ТЕХНІЧНЕ ОБСЛУГОВУВАННЯ АВТОМОБІЛІВ. Лабораторний практикум

 

  Главная       Учебники - Транспорт      ТЕХНІЧНЕ ОБСЛУГОВУВАННЯ АВТОМОБІЛІВ. Лабораторний практикум

 поиск по сайту           правообладателям

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 



ТЕХНІЧНЕ ОБСЛУГОВУВАННЯ АВТОМОБІЛІВ. Лабораторний практикум




 

 

 

 

 
 

В.А. Гесь, В.К. Кушпель, О.П. Марунич, Б.І. Сарахман 

ТЕХНІЧНЕ ОБСЛУГОВУВАННЯ АВТОМОБІЛІВ

 

Лабораторний практикум

 

 
  

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 


 

Рівне 2006

 

 

 

 

 

ББК   39.33-083я73

           К 736

УДК   629.113.004.5(075.8)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рецензенти: кандидат технічних наук М.М. Марчук

директор технікуму, викладач спец. дисциплін В.М. Герзель

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

В.А. Гесь, В.К. Кушпель, О.П. Марунич, Б.І. Сарахман

Технічне обслуговування автомобілів: Лабораторний практикум: Навчальний посібник. – Рівне 2006

 

 

 

 

 

 

 

Викладені рекомендації по проведенню лабораторних робіт з діагностування технічного обслуговування найпоширеніших моделей автомобілів з дизельними та бензиновими двигунами.

Для студентів і викладачів вищих навчальних закладів 1 – 2 рівнів акредитації як навчальний посібник з проведення та оформлення лабораторних робіт.

 

 

 

 

ПЕРЕДМОВА

 

 

Мета технічного обслуговування і ремонту, підтримування дорожніх транспортних засобів у технічно-справному стані та належно­му зовнішньому вигляді; забезпечення надійності, економічності, безпеки руху та екологічної безпеки. Згідно з "Положенням про технічне обслуговування і ремонт дорожніх транспортних засобів автомобі­льного транспорту", при проведенні технічного обслуговування пе­редбачається виконання двох складових операцій – контрольно-діагностичних і виконавчих.

Проведення контрольно-діагностичних операцій забезпечує значну економію матеріальних витрат по утриманню автомобілів за ра­хунок зниження терміну знаходження в обслуговуванні або ремонті, виконанні дійсно необхідних регулювальних та ремонтних робіт, змен­шення витрат запасних частин та паливно-мастильних матеріалів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА №1

Тема:

Контрольний огляд двигуна, прослуховування його, перевірка роботи систем по вмонтованих пристроях, діагностування двигуна за зменшенням кількості обертів під час почергового відключення циліндрів.

 

Зміст роботи:

Лабораторна робота включає:

1.     Контрольний огляд двигуна.

2.     Прослуховування двигуна за допомогою стетоскопа.

3.     Перевірка систем двигуна по вмонтованих приладах.

4.     Діагностування двигуна за зменшенням кількості обертів під час почергового відключення циліндрів.

 

Мета роботи:

Придбати навики і засвоїти практичні прийоми контрольного огляду двигуна, прослуховування і діагностування по вмонтованих приладах.

 

Обладнання робочого місця:

1.     Двигуни ЗІЛ – 130, ЗМЗ – 53, КамАЗ – 740.

2.     Стетоскоп.

3.     Тахометр.

4.     Набір ключів.

5.     Викрутка.

6.     Плоскогубці.

 

Техніка безпеки під час виконання роботи:

Забороняється запускати двигун, якщо підтікає масло.

Пуск двигуна здійснювати тільки в присутності викладача (Лаборанта).

Забороняється виконувати роботу, якщо не застібнутий халат. Під час пуску двигуна пусковою рукояткою, її слід брати в обхват.

Забороняється виконувати які-небудь роботи в зоні обертання вентилятора, пасів, шківів під час роботи двигуна. Під час прослуховування двигуна стетоскопом слід остерігатися дотику до випускних трубопроводів. Під час знімання проводів високої напруги із свічок, слід провід брати за наконечник з метою попередження ушкодження струмом високої напруги. Пускову рукоятку повертати знизу доверху, користуватись пусковою рукояткою слід тільки з дозволу викладача (Лаборанта).

 

Загальні положення

Під час експлуатації двигун зношується, при цьому зменшується потужність та надійність його роботи, а також його економічність. При частковому зношенні з’являються стуки під час роботи двигуна, він димить, можливі поломки деталей і відмова.

Двигун повинен рівномірно працювати на холостому ходу під час повного відкриття дроселя, розвивати повну потужність, не диміти, не пропускати оливу, паливо, охолоджуючу рідину крізь ущільнювачі.

 

Порядок виконання роботи:

1. Контрольний огляд двигуна:

1.1   Перевірити кріплення приладів на двигуні.

1.2   Перевірити геометричність систем охолодження і мащення двигуна.

1.3   Перевірити рівень охолоджуючої рідини у радіаторі, при необхідності долити до норми.

1.4   Перевірити рівень оливи у картері двигуна, при необхідності долити.

1.5   Перевірити кріплення двигуна і проводів електрообладнання системи запалювання.

1.6   Протерти зовнішні поверхні двигуна і закріплені на ньому прилади.

1.7   Усунути виявлені недоліки під час зовнішнього огляду двигуна.

1.8   Запустити двигун, звертаючи увагу на легкість пуску його.

1.9   Прогріти двигун до нормального теплового режиму.

1.10 Перевірити рівномірність роботи двигуна на всіх режимах.

1.11 Перевірити чи немає підтікання оливи, палива, охолоджуючої рідини на працюючому двигуні.

1.12 Зупинити двигун.

1.13 Зробити висновок про технічний стан двигуна.

2. Прослуховувати двигуна за допомогою стетоскопа:

2.1  Запустити двигун.

2.2  Встановити стетоскоп у нижню частину картера блоку циліндрів (поблизу площини роз’єднання картера).

Прослухати стуки корінних підшипників, різко змінивши оберти колінчастого валу двигуна.

2.3  Встановити стетоскоп на стінці блоку циліндрів по лінії руху поршня у місцях відповідних верхньому і нижньому положенню кривошипа колінчастого вала.

Визначити наявність стуків шатунних підшипників колінчастого валу двигуна, різко змінюючи режими роботи двигуна.

2.4  Встановити стетоскоп у верхню частину двигуна, вибрати місце переміщення поршня.

Різко змінюючи режими роботи двигуна, визначити стуки поршневих пальців.

2.5  Встановити стетоскоп на верхню частину кришки клапанів і пересувати його по місцю розміщення клапанів над кожним циліндром, визначити наявність стуків у клапанному механізмі.

2.6  Змінюючи режим роботи двигуна, прослухати шум розподільних шестерень.

2.7  Зупинити двигун.

2.8  Зробити висновки про технічний стан деталей КШМ і ГРМ.

2.9  Занести необхідні дані у звіт лабораторної роботи.

3. Перевірка двигуна по вмонтованих приладах:

3.1  Запустити двигун.

3.2  Установити оберти холостого ходу колінчастого вала двигуна. Перевірити тиск оливи на мінімальних обертах двигуна та при 2000 об/хв.

3.3  Записати необхідну інформацію у таблицю звіту: температуру охолоджуючої рідини, покази амперметра, тиск оливи.

3.4  Зупинити двигун.

3.5  Зробити висновки про технічний стан двигуна.

4.  Діагностування двигуна при послідовному відключенні циліндрів на спад обертів.

4.1  Запустити двигун і встановити по тахометру 1000 об./хв. колінчастого валу.

4.2  Виключити з роботи перший циліндр двигуна, знявши провід.

4.3  Записати покази тахометра у таблицю.

4.4  Ввімкнути у роботу раніше вимкнутий циліндр.

4.5  Провести операції 4.2 – 4.4 для інших циліндрів.

4.6  Зупинити двигун.

4.7  Установити зменшення кількості обертів колінчастого вала двигуна для кожного циліндра і записати в таблицю звіту.

4.8  Зробити висновок про технічний стан двигуна.

5.  Прибрати робоче місце, скласти інструмент.

6.  Підготувати відповіді на контрольні запитання, оформити і здати звіт.

 

 

Контрольні запитання:

 

1.     З якою метою перевіряють двигун зовнішнім оглядом?

2.     Як перевірити технічний стан систем двигуна по вмонтованих приладах?

3.     Які ознаки вказують на велике спрацювання підшипників колінчастого валу двигуна?

4.     Який характер стуку клапанів і на якому режимові він прослуховується?

5.     Які наслідки роботи двигуна зі стуками клапанів?

6.     Який характер стуку корінних і шатунних підшипників колінчастого валу двигуна?

7.     Які наслідки роботи двигуна зі стуком підшипників колінчастого валу поршнів, поршневих кілець?

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис. 1.3. Методи  діагностування двигуна по:

1 –розрідженні на впуску; 2 – компресії; – ділянками стиснутого повітря; 4 – прориву газу в картер; 5 – аналізу картерного масла; 6 – вибороакустичними параметрами. К – карбюратор.

 

 

 

 

 

 

Звіт з лабораторної роботи №1

Тема:

Контрольний огляд двигуна. Визначення технічного стану двигуна в період відключення циліндрів. Запуск двигуна, прослуховування, перевірка його роботи по вмонтованих приладах.

Мета роботи:

Придбати навики і засвоїти практичні прийоми контрольного огляду, прослуховування і його діагностування по вмонтованих приладах.

Обладнання робочого місця:

Двигун ЗІЛ – 130, ЗМЗ – 53, КамАЗ – 740. Стетоскоп. Тахометр. Набір ключів. Викрутка. Плоскогубці.

А. Результати контрольного огляду двигуна, перевірка його по вмонтованих приладах:

                                                                                                           Таблиця №1 

п/п

Марка

двигуна

Температура

охолоджуючої

рідини

Тиск оливи, МПа

(кгс/см2)

Нормати-

вний

тиск, МПа

 

Висновок про

технічний стан двигуна

На обертах

холостого ходу

2000 об/хв.

1.

ЗІЛ – 130

 

 

 

 

 

2.

ЗМЗ – 53

 

 

 

 

 

3.

КамАЗ – 740

 

 

 

 

 

 

Б. Результати діагностування двигуна по падінню обертів при почерговому відключенню циліндрів.

                                                                                                           Таблиця №2

п/п

Марка

            двигуна

Циліндри

Зменшення кількості обертів при відключенні циліндрів двигуна, об/хв.

Висновок про технічний стан двигуна

 

1

2

3

4

5

6

7

8

 

1.

ЗІЛ – 130

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2.

ЗМЗ – 53

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3.

КамАЗ – 740

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4.

Газ – 24 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                       

 

В. Результати двигуна за допомогою стетоскопа:

                                                                                                            Таблиця №3

п/п

Марка двигуна

Стуки двигуна

Висновок про технічний стан двигуна

 

Клапани

 

Шатунні підшипн.

Корінні

підшипн.

Поршневі пальці

Розподільчі шестерні

 

1.

ЗІЛ – 130

 

 

 

 

 

 

2.

ЗМЗ – 53

 

 

 

 

 

 

3.

КамАЗ – 740

 

 

 

 

 

 

4.

Газ – 24

 

 

 

 

 

 

 

Висновок про технічний стан двигуна:

 

Виконав

 

 

 

 

Арк..

Перевірив

 

 

 

 

Змн.

Арк..

№ докум.

Підпис

Дата

             

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА №2

Тема:

Діагностування циліндро­-поршневої групи, кривошипно-шатунного та газорозподільного механізмів за величиною компресії.

 

Зміст роботи:

Лабораторна робота включає:

1.Діагностування циліндро-поршневої групи КШМ і ГРМ за величиною компресії.

 

Мета роботи: Придбати навики і засвоїти практичні прийоми діагностування циліндро-поршневої групи КШМ і ГРМ за величиною компресії і витіканню повітря.

 

Обладнання робочого місця:

1.Двигун ЗІЛ-130, ЗМЗ-53, ЗМЗ-24, КамАЗ-740.

2.Компресометри.

3.Стетоскоп.

4.Ключ свічний.

5.Викрутка.

6.Набір ключів.

7.Інструкція і плакати по темі.

 

Техніка безпеки під час виконання роботи:

Не запускати двигун, при порушенні геометричності систем живлення, охолодження, мащення.

Пуск двигуна здійснювати тільки в присутності викладача (лаборанта).

Забороняється проводити регулювальні і кріпильні роботи в процесі роботи двигуна.

Забороняється виконувати роботу, якщо не застібнути халат.

Під час користування стетоскопом, компресометром слід уникати доторкування нагрітих деталей двигуна, з метою запобігання опіків.

Швидкозйомна муфта приладу К-69М НДІАТ повинно бути надійно закріплено на штанзі. Внутрішній діаметр шлангу повітряної магістралі не повинен перевищувати 6 мм.

 

 

 

 

 

 

 

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Технічний стан циліндро-поршневої групи оцінюється по угару оливи, кількості газів, які прориваються в картер, тиску в картері, степені забруднення оливи продуктами зносу, відпрацьованих газів, величини тиску в кінці такту стиску і за пусковими властивостями. Багато з перерахованих параметрів можна виміряти за допомогою приладів. Найбільш розповсюджений прилад для діагностування циліндро-поршневої групи двигуна за величиною тиску в кінці такту стиску – компресометр.

Порядок виконання роботи:

Перевірка компресії бензинового двигуна:

1.1.Підготовити двигун до запуску.

1.2.Запустити двигун і прогріти його робочої температури(70-80°С).

1.3.Зупинити двигун.

1.4.Зняти із свічок запалювання проводи високої напруги.

1.5.Викрутити всі свічки запалювання.

1.6.Повністю відкрити повітряну та дросельну заслінки.

1.7.Вставити наконечник компресометр в отвір для свічки першого циліндра і щільно його притиснути рукою.

1.8.Обертати стартером колінчастий вал двигуна(10-12 обертів).

1.9.По манометру визначити максимальний показник компресії і записати його в таблицю №1.

1.10.Вийняти компресометр, натиснути пальцем на золотник і випустити з нього повітря.

1.11.Операції 1.7-1.10 повторити тричі для кожного циліндра.

1.12.Визначити середнє арифметичне значення компресії для кожного циліндра, записати його в таблицю №1 звіту.

1.13.Зробити висновок про технічний стан циліндро-поршневої групи КШМ і ГРМ, і прирівняти її до допустимої (Рк 1).

1.14.Встановити свічки і проводи високої напруги на місце.

1.15.Зробити висновки про технічний стан ЦПГ.

1.16.Прибрати робоче місце, скласти інструмент.

 

 

Перевірка компресії дизельного двигуна:

 

1.             Запустити і прогріти двигун до температури охолоджуючої рідини 80-90°С.

2.             Від’єднати паливопровід високого тиску від форсунки перевіряємого циліндра, і надіти на кінець паливопроводу шланг для відведення палива в спеціальну місткість.

3.             Зняти форсунку і на її місце встановити і закріпити компресометр моделі 628.

4.             Запустити  двигун  і  при  частоті обертання на холостому ходу 550-600 об/хв записати покази компресометра. Новий двигун розвиває тиск, кінця стиску 34-36 кгс/см2. Допустиме зниження тиску не менше 30 кгс/см2.

5.             Зупинити двигун, зняти компресометр, встановити фор­сунку і під’єднати до неї трубопровід високого тиску.

6.             Заміряти величину тиску кінця стиску (компресію) в інших циліндрах згідно п.п. 2-5. Різниця тиску по окремих циліндрах допускається не більше 2,0 кгс/см2. У разі різниці тиску по окремих циліндрах більше 2,0 кгс/см2 необхідно залити 20-25 см3 свіжого моторної оливи в циліндр із зниженою компресією і повторно перевірити тиск кінця стиску. Якщо тиск зросте, тоді, є нещільності між циліндром і поршнем, а якщо залишиться попереднім – порушилася герметичність між клапанами і сідлами або головкою циліндра і гільзою. За наявності тиску в циліндрах менше допустимих зна­чень (нижче 30 кгс/см2) необхідно перевірити технічний стан ЦПГ приладом К-69М.

 

 

 

Контрольні запитання:

1.Вказати ознаки пониження компресії у циліндрах двигуна.

2.Вказати допустиму величину різниці компресії у циліндрах

карбюраторного і дизельного двигунів.

3.Назвати характерні несправності КШМ і ГРМ двигуна.

4.Які неполадки КШМ і ГРМ викликають пониження компресії у циліндрах двигуна і перевитрати палива?

5.Які ознаки вказують на знос поршневих кілець і гільз циліндрів?

6.Які причини викликають пониження компресії і які ознаки свідчать про це?

7.Про якому ТО перевіряється компресія у циліндрах двигуна?

8.Які максимальні параметри характеризують величину компресії?

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Пояснення до рис. 2.2.

1.Запустити і прогріти двигун до температури охолоджуючої рідини 80-90°С.

2. Від’єднати паливопровід високого тиску від форсунки перевіряємого циліндра, і надіти на кінець паливопроводу шланг для відведення палива в спеціальну місткість.

3. Зняти форсунку і на її місце встановити і закріпити компресометр моделі 628.

4.Запустити  двигун  і  при  частоті обертання на холостому ходу 550-600 об/хв записати покази компресометра. Новий двигун розвиває тиск, кінця стиску 34-36 кгс/см2. Допустиме зниження тиску не менше 30 кгс/см2.

5. Зупинити двигун, зняти компресометр, встановити фор­сунку і під’єднати до неї трубопровід високого тиску.

6. Заміряти величину тиску кінця стиску (компресію) в інших циліндрах згідно п.п. 2-5. Різниця тиску по окремих циліндрах допускається не більше 2,0 кгс/см2. У разі різниці тиску по окремих циліндрах більше 2,0 кгс/см2 необхідно залити 20-25 см3 свіжого моторної оливи в циліндр із зниженою компресією і повторно перевірити тиск кінця стиску. Якщо тиск зросте, тоді, є нещільності між циліндром і поршнем, а якщо залишиться попереднім – порушилася герметичність між клапанами і сідлами або головкою циліндра і гільзою. За наявності тиску в циліндрах менше допустимих зна­чень (нижче 30 кгс/см2) необхідно перевірити технічний стан ЦПГ приладом К-69М.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                        

 

 


 

Рис. 2.2. Перевірка компресії в циліндрі двигуна КамАЗ-740.

 

 

 

Звіт з лабораторної роботи №2

Тема: Діагностування циліндро-поршневої групи, кривошипно шатунного та газорозподільного механізмів за величиною компресії.

Мета роботи: Придбати навики і засвоїти практичні прийоми діагностування циліндро-поршневої групи КШМ і ГРМ за величиною компресії.

Обладнання робочого місця: Двигуни ЗІЛ-130, ЗМЗ-53, ГАЗ-24, КамАЗ-740. Компресометри. Стетоскоп. Ключ свічний. Викрутка. Набір ключів. Інструкція і плакати по темі.

А.Результати діагностування ЦПГ, КШМ, ГРМ по величині компресії.

Модель двигуна

Заміри

Циліндри

Тиск у циліндрах

Технічні умови

 

 

 

 

 

 

 

 

1

ЗІЛ – 130

1

 

 

 

 

 

 

 

 

Допустима величина компресії Рк=0,75-0,78Мпа

(7,5-7,8 пас)

Різниця компресії в циліндрах – 0,01 Мпа

2

 

 

 

 

 

 

 

 

3

 

 

 

 

 

 

 

 

Середнє значенняя

 

 

 

 

 

 

 

 

2

КамАЗ – 740

1

 

 

 

 

 

 

 

 

Допустима величина компресії Рк=2,4-3,0

(24-30 пас/см2)

Різниця в циліндрах

Р=0,02 Мпа

2

 

 

 

 

 

 

 

 

3

 

 

 

 

 

 

 

 

Середнє значенняя

 

 

 

 

 

 

 

 

3

ЗМЗ – 24

1

 

 

 

 

 

 

 

 

Допустима величина компресії

Рк=0,8-1,0 Мпа

Різниця в циліндрах

-0,01 Мпа

2

 

 

 

 

 

 

 

 

3

 

 

 

 

 

 

 

 

Середнє значенняя

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновок:

Виконав

 

 

 

 

Арк.

Перевірив

 

 

 

 

Змн.

Арк..

№ докум.

Підпис

Дата

             

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 3

ТемаДіагностування циліндро-поршневої групи, кривошипно-шатунного та газорозподільного механізмів за витіканням стиснутого повітря приладом К-69М.

Зміст роботи: Лабораторна робота включає діагностування циліндро-поршневої групи КШМ і ГРМ за витіканням стиснутого повітря.

Мета роботи: Придбати навики і засвоїти практично прийоми діагностування циліндро-поршневої групи КШМ і НРМ за  витіканням стиснутого повітря.

Обладнання робочого місця:

1.    Двигуни ЗІЛ-130, ЗМЗ-53, ЗМЗ-24.

2.   Прилад К-69М.

3.   Ключ свічний.

4.   Джерело стиснутого повітря.

5.   Набір ключів.

6.    Інструкція і плакати по темі.

Техніка безпеки під час виконання роботи:

Забороняється запускати двигун при порушенні герметичності системи живлення, охолодження, мащення.

Пуск двигуна здійснювати тільки в присутності викладача (лаборанта).

Забороняється проводити регулювання і кріпильні роботи в процесі роботи двигуна.

Під час користування стетоскопом, компресометром слід уникати доторкування нагрітих поверхонь двигуна, з метою запобігання опіків.

Швидкозйомна муфта приладу К-69М повинна бути надійно закріплена штанзі. Внутрішній діаметр шлангу повітряної магістралі не повинен перевищувати 6мм.

 

Порядок виконання роботи:

1.    Підготувати двигун до пуску.

2.   Запустити двигун і прогріти його до температури 80-90о С.

3.   Зупинити двигун.

4.   Зняти із свічок запалювання проводи високої напруги.

5.   Викрутити всі свічки запалювання.

6.   Підготувати прилад К-69М до роботи.

7.   Відкрити запірний вентиль повітряної магістралі на стільки, щоб манометр з магістралі показував тиск повітря 0,4 - 0,6МПа.

8.   З'єднати за допомогою швидкоз'ємної муфти    шланг повітряної магістралі з вхідним штуцером приладу К-69М.

9.   Обертаючи руківку редуктора, встановити стрілку манометра  на нульову мітку, що відповідає тиску 0,16МПа.

10.   Встановити у швидкозйомну муфту тарировочний штуцер з комплекту приладу і звірити показник манометра з допуском до 1%.

11.   Підібрати з комплекту приладу шкалу, яка відповідала б типу двигуна.

12.   Вкрутити в отвір для свічки першого циліндра сигналізатор.

13.   Поворотом пускової руківки підвести поршень у ВМТ такту стиску (по мітках на двигуні).

14.   Зняти кришку і струморозносну пластину з переривника-розподільника.

15.   Встановити на корпус переривника-розподільника шкалу з приставкою, а на вал розподільника стрілку.

16.   Повертати підставку зі шкалою до тих пір поки мітка шкали, яка позначає ВМТ першого циліндра не співпаде з кінцем стрілки.

17.   Зняти сигналізатор з отвору першого циліндра.

18.        Пропустити   стиснуте   повітря   у   перший   циліндр.    Як   тільки   стрілка вимірювального   манометру   зупиниться,   записати   показник   манометру   в таблицю -У2. Повертати пусковою ручкою колінчастий вал двигуна і дивитися на стрілку переривника.

19.   Стрілка  повинна  зупинитися  в кінці  білого  сектора,  тоді   поршень  першого циліндра буде знаходитись на початку стиску, або в НМТ.

20.                   Пропустити стиснуте повітря у перший циліндр. Зняти покази манометра і записати у таблицю. Це значення У1.

21.                   Повертаючи пускову рукоятку заміряти витікання повітря у наступних циліндрах згідно порядку роботи двигуна.

22.                   Записати покази манометра і зробити висновок про технічний стан ЦПГ.

Для найбільш точного встановлення місця витікання повітря потрібно:

1.    Від'єднати прилад від двигуна.

2.   Встановити запірним вентилем тиск у повітряній магістралі не більше 0.45МПа

3.         З'єднати шланг повітряної магістралі безпосередньо з штуцером встановленого замість свічки. Поршень циліндра, який перевіряють повинен знаходитись у положенні кінця такту стиску (ВМТ).

4.   Пустити повітря у циліндр.

5.   За  допомогою   стетоскопа   (стетофонендоскопа)   визначити   місця   витікання стиснутого повітря.

6.   Якщо сильно зношені поршні, поршневі кільця, то буде чути сильний шум повітря у маслопаливній горловині.

7.   Якщо нещільно прилягають клапани, то повітря буде витікати крізь впускний і випускний трубопроводи.

8.   Якщо показники приладу не стабільні, а величина повітря значна - то це вказує на:

                Зависання клапанів, при цьому буде чути крізь отвір для свічки відповідального циліндра;

                Поломка   або   пригорання,   кілець   при   цьому   чути   шум   у   маслоналивній горловині.

9.   Виконати цю перевірку для всіх циліндрів.

10.   Встановити свічки і проводи високої напруги на місце.

11.   Зробити висновок про технічний стан ЦПГ, КШМ, ГРМ.

12.   Прибрати робоче місце, здати лабораторну, інструмент і прилади.

 

 

КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ:

1.    Назвати характерні несправності КШМ і ГРМ двигуна.

2.   Вказати   місце   витоку  стиснутого  повітря,   якщо   зношені   робочі   поверхні поршнів, кілець, циліндрів, клапанів.

3.   Як перевірити стиснутим повітрям місце пошкодження прокладки головного блоку циліндрів?

4.   Як перевірити герметичність прилягання клапанів?

 

 

 

Допустимі значення втрати повітря у вузлах ЦПГ і клапанного механізму

 

Двигун

Втрата повітря, %

 

 

Для циліндрів

Для клапанів і Поршнєвих кілець

У2

У21

У1

Мерз-966А, -969, -968, -969А; ВАЗ;

«Москвич»; ЗМЗ-24Д, -4022.10: УАЗ

ЗМЗ-66, -53А; ЗІЛ-130, -375

ЯМЗ-236, -238, -740, -741

15

 

 

25

48

10

 

 

15

25

5

 

 

10

25

 

 

Порядок перевірки втрати повітря через клапани

 

 

Двигун

Клапани які перевіряємо

Циліндри, в яких встановлюють індикатор для визначення втрат повітря через отвори свічки

(форсунки) при перевірці циліндрів

1

2

3

4

5

6

7

8

ЗІЛ-130, -375

ЗМЗ-53, -66

ЯМЗ-238, -740

ЯМЗ-236

 

ЗМЗ-24Д

УАЗ

ВАЗ; «МОСКВИЧ»

МеМЗ

Випускний

 

Впускний

Випускний

Впускний

Випускний

Впускний

Випускний

Впускний

3

 

2

3

2

4

2

2

3

1

 

7

1

3

3

4

1

4

4

 

1

2

1

2

1

4

1

8

 

3

6

5

1

3

3

2

7

 

6

4

6

-

-

-

-

 

5

 

8

5

4

-

-

-

-

2

 

5

-

-

-

-

-

-

6

 

4

-

-

-

-

-

-

 

 

 

 

 

 

 

 


 

 

Рис. 3.2. Прилад моделі К-69М

1-манометр; 2-вихідний штуцер; 3-регулювальний гвинт; 4-вхідне сопло; 5-вхідний штуцер; 6-редуктор; 7-палець; 8-ручка редуктора.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Звіт з лабораторної роботи №3

Тема:

Діагностування циліндро-поршневої групи, кривошипно-шатунного та газорозподільного механізмів за витіканням стиснутого повітря приладом К-69М.

Мета роботи:

Придбати навики і засвоїти практично прийоми діагностування циліндро-поршневої групи КШМ і НРМ за  витіканням стиснутого повітря.

Обладнання робочого місця:

7.    Двигуни ЗІЛ-130, ЗМЗ-53, ЗМЗ-24.

8.   Прилад К-69М.

9.   Ключ свічний.

10.   Джерело стиснутого повітря.

11.   Набір ключів.

12.   Інструкція і плакати по темі.

 

а) Результати діагностування ЦПГ, КШМ, ГРМ за витіканням стиснутого повітря.

Таблиця 1

Висновок про діагностування ЦПГ за витіканням стиснутого повітря приладом К-69М.

 

Виконав

 

 

 

 

Арк.

Перевірив

 

 

 

 

Змн.

Арк..

№ докум.

Підпис

Дата

             

ЛАБОРАТОРНГА РОБОТА №4

      

       Тема:

Перевірка та регулювання зазорів у газорозподільному механізму

       Зміст роботи:

         Лабораторна робота включає:

 

1. Перевірку та підтягання кріплень головки блоку циліндрів.

2. Перевірку та регулювання теплових зазорів у газорозподільному механізму

          

       Мета роботи:

          Придбати навики і засвоїти практичні прийоми перевірки та регулювання теплових зазорів, перевірки та підтягання кріплень головки блоку циліндрів.

 

      Обладнання робочого місця 

1. Двигуни ЗІЛ-130,ЗМЗ-53, ГАЗ-24, ЯМЗ-236,КамАЗ-740.

2. Динамометричний ключ з набором головок.

3. Свічний ключ.

4. Ключі рожкові 11,12,14,17,19,22 мм.

5. Викрутка.

6. Пристрій для встановлення поршня в ВМТ такту стиску.

7. Інструкція і плакати по темі.

Техніка безпеки під час виконання роботи:

Затягання гайок головки блоку, осей, коромисел необхідно проводити зусиллям, вказаним в інструкції. Забороняється користуватися несправним інструментом і пристроями. Кріпильно-регулювальні роботи проводити тільки на холодному двигуні. Затягування болтів, гайок кріплень головки блоку, осей коромисел необхідно проводити плавно, уникаючи різкого прикладення сили.

                            Загальні положення

Для запобігання пропусків газів і охолоджуючої рідини через прокладку головки циліндрів, потрібно перевірити і при необхідності з визначеним зусиллям підтягати гайки, її кріплення до блоку ключем з динамометричною рукояткою.

Затягання кріплень головки блоку циліндрів виконують під час ТО-2 в два-три прийоми рівномірно, від центру до периферії у послідовності, вказаній на малюнках. При цьому прикладають крутні моменти на холодних двигунах ЗМЗ, рівні(7,3-7,8) на ЗІЛ (7-9) і на прогрітому двигуні ЯМЗ (24-26) кгм. При нерівномірному і неповному затяганні кріплення головки блоку можливе її короблення, порушується герметичність камери згорання і можливе пошкодження прокладки головки блоку.

 

 

 

Порядок виконання роботи:

1. Перевірка та регулювання теплових зазорів у газорозподільному механізмі карбюраторних двигунів.

Загальні положення:

Внаслідок зношення кулачків і штовхачів, клапанів і коромисел змінюються зазори у клапанних механізмах газорозподілення, порушуються фази газорозподілення, при цьому зменшується наповнення циліндрів і погіршується їх очищення, а також збільшується шум при роботі клапанного механізму.

Зазори перевіряються пластинчастими щупами при повністю закритих клапанах і якщо є необхідність регулюють.

1.1. Від’єднати проводи від затискачів свічок запалювання.

1.2. Відкрутити гайки кріплення кришки головки блоку циліндрів і зняти       

       кришки з прокладками.

1.3. Динамометричним ключем перевірити моменти затягання болтів

       кріплення осей коромисел із зусиллям 9-12 кг.

1.4. Відкрутити свічку першого циліндру.

1.5. Встановити пристрій для встановлення поршня у ВМТ такту стиску.

1.6. Встановити поршень першого циліндра у ВМТ такту стиску.

1.7. Перевірити величину зазору між торцями стержнів клапанів і носком коромисла впускного і випускного клапанів.

1.8. При необхідності відрегулювати зазор, для чого: утримуючи викруткою регулювальний гвинт, ослабити контргайку.   

1.9. Обертаючи викруткою регулювальний гвинт, встановити необхідний зазор, заміряти його щупом після чого затягнути контргайку.  

1.10. Перевірити і відрегулювати аналогічним методом, відповідно до порядку роботи двигуна, зазори у клапанах інших циліндрах. 

1.11. Установити свічки і проводи високої напруги.

1.12. Запустити двигун і прогріти його до робочої температури.

1.13. Прослухати двигун в зоні роботи клапанів.

1.14. Якщо в процесі роботи двигуна чути стуки клапанів “хлопки” у карбюраторі і “вибухи” у глушнику, повторити регулювальні операції. 

1.15. Прибрати робоче місце, покласти інструмент.

1.16. Занести необхідну інформацію у бланк звіту, підготувати відповіді на контрольні запитання, підготувати і здати звіт.

 

 

    2.  Перевірка і регулювання зазорів між штовхачами і клапанами двигуна КамАЗ-740.

Загальні положення:

    Перевірку і регулювання зазорів необхідно виконувати на холодному двигуні або не раніше, чим за 30хв.після його зупинки. Подачу палива виключити. Величина зазору для впускного клапану повинна бути

0,15-0,20мм.,а для випускного клапана 0,30-0,35мм. Передні клапани правого ряду циліндрів впускні, лівого ряду-випускні.

2.1. Перед початком регулювання необхідно перевірити затягання болтів кріплення головок циліндрів.

2.2. Зняти кришки циліндрів.

2.3. Зняти кришку люка, який розміщений у нижній частині картера зчеплення. 

2.4. Регулювання зазорів виконувати у такій послідовності:

2.4.1. Встановити руківку фіксатора маховика у нижнє положення. 

2.4.2. Вставити ломик в отвори, які розміщенні по колу моховика. 

2.4.3. Обертати колінчастий вал за ходом обертання.

2.4.4. Встановити його у таке положення, коли фіксатор заскочить у заглиблення на моховику (оберт маховика на кут, який рівний кутовій відстані між двома сусідніми отворами, відповідає оберту колінчастого валу на 30◦).   

2.4.5. Перевірити положення міток на привод і насосу високого тиску

2.4.6. Якщо позначки знаходяться внизу, то необхідно вивести (підняти) фіксатор із зачеплення з маховиком .

2.4.7. Обернути колінчастий вал на один оберт, тут фіксатор повинен знову заскочити у заглиблення на маховику.

2.4.8. Встановити руківку фіксатора у верхнє положення . 

2.4.9. Обернути колінчастий вал на 60ْ.

       У цьому положенні клапани 1-го і 5-го циліндрів закриті(штанги циліндрів повинні легко обертатися від руки)

2.4.10. Перевірити момент затягання гайок кріплення стійок коромисел   (4-5 кгс.м).

2.4.11. Послабити гайку регулювального гвинта.

2.4.12. Вставити у зазор щуп необхідної товщини (0,15 мм для впускного клапана і 0,30 мм для випускного клапана),щуп повинен входити вільно. (щуп товщиною 0,20 мм для впускного, і 0,35 мм для випускного, повинен входити із зусиллям).

2.4.13. Обертаючи гвинт викруткою, встановити необхідний зазор (п. 2.4.12)

2.4.14. Притримуючи регулювальний гвинт викруткою, закрутити гайку і перевірити величину зазору. (Момент затягання гайки регулювального гвинта 4-5 кгсм ).

2.4.15. Подальше регулювання зазорів необхідно виконувати попарно у циліндрах 2 і 4, 6 і 3, 7 і 8, обертаючи колінчастий вал кожний раз на 180ْ.

2.4.16. Запустити двигун і прослухати його роботу.

     Коли правильно відрегульовані зазори, то не повинно бути стуків у клапанному механізмі.

     Порядок роботи циліндрів двигуна КамАЗ :1-5-4-2-6-3-7-8.

     Величина затягання болтів кріплення головок циліндрів (холодний двигун за три заходи).

     1-й- 4-5 кгс.м.

     2-й- 12-15-//- кгс.м.

     3-й- 19-21 -//- кгс.м.

2.4.17. Встановити клапанні кришки на місце і лючок на картер зчеплення.

  

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ

1.                     Назвати  найбільш характерні несправності газорозподільного механізму.

2.                     На які параметри двигуна впливає зазор між носком коромисла стержнем клапана?

3.                     Під час якого ТО перевіряють зазор між торцем стержнів клапанів і носками коромисел?

4.                     Який зазор повинен бути у впускному і випускному клапанах двигунів ЗІЛ-130, ЗМЗ-53, ЯМЗ-236, КамАЗ?

5.                     До чого призводить нерівномірне затягання гайок головки блоку циліндрів?

6.                     Послідовність підтягання кріплення головки блоку циліндрів на двигунах ЗМЗ-24, ЗІЛ-130, ЗМЗ-53, ЯМЗ-236, КамАЗ-740.

7.                     Як і за допомогою чого можна перевірити якість притирання клапанів?

8.                     З яким зусиллям затягають гайки (болти) кріплення головки блоку циліндрів двигунів ЗМЗ-24, ЗІЛ-130, ЗМЗ-53, ЯМЗ-236, КамАЗ? Вказати можливі причини псування прокладки блоку циліндрів.

9.                     Які існують способи перевірки і регулювання зазорів у газорозподільному механізмі?

 

 


Теплові зазори у клапанних механізмах, мм

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 


 

 

 

 

Рис. 4.1. Регулювання зазорів клапанного механізму двигуна   ЗІЛ – 130:

1-регулювальний гвинт; 2-контргайка; 3-щуп пластинчастий.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис. 4.4.  Схема положення міток які відповідають початку подачі палива до першого циліндра двигуна камАЗ-740:

1-муфта випередження впорскування палива; 2-ведена півмуфта приводу; 3-флангець веденої півмуфти; 4-фланець ведучої півмуфти.

 

 

 

 

 

 

 

 


 

 

 

Рис.4.5. Прядок затягування гайок (гвинтів) кріплення головок циліндрів двигунів:

а – Мерз-966А, -968, -968А, -969; б – ВАЗ-2101, -2103, -2106, -21011; в – ВАЗ-2105; г – «Москвич» - 408; д – «Москвич-412, -2138, -2140»; е – ГАЗ-21, ЗМЗ-24Д, -2411, -УАЗ-451, -451МН, -451М; ж – ЗМЗ-4022.10; з – ЗМЗ-53, -66; и – ЗІЛ-130, -131, -133, -375; і – КамАЗ-740, -741; к – ЯМЗ-236; л – ЯМЗ-238.

 

ЗВІТ З ЛАБОРАТОРНОЇ РОБОТИ №4

 

Тема:

Перевірка та регулювання зазорів у газорозподільному механізмі.

Мета роботи:

Придбати навики і практичні прийоми перевірки та регулювання теплових зазорів, перевірки та підтягання кріплень головки блоку циліндрів.

Обладнання робочого місця:

Двигуни ГАЗ-24, ЗІЛ-130, ЗМЗ-53, ЯМЗ-236, КамАЗ, динамометричний ключ з набором головок . Свічний ключ. Ключі рожкові 11, 12, 14, 17, 19, 22мм. Викрутка. Пристрій для встановлення поршня у ВМТ такту стиску. Інструкція і плакати по темі. 

А. Результати перевірки та підтягування кріплення головки блоку циліндрів.

 

Таблиця 1

п\п

Марка

двигуна

Моменти затягання, Нм(кг.см):

Схема послідовності затягання кріплення головки блоку циліндрів

По ТУ

1 прийом

2

прийом     

3 прийом

1)

ЗІЛ-130

68, 6-88, 4(7-9)

 

 

 

 

2)

ЗМЗ-53

71, 6-76,5 (7,3-7,8)

 

 

 

 

3)

ЗМЗ-24

71, 6-76,5 (7,3-7,8)

 

 

 

 

4)

ЯМЗ-236

236-255 (24-26)

 

 

 

 

5)

КамАЗ

186,5-206 (19-21)

 

 

 

 

 

Таблиця 2

Результати перевірки та регулювання теплових зазорів у       газорозподільному механізмі.

 

Марка

двигуна

Теплові зазори

До регулювання

Після регулювання

1.

2.

3.

4.

1.

2.

3.

4.

 

ГАЗ-24

Вп.

Вип..

Вп.

Вип..

Вп.

Вип..

Вп.

Вип..

Вп.

Вип..

Вп.

Вип..

Вп.

Вип..

Вп.

Вип..

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновок:

 

 

Виконав

 

 

 

 

Арк.

Перевірив

 

 

 

 

Змн.

Арк..

№ докум.

Підпис

Дата

             

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА №5

Тема: Загальна діагностика системи охолодження. Перевірка та регулювання пасів приводу вентилятора. Перевірка технічного стану термостату.

Зміст роботи:

Лабораторна робота включає

1.    Загальне діагностування системи охолодження.

2.   Перевірку і регулювання натягів пасів приводу вентилятора.

3.   Перевірку технічного стану термостату.

Мета роботи: Набути навики і засвоїти практичні прийоми діагностики системи охолодження двигуна, регулювання натягів пасів приводу вентилятора.

Обладнання робочого місця:

1.    Двигуни ЗІЛ-130, ЯМЗ-236, КамАЗ – 740, ЗМЗ – 53, ЗМЗ – 24.

2.   Набір ріжкових ключів.

3.   Пристрій для перевірки працездатності термостату.

4.   Термостат з твердим і рідким наповнювачем.

5.   Пристрій КИ-8920 для перевірки натягу пасів вентилятора.

6.   Інструкція лабораторної роботи.

Техніка безпеки під час виконання роботи:

Забороняється користуватись зіпсованим інструментом, допоміжним обладнанням. Забороняється виконувати кріпильні роботи, регулювальні роботи, та інші роботи на працюючому двигуні. Забороняється запуск двигуна без дозволу викладача (лаборанта).

Зняття пробки заливної горловини радіатора слід проводити дотримуючись безпеки на випадок зіпсованих клапанів і викиду пари. Вмикати прилад у електромережу дозволяється тільки у присутності викладача (лаборанта).

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ:

Підтримання   нормального  теплового  режиму  двигуна  у  залежності   від

навантаження, кліматичних та інших умов забезпечуються необхідним об'ємом охолоджуючої рідини, інтенсивністю охолоджування двигуна і рідини у системі.

Інтенсивність охолодження двигуна залежить від натягу пасу приводу вентилятора,  герметичності системи охолодження,  чистота поверхні радіатора, наявність накипу, надійності роботи термостата, справності жалюзів.

 

Порядок виконання роботи:

1.1.     Зняти пробку горловини радіатора.

1.2.     Натиснути на паровий і повітряний клапани (пальцями), при цьому клапани повинні переміщатися вільно, без заїдань.

1.3.     Перевірити рівень охолоджувальної рідини, якщо необхідно то долити

1.4.     Перевірити стан прокладки пробки. Вона не повинна мати розрив.
Встановити пробку на місце.

1.5.     Оглянути всі з'єднання і зливні крани на не працюючому двигуні,
перевіряти чи не підтікає охолоджувальна рідина.

1.6.     Запустити двигун, прогріти його і оглянути всі з'єднання на працюючому двигуні, записати необхідну інформацію у звіт.

1.7.                                      Зупинити двигун.

1.8.     Усунути виявленні підтікання рідини шляхом підтягання з'єднань, заміни прокладок.

1.9.                                      Визначити спрацювання у підшипниках водяної помпи, для чого взятись
руками за лопатки вентилятора і переміщувати його у осьовому напрямі.

1.10.                              Викрутити пробку, яка закриває контрольний отвір у корпусі водяної помпи.

1.11.                              Очистити маслянку від забруднення.

1.12.                              За допомогою ручного солідолонагнітача нагнітати пластичне мастило в маслянку до виходу його з контрольного отвору, або підшипників водяної
помпи.

1.13.                              Виділити залишки консистентного мастила.

1.14.                              Закрутити пробку контрольного отвору.

II. Перевірка і регулювання натягу пасів приводу вентилятора.

2.1.       Оглянути пас вентилятора по всій довжині, обертаючи колінчастий вал руківкою перевірити чи має розшарування, часткових розрізів тканини і замаслювання

2.2.                          Підготовити прилад КИ-8920.

2.3.                          Встановити прилад КИ-8920 по середині міжосьової відстані між шківами.

2.4.                          Натиснути зусиллям 4кгс на корпус штоку приладу КИ-8920.

2.5.           По сектору шкали приладу КИ-8920 визначити величину прогинання пасу приводу вентилятора.

2.6.                           Занести необхідну інформацію у звіт.

2.7.            При необхідності відрегулювати натяг пасів приводу вентилятора та водяної помпи.

2.8.       Положити прилад КИ-8920 на місце.

III. Перевірка дії термостата.

3.1.                          Запустити двигун і поступово його прогрівати до 70°С.

3.2.                          На дотик визначити температуру нагріву верхнього і нижнього баків радіатора і визначити роботу термостату.

3.3.           Взяти термостат для випробування і помістити його у посудину з теплою водою та нагрівати її на електричній плиті.

3.4.       По термометру визначити температуру початку (70-72°С) і повного (80-85°С) відкриття клапана термостата.

3.5. Записати необхідну інформацію у звіт, зробити висновок.

 

 

 

КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ:

1.   Для чого необхідно знімати пробку радіатора під час зливу охолоджувальної рідини?

2.   Чому     герметичність     з'єднань     системи     охолодження     перевіряють     на працюючому і непрацюючому двигуні?

3.   Які наслідки неправильного натягу паса приводу вентилятора?

4.   Які  дії  повинен  здійснити  водій,  якщо  замерзла  вода  у   нижньому  бачку радіатора?

5.   Як, коли і чим змащуються підшипники водяної помпи двигуна автомобіля ЗІЛ-130?

6.   Які наслідки викликає зіпсований термостат системи охолодження?

7.   Назвати склад розчину, який використовують для видалення накипу з системи охолодження двигунів 31Л-130, ЗМЗ-53, ЯМЗ-236, КамАЗ – 740?

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис. 5.1. Пристрій КИ-8920 для перевірки натягу привідних пасів:

1-повзун; 2-корпус; 3-упор пружини; 4-гвинт; 5-напрямна; 6-фіксувальний гвинт; 7-пружина; 8-шток; 9, 10-сектори; 11-вісь-гвинт; 12-установочна скоба.

 

 

 

 

 


Рис. 5.2.   Перевірка натягу привідних пасів.

 

 

 


 

 

 

 

 


Рис. 5.4.  Перевірка термостату двигуна ЗІЛ – 130:

1-клапан-заслінка термостата; 2-термометр; 3-місткість з водою; 4-електроплитка.

 

 

 


Рис. 5.5. Вмикач гідромуфти двигуна КамАЗ-740:

1-кришка корпусу вмикача; 2-тяги; 3-корпус вмикача; 4-шайба поворотної пружини; 5-поворотна пружина; 6-золотник вмикача гідромуфти; 7-ущільнююче кільце кришки корпусу; 8-ущільнююче кільце пробки крану; 9-пробка крану вмикача; 10-важіль пробки крану; 11-пружина фіксатора; 12-фіксатор важеля пробки крану; 13-кришка пробки крану; 14-регулювальні шайби; 15-гайка кріплення; 16-термосиловий датчик в зборі; 17-ущільнююче кільце термосилового датчика;

 

 

 

 

 

 


 

 

Рис. 5.6. Термостат двигуна КамАЗ – 740:

1, 8-стіки; 2-балон; 3-активна маса (церезин); 4, 12-клапани; 5, 7-пружини; 6, 10-регулювальні гайки; 9-шток; 11-вставка гумова з шайбою; 13-основа.

 

 

 

 

 

 

 

 

 
  

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 


 

 

 

 

 

 


 

Рис. 5.8. Водяний насос і вентилятор двигуна ЗІЛ-130:

1-крильчатка вентилятора; 2-шків; 3-підшипник; 4-валик; 5-крильчатка насосу; 6-прокладка; 7-корпус насосу; 8-підвідний патрубок; 9-корпус підшипників; 10-манжета; 11-ущільнююча шайба; 12-обойма сальникового ущільнювача.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис. 5.9. Атмосферний клапан:

а – відкритий паровий клапан; б – відкритий повітряний клапан; 1 і 6-відповідно паровий і повітряний клапани; 2 і 5-пружини парового і повітряного клапанів; 3-паровідвідна трубка; 4-пробка заливної горловини радіатора.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Звіт з лабораторної роботи №5

 

Тема:

Загальна діагностика системи охолодження. Перевірка та регулювання пасів приводу вентилятора. Перевірка технічного стану термостату.

Мета роботи:

1. Загальне діагностування системи охолодження.

2. Перевірку і регулювання натягів пасів приводу вентилятора.

3. Перевірку технічного стану термостату.

Обладнання робочого місця:

1. Двигуни ЗІЛ-130, ЯМЗ-236, КамАЗ – 740, ЗМЗ – 53, ЗМЗ – 24.

2. Набір ріжкових ключів.

3. Пристрій для перевірки працездатності термостату.

4. Термостат з твердим і рідким наповнювачем.

5. Пристрій КИ-8920 для перевірки натягу пасів вентилятора.

6. Інструкція лабораторної роботи.

 

а) Загальне діагностування системи  охолодження, та перевірка і регулювання натягання пасу. Перевірка працездатності термостату.

 

Висновок:

Виконав

 

 

 

 

Арк.

Перевірив

 

 

 

 

Змн.

Арк..

№ докум.

Підпис

Дата

             

 

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА №6

 

Тема:

Загальна діагностика системи мащення. Перевірка якості оливи. Заміна оливи, технічне обслуговування фільтрів. Перевірка роботи фільтра відцентрового очищення оливи.

 

Зміст роботи:

Лабораторна робота включає:

1.     Загальний огляд системи мащення перед запуском двигуна.

2.     Перевірка якості оливи.

3.     Заміна оливи, ТО фільтрів, перевірка роботи фільтра відцентрового очищення оливи.

 

Мета роботи:

Набути навики і засвоїти практичні прийоми загального огляду системи, перевірки якості оливи, заміни оливи, перевірки роботи фільтра відцентрового очищення оливи.

 

Обладнання робочого місця:

1.     Двигуни ЗІЛ – 130, ЗМЗ – 24, ЯМЗ – 236, ЗМЗ – 66, КамАЗ – 740.

2.     Набір ключів.

3.     Ручний солідолонагнітач.

4.     Віскозиметр.

5.     Секундомір.

6.     Фільтруючий папір у аркушах розміром 5х5 см.

7.     Ємність для зливу оливи з фільтрів.

8.     Ємність для зливу відпрацьованої оливи.

9.     Інструкція лабораторної роботи.

 

Техніка безпеки під час виконання роботи:

Забороняється виконувати кріпильні роботи, регулювальні та інші роботи на працюючому двигуні. Забороняється користуватися зіпсованим інструментом, допоміжним обладнанням. Забороняється запуск двигуна без дозволу викладача (лаборанта).

Під час роботи з фільтрами переконатися, що температура деталей безпечна.

 

Загальні положення

Підтримання нормального теплового режиму двигуна у залежності від навантаження, кліматичних та інших умов забезпечуються необхідним об’ємом охолоджуючої рідини, інтенсивністю охолодження двигуна і рідини у системі.

Інтенсивність охолодження двигуна залежить від натягу пасу приводу вентилятора, герметичності системи охолодження, чистоти поверхні радіатора, наявність накипу, надійність роботи термостата, справність жалюзів.

 

 

Порядок виконання роботи:

 

І. загальний огляд системи мащення перед пуском

Несправності системи мащення: пониження рівня оливи у картері нижче норми, зниження тиску оливи у системі до 1,0 – 1,5 кгс/см2 при середній частоті обертів колінчастого вала, зниження густини оливи в наслідок сильного розрідження його паливом, наявність підтікання оливи крізь нещільні з’єднання і забруднення фільтрів.

 

Порядок виконання роботи:

1.1                 Оглянути місця з’єднання системи мащення (піддон картера, сальники колінчастого валу, масляної помпи, фільтри очищення оливи, оливопровід), перевірити, чи немає підтікання оливи при непрацюючому двигуні.

1.2                 Вийняти щуп і перевірити рівень оливи, якщо він нижче верхньої мітки, то оливу потрібно долити.

 

ІІ. Загальне і по елементне діагностування системи мащення:

2.1     Запустити двигун і прогріти його до робочої температури (70-80 0С).

2.2     Занотувати покази манометра системи мащення на малих, середніх і граничних обертах колінчастого валу.

2.3     Зупинити двигун, одночасно ввімкнути секундомір.

2.4     Визначити за характером звуку час роботи відцентрового фільтра очищення оливи і порівняти його з нормативно-допустимим. У справності ротора час обертання його повинен бути 2-3 хв.

2.5     Вийняти оливовимірювальний щуп, і дати висновок про придатність оливи для подальшої роботи.

2.6     Визначити придатність оливи для подальшої роботи краплею проби на промокальний папір або за допомогою віскозиметра.

2.7     Зробити висновок про технічний стан системи мащення, занести необхідну інформацію у звіт.

 

ІІІ. Перевірка дії фільтра відцентрового очищення оливи:

3.1     Очистити корпус фільтра від пилу і бруду.

3.2     Зняти кожух фільтра, відкрутити барашкову гайку.

3.3     Притримуючи ротор від обертання, відкрутити гайки кріплення кришки ротора.

3.4     Зняти ковпак, спочатку перемістити його ущільнююче гумове кільце, дати можливість стекти оливі.

3.5     Дерев’яним шпателем очистити осадки з ковпака, промити фільтр і ротор у гасі.

3.6     Продути всі деталі фільтра стиснутим повітрям.

3.7     Скласти  фільтр у зворотній послідовності.

3.8     Очистити корпус оливозливної горловини від пилу і бруду.

3.9     Промити корпус і фільтр вентиляції картера.

3.10        Залити у корпус фільтра вентиляції чисту оливу, замінивши перед цим фільтруючу набивку.

3.11        Запустити двигун. Через 10 хв. зупинити  його і заміряти рівень оливи, довести його до норми, але перед цим продути стиснутим повітрям трубки вентиляції картера, і прогріти двигун 8-10 хв.

 

IV. Заміна оливи у картері двигуна:

4.1     Зняти з оливозливного патрубку фільтр вентиляції картера.

4.2     Підставити під піддон картера ємність.

4.3     Відкрутити пробку піддона картера.

4.4     Злити відстій з фільтруючих елементів і оливу з піддона картера.

4.5     Встановити пробки зливних отворів на місце, очистивши їхню внутрішню частину.

4.6     Залити у картер промивну оливу до норми.

4.7     Запустити двигун і дати йому відпрацювати 2-3 хв. на малих обертах колінчастого валу.

4.8     Зупинити двигун і злити промивну оливу.

4.9     Залити свіжу оливу до нормального рівня.

4.10        Встановити на місце фільтр вентиляції картера.

4.11        Прибрати робоче місце, підготувати відповіді на контрольні запитання, заповнити і здати звіт.

 

Контрольні запитання:

1.                           Які причини можуть викликати зниження тиску оливи у системі мащення, а які викликають його підвищення?

2.                           До яких меж дозволяється зниження рівня тиску оливи і її рівня під час експлуатації автомобіля?

3.                           Як перевірити рівень оливи у картері двигуна і коли він перевіряється?

4.                           Назвати способи перевірки якості оливи у двигуні.

5.                           Які роботи виконуються під час ТО-2 системи мащення?

6.                           В чому полягає техогляд за фільтрами системи мащення?

7.                           Назвати основні діагностичні параметри системи мащення.

 

 


 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис. 6.2. Перевірка в’язкості масла віскозиметром:

1-рамка; 2, 3, 4-трубки з еталонними маслами; 5-пробка; 6-трубка для масла, яке перевіряють.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 
 

  

Рис. 6.3 Фільтр тонкої очистки оливи двигуна                   КамАЗ-740:

1-корпус; 2-фільтруючий елемент; 3-гвинт; 4-ковпак; 5-зливна пробка.

 

 

 

 

 

 
 

Рис. 6.4 Фільтр відцентрового очищення оливи двигуна КамАЗ – 740: 

1-корпус фільтру; 2-трубка відведення оливи; 3-вісь ротора; 4, 10, 14, 21, 24-прокладки; 5-ковпак фільтру; 6-ротор; 7-ковпак ротору; 8-упірний кульковий підшипник; 9, 11, 13-гайки; 12-шайба; 15-ущільнююче кільце; 16-стопорна пластина; 17-стопорний палець; 18, 20, 26-пружини; 19-плунжер перепускного клапану; 22-регулювальна шайба; 23, 25-пробки; 27-плунжер запобіжного клапану.

 

Звіт лабораторної роботи №6

 

Тема:

Загальна діагностика системи мащення. Перевірка якості оливи. Заміна оливи, ТО фільтрів. Перевірка роботи фільтра відцентрового очищення оливи.

Мета роботи:

Набути навики і засвоїти практичні прийоми загального огляду, перевірки якості оливи, заміни її, перевірки роботи фільтра відцентрового очищення оливи.

Обладнання робочого місця:

Двигуни ЗІЛ – 130, ЗМЗ – 24, ЯМЗ – 236, ЗМЗ – 66, КамАЗ – 740. Набір ключів. Ручний солідолонагнітач. Віскозиметр. Секундомір. Фільтруючий папір у аркушах розміром 5х5 см. Ємність для зливу оливи з фільтрів. Ємність для зливу відпрацьованої оливи. Інструкція лабораторної роботи.

 

А. Загальна та поелементна діагностика систем мащення.

                                                     Таблиця №1 

 

Марка

двигуна

 

Марка

оливи

Тиск оливи, кПа (кгс/см2)

Час роботи центрифуги, хв.

Висновок

про придатність оливи

Суміш для промивання систем

Ном. (хв.-1)

Сер. (хв.-1)

нормативне

дійсне

нормативне

дійсне

ЗМЗ - 53

 

 

 

 

 

 

 

ЗІЛ - 130

 

 

 

 

 

 

 

ЯМЗ - 236

 

 

 

 

 

 

 

КамАЗ

 

 

 

 

 

 

 

ЗМЗ - 24

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновок:

 

 

Виконав

 

 

 

 

Арк.

Перевірив

 

 

 

 

Змн.

Арк..

№ докум.

Підпис

Дата

             

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА №7

Тема

Перевірка герметичності системи живлення карбюраторних двигунів. Перевірка рівня палива у поплавцевій камері карбюратора. Перевірка працездатності паливного бензонасосу на двигуні.

Мета роботи:

Придбати навики і опанувати практичні прийоми діагностики системи живлення карбюраторного двигуна.

Зміст роботи:

Лабораторна робота включає:

Перевірку герметичності системи живлення. Перевірку рівня палива у поплавцевій камері карбюратора. Перевірку працездатності паливного бензонасосу на двигуні.

Обладнання робочого місця

1.   Двигуни ЗІЛ-130, ЗМЗ-53

2.   Манометр моделі 527

3.   Масштабна лінійка.

4.   Ключі на 10, 12, 14, 17, 19,22 мм.

5.   Викрутка.

6.   Секундомір.

7.   Інструкція по даній лабораторній роботі.

Техніка безпеки під час виконання роботи:

До виконання лабораторної роботи допускаються студенти, які отримали вступний інструктаж з охорони праці, і які вивчили методичні вказівки до лабораторної роботи.

Перед початком роботи старанно оглянути інструменти і прилади, у випадку несправності замінити.

Одягти і привести в порядок спецодяг.

Застібнути або обв'язати чохли рукавів, заправити одяг так. щоб не було висячих кінців.

Запуск двигуна здійснюється з дозволу викладача або лаборанта.

Бензин - легкоспалахуюча отруйна речовина, невміле поводження з яким може призвести до пожежі й отруєння. Потрібно бути дуже обережним при роботі з ним.

Після закінчення лабораторної роботи необхідно прибрати робоче місце і здати його лаборанту.

Та слід вимити руки теплою водою з милом.

Порядок виконання роботи:

Перевірка палива в поплавковій камері двигуна ЗМЗ-53 карбюратор К126Б

Перевірка рівня палива в поплавцевій камері карбюратора здійснюється на холодному непрацюючому двигуні.

1.      Зняти повітроочисники.

2.      Поплавцеву камеру заповнити паливом за допомогою важеля ручної подачі бензинового насосу.

3.      Заміряти лінійкою рівень бензину в поплавцевій камері. Рівень бензину
повинен стійко знаходитись в межах 18,5-21,5 мм від площини роз'єму
верхньої кришки карбюратора і рівнем палива  в оглядовому віконці.

Якщо рівень не співпадає наведеним вище вимогам, то:

1.      Зняти кришку поплавкової камери карбюратора і провести регулювання
установки поплавка.

2.                        Перевернути кришку поплавцевої камери і встановити на горизонтальну поверхню стола.

3.      Виміряти відстань від її площини до верхньої точки поплавка, яка повинна складати 40-41 мм.

4.      Провести регулювання підгинання язичка, який впирається у вістря голки клапана.

5.      Одночасно підгинанням язичка обмежити зазор між вістрям голки і язичком в межах 1,3-1,5 мл. Підчас регулювання поплавцевого механізму
необхідно дотримуватись обережності, щоб не пошкодити ущільнюючу
шайбу.

6.      Після виконаного регулювання встановити кришку поплавцевої камери

карбюратора.

7.  Виконати пункти 2 і 3.

 

Двигун ЗІЛ-130. Карбюратор К-88.

1.    Запустити двигун, прогріти до нормальної температури.

2.    Викрутити пробку контролю рівня палива.

3.    Перевірити рівень палива через відкритий контрольний отвір

4. Спостерігати за рівнем палива (паливо повинне знаходитись на рівні
контрольного отвору). При правильному регулюванні палива рівень буде
видно і паливо не повинно витікати через отвір.

5.    При необхідності зміни висоти рівня досягають зміною товщини прокладки під гніздом голчастого клапана поплавцевої камери, для цього:

5.1   Відкрутити гвинти кріплення кришки поплавцевої камери карбюратора

5.2   Встановити кришку поплавцевої камери на горизонтальну поверхню.

5.3 Відкрутити корпус голчастого клапана. Для пониження рівня товщину
прокладки збільшити, для підвищення - зменшити.

6. Скласти карбюратор і виконати пункти 1, 2, 3, 4.

 

2.Діагностування бензонасосу на двигуні:

1.      Перевірити герметичність насосу і при необхідності ліквідувати
підтікання палива.

2.      Перевірити положення важеля для ручного підкачування, при роботі двигуна цей важіль повинен утримуватися відтяжною пружиною в крайньому
потрібному положенні, інакше насос може відключитися і подачі пального не
буде.

3.      Перевірити технічний стан сітчастого фільтра, який розміщений в верхній частині бензинового насосу. При необхідності очистити його.

4.    При недостатній подачі палива потрібно перевірити справність діафрагми

 

3.Перевірка бензонасосу за допомогою приладу на двигуні:

1.      Підготувати двигун до запуску, особливо звертаючи увагу на герметичність системи живлення в місцях сполучення подвійних деталей.

2.      Встановити прилад моделі 527 у проміжку між паливним бензонасосом і
карбюратором.

3.      Запустити двигун і прогріти його до робочої температури.

4.      Встановити оберти холостого ходу.

5.      В тому режимі перевірити тиск, розвинутий паливним насосом. Він повинен бути в межах: у насосів із зйомним стаканом відстійника - 0,016 до 0.022 мПа, у насосів, що мають зйомну кришку від 0,025 до 0,030 мПа.

6.      Зупинити двигун, перевірити герметичність клапанів по падінню тиску через 30°С після виключення запалювання. Якщо падіння тиску перевищує 0,02 мПа клапани замінити.

7.      Записати висновок про технічний стан системи живлення.

8.      Записати зняті діагностичні параметри в звіт.

 

 

 

КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ

1.    Правила техніки безпеки при роботі з етиловим бензином.

2.   До чого призводять порушення герметичності системи живлення
карбюраторного двигуна? Ознаки і наслідки роботи двигуна на багатій суміші.

3.   Як заміряти і відрегулювати рівень палива в поплавцевій камері карбюратора двигунів ЗМЗ-53А, ЗІЛ-130, ЗМЗ-24?

4.                           Якими гвинтами і як регулювати карбюратор двигуна на оберти холостого
ходу?

5.         Спосіб перевірки бензонасосу.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 


 

Рис. 7.2  Розміщення пробки контрольного отвору в поплавцевій камері карбюратора

 

 

 

 

 

 

 


 

 

 

Рис.7.3 Перевірка рівня палива в поплавцевій камері карбюратора

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 


 

 

 

 

 

 

 

 

Рис. 7.4 Перевірка встановлення вузла голчастого клапана карбюратора:

1-корпус повітряної горловини карбюратора; 2-корпус голчастого клапана; 3-шаблон; 4-регулювальні прокладки.

 

 

 
 

  

 

 

 

 

 

Рис.7.6. Схема перевірки й регулювання рівня палива в поплавцевій камері:

а – К-126Б; б – К-88А; в – карбюратори ДААЗ; 1 – поплавець; 2 – голчастий клапан; 3 – оглядове вікно; 4 – скляна трубка; 5 – штуцер.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Звіт з лабораторної роботи №7

 

Тема:

Перевірка герметичності системи живлення карбюраторних двигунів. Перевірка рівня палива у поплавцевій камері карбюратора. Перевірка працездатності паливного бензонасосу на двигуні.

Мета роботи:

Придбати навики і опанувати практичні прийоми діагностики системи живлення карбюраторного двигуна.

Обладнання робочого місця

8.   Двигуни ЗІЛ-130, ЗМЗ-53

9.   Манометр моделі 527

10.   Масштабна лінійка.

11.   Ключі на 10, 12, 14, 17, 19,22 мм.

12.   Викрутка.

13.   Секундомір.

14.   Інструкція по даній лабораторній роботі.

Таблиця 1

 

 

Показники

Результати вимірів

ЗМЗ - 53

ЗІЛ - 130

 

 

1

 

 

2

 

 

3

середнє

значен-

ня

 

 

1

 

 

2

 

 

3

середнє

значен-

ня

Марка карбюратора

 

 

 

К-126Б

 

 

 

К-88А

Марка бензонасосу

 

 

 

Б9: Б9Д

 

 

 

Б10

Місце порушення герметичності

 

 

 

 

 

 

 

 

Рівень палива після регулювання

 

 

 

 

 

 

 

 

Тиск бензонасосу, кг/см2(Па)

 

 

 

 

 

 

 

 

Спосіб регулювання рівня палива

 

 

 

 

 

 

 

 

Падіння тиску за 30 сек, Мпа

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновок:

 

Виконав

 

 

 

 

Арк.

Перевірив

 

 

 

 

Змн.

Арк..

№ докум.

Підпис

Дата

             

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА №8

        Тема:

        Перевірка та регулювання карбюратора на мінімальні оберти холостого ходу. Перевірка голчастого клапану у поплавцевій камері карбюратора

        Мета робота:

         Придбати навики і засвоїти практичні прийоми регулювання на оберти холостого ходу та перевірки герметичності голчастого клапана.

         Зміст роботи:

         Лабораторна робота включає:

1.     Відрегулювати карбюратор на оберти холостого ходу роботи двигуна.

Перевірити, чи правильно відрегульовано. Перевірити герметичність голчастого клапана.

          Обладнання робочого місця:

1.     Двигун ЗІЛ-130, ЗМЗ-66, ЗМЗ-24.

2.     Викрутка.

3.     Вакуумметр для перевірки герметичності клапана.

4.     Карбюратори К-126, К-88А.

5.     Тахометр  

          Техніка безпеки під час виконання роботи:

             Забороняється запуск двигуна, якщо підтікає паливо, охолоджуюча  рідина та олива. Запуск двигуна дозволяється тільки у присутності викладача або лаборанта. Застібнути ґудзики халата, зав’язати обшлага рукавів. Під час регулювання карбюратора на оберти холостого ходу потрібно бути обережним  і не доторкатись до лопаток вентилятора, а також гарячих місць

Порядок виконання роботи:

        Регулювання карбюратора та його перевірка на оберти холостого ходу.

Загальні положення:

Регулювання карбюратора на обертах холостого ходу двигуна повинна     забезпечити стійку роботу двигуна на мінімальних обертах колінчастого валу двигуна, мінімальну витрату палива, найменший вміст шкідливих домішок у випускних газах, а також можливість різкої зміни двигуна.

           Регулювання виконується на прогрітому двигуні при умові що

нормальні зазори між електродами свічок запалювання, онтактами переривача, правильно встановлене запалювання та знаходиться у працездатному стані система живлення.      

1.1   Перевірити надійність дії повітряної та дросельної заслінок.

1.2   Перевірити стан свічок запалювання.

1.3   Перевірити зазор у контактах переривача – розподільника.

1.4   Довести рівень палива у поплавцевій камері карбюратора до норми.

1.5   Запустити двигун та прогріти до температури охолоджуючої рідини 70-80о С.

1.6   Зупинити двигун.

1.7   Закрутити гвинти якості робочої суміші до упору (але не сильно). 

1.8   Відкрутити гвинти якості робочої суміші на 2-25 оберти.

1.9   Запустити двигун.

1.10 Гвинтом кількості робочої суміші встановити найменшу стійку                                           кількість обертів колінчастого валу двигуна.

1.11 Закрутити гвинт якості робочої суміші на ¼ оберту до появи перебоїв у роботі двигуна.

1.12 Відкрутити гвинт робочої суміші на ½ оберту  до стійкої роботи двигуна.

1.13 Повторити операції 1.10-1.12 для другої сумішоутворюючої камери (двигуна) карбюратора.

1.14 Відкрутити гвинти якості робочої суміші, зменшити кількість обертів холостого ходу, зберігаючи стійку роботу двигуна.

1.15 Повільно відкрити дросельну заслінку і різко її закрити. Якщо двигун зупиниться, повторити операцію 1.10-1.12 і ще раз перевірити роботу двигуна.

1.16 Занотувати покази тахометра у звіт на холостих обертах роботи двигуна.

1.17 Прибрати робоче місце, підготувати відповіді на контрольні запитання, підготувати звіт до здачі.

Перевірити стан відпрацьованих газів за допомогою газоаналізатора “Інфраліт”.

II. Перевірка герметичності голчастого клапана в поплавцевій камері                                               карбюратора.

              2.1 Зняти верхню кришку карбюратора.

              2.2 Викрутити клапан з корпусу карбюратора.

              2.3 закріпити клапан у приладі ( вакуумметр).

              2.4 Встановити стрілку приладу на нуль.

              2.5 Ручкою приладу створити розрідження.

              2.6 У момент, коли розрідження набуде максимального значення    

ввімкнути секундомір. Клапан буде герметичним,  якщо на протязі 12 секунд стрілка відхилиться в сторону зменшення на одну поділку манометра. Якщо велике падіння, то клапан протирають, або замінюють.

Герметичність клапанів карбюраторів перевіряється на спеціальному                     приладі по опору тиску його відкриття під розрідженням 2,5кПа і часу витримки 10-12 секунд. В карбюраторах К-88 герметичність відновлюється протиранням спеціальними пастами, а у КА-135, К-126, К-156 – замінюють ущільнюючі шайби.

 

 

 

КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ

1.     Як підготувати двигун до регулювання карбюратора на обертах 

     холостого ходу?

2.     Чим і як виконується регулюється карбюратора на обертах холостого ходу?

3.     Як перевірити, чи правильно відрегульований карбюратор на обертах 

     холостого ходу?

4.  До яких наслідків роботи двигуна приведе неправильне регулювання                                                                                                                           

             карбюратора на обертах холостого ходу?

         5.  Як і чим перевірити герметичність голчастого клапану?

         6.  Як усунути негерметичність голчастого клапану?

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 


 

 

 

 

Рис.  8.1.    Установка для перевірки герметичності голчастого клапану:

1-бачок; 2-трубка; 3-шкала; 4-клапан; 5, 6-корпус; 7-трійник; 8-краник; 9-поршень; 10-шток.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 
 

  

Рис. 8.2. Регулювання карбюратора на холостому ходу двигуна:

1 – гвинт кількості; 2 – гвинти якості.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 
 

  

 

Рис. 8.3, Розміщення гвинтів холостого ходу:

1- гвинт дросельної заслінок; 2-регулювальні гвинти якості суміші; А – карбюратор К-135МУ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ЗВІТ З ЛАБОРАТОРНОЇ РОБОТИ №8

 

      Тема:

 Перевірка та регулювання карбюратора на мінімальні оберти холостого    ходу. Перевірка голчастого клапану у поплавцевій камері карбюратора

      Мета робота:

      Придбати навики і засвоїти практичні прийоми регулювання на оберти     

      холостого ходу та перевірки герметичності голчастого клапана.

          Обладнання робочого місця:

Двигун ЗІЛ-130, ЗМЗ-66, ЗМЗ-24.

Викрутка.

Вакуумметр для перевірки герметичності клапана.

Карбюратори К-126, К-88А.

Тахометр  

 

Марка двигуна

Оберти холостого ходу двигуна, об/хв. 

Результати перевірки

герметичності

клапана мм .р .с

Висновок

Нормативне

До регулювання

Після регулювання

ЗІЛ-130

500-600

 

 

 

 

ЗМЗ-66

475-525

 

 

 

 

ГАЗ-24

 

 

 

 

 

 

         Висновок:

 

 

 

 

 

Виконав

 

 

 

 

Арк.

Перевірив

 

 

 

 

Змн.

Арк..

№ докум.

Підпис

Дата

             

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА №9

Тема

Перевірка пропускної спроможності жиклерів на приладах ІСК-4 та "Карбютекс"

Мета роботи:

Набути навиків та засвоїти практичні прийоми перевірки пропускної спроможності жиклерів.

Зміст роботи:

Лабораторна робота включає

1.    Загальну будову приладу ІСК-4.

2.   Перевірку пропускної спроможності жиклерів на приладі ІСК-4 та "Карбютекс"

Обладнання робочого місця:

1.    Прилад ІСК-4

2.   Прилад "Карбютекс"

3.   Набір жиклерів з карбюраторів

4.   Набір інструментів

5.   Викрутка

6.   Інструкція по даній лабораторній роботі

Техніка безпеки під час виконання роботи:

До виконання лабораторної роботи допускаються студенти, які отримали інструктаж з охорони праці та які вивчили методичні вказівки до лабораторної роботи. Перед початком роботи оглянути прилади та у випадку їх зіпсованості сказати про це викладачу або лаборанту. Одягнути та привести в порядок спецодяг.

Бензин - легкозаймиста, токсична рідина. Тому необережне користування ним може викликати пожежу або токсичне отруєння.

Після виконання лабораторної роботи необхідно помити руки теплою водою з милом.

Пропускна спроможність жиклерів визначає об'єм рідини, який протікає крізь нього протягом 1 хв, якщо висота стовпа рідини  ± 1мм і температура води 20°С.

Пропускну спроможність жиклерів визначають приладами двох типів для визначення абсолютної і відносної пропускної спроможності жиклерів.

Порядок виконання роботи:

Стенд для вимірювання пропускної спроможності жиклерів "ІСК-4" виконаний у вигляді металевої шафи, верхня поверхня, якого використовується як робочий стіл. У верхній частині знаходиться водяний манометр СОМЕТ-ІКОВ і панель, на якій є редуктор з манометром, гумовий шланг, контрольний манометр, з спеціальними пристроями і пустоти для стиснутого повітря перед понижуючим редуктором . Окремі пристрої стенду покладені у металі на шафу.

Виробничі дані стенду :

1.    Заряд приладу — дистильована вода - 1 Ол.

2.   Найменший тиск у місцевій лінії стиснутого повітря - 0,294 мПа.

3.   Робоча температура приладу - 20°С +5°С.

4.                            Робочий тиск, який вимірюється у залежності від   вимірювальних параметрів від 0,249 - 0,294 мПа.

5.   Рідина, що використовується для промивання жиклерів - чистий ацетон.

Принцип роботи стенду :

Стиснуте повітря під тиском 0,049-0,294 мПа подається у фільтр водяного повітря манометра, а звідти у камеру тиску. З камери тиску повітря проходить по трубці водяного стабілізатора і при спаді рівня у трубці до 500 мм стабілізує тиск у камері стискання до 4,9 кПа. Надлишковий тиск повітря у вигляді бульбашок піднімається на поверхню рівня води, збирається у циліндрі і крізь отвір у головці проходить у навколишнє середовище. Повітря стабілізує тиск, проходить крізь жиклер у головці і шланг до універсального тримача жиклерів. Зміна розмірів отвору у тримачі викликає зміну тиску у замірювальній лінії за жиклером у головці. Ця зміна тиску пропорційна висоті водяного стовпа, у трубці водяного манометра.

Універсальний тримач жиклерів служить для виміру параметрів різних типів паливних і повітряних жиклерів. Він забезпечений кількома змінними кромками, які змінюються в залежності від характеру замірів. Кришки завжди позначені однаково з належною шкалою СОМЕТ-ІКОВ (АД, КК).

Перед вимірюванням необхідно перевірити :

1.    Вертикальність положення пневматичного приладу.

2.             Висоту рівня у циліндрі,  коли рівень у цих трубках  має різну  висоту,  то вирішальною є та трубка, що має найбільший рівень, (для заповнення приладу рідиною, необхідно викрутити пробку заливного отвору, який розташований у головці приладу і з допомогою лійки залити рідину до рівня, якщо рідина буде вище рівня, то з допомогою цього приладу довести його до рівня). Рівень має співпадати з верхньою міткою шкали.

3.    Перевірити герметичність всіх з'єднань у кришці.

4.             Всі   шкали   з  допомогою   контрольних   жиклерів,   які   нам   показують   вірну
настройку стенду з необхідними допусками при умові витриманя температури повітря, води у максимальних межах 20°С +5°С. Виміри пропускної спроможності жиклерів :

Паливні та повітряні жиклери виміряють завжди у тому напрямку, у якому тече паливо або повітря під час роботи карбюратора.

Для вимірювання пропускної спроможності паливних і повітряних жиклерів використовують пристрій №35 з чотирма різними кришками №19, 20, 21, 22 (у ящику стенду).

1.    З'єднати пристрій № 35 з гумовим шлангом шкали з діапазоном, який співпадає
вимірювальному паливному або повітряному жиклеру.

2.   Краном редуктора встановити тиск повітря (0,5-3 кг/см2) так, щоб рівень води у
трьох трубках , що залишились вільними знаходився на нижній рисці.

3.   На шкалі трубки з якою з'єднаний жиклер,  відмітити  значення  пропускної спроможності жиклера.

4.   Виміряне значення зрівняти з нормативним значенням і зробити висновок про технічний стан жиклера.

 

 

Примітка: у п№2 вільні шланги повинні бути закорковані. Кришки №21 і №22 використовують для заміру пропускної спроможності головних жиклерів, жиклерів холостого ходу, збагачувальних і повітряних жиклерів.   На корпусі  кришки приєднують шланг довжиною до  50мм  і діаметром,  який відповідає зовнішньому діаметру вимірювального жиклера. Уважно підібрати кришку для певної шкали (АД або К-Н). Кришка №19 використовується для виміру жиклерів у насосі та, як жиклер закручується у різьбу карбюратора.

 

Стенд "Карбютекс".

Стенд складається з резервуарів, систем труб та вимірювальних приладів, які розміщені в несучій листовій шафі.

Спеціальний ексцентриковий привід приводить в дію вмонтований насос циркуляції і насосів, які випробуються.

Мережа трубопроводів ділиться на дві окремі системи : в одній використовується вода, в іншій газ, замість бензину.

Частина, яка працює на воді, має призначення для контролю клапанів, виміру потоку (жиклерів), і депресій. Воду необхідно підфарбувати антикорозійним засобом "Віктор".

Вода постійно подається з накопичуючого резервуара (1) стенду в резервуар вимірювача витрат з допомогою мембранного насосу , який працює віл електродвигуна.      Кількість      води,      яка      використовується      для      виміру потоку(жиклерів), проходить через вертикальну трубку і магнітний клапан (5). а далі поступає в контрольне сопло(б). Залишки води подаються у накопичувальний резервуар, через водозливну трубу. Висота водозливної труби виконана так. щоб відстань від вимірювальної площини сопла, яке установлюється в затискач (6). для виміру, забезпечена водозливом, то у відвідну трубку вмонтована скляна труба (4). по якій водовилив можна постійно контролювати.

Пульсуючий тиск мембранного насосу забезпечується повітряним конденсатором.

Для точного виконання вимірювання встановлений магнітний клапан між вимірювальним соплом і вимірювальним сосудом , який відкриває прохід в вимірювальний сосуд, коли натиснути кнопку (Т) і одночасно запускається електричний блок реле часу. Після закінчення часу вимірювання (1хв.) реле закриває магнітний клапан.

Закінчення процесу виміру сигналізується одноразовим запалюванням сигнальної лампи.

Вимірювання потужності потоку сопла (жиклера).

Сопла (жиклери) встановлюються у відповідні тримачі, так. щоб направлення потоку води відповідало напряму потоку палива.

Зворотній вимір дає неточний результат (тримачі сопел, жиклерів знаходяться у ящику).

Під час вимірювання потужності потоку (спроможності жиклера) тримач сопла встановлюється в захват (6) так, щоб тримач був притиснутий до корпуса В захваті     ущільнення     затискача     виконується     пружинним     кільцем.     Потім калібрований вимірювальний циліндр встановлюється під затискачем (6). Натискуємо кнопку пуску (Т) і починаємо вимірювати потік (спроможність жиклера).

Після закінчення часу вимірювання (1хв.) реле закривається магнітним клапаном. Після цього миттєво запалюється і вмикається сигнальна лампа (І), що означає кінець процесу вимірювання.

Вимірювальна мензурка ставиться на горизонтальну площину і рахують кількість злитої води. Під час вимірювання необхідно звернути увагу на те, що в скляній трубці постійно було перетікання, тобто працював насос циркуляції.

Таблиця    перерахунку    потужності    сопла    (пропускної    спроможності) знаходиться у додатку.

 

 

КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ

1.    Що називається пропускною спроможністю жиклерів ?

2.   Способи     перевірки     пропускної     спроможності     жиклерів,     чим     вони
відрізняються?

3.   Як підготувати стенд ІСК-4 до роботи ?

4.   Як виміряти пропускну спроможність жиклерів на стенді ІСК-4 ?

5.   Як підготувати стенд "Карбютекс" до роботи ?

6.   Як виміряти пропускну спроможність жиклерів на стенді "Карбютекс?

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис 9.1 Схема приладу НИИАТ-528 для визначення пропускної спроможності жиклерів:

1-нижній бак; 2-кран; 3-гніздо; 4-термометр; 5-мірна колба; 6-мірна лінійка; 7, 12, 13-трубки; 8-напірна трубка; 9-трубка рівня води; 10-бак; 11-поплавцева камера; 14-гніздо; 15-шкала; 16-рукоятка; 17-адаптер; 18-голчастий кран; 19-зливна ванна.

 


Рис. 9.2.

 

 

 

 

 

Рис. 9. 2.Позначення на малюнку:

1-   Трубка вказівника рівня нижнього резервуару;

6- Затискач сопла;

7- Судина для вимірювання кількості (для вимірювання потоку);

М- Кнопки для запуску і зупинки двигуна насосу;

Т- Кнопка запуску вимірювання часу;

І- Кнопка сигналізації закінчування вимірювання;

F- Пристрій контролю клапану;

  - Затискач клапана;

G- Регулятор вакууму;

  - Роз’єм вакууму;

10- Контрольна скляна трубка;

11- Вимірювач вакууму;

А- Клапан контролю всмоктування;

а- Патрубок всмоктування (для підключення зовнішнього насосу живлення);

В- Клапан контролю тиску;

в- Патрубок нагнітання (для підключення зовнішнього насосу живлення);

С- Перемикаючий клапан;

с- Тримач еталонного сопла;

Д- Клапан заповнення;

d- Роз’єм карбюратора;

Е- Клапан для видалення повітря;

є- Калібрована скляна трубка;

12- Манометр;

13- Вимірювач вакууму;

14- Тримач насосу живлення;

16- Місце для обладнання;

СВ- Затискач карбюратору;

ОТ- Трубка вказівника рівня резервуару мастила;

Z- Прилад настройки довжини важеля насосу живлення;

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Звіт з лабораторної роботи № 9

Тема

Перевірка пропускної спроможності жиклерів на приладах ІСК-4 та "Карбютекс"

Мета роботи:

Набути навиків та засвоїти практичні прийоми перевірки пропускної спроможності жиклерів.

Обладнання робочого місця:

7.    Прилад ІСК-4

8.   Прилад "Карбютекс"

9.   Набір жиклерів з карбюраторів

10.   Набір інструментів

11.   Викрутка

12.   Інструкція по даній лабораторній роботі.

 

Результати вимірювання пропускної спроможності жиклерів, см3/хв. або діаметр отвору, мм на стенді «ІСК-4»

Пропускна спроможність жиклера, см3/хв.

К – 126Г

ЗМЗ-53

К-88А

ЗІЛ - 130

К-126Б

ЗМЗ-24

нормативна

виміряна

нормативна

виміряна

нормативна

виміряна

Головного паливного жиклера

 

 

 

 

 

 

Жиклера повної потужності

---

 

 

 

---

 

Жиклера економайзера

 

 

 

 

 

 

Головного повітряного жиклера

 

 

 

 

 

 

Паливного жиклера холостого ходу

 

 

---

 

 

 

             

 

Результати вимірювання пропускної спроможності жиклерів

на станції «Карбютекс», см3/хв. або діаметр отвору.

Пропускна спроможність жиклера, см3/хв.

К – 126Г

ЗМЗ-53

К-88А

ЗІЛ - 130

К-126Б

ЗМЗ-24

нормативна

виміряна

нормативна

виміряна

нормативна

виміряна

Головного паливного жиклера

 

 

 

 

 

 

Жиклера повної потужності

---

 

 

 

---

 

Жиклера економайзера

 

 

 

 

 

 

Головного повітряного жиклера

 

 

 

 

 

 

Паливного жиклера холостого ходу

 

 

---

 

 

 

             

Висновок:

 

Виконав

 

 

 

 

Арк.

Перевірив

 

 

 

 

Змн.

Арк..

№ докум.

Підпис

Дата

             

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА №10

Тема:

Перевірка технічного стану карбюратора та бензинового насосу, знятого з двигуна на приладі 577Б (CO - 950)

Мета роботи:

Придбати навички і засвоїти практичні прийоми діагностування бензонасосу і карбюратора.

Обладнання робочого місця

1.  Прилад для перевірки карбюраторів і паливних насосів моделі 577Б (СО-950)

2.             Карбюратори К-126Б, К-88А.

3.             Бензонасоси Б-9, Б-10.

4.             Комплект інструменту.

5.             Інструктивні карти.

Техніка безпеки під час виконання роботи:

1.  До виконання лабораторної роботи допускаються студенти, які отримали ввідний інструктаж з охороні праці і вивчили методичні вказівки до лабораторної роботи.

2.            Перед початком роботи уважно оглянути прилади і в разі виявлення несправності повідомити викладача (лаборанта).

3.            Одягнути і привести в порядок спецодяг.

4.            Бензин - легкоспалахуюча отруйна речовина,   невміле поводження з яким може призвести до пожежі і отруєння. Необхідно дотримуватись обережності при роботі з ним.

5.  Після виконання лабораторної роботи необхідно привести в порядок робоче місце і передати його лаборанту.

6.  По закінченню роботи потрібно вимити руки  водою з милом.

Порядок виконання роботи:

Перевірка бензинових насосів проводиться на приладі моделі ГАРО-577Б з ручним приводом.

Перед початком випробовування в бак приладу через заливну лійку заливають бензин так , щоб рівень його було видно в контрольному вікні.

Випробувальний бензиновий насос прикріплюється до панелі І з'єднують його з бензопроводом.

Насоси автомобілів  ГАЗ-3307, ГАЗ-24 “Волга” і “Москвич” 2141 встановлюють навпроти лівого ексцентрику, а насоси автомобілів “Урал-375Н” ЗІЛ-130 навпроти правого.

  Прилад дозволяє перевіряти продуктивніть насосу, тиск, що створюється, герметичність насосу та його клапанів, всмоктуючу здатність.

  1. Перевірка максимального тиску:

1.1. Встановити крани 7 в положення “до появи бензину в мірному циліндрі” (таб. 10.1).

1.2. Обертаючи ексцентриковий вал  за руківку 8 на маховику до появи струменя бензину ( без бульбашок повітря ) в мірному циліндрі 4 ( кран 3 мірного циліндра повинен бути відкритий).

1.3. Встановити кран 7 в положення “ перевірка тиску ” (таб. 10.1).

1.4. Продовжувати обертати руківку 8 до тих пір, поки тиск на манометрі 6 не досягне максимальної величини.

2. Перевірка герметичності клапанів:

2.1. Обертати ексцентровий вал не міняючи положення кранів 7, до отримання  максимального тиску в системі.

2.2. Припинити обертання, встановивши ексцентричний вал в положення при якому важіль бензонасосу буде знаходитись у повністю віджатому стані, і  ввімкнути секундомір. 

2.3.  Зафіксувати покази монометра 6 через 30 с. після припинення обертання ексцентрикового вала.

2.4. Встановити руківку кранів7 в положення “  При стравлюванні тиску  ” (таб. 10.1).

3. Замір продуктивності бензонасосу:

3.1. Встановити крани 7 в положення “ Продуктивність” (таб. 10.1).

3.2. Обертаючи рівномірно ексцентриковий вал з швидкістю один оберт за секунду до появи палива в мірному циліндрі 4.

3.3. Закрити зливний кран 3 мірного циліндра 4 одночасно з початком поступання в нього палива. Через 10 обертів ексцентрикового валу припинити його обертання і визначити об’єм палива, зібраного в мірному циліндрі 4. Зняти покази і занести в таблицю звіту.

3.4. Відкрити кран 3 і злити паливо з мірного циліндру   в бак 1.

3.5. Зняти бензонасос з панелі приладу.

3.6. Зробити висновок про технічний стан бензонасосу.

Результати вимірювань занести в таблицю звіту.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 
  

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 


 

Рис.10.1Перевірка бензинового насоса Б-10 приладом мод. 577Б:

1 — бак; 2 и 9 — паливопроводи; 3 — зливний кран мірного цилінд­ра; 4 — мірний циліндр; 5 — па­нель приладу; 5 —манометр; 7 — крани  приладу; 8 — руківка.

 

 

 

 

 

 

 

 

1. Підготовка карбюратора і приладу до роботи

      1.1  Зняти карбюратор з двигуна.

       1.2  Закріпити кронштейн  15   (мал. 25)   на поворотну площадку 12 і мірною трубкою      11 на панелі 5 приладу.

       1.3 Встановити карбюратор на поворотну площадку 12 і закріпити гвинтами по маркувальних гніздах.

        1.4 Приєднати паливопровід 2 до штуцера 14 карбюратора.

         1.5 Встановити   крани   7  в   положення   «Припинення подачі палива», користуючись таб.10.2

Таблиця10.2 

 

Положення кранів при перевірці карбюратора

Подача  палива

Припинення подачі

палива

  

                                                                       

 

 

1.6 Закрити комбінований кран бака 1 поворотом маховичка 16 по ходу годинникової стрілки. За допомогою ручного насоса, приєднаного до штуцера 17, або подачею стиснутого повітря створити в баку 1 тиск 0,2—0,3 кгс/см2, що реєструється манометром.

2. Перевірка  герметичності  голчатого   клапана  карбюратора

    2.1  Встановити крани 7 в положення «Подача палива» (табл. 10.2) і заповнити поплавцеву камеру карбюратора паливом.

     2.2 Перевірити зовнішнім оглядом і за наявності усунути підтікання палива через з`єднання карбюратора.

     2.3 Перевірити через контрольний отвір, що закривається пробкою 13, в поплавцевій камері стабільність рівня палива в карбюраторі. Рівень палива не повинен змінюватися при тиску в паливопроводі 0,2 кгс/см2.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3. Перевірка роботи насоса-прискорювача

        3.1 Викрутити на один-два обороти гайку-клапан 10 мірної трубки 11. Викрутити гвинт обмеження ходу важеля приводу дросельних заслінок і шляхом різкого відкриття дросельних заслінок карбюратора зробити три — п'ять коливань насосом-прискорювачем до появи палива в мірній трубці 11.

         3.2 Викрутити гайку-клапан і зробити десять коливань насосом-прискорювачем з частотою двадцять гойдань на хвилину.

         3.3 Визначити за шкалами об'єм палива, що поступило в мірну трубку 11. Продуктивність насоса-прискорювача повинна бути 15—20 см3.

 

4. Перевірка рівня палива в поплавцевій камері карбюратора

         4.1 Встановити    тиск    палива    в    баку    приладу    0,2— 0,3 кгс/см2. Контролюється по манометру 6.

         4.2 Встановити крани 7 в положення «Припинення подачі палива».

         4.3 Викрутити пробку 13 контрольного отвору поплавцевої камери карбюратора. Паливо повинне знаходитися на рівні нижньої кромки контрольного отвору без витікання з нього.

        4.4 Випустити повітря з бака приладу, обертаючи маховичок комбінованого крана проти ходу годинникової стрілки.

        4.5 Від'єднати паливопровід 2 від штуцера карбюратора.

        4.6 Зняти карбюратор з поворотної площадки 12 і встановити на двигун.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Таблиця 10.1

Максимальний тиск

Швидкість падіння тиску

Продуктивність

До появи палива в мірному циліндрі

При перевірці тиску

При підрахунку (за 30 с)

При створені тиску

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис. 10.2.  Перевірка     карбюратора МКЗ-К89АЕ приладом мод. 577Б:

1 — бак; 2 — паливопровід; 5 — панель приладу; 6 — манометр; 7 — крани приладу; 10 — гайка-клапан; 11 — мірна трубка; 12 — поворотна площадка; 13 — пробка; 14 — штуцер; 15 — кронштейн; 16 — маховичок;   17 — штуцер

Дані для перевірки бензонасосів

 

Маркі автомобілів

Марка бензонасу

Максимальний тиск, кг/см2

Допустиме положення максимального тиску за 30с., кг/см2

Продуктивність за 10 обертів валика приладу,  см

ЗАЗ-965,966

-

0,1

0,5

40

«МОСКВИЧ»