Реферат з інформатики:
Тема: Базові елементи мови: типи даних, цілочисельні типи даних, дані дійсних типів, дані типу
string
.
План.
1. Поняття даного.
2. Поняття змінної.
3. Дані цілого типу.
4. Розділ оголошення змінних.
5. Дані дійсних типів.
6. Дані типу string.
Мета заняття:
осмислити поняття даного, змінної і типів даних,
вміти оголошувати змінні і розв’язувати задачі опрацювання даних цілих та дійсних типів.
Література.
Я.М. Глинський “Інформатика”. Алгоритмізація і програмування книжка 1.
1. Поняття даного.
Під даним розуміють об’єкт – порцію інформації, що зберігається в пам’яті комп’ютера, має значення деякої множини допустимих значень і над якими визначені допустимі операції.
В інформатиці дане може мати не лише числові значення. Ним може бути також текст, звук, картинка, фотографія чи фрагмент відеофільму. Дані бувають сталі
і змінні.
Стале дане не може змінити свого значення під час виконання програми. Прикладами сталих цілих даних є числа: 5, -10, 0, -1256.
2. Поняття змінної.
Змінна може набувати різних значень. Фізичний зміст змінної, змінна – це ділянка оперативної пам’яті, куди комп’ютер записує або звідки читає дане. Змінна характеризується іменем, значенням і обсягом в байтах. Значення змінній надають командою присвоєння чи командою введення даних.
Кількість потрібних змінних та їхні імена визначає користувач під час складання алгоритму і програми розв’язування задачі.
3.
Дані цілого типу.
Людина розуміє числа і тексти візуально. Комп’ютер такої здатності немає, тому користувач зобов’язаний пояснити транслятору, з якими даними він матиме справу: числами чи текстами тощо. Тому дані класифікують за типами. Розрізняють дані цілого типу, дійсного та інших типів, які вивчатимемо далі.
Дані, значення яких є цілі числа, можуть належати до таких типів:
Назва типу |
Пояснення |
Обсяг |
byte |
Цілі дуже короткі |
(1 байт) |
integer |
Цілі короткі |
(2 байт) |
longint |
Цілі довгі |
(4 байт) |
Цілі дуже короткі дані мають значення від 0 до 255, цілі короткі дані належать до діапазону від –32768 до 32767, а довгі від –2147483648 до 2147483647. найчастіше застосовують тип integer.
4. Розділ оголошення змінних.
Розв’язуючи задачу, користувач має проаналізувати, скільки змінних треба використати і до якого типу їх віднести. Змінні потрібні оголосити на початку програми у розділі оголошення змінних var, який має такий загальний вигляд:
var
<перший список імен змінних>:<назва типу 1>;
<n-й список імен змінних>:<назва типу n>;
|
Приклад 2. Нехай у деякій задачі для позначення кількості студентів у двох групах вирішили використати величини з іменами n1
, n2
. зрозуміло, що відповідні змінні n1
, n2
не можуть набувати дробового значення. Змінні n1
, n2
належать до даних цілого типу, тому їх потрібно оголосити так:
var n1
, n2
: integer
Оголошення змінних дають змогу компілятору зарезервувати у пам’яті комп’ютера потрібну кількість комірок для зберігання даних під час роботи програми. Правило, яке варто запам’ятати твердо:
Елементи списку відокремлюють комою, а команди – крапкою з комою.
Задача 1. Від міста А до В автомобіль їхав t1
= 5 год. з середньою швидкістю V1
= 70 км/год., від В до С – t2
= 4 год., зі швидкістю V2
= 75 км/год., визначити відстань між містами.
Program distance;
var
t1
, v1
, t2
, v2
, ab, bc, ac: integer;
begin
t1
: = 5; t2
: = 4; v1
: = 70; v2
: = 75;
ab:= v1
* t1
; bc:= v2
* t2
; ac:=ab+bc;
writeln (ab:6, bc:6, ac:6);
end.
Виконаємо програму і на екрані отримаємо:
Додому: Завдання. Модифікуйте програму на випадок чотирьох міст.
5. Дані дійсних типів.
Дані, значення яких є дійсні числа, можуть належати до таких типів (найчастіше використовують тип real):
single |
Дійсні короткі |
(4 байти) |
real |
Дійсні |
(6 байтів) |
double |
Дійсні довгі |
(8 байтів) |
extended |
Дійсні дуже довгі |
(12 байтів) |
Дійсні короткі та просто дійсні дані – це числа у звичайному (з десятковою крапкою) чи показниковому форматі mepз максимальним значенням1038
, а довгі – це числа у звичайному чи показниковому форматі mepз мак4симальним значенням 10308
.
Значення дійсного числа в інформатиці записують так:
Де m– мантиса, Е – хнова десяткової системи числення, р – порядок.
Приклад 1.
6.25Е+01=6.25*101
=62.5;
-0.12500Е+01=-0.125*101
=-1.25;
3.1415Е-06=3.1415*10-6
=0.0000031415
Приклад 2. Нехай відомо, що маса деякої речовини може набувати не цілочислового значення (1,5 кг тощо). Масі речовини поставлено у відповідність змінну з іменем ________. Тому змінну маса оголосити як дане числового дійсного типу так:
var masa: real.
6. Дані типу
String
Дані, значеннями яких є група символів (слово або деякий текст), називають текстовими (інший термін - рядки). Назва цього типу даних – string. Ознакою текстової сталої, є одинарні ланки (апострофи), між якими записана група символів, а саме: “5”, “Lviv”,“Київ”. Отже 2001 – це ціла числова стала, а “2001” – текстова стала. Якщо текст містить апостроф, то він дублюється, наприклад “ім’я”. Текстові дані типу string можуть містити до 255 символів, однак часто потрібна менша кількість символів n, яку задають в описах так: string [n].
Приклад 3. Оголосити змінні а1
, а2
, а3
як дійсні, в1
, в2
– як цілі, а с1
– як текстову можна так:
varа1
а2
а3
: real;
в1
, в2
: integer; c1
:string;
Вправи та задачі
Складіть алгоритми розв’язування наступних задач (вважаючи, що всі вхідні дані і результати є цілими числами – даними типу integer).
1. Визначіть силу F , що діє на тіло з масою m , яке рухається з прискоренням а (формула F= mа)?
Виконуємо програму і на екрані отримуємо: 40.
2. Обчисліть вартість а театральних квитків по 4 грн. і в квитків по
6 грн. окремо і всіх разом.
Program syla;
Var
a, c1
, b, c2
, v1
, v2
, v: integer;
begin
c1
:=4; c2
:=6; a:=20; b:=15; v:= v1
+v2
;
writeln (v1
:6, v2
:6, v:6);
readln
end.
Виконуємо програму і на екрані отримуємо:
3. Від міста А до В автомобіль їхав t1
год. зі швидкістю V1
км/год., від В до С – t2
год. зі швидкістю V2
км/год., від С до D – t3
год. зі швидкістю V3
км/год.,
Визначіть відстань між містами і пройдений шлях.
Programviostane;
Var
t1
, V1
, t2
, V2
, t3
, V3
, ab, bc, cd, ad : integer;
begin
t1
:=6; t2
:=3;t3
:=5; V1
:=60; V2
:=65; V3
:=80;
ab:= V1
* t1
; bc:= V2
* t2
; cd:= V3
* t3
; ad:=ab+bc+cd
writeln (ab:6, bc:6, cd:6, ad:6);
readln
end.
Виконуємо програму і на екрані отримуємо:
|