Главная      Учебники - Экономика, финансы     Лекции по банковскому делу - часть 2

 

поиск по сайту            

 

 

 

 

 

 

 

 

 

содержание   ..  711  712  713   ..

 

 

Грошово-кредитні інструменти як засіб економічного зростання

Грошово-кредитні інструменти як засіб економічного зростання

Грошово-кредитні інструменти як засіб економічного зростання
Заохочення конкуренції
Фіскально-бюджетна політика
Грошово-кредитна політика
Прямий вплив

2.1 Проведення грошово-кредитної політики територіальним управлінням НБУ в Запорізькій області

Країна Буфер відсоткової ставки Регулювання ліквідності Регулювання грошової пропозиції Оподаткування
1 2 3 4 5
Північно-Східна Азія
Індонезія * * *
Індія * * *
Південна Корея * * *
Малайзія * * *
Сінгапур * *
Таїланд * *
Латинська Америка
Бразилія * *
Чилі *
Колумбія * *
Мексика * * *
Перу * * *
Центральна і Східна Європа
Болгарія * * * *
1 2 3 4 5
Угорщина * *
Латвія * * * *
Литва * * * *
Польща * *
Росія * * *
Україна * * *
Словакія * * *
Чехія *
Естонія *
Інші країни
Ізраїль *
Саудівська Аравія * * *
Південна Африка * * *
Період Облікова ставка Кредити Депозити Спред
Україна Область Україна область Україна область
1995 226 202 192 171 151 31 41
1996 131 107 105 61 77 46 28
1997 62 77 92 34 52 43 40
1998 25 49 67 18 33 31 34
1999 62 55 58 22 32 33 26
2000 50 53 68 21 34 32 34
2001 31 40 50 14 15 26 35
2002 20 32 34 11 12 21 22
2003 10 25 28 8 11 17 17
2004 7 20 18 8 9 12 9
Групи чинників Склад групи чинників
Чинники пропозиції

1. Кількість і якість природних ресурсів.

Чинники попиту Зростання споживчих, інвестиційних та державних видатків
Чинники розподілу Порядок розподілу доходів між суб’єктами господарської діяльності, розподіл виробничих ресурсів за галузями, підприємствами та регіонами країни
Інші чинники

1. Соціальна та культурна атмосфера в суспільстві.

Група чинників Внутрішні чинники Зовнішні чинники
Чинники попиту Внутрішній споживчий попит.Державні видатки Кон’юнктура світових цін на ринках сировини
Чинники пропозиції Інвестиції в основний капітал.Збільшення пропозиції грошей Приплив фінансових ресурсів
Інші чинники Удосконалення законодавчої бази Світовий розподіл праці, глобалізація
Показник 2002 р. 2003 р. 2004 р. 2005 р. 2005 р., у% до 2002 р.
У% до попереднього року
Валовий внутрішній продукт 105,2 109,3 112,1 102,4 132,9
Обсяги промислової продукції 107,0 115,3 112,5 103,1 160,3
Обсяги продукції сільського господарства 101,2 89,8 119,1 100,0 110,1
Інвестиції в основний капітал 108,9 131,3 128,0 - -
Оборот роздрібної торгівлі 116,6 120,1 121,9 123,0 171,4
Доходи населення 117,1 116,5 125,0 138,4 118.2
Індекс реальної заробітної плати працівників 115,6 113,8 123,8 131.5 161,0
Вклади населення в банках України 117,1 116,5 125,0 138,3 118,1
Експорт товарів і послуг 110,7 124,0 137,2 106,7 96,5
Імпорт товарів і послуг 105,0 128,3 126,0 120,8 115,7
Індекс споживчих цін 99,4 108,2 112,3 110,3 152,3
У млн. дол. США
Золотовалютні резерви, млн. дол. США 4417,0 6937,4 9524,74 19390,4 у 4,7 р.б.*
Сальдо поточного рахунку платіжного балансу, млн. дол. США 3173 2940 - -
У% до ВВП
Доходи зведеного бюджету 27,4 28,2 26,3 25,9
Видатки зведеного бюджету 26,7 28,4 29,4 25,4
Дефіцит зведеного бюджету 0,7 0,2 3,4 0,4
Сальдо поточного рахунку платіжного балансу 7,5 5,8 10,5 2.8
Період M0 M1 M2 M3**
1991* 0.3 1.7 2.4 -
1992 5 21 25 -
1993 128 334 482 -
1994 793 1860 3216 -
1995 2623 4682 6846 6930
1996 4041 6315 9023 9364
1997 6132 9050 12448 12541
1998 7158 10331 15432 15705
1999 9583 14094 21714 22070
2000 12799 20762 31544 32252
2001 19465 29796 45186 45755
2002 26434 40281 64321 64870
2003 33119 53129 94855 95043
2004 42345 67090 125483 125801
2005 60231 98573 193145 194071
Показники 2000 2001 2002 2003 2004 2005
Кількість банків за реєстром (на кінець року) 195 189 182 179 182 186
у тому числі зареєстровано протягом року 1 3 5 5 7 5

Із загальної кількості:

154 153 157 157 160

165

– акціонерні товариства: 137 136 136 133 132 133
відкриті 99 95 94 94 92 92
у тому числі державні 2 2 2 2 2 2
закриті 38 41 42 39 40 41
– товариства з обмеженою відповідальністю 17 17 20 24 28 32
– кооперативні - - 1 - - -
– кількість банків 31 21 20 19 19 23
у тому числі зі 100% іноземним капіталом 7 6 7 7 7 9
– статутний капітал*, млн. грн. 725 946 1046 1152 1630 3602
у тому числі зі 100% іноземним капіталом, млн. грн. 225 265 365 414 689 1056
Кількість банків, які мають ліцензію Національного банку України на здійснення валютних операцій (на кінець року) 149 149 153 156 158 162
крім того, кількість інших фінансово-кредитних установ, яким надано ліцензію на здійснення банківських операцій 1 1 1 1 1 1
Статутний капітал діючих банків у гривневому еквіваленті*, млн. грн. 3666 4576 6003 8116 11605 16111
Кількість банків, виключених з Державного реєстру (за період) 9 9 12 8 4 1
Показники На 01.01.2004, тис. грн. На 01.01.2005, тис. грн. Абсолютне відхилення, тис. грн. На 01.01.2006, тис. грн. Абсолютне відхилення, тис. Грн. Темп приросту, %
Група 1(найбільші банки) 10 10 0 12 0 -
Загальні активи 53862004 71356872 17494868 123501883 52145011 73,1
Кредити та заборгованість клієнтів 34355043 47890201 13535158 84686862 36796661 76,8
Зобов’язання 48903807 63696369 14792562 111392981 47696612 74,9
Балансовий капітал 4958196 7660502 2702306 12108902
Група 2(великі банки) 14 14 0 15 1 7,1
Загальні активи 17144003 24250586 7106583 37600802 13350216 55,1
Кредити та заборгованість клієнтів 10704298 14946015 4241717 23031444 8085429 54,1
Зобов’язання 15212559 21185341 5972782 33656581 12471240 58,9
Балансовий капітал 1931442 3065244 1133802 3944221 878977 28,7
Група 3(середні банки) 24 31 7 28 -3 -
Загальні активи 17080656 21772876 4692220 27811046 6038170 27,7
Кредити та заборгованість клієнтів 10324344 13823420 3499076 18552322 4728902 34,2
Зобов’язання 14535183 18678821 4143638 24302765 5623944 30,0
Балансовий капітал 2545476 3094056 548580 3508281 411195 13,4
Група 4
(малі банки)
99 105 6 108 3
Загальні активи 12148697 16967546 4818849 24964250 7996704 47,1
Кредити та заборгованість клієнтів 7119280 10859745 3740465 16006130 5146385 47,3
Зобов’язання 8700936 12365917 3664981 19074801 6708884 54,2
Балансовий капітал 3446763 4601629 1154866 5889449 4734583 27,9
Усього
Кількість банків 158 160 2 163 3
Загальні активи 100234360 134347880 34113520 213877982 179764462 59,1
Кредити та заборгованість клієнтів 62 502965 81495036 18992071 142276756 60781720 73,5
Зобов’язання 87352485 115926449 28573964 188427129 72500680 в 2,5 рази
Балансовий капітал 12881878 18421431 5539553 25450853 19911300 38,2
Статті пасивів На 1.01.2004 На 1.01.2005 На 1.01.2006 Процентне відношення 1.01.2006 до
1.01.2004 1.01.2005
балансовий капітал 12882 18421 25451 197.7 138.1
статутний капітал 8116 11605 16111 198.5 138.8
частка капіталу у пасивах 12.9 13.7 11.9 92.2 86.9
зобов'язання банків 87352 115927 188427 в 2 рази 162.5
з них: кошти суб'єктів господарської діяльності 27987 40128 61214 в 2 рази 152.5
з них: строкові кошти суб'єктів господарської діяльності 10391 15377 26807 в 2 рази 174.3
вклади фізичних осіб 32113 41207 72542 в 2 рази 176.0
усього пасивів 100234 134348 213878 в 2 рази 159.2
Статті активів На 1.01.2004 На 1.01.2005 На 1.01.2006 Процентне відношення 1.01.2006 до
1.01.2004 1.01.2005
чисті активи (не скореговані на резерви під активні операції) 100234 134348 213878 в 2 рази 159.2
високоліквідні активи 16043 23595 36482 в 2 рази 154.6
кредитний портфель 73442 97197 156385 в 2 рази 160.9
Показники За станом на Відхилення на 01.01.2006 р. порівняно з 01.01.2005 р.
1.01.2002 1.01.2003 1.01.2004 1.01.2005 1.01.2006

Доходи,

8583 10470 13949 20072 27537 7465

Витрати,

8051 9785 13122 18809 25367 6558
Рентабельність капіталу, % 7.50 7.97 7.61 8.43 10.39 1.96
Рентабельність активів, % 1.27 1.27 1.04 1.07 1.31 0.24
Чистий спред, % 8.45 7.20 6.97 5.72 5.78 0.06
Чиста процентна маржа, % 6.94 6.00 5.78 4.90 4.90 -
Велика Британія 4,5
Франція 4,0
Німеччина 3,5
Європейський центральний банк 3,75
США 3,5
Японія 2,0

3. Удосконалення механізму застосування інструментів грошово-кредитної політики НБУ

Період Облікова ставка НБУ Фактична ставка за інструментами
Усього у тому числі
на тендері кредити овернайт операції РЕПО по підтриманню довгострокової ліквідності банків за стабілізаційним кредитом
2002 9.5 9.2 9.2 10.7 11.7 8.0 -
2003 7.0 8.0 8.3 8.0 8.0 7.0 -
2004 7.5 16.1 13.0 17.1 13.5 7.0 14.9
2005 9.2 14.7 12.9 14.9 12.0 - 15.0

Рис. 3.2 Залежність обсягів кредитів від відсоткових ставок грошово-кредитного регулювання

2002 р. 2004 р. 2005 р.
Облікова ставка (середньозважена за рік), % 9,5 7,5 9,3
Процентні ставки банків за кредитами в національній валюті, % 24,80 17,30 16,4
Вимоги банків за наданими кредитами, млн. грн. 42035 88579 143418
Коефіцієнт кореляції між рівнем облікової ставки та процентними ставками комерційних банків
Показник Коефіцієнти кореляції за роками
Обсяг первинного розміщення ОВДП
2003 р. 2004 р. 2005 р.
Процентна ставка за кредитами на міжбанківському ринку, % -0,7153 0,2583 -0,322
Показники 2005 рік
1 кв 2 кв 3 кв 4 кв
Процентні ставки за кредитами, % 14,17 14,7 14,2 14,4
Доходність по ОВДП, % 12,3 11,5 10,5 10,66
Коефіцієнт кореляції -0,02923

St (1) =AFt ne + FTt , (3.4)

де St (1) – відхилення резервної позиції t-го дня від середнього рівня Rср , регламентованого системою обовязкового резервування, рохраховується за формулою:

St (1) =R1 – Rср;

AFt ne - відхилення автономних факторів t- годня від очікуваного середнього рівня протягом періоду резервування

(AFt ne = AFt – AFe ср ).


Таким чином, на зміну пропозиції резервів в межах періоду резервування впливають два фактори:

1) поведінка автономних факторів, що обумовлює відхилення від прогнозованогосереднього їх рівня – AFt ne;

2) операції точного настроювання, запропоновані ринку Національним банком – FTt .

Що стосується автономних факторів, то вони можуть бути абсолютно нееластичними щодо ставок поведінки грошового ринку, і розвиватися стохастично. Поведінка ж Національного банку в частині проведення операцій рефінансування на умовах овернайт (точного настроювання стану ліквідності ринку) може бути змодельована як проста функція реакції монетарної влади (проведення операцій тонкої наладки) на відхилення ставки міжбанківського ринку (or1 )від цільової ставки рефінансування – ставки за регулярними операціями (rr),що може бути записано наступним чином:

FTt = b(ort - rr). (3.5)

Безумовно, це досить спрощений опис мотиву проведення нерегулярних операцій. Однак основним припущенням тут є теза про інформаційну складову ставок за регулярними операціями, як сигнал монетарної влади щодо офіційно запланованого, а отже й оптимального для ринку, рівня короткострокових ставок на міжбанківському ринку. З урахуванням того факту, що протягом періоду резервування НБУ заплановано проводити три регулярні тендери з рефінансування, визначення параметра (rr)повинно відбуватися в рамках коридору навколо граничної ставки за останнім 14-денним тендером.

З іншого боку, рівняння (5) має на увазі реакцію монетарної влади на мінливість ставки міжбанківського ринку (ort )незалежно від джерела шоку. Однак на практиці не виключається можливість ігнорування Національним банком різких відхилень ставки міжбанку, які генеровані, наприклад, валютним ринком у випадку валютної нестабільності, та прийняття відхилення овернайт від офіційного рівня протягом певного періоду як нормально допустимого, не реагуючи проведенням операцій точного настроювання.

Попит на резерви є результатом менеджменту банківської ліквідності протягом періоду резервування, і, в певному розумінні, залежить від параметрів існуючої системи резервування в частині механізму усереднення. Ключова особливість механізму усереднення полягає в тому, що фактично банкам дозволяється обирати в межах періоду резервування час і обсяг виконання (підтримання) резервних вимог, виходячи із необхідності задовольнити дотримання визначеного Rср . Рішення банків стосовно щоденного рівня обсягів резервування залежить від дієвості наступних факторів:

1. Очікувана вартість можливості підтримання резервів в кожний день періоду резервування, що визначається як різниця між поточним рівнем міжбанківської ставки овернайт (ort )і очікуваним її рівнем на частину періоду резервування, що залишилася до завершення

Et orср = Et (3.6)

Банківські установи намагаються виконувати резервні вимоги максимально в ті дні, коли вартість залучення ресурсів (вартість виконання цих вимог) є мінімальною. Таким чином, якщо поточна ставка міжбанківського ринку вище (нижче) очікуваної, банки будуть демонструвати тенденцію підтримання резервних вимог нижче (вище) середнього рівня Rср .

Реакція щоденних резервних позицій на наявність спреду між поточною і очікуваною ставками позначається параметром (h), який вимірює буферну (стабілізуючу) функцію резервних вимог із механізмом усереднення: чим вищою є цінність цього параметра, тим вищим є вклад механізму усереднення в стабілізацію міжбанківських ставок. У свою чергу, значення цього параметра залежить від технічних особливостей системи резервних вимог (тривалість періоду резервування, рівень резервування) та аспектів поведінки банків (ставлення до ризику, ступінь невпевненості щодо очікуваного рівня ставки овернайт). Однак ці аспекти в моделі не будуть враховані.

2. Невиконана частина резервних вимог, яка підлягає виконанню протягом періоду резервування, що залишився. В результаті дії цього фактора відносна значимість різноманітних чинників (параметрів) у визначенні поведінки банків суттєво змінюється протягом періоду резервування. Так, на початку періоду резервування обмеження у вигляді необхідності виконання резервних вимог у повному обсязі не є значимими, і банки, залежно від напрямку руху (мінливості) міжбанківської ставки, що сприймається як тимчасове, можуть підтримувати більш високим або низьким рівень резервних вимог. Діючи таким чином, банки значною мірою поглинають (абсорбують) шоки відсоткової ставки.

Наприкінці періоду обслуговування обмеження, представлені у вигляді необхідності виконання резервних вимог у повному обсязі стають більш значимими, залишаючи банкам менше можливості поглинати шоки ліквідності на грошовому ринку. Скорочення часу призводить до меншого ступеня свободи банків, роблячи їх попит на ліквідність менш чутливим і нееластичним до мінливих ставок міжбанківського ринку. Це пояснюється відсутністю у банків будь-якого іншого вибору, ніж виконання резервних вимог за рахунок ліквідності, яка пропонується грошовим ринком за визначеною ціною.

Таким чином, обмеження, які накладаються на банки параметрами системи резервних вимог, можуть бути змодельовані як такі, що носять циклічних характер у стані робочих балансів банків протягом періоду резервування. Такий підхід дозволяє банкам у відповідь на поведінку поточної відсоткової ставки і очікуваної майбутньої відсоткової ставки грошового ринку реалізовувати конкретні стратегії, які передбачають щоденне підтримання резервів на рівні вищому, або нижчому за необхідний. Надалі, в контексті очікувань по проценту протягом періоду, що залишився, банки можуть мотивовано притримувати повне виконання резервних вимог до кінця періоду резервування саме з метою скорочення часу впливу «неявного податку», яким вважається невинагороджувана система обов'язкових резервних вимог.

В останній день періоду резервування рівень обов'язкових резервів повністю визначатиметься накопиченою раніше резервною позицією, що й визначає прийняття банками рішень та застосування певних заходів щодо виконання необхідного рівня Rср.

В моделі накопичена резервна позиція розраховується за формулою:

St (1) = (3.7)

При цьому зауважимо, що відхилення резервної позиції t-го дня (St (1) ) від середнього рівня Rср ,регламентованого системою обов'язкового резервування, розраховане за формулою (3.4), є показником щоденної зміни у накопленій резервній позиції банків:

St (1) = Rt - Rср = St (2) . (3.8)

Компонент St (2) , може бути сприйнятий як інформаційний параметр для коригування похибки (визначення і усунення відхилення) резервної позиції t-го дня. При цьому значущість помилки, що обумовлює наявність наступних відхилень, може бути оцінена через визначення накопиченої резервної позиції попереднього дня (S(2) t -1 ) з урахуванням параметра значущості коригування помилки (аs ), цінність (або значення) якого зростає наприкінці періоду резервування.

На відміну від зростаючої з часом (в межах періоду резервування) важливості механізму коригування помилки у резервній позиції банків, значущість очікуваних змінних (очікуваних ставок), про які мова йшла раніше, втрачає сенс увизначенні попиту на резерви. Це твердження може бути оформлене через застосування параметрів, що змінюються в часі, цінність яких залежить від положення в межах періоду резервування (s):

St (2) = – as (S(2) t-1 – hs (ort – Et orср. ),(3.9)

де da/ds>0; dh/ds< 0; ar = 1; hr = 0.

Формула (3.9) може бути трансформована з тим, щоб ізолювати компонент очікування стосовно майбутньої відсоткової ставки. Тоді ми отримуємо наступний вигляд попереднього рівняння:

 

 

 

 

 

 

 

содержание   ..  711  712  713   ..

 

Показник 1995 1996 1997 1998 1999 2000 2001 2002 2003 2004 2005
Норматив обов’язкового резервування коштів банків у НБУ, на кінець періоду, % 15 15 15 17 17 15 6–14 0–12 0–12 6–7 6–8
Обсяги банківського капіталу, на кінець періоду, млн. грн. 1580 3156 3971 4828 5878 6450 7854 9981 12882 18421 25451
Темп зростання обсягів банківського капіталу, до попереднього періоду, % 4,3 р. 199,7 125,8 121,6 121,7 109,7 121,8 127,1 129,1 142,9 138,2