|
|
|
Геодезія. Тести (2020-2021 р)
Питання 1
|
75 |
Геодезія – наука про |
|
Складання планів, карт, а також профілів, як поздовжніх так і поперечних. |
|
|
75 |
Виміри, які проводять для визначення форми і розмірів Землі та зображення її поверхні на площині. |
|
Точну форму та розміри Землі, як планети. |
|
|
Землеподіл. |
|
|
Розробкою методів складання географічних карт на великій частині земної поверхні. |
Питання 2
|
75 |
Геодезію поділяють на: |
|
Елементарну геодезію та привілейовану геодезію. |
|
|
Елементарну геодезію та складну геодезію. |
|
|
75 |
Вищу геодезію і нижчу геодезію. |
|
Елементарну геодезію та вищу геодезію. |
|
|
Нижчу геодезію та привілейовану геодезію. |
Питання 3
|
100 |
Які розміри земного еліпсоїду за Ф. М.Красовським (велика напіввісь а, м мала напіввісь в, м) |
|
6 375 245 6 354 893 |
|
|
6 376 896 6 355 833 |
|
|
6 378 385 6 356 968 |
|
|
100 |
6 378 245 6 356 863 |
|
6 378 249 6 356 515 |
Питання 4
|
75 |
Початковим меридіаном прийнято вважати : |
|
Екватор. |
|
|
Меридіан, що проходить через центр "шестиградусної зони". |
|
|
Меридіан, що проходить через місто Миколаїв (Україна). |
|
|
75 |
Меридіан який проходить через м. Гринвіч поблизу Лондона (Англія). |
|
Меридіан який розділяє "шестиградусні зони". |
Питання 5
|
75 |
Виконане з певною точністю графічне зображення на папері великої ділянки Землі або всієї Землі з урахуванням її загальної кривизни як планети, називають: |
|
Поздовжнім профілем. |
|
|
Схемою. |
|
|
Планом. |
|
|
Картосхемою. |
|
|
75 |
Картою. |
Питання 6
|
75 |
Масштабом плану (карти) називають: |
|
Ступінь зменшення ліній місцевості при перенесенні їх на папір. |
|
|
75 |
Відношення довжини лінії на плані (карті) до довжини горизонтальної проекції цієї лінії на місцевості. |
|
Деяке зменшення ліній. |
|
|
Величину, яку використовують при складанні планів(карт). |
|
|
Відношення довжини горизонтальної проекції лінії на місцевості до довжини цієї лінії на плані (карті) . |
Питання 7
|
75 |
Графічні масштаби поділяються на: |
|
Числові та лінійні. |
|
|
Лінійні та градусні. |
|
|
Сотенні та числові. |
|
|
75 |
Лінійні та поперечні. |
|
Числові та поперечні. |
Питання 8
|
100 |
При складанні плану в масштабі 1 : 500, точність масштабу буде становити: |
|
0,05 см. |
|
|
0,05 км. |
|
|
0,05 мм. |
|
|
100 |
0,05 м. |
|
0,05 дм. |
Питання 9
|
100 |
Картографічні умовні знаки представляють систему – |
|
Графічних позначень. |
|
|
Кольорових та графічних позначень. |
|
|
Літерно-цифрових та лінійних позначень. |
|
|
100 |
Графічних, кольорових та літерно-цифрових позначень. |
|
Літерно-цифрових, кольорових та числових позначень. |
Питання 10
|
75 |
Найвищу точку гори називають – |
|
Пагорб. |
|
|
Водотік. |
|
|
Височина. |
|
|
75 |
Вершина. |
|
Пік. |
Питання 11
|
100 |
Азимут магнітний відрізняється від азимута астрономічного на величину |
|
100 |
Схилення магнітної стрілки. |
|
Добового схилення магнітної стрілки. |
|
|
Зближення меридіанів. |
|
|
Вікового схилення магнітної стрілки. |
|
|
Річного схилення магнітної стрілки. |
Питання 12
|
100 |
Азимут відрізняється від дирекційного кута на величину |
|
Різниці довгот меридіану, що проходить через дану точку та осьового меридіану. |
|
|
Добутку синуса широти точки на різницю довгот меридіану, що проходить через дану точку та осьового меридіану. |
|
|
Схилення магнітної стрілки. |
|
|
100 |
Зближення меридіанів. |
|
Добового схилення магнітної стрілки. |
Питання 13
|
75 |
Азимут це – |
|
Кут між південним напрямом меридіана і напрямом даної лінії, відрахований за годинниковою стрілкою. |
|
|
Кут між північним напрямом меридіана і напрямом даної лінії, відрахований за годинниковою стрілкою. |
|
|
Кут між південним напрямом меридіана і напрямом даної лінії, відрахований проти годинникової стрілки. |
|
|
Кут між північним напрямом меридіана і напрямом даної лінії, відрахований проти годинникової стрілки. |
|
|
75 |
Кут між північним напрямом меридіана і напрямом даної лінії, відрахований за годинниковою стрілкою. |
Питання 14
|
75 |
Процес польових вимірювань, які проводяться з метою виготовлення планів, карт і профілів, називається |
|
Рекогносцировкою. |
|
|
75 |
Зйомкою. |
|
Юстировкою. |
|
|
Підготовчими роботами. |
|
|
Побудовою плану, карти, профілів. |
Питання 15
|
75 |
Бусоль це прилад для вимірювання |
|
75 |
Азимутів, румбів і горизонтальних кутів. |
|
Перевищень. |
|
|
Азимутів. |
|
|
Довжин ліній. |
|
|
Румбів. |
Тема 4. Координати в геодезії
Питання 16
|
75 |
Довгота точки – це |
|
75 |
Кут. |
|
Відстань. |
|
|
Відмітка. |
|
|
Умовне позначення. |
|
|
Перевищення. |
Питання 17
|
75 |
В геодезії за вісь ординат приймають: |
|
Магнітний меридіан. |
|
|
Початковий меридіан. |
|
|
Географічний меридіан. |
|
|
Осьовий меридіан. |
|
|
75 |
Екватор |
Питання 18
|
100 |
Обернена геодезична задача полягає в тому, що: |
|
За координатами початку лінії, її дирекційному куту та горизонтальному прокладенню обчислюють координати кінця цієї лінії. |
|
|
100 |
За координатами кінців лінії АВ обчислюють дирекцій ний кут та горизонтальне прокладення цієї лінії. |
|
За значенням дирекційного кута лінії визначають її астрономічний азимут. |
|
|
За відомим схиленням магнітної стрілки та зближенням меридіанів обчислюють координати точок. |
|
|
За географічними координатами точки на карті обчислюють зближення меридіанів. |
Питання 19
|
75 |
Як визначаються географічні координати по топографічній карті? |
|
За лінійним масштабом. |
|
|
За номенклатурою карти. |
|
|
75 |
При допомозі мінутної рамки. |
|
За схемою зближення меридіанів. |
|
|
За масштабом закладень. |
Питання 20
|
75 |
Що є приростами координат? |
|
Широта та довгота точок. |
|
|
75 |
Довжини проекцій ліній на осі координат. |
|
Азимути та румби. |
|
|
Висота над рівневою поверхнею. |
|
|
Довжини ліній між координатами. |
Питання 21
|
75 |
Основним приладом з допомогою якого виконується теодолітна зйомка є: |
|
75 |
Теодоліт. |
|
Нівелір. |
|
|
Бусоль. |
|
|
Екер. |
|
|
Екліметр. |
Питання 22
|
75 |
Підчас теодолітної зйомки вимірювання відстаней між точками теодолітного ходу проводять за допомогою: |
|
Нитяного далекоміра. |
|
|
Екліметра. |
|
|
75 |
Мірної стрічки. |
|
Лінійки Дробишева. |
|
|
Двометрового сажня. |
Питання 23
|
75 |
За допомогою нитяного віддалеміра можна визначити: |
|
Перевищення. |
|
|
75 |
Відстані. |
|
Горизонтальні кути. |
|
|
Вертикальні кути. |
|
|
Азимути. |
Питання 24
|
75 |
Під час теодолітної зйомки результати польових вимірювань заносять у: |
|
75 |
Польовий журнал і на абрис. |
|
Зошит. |
|
|
План теодолітної зйомки. |
|
|
Пам’ять комп’ютера теодоліта. |
|
|
Пікетажну книжку. |
Питання 25
|
100 |
Метою прив’язки полігона є: |
|
100 |
Передача азимута від опорних пунктів на сторону полігона, та координат на одну з вершин полігона. |
|
Передача від опорних пунктів координат на одну з вершин полігона. |
|
|
Передача координат від однієї вершини пункту теодолітного ходу на наступну вершину. |
|
|
Передача азимута від опорних пунктів на сторону полігона, та координат на одну з вершин полігона. |
|
|
Передача азимута та координат з вершин полігона на опорні пунктів. |
Тема 6. Обчислювальна обробка теодолітних ходів
Питання 26
|
100 |
Як визначити похибку, що отримана в результаті вимірювання кутів? |
|
Обчислити за координатами напрямки ліній. |
|
|
Повторне вимірювання кутів. |
|
|
100 |
Обчислити кутову нев’язку. |
|
Обчислити азимути ліній. |
|
|
Неможливо. |
Питання 27
|
75 |
Різниця між сумою виміряних кутів і теоретичною сумою кутів зімкнутого багатокутника дорівнює – |
|
Величині абсолютної лінійної нев’язки. |
|
|
Величині допустимої лінійної нев’язки. |
|
|
Величині допустимої кутової нев’язки. |
|
|
Величині лінійної нев’язки. |
|
|
75 |
Величині кутової нев’язки. |
Питання 28
|
75 |
Нев’язка в приростах координат теодолітного ходу розподіляється: |
|
В найкоротші сторони. |
|
|
Лише вносячи поправку в довжину будь-якої лінії. |
|
|
Порівну на всі сторони ходу. |
|
|
75 |
Пропорційно довжинам ліній ходу. |
|
В найдовші сторони. |
Питання 29
|
100 |
Сума ув’язаних приростів координат діагонального ходу дорівнює: |
|
100 |
Різниці координат кінцевої та початкової точки ходу. |
|
Різниці координат початкової та кінцевої точки ходу. |
|
|
Сумі координат початкової та кінцевої точки ходу. |
|
|
Сумі координат кінцевої та початкової точки ходу. |
|
|
Нулю. |
Питання 30
|
75 |
Контролем правильності обчислення координат точок замкнутого теодолітного ходу є: |
|
75 |
Вихід на координати початкової точки. |
|
Вихід на координати кінцевої точки. |
|
|
Обчислення площі полігону за координатами його вершин. |
|
|
Обчислення кутової нев’язки. |
|
|
Посторінковий контроль. |
Питання 31
|
75 |
План теодолітної зйомки будують за: |
|
50 |
Результатами польових вимірів. |
|
75 |
Прямокутними координатами вершин теодолітного ходу. |
|
Азимутами та довжинами сторін полігону. |
|
|
Румбами та довжинами сторін полігону. |
|
|
Виправленими приростами координат ліній теодолітного ходу. |
Питання 32
|
75 |
Відстань між точками на плані відповідає на місцевості |
|
Довжині лінії між цими точками. |
|
|
75 |
Горизонтальному прокладенню лінії. |
|
Ухилу лінії. |
|
|
Румбу лінії. |
|
|
Приросту координат лінії. |
Питання 33
|
75 |
Побудова координатної сітки виконується за допомогою: |
|
75 |
Лінійки Дробишева. |
|
Мірної стрічки. |
|
|
Рулетки. |
|
|
Учнівської лінійки. |
|
|
Масштабної лінійки. |
Питання 34
|
100 |
Розходження між точними розмірами діагоналей та сторін квадратів координатної сітки має бути не більше – |
|
1,0мм. |
|
|
100 |
0,2мм. |
|
0,1мм. |
|
|
0,5мм. |
|
|
2,0мм. |
Питання 35
|
100 |
Контролем правильності побудови плану за результатами теодолітної зйомки є: |
|
100 |
Відповідність румбів і довжин ліній на плані тим же показникам у відомостях обчислення координат. |
|
Відповідність румбів ліній на плані тим же показникам у відомостях обчислення координат. |
|
|
Відповідність довжин ліній на плані тим же показникам у відомостях обчислення координат. |
|
|
Нанесені на план контури і предмети внутрішньої ситуації. |
|
|
Нанесені на план точки діагонального ходу. |
Тема 8. Визначення площ
Питання 36
|
75 |
Найточнішим способом визначення площ є: |
|
75 |
Аналітичний. |
|
Графічний. |
|
|
Механічний. |
|
|
Комбінування аналітичного з графічним способом. |
|
|
Графічний спосіб в поєднанні з механічним. |
Питання 37
|
100 |
Графічним способом обчислюються площі ділянок: |
|
Що мають трикутну форму. |
|
|
Що мають форму прямокутника. |
|
|
100 |
За результатами вимірів ділянок на місцевості, якщо границі їх прямолінійні і фігура ділянки має просту геометричну форму. |
|
Що мають форму трапеції. |
|
|
Що мають будь-яку форму. |
Питання 38
|
100 |
Величина ціни поділки планіметра залежить від: |
|
Кількості кареток на планіметрі. |
|
|
Марки планіметра. |
|
|
100 |
Довжини обвідного важеля та масштабу плану. |
|
Довжини полюсного важеля та масштабу плану. |
|
|
Довжини обвідного та полюсного важеля. |
Питання 39
|
75 |
До якого способу визначення площ відноситься визначення площі за допомогою палетки з паралельними лініями: |
|
Комбінації аналітичного та графічного способів. |
|
|
Комбінації всіх способів. |
|
|
Аналітичного. |
|
|
75 |
Графічного. |
|
Механічного. |
Питання 40
|
75 |
Планіметр це прилад, який дає змогу шляхом обводу контуру визначити площу – |
|
Прямолінійних фігур. |
|
|
75 |
Фігури будь-якої форми. |
|
Фігур криволінійних форм. |
|
|
Фігур, площу, яких не можливо визначити аналітичним або графічним способом. |
|
|
Фігур, що мають правильну геометричну форму. |
Питання 41
|
75 |
Яким нівелюванням найбільш точно можна визначити перевищення між двома точками |
|
75 |
Геометричним. |
|
Тригонометричним. |
|
|
Гідростатичним. |
|
|
Стереофотограмметричним. |
|
|
Аерорадіонівелюванням. |
Питання 42
|
100 |
Відстань від вершини кута повороту кривої до її середини називається: |
|
Доміром. |
|
|
100 |
Бісектрисою. |
|
Тангенсом. |
|
|
Радіусом. |
|
|
Пікетом. |
Питання 43
|
75 |
Під нівелюванням розуміють польові вимірювальні роботи в результаті яких визначають: |
|
75 |
Перевищень між окремими точками з наступним обчисленням. |
|
Висоти окремих точок. |
|
|
Висоти пікетних точок. |
|
|
Відстані між точками. |
|
|
Відстані між пікетними точками та визначають їх висоти. |
Питання 44
|
75 |
Нівелювання сітки квадратів, коли не можливо провести зйомку з однієї станції, проводиться з станцій кількість яких має бути: |
|
Не проводиться. |
|
|
Максимум три. |
|
|
75 |
Мінімум три. |
|
Дві. |
|
|
Якомога більшою. |
Питання 45
|
75 |
Інтерполювання горизонталей може проводитися: |
|
Тільки аналітичним способом. |
|
|
Аналітичним способом та частковим поєднанням з графічним. |
|
|
Лише графічним способом. |
|
|
Окомірно. |
|
|
75 |
Аналітичним способом, графічним, а при набутті певного досвіду і окомірно. |
Питання 46
|
75 |
Перевага мензульної зйомки над тахеометричною обумовлена тим, що: |
|
Не треба робити складних обчислень. |
|
|
Не проводяться виміри на місцевості. |
|
|
75 |
План місцевості будується в полі. |
|
Не складається план місцевості. |
|
|
План місцевості будується в камеральних умовах. |
Питання 47
|
75 |
Приведення мензули в робоче положення складається з таких операцій: |
|
75 |
Центрування, нівелювання та орієнтування. |
|
Центрування та орієнтування. |
|
|
Нівелювання та орієнтування. |
|
|
Орієнтування. |
|
|
Центрування та нівелювання. |
Питання 48
|
75 |
Місце нуля вертикального круга кіпрегеля КА-2 має дорівнювати: |
|
270°. |
|
|
0°. |
|
|
180°. |
|
|
75 |
90°. |
|
360°. |
Питання 49
|
100 |
Максимальна відстань між пікетними точками під час зйомки рельєфу та ситуації при масштабі зйомки 1:1000 та висоті перерізу рельєфу 0,5-1,0 м дорівнює: |
|
100м. |
|
|
200м. |
|
|
100 |
20м. |
|
2м. |
|
|
50м. |
Питання 50
|
75 |
Зйомка ситуації та рельєфу проводиться з: |
|
Однієї точки зйомочного обґрунтування. |
|
|
75 |
Усіх точок зйомочного обґрунтування. |
|
Двох точок зйомочного обґрунтування. |
|
|
Як мінімум трьох точок зйомочного обґрунтування. |
|
|
Як максимум з двох точок зйомочного обґрунтування. |
////////////////////////////