содержание   ..  433  434  435   ..

Розробка системи управління якістю виробництва світлотехнічної продукції Міністерство освіти і науки України Номер експерименту, і Результат експерименту, Ii 1 0,3433 2 0,3436 3 0,3426 4 0,3425 5 0,3425 6 0,3441 7 0,3436 8 0,3442 9 0,3435 10 0,3432 11 0,3434 12 0,3432 13 0,3434 14 0,3432 15 0,3428 16 0,3439 17 0,3430 18 0,3434 19 0,3430 20 0,3438 і 1 -0,00001 0,0000000001 2 0,00029 0,0000000841 3 -0,00071 0,0000005041 4 -0,00081 0,0000006561 5 -0,00081 0,0000006561 6 0,00079 0,0000006241 7 0,00029 0,0000000841 8 0,00089 0,0000007921 9 0,00019 0,0000000361 10 -0,00011 0,0000000121 11 0,00009 0,0000000081 12 -0,00011 0,0000000121 13 0,00009 0,0000000081 n 16 0,9137 20 Y 21 0,9001 n 16 0,6829 20 Y 21 0,6950 2,57 0,9895 Z 0,9900 2,58 0,9901 Номер експерименту, i Результат експерименту, Ii, мА 1 0,3433 2 0,3436 3 0,3426 4 0,3425 5 0,3425 6 0,3441 7 0,3436 8 0,3442 9 0,3435 10 0,3432 11 0,3434 12 0,3432 13 0,3434 14 0,3432 15 0,3428 16 0,3439 17 0,3430 18 0,3434 19 0,3430 20 0,3438 Перелік матеріалів і покупних виробів Кількість Ціна одиниці, грн. Вартість, грн. 1. Диски 1шт. 2,00 2,00 2. Картридж для принтера 1шт. 63,00 63,00 3. Папір А-4 500 аркушів. 25,00 Разом: 90,00 Посада Оклад, грн. /міс. Кількість місяців Доля участі, % Сума, грн. Керівник теми 1700,00 3 20 1020,00 Інженер 1100,00 3 100 3300,00 Разом 4320,00 Вид обладнання Кількість місяців роботи Вартість обладнання, грн. ПЕОМ 2 4000,00 Принтер 2 500,00 Разом 4500,00 Найменування статей калькуляції Сума, грн. 1. Сировина й матеріали 90,00 Ознака науково-технічного ефекту НДР Значення вагового коефіцієнта Рівень новизни 0,4 Теоретичний рівень 0,6 Можливість реалізації 0,2 Рівень новизни розробки Характеристика новизни Бали Нова По-новому чи вперше пояснені відомі факти, закономірності, введені нові поняття, проведене суттєве вдосконалення, доповнення та уточнення раніше досягнутих результатів. 5-7 Теоретичний рівень отриманих результатів Бали Розробка способу (алгоритм, програма заходів, прилад, речовина) 6 6 ОХОРОНА ПРАЦІ ТА НАВКОЛиШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА 6.1 Загальні питання охорони праці та навколишнього середовища При значній інтенсивності праці, яка спостерігається під час переходу до ринкових відносин, неможна нехтувати питаннями збереження здоров’я та забезпечення безпеки людей, залучених у виробництво. Впровадження нових технологій і нових видів техніки потребує постійної уваги до питань забезпечення безпечних і високовиробничих умов праці, ліквідації виробничого травматизму та професійних захворювань. Охорона праці - система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних та лікувально-профілактичних заходів і способів, спрямованих на охорону здоров’я і працездатності людини в процесі праці (Закон України “Про охорону праці ” від 21.11.02) [11]. Охорона праці повинна здійснюватися на науковій основі, яку складають наступні умови: впровадження нової безпечної техніки, прогресивні методи організації праці й технології виробництва, застосування захисних засобів та пристроїв, які забезпечують зниження травматизму. Сучасна дійсність диктує повсюдне використання комп’ютерної техніки, в тому числі в автоматиці та інших галузях промисловості. У зв’язку з цим виникла необхідність розробки санітарно – гігієнічних норм й захисних заходів при роботі з комп’ютерами. Тема даної роботи: “ Розробка систем управління якістю виробництва світлотехнічної продукції”. При написанні даної роботи використовувався комп’ютер фірми Intel серії Celeron 800. Важливою складовою трудового процесу використання ПЕОМ є значне інформаційне навантаження і як наслідок – нервова перевтома. Причиною ії появлення може бути невідповідність реального результату і очікуваного, надмірна інтенсивність інформаційних потоків, яка не відповідає індивідуальним можливостям людини, несприятлива дія виробничого середовища та інші фактори, які викликають стресовий стан у людини. Тому для науково обґрунтованого підходу до оптимізації розумової праці, одержання необхідних даних оптимальних умов праці повинно здійснюватися комплексно із застосуванням знань по промисловій гігієні та ергономіці. При виконанні даної роботи використовувалась така техніка: персональний комп’ютер, принтер, сканер, ксерокс. Наведене вище обладнання використовує напругу промислової електромережі до 1000В, тому необхідно виконувати правила по безпечному виконанню роботи з електрообладнанням – ПУЭ-87 [12]. Під час роботи на ПЕОМ на людину впливає низка небезпечних і шкідливих факторів, які класифікуються згідно з ГОСТ 12.0.003-74 [13]. Небезпечним фактором називається фактор, який викликає травму або пошкодження организму. Шкідливий фактор ‑ фактор, тривала дія якого призводить до патології в организмі – професійним захворюванням. Ці фактори поділяються на фізичні, хімічні, біологічні та психофізичні, основні з них наведені в таблиці 6.1. 6.2 Виробнича санітарія Продуктивність праці залежить від умов на виробництві, таких як: освітленість, склад повітря, шуми, шкідливі випромінювання . Кожен з цих параметрів окремо й в сукупності з іншими впливає на стан організму людини, визначаючи його самопочуття. 6.2.1 Метеорологічні умови приміщення Категорія роботи, що виконується, відноситься до легкої фізичної Iа: робота, яка виконується сидячи, не потребує систематичного фізичного навантаження; енерговитрати до 120 ккал/год., але розумово напруженої (ГОСТ 12.1.005-88 [18]). Таблиця 6.1 – Небезпечні та шкідливі виробничі фактори Час реалізації Бали Впродовж перших чотирьох років 10 Масштаби реалізації Бали Народне господарство 10 Найменування фактора Джерело виникнення фактора Характер впливу на людину Нормований параметр та нормативне значення Норматив- ний документ 1 Підвищений рівень статичної електрики Діелектрична поверхня електричних приладів Небезпека враження струмом, подразнення шкіри Потенціал не більш, ніж 500 В ГОСТ12.1. 038-82 [14] 2 Підвищений рівень шуму Втомленість слухових аналізаторів Рівень звуку L < 50 дБА ГОСТ12.1. 003-83 [15] 3 Засоби охолодження ЕОМ, друкувальна техніка Втома зору Коефіцієнт пульсацій, Кп=10 СНиП II-4-79 [16] 4 Лампи денного освітлення Вплив на ЦНС, втома організму НПАОП 0.00-1.31-99 [17] 5 Постійна робоча поза Втома зорового аналізатора КПО =1, 0125% СНиП II-4-79 [16] 6 Неправильне розташування ПЕОМ Неправильне планування систем освітлення Втома зорового аналізатора Мінімальна освітленість Е = 500-700лк СНиП II-4-79 [16] 7 Відбита блискість Неправильне розташування ПЕОМ Втома зорового аналізатора Повинна бути відсутньою в полі зору НПАОП 0.00-1.31-99 [17] 8 Монотонність праці Особливості технологічно- го процесу Вплив на ЦНС, втома організму НПАОП 0.00-1.31-99 [17] 9 Підвищене значення напруги в електричному ланцюзі Електрооблад-нання Небезпека враження електрикою Сила струму I=0.6 mA при U=220 V ГОСТ 12.1.038-82 [14] 10 Яскравість екрану Екран монітора ПЕОМ Втома зорових аналізаторів В = 100 кд/м2 НПАОП 0.00-1.31-99 [17] 11 Контрастність зображення Екран монітора ПЕОМ Втома зорових аналізаторів к=(Вф -Во )/Вф = =0,9 , где: Вф –яскравість фону; Во –яскравість об’єкта НПАОП 0.00-1.31-99 [17] Згідно з ГОСТ 12.1.005-88 [18] оптимальні параметри мікроклімату для виконання роботи повинні знаходитись у межах, які вказані в таблиці 5.2. Параметри є оптимальними, оскільки категорія роботи III напружена. Таблиця 6.2 – Оптимальні параметри мікроклімату Категорія праці Період року Температура t, °С Відносна вологість, % Швидкість руху повітря V, м/с Легка робота Iа Холодний 22...24 40...60 0,1 Легка робота Iа Теплий 23...25 40...60 0,1 Для забезпечення вищевказаних оптимальних метеорологічних умов в приміщенні передбачена система опалення (загальне парове), вентиляції (загальна приточно-витяжна штучна) й кондиціонування згідно з СНиП 2.04.05 -92 [19]. Розрахунок необхідної кількості кондиціонерів, повинен проводитись по тепло надлишкам від машин, людей, сонячної радіації. Режим роботи кондиціонера повинен забезпечувати максимально можливе надходження зовнішнього повітря, але не менш, ніж 50% від продуктивності кондиціонеру. При проектуванні дисплейних класів вищих навчальних закладів необхідно передбачувати приточно-витяжну вентиляцію. Подача повітря повинна вироблятися у верхню зону малими швидкостями із розрахунку створення рухомості повітря на робочому місці студента менш, ніж 0,1 м/с, краще через підшивну гофровану стелю. Витяжка – природна з верхньої зони стіни, протилежній віконним отворам. Якісний склад повітря: вміст кисню в дисплейному класі повинен бути в межах 21-22 об. %. Двоокис вуглецю не повинен перевищувати 0,1 об. %, озон – 0,1 мг/м3 , аміак - 0,2 мг/м3 , фенол - 0,01 мг/м3 , хлористий вініл - 0,005 мг/м3 , формальдегід – 0,003 мг/м3 [18]. 6.2.2 Характеристика виробничого приміщення Виконання даної роботи проводилося у триповерховій будівлі Електрокорпусу на кафедрі “інформаційно-вимірювальні технології та системи ”. По категорії пожежонебезпечності будівля відноситься до категорії В - НАПБ Б 07.005 - 86 [20]. Определение категорий помещений и зданий по взрывопожарной и пожарной опасности. - Діє з 01.01.87. Клас по пожежній небезпеці обладнання закритого типу -П-IIа ПУЭ-87 [12], вогнестійкість конструкції будівлі - II степені, згідно з ДБН В1.1-7-2002 [21]. В приміщенні мається система пожежегасіння згідно з ГОСТ 12.1.004-91 [22]. Для забезпечення в приміщенні нормального температурного режиму згідно з вимогами СНиП 2.04.05-92 [19] мається централізоване опалювання, вентиляція, кондиціонер. 6.2.3 Види вентиляції Повітря, яке надходить в приміщення, повинно бути очищено від забруднювання , в тому числі від мікроорганізмів й пилу. Згідно зі СНиП 2.04.05-92 [19], вентиляція забезпечує підтримання санітарно-гігієнічних норм температури, вологості, запиленості повітря в робочих приміщеннях. Для забезпечення необхідних санітарно-гігієнічних параметрів повітряного середовища під час експлуатації пристрою в приміщенні мається природна та штучна вентиляція. Природна вентиляція здійснюється через віконні отвори і двері. Головний недолік природної вентиляції заключається в тому, що приточне повітря вводиться в приміщення без попередньої очистки й підігріву, а видалене повітря не очищається, отже, воно забруднює атмосферу. Штучна вентиляція здійснюється системою опалення, а також за допомогою приточно-витяжної вентиляції з механічним спонуканням і місцевою вентиляцією. Збір повітря зовні виробляється вентилятором через калорифер, де повітря нагрівається та зволожується , після чого подається в приміщення. Кількість подаваємого повітря регулюється клапанами або заслінками. Витяжна система вентиляції видаляє забруднене і перенагріте повітря через мережу вповітреводів за допомогою вентилятора. Чисте повітря відсмоктується через вікна і двері. Забруднене повітря перед викидом назовні очищується. Повітря всередині робочого приміщення може виявитися насиченим пилом, який потрапляє туди одночасно з неочищеним повітрям з вулиці. Тому необхідно проводити вологе прибирання приміщення, а також регулярно провітрювати його. 6.2.4 Природне та штучне освітлення Працездатність оператора залежить від освітлення. Незадовільне освітлення кількісно або якісно стомлює не лише зір, а й викликає втому організм в цілому, впливає на продуктивність праці оператора. Для забезпечення нормального освітлення застосовується природне, штучне та змішане освітлення, яке нормується СНиП II-4-79 [16]. Лабораторія забезпечує боковим природним освітленням в світлий час доби, в темний – системою загального освітлення . Нормовані значення КПО, згідно з СНиП II-4-79 [16], для будівель, розташованих в I, II, IV, V поясах світлового клімату, визначаються по формулі: (6.1) де – значення КЕО для III поясу світлового клімату, дорівнює 1,5 [16]; m ‑ коефіцієнт світлового клімату (для м. Харкова m=0,9 % - СНиП 4-II-79 [16]); c ‑ коефіцієнт сонячності клімату, дорівнює 0,75, оскільки вікна розташовані на південному боці будівлі - СНиП 4-II-79 [16]. Значення КПО для природного освітлення: е = 1,5·0,9·0,75=1,0125%. В лабораторії застосовується загальне штучне рівномірне освітлення. Дані по нормам освітлення для створення комфортних умов зорової праці наведені в таблиці 6.3. Всі виробничі приміщення, з постійним перебуванням у них людей згідно з санітарними нормами і правилами, мають природне освітлення. Таблица 6.3 – Характеристики виробничого освітлення               содержание   ..  433  434  435   ..   Точність зорових робіт Мінімаль-ний розмір об’єкта розрізнення, мм Розряд зорової роботи Характе-ристика типу фона Контраст об’єкта з фоном Підроз-ряд зорової ороботи