Фіскально-бюджетна політика |
Грошово-кредитна політика |
Прямий вплив |
Країна |
Буфер відсоткової ставки |
Регулювання ліквідності |
Регулювання грошової пропозиції |
Оподаткування |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
Північно-Східна Азія |
Індонезія |
* |
* |
* |
Індія |
* |
* |
* |
Південна Корея |
* |
* |
* |
Малайзія |
* |
* |
* |
Сінгапур |
* |
* |
Таїланд |
* |
* |
Латинська Америка |
Бразилія |
* |
* |
Чилі |
* |
Колумбія |
* |
* |
Мексика |
* |
* |
* |
Перу |
* |
* |
* |
Центральна і Східна Європа |
Болгарія |
* |
* |
* |
* |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
Угорщина |
* |
* |
Латвія |
* |
* |
* |
* |
Литва |
* |
* |
* |
* |
Польща |
* |
* |
Росія |
* |
* |
* |
Україна |
* |
* |
* |
Словакія |
* |
* |
* |
Чехія |
* |
Естонія |
* |
Інші країни |
Ізраїль |
* |
Саудівська Аравія |
* |
* |
* |
Південна Африка |
* |
* |
* |
2.1 Проведення грошово-кредитної політики територіальним управлінням НБУ в Запорізькій області
Період |
Облікова ставка |
Кредити |
Депозити |
Спред |
Україна |
Область |
Україна |
область |
Україна |
область |
1995 |
226 |
202 |
192 |
171 |
151 |
31 |
41 |
1996 |
131 |
107 |
105 |
61 |
77 |
46 |
28 |
1997 |
62 |
77 |
92 |
34 |
52 |
43 |
40 |
1998 |
25 |
49 |
67 |
18 |
33 |
31 |
34 |
1999 |
62 |
55 |
58 |
22 |
32 |
33 |
26 |
2000 |
50 |
53 |
68 |
21 |
34 |
32 |
34 |
2001 |
31 |
40 |
50 |
14 |
15 |
26 |
35 |
2002 |
20 |
32 |
34 |
11 |
12 |
21 |
22 |
2003 |
10 |
25 |
28 |
8 |
11 |
17 |
17 |
2004 |
7 |
20 |
18 |
8 |
9 |
12 |
9 |
Групи чинників
|
Склад групи чинників
|
Чинники пропозиції |
1. Кількість і якість природних ресурсів.
|
Чинники попиту |
Зростання споживчих, інвестиційних та державних видатків |
Чинники розподілу |
Порядок розподілу доходів між суб’єктами господарської діяльності, розподіл виробничих ресурсів за галузями, підприємствами та регіонами країни |
Інші чинники |
1. Соціальна та культурна атмосфера в суспільстві.
|
Група чинників |
Внутрішні чинники |
Зовнішні чинники |
Чинники попиту |
Внутрішній споживчий попит.Державні видатки |
Кон’юнктура світових цін на ринках сировини |
Чинники пропозиції |
Інвестиції в основний капітал.Збільшення пропозиції грошей |
Приплив фінансових ресурсів |
Інші чинники |
Удосконалення законодавчої бази |
Світовий розподіл праці, глобалізація |
Показник |
2002 р. |
2003 р. |
2004 р. |
2005 р. |
2005 р., у% до 2002 р. |
У% до попереднього року |
Валовий внутрішній продукт |
105,2 |
109,3 |
112,1 |
102,4 |
132,9 |
Обсяги промислової продукції |
107,0 |
115,3 |
112,5 |
103,1 |
160,3 |
Обсяги продукції сільського господарства |
101,2 |
89,8 |
119,1 |
100,0 |
110,1 |
Інвестиції в основний капітал |
108,9 |
131,3 |
128,0 |
- |
- |
Оборот роздрібної торгівлі |
116,6 |
120,1 |
121,9 |
123,0 |
171,4 |
Доходи населення |
117,1 |
116,5 |
125,0 |
138,4 |
118.2 |
Індекс реальної заробітної плати працівників |
115,6 |
113,8 |
123,8 |
131.5 |
161,0 |
Вклади населення в банках України |
117,1 |
116,5 |
125,0 |
138,3 |
118,1 |
Експорт товарів і послуг |
110,7 |
124,0 |
137,2 |
106,7 |
96,5 |
Імпорт товарів і послуг |
105,0 |
128,3 |
126,0 |
120,8 |
115,7 |
Індекс споживчих цін |
99,4 |
108,2 |
112,3 |
110,3 |
152,3 |
У млн. дол. США |
Золотовалютні резерви, млн. дол. США |
4417,0 |
6937,4 |
9524,74 |
19390,4 |
у 4,7 р.б.* |
Сальдо поточного рахунку платіжного балансу, млн. дол. США |
3173 |
2940 |
- |
- |
У% до ВВП |
Доходи зведеного бюджету |
27,4 |
28,2 |
26,3 |
25,9 |
– |
Видатки зведеного бюджету |
26,7 |
28,4 |
29,4 |
25,4 |
– |
Дефіцит зведеного бюджету |
0,7 |
0,2 |
3,4 |
0,4 |
– |
Сальдо поточного рахунку платіжного балансу |
7,5 |
5,8 |
10,5 |
2.8 |
– |
Період
|
M0
|
M1
|
M2
|
M3**
|
1991* |
0.3 |
1.7 |
2.4 |
- |
1992 |
5 |
21 |
25 |
- |
1993 |
128 |
334 |
482 |
- |
1994 |
793 |
1860 |
3216 |
- |
1995 |
2623 |
4682 |
6846 |
6930 |
1996 |
4041 |
6315 |
9023 |
9364 |
1997 |
6132 |
9050 |
12448 |
12541 |
1998 |
7158 |
10331 |
15432 |
15705 |
1999 |
9583 |
14094 |
21714 |
22070 |
2000 |
12799 |
20762 |
31544 |
32252 |
2001 |
19465 |
29796 |
45186 |
45755 |
2002 |
26434 |
40281 |
64321 |
64870 |
2003 |
33119 |
53129 |
94855 |
95043 |
2004 |
42345 |
67090 |
125483 |
125801 |
2005 |
60231 |
98573 |
193145 |
194071 |
Показники
|
2000
|
2001
|
2002
|
2003
|
2004
|
2005
|
Кількість банків за реєстром (на кінець року) |
195 |
189 |
182 |
179 |
182 |
186 |
у тому числі зареєстровано протягом року |
1 |
3 |
5 |
5 |
7 |
5 |
Із загальної кількості:
|
154 |
153 |
157 |
157 |
160 |
165
|
– акціонерні товариства: |
137 |
136 |
136 |
133 |
132 |
133 |
відкриті |
99 |
95 |
94 |
94 |
92 |
92 |
у тому числі державні
|
2 |
2 |
2 |
2 |
2 |
2 |
закриті |
38 |
41 |
42 |
39 |
40 |
41 |
– товариства з обмеженою відповідальністю |
17 |
17 |
20 |
24 |
28 |
32 |
– кооперативні |
- |
- |
1 |
- |
- |
- |
– кількість банків |
31 |
21 |
20 |
19 |
19 |
23 |
у тому числі зі 100% іноземним капіталом
|
7 |
6 |
7 |
7 |
7 |
9 |
– статутний капітал*, млн. грн. |
725 |
946 |
1046 |
1152 |
1630 |
3602 |
у тому числі зі 100% іноземним капіталом, млн. грн.
|
225 |
265 |
365 |
414 |
689 |
1056 |
Кількість банків, які мають ліцензію Національного банку України на здійснення валютних операцій (на кінець року) |
149 |
149 |
153 |
156 |
158 |
162 |
крім того, кількість інших фінансово-кредитних установ, яким надано ліцензію на здійснення банківських операцій |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
Статутний капітал діючих банків у гривневому еквіваленті*, млн. грн. |
3666 |
4576 |
6003 |
8116 |
11605 |
16111 |
Кількість банків, виключених з Державного реєстру (за період) |
9 |
9 |
12 |
8 |
4 |
1 |
Показники |
На 01.01.2004, тис. грн. |
На 01.01.2005, тис. грн. |
Абсолютне відхилення, тис. грн. |
На 01.01.2006, тис. грн. |
Абсолютне відхилення, тис. Грн. |
Темп приросту, % |
Група 1(найбільші банки) |
10 |
10 |
0 |
12 |
0 |
- |
Загальні активи |
53862004 |
71356872 |
17494868 |
123501883 |
52145011 |
73,1 |
Кредити та заборгованість клієнтів |
34355043 |
47890201 |
13535158 |
84686862 |
36796661 |
76,8 |
Зобов’язання |
48903807 |
63696369 |
14792562 |
111392981 |
47696612 |
74,9 |
Балансовий капітал |
4958196 |
7660502 |
2702306 |
12108902 |
Група 2(великі банки) |
14
|
14
|
0
|
15
|
1
|
7,1
|
Загальні активи |
17144003 |
24250586 |
7106583 |
37600802 |
13350216 |
55,1 |
Кредити та заборгованість клієнтів |
10704298 |
14946015 |
4241717 |
23031444 |
8085429 |
54,1 |
Зобов’язання |
15212559 |
21185341 |
5972782 |
33656581 |
12471240 |
58,9 |
Балансовий капітал |
1931442 |
3065244 |
1133802 |
3944221 |
878977 |
28,7 |
Група 3(середні банки) |
24
|
31
|
7
|
28
|
-3
|
-
|
Загальні активи |
17080656 |
21772876 |
4692220 |
27811046 |
6038170 |
27,7 |
Кредити та заборгованість клієнтів |
10324344 |
13823420 |
3499076 |
18552322 |
4728902 |
34,2 |
Зобов’язання |
14535183 |
18678821 |
4143638 |
24302765 |
5623944 |
30,0 |
Балансовий капітал |
2545476 |
3094056 |
548580 |
3508281 |
411195 |
13,4 |
Група 4 (малі банки) |
99
|
105
|
6
|
108
|
3
|
Загальні активи |
12148697 |
16967546 |
4818849 |
24964250 |
7996704 |
47,1 |
Кредити та заборгованість клієнтів |
7119280 |
10859745 |
3740465 |
16006130 |
5146385 |
47,3 |
Зобов’язання |
8700936 |
12365917 |
3664981 |
19074801 |
6708884 |
54,2 |
Балансовий капітал |
3446763 |
4601629 |
1154866 |
5889449 |
4734583 |
27,9 |
Усього |
Кількість банків |
158 |
160 |
2 |
163 |
3 |
Загальні активи |
100234360 |
134347880 |
34113520 |
213877982 |
179764462 |
59,1 |
Кредити та заборгованість клієнтів |
62 502965 |
81495036 |
18992071 |
142276756 |
60781720 |
73,5 |
Зобов’язання |
87352485 |
115926449 |
28573964 |
188427129 |
72500680 |
в 2,5 рази |
Балансовий капітал |
12881878 |
18421431 |
5539553 |
25450853 |
19911300 |
38,2 |
Статті пасивів |
На 1.01.2004 |
На 1.01.2005 |
На 1.01.2006 |
Процентне відношення 1.01.2006 до |
1.01.2004 |
1.01.2005 |
балансовий капітал |
12882 |
18421 |
25451 |
197.7 |
138.1 |
статутний капітал |
8116 |
11605 |
16111 |
198.5 |
138.8 |
частка капіталу у пасивах |
12.9 |
13.7 |
11.9 |
92.2 |
86.9 |
зобов'язання банків |
87352 |
115927 |
188427 |
в 2 рази |
162.5 |
з них: кошти суб'єктів господарської діяльності |
27987 |
40128 |
61214 |
в 2 рази |
152.5 |
з них: строкові кошти суб'єктів господарської діяльності |
10391 |
15377 |
26807 |
в 2 рази |
174.3 |
вклади фізичних осіб |
32113 |
41207 |
72542 |
в 2 рази |
176.0 |
усього пасивів |
100234 |
134348 |
213878 |
в 2 рази |
159.2 |
Статті активів |
На 1.01.2004 |
На 1.01.2005 |
На 1.01.2006 |
Процентне відношення 1.01.2006 до |
1.01.2004 |
1.01.2005 |
чисті активи (не скореговані на резерви під активні операції) |
100234 |
134348 |
213878 |
в 2 рази |
159.2 |
високоліквідні активи |
16043 |
23595 |
36482 |
в 2 рази |
154.6 |
кредитний портфель |
73442 |
97197 |
156385 |
в 2 рази |
160.9 |
Показники |
За станом на |
Відхилення на 01.01.2006 р. порівняно з 01.01.2005 р. |
1.01.2002 |
1.01.2003 |
1.01.2004 |
1.01.2005 |
1.01.2006 |
Доходи,
|
8583 |
10470 |
13949 |
20072 |
27537 |
7465 |
Витрати,
|
8051 |
9785 |
13122 |
18809 |
25367 |
6558 |
Рентабельність капіталу, % |
7.50 |
7.97 |
7.61 |
8.43 |
10.39 |
1.96 |
Рентабельність активів, % |
1.27 |
1.27 |
1.04 |
1.07 |
1.31 |
0.24 |
Чистий спред, % |
8.45 |
7.20 |
6.97 |
5.72 |
5.78 |
0.06 |
Чиста процентна маржа, % |
6.94 |
6.00 |
5.78 |
4.90 |
4.90 |
- |
Велика Британія |
4,5 |
Франція |
4,0 |
Німеччина |
3,5 |
Європейський центральний банк |
3,75 |
США |
3,5 |
Японія |
2,0 |
Період |
Облікова ставка НБУ |
Фактична ставка за інструментами |
Усього |
у тому числі |
на тендері |
кредити овернайт |
операції РЕПО |
по підтриманню довгострокової ліквідності банків |
за стабілізаційним кредитом |
2002 |
9.5 |
9.2 |
9.2 |
10.7 |
11.7 |
8.0 |
- |
2003 |
7.0 |
8.0 |
8.3 |
8.0 |
8.0 |
7.0 |
- |
2004 |
7.5 |
16.1 |
13.0 |
17.1 |
13.5 |
7.0 |
14.9 |
2005 |
9.2 |
14.7 |
12.9 |
14.9 |
12.0 |
- |
15.0 |
3. Удосконалення механізму застосування інструментів грошово-кредитної політики НБУ
2002 р. |
2004 р. |
2005 р. |
Облікова ставка (середньозважена за рік), % |
9,5 |
7,5 |
9,3 |
Процентні ставки банків за кредитами в національній валюті, % |
24,80 |
17,30 |
16,4 |
Вимоги банків за наданими кредитами, млн. грн. |
42035 |
88579 |
143418 |
Коефіцієнт кореляції між рівнем облікової ставки та процентними ставками комерційних банків |
Рис. 3.2 Залежність обсягів кредитів від відсоткових ставок грошово-кредитного регулювання
Показник |
Коефіцієнти кореляції за роками |
Обсяг первинного розміщення ОВДП |
2003 р. |
2004 р. |
2005 р. |
Процентна ставка за кредитами на міжбанківському ринку, % |
-0,7153 |
0,2583 |
-0,322 |
Показники |
2005 рік |
1 кв |
2 кв |
3 кв |
4 кв |
Процентні ставки за кредитами, % |
14,17 |
14,7 |
14,2 |
14,4 |
Доходність по ОВДП, % |
12,3 |
11,5 |
10,5 |
10,66 |
Коефіцієнт кореляції |
-0,02923 |
Показник
|
1995
|
1996
|
1997
|
1998
|
1999
|
2000
|
2001
|
2002
|
2003
|
2004
|
2005
|
Норматив обов’язкового резервування коштів банків у НБУ, на кінець періоду, % |
15 |
15 |
15 |
17 |
17 |
15 |
6–14 |
0–12 |
0–12 |
6–7 |
6–8 |
Обсяги банківського капіталу, на кінець періоду, млн. грн. |
1580 |
3156 |
3971 |
4828 |
5878 |
6450 |
7854 |
9981 |
12882 |
18421 |
25451 |
Темп зростання обсягів банківського капіталу, до попереднього періоду, % |
4,3 р. |
199,7 |
125,8 |
121,6 |
121,7 |
109,7 |
121,8 |
127,1 |
129,1 |
142,9 |
138,2 |
St
(1)
=AFt
ne
+ FTt
, (3.4)
де St
(1)
– відхилення резервної позиції t-го дня від середнього рівня Rср
, регламентованого системою обовязкового резервування, рохраховується за формулою:
St
(1)
=R1
– Rср;
AFt
ne
- відхилення автономних факторів t-
годня від очікуваного середнього рівня протягом періоду резервування
(AFt
ne
= AFt
– AFe
ср
).
Таким чином, на зміну пропозиції резервів в межах періоду резервування впливають два фактори:
1) поведінка автономних факторів, що обумовлює відхилення від прогнозованогосереднього їх рівня – AFt
ne;
2) операції точного настроювання, запропоновані ринку Національним банком – FTt
.
Що стосується автономних факторів, то вони можуть бути абсолютно нееластичними щодо ставок поведінки грошового ринку, і розвиватися стохастично. Поведінка ж Національного банку в частині проведення операцій рефінансування на умовах овернайт (точного настроювання стану ліквідності ринку) може бути змодельована як проста функція реакції монетарної влади (проведення операцій тонкої наладки) на відхилення ставки міжбанківського ринку (or1
)від цільової ставки рефінансування – ставки за регулярними операціями (rr),що може бути записано наступним чином:
FTt
= b(ort
- rr). (3.5)
Безумовно, це досить спрощений опис мотиву проведення нерегулярних операцій. Однак основним припущенням тут є теза про інформаційну складову ставок за регулярними операціями, як сигнал монетарної влади щодо офіційно запланованого, а отже й оптимального для ринку, рівня короткострокових ставок на міжбанківському ринку. З урахуванням того факту, що протягом періоду резервування НБУ заплановано проводити три регулярні тендери з рефінансування, визначення параметра (rr)повинно відбуватися в рамках коридору навколо граничної ставки за останнім 14-денним тендером.
З іншого боку, рівняння (5) має на увазі реакцію монетарної влади на мінливість ставки міжбанківського ринку (ort
)незалежно від джерела шоку. Однак на практиці не виключається можливість ігнорування Національним банком різких відхилень ставки міжбанку, які генеровані, наприклад, валютним ринком у випадку валютної нестабільності, та прийняття відхилення овернайт від офіційного рівня протягом певного періоду як нормально допустимого, не реагуючи проведенням операцій точного настроювання.
Попит на резерви є результатом менеджменту банківської ліквідності протягом періоду резервування, і, в певному розумінні, залежить від параметрів існуючої системи резервування в частині механізму усереднення. Ключова особливість механізму усереднення полягає в тому, що фактично банкам дозволяється обирати в межах періоду резервування час і обсяг виконання (підтримання) резервних вимог, виходячи із необхідності задовольнити дотримання визначеного Rср
.
Рішення банків стосовно щоденного рівня обсягів резервування залежить від дієвості наступних факторів:
1. Очікувана вартість можливості підтримання резервів в кожний день періоду резервування, що визначається як різниця між поточним рівнем міжбанківської ставки овернайт (ort
)і очікуваним її рівнем на частину періоду резервування, що залишилася до завершення
Et
orср
= Et
(3.6)
Банківські установи намагаються виконувати резервні вимоги максимально в ті дні, коли вартість залучення ресурсів (вартість виконання цих вимог) є мінімальною. Таким чином, якщо поточна ставка міжбанківського ринку вище (нижче) очікуваної, банки будуть демонструвати тенденцію підтримання резервних вимог нижче (вище) середнього рівня Rср
.
Реакція щоденних резервних позицій на наявність спреду між поточною і очікуваною ставками позначається параметром (h), який вимірює буферну (стабілізуючу) функцію резервних вимог із механізмом усереднення: чим вищою є цінність цього параметра, тим вищим є вклад механізму усереднення в стабілізацію міжбанківських ставок. У свою чергу, значення цього параметра залежить від технічних особливостей системи резервних вимог (тривалість періоду резервування, рівень резервування) та аспектів поведінки банків (ставлення до ризику, ступінь невпевненості щодо очікуваного рівня ставки овернайт). Однак ці аспекти в моделі не будуть враховані.
2. Невиконана частина резервних вимог, яка підлягає виконанню протягом періоду резервування, що залишився.
В результаті дії цього фактора відносна значимість різноманітних чинників (параметрів) у визначенні поведінки банків суттєво змінюється протягом періоду резервування. Так, на початку періоду резервування обмеження у вигляді необхідності виконання резервних вимог у повному обсязі не є значимими, і банки, залежно від напрямку руху (мінливості) міжбанківської ставки, що сприймається як тимчасове, можуть підтримувати більш високим або низьким рівень резервних вимог. Діючи таким чином, банки значною мірою поглинають (абсорбують) шоки відсоткової ставки.
Наприкінці періоду обслуговування обмеження, представлені у вигляді необхідності виконання резервних вимог у повному обсязі стають більш значимими, залишаючи банкам менше можливості поглинати шоки ліквідності на грошовому ринку. Скорочення часу призводить до меншого ступеня свободи банків, роблячи їх попит на ліквідність менш чутливим і нееластичним до мінливих ставок міжбанківського ринку. Це пояснюється відсутністю у банків будь-якого іншого вибору, ніж виконання резервних вимог за рахунок ліквідності, яка пропонується грошовим ринком за визначеною ціною.
Таким чином, обмеження, які накладаються на банки параметрами системи резервних вимог, можуть бути змодельовані як такі, що носять циклічних характер у стані робочих балансів банків протягом періоду резервування. Такий підхід дозволяє банкам у відповідь на поведінку поточної відсоткової ставки і очікуваної майбутньої відсоткової ставки грошового ринку реалізовувати конкретні стратегії, які передбачають щоденне підтримання резервів на рівні вищому, або нижчому за необхідний. Надалі, в контексті очікувань по проценту протягом періоду, що залишився, банки можуть мотивовано притримувати повне виконання резервних вимог до кінця періоду резервування саме з метою скорочення часу впливу «неявного податку», яким вважається невинагороджувана система обов'язкових резервних вимог.
В останній день періоду резервування рівень обов'язкових резервів повністю визначатиметься накопиченою раніше резервною позицією, що й визначає прийняття банками рішень та застосування певних заходів щодо виконання необхідного рівня Rср.
В моделі накопичена резервна позиція розраховується за формулою:
St
(1)
=
(3.7)
При цьому зауважимо, що відхилення резервної позиції t-го дня (St
(1)
) від середнього рівня Rср
,регламентованого системою обов'язкового резервування, розраховане за формулою (3.4), є показником щоденної зміни у накопленій резервній позиції банків:
St
(1)
= Rt
- Rср
=
St
(2)
. (3.8)
Компонент
St
(2)
, може бути сприйнятий як інформаційний параметр для коригування похибки (визначення і усунення відхилення) резервної позиції t-го дня. При цьому значущість помилки, що обумовлює наявність наступних відхилень, може бути оцінена через визначення накопиченої резервної позиції попереднього дня (S(2)
t
-1
) з урахуванням параметра значущості коригування помилки (аs
), цінність (або значення) якого зростає наприкінці періоду резервування.
На відміну від зростаючої з часом (в межах періоду резервування) важливості механізму коригування помилки у резервній позиції банків, значущість очікуваних змінних (очікуваних ставок), про які мова йшла раніше, втрачає сенс увизначенні попиту на резерви. Це твердження може бути оформлене через застосування параметрів, що змінюються в часі, цінність яких залежить від положення в межах періоду резервування (s):
St
(2)
= – as
(S(2)
t-1
– hs
(ort
– Et
orср.
),(3.9)
де da/ds>0; dh/ds< 0; ar
= 1; hr
= 0.
Формула (3.9) може бути трансформована з тим, щоб ізолювати компонент очікування стосовно майбутньої відсоткової ставки. Тоді ми отримуємо наступний вигляд попереднього рівняння:
содержание ..
711
712
713 ..
|
|
|
|