ПЕРСОНАЛ ПІДПРИЄМСТВА, ЙОГО ПРОДУКТИВНІСТЬ ПРАЦІ. Тести (2020 рік)

 

 

1.   Сукупність постійних працівників, які отримали необхідну професійну підготовку та мають досвід практичної діяльності – це:

1.      Персонал підприємства;

2.      Робоча сила;

3.      Промислово-виробничий персонал;

4.      Кадри підприємства;

5.      Трудовий потенціал.

 

2. За рівнем участі у виробничій діяльності персонал класифікується на:

1.      Основний та допоміжний;

2.      Виробничий і керівний;

3.      Робітників, службовців, спеціалістів, керівників;

4.      Промислово-виробничий та невиробничий;

5.      Постійний та тимчасовий.

 

3. Персонал, що безпосередньо зайнятий у процесі створення матеріальних цінностей або забезпечує умови для нормального ходу виробничого процесу – це:

1.      Персонал підприємства;

2.      Робітники;

3.      Промислово-виробничий персонал;

4.      Технічні службовці;

5.      Обслуговуючий персонал.

 

4. Які із зазначених категорій працівників не відносяться до фахівців:

1.      Інженери;

2.      Економісти;

3.      Секретарі;

4.      Юрисконсульти;

5.      Адміністратори.

 

5. Працівники, які організовують виробництво і здійснюють управління діяльністю підприємства та його структурних підрозділів – це:

1.      Адміністратори;

2.      Керівники;

3.      Фахівці;

4.      Професіонали;

5.      Всі відповіді правильні.

 

6. Працівники, які володіють знаннями в одній або кількох галузях наук, займаються інженерно-технічними, економічними та іншими видами діяльності – це:

1.      Робітники;

2.      Технічні службовці;

3.      Професіонали;

4.      Фахівці;

5.      Керівники.

 

7. Працівники, які мають високий рівень знань в певній галузі, підкріплений наявністю диплома найвищої кваліфікації – це:

1.      Робітники;

2.      Технічні службовці;

3.      Фахівці;

4.      Професіонали;

5.      Керівники.

 

8. До якої категорії персоналу підприємства відповідно до класифікатора професій на основі ISCO-88 слід віднести інженера?

1.      Керівники;

2.      Технічні службовці;

3.      Фахівці;

4.      Професіонали;

5.      Спеціалісти.

 

9. До категорії «технічні службовці» відносяться працівники, що:

1.      Займаються інженерно-технічними, економічними й іншими роботами;

2.      Здійснюють підготовку й оформлення документації, облік і контроль, господарське обслуговування;

3.      Зайняті безпосередньо в процесі виробництва та надання матеріальних благ;

4.      Обіймають посади керівників структурних підрозділів підприємства.

5.      Мають технічну освіту і керують виробничими процесами.

 

10. До якої категорії персоналу підприємства слід віднести економіста?

1.      Керівники;

2.      Професіонали;

3.      Фахівці;

4.      Службовці;

5.      Робітники.

 

11. Вид трудової діяльності, яка потребує відповідних спеціальних знань та практичних навичок визначає:

1.      Професію;

2.      Напрям підготовки;

3.      Спеціальність;

4.      Кваліфікацію;

5.      Спеціалізацію.

 

12. Кваліфікація — це:

1.      Вид трудової діяльності, яка потребує відповідних спеціальних знань та практичних навичок;

2.      Вид трудової діяльності, здійснення якої потребує відповідних спеціальних знань;

3.      Вид трудової діяльності, здійснення якої потребує практичних навичок;

4.      Сукупність спеціалізованих знань і практичних навичок, що визначають рівень підготовленості працівника до виконання професійних функцій відповідної складності;

5.      Різновид трудової діяльності в межах певної професії.

 

13. Різновид трудової діяльності в межах певної професії – це:

1.      Напрям спеціальної підготовки;

2.      Спеціальність;

3.      Кваліфікація;

4.      Професія;

5.      Всі відповіді правильні.

 

14. За відношенням до власності персонал підприємства поділяється на:

1.      Власників й робітників;

2.      Власників (співвласників) та найманих працівників;

3.      Роботодавців та власників;

4.      Постійних та тимчасових працівників;

5.      Немає правильної відповіді.

 

15. Працівники, що працюють на підприємстві певний термін часу відносяться до:

1.      Сезонних;

2.      Неосновних;

3.      Контрактних;

4.      Тимчасових;

5.      Облікових.

 

16. Розрізняють такі кваліфікаційні групи спеціалістів:

1.      Вищої й середньої кваліфікації, спеціалістів-практиків;

2.      Кваліфікованих та некваліфікованих;

3.      Вищої, середньої та низької кваліфікації;

4.      Практиків та спеціалістів;

5.      Висококваліфікованих та малокваліфікованих.

 

17. Відсутність спеціальної підготовки та досвіду практичної роботи характеризує робітників:

1.      Низькокваліфікованих;

2.      Другого розряду;

3.      Некваліфікованих;

4.      Шостого розряду;

5.      Неосновних.

 

18. Співвідношення між окремими групами персоналу відповідно до його класифікаційних ознак характеризує:

1.      Кваліфікаційні групи;

2.      Тарифну сітку;

3.      Структуру персоналу підприємства;

4.      Тарифний розряд;

5.      Немає правильної відповіді.

 

19. Для визначення кваліфікаційного рівня робітників і службовців застосовується:

1.      Посадова інструкція;

2.      Єдина тарифна сітка;

3.      Положення про підрозділ;

4.      Трудовий кодекс;

5.      Конкурс спеціалістів.

 

20. Розрізняють такі види структури персоналу:

1.      Професійна;

2.      Кваліфікаційна;

3.      Вікова;

4.      Соціальна;

5.      Всі відповіді правильні.

 

21. Як обчислюється середньооблікова чисельність працівників за місяць?

1.      Відношенням кількості календарних днів до фактичної наявної чисельності працюючих;

2.      Діленням суми працівників спискового складу на початок та кінець місяця на 2;

3.      Підсумовуванням кількісного складу працівників за кожний календарний день місяця і діленням на кількість днів місяця;

4.      Діленням числа явок і неявок на число календарних днів у місяці;

5.      Діленням кількості працівників на кінець року на 12 місяців.

 

22. Співвідношення загальної чисельності прийнятих працівників і середньооблікової  чисельності працівників за цей період характеризує коефіцієнт:

1.      Плинності кадрів;

2.      Інтенсивності обороту зі звільнення;

3.      Інтенсивності обороту з прийняття;

4.      Середній стаж;

5.      Стабільності.

 

23. До показників якісного складу персоналу не відносять:

1.      Продуктивність праці;

2.      Середній тарифний розряд;

3.      Середній стаж роботи;

4.      Професійно-кваліфікаційна структура;

5.      Освітній рівень зайнятих.

 

24. Співвідношення чисельності працівників, що працюють стабільно, та середньооблікової чисельності працівників за цей період – це:

1.      Коефіцієнт стабільності;

2.      Оборот з прийняття;

3.      Оборот зі звільнення;

4.      Рівень плинності кадрів;

5.      Відданість персоналу.

 

25. Середній стаж роботи визначає:

1.      Оборот з прийняття;

2.      Оборот зі звільнення;

3.      Відданість персоналу;

4.      Рівень плинності кадрів;

5.      Коефіцієнт стабільності.

 

26. Рівень плинності кадрів визначається:

1.      Відношенням кількості звільнених з усіх причин до явочної чисельності;

2.      Відношенням чисельності працівників, що звільнилися за власним бажанням і звільнених за порушення трудової дисципліни до середньооблікової чисельності працівників;

3.      Відношенням кількості звільнених з поважних причин до облікової чисельності працюючих;

4.      Загальною чисельністю працівників, що звільнилися з роботи на даному підприємстві за певний період;

5.      Немає правильної відповіді.

 

27. Ефективність використання персоналу на підприємстві можна оцінити за допомогою показника:

1.      Фондоозброєності праці;

2.      Частки витрат на персонал у вартості продукції;

3.      Продуктивності праці;

4.      Рентабельністю витрат на персонал;

5.      Всі відповіді правильні.

 

28. Продуктивність праці характеризує:

1.      Обсяг випущеної продукції;

2.      Ефективність праці в процесі виробництва продукції;

3.      Виконання плану по виробництву продукції;

4.      Кількість продукції, що має бути виготовлена;

5.      Жодної правильної відповіді.

 

29. Продуктивність праці показує:

1.      Економію робочого часу;

2.      Фондоозброєність праці;

3.      Здатність працівника випускати визначену кількість продукції за одиницю часу;

4.      Результати праці;

5.      Обсяг реалізованої продукції.

 

30. Якими показниками визначається продуктивність праці?

1.      Виробітком і трудомісткістю;

2.      Виробітком і нормою часу;

3.      Трудомісткістю і фондоозброєністю праці;

4.      Нормою чисельності і нормою часу;

5.      Прибутком і рентабельністю.

 

31.      Виробіток - це:

1.      Кількість продукції, що реалізована за певний період;

2.      Вартість виробленої продукції за одиницю часу;

3.      Час на виробництво запланованого обсягу продукції;

4.      Кількість продукції, що виготовлено за одиницю часу або приходиться на одного середньооблікового працівника;

5.      Номенклатура продукції, що випускається.

 

32. Трудомісткість продукції виражає:

1.      Обсяг виробленої продукції;

2.      Виражені у грошовій формі витрати підприємства на виробництво продукції;

3.      Поточні витрати віднесені до обсягів виробленої продукції;

4.      Витрати праці на виробництво одиниці продукції;

5.      Кількість продукції виготовлену за одиницю часу.

 

33. Методами визначення виробітку є:

1.      Продуктивний, непродуктивний;

2.      Натуральний, вартісний, трудовий;

3.      Грошовий, виробничий, товарний;

4.      Основний, допоміжний;

5.      Матеріальний, нематеріальний.

 

34. Розрізняють такі види трудомісткості:

1.      Нормативна, планова, фактична;

2.      Планова, фактична;

3.      Нормована, ненормована;

4.      Натуральна, вартісна;

5.      Основна, допоміжна.

 

35. Планова трудомісткість:

1.      Дорівнює сумі витрат робочого часу окремого робітника чи бригади на виготовлення одиниці продукції;

2.      Показує фактичні витрати робочого часу;

3.      Визначається на основі показників нормативної трудомісткості;

4.      Правильні відповіді 1, 3;

5.      Немає правильної відповіді.

 

36. Повна трудомісткість включає:

1.      Вартість матеріалів, що приходиться на одного робітника;

2.      Витрати праці основних та допоміжних робітників;

3.      Технологічну та виробничу трудомісткість;

4.      Виробничу трудомісткість та витрати праці управлінського персоналу та службовців;

5.      Витрати праці робітників відрядників та погодинників.

 

37. До факторів зростання продуктивності праці не відносять:

1.      Ринкові;

2.      Матеріально-технічні;

3.      Соціально-економічні;

4.      Організаційні;

5.      Немає правильної відповіді.

 

38. Нормування праці – це:

1.      Визначення максимально припустимого часу для виконання конкретної роботи або операції в умовах даного виробництва;

2.      Визначення мінімально допустимої кількості продукції, що виготовляється за одиницю часу;

3.      Розрахунок норм раціональної праці;

4.      Планування результатів праці;

5.      Правильні відповіді 1, 2.

 

39. Існують такі норми праці:

1.      Часу, дня, року;

2.      Основні, допоміжні;

3.      Трудомісткості, виробітку;

4.      Часу, виробітку, обслуговування, чисельності;

5.      Всі відповіді правильні.

 

40. Вид управлінської діяльності, який забезпечує процес спонукання працівників до цілеспрямованих дій, що спрямовані на досягнення особистих цілей та цілей підприємства – це:

1.      Нормування;

2.      Мотивування;

3.      Поведінка;

4.      Управління;

5.      Потреба.