Зміст

Таблиця 2.2 Ефективність використання основних виробничих фондів ВАТ "Житомирпиво"

Показник фондоємкості характеризує середньорічну вартість основних виробничих фондів з розрахунку на 1 грн. валової продукції. За період з 2004 по 2006 рр. цей показник зменшився на 0,44 грн. Показник норми прибутку у 2004 році становив 4,9 %, а в 2006 р. – 17,1 %, що свідчить про підвищення ефективності використання основних і оборотних засобів. Підвищити ефективність їх використання можна за рахунок збільшення активної частини основних фондів і раціонального використання оборотних фондів, що дасть змогу при менших затратах збільшити кількість виробленої продукції.

Трудові ресурси – незамінна складова будь-якого виробничого процесу, управління будь-яким підприємством. Проведемо аналіз показників продуктивності праці та фонду оплати праці в ВАТ "Житомирпиво" (табл. 2.3).

Аналізуючи показники продуктивності праці та фонд оплати праці на ВАТ "Житомирпиво" (табл. 2.3) можна зробити висновок про зростання забезпеченості підприємства трудовими ресурсами за період 2004 – 2006 рр. на 25 чоловік. Через збільшення кількості працюючих зріс фонд оплати праці з 151 тис. грн. до 327,4 тис. грн. відповідно в 2004 та 2006 роках.

Таблиця 2.3

Показники продуктивності праці та фонд оплати праці на ВАТ "Житомирпиво"

Велике значення при аналізі трудових ресурсів є розрахунок показників продуктивності праці. З даних таблиці видно, що за період 2004 – 2006 рр. зросли показники продуктивності праці, отже підвищилася ефективність використання робочої сили на підприємстві. Вартість валової продукції, виробленої на 1 середньорічного працівника зросла на 11,73 тис. грн. за три роки, що підтверджує зростання продуктивності праці працівників. Збільшилося також значення показника вартості валової продукції, виробленої на 1 люд-год з 0,18 тис. грн. до 0,32 тис. грн. Зростання значень цих показників має позитивне значення для діяльності підприємства оскільки вцілому впливає на зростання його прибутковості.

Проведемо аналіз забезпеченості підприємства основними виробничими фондами. Дані для проведення аналізу наведені в таблиці 2.4.

Таблиця 2.4 Забезпеченість ВАТ "Житомирпиво" основними засобами за період 2004 – 2006 рр.

Аналізуючи дані таблиці 4, необхідно відмітити, що за період 2004 – 2006 рр. зросла вартість ОВФ на 476,3 тис. грн. Проте зменшився показник забезпеченості працюючих основними фондами, оскільки зріс показник їх забезпеченості оборотними засобами на 14,6 тис. грн. Показник співвідношення оборотних засобів з основними зріс на 49,4 % протягом трьох останніх років, що має позитивне значення для підприємства, оскільки це говорить про зростання частки капіталу, який постійно перебуває в обороті і приносить прибуток. Зростання частки оборотного капіталу в структурі забезпеченості підприємства основними засобами відіграє важливу роль для діяльності ВАТ "Житомирпиво" так як це дозволяє підприємству збільшувати обсяг виробленої продукції і таким чином збільшувати прибутковість.

Наступним кроком в аналізі функціонування ВАТ "Житомирпиво" є аналіз результатів від реалізації продукції.

Таблиця 2.5 Результати від реалізації продукції ВАТ "Житомирпиво"

Вивчивши і оцінивши дані таблиці 2.5, необхідно відмітити, що за період 2004 – 2006 рр. виручка від реалізації продукції на ВАТ збільшилася на 1195,6 тис. грн., прибутковість підприємства зросла на 903 тис. грн. за рахунок зростання обсягів виробництва продукції через збільшення попиту на неї, хоча в 2005 році була дуже низькою і становила всього 4,1 тис. грн. Рентабельність підприємства в 2004 році становила 12,8 %, а в 2006 р. – 59,2 %. Зростання значень цих показників має позитивне значення для діяльності підприємства в цілому, так як сприяє досягненню його мети – максимізація прибутку.

Кінцеві результати діяльності характеризуються не лише абсолютними показниками прибутку або збитку. Проведемо аналіз співвідношення отриманого ефекту з понесеними витратами (використаними ресурсами) – показники рентабельності підприємства.

За даними таблиці 2.6 рівень показників ефективності діяльності є різним. Зокрема відбулося погіршення багатьох з них. Значно скоротилися показники рентабельності звичайної діяльності (з 11,1 в 2004 р. до – 2,1 в 2006 р.), чиста рентабельність продажу продукції (на 6,5 %). Зниження показників рентабельності свідчить про наявні резерви у використанні основних засобів, запасів, трудових ресурсів у господарській діяльності підприємства, тобто факторів інтенсифікації виробництва та діяльності в цілому.

Таблиця 2.6 Показники ефективності діяльності ВАТ "Житомирпиво"

Разом з тим, поряд з негативними тенденціями, відбулося покращання показників рентабельності, а саме – продукції (на 46,4 %), операційної діяльності (на 5,93 %), валової рентабельності продажу (25,8 %), рентабельності доходу від операційної діяльності (4,6 %). Позитивною можна вважати також динаміку показника покриття виробничих витрат. Таку тенденцію можна пояснити зростанням обсягу виробництва, цін і незначним підвищенням собівартості продукції. На підприємстві протягом періоду, що аналізується відбулися зміни в технологічному процесі або асортименті випуску продукції, що певним чином вплинуло на її собівартість, вимагало здійснення додаткових витрат на збут, інших операційних витрат. Покращити значення показників рентабельності на ВАТ "Житомирпиво" можна за рахунок розробки ефективних заходів маркетингової політики, удосконалення асортиментної політики, перегляду політики ціноутворення, продажу або списання непотрібних основних виробничих запасів, зниження запасів сировини, матеріалів.

Проведемо аналіз ефективності управління виробництва. Загально прийнято, що ефективність управління виробництва перш за все передбачає ефективність виробництва. Тому показники, що характеризують ефективність виробництва можна вважати показниками ефективності управління. Дані для проведення даного аналізу наведені в таблиці 2.7 "Показники ефективності управління виробництвом ВАТ "Житомирпиво".

З даних таблиці 7 видно, що за період 2004 – 2006 рр. зріс показник вартості виробленої валової продукції на 1 грн. ВФ на 0,41 тис. грн., на 1 середньорічного працівника – на 10,2 тис. грн., що говорить про зростання обсягів виробленої продукції. Збільшився показник валового доходу на 1 середньорічного працівника на 11,8 тис. грн., що є підтвердженням зростання прибутковості підприємства.

Збільшилося значення показника питомої ваги заробітної плати працівників управління в загальному фонді заробітної плати на 5,3 % за аналізований період, що підтверджує факт піклування апарату управління про своїх працівників.

Таблиця 2.7 Показники ефективності управління виробництвом ВАТ "Житомирпиво"

Для подальшого успішного функціонування ВАТ "Житомирпиво" необхідно раціоналізувати управління виробництвом. Доцільно ввести інженерну та диспетчерську служби. Функціонування добре організованої диспетчерської служби забезпечує найбільш продуктивне використання господарських ресурсів і з найменшими затратами праці і коштів. Кожен рік потрібно удосконалювати інформаційну систему і документаційне забезпечення управління. Поєднання цих заходів допоможе подальшому покращенню ресурсів господарської діяльності.

Наступним кроком у фінансовому аналізі є аналіз рентабельності виробництва продукції, розрахунок якої наведений в таблиці 2.8.

Таблиця 2.8 Показники рентабельності виробництва продукції у ВАТ "Житомирпиво"

Отже, в цілому можна зробити висновок, що ВАТ "Житомирпиво" є рентабельним підприємством про що говорять щорічні зростання значень показників валового прибутку і норми прибутку (на 903 тис. грн. і 12,2 % відповідно).

2.2 Оцінка ефективності зовнішньоекономічної діяльності ВАТ "Житомирпиво"

Зовнішньоекономічну діяльність ВАТ "Житомирпиво" розпочало в 1999 році. Так як підприємство спеціалізується на виробництві пива, йому потрібен хміль, який ВАТ почало закуповувати в Чехії та Угорщині, оскільки його якість набагато краща від вітчизняного, а при оптових поставках продукції постійним споживачам надаються знижки, в результаті чого ціни на імпортовану сировину нижчі, в порівнянні з вітчизняними цінами на аналогічну продукцію.

При здійсненні зовнішньоекономічної діяльності ВАТ "Житомирпиво" з Чеською фірмою "Mercador" та Угорською фірмою "UPJ" використовує DAF базисну умову поставки. Згідно з цією умовою продавець доставляє товар у визначений пункт на кордоні до вступу на митну територію України.

Для повної характеристики роботи підприємства в галузі імпорту його обсяги за звітній рік порівнюються з обсягами попереднього. Метою такого дослідження є вивчення кількісних та якісних змін. Це необхідно для встановлення змін, що відбулися у товарній структурі імпорту. Проведемо аналіз обсягу та структури імпорту на ВАТ "Житомирпиво" (табл. 2.9).

З даних таблиці видно, що обсяг імпорту збільшився на 159000 грн. Звертає на себе увагу значне збільшення поставок з Чехії. Це обумовлено застосуванням певних пільг щодо оподаткування імпорту з Чехії. Такий режим зовнішньої торгівлі вигідний підприємству, оскільки в значній мірі зменшуються витрати діяльності, а отже, збільшується прибуток.

Таблиця 2.9 Обсяг та структура імпорту підприємства

При проведенні аналізу імпортних операцій підприємства оцінюють виконання плану поставок по імпорту в розрізі основних країн постачальників. На ВАТ всі зобов‘язання по імпортним контрактам були виконанні вчасно і в повній сумі. Стабільність при виконанні підприємством своїх контрактних зобов‘язань за договорами планових поставок свідчить про високу ефективність роботи маркетингової і фінансової служб.

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України на даний час в Україні діє ставка ввізного мита на хміль в розмірі 50 %, але не менше 2 євро за 1 кг хмелю (01.07.99 № 1178). Ставка ввізного мита вводиться з метою впорядкування імпорту хмелепродукції та забезпечення виконання вимог закону України "Про державне регулювання імпорту сільськогосподарської продукції". В 2006 році ВАТ імпортувало 23 т хмелю. Митна вартість товару становила 252000 грн, враховуючи 11 тис. грн за 1 т хмелю. Ввізне мито розраховується як добуток митної вартості і ставки ввізного мита.

ВМ = 252000 * 0,5 = 126000 грн

Отже, сума ввізного мита становила 126000 грн. При імпорті підприємство також сплачує митні збори – це плата за виконання митними органами своїх повноважень, а також за надання послуг у сфері митної справи. Величина митних зборів залежить від митної вартості товару. Так як митна вартість хмелю становить 252000 грн, що є більше 1000 $, то ставка митних зборів сплачується в розмірі 0,2 % від митної вартості товару.

МЗ = МВ * 0,2 %

МЗ = 252000 * 0,002 = 504 грн

Отже, сума митних зборів, сплачена підприємством при імпорті хмелю становила 504 грн.

Товари, що імпортуються в Україні також обкладаються податком на додану вартість. Основою для нарахування ПДВ є митна вартість товару з урахуванням фактично сплачених сум ввізного мита, митних зборів.

ПДВ = 0,20 * (МВ + МЗ + ВМ)

ПДВ = 0,20 * (252000 + 504 + 126000) = 75700,8 грн

Вартість за якою імпортований товар ставиться на баланс підприємства називається балансовою вартістю товару. Вона дорівнює митній вартості товару з урахуванням фактично сплачених сум митного збору, ввізного мита і податку на додану вартість.

БВ = МВ + МЗ + ВМ + ПДВ

БВ = 252000 + 504 + 126000 + 75700,8 = 454204,8 грн

Сплата всіх митних платежів і податків здійснюється в національній валюті. Отже, вартість імпортованого товару, яка записується на баланс ВАТ "Житомирпиво" становила 454204,8 грн. За аналогічною схемою проведемо розрахунок суми митних зборів та платежів при імпорті хмелю з Угорщини.

Таблиця 2.10 Сплата митних платежів та зборів при імпорті хмелю

З даних таблиці 2.10 видно, що навіть імпортуючи товари з Чехії та Угорщини і сплачуючи ввізне мито, митні збори та податок на додану вартість, підприємство сплачує меншу суму, ніж воно закупило б таку саму кількість хмелю на національному ринку. Підприємству вигідніше імпортувати хміль з Чехії, ніж з Угорщини, оскільки має сталі і налагоджені зв‘язки з фірмою "Mercador" і при кожній наступній партії замовлення отримує знижку.

Отже, на основі проведеного аналізу зовнішньоекономічної діяльності ВАТ "Житомирпиво" можна зробити висновок, що набута стратегія ведення зовнішньоекономічної діяльності є ефективною про що говорять щорічні темпи зростання обсягів імпорту (з 219 тис. грн в 2004 р. до 306 тис. грн в 2006 р.) і стабільність виконання підприємством своїх контрактних зобов‘язань. Підприємству вигідно імпортувати хміль з Чехії, ніж закуповувати його в власній країні, оскільки імпортуючи воно несе менші затрати, навіть сплативши митні збори, ввізне мито і податок на додану вартість, і разом з цим отримує хміль вищої якості, що дає можливість виробляти пиво кращого ґатунку.

2.3 Оцінка показників фінансового стану ВАТ "Житомирпиво"

В активі балансу підприємства в загальному грошовому вираженні показані стан і розміщення засобів підприємства, а в пасиві – джерела їх утворення. Вартість активів (майна) характеризується загальною сумою всіх активів, які знаходяться на балансі підприємства. Розмір і склад активів залежить від обсягів і організації підприємницької діяльності та ефективності їх використання. Розмір цього показника характеризує можливості підприємства здійснювати підприємницьку діяльність. Активи підприємства подаються в балансі за окремими класифікаційними групами: необоротні та оборотні, запаси, дебіторська заборгованість та грошові кошти.

Зобов‘язання підприємства – теперішня заборгованість підприємства, що виникає внаслідок минулих подій, від погашення якої очікується вибуття ресурсів із підприємства, які втілюють у собі майбутні економічні вигоди.

Власний капітал – залишкова частка в активах підприємства після вирахування всіх його зобов‘язань. Проведемо аналіз структури та динаміки майна і джерел його утворення ВАТ "Житомирпиво" (таблиця 2.11). Аналізуючи структуру балансу, тобто майна і джерел його утворення, можна зробити висновок, що збільшилася валюта балансу на 2349,9 тис. грн. Це зумовлено зміною в структурі майна і джерел його утворення. Так, збільшилися вартість необоротних активів підприємства на 476,3 тис. грн., оборотних активів – 1873,7 тис. грн. за період 2004 – 2006 рр. Щодо змін в структурі активів, то зменшилася питома вага необоротних активів на 18,5 % і відповідно збільшилася питома вага оборотних активів на 18,6 %, що є позитивною ознакою "нормального" балансу підприємства так як це підтверджує зростання суми коштів в обігу. Що стосується джерел утворення господарських засобів, то збільшилася сума власного капіталу на 104 тис. грн., проте разом з цим збільшилася сума зобов‘язань підприємства на 2453,9 тис. грн. за період що аналізується, що говорить про зростання заборгованості підприємства.

Таблиця 2.11 Структура та динаміка майна підприємства і джерел його утворення

В процесі функціонування підприємства, величина активів та їх структура постійно змінюється. У зв‘язку з цим у процесі аналізу активів підприємства в першу чергу слід вивчити зміни в їх складі, структурі і оцінити їх, оскільки фінансовий стан підприємства значною мірою залежить від доцільності та раціональності вкладення фінансових ресурсів в активи. Від того, які кошти (власні чи залучені) вкладені в необоротні і оборотні засоби, скільки їх знаходиться в сфері виробництва і у сфері обігу, в грошовій і матеріальній формах, наскільки оптимальне їх співвідношення, багато в чому залежать результати виробничої і фінансової діяльності, а отже і фінансовий стан підприємства. Проведемо аналіз структури активів ВАТ "Житомирпиво" (табл. 2.12).

Фінансовий стан підприємства значною мірою залежить від доцільності та раціональності вкладення фінансових ресурсів в активи. Від того, які кошти вкладені в необоротні і оборотні засоби, скільки їх знаходиться у сфері виробництва і обігу, наскільки оптимальне їх співвідношення, багато в чому залежать результати виробничої і фінансової діяльності, а, отже і фінансовий стан підприємства.

Таблиця 2.12 Аналіз структури активів підприємства

За даними таблиці 2.12 на ВАТ загальна вартість майна зросла на 2349,9 тис. грн. Такий приріст майна відбувся за рахунок збільшення вартості необоротних активів (476,3 тис. грн) і оборотних активів (1873,7 тис. грн) відповідно.

Виробничі основні засоби складають найбільшу частку в необоротних активах (70,4 % в 2004 р. і 44,3 % в 2006 р.), що свідчить про орієнтацію на створення матеріальних умов для розширення основної діяльності підприємства. Відсутність довгострокових фінансових вкладень є негативним явищем і свідчить про те, що підприємство не має інвестиційної діяльності.

За період 2004 – 2006 рр. відбулося збільшення оборотних активів підприємства на 1873,7 тис. грн, тобто на 18,6 %. Це обумовлено передусім збільшенням виробничих запасів на 1200,9 тис. грн або 13,9 % та збільшенням дебіторської заборгованості за товари, роботи і послуги на 364,5 тис. грн або 4,2 %. Частка грошових коштів у складі оборотних активів є незначною і відбувається тенденція до її зменшення, що є негативним явищем для зміцнення фінансового стану підприємства. Отже, збільшення частки оборотних активів у структурі активів ВАТ "Житомирпиво" свідчить про формування більш мобільної структури активів, яка сприяє прискоренню оборотності коштів підприємства.

Проведемо аналіз структури пасивів ВАТ "Житомирпиво". З даних таблиці 2.13 видно, що відбулося зменшення власного капіталу за період 2004 – 2006 рр. на 104 тис.грн, тобто на 15,6 %. Якщо детально розглянути структуру власного капіталу, то найбільшу питому вагу займає статутний капітал: 25,9 % і 15,6 % в 2004 та 2006 рр. відповідно. Спостерігається зменшення питомої ваги статутного капіталу в структурі власного капіталу підприємства, проте разом з цим спостерігається збільшення долі нерозподіленого прибутку на 50,2 тис. грн.

У поточних зобов‘язаннях підприємства найбільшу питому вагу займають короткострокові кредити банків (41 % в 2006 р.). Збільшилася кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги на 1532,3 тис. грн або 22,2 %.

Таблиця 2.13 Аналіз структури пасивів ВАТ "Житомирпиво"

Простежується збільшення поточних зобов‘язань за розрахунки з бюджетом на 3,5 тис. грн за період 2004 – 2006 рр. В структурі поточних зобов‘язань частка поточних зобов‘язань з оплати праці в 2004 р. становила 0,2 %, а в 2006 р. – 0,3 %. Вцілому сума поточних зобов‘язань зросла на 4788,7 тис. грн, що є негативним явищем діяльності підприємства, оскільки збільшився розмір заборгованості підприємства з бюджетом, з працівниками.

Від погашення поточної заборгованості очікується вибуття ресурсів із підприємства, що негативно вплине на фінансовий стан ВАТ "Житомирпиво". Разом з цим частка власного капіталу за період, що аналізується зменшилася на 104 тис. грн, що говорить про зростання заборгованості від зовнішніх джерел.

Отже, на ВАТ "Житомирпиво" склалася несприятлива фінансова ситуація, оскільки зменшується власний капітал підприємства і збільшується його заборгованість перед банками, державою, працівниками, що призводить до погіршення фінансового стану підприємства. Для ліквідації такої несприятливої ситуації підприємству необхідно перш за все погасити заборгованість або її частину, шляхом розширення діяльності підприємства, зменшення накопичення надлишкових або мало використовуваних запасів, недіючого обладнання, матеріалів або їх повна ліквідація.

Високоліквідними і найбільш мобільними активами підприємства є грошові потоки у касі та на рахунках у банку, тому що вони в будь-який час можуть бути використані для здійснення всіх господарських операцій, тобто вони мають абсолютну ліквідність. Менш ліквідними є кошти в дебіторській заборгованості, адже немає впевненості в строках їх надходження. Наступними активами за рівнем ліквідності є товари, готова продукція і виробничі запаси, які можна продати або використати в погашення заборгованості. Оцінка надійності коефіцієнтів ліквідності здійснюється в процесі вивчення питомої ваги оборотних активів та їх окремих видів в складі майна підприємства. Частка оборотних активів в активах визначається шляхом ділення оборотних активів на валюту балансу і показує їх питому вагу в майні підприємства. Проаналізуємо зміни в структурі і обсязі робочого капіталу ВАТ "Житомирпиво" (табл. 2.14).

Таблиця 2.14 Зміни в структурі і обсязі робочого капіталу ВАТ "Житомирпиво", тис.грн

З даних таблиці 2.14 видно, що сума оборотних активів в 2004 р. становила 1172,1 тис. грн, а в 2006 р. – 3045,8 тис. грн. Сума поточних зобов‘язань в 2006 р. дорівнювала 4987,1 тис. грн. Перевищення суми поточних зобов‘язань над сумою оборотних активів говорить про неплатоспроможність ВАТ "Житомирпиво", що має негативне значення для діяльності підприємства.

Проведемо аналіз показників оцінки ліквідності ВАТ "Житомирпиво". Коефіцієнт покриття показує скільки гривень оборотних активів підприємства припадає на одну гривню поточних зобов‘язань. З даних таблиці 13 видно, що в ВАТ "Житомирпиво" коефіцієнт покриття в 2004 році має дуже високе значення (8,9), оскільки на підприємстві була невелика сума заборгованості, а в 2006 році цей показник дуже низький (0,6), що говорить про неможливість підприємства погасити зобов‘язання, оскільки на кожну гривню поточних зобов‘язань припадає лише 60 копійок (в 2006 р.). Значення коефіцієнта швидкої ліквідності в 2004 році становило 0,03, а в 2006 р. – 0,0004, що є меншим за нормативне (>1) і свідчить про те, що за рахунок грошових коштів за період, що аналізується (2004 – 2006 рр.), може бути погашено лише 3 % поточних зобов‘язань в 2004 році та 0,04 % в 2006 р.

Таблиця 2.15 Показники ліквідності ВАТ "Житомирпиво"

З даних таблиці видно, що значення коефіцієнта швидкої ліквідності погіршилося за період 2004 – 2006 рр., що є негативним явищем для платоспроможності ВАТ. Коефіцієнт проміжної ліквідності говорить, що в 2004 р. 80 %, а в 2006 р. – 30 % поточних зобов‘язань могло бути погашено за рахунок грошових коштів та дебіторської заборгованості. Значення цього коефіцієнта є низьким і говорить про те, що підприємство не в змозі повністю погасити борги.

Отже, з даних таблиці 13 можна зробити висновок про те, що ВАТ "Житомирпиво" не є ліквідним про що говорять коефіцієнт покриття (0,6 в 2006 р.), коефіцієнт швидкої ліквідності (0,0004), коефіцієнт проміжної ліквідності (0,3). Значення цих коефіцієнтів є дуже низькими і не відповідають встановленим нормам. Про неплатоспроможність підприємства говорить показник робочого капіталу (- 1941,3 тис. грн в 2006 р.). Значення цього показника показує, що на ВАТ поточні зобов‘язання перевищують суму оборотних активів. Низькі значення показників ліквідності мають негативне значення для діяльності ВАТ "Житомирпиво" оскільки роблять його неплатоспроможним і фінансово нестійким. Покращення фінансового стану неплатоспроможного підприємства можна досягти шляхом раціонального використання наявних ресурсів і вдосконалення системи управління.

На даному етапі для подолання неплатоспроможності ВАТ необхідно вжити таких заходів:

- збільшити власний капітал, насамперед отриманням прибутку (зменшенням збитків), збільшенням статутного капіталу;

- зменшити величину необоротних активів, особливо шляхом переведення частини необоротних активів в оборотні.

Фінансова стійкість підприємства передбачає, що ресурси, вкладені в підприємницьку діяльність, повинні окупитися за рахунок грошових надходжень, а отримуваний прибуток забезпечувати самофінансування та незалежність підприємства від зовнішніх джерел формування активів.

Фінансова стійкість – платоспроможність підприємства в часі з дотриманням умови фінансової рівноваги між власними та залученими засобами. Фінансова стійкість відображає збалансованість власних та залучених коштів, засобів та джерел їх формування, доходів і витрат, грошових і товарних потоків, оцінюється на підставі співвідношення темпів нагромадження власних засобів, співвідношення довгострокових і поточних зобов‘язань, достатності забезпечення матеріальних оборотних засобів власними джерелами. Комплексна оцінка фінансової стійкості підприємства проводиться шляхом розрахунку показників, наведених в таблиці 2.16.

Таблиця 2.16 Показники оцінки фінансової стійкості ВАТ "Житомирпиво"

Проведемо аналіз показників оцінки фінансової стійкості ВАТ "Житомирпиво" і на їх основі зробимо висновок про спроможність підприємства здійснювати господарську діяльність, про незалежність від зовнішніх джерел фінансування.

Аналізуючи дані таблиці 2.16, можна зробити висновок, що в цілому на ВАТ "Житомирпиво" склалася несприятлива фінансова ситуація, так як значення показників, якими характеризується фінансова стійкість підприємства дуже низькі і не відповідають встановленим нормам. Значення коефіцієнту автономії 0,4 та 0,2 відповідно в 2004 та 2006 рр. говорить про те, що питома вага власного капіталу в загальній сумі балансу становить 40 % та 20 %. Це є негативним показником діяльності ВАТ оскільки свідчить про залежність підприємства від зовнішніх джерел фінансування. Протягом періоду, що аналізується відбулося зростання коефіцієнта фінансової залежності на 1,7 (з 2,6 в 2004 р. до 4,3 в 2006 р.). Зростання значення цього показника показує, що на 1 грн власних коштів підприємства припадало в 2004 р. 260 грн, а в 2006 р. – 430 грн загальної вартості майна ВАТ. Зміна значення цього коефіцієнта має негативний характер, оскільки говорить про фінансову залежність підприємства від кредиторів.

Коефіцієнт маневреності робочого капіталу характеризує ступінь мобільності використання власних коштів підприємством, показує частку власного капіталу, яка вкладена в поточну діяльність. Значення цього показника в 2006 р. становило –1,3, що говорить про зменшення частки власного капіталу і як наслідок – низький ступінь мобільності використання власних коштів.

Зростання значення коефіцієнта співвідношення залученого і власного капіталу свідчить про збільшення залежності ВАТ від зовнішніх інвесторів і кредиторів. Так, в 2004 році на 1 грн власного капіталу припадало 1,6 грн залученого, що на 1,8 грн менше, ніж в 2006 році. Зменшилося значення коефіцієнта структури фінансування необоротних активів протягом періоду, що аналізується, що свідчить про зменшення рівня фінансування необоротних активів за рахунок довгострокових джерел, як наслідок – зменшення інвестиційної активності підприємства. Спостерігається зменшення значення коефіцієнта довгострокового залучення позикових коштів (0,6 в 2004 р., 0,2 в 2006 р.), що характеризує і ще раз підтверджує зменшення інвестиційної активності ВАТ.

Отже, підводячи підсумок аналізу фінансової стійкості ВАТ "Житомирпиво" можна зробити висновок, що підприємство є фінансово нестійким і залежним від зовнішніх джерел фінансування. В 2006 році ВАТ лише на 20 % фінансувалося за рахунок власного капіталу. Рівень фінансової залежності з кожним роком зростає (2,6 в 2004 р. та 4,3 в 2006 р.), що говорить про пряму залежність ВАТ від зовнішніх інвесторів. Фінансова стійкість може бути відновлена шляхом поповнення джерел формування запасів (збільшення кредитів, позик), оптимізації їх структури, обґрунтованого зниження рівня запасів.

Ділова активність проявляється в динамічності розвитку підприємства, швидкості обороту засобів підприємства. Критеріями ділової активності є рівень ефективності використання ресурсів підприємства, стійкість економічного зростання. Показники ділової активності дозволяють оцінити ефективність використання власних засобів підприємством і виражаються в оцінці оборотності активів підприємства. Проведемо аналіз показників ділової активності ВАТ "Житомирпиво".

Таблиця 2.17 Показники ділової активності ВАТ "Житомирпиво"

Аналізуючи дані таблиці 2.17 видно, що за період 2004 – 2006 рр. зменшилося значення коефіцієнта обертання оборотних засобів з 1,5 до 0,97 відповідно. Цей показник характеризує кількість оборотів за період, що аналізується. Зменшення значення цього коефіцієнта свідчить про зменшення ефективності використання оборотних засобів, що є негативною стратегією ВАТ "Житомирпиво".

Про погіршення фінансового стану підприємства і як наслідок – ділової активності говорить також середній строк обороту оборотних засобів, значення якого зросло на 74 дні (з 174 до 248 в 2004 та 2006 рр. відповідно). Збільшення цього показника має негативне явище для діяльності підприємства, оскільки стримується кругообіг продукції, що впливає на зменшення обсягу реалізації і як наслідок – зменшення прибутку. Зменшення швидкості обороту відображає зниження економічного потенціалу підприємства, оскільки стримує можливість вивільнення частини оборотних коштів для власних потреб.

Причинами занадто тривалого терміну обороту активів є: недостача грошових коштів для здійснення діяльності, тривалий термін реалізації готової продукції, повільний оборот дебіторської заборгованості. Для прискорення обертання коштів, для збільшення швидкості кругообігу ВАТ "Житомирпиво" необхідно пришвидшити термін реалізації готової продукції, скоротити термін обороту дебіторської заборгованості, зменшити частку запасів сировини в складі матеріальних запасів. Важливим заходом є також модернізація техніки, що призведе до зменшення тривалості технологічного процесу виробництва пива. Лише при врахуванні всіх вище вказаних заходів ВАТ зможе підвищити швидкість кругообігу підприємства, результатом чого є зростання його ділової активності.

Провівши аналіз фінансового стану ВАТ "Житомирпиво" можна зробити висновок, що на підприємстві склалася несприятлива фінансова ситуація про що говорять показники ліквідності та платоспроможності, фінансової стійкості і ділової активності підприємства. Зменшення значення коефіцієнта покриття на 8,3 протягом періоду, що аналізується (2004 – 2006 рр.) говорить про неможливість підприємства погасити зобов‘язання, оскільки на кожну гривню поточних зобов‘язань припадало в 2006 році лише 60 копійок. Простежується також зменшення значення коефіцієнта швидкої ліквідності (0,03 в 2004 р. та 0,0004 в 2006 р.), що свідчить про те, що за рахунок грошових коштів в 2004 році було погашено лише 3 % поточних зобов‘язань, а в 2006 році – 0,04 %. Про неплатоспроможність ВАТ говорить показник робочого капіталу (-1941,3 тис. грн в 2006 р.), що є доказом перевищення суми поточних зобов‘язань над сумою оборотних активів.

За період 2004 – 2006 рр. зменшилося значення коефіцієнту автономії підприємства 0,4 та 0,2 відповідно в 2004 та 2006 роках, що свідчить про те що питома вага власного капіталу в загальній сумі балансу становить 40 % та 20 %.Це є негативним показником діяльності ВАТ оскільки свідчить про залежність підприємства від зовнішніх джерел фінансування. Доказом погіршення фінансового стану і як наслідок – ділової активності є середній строк обороту оборотних засобів, значення якого зросло на 74 дні (з 174 до 248 в 2004 та 2006 рр.). Збільшення цього показника має негативне значення для діяльності підприємства, оскільки стримується кругообіг продукції, що впливає на зменшення обсягу реалізації і як наслідок – зменшення прибутку. Зменшення швидкості обороту відображає зменшення економічного потенціалу підприємства, оскільки стримує можливість вивільнення частини оборотних засобів для власних потреб.

На даному етапі для подолання неплатоспроможності і покращення показників фінансової стійкості ВАТ "Житомирпиво" необхідно вжити таких заходів:

- збільшити власний капітал, насамперед отриманням прибутку (зменшенням збитків), збільшенням статутного капіталу

- зменшити величину необоротних активів, особливо шляхом переведення частини необоротних активів в оборотні

- поповнити джерела формування запасів, оптимізація їх структури, обґрунтувати зниження рівня запасів

Лише при раціональному використанні наявних ресурсів і вдосконаленні системи управління можна досягти позитивних зрушень і покращити фінансовий стан ВАТ "Житомирпиво".

РОЗДІЛ 3. Оцінка та шляхи підвищення ефективності зовнішньоекономічної діяльності підприємства

3.1 Аналіз зовнішньоекономічної діяльності ВАТ "Житомирпиво"

Згідно із законом України "Про підприємства в Україні" можливість здійснення зовнішньоекономічної діяльності надається підприємствам усіх форм власності, які самостійно обирають напрями, цілі діяльності та контрагентів. Відповідно до чинного законодавства зовнішньоекономічні зв`язки здійснюються на підставі господарських договорів про торгівлю, спеціалізацію та кооперування у виробництві, науково-технічну співпрацю, протоколів про встановлення прямих виробничих і науково-технічних зв`язків.

Підприємство, що вирішило розпочати зовнішньоекономічну діяльність (надалі – ЗЕД), повинно точно з`ясувати для себе її переваги та недоліки. Перевагами ЗЕД є:

- значне розширення ринків збуту власної готової продукції і ринків сировинних ресурсів;

- можливе розширення або диверсифікація виробництва через створення спільних підприємств або іноземних філій;

- накопичення грошових коштів в іноземній валюті та страхування таким чином фінансових ресурсів підприємства від знецінення національної валюти внаслідок інфляції;

- значна прибутковість зовнішньоекономічних операцій порівняно з операціями на внутрішньому ринку країни.

Недоліками ЗЕД є:

- конкуренція з іноземними підприємствами-виробниками аналогічної продукції;

- міждержавне регулювання зовнішньоекономічної діяльності у вигляді квотування поставок, антидемпінгового законодавства, протекціоністського митного та податкового законодавства різних країн;

- значна небезпека втрати партій готової продукції або товарів внаслідок природних і транспортних катастроф у зв`язку із збільшенням відстані транспортних перевезень;

- невиконання іноземним партнером своїх зобов`язань у зв`язку з політичними змінами в його країні.

У зв`язку з цим зовнішньоекономічна діяльність підприємств стає одним із специфічних об`єктів економічного аналізу.

Аналіз зовнішньоекономічної діяльності розглядається у системі комплексного економічного аналізу діяльності підприємств в цілому, а сфера зовнішньоекономічної співпраці досліджується за моделями тематичного аналізу. Зокрема, відокремлюються такі напрями тематичного аналізу як комерційний, валютний, фінансовий, транспортний, розрахунків. Тематичний аналіз застосовується при вивченні особливо актуальних питань, серед яких: ефективність реалізації різних видів продукції на певному ринку або одного виду продукції на різних ринках.

На мікрорівні економічний аналіз зовнішньоекономічної діяльності дозволяє вивчати три групи проблем: стан і розвиток світового господарства й економіки будь-якої країни; економіко-правове становище зовнішньоекономічної діяльності, конкурентна сфера; сегментація світового ринку та пріоритетні напрями активізації на ньому.

Особливостями аналізу ЗЕД на сучасному етапі функціонування підприємств України є: розширення його часового горизонту (підсилення оперативного аналізу виконання контрактів; проведення трендового аналізу для підвищення обґрунтованості прогнозних оцінок у перспективному аналізі ЗЕД); аналітична оцінка результатів ЗЕД повинна поширюватися на всіх учасників ринку, у тому числі й вітчизняних виробників. Така оцінка потребує удосконалення системи показників і їх диференціації; факторний аналіз узагальнюючих показників ЗЕД та оцінка їх впливу на основні показники діяльності підприємства (дохід, витрати, прибуток, рентабельність). Така оцінка сприяє визначенню внеску служби ЗЕД у загальні результати діяльності підприємства.

Аналіз зовнішньоекономічної діяльності оперує різними економічними показниками: кількісними та якісними. Кількісні показники відображають обсяги зовнішньоекономічних операцій: вартість експорту чи імпорту продукції за окремими угодами, товарними групами, країнами; обсяг виконання робіт і послуг. Якісні показники характеризують раціональність використання коштів, залучених в експортно-імпортні операції, фінансові результати діяльності, швидкість обороту засобів у зовнішньоторговельних операціях, їх ефективність, віддачу оборотних засобів при експортних та імпортних операціях, забезпеченість банківських кредитів.

Результати зовнішньоекономічної діяльності залежать від дії ряду внутрішніх і зовнішніх факторів. До зовнішніх факторів відносять: стан економічного та політичного середовища в країнах, стан міжнародних угод і співпраці. Внутрішні фактори пов‘язані з виробництвом конкуренто-спроможної продукції, популярністю підприємства на світовому ринку, рекламним забезпеченням.

Аналіз зовнішньоекономічної діяльності спрямований на вивчення мотивації і наслідків фінансових змін, її впливу на стан економіки підприємства у цілому. Завдання аналізу зовнішньоекономічної діяльності підприємств:

- аналіз досягнутих кількісних і вартісних рівнів експорту та імпорту товарів та послуг;

- оцінка ступеня та якості виконання зобов‘язань за зовнішньоекономічними операціями;

- оцінка раціональності використання коштів при здійсненні зовнішньоекономічних зв‘язків;

- характеристика фінансових результатів зовнішньоекономічної діяльності;

- оцінка фінансового стану підприємства-контрагента.

Об‘єктами аналізу зовнішньоекономічної діяльності підприємства можуть виступати: зобов‘язання за зовнішньоекономічними операціями; кількісні та вартісні показники рівнів зовнішньоекономічних операцій; резерви підвищення фінансових результатів за зовнішніми операціями.

Етапи аналізу зовнішньоекономічної діяльності:

1) аналіз обсягів, динаміки та структури зовнішньоекономічних операцій;

2) аналіз рівня виконання зобов‘язань за експортними та імпортними операціями;

3) аналіз ефективності зовнішньоекономічних операцій.

Основними джерелами даних для аналізу зовнішньоекономічної діяльності є первинні документи, облікові регістри, дані рахунків бухгалтерського обліку, фінансова, статистична та податкова звітність.

Первинні документи – договори на поставку продукції, вантажно-митна декларація, товаросупровідні документи: транспортні накладні, виписки банку. Облікові регістри – Журнали 1-7 та відомості до них у розрізі зовнішньоекономічної діяльності. Дані рахунків бухгалтерського обліку – рахунки 1-9 класів у розрізі зовнішньоекономічних операцій. Фінансова звітність – баланс, звіт про фінансові результати, звіт про рух грошових коштів, звіт про власний капітал.

Податкова звітність – декларація про валютні цінності, що знаходяться за межами України, розрахунок бюджетного відшкодування, декларація про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами, довідка про відсутність за межами України валютних цінностей та майна, довідка про проведення декларування валютних цінностей, доходів та майна, що належать резиденту України і знаходяться за її межами.

Статистична звітність – звіт про основні показники діяльності підприємства, звіт про експорт (імпорт) товарів, звіт про експорт (імпорт) послуг, звіт підприємства про інвестиції в Україну, звіт про придбання (продаж) товарів для забезпечення життєдіяльності транспортних засобів, потреб пасажирів та членів екіпажу.

Інші джерела – бізнес-план, фінансовий план, управлінська (внутрішня) звітність, матеріали маркетингових досліджень, матеріали ревізій або аудиторських перевірок, результати попередніх аналітичних досліджень.

Перераховані джерела інформації використовуються для проведення ретроспективного аналізу. Оперативний аналіз проводиться за даними первинного обліку. Прогнозний аналіз зовнішньоекономічної діяльності здійснюється на основі показників бізнес-плану підприємства (фінансового плану), внутрішньої управлінської звітності, матеріалів маркетингових досліджень.

Важливе значення при виході на зовнішній ринок підприємство повинно приділяти базисним умовам поставки товару, оскільки це впливає на суму понесених витрат і в кінцевому результаті на вартість поставленого товару. Базисними умовами називаються спеціальні умови контракту, які визначають обов‘язки продавця і покупця по доставці товару. Вони встановлюють момент переходу зобов‘язань по доставці з продавця на покупця, а також розподіляють між ними усі види витрат по доставці. Для спрощення процедури укладання контракту міжнародна торговельна палата розробила міжнародні правила інтерпретації комерційних термінів (правила ІНКОТЕРМС). Сьогодні існує 13 видів базисних умов, які були визначені правилами ІНКОТЕРМС 2000 року. Існує 4 групи базисних умов поставок: C, D, E, F.

Група Е має одну базисну умову поставки, вона називається EXW. Ця умова передбачає, що продавець зобов‘язаний надати товар покупцю на своєму складі або підприємстві упакованим згідно умов контракту. Всі витрати по доставці до місця призначення несе покупець.

Група F має три базисні умови: франко-перевізник FCA, франко-вздовж борту судна FAS, франко-борт судна FOB. За F-умовами продавець зобов‘язаний доставити товар перевізнику, якого йому вкаже покупець. Покупець сам здійснює пошук перевізника і укладає з ним договір перевезення після повідомлення від продавця про готовність товару до відвантаження. FCA, як правило, використовується при сухопутних чи повітряних перевезеннях і передбачає поставку продавцем товару на залізничну станцію, в аеропорт чи автотранспортному перевізнику. FAS і FOB використовуються при морських чи річкових перевезеннях. При умові FAS продавець має розмістити товар на пристані біля судна у визначеному порту відвантаження. При умові FOB продавець додатково оплачує завантаження товару на борт судна.

Група С має чотири базисні умови поставки: вартість і фрахт CFR; вартість, страхування і фрахт CIF; доставка, оплачена до CPT; доставка і страхування, оплачені до CIP. У відповідності з С-умовами, продавець самостійно укладає договір перевезення, оплачує перевезення до вказаного пункту і повідомляє покупця про факт відправлення і можливий час прибуття товару. CFR і CIF використовуються при морських і річкових перевезеннях, а CPT і CIP – при сухопутних і повітряних. При умові CFR і CPT продавець оплачує лише доставку, а при умові CIF і CIP – доставку і страхування.

Група D має п‘ять базисних умов поставок: доставка до кордону DAF, доставлено на борту судна DES, доставлено на пристань DEQ, доставлено без сплати мита DDU, доставлено із сплатою мита DDP. При умові DAF продавець поставляє товар у визначений пункт на кордоні. Це може бути будь-який кордон, але до вступу на митну територію України. Умови DES і DEQ передбачають поставку продавцем товару у порт призначення. При умові DES товар передається покупцю не розвантаженим з борту судна, а при DEQ продавець оплачує його розвантаження. Умови DDU і DDP передбачають поставку товару за рахунок продавця на склад або підприємство покупця. Найбільш розповсюдженими в міжнародній торгівлі є умова FOB і умова CIF. Як правило ціна FOB є базисною експортною ціною, а ціна CIF – базисною імпортною ціною.

Інкотермс – офіційні правила Міжнародної торгової палати для тлумачення торговельних термінів, полегшують ведення міжнародної торгівлі. Посилання на Інкотермс – 2000 в договорі купівлі – продажу чітко визначає відповідні обов‘язки сторін та зменшує ризик юридичних ускладнень. Інкотермс – 2000 враховують поширення зон, вільних від митних зборів, зростання використання електронного зв‘язку в ділових угодах і зміни в практиці перевезень, що відбуваються останнім часом. Інкотермс – 2000 пропонують більш простий і чіткий виклад визначень 13 термінів, з яких усі зазнали оновлення. Метою Інкотермс є забезпечення єдиного набору міжнародних правил для тлумачення найбільш уживаних торговельних термінів у зовнішній торгівлі. Таким чином можна уникнути або, щонайменше, значною мірою скоротити невизначеності, пов‘язані з неоднаковою інтерпретацією таких термінів у різних країнах.

З урахуванням періодичного внесення змін до Інкотермс, необхідно забезпечити, щоб у кожному випадку, коли сторони мають намір інкорпорувати правила Інкотермс у свій договір купівлі-продажу, завжди робилося чітке посилання на чинну у даний час версію Інкотермс. Відсутність посилання на поточну редакцію може потім призвести до спорів щодо того, чи мають сторони інкорпорувати цю саму або ж більш ранню версію Інкотермс до складу їх договору.

Для більш повної характеристики зовнішньоторговельної роботи підприємства експорт (імпорт) товарів і послуг за звітний рік порівнюється з експортом за попередній рік. Метою такого дослідження є встановлення змін, які відбулися в товарній структурі експорту, у розвитку нових видів експорту, його географічній направленості. Дані про експорт за роки, які вивчаються, групуються за країнами, товарами та видами укладених контрактів. З цією метою складаються аналітичні таблиці, наводяться суми експорту (імпорту) по країнах, питома вага цих сум у % до загального підсумку та визначаються відхилення абсолютні і в пунктах структури.

Аналіз динаміки експортних (імпортних) операцій здійснюється в декілька етапів:

- вивчається динаміка загального обсягу операцій;

- вивчається динаміка операцій у географічному розрізі та в розрізі окремих постачальників;

- вивчається динаміка операцій у розрізі основних видів експортної продукції.

Принципами, що зумовлюють застосування вітчизняними підприємствами імпортних основних і оборотних засобів є:

- відсутність виробництва необхідних матеріалів (комплектуючих виробів) в Україні або недостатність обсягів їх виробництва;

- невідповідність якісних параметрів вітчизняної сировини або матеріалів технічним вимогам;

- нижчі ціни на імпортну сировину та матеріали в порівнянні з вітчизняними цінами на аналогічні виробничі запаси;

- необхідність застосування імпортних матеріалів і комплектуючих виробів, що передбачена контрактом.

Перші три з перерахованих причин мають об‘єктивну природу, а останній притаманний суб‘єктивний характер, який може призвести до втрати підприємством значної частки самостійності у прийнятті управлінських рішень. Разом з цим застосування імпортних матеріалів за умовами контракту не можна розглядати лише як негативне явище. Існує ряд операцій, що передбачають застосування лише імпортної сировини, крім того, за браком альтернативних постачальників сировини та матеріалів, ризик припинення виробництва є дуже високим.

Наявність альтернативних постачальників потребує проведення порівняльних розрахунків вартості сировини, матеріалів, комплектуючих виробів з урахуванням транспортно-заготівельних витрат, мита, податків з метою прийняття ефективних управлінських рішень.

Доцільним є також проведення аналізу якості імпортної сировини, матеріалів і комплектуючих виробів. Джерелами для здійснення такого аналізу є вантажно-митні декларації – у разі виявлення кількісної недостачі сировини, матеріалів, товарів; акти, складені в присутності представника торгово-промислової палати, - якщо поставлено неякісні або зіпсовані ТМЦ.

Основним показником при здійсненні аналізу якості імпортної сировини є сума рекламацій, виставлених українським підприємством і задоволених іноземним постачальником. Якщо за результатами аналізу виявлено постачальників, яким виставлено значну кількість або на значну суму рекламацій, то доцільно розпочинати переговори щодо поставок з альтернативними постачальниками.

Контракт купівлі-продажу є основним комерційним документом, що визначає права та обов‘язки учасників зовнішньоторговельної операції. Укладаючи контракти купівлі-продажу товарів, підприємство бере на себе зобов‘язання стосовно своєчасності постачання товарів, відповідності товарів умовам якості та кількості, вказаних в укладеному контракті. Аналіз рівня виконання зобов‘язань за експортними та імпортними контрактами доцільно проводити в трьох розрізах: за строками поставок товарів; за якістю товарів; за кількістю і номенклатурою товарів.

Недотримання термінів експортних поставок спричиняє, як правило, певні обмеження і штрафні санкції. Тому причини, що призвели до порушення термінів поставок, необхідно докладно вивчати і аналізувати. Аналіз дотримання термінів експортних угод проводять як у кількісній, так і у якісній оцінці. За кількісний показник беруть питому вагу прострочених або невиконаних експортних угод у їх загальному обсязі, за якісний – суму сплачених санкцій за порушення термінів виконання угод і питому вагу сплачених штрафних санкцій у загальній вартості контракту.

Якщо протягом звітного року мали місце значні порушення термінів експортних поставок, то додатково необхідно проаналізувати суми пред‘явлених і сплачених штрафних санкцій, а також їх вплив на ефективність зовнішньоекономічної діяльності підприємства.

Результати налізу, своєчасно доведені до виконавців, повинні запобігати таким випадкам у майбутньому завдяки вжиттю застережних заходів (відмова від співпраці з найбільш прискіпливими замовниками). Оцінка рівня виконання зобов‘язань є важливою умовою нормальної діяльності підприємства.

Якщо підприємство постачає товари заниженої якості, то іноземний покупець висуває претензії до якості. Вони, як правило, задовольняються, що приносить збитки та підриває конкурентні позиції підприємства як експортера. У якості узагальнюючого критерію оцінки роботи підприємства по якості товарів можна використовувати показник відсоткового відношення суми задоволених рекламацій до вартості поставлених товарів. Крім цього вивчаються і самі рекламації.

Якість товарів, які експортує підприємство визначає конкурентоспроможність товарів, і підприємства в цілому на зовнішніх ринках. Під конкурентоспроможністю товарів і послуг розуміється їх здатність витримати порівняння з аналогічними товарами та послугами інших виробників і реалізовуватися відповідно за цінами не нижчими за середні ринкові.

Рівень конкурентоспроможності товарів і послуг визначається сукупністю різних техніко-економічних факторів: якість і собівартість, форми та методи торгівлі, ціни, умови та строки поставки і транспортування, відповідність вимогам моди та умовам місцевого ринку, види та форми розрахунків і платежів х покупцями, престиж виробника і продавця, престиж товару (товарний знак), ефективність реклами.

Найскладнішим вважається встановлення конкурентоспроможності машин і обладнання. Основний фактор їх конкурентоспроможності – якість, яка визначається багатьма складовими, набір яких складніший і різноманітніший, ніж у товарів інших категорій. У поняття якість машин та обладнання входять продуктивність та універсальність, стандартизація і уніфікація моделей. При цьому продуктивність моделей – не завжди головний фактор; іноді перевага надається низько продуктивному обладнанню, але більш дешевшому та універсальному, простому, безпечному та зручному у використанні. Важливою характеристикою якості машин і обладнання є їх технічна новизна та патентна чистота. Велике значення також мають надійність і тривалість роботи, строк експлуатації до першого капітального ремонту, рівень технічного обслуговування та забезпечення запасними частинами. Рівень конкурентоспроможності машин та обладнання залежить від їх відповідності специфічним вимогам місцевого ринку (пристосованість для роботи в умовах тропічного або полярного клімату, для роботи на місцевій сировині, врахування традицій, звичаїв і смаків місцевого населення). До важливих компонентів конкурентоспроможності машин та обладнання відносять якість оздоблення, пофарбування та інші естетичні властивості відповідно до вимог ергономіки.

Аналіз конкурентоспроможності товарів, що експортуються зовнішньоторговою фірмою, повинен супроводжуватися з її боку розробкою відповідних рекомендацій постачальникам – вітчизняним виробникам товарів, спрямованих на підвищення рівня конкурентоспроможності.

Для визначення ефективності експортно-імпортних операцій необхідно на підприємствах передусім організувати їх облік, що забезпечить отримання необхідної достовірної інформації про продаж (купівлю) в абсолютному та натуральному вираженні, а також про витрати та доходи, пов‘язані з реалізацією (закупкою) товарів на зовнішньому ринку в розрізі окремих держав.

3.2. Розширення напрямів зовнішньоекономічної діяльності підприємства як шлях збільшення прибутковості підприємства

В січні-червні 2007 р. в Україні було вироблено 150,4 млн дал пиво, що на 19,6% більше в порівнянні з аналогічним періодом минулого року. За оцінкою компанії "Укрпиво", експорт пива в 22 країни світу за чотири місяці поточного року склав 9,546 млн дал, що показує зростання даного показника на 18,4%. В той же час, імпорт пива з 9 країн в січні-квітні 2007 р. зменшився на 14,4%, - до 258,6 тис. дал. Зниження пов'язане з насиченням ринку власною продукцією.

Об'єм виробництво пива в 2007 р. компанія прогнозує на рівні 300-303 млн дал. Об'єм ринку споживання складе 270-272 млн дал. Зокрема, показник споживання пива на душу населення складатиме 58 л в рік.

Як повідомлялося, найбільшим в Україні експортером пива є ЗАТ "Оболонь". За підсумками 6 місяців 2007 р. завод збільшив зовнішні постачання пива на 9,7%, що склало 75,9% в загальному експорті українського пива. Виросла вага компанії і на внутрішньому ринку. Частка компанії "Оболонь" склала 31%. За 6 місяців 2007 р. завод випустив 54,1 млн дав пиво, що на 25,7% більше в порівнянні з аналогічним періодом 2006 р.

Рис. 3.1. Обсяг ринку пива в Україні за 2000-2007 рр. та прогноз на 2010 р.

У 2008 році виробники прогнозують збільшення експортних поставок ще на 10%. Зокрема, все ті самі 10%, заплановані Оболонню. Про важливість експортного напряму кажуть і в Сарматі. "На сьогодні основні території в експортному каналі збуту — Росія, Молдова та Грузія. За даними дослідної агенції АС Nielson, у 2006 році в деяких областях Росії ринкова частка "Сармату" сягала 1,5-2%".

Частка імпортного пива останніми роками залишається стабільною і становить близько 1,5%. За даними Держкомстату, торішній пивний імпорт становив $20,3 млн. Левова частка цієї суми припала на пиво "Балтика", вироблене ВВН. Нинішнього року спостерігається зменшення обсягів імпорту, пояснюючи це тим, що з 2006 року "Балтика" виробляється в Україні. До речі, якщо в 2006 році продаж "Балтики" в Україні становив 2,87 млн дал, то цього року у ВВН планують продати вже близько 4 млн дал. Відсутність позитивної динаміки імпорту експерти пояснюють зростаючою з кожним роком лояльністю споживачів до українського пива.

За рахунок імпортованого хмелю підприємство в змозі виробляти пиво високої якості і постійно працювати над її покращенням для підвищення конкурентноздатності пива на внутрішньому, а згодом і на зовнішньому ринках. Лише при умові відповідності пива міжнародним стандартам воно в змозі завоювати прихильність споживачів за межами України. Досягнення цієї мети - виходу на зовнішній ринок зі своїм товаром повинно відбуватися поетапно.

Перш за все необхідно вибрати найбільш ефективний метод виходу на зовнішній ринок, оцінити всі наявні методи і виділити найбільш привабливий з них. Важливим моментом є обрання країни і проникнення на її ринок. Після того як фірма прийняла рішення вступити на міжнародний ринок зі своєю продукцією, їй необхідно вибрати для цього відповідний спосіб, під яким розуміють формально встановлений порядок організації і ведення міжнародної маркетингової діяльності. Вибір стратегії вступу на зовнішній ринок, як правило досить значно впливає на ступінь ефективності подальшого функціонування підприємства за кордоном. Серед основних способів вступу необхідно виділити прямий та непрямий експорт, ліцензування , створення спільних підприємств і пряме інвестування в нові виробничі потужності або в придбання існуючих потужностей.

Однією з основних причин вступу ВАТ "Житомирпиво" на міжнародний ринок є прагнення збільшити об‘єми збуту і прибутку при необмежених можливостях розширення діяльності на зовнішніх ринках.

При виході на зовнішній ринок із своєю продукцію ВАТ "Житомирпиво" підстерігає багато небезпек. При прийнятті рішення при виході на зовнішній ринок необхідно перш за все проконсультуватися з кваліфікованими спеціалістами з інших фірм, розглядати підприємство як довгостроковий проект і бути готовому до того, щоб впершу чергу побудувати надійну базу, необхідно основуватись на аналізі привабливості ринку і можливостей компанії, першочергово сконцентрувати зусилля на одній – двох географічних зонах, і тільки закріпившись на них, розширюватися далі.

Необхідно постійно приділяти увагу експортним ринкам шляхом довгострокового підходу до ведення експортного бізнесу, широко використовувати пропозицію про спеціальні знижки, програми стимулювання збуту, спеціальні умови кредитування і рекламні кампанії, необхідно постійно модифікувати товар з метою забезпечення його повної відповідності вимогам покупців і вимогам експортних ринків.

Отже, на даному етапі важливим завданням є зростання конкурентноздатності пива ВАТ "Житомирпиво". Перш за все необхідно шляхом покращити якість пива, а саме – смакових властивостей, подовження терміну зберігання. Важливе значення має розширення асортименту пива, що дозволить завоювати більшу кількість споживачів і в кінцевому результаті – захопити значний сегмент ринку. Вище вказані заходи допоможуть покращити конкурентноздатність пива ВАТ "Житомирпиво".

Запорукою успіху зовнішньоекономічної діяльності ВАТ "Житомирпиво" є активізація заходів служби маркетингу, а саме – дослідження наявних ринків збуту, що включає методику ознайомлення з товарами та товарним асортиментом, дослідження кількості споживачів і покупців. В залежності від вимог нового ринку необхідно зробити висновок про стандартизацію або адаптацію власного товару. Для покращання зовнішньоекономічної діяльності важливе значення має широке використання пропозицій про спеціальні знижки, системи стимулювання збуту, рекламні кампанії, які є запорукою просування товару на ринку і зростання попиту на нього.

На сьогодні для ВАТ "Житомирпиво" перспективним є вихід на зовнішні ринки пива Молдови та Білорусії. Планувати вихід на ці ринки слід з новою маркою світлого пива "Pils". Проведемо розрахунок ефективності реалізації 300 тис. пляшок світлого пива в Молдову. Приведемо результати розрахунків у вигляді таблиці 3.1.

Таблиця 3.1 Розрахунок на перспективну експорту пива марки "Pils"

содержание   ..  354  355  356   ..