содержание   ..  682  683  684   ..

Управління проектом створення торгового комплексу МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ Національний університет водного господарства та природокористування Кафедра менеджменту Курсова робота з дисципліни «Управління проектами» на тему: «Управління проектом: створення торгового комплексу» спеціальності 7.050. 201 «Менеджмент організацій» Виконав: студент 2 групи 5 курсу спеціальності «Менеджмент організацій» факультету менеджменту Даниш Андрій Віталійович Перевірив: Кропивко Сергій Максимович Рівне – 2009 План Розділ 1. Організація фінансової розробки проектно-кошторисної документації. Визначення вартості проектних робіт. 5 Розділ 2. Структуризація та планування робіт проекту. 14 2.1. Структуризація проекту. 14 2.2. Описання топології та розрахунок сіткового графіка робіт по проекту 17 2.3. Побудова сіткового графіку в масштабі часу. 23 2.5. Графічно-аналітичний спосіб розрахунку сіткового графіка робіт по проекту 28 Розділ 3. Управління передінвестиційною фазою проекту. Проектний аналіз, як складова управління проектами. 1 3.1. Значення і зміст проектного аналізу. 1 3.2. Аналіз ефективності проектів. 5 Розділ 4. Планування витрат на проект. Визначення кошторисної вартості будівництва торгового комплексу. 16 4.1. Види та склад інвесторської кошторисної документації 16 4.2. Визначення повної вартості будівництва торгового комплексу. 17 Вихідні дані: Площа вишукувань Х1 = 0,9 га Комплекс для торгівлі непродовольчими товарами Х2 = 370 м2 Комплекс для торгівлі продовольчими товарами Х3 = 170 м2 Кафе Х4 = 45 місць Коефіцієнт, що враховує раніше виконані роботи Кор. = 0,6 Вихідні дані для проекту зі створення торговельного комплексу (варіант № 5) № з/п Основні вузли і елементи Зміст роботи Вартість робіт, тис. грн Оцінка тривалості, тиж. Необхідна чис-ть, чол. . tmin tн. в tmax 1 2 3 4 5 6 7 8 1 2 3 4 5 6 7 8 Об’єкт в цілому Збирання матеріалів попереднього погодження 1 9,5 11 12,5 2 Розробка проекту відведення земельної ділянки 2 7 8 10 3 Оформлення тех. умов на підключення об’єкту до інженерних мереж 2 4,5 5 7 3 Розробка АПЗ 1 1 2 2,5 - Розробка проектно – кошторисної документації на об’єкт 17 - 19,5 5 Експертиза проекту 6 2 4 5 - Отримання дозволу на будівництво - 1 2 3 - Демонтаж існуючих на земельній ділянці павільйонів та інженерних мереж 15 2 - 4 9 9 10 11 12 13 14 Комплекс для торгівлі продово- льчими товарами Влаштування фундаментів 116 3,5 4,5 7 6 Влаштування надземної частини 142 11 13 14 6 Підведення зовнішніх інженерних мереж 17 1 2 3,5 6 Влаштування внутрішніх інженерних мереж 13 1,5 2 3 6 Проведення внутрішніх опоряджувальних робіт 33 1,5 3 4,5 6 Монтаж технологічного обладнання 58 1 2 4,5 5 15 16 17 18 19 20 Комплекс для торгівлі непродово- льчими товарами Влаштування фундаментів 216 10 11,5 12 6 Влаштування надземної частини 245 21 22 24,5 6 Підведення зовнішніх інженерних мереж 29 2 4,5 6 6 Влаштування внутрішніх інженерних мереж 23 2,5 4 6,5 6 Проведення внутрішніх опоряджувальних робіт 63 4 5 7 6 Монтаж технологічного обладнання 101 3,5 7 7,5 5 21 22 23 24 25 26 Кафе Влаштування фундаментів 53 2 3 4,5 6 Влаштування надземної частини 59 5 6 7,5 6 Підведення зовнішніх інженерних мереж 6 1 1 1 6 Влаштування внутрішніх інженерних мереж 6 1 1 1 6 Проведення внутрішніх опоряджувальних робіт 30 1 3 5,5 6 Монтаж технологічного обладнання 24 1 3 6 5 27 28 29 Об’єкт в цілому Опоряджувальні роботи навколо центру, благоустрій території 145 2,5 - 7 12 Здача об’єкту робочій комісії 3 1,5 - 3,5 8 Здача об’єкту технічній комісії - 1 - 3,5 3 Розділ 1. Організація фінансової розробки проектно-кошторисної документації. Визначення вартості проектних робіт Формування системи взаємовідносин між замовником і проектувальником на перед індивідуальній фазі та фазі розробки проекту. При необхідності розробки проектно-кошторисної документації в ролі замовника можуть виступати: міністерства, держкомітети, управління капітального будівництва облдержадміністрації, управління капітального будівництва міськвиконкомів, проектні організації, які замовляють розробку частини проекту в спеціалізованих проектних організаціях, а також будь-які інші організації різних форм власності. Організації замовників зацікавлені в розробці проектної документації, направляючи в проектні організації заявки на проектування, в яких вказується назва об’єкту, його тип, місцезнаходження та основні характеристики. Проектна організація виконує попереднє обстеження території, узгоджує попередню вартість об’єкту та терміни виконання робіт, а також оцінює можливість здійснення даного проекту. В подальшому об’єкт включається в план робіт проектного інституту і проектувальником (додаток 1.1). До договору додається: кошториси на проектно-вишукувальні роботи; графік термінів представлення замовником необхідних для проектування вихідних даних; графік термінів виконання робіт проектувальником. Визначення вартості розробки проектно-кошторисної документації. Кошторисна вартість розробки проектної документації на нове будівництво або реконструкції існуючих підприємств, будівель для різних галузей економіки України визначається на основі такого документа ДБН Д.1.1. -7-2000 “Правила визначення вартості проектно-розшукувальних робіт для будівництва, що здійснюється на території України”, з використанням багатотомного “Збірника цін на проектні роботи для будівництва” (ЗЦПРБ). В даному збірнику ціни наводяться станом на 1990 рік. В зв’язку з цим міністерство регулювання розвитку та будівництва вводить нові коефіцієнти перерахунку в поточні ціни. Проектна документація розробляється в дві стадії: проект і робоча документація. Кошторисні розрахунки для визначення вартості проектних робіт проводиться в 2 етапи: розробляються локальні кошториси на проект, робоча документація і вишукування за формою 2П; складається зведений кошторис за формою 1П, який встановлює повну вартість проектування. Вартість розробки робочої документації визначається за формулою: , де а, в – коефіцієнти, які приймаються з ЗЦПРБ, в залежності від інтервалу значень основного показника, який характеризує даний об’єкт; х – значення основного показника, який характеризує об’єкт; - коефіцієнт, який характеризує раніше виконанні роботи, якщо об’єкт реконструюється; - коефіцієнт перерахунку з 1990 року в поточні ціни ( =4.84). Вартість розробки проекту визначається за формулою: , де - коефіцієнт, що показує співвідношення вартості проекту і робочої документації, він приймається з ЗЦПРБ в залежності від інтервалу значень основного показника, який характеризує об’єкт. Вартість геодезичних вишукувань визначається за формулою: , де в – коефіцієнт, який приймається зі збірника цін на вишукувальні роботи (ЗЦПРБ); х – площа вишукувань в га; - коефіцієнт, який характеризує умови виконання робіт; - коефіцієнт, який залежить від площі вишукування; - коефіцієнт, який враховує раніше проведені вишукування; - коефіцієнт перерахунку. Завдання: Розробити зведений кошторис на виконання всього комплексу проектних та вишукувальних робіт з розробки проекту і робочої документації на реконструкцію незавершеного будівництва під комплекс торгових павільйонів, який складається з комплексу для торгівлі продовольчими товарами, комплексу для торгівлі непродовольчими товарами і кафе. Примітка: комплекс для торгівлі продовольчими товарами реконструюється, а кафе і комплекс для торгівлі непродовольчими товарами – нові споруди. Порядок визначення кошторисної вартості розробки проекту будівництва складного об’єкта який складається з нового будівництва розглянемо на конкретному прикладі. Завдання: Розробити зведений кошторис на виконання всього комплексу практичних та вишукувальних робіт по розробці проекту та робочої документації на будівництво комплексу торгових павільйонів з кафе і літнім майданчиком який складається з комплексу для торгівлі продовольчими товарами, комплексу для торгівлі непродовольчими товарами і кафе з літнім майданчиком. Примітка: Комплекс для торгівлі непродовольчими товарами та кафе реконструюється, комплекс для торгівлі продовольчими товарами – нова споруда. Додаток до договору № 7Форма 2-П Кошториси №1. .4 На розробку проекту та робочої документації будівництва комплексу торгових павільйонів з кафе і літнім майданчиком який складається з комплексу для торгівлі продовольчими товарами, комплексу для торгівлі непродовольчими товарами і кафе з літнім майданчиком. Найменування проектної організації „ Майстер ” Найменування організації – замовника „Сучасні віконні системи” Табл. № 1.1. № п/п № кошторису Характеристика підприємства, будинку чи споруди, або виду робіт № частин, глав, таблиць, параграфів, пунктів Розрахунок вартості Вартість робіт, грн. 1 2 3 4 5 6 1 1 Комплексні інженерно – геодезичні вишукування на території другої категорії складності під інженерні комунікації на площі 0,86 га ЗЦВР, том 403, п.1, в = 113, Кур. = 1,5 Кпл. = 1,2 Кор. = 0,6 Кпер. = 4,84 х = 0,6 га Св. = в * х * Кпл. * Кур * Кор. * Кпер. 354 2 2 Комплекс для торгівлі непродовольчими товарами площею 350 м2, розробка робочої документації ЗЦПРБ, розділ 39, таблиця 3, п.2, а = 3496, в = 13, х = 370, Кпер. = 4,84, Кор. = 1 Срд. = (а + в * х) * Кор. * Кпер 40201 3 2 Комплекс для торгівлі непродовольчими товарами площею 350 м2, розробка проекту ЗЦПРБ, розділ 39, таблиця 3, п.2, Кп. = 0,35 Сп. = Срд. * Кп 16870 4 3 Комплекс для торгівлі продовольчими товарами площею 150 м2, розробка робочої документації ЗЦПРБ, розділ 39, таблиця 3, п.1, а = 4894, в = 23, х = 370, Кпер. = 4,84, Кор. = 0,6 Срд. = (а + в * х) * Кор. * Кпер. 25567 5 3 Комплекс для торгівлі продовольчими товарами площею 150 м2, розробка проекту ЗЦПРБ, розділ 39, таблиця 3, п.1, Кп. = 0,35 Сп. = Срд. * Кп 8948 6 4 Кафе на 43 відвідувача, розробка робочої документації ЗЦПРБ, розділ 39, таблиця 4, п.3, а = 4536, в = 59, х = 45, Кпер. = 4,84, Кор. = 1 Срд. = (а + в * х) * Кор. * Кпер 34804 7 4 Кафе на 43 відвідувача, розробка проекту ЗЦПРБ, розділ 39, таблиця 4, п.3, Кп. = 0,35 Сп. = Срд. * Кп 12181 Всього 138925 Керівник проектної організації Іванов І.І. Головний інженер проекту Петров П.П. Укладач Даниш А.В. Форма №1-П Додаток до договору №7 Кошторис №5 (зведений) На розробку проекту та робочої документації будівництва комплексу торгових павільйонів з кафе і літнім майданчиком який складається з комплексу для торгівлі продовольчими товарами, комплексу для торгівлі непродовольчими товарами і кафе з літнім майданчиком. Найменування проектної організації „ Майстер ” Найменування організації – замовника „Сучасні віконні системи” Табл. 1.2. № п/п Стадії проектування і перелік виконаних робіт Характеристика об’єкта, що проектується Посилання на № кошторисів по формах 2П та 3П Вартість робіт, тис. грн. Вишукувальних Проект Робоча документація Всього 1 2 3 4 5 6 7 8 1 Вишукування, комплексні інженерно – геодезичні вишукування на території другої категорії складності під інженерні комунікації на площі 0,86 га Комплекс торгових павільйо нів з кафе і літнім майданчиком Форма 2-П, кошторис №1 0,354 - - 0,354 2 Комплекс для торгівлі непродовольчими товарами площею 350 м2, розробка робочої документації і проекту Комплекс для торгівлі непродовольчими товарами Форма 2-П, кошторис №2 - 16,870 40, 201 51,071 3 Комплекс для торгівлі продовольчими товарами площею 150 м2, розробка робочої документації і проекту Комплекс для торгівлі продовольчими товарами Форма 2-П, кошторис №3 - 8,948 25,567 34,515 4 Кафе на 43 відвідувача. Розробка робочої документації і проекту кафе Форма 2-П, кошторис №4 - 12,181 34,804 46,985 Всього 138,925 тис. грн. ПДВ: 27,785 тис. грн.; Разом по кошторису з ПДВ: 166,710 тис. грн. (Сто шістдесят шість тисяч сімсот десять гривень) в т. ч.: 1 етап – інженерні вишукування та розробка проекту: 46,023 тис. грн. 2 етап – розробка робочої документації: 120,686 тис. грн. Керівник проектної організації Іванов І.І. Головний інженер проекту Петров П.П. 2009 Розрахунок розподілу вартості виконання основних проектних робіт. Таблиця 1.3. Назва роботи Комплекс для торгівлі непродовольчими товарами Комплекс для торгівлі продовольчими товарами Кафе Проект Робоча документація Проект Робоча документація Проект Робоча документація % Грн. % Грн. % Грн. % Грн. % Грн. % Грн. 1 Архітектурно - будівельна частина 38 4552 37 12663 38 1691 37 19125 38 4667 37 12982 2 Технологічна частина 7 838 14 4791 7 311 14 7237 7 860 14 4912 3 Кондиціонування повітря 5 599 7 2396 5 233 7 3618 6 737 9 3157 4 Отоплення і вентиляція 2 240 5 1711 2 90 5 2585 2 246 5 1755 5 Водопровід, каналізація, газопостачання, гаряче водопостачання 3 359 5 1711 3 133 5 2585 3 368 4 1404 6 Електрообладнання електропостачання 3 359 5 1711 3 133 5 2585 3 368 4 1404 7 Зв'язок і сигналізація 2 240 3 1027 2 90 3 1551 2 246 3 1053 8 Холодопостачання 3 359 4 1369 3 133 4 2067 3 368 4 1404 9 Механізація і транспорт 4 479 4 1369 4 178 4 2067 3 368 4 1404 10 Генплан, вертикальне планування, благоустрій 3 359 4 1369 3 133 4 2067 3 368 4 1404 11 Проект організації будівництва 10 1198 - - 10 445 - - 10 1228 - - 12 Техніко - економічні показники 1 119 - - 1 44 - - 1 123 - - 13 Кошторисна документація 9 1079 10 3422 9 400 10 5169 9 1106 10 3509 14 Оцінка стану і розробка заходів по покращенню санітарного стану навколишнього середовища 10 1198 - - 10 445 - - 10 1228 - - 15 Відомості і зведені відомості необхідних матеріалів - - 2 684 - - 2 1034 - - 2 702 Сума 100 16870 100 40201 100 8948 100 25567 100 12181 100 34804 Розділ 2. Структуризація та планування робіт проекту 2.1. Структуризація проекту Сутність, зміст і значення структуризації проекту. Для планування виконання основних завдань проекту необхідно знати які роботи виконувати, хто їх буде виконувати, які кошти і ресурси виділяються на ці роботи і якою є структура відповідних затрат. Відповідь на ці питання дає реструктуризація проекту яка полягає у формулюванні структури проектних робіт, затрат і узгодженні їх з організаційною структурою проектної команди. Вона передбачає розробку так званої робочої структури проекту (WBS), організаційної структури проекту (OBS) і затратної структури проекту (CBS). Структура проекту: один з інструментів організації проекту, який передбачає визначення кола робіт, що їх необхідно виконати відповідальні за ці роботи. Виконання основних кроків для створення організації проекту, розподіл основних завдань між виконавцями встановлення комунікаційних зв’язків; основа створення системи управління проектами через впровадження схеми тотальної інтеграції, структуризації і комплектування які використовуються для того, щоб інтегрувати виконувані роботи і організацію проекту, встановлення ієрархії планів у розрізі проекту та організаційних підрозділів; інструмент для управління персоналом проекту де кожен менеджер проекту організаційного підрозділу має свої відмінні цілі, завдання стосовно календарного плану, ресурсів, витрат. Кожен з них має свою інформацію, бере участь у встановленні цих завдань і планів і має зворотній зв’язок за підсумками своєї роботи і роботи своїх колег. Основу структуризації було закладено на початку 60-х років впровадженням WBS у Міністерстві оборони США. Зараз спостерігається дві основні підходи при застосуванні нового методу: розробляється тільки робоча структура проекту; створення робочої та організаційної структури проекту. Структуризація дає змогу навіть дуже великим і складним проектом бути добре керованим, спланованим і контрольованим, та має використовуватись на стадіях їх життєвого циклу. Односпрямована організація – створення робочої структури проекту. Робоча структура проекту створюється за допомогою поділу проекту на основні елементи, частини, послуги на логічні основи. Ці елементи поділяються на свої елементи і цей процес повторюється доти доки на нижньому рівні структури елемент можна поділити. Робоча структура проекту – це ієрархічна структура побудована з метою логічного розподілу усіх робіт з виконання проекту поданих в графічному вигляді; це сукупність декількох рівнів кожний з яких формується в результаті розподілу роботи попереднього рівня на її складові. Елемент найближчого рівня групи робіт називається робочим проектом. Основні принципи робочої структури полягають в наступному: кожен елемент є: таким підрозділом проекту до якого можна застосовувати управління, планування і контроль; дискретною частиною проекту зі своїми постачальними планами, системою контролю і аналізу виконання з погляду витрат, ресурсів, дотримання графіка. проект розбивається на кілька рівнів: елементи найближчого рівня не мають подальшої реструктуризації, хоча під час виконання вони можуть бути розділені на роботи для окремих груп виконавців кожна з яких виконується і контролюється як окрема одиниця: а) немає необхідності ділити кожен основний елемент проекту на однакову кількість рівнів; б) кожен рівень у структурі це рівень на якому управління проектом потребує збору і аналізу контрольної інформації і кожен елемент цього рівня має свій аналіз виконання і звіт. для більшості проектів характерним є від 3 до 4 рівнів, у простих випадках достатньо 2 рівнів; для одного і того самого проекту можна створювати кілька робочих структур залежно від принципу який покладається в основу розбивки на його складові. Основні етапи розробки робочої структури проекту: визначення ступеня деталізації проектних робіт; визначення кількості рівнів; визначення структури кожного рівня; підготовка опису елементів кожного рівня; формування системи кодування. Принципи формування рівнів робочої структури: за проектами або субпроектами (субпроект1 – субпроект2 – субпроект3); за фазами проекту (проектування – будівництво - приймання); за місцем виконання робіт (фундамент – внутрішні роботи – зовнішні роботи); комбінований. На кожному з рівнів кожен з елементів характеризується такими елементами: обсяг і перелік робіт який потрібно виконати; виконавців і відповідальних за виконання; бюджет; потрібні ресурси; дати початку і кінця. Система кодування робіт по проекту Ключем до інтеграції окремих елементів проекту система кодування яка допомагає структурувати проект, визначити елементи обліку витрат, встановити взаємовідносини робочої і організаційної структури. Вона використовується, щоб відокремити і водночас поєднати роботи, їх планування і контроль, ресурси і кошти, облік, оцінку тощо. У кодуванні використовуються багатоцифрові номери або комбінації цифр і літер, кожна з яких має свій зміст і значення. Кожен кодовий номер відповідає певним витратам, рівню і елементу, а також вказує на взаємостосунки в структурах. Кожен рівень структури представляється частиною коду, проект як правило кодується одно або дворівневим числом, наступні одна чи дві цифри представляють елементи другого рівня. Робоча структура може застосовуватись для поєднання робіт які потрібно виконати, організаційних структур з підсистемами планування, оцінки, розподілу витрат і ресурсів в єдину взаємопов’язану інтегровану систему управління проектами. Робоча структура зі створення проекту представлена на рис.2.1 Структуризацію даного проекту починаємо з самих високих рівнів. Перший рівень – сам проект (рис 2.1) Другий рівень – стадії (етапи) реалізації проекту: Перший етап – проведення підготовчих робіт проекту. Другий етап – проектування і виготовлення основних елементів. Третій етап – монтування та завершальні роботи по проекту. Третій рівень структуризації в даному проекті є характерним для всіх етапів. Структуризація на даному рівні є комбінованою. Четвертий рівень робіт є характерним тільки для другого етапу. Кожний з блоків приладу розбивається на кілька етапів робіт На п’ятому рівні в даному проекті можуть бути групи робіт, на шостому окремі роботи. 2.2. Описання топології та розрахунок сіткового графіка робіт по проекту Сітковий графік являє собою сіткову модель. В основу сіткової моделі покладені такі поняття як: робота, подія, шлях. Дійсна робота – технологічний або виробничий процес який вимагає затрат часу, матеріальних, технічних, трудових ресурсів який призводить до досягнення певного результату. До роботи також відносяться очікування. Очікування – технологічний або виробничий процес який вимагає тільки затрат часу і не вимагає затрат матеріальних і трудових ресурсів. Фіктивна робота вводиться для відображення технологічного, організаційного взаємозв’язку подій, вона не потребує затрат часу, матеріальних і трудових ресурсів. Подія – це факт закінчення однієї або декількох робіт необхідній і достатній для початку наступних подій. В сітковому графіку існують такі події: вихідна подія – подія яка немає попередніх подій в межах сіткового графіку; завершальна подія – подія яка не має наступних подій в межах сіткового графіка; початкова подія – подія яка визначає початок даної роботи і є кінцевою для попередніх робіт; кінцева подія – визначає закінчення кінцевої роботи і є початком для наступних робіт; складна подія – подія в яку входить або з якої виходить дві і більше роботи. thi Рис.2.2. „Схематичне позначення робіт і подій на сітковому графіку” ij – дана робота; tij – тривалість даної роботи; thi – тривалість попередньої роботи; tjk – тривалість наступної роботи. Шлях – це безперервна послідовність робіт на сітковому графіку. Його визначає сума тривалостей цих робіт. Повний шлях – шлях від вхідної до завершальної події. Критичний шлях – повний шлях який має найбільшу довжину. Тривалість критичного шляху визначає найбільшу загальну тривалість робіт по проекту виходячи з технології виконання робіт. Сіткове планування в умовах невизначеності тривалості робіт по проекту досить часто використовується при плануванні робіт по проекту. Для того щоб розрахувати очікувану тривалість необхідно мати три значення цієї роботи: мінімальна тривалість – тривалість роботи при ідеальному її забезпеченні; найбільш ймовірна тривалість – тривалість при нормальному її забезпеченні; максимальна тривалість – тривалість в умовах виникнення певних перешкод при її вирішенні. Завдання. За допомогою методів сіткового планування розрахувати основні параметри сіткового графіка робіт по проекту створення торговельного комплексу в умовах невизначеності тривалості робіт. Торговельний центр складається з комплексу для торгівлі непродовольчими товарами, комплексу для торгівлі продовольчими товарами і кафе з літнім майданчиком. Послідовність описання топології та розрахунку сіткового графіка в табличній формі наступна: Знаходимо очікувану тривалість кожної з робіт якщо відома її мінімальна, максимальна і найбільш ймовірна або тільки мінімальна і максимальна тривалість за формулами: На основі аналізу конструкції та змісту кожної з робіт заповнюється таблиця яка описує топологію сіткового графіка (табл.2.1); 1) 5) 2) 6) 3) 7) 4) 8) Таблиця 2.1. Описання топології сіткового графіка в табличній формі № роб. Взаємозв'язок робіт Шифр роботи очікувана тривалість, тиж. попередня наступна по подіях WBS 1 - 2,3 1-2 2П1.1 11 2 1 4 2-4 2П1.2 8 3 1 4 2-3 2П1.3 5 4 2,3 5 4-5 2П1.4 2 5 4 6 5-6 2П1.5 18 6 5 7 6-7 2П1.6 2 7 6 8 7-8 2П1.7 2 8 7 9,15,21 8-9 2П1.8 3 9 8 10 9-10 2. П.2.1.1 5 10 9 11 10-11 2. П.2.1.2 13 11 10 12 11-12 2. П.2.1.3 2 12 11 13 12-13 2. П.2.1.4 2 13 12 14 13-14 2. П.2.1.5 3 14 13 27 14-25 2. П.2.1.6 2 15 8 16 9-15 2. П.2.2.1 10 16 15 17 15-16 2. П.2.2.2 27 17 16 18 16-17 2. П.2.2.3 4 18 17 19 17-18 2. П.2.2.4 4 19 18 20 18-19 2. П.2.2.5 5 20 19 27 19-25 2. П.2.2.6 5 21 8 22 9-20 2. П.2.3.1 3 22 21 23 20-21 2. П.2.3.2 6 23 22 24 21-22 2. П.2.3.3 1 24 23 25 22-23 2. П.2.3.4 1 25 24 26 23-24 2. П.2.3.5 3 26 25 27 24-25 2. П.2.3.6 3 27 14, 20,26 28 25-26 2. П.3.1 4 28 27 29 26-27 2. П.3.2 2 29 28 - 27-28 2. П.3.3 2 3. Викреслюємо сітковий графік виконання робіт по проекту (рис 2.2): 4. Розрахунок параметрів сіткового графіка в табличній формі виконують в такій послідовності: для кожної роботи вказуємо шифр по подіям і тривалості; для кожної з робіт розраховуємо ранні строки початку і закінчення за формулами: TijPП – ранній строк настання роботи; ThiPП – ранній строк настання попередньої роботи; thi – тривалість попередньої роботи; TijPЗ – ранній строк закінчення роботи; tij – тривалість даної роботи максимальне значення раннього строку закінчення завершальної роботи визначає критичну тривалість, розробку і реалізацію проекту і приймається рівним пізньому строку закінчення завершальної роботи; розраховуємо строки пізнього початку і пізнього закінчення кожної з робіт рухаючись по таблиці знизу вверх: Розраховуємо повний резерв для кожної з робіт. Повний резерв – це час на який можна збільшити тривалість даної роботи або змістити її початок не змінюючи тривалості критичного шляху. Табл 2.2. Розрахунок параметрів сіткового графіка в табличній формі               содержание   ..  682  683  684   ..   №п/п к-сть поперед-ніх робіт шифр роботи по годинах трива-лість роботи tij, тижні ранній початок роботи TijРП раннє закінчен-ня робіт ТijРЗ пізній початок ТijПП пізнє закінчен-ня ТijПЗ загальний резерв RijПЗ відмітки критич-ного шляху 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 1 0 1-2 11 0 11 0 11 0 + 2