічні можливості

Таблиця 8.

Обсяги виробництва продукції

Показник

Вартість товарної продук-ції, тис. грн.

Структура, %

Відхилення 2008р. до 2006р.

2006р.

2007р.

2008р.

2006р.

2007р.

2008р.

абсолют-не

Віднос-не, %

Зерновиробництво

132,6

108,7

173,8

21,7

16,3

22,9

41,2

131,1

Буряківництво

147,7

158,2

194,8

24,2

23,7

25,6

47,1

131,9

Картоплярство

2,2

77,0

23,3

0,4

11,5

3,1

21,1

1059,0

Овочівництво

34,7

57,9

76,2

5,7

8,6

10,0

41,5

219,6

Інша продукція рослинництва

27,4

22,3

33,0

4,5

3,3

4,3

5,6

120,4

Скотарство всього

221,8

228,2

222,2

36,3

34,2

29,2

0,4

100,1

В т.ч. молоко

138,7

123,5

138,6

22,7

18,4

18,2

-0,1

99,9

яловичина

61,2

80,8

62,1

10,0

12,1

8,2

0,9

101,4

Свинарство

10,8

16,7

8,6

1,7

2,6

1,1

-2,2

79,6

Інша продукція тваринництва

11,1

7,2

12,9

1,9

1,1

1,7

1,8

116,2

Всього в с.г. виробництві

566,4

652,3

723,3

92,8

97,6

95,1

156,9

127,7

Реалізація інших робіт і послуг

44,1

16,2

36,9

7,2

2,4

4,9

-7,2

83,7

Всього по господарству

610,5

668,5

760,2

100

100

100

149,7

124,5


Порівнявши виробничу програми підприємства з 2006 по 2008 роки, можна дійти висновку що виробництво продукції невпинно зростає бо підприємство виробляє екологічно чисту продукцію за помірними цінами.

3.3 Збутова політика товариства

Метод розповсюдження і збуту товару є третім елементом комплексу маркетингу. Збутова політика фірми має органічно поєднуватись з іншими елементами комплексу маркетингу: характеристиками товару, його позиціонуванням на ринку, ціновими стратегіями, методами просування товару. Збутову діяльність розрізняють в розрізі двох проблем:

- створення ефективної системи розподілу, формування каналів збуту, залучення представників до цієї діяльності,

- організація фізичного переміщення товарів, їх транспортування і складування.

Канали розподілу – це сукупність фірм чи окремих осіб, які виконують посередницькі функції щодо подачі інформації до потенційних клієнтів.

При виборі каналу розподілу і визначенні його довжини і ширини належить урахувати такі основні фактори:

- споживачі (їх кількість, концентрацію, частоту здійснення покупок, розмір середньої покупки),

- товар (його вартість, технічну складність, габарити й масу, функціональне призначення тощо)

- цілі і ресурси фірми (наприклад, престижні цілі пов’язані з ексклюзивним розподілом і вузьким каналом)

- конкуренти (їх кількість, асортимент товарів, методи збуту продукції тощо).

При виборі каналів розподілу також слід врахувати характеристики власне посередників, як оптових, так і роздрібних, які будуть залучатись до участі у функціонуванні каналу. Довжину каналу збуту визначає кількість посередників, через яких товар (послуга) проходить на шляху від виробника до споживача.

Фірма прийняла рішення про вибір прямого каналу розподілу (каналу нульового рівня), тому що намагається здійснювати контроль над всією своєю маркетинговою програмою і мати тісні контакти із споживачами на обмежених цільових ринках, а також дворівневого каналу розподілу, оскільки підприємство прагне розширити свої ринки і збільшити обсяги збуту.

Канал прямого маркетингу передбачає продаж товару безпосередньо від виробника до споживача без участі посередника. Планується відкрити мережу фірмових магазинів у регіоні. Фірма також планує збут продукції через залучення посередників, зокрема оптових і роздрібних. На дворівневому каналі діють два посередники. На споживчому ринку такими посередниками якраз і бувають оптовий і роздрібний торговці.

Ширину каналу розподілу визначає кількість незалежних учасників на кожному рівні каналу. В даному випадку фірмою застосовується селективний розподіл, який передбачає відбір найкращих посередників із тих, які готові надати свої послуги. Фірма намагається поєднувати контроль над каналом, престижний образ із достатнім обсягом продажу і прибутку.

При виборі посередників фірмі слід враховувати характеристики незалежних оптовиків з повним і обмеженим циклами обслуговування, а також агентів, комісіонерів і брокерів. Отже, фірма обирає незалежних оптовиків змішаного асортименту товарів і дистриб’юторів, а також залежних оптовиків (брокерів і агентів виробника). І нарешті фірмі потрібно обґрунтувати вибір кінцевої ланки каналів збуту. Роздрібний продаж товарів фірмою може здійснюватись через дилерів, спеціалізовані магазини і незалежних роздрібних торговців із середнім рівнем цін.

Основним етапом процесу формування комплексу заходів щодо організації збутової політики є аналіз потреб і можливостей конкурентів, а також їх співставлення з виробничо-збутовими можливостями підприємства. При цьому підприємство орієнтуватися на свого цільового споживача, тобто на ту сукупність покупців, задоволення потреб яких дозволить йому досягти поставлених цілей.

У зв’язку з цим актуальною є розробка методичних положень в області формування комплексу заходів щодо реалізації продукції на цільовому ринку, які включають низку взаємозалежних етапів:

а) проведення ситуаційного аналізу цільового ринку з врахування діяльності підприємства на ньому;

б) прогнозування обсягів реалізації продукції;

в) вибір стратегій освоєння ринку;

г) розробка інструментів реалізації збутової політики;

д) контроль за виконанням зобов’язань.

Розроблений ними алгоритм формування збутової політики дозволяє враховувати як основні управлінські процеси, що пов'язані з реалізацією готової продукції на підприємстві, починаючи з проведення ситуаційного аналізу так і закінчуючи контролюючими заходами

Виходячи з того, що головною проблемою сільськогосподарських підприємств є постійне зменшення обсягів продаж у зв’язку із дешевою і менш якісною продукцією, то доведення ефективності запропонованих нами заходів почнемо з того, що визначимо прогнозне збільшення обсягів продаж для підприємства“Горуцьке” (СГ ТзОВ “Горуцьке”) на наступний рік.

Застосувавши в роботі з посередниками методи стимулювання їх роботи, підприємство “Горуцьке” (СГ ТзОВ “Горуцьке”) може отримати в середньому збільшення обсягів продажу металопрокату на 20% порівняно з попередніми періодами.

Якщо для “Горуцьке” (СГ ТзОВ “Горуцьке”) буде існувати відкритий товарний кредит у постачальників товарів (до 90 днів) і при тривалості власного обороту аналізованого підприємства в 60 днів – за рахунок швидкої роботи з постачальниками – негативні фактори останніх періодів, що зменшували ефективність роботи підприємства, цілком можливо нейтралізувати.

Для стимулювання бажання посередників купувати продукцію за «живі гроші» доцільно буде створення системи знижок, яка б стимулювала це бажання. Як основу можна взяти правило: «2х2=4, а з відстрочкою – 5, по передоплаті – 3», тобто доцільним є застосування такої системи знижок та націнок:

Розрахунок в момент купівлі: знижка – 0 %, націнка – 0 % – підприємство одразу зараховує валовий дохід від продажу товарів.

Розрахунок з відстрочкою платежу: знижка – 0 %, націнка – 20 % – підприємство в майбутньому має додатковий прибуток – плату за користування кредитом, сплачену постачальником.

Розрахунок по передоплаті – знижка – 15%, націнка – 0% – підприємство одразу зараховує валовий дохід від продажу товарів і має кошти в обороті навіть до відвантаження товарів.

За попередніми розрахунками, реорганізація відділу збуту дозволить підприємству зекономити близько 14-16% коштів, що раніше зараховувалися до накладних та адміністративних витрат.

Основними покупцями продукції є:

МОЛОКО - Львів.молокозавод , Комарно сир. завод

В Р Х - П.П.Пурій

Ц\БУРЯК - Самбір.цукор

КАРТОПЛЯ І ОВОЧІ - Трускавець , ВС Трускавець курорт , Ринок

3.4 Маркетингова комунікаційна політика

В умовах насиченого ринку недостатню розробити новий якісний товар, встановити на нього оптимальну ціну і вибрати ефективні канали розподілу. Дедалі більшої ваги набуває складова комплексу маркетингу – методи просування товар, під якими розуміють сукупність маркетингових рішень, пов’язаних з комунікативністю. Система маркетингових комунікацій фірми спрямована на інформування, переконання, нагадуванням споживачам про її товар, підтримку його збуту, а також створення позитивного іміджу фірми.

Формування комунікаційної політики підприємства передбачає прийняття великої кількості різноманітних рішень, пов’язаних із визначенням цільової аудиторії, величини рекламного бюджету, створенням ефективних текстів рекламних звернень.

Реклама – це будь-яка платна не особистісна форма розповсюдження інформації про фірму та її товар. Реклама – це королева СМК.

“Паблік рілейшинз” – діяльністю спрямована на формування позитивного іміджу фірмі, доброзичливого ставлення до неї та її товару.

Планування рекламної діяльності підприємства потребує прийняття різних рішень.

Розроблення рекламної стратегії передбачає:

1) визначення цільової аудиторії;

2) розроблення концепції товару;

3) вибір засобів розповсюдження реклами;

4) створення рекламного звернення.

Фірма “Горуцьке” рекламує свій товар, радіомовленні, а також у пресі.

Рекламне звернення є центральним елементом усієї реклами. Комплекс рішень щодо рекламного звернення охоплює широке коло питань, пов’язаних з творчим процесом: пошук ідеї звершення. Мотивові і аргументів, стильове вирішення звернення, написання рекламного тексту, сценарію, його втілення у рекламному ролику.

До заходів стимулювання збуту фірма використовує знижки цін, конкурси, купони. Більшість із них містить чітку пропозицію негайно зробити імпульсну покупку.

Кожне підприємство мусить формувати свій ефективний комплекс маркетингових комунікацій, ураховуючи велику кількість факторів, зокрема характер продукту і тип ринку, стадію життєвого циклу товару, обрану стратегію його просування.

Маркетингові комунікації спрямовані на інформування, переконання та нагадування споживачам про підприємство. Тут стимулюється збут товару, створюється і забезпечується імідж фірми в очах громадськості.

Метою маркетингових комунікацій є формування попиту та стимулювання збуту.

Система маркетингових комунікацій складається з чотирьох рівнів:

- реклама;

- public relations;

- стимулювання збуту;

- персональний продаж.

Реклама

Реклама фірми "Горуцьке" в основному орієнтується на підтримання у свідомості споживачів позитивного іміджу нашої торгової марки. Але на даному етапі завданням реклами є інформування споживачів про випущений фірмою новий товар, його характеристики та можливості придбання.

Оскільки порівняна вартість звернення в періодичних виданнях є вищою, а їх розповсюдженість нижчою, в газетах і журналах рекламу вирішено не розміщувати.

Ми вважаємо за потрібне використовувати друковану рекламу (буклети, календарі тощо) і розповсюджувати її в громадських місцях.

Стимулювання збуту передбачає різноманітні знижки, розпродажі, лотереї тощо.

Отже, стимулювання збуту передбачає мотивацію споживачів.

Персональний продаж : для організаторів різноманітних свят, бенкетів, весіль, які роблять велике замовлення безпосередньо у виробника проводяться спеціальні консультації при виборі коньяку, щоб вони як найкраще підкреслювали атмосферу святкового столу.


3.5 Цінова політика підприємства

Другою складовою комплексу маркетингу є ціна, яка може мати найрізноманітніші види. Виважена цінова політика здійснює значний вплив на ринковий успіх підприємства. Ціни тісно пов’язані з іншими складовими комплексу маркетингу, передусім із товаром, його якісними характеристиками, рівнем сервісу, тощо. Формування цінової політики передбачає прийняття великої кількості стратегічних і тактичних рішень. Найскладніші рішення пов’язані із встановленням цін на нові товари.

Фірма притримується цінової стратегії щодо показників “ціна-якість”, зокрема стратегії створення цінових переваг (стратегії доброякісності). Це дає можливість рекламувати себе так: “ Ми пропонуємо товар тієї самої якості, але за прийнятними цінами!”.

Доцільно також застосувати стратегію не заокруглених цін. Такі ціни на декілька одиниць нижчі від подальшого округленого числа (59 грн.) - здебільшого сприймаються споживачами як ретельно розраховані і створюють враження трохи нижчого рівня ціни, ніж насправді.

Крім вищезазначеного фірма застосовує стратегію єдиних цін, тобто встановлює однакову ціну для всіх споживачів, які хотіли б придбати даний товар за аналогічних умов. Така ціна чітко позначається на упаковці чи самому товарі і такий підхід зміцнює довіру споживачів і зручний у практичному використанні.

Оскільки дані товари є частиною товарного асортименту фірми, то розробляючи цінову стратегію, слід враховувати зв’язок з іншими складовими цього асортименту. Фірма виробляє асортиментну групу товарів різного рівня якості і використовує ступеневе диференціювання цін. На кожному рівні якості коливання цін на аналогічні товари незначне, а при переході від одного рівня якості до іншого ціна змінюється суттєво. У наслідку формуються так звані “цінові лінії”.

Після визначення цінових стратегій слід переходити до вибору моделі і конкретного методу розрахунку ціни. У практиці застосовують різноманітні методи визначення вихідної ціни на товари, які об’єднані у 3 базові моделі:

- модель ціноутворення, що базується на витратах виробництва

- модель ціноутворення що базується на попиті

- модель, що базується на конкуренції.

“Горуцьке” (СГ ТзОВ “Горуцьке”) застосовує модель ціноутворення, що орієнтується на попит, з врахуванням впливу інших моделей, оскільки вони взаємопов’язані. Обрана модель ґрунтується на законі попиту, який стверджує, що ціна товару обернено пропорційно впливає на величину попиту на нього.

Початковим етапом формування цін на підприємстві є визначення цілей цінової стратегії. Від початку утворення “Горуцьке” (СГ ТзОВ “Горуцьке”) головною цілю своєї діяльності розглядає забезпечення існування на ринку, покращення фінансово господарських показників, уникнення банкрутства. Впродовж останніх років ця ціль була також актуальна але на сьогодні підприємство орієнтується на зростання прибутку .Оскільки підприємство випускає продукцію декількох видів то в процесі ціноутворення дотримується стратегії ціноутворення в рамках товарної номенклатури.

Ціни часто змінюються протягом життєвого циклу товару: від високих для залучення покупців-товарів, що орієнтуються на престиж, до низьких, розрахований на масовий ринок.

Ціни тісно пов’язані з іншими складовими комплексу маркетингу підприємства, передусім із самим товаром, його якісними характеристиками, рівнем сервісу.

Рівень цін пов’язаний також з обраною системою розподілу товару і витратами на його просування.

Коригування цінової політики підприємства передбачає прийняття великої кількості стратегічних і тактичних рішень. Найскладніші рішення пов’язані із встановленням цін на нові товари. Після виходу товару на ринок відбувається пристосування ціни до змін кон’юнктури ринку на різних стадіях життєвого цинку товару.

Установлення ціни на новий товар здійснюється у декілька етапів.

На першому етапі слід визначити цілі ціноутворення. Які є похідними від загально фірмових цілей, це:

1) Максимізація поточного прибутку;

2) Збільшення частки ринку;

3) завоювання лідерства за якістю продукції;

4) Забезпечення виживання фірми.

Фірма завжди прагне встановити на товар ціну, яка повністю покриває усі її витрати на виробництва і збут, а також дає можливість отримати справедливу норму прибутку. Коли ж ці витрати не покриваються, подальша комерційна діяльність втрачає сенс.

Важливе значення при проведенні аналізу витрат має їх поділ на постійні і змінні.

Постійні витрати фірми за певний період (рік, квартал, місяць) при даних виробничих потужностях не змінюється із збільшенням обсягів виробництва і збуту продукції. Це проценти за кредит, плата за опалення. Оплата праці менеджерів.

Змінні витрати навпаки – безпосередньо залежать від обсягів виробництва. До них належать, зокрема, витрати на сировину і матеріали, комплектувальні, з/п робітників. Але на одиницю продукції ці витрати залишаються незмінними.

Постійні ж витрати на одиницю продукції навпаки – можуть суттєво коливатися залежно від обсягів виробництва і збуту товару, що видно з формули собівартості оцінці продукції:

S = V + ;

Де V = змінні витрати на одиницю продукції;

F – постійні витрати за певний період часу;

N – обсяг виробництва продукції.

Сума постійних і змінних витрат на виробництво і збут товару визначає нижню межу ціни на того.

Хоча максимальну ціну визначає попит на товар, а мінімальну – витрати, орієнтиром для встановлення конкуретного значення ціни товару в певний період є ціни конкурентів. Тому фірма повинна бути добре обізнана з цінами і якістю товарів конкурентів. Для того можна вивчати їх каталоги і прайс-листи, опитувати покупців, виконувати порівняльні закупівлі, щоб діставати ціни і самі товари між собою. Якщо товар фірми подібний до товару основного конкурента, воно буде змушена призначити ціну, близьку до ціни цього товару. Якщо якість її товару нижча, ніж у конкурента то ціна має бути нижча і навпаки.

Стратегічні рішення щодо рівня цін дуже важливі у процесі ціноутворення.

Виділяють два принципово відмінні типи стратегій щодо цінового рівня:

1) стратегія високих цін;

2) стратегія низьких цін.

Високі престижні ціни асоціюються у споживачів із високою якістю товарів, що зумовлена використанням коштовних матеріалів, а також високим рівне сервісу. Висока ціна, відіграючи роль індикатора якості, має найбільший вплив при купівлі складних і цінних товарів.

Низькі ціни, привабливі для значної частини ринку, дають змогу збільшувати обсяги продажу товарів, вести активну цікаву конкуренту боротьбу.


Висновки і рекомендації

Проведений аналіз економічних показників показав, що ТзОВ „Горуцьке” необхідне оновлення в багатьох сферах роботи, зокрема оновлення техніки. Також не менш важливим є розробка та складання маркетологами нових стратегій просування товару на ринок задля кращого розвитку товариства.

Вироблення ринкової стратегії підприємства повинно визначатися глобальними і локальними цілями діяльності та вибору кращих сегментів. Така діяльність зможе забезпечити вибір цілей: приведення експортного потенціалу підприємства у відповідність із цими цілями та вибір кращих партнерів.

Другим моментом, не менш важливим є робота з кадрами. Необхідно провести масштабне підвищення кваліфікації працівників. Необхідно запровадити відділ, який безпосередньо візьме на себе обов'язки просування товару на ринок. Відповідно збільшить прибутки у підрозділі за рахунок своєї діяльності.

Роботу головних спеціалістів будувати більш демократичними шляхами. Адже, якщо більше надавати спеціалістам влади, відповідно підвищити контроль, тим більше вони зможуть розширити виробництво.


Список використаної літератури

1. Статут товариства з обмеженою відповідальністю ТзОВ „Горуцьке”. / Нова редакція. – с. Гірське – 2000 р.

2. Річні звіти про господарську діяльність ТзОВ „Горуцьке” – 2006-2008 роки.

3. Андрушків Б.М. Основи теорії та практики управління – Львів: Світ, 1993 – 201 с.

4. В.В. Липчук, А.П. Дудяк, С.Я. Бугіль Маркетинг: основи теорії та практики. Навчальний посібник./ За загальною редакцією В.В. Липучка. – Львів: «Новий Світ - 2000»; – 2003. – 288 с.

 

 

 

 

 

 

 

содержание   ..  381  382  383   ..