ВИДИ ПІДПРИЄМСТВ, ЇХ ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВІ ФОРМИ. Тести (2020 рік)

 

 

1. Підприємство як коаліцію власників, факторів виробництва, що зв’язані між собою мережею контрактів, в результаті його досягається мінімізація трансакційних витрат, розглядає:

1.      Класична теорія;

2.      Кейнсіанська теорія;

3.      Теорія «виживання»;

4.      Підприємницька концепція;

5.      Неоінституціальна теорія.

 

2. Ресурси, цінність яких не залежить від підприємства: і всередині, і за межею підприємства вони оцінюються однаково, - це:

1.      Специфічні ресурси;

2.      Загальні ресурси;

3.      Інтерспецифічні ресурси;

4.      Трудові ресурси;

5.      Природні ресурси.

 

3. На виробничій функції ґрунтується концепція:

1.      Теорія виживання;

2.      Інституціональна;

3.      Агентська модель;

4.      Неокласична;

5.      Інтеграційна.

 

4. У відповідності до якої концепції підприємство - суб’єкт у середовищі собі подібних:

1.      Еволюційної;

2.      Неокласичної;

3.      Теорії виживання;

4.      Інтеграційної;

5.      Підприємницької моделі.

 

5. У Господарському Кодексі України визначено, що підприємство - це:

1.      Господарюючий об’єкт, що має у власності, господарському веденні чи  оперативному керуванні відособлене майно і відповідає щодо своїх зобов’язань цим майном.

2.      Самостійний суб’єкт господарювання, створений компетентним органом державної влади або органом місцевого самоврядування, або іншими суб’єктами для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної, іншої господарської діяльності.

3.      Група людей, діяльність яких свідомо координується для досягнення загальної мети.

4.      Учасники господарських відносин, що здійснюють господарську діяльність, реалізуючи компетенцію, мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми обов’язками в межах цього майна, крім випадків передбачених законом.

5.      Організаційно-цілісна сукупність взаємодіючих структур, поєднаних для досягнення визначених цілей.

 

6. До формальних ознак підприємства не відносять:

1.      Наявність печатки із своїм найменуванням та ідентифікаційного коду;

2.      Відокремлене майно;

3.      Самостійний баланс;

4.      Наявність планового відділу;

5.      Рахунки в установах банків.

 

7. Підприємство, як самостійний господарюючий суб’єкт не являє собою:

1.      Виробничу систему, що відокремилася в результаті суспільного поділу праці і здатна самостійно чи у взаємозв’язку з іншими аналогічними системами задовольняти ті чи інші потреби потенційних споживачів;

2.      Закриту систему;

3.      Складну систему, що складається з окремих елементів;

4.      Юридичну особу;

5.      Відкриту систему.

 

8. Яка із зазначених ознак не відповідає положенню підприємства в ринковій економіці:

1.      Головний мотив діяльності - одержання прибутку;

2.      Мінімально-необхідний ступінь державного втручання в діяльність підприємства;

3.      Розподіл відповідальності за результати діяльності між підприємством і державою;

4.      Повна автономія і самостійність підприємства;

5.       Формування цін на продукцію, роботи, послуги.

 

9. Основним методом регулювання діяльності підприємств у ринковій економіці є:

1.      Державне планування;

2.      Директивне планування;

3.      Інвестиційний план;

4.      Ринкове саморегулювання;

5.      Бізнес-планування.

 

10. До цілей підприємства не відносять:

1.      Здійснення монетарної політики;

2.      Задоволення потреб персоналу підприємства;

3.      Створення та підтримка потенціалу для майбутнього розвитку, підвищення іміджу;

4.      Отримання максимального прибутку власником;

5.      Створення резервних фондів.

 

11. Критерієм оцінки ефективності господарської і фінансової діяльності підприємств у ринковій економіці є:

1.      Ступінь виконання планових завдань;

2.      Рівень рентабельності капіталу;

3.      Рівень продуктивності праці;

4.      Ступінь досягнення конкурентної переваги;

5.      Зниження собівартості.

 

12. Відповідно до Господарського кодексу України у складі підприємства інші юридичні особи:

1.      Можуть бути, якщо це передбачається статутом підприємства;

2.      Можуть бути, якщо це передбачається чинним законодавством;

3.      Можуть бути, якщо це передбачено установчими документами;

4.      Можуть бути в окремих випадках;

5.      Не можуть бути.

 

13. Документ, що складається при організації підприємства, затверджується його власником (власниками) майна, а для державних підприємств – власником майна за участю трудового колективу – це:

1.      Трудовий договір;

2.      Установчий договір;

3.      Статут підприємства;

4.      Правила трудового розпорядку;

5.      Баланс підприємства.

 

14. До відомостей, що обов’язково містяться в статуті підприємства не відносять:

1.      Відомості про його найменування і місцезнаходження;

2.      Розмір і порядок утворення статутного та інших фондів;

3.      Особливості оподаткування;

4.      Відомості про органи управління і контролю, їх компетенцію;

5.      Відомості про умови реорганізації та ліквідації суб'єкта господарювання.

 

15. Основними ознаками підприємства є:

1.      Виробничо-технічна єдність підприємства;

2.      Економічна єдність підприємства;

3.      Організаційна єдність підприємства;

4.      Правильні відповіді 1, 2, 3;

5.      Правильні відповіді 1, 2.

 

16. За метою і характером діяльності підприємства поділяються на:

1.      Комерційні;

2.      Виробничі;

3.      Некомерційні;

4.      Торговельні;

5.      Правильні відповіді 1, 3.

 

17. За формою власності підприємства не класифікуються на:

1.      Приватні;

2.      Державні;

3.      Колективні;

4.      Змішані;

5.      Спільні.

 

18. За правовим статусом і формою господарювання підприємства поділяють на:

1.      Господарські товариства;

2.      Одноосібні;

3.      Кооперативні;

4.      Орендні;

5.      Всі відповіді правильні.

 

19. Підприємства, в яких середньооблікова чисельність працівників за звітний фінансовий рік не перевищує п’ятдесяти осіб, а обсяг валового доходу суми, еквівалентної п’ятистам тисячам євро за середньорічним курсом НБУ відносять до:

1.      Малих;

2.      Середніх;

3.      Великих;

4.      Іноземних;

5.      Спільних.

 

20. За способом утворення та формування статутного фонду підприємства класифікують на:

1.      Головні, дочірні, асоційовані, філії;

2.      Комерційні, некомерційні;

3.      Унітарні, корпоративні;

4.      Національні, іноземні, спільні;

5.      Підприємства, об’єднання.

 

21. За територіальною цілісністю та ступенем підпорядкування виділяють підприємства:

1.      Національні, іноземні, спільні;

2.      Унітарні, корпоративні;

3.      Великі, середні, малі;

4.      Головні, дочірні, асоційовані, філії;

5.      Комерційні, некомерційні.

 

22. За приналежністю капіталу підприємства поділяють на:

1.      Національні, іноземні, спільні;

2.      Унітарні, корпоративні;

3.      Великі, середні, малі;

4.      Головні, дочірні, асоційовані, філії;

5.      Комерційні, некомерційні.

 

23. Відповідно до Господарського кодексу України підприємства відносять до великих, середніх або малих за:

1.      Площею земельної ділянки;

2.      Формою власності;

3.      Кількістю працюючих та обсягом валового доходу від реалізації;

4.      Положенням на споживчому ринку;

5.      Формою власності та кількістю працюючих.

 

24. Підприємства, що утворюються двома або більше засновниками за їх спільним рішенням (договором), діють на основі об’єднання майна чи трудової діяльності учасників – це:

1.      Унітарні;

2.      Дочірні;

3.      Корпоративні;

4.      Комерційні;

5.      Спільні.

 

25. Основною ознакою відмінності господарських товариств є:

1.      Ступінь майнової відповідальності;

2.      Кількість працюючих;

3.      Особливості оподатковування;

4.      Термін функціонування;

5.      Обсяг статутного капіталу.

 

26. Командитному товариству найбільш властива така риса, як:

1.      Різний ступінь участі в управлінні товариством, що базується на майновій відповідальності;

2.      Формування майна за рахунок пайових внесків засновників у грошовій і майновій формі;

3.      Рівномірний розподіл ризику між засновниками;

4.      Усі учасники відповідають лише внесеними коштами;

5.      Значні можливості розширення капіталу.

 

27. Учасники товариства з додатковою відповідальністю мають відповідати по боргах товариства:

1.      У рамках приналежних їм внесків;

2.      У рамках приналежних їм акцій;

3.      У рамках приналежних їм внесків і майном у розмірі, кратному внеску;

4.      Солідарно в однаково кратному розмірі до вкладу кожного з учасників;

5.      В рамках статутного фонду.

 

28. Договірні взаємини щодо тимчасового володіння і користування майном характерні для:

1.      Відкритого акціонерного товариства;

2.      Товариства з повною відповідальністю;

3.      Товариства з обмеженою відповідальністю;

4.      Товариства з додатковою відповідальністю;

5.      Орендного підприємства.

 

29. Товариства з обмеженою відповідальністю більш поширені, ніж товариства з повною відповідальністю в зв’язку з тим, що:

1.      Засновані переважно на власній праці їх членів;

2.      Його члени несуть відповідальність у рамках вкладеного ними капіталу в статутний фонд;

3.      Їхнє майно формується за рахунок оренди засобів виробництва;

4.      Його члени несуть солідарну відповідальність у рамках усього власного майна;

5.      Його члени не несуть ніякої майнової відповідальності.

 

30. Головна відмінність акціонерного товариства відкритого типу від акціонерного товариства закритого типу складається в:

1.      Способі розміщення цінних паперів;

2.      Специфічності господарської діяльності;

3.      Кількості випущених акцій;

4.      Розмір статутного фонду;

5.      Система контролю за діяльністю.

 

31. Підприємство, майно якого є власністю трудового колективу, кооперативу, іншого статутного товариства, суспільної чи релігійної організації, це:

1.      Сімейне підприємство;

2.      Приватне підприємство;

3.      Орендне підприємство;

4.      Колективне підприємство;

5.      Комунальне.

 

32. Якщо іноземна інвестиція становить не менш як десять відсотків - це:

1.      Національне підприємство;

2.      Іноземне підприємство;

3.      Підприємство з іноземними інвестиціями (спільне);

4.      Одноосібне підприємств;

5.      Унітарне підприємство.

 

33. Група суб'єктів господарювання - юридичних осіб, пов'язаних між собою відносинами економічної та/або організаційної залежності у формі участі в статутному фонді та управлінні – це:

1.      Унітарне підприємство;

2.      Асоційоване підприємство;

3.      Одноосібні підприємства;

4.      Холдинг;

5.      Господарське товариство.

 

34. Об’єднання підприємств – це:

1.      Організація утворена за ініціативою підприємств, незалежно від їх виду, які на добровільних засадах об’єднали свою господарську діяльність;

2.      Об’єднання підприємств, утворене державними (комунальними) підприємствами;

3.      Унітарне підприємство;

4.      Підприємство, засноване на змішаній формі власності;

5.      Господарська організація, утворена в складі двох або більше підприємств з метою координації їх виробничої, наукової та іншої діяльності для вирішення спільних економічних та соціальних завдань.

 

35. Основними ознаками об’єднань підприємств є:

1.      Спільні матеріальні інтереси;

2.      Об'єднання як суб'єкт господарського права має майно, юридично відособлене від майна його членів

3.      Централізація функцій і повноважень членів об’єднання

4.      Об'єднання не відповідає за зобов’язаннями своїх членів, а останні не відповідають за зобов'язаннями об’єднання

5.      Всі відповіді правильні.

 

36. Консорціум – це:

1.      Тимчасове статутне об'єднання підприємств для досягнення його учасниками певної спільної господарської мети;

2.      Статутне об’єднання підприємств промисловості, наукових організацій, транспорту, банків, торгівлі і т. ін. на основі повної фінансової залежності від одного чи групи підприємців;

3.      Договірне об’єднання, створене на основі об’єднання виробничих, наукових і комерційних інтересів з делегуванням окремих повноважень централізованого регулювання діяльності кожного з учасників;

4.      Договірне об’єднання, створене з метою постійної координації господарської діяльності, що не має права втручатися у виробничу і комерційну діяльність будь-якого з його учасників;

5.      Форма об’єднання, за якої всі підприємства втрачають свою комерційну та виробничу самостійність, підпорядковуються єдиному органу управління.

 

37. Найпростішою формою об’єднання підприємств є:

1.      Асоціація;

2.      Корпорація;

3.      Концерн;

4.      Холдинг;

5.      Консорціум.

 

38. Договірне об'єднання, створене на основі поєднання виробничих, наукових і комерційних інтересів підприємств, що об'єдналися, з делегуванням ними окремих повноважень централізованого регулювання діяльності кожного з учасників органам управління, називається:

1.      Холдинг;

2.      Корпорація;

3.      Консорціум;

4.      Асоціація;

5.      Трест.

 

39. Холдинг – специфічна організаційна форма об’єднання підприємницьких структур, характерними ознаками якого є:

1.      Володіння, користування, а також розпорядження корпоративними пакетами акцій;

2.      Фінансові кошти спрямовує на придбання контрольного пакета акцій інших суб’єктів підприємництва;

3.      Тимчасово об’єднує промисловий і банківський капітали для реалізації певної підприємницької ідеї;

4.      Безпосередньо займається виробничо-господарською діяльністю;

5.      Створюється за рішенням Кабінету Міністрів України.

 

40. Об'єднання, яке створюється за рішенням Кабінету Міністрів України на певний строк з метою реалізації державних програм розвитку пріоритетних галузей виробництва і структурної перебудови економіки України, включаючи програми згідно з міжнародними договорами України, а також з метою виробництва кінцевої продукції – це:

1.      Асоціація;

2.      Концерн;

3.      Холдинг;

4.      Консорціум;

5.      Промислово-фінансова група.