|
|
Тести з відповідями по дисципліні: «Загальні питання методики» для студентів (2020 рік)
|
Питання та варіанти відповідей |
Правильна відповідь |
|
|
Методика трудового навчання – це: 1. Дидактична наука. 2. Дидактично обґрунтована система знань, умінь і навичок. 3. Знання, вміння, навички. 4. Принципи трудового навчання. |
2 |
|
|
Майбутній вчитель трудового навчання повинен вміти: 1. Читати з конспекту. 2. Відпочивати. 3. Критикувати учнів. 4. Правильно організовувати суспільно-корисну продуктивну працю учнів різного віку в школі та поза школою. |
4 |
|
|
При вивченні загальних питань методики треба спиратися на знання з: 1. Педагогіки і психології. 2. Фізики і механіки. 3. Логіки та естетики. 4. Філософії та соціології. |
1 |
|
|
Предмет Загальні питання методики готує до: 1. Виступу. 2. Навчання. 3. Педагогічної практики в школі. 4. Екскурсії в школу. |
3 |
|
|
Об’єктом вивчення дисципліни Загальні питання методики є: 1. Процес трудового навчання учнів в школі. 2. Процес навчання. 3. Процес виховання. 4. Процес розвитку учнів в школі. |
1 |
|
|
Метод наукового дослідження, при якому дослідник не втручається в хід
навчального процесу, а лише фіксує все, що відбувається: 1. Експеримент. 2. Спостереження. 3. Анкетування. 4. Бесіда. |
2 |
|
|
Метод наукового дослідження, проводиться в певних умовах, які створюються
дослідником: 1. Експеримент. 2. Спостереження. 3. Анкетування. 4. Бесіда. |
1 |
|
|
Під час експериментів широко застосовують: 1. Знаряддя праці. 2. Прилади і апаратуру. 3. Продукти харчування. 4. Підручники. |
2 |
|
|
Вивчення досвіду роботи кращих вчителів це: 1. Науковий досвід. 2. Продукти праці учнів. 3. Передовий педагогічний досвід. 4. Досвід. |
3 |
|
|
Метод пізнання явищ, предметів та процесів, шляхом їх розкладання на складові
частини: 1. Синтез. 2. Аналіз. 3. Анкетування. 4. Бесіда. |
2 |
|
|
Логічний прийом, за допомогою якого ми мисленно об’єднуємо в одне ціле
розчленовані в аналізі окремі частини предмета, явища: 1. Анкетування. 2. Диспут. 3. Бесіда. 4. Синтез. |
4 |
|
|
Метод встановлення особливостей людини під час безпосереднього спілкування,
який дає змогу отримати від них інформацію: 1. Бесіда. 2. Пояснення. 3. Диспут. 4. Дискусія. |
1 |
|
|
Збирання інформації письмовим заповненням заздалегідь розроблених анкет: 1. Бесіда. 2. Пояснення. 3. Диспут. 4. Анкетування. |
4 |
|
|
Допоміжні методи дослідження (бесіда, анкетування та ін.) – це: 1. Практичні дослідження. 2. Теоретичні дослідження. 3. Фізіологічні дослідження. 4. Психічні дослідження. |
2 |
|
|
Датський педагог, який розробив свою систему трудового навчання, розглянув ручну працю як засіб фізичного розвитку учнів: 1. Дмитро Менделєєв. 2. Блез Паскаль. 3. Аксель Міккельсен. 4. Ярослав Мудрий. |
3 |
|
|
У якому році трудове навчання як самостійний навчальний предмет у школі було ліквідовано: 1. 1937 р. 2. 2000 р. 3. 830 до н.е. 4. 2024 р. |
1 |
|
|
Головним завдання трудового виховання є: 1. Виховання позитивного ставлення до праці. 2. Робота учнів. 3. Виховання негативного ставлення до праці. 4. Відсутність колективізму. |
1 |
|
|
Умови, від яких залежить ефективність трудового виховання: 1. Творчий характер праці. 2. Посильність праці, усвідомлення її важливості, творчий характер, суспільно корисна спрямованість, колективність. 3. Посильність праці. 4. Колективізм. |
2 |
|
|
Доцільно організована праця, спрямована на створення матеріальних або духовних благ та всебічний розвиток особистості називається: 1. Посильною працею. 2. Навчальною працею. 3. Продуктивною працею. 4. Виробничою працею. |
3 |
|
|
Продуктивна праця має бути: 1. Посильною. 2. Гарною. 3. Свідомою. 4. Свідомою, творчою, відповідати навчальній програмі, ознайомлювати учнів з виробництвом. |
4 |
|
|
Одна з головних рис вчителя: 1. Висока фахова підготовка. 2. Доброта. 3. Розум. 4. Характер. |
1 |
|
|
Підготовка вчителя трудового навчання в педагогічних університетах триває: 1. 2 роки. 2. 5 років. 3. 8 років. 4. 10 років. |
2 |
|
|
Якщо студент навчається у вищому навчальному закладі 4 роки, то він отримує: 1. Базову вищу освіту. 2. Повну вищу освіту. 3. Неповну вищу освіту. 4. Професійну освіту. |
1 |
|
|
Якщо студент навчається у вищому навчальному закладі 5 роки, то він отримує: 1. Базову вищу освіту. 2. Повну вищу освіту. 3. Неповну вищу освіту. 4. Професійну освіту. |
2 |
|
|
Вибрати правильну послідовність ступенів освіти: 1. Бакалавр, молодший спеціаліст, магістр. 2. Молодший спеціаліст, бакалавр, спеціаліст, магістр. 3. Молодший спеціаліст, бакалавр, магістр. 4. Молодший спеціаліст, магістр. |
2 |
|
|
Коли студент отримує базову вищу освіту, то він получає ступінь освіти: 1. Магістр. 2. Бакалавр. 3. Спеціаліст. 4. Молодший спеціаліст. |
2 |
|
|
Коли студент отримує повну вищу освіту, то він получає ступінь освіти: 1. Магістр. 2. Спеціаліст 3. Молодший спеціаліст. 4. Бакалавр. |
2 |
|
|
До якої частини програми з трудового навчання відносяться дисципліни, які характерні лише для даної спеціалізації: 1. Варіативна. 2. Обов’язкова. 3. Вибіркова. 4. Довільна. |
1 |
|
|
До якої частини програми з трудового навчання відносяться дисципліни, які залишаються незмінними: 1. Обов’язкова. 2. Інваріативна. 3. Вибіркова. 4. Довільна. |
2 |
|
|
До якої частини програми з трудового навчання відносяться дисципліни, які обирають вищі навчальні заклади та студенти: 1. Обов’язкова. 2. Інваріативна. 3. Вибіркова. 4. Довільна. |
3 |
|
|
Трудове навчання – єдиний шкільний предмет, який за змістом є: 1. Багатоваріантним. 2. Обов’язковим. 3. Складним. 4. Особливим. |
1 |
|
|
Значне місце у підвищенні кваліфікації вчителів займає: 1. Відпочинок. 2. Самоосвіта. 3. Розваги. 4. Хобі. |
2 |
|
|
Навчальні плани педвузів порівняно з навчальними планами педучилищ, який дають обсяг знань і вмінь: 1. Нижчий. 2. Середній. 3. Однаковий. 4. Вищий. |
4 |
|
|
Який вислів є дуже поширений в педагогічній діяльності: 1. Всебічно обізнана особистість. 2. Всебічно гарна особистість. 3. Всебічно розвинена особистість. 4. Всебічно досвідчена особистість. |
3 |
|
|
Вибір професії повинен бути: 1. Вільним. 2. Примусовим. 3. За порадою ворогів. 4. За наказом сусідів. |
1 |
|
|
Який словосполучення відноситься до трудового навчання: 1. Продуктивна праця. 2. Легка праця. 3. Гарна праця. 4. Важка праця. |
1 |
|
|
Завдання політехнічного навчання: 1. Ознайомлення учнів зі школою. 2. Ознайомлення учнів з галузями сучасного виробництва. 3. Ознайомлення учнів з самостійною роботою. 4. Ознайомлення учнів з розважальною програмою. |
2 |
|
|
Політехнічної спрямованості навчального процесу можна досягти за умови: 1. Правильного добору літератури. 2. Правильного добору методів. 3. Правильного добору навчального матеріалу. 4. Правильного добору форм. |
3 |
|
|
Політехнічними вважаються знання і вміння, які застосовуються в багатьох галузях: 1. Культури. 2. Виробництва. 3. Навчання. 4. Освіти. |
2 |
|
|
Який матеріал можна різати ножицями: 1. Дерево. 2. Листовий метал. 3. Пластмаса. 4. Скло. |
2 |
|
|
Який матеріал можна різати ножицями: 1. Дерево. 2. Скло. 3. Пластмаса. 4. Тканини. |
4 |
|
|
Зв’язок трудового навчання з предметами з основ наук є: 1. Взаємним. 2. Однобічним. 3. Різним. 4. Окремим. |
1 |
|
|
Зв’язок між етапами трудового навчання (тобто методику ТН в 5-9 кл. слід будувати з урахуванням змісту ТН 1-4 кл., а в 10-11 кл. - з урахуванням змісту ТН 5-9 кл.) є: 1. Взаємним. 2. Однобічним. 3. Різним. 4. Окремим. |
2 |
|
|
Встановлення якого зв’язку потрібне для успішного набуття знань з основ наук і здійснення трудового навчання: 1. Типового. 2. Технологічного. 3. Технічного. 4. Дидактичного. |
4 |
|
|
Скільки годин відводиться на тиждень на трудове навчання: 1. Десять. 2. Дев’ять. 3. Дві. 4. П’ять. |
3 |
|
|
Один з основних видів спілкування: 1. Розповідь. 2. Навчання. 3. Практика. 4. Виробництво. |
1 |
|
|
Твердження, в якому містяться відомості про факти: 1. Урок. 2. Пояснення. 3. Питання. 4. Синтез. |
2 |
|
|
Спеціально організоване подання, в ході якого відбувається демонстративне зіткнення думок з будь-якого питання (проблеми): 1. Диспут. 2. Заняття. 3. Практика. 4. Анкетування. |
1 |
|
|
Форма колективного обговорення, мета якого виявити істину через зіставлення різних поглядів: 1. Заняття. 2. Анкетування. 3. Дискусія. 4. Урок. |
3 |
|
|
Великий чеський педагог: 1. Б. Паскаль. 2. Я. Мудрий. 3. А. Міккельсен. 4. Я. А. Коменський. |
4 |
|
|
Який твір написав великий чеський педагог Ян Амос Коменський: 1. «Велика дидактика». 2. «Я - педагог». 3. «Школа». 4. «Учень і школа». |
1 |
|
|
Наука про навчання і освіту, їх цілі, зміст, методи, засоби: 1. Трудове навчання. 2. Школознавство. 3. Людина і світ. 4. Дидактика. |
4 |
|
|
Той, хто вчиться, пізнає нове, самовдосконалюється, самостверджується в житті: 1. Урок. 2. Школа. 3. Учень. 4. Заклад. |
3 |
|
|
Яке слово пропущене? « _______ - це не посудина, яку треба заповнити, а факел, який треба запалити»: 1. Підручник. 2. Учень. 3. Школа. 4. Вчитель. |
2 |
|
|
Людина, яка одержала спеціальну підготовку і займається навчанням і вихованням учнів в загальноосвітній школі: 1. Вчитель. 2. Учень. 3. Вахтер. 4. Прибиральниця. |
1 |
|
|
Добровільне об’єднання учнів, засноване на загальних інтересах: 1. Консультація. 2. Урок. 3. Гурток. 4. Практична робота. |
3 |
|
Самостійна діяльність окремих учнів, спрямована на самовиховання: 1. Позакласна робота. 2. Вечірня робота. 3. Навчальна робота. 4. Практична робота. |
1 |
||
Систематизована сукупність кроків, які потрібно здійснити для виконання певної задачі, досягнення мети: 1. Етап. 2. Метод. 3. Прийом. 4. Завдання. |
2 |
||
Відкрита дитяча установа, друга домівка, велика дружня сім’я: 1. Дитячий садок. 2. Школа. 3. Університет. 4. Магазин. |
2 |
||
Організована, двостороння діяльність, спрямована на максимальне засвоєння навчального матеріалу і подальшого застосування отриманих знань, вмінь та навичок на практиці: 1. Робота. 2. Відпочинок. 3. Навчання. 4. Праця. |
3 |
||
Опанування системи знань про наукові основи сучасного виробництва це: 1. Політехнічне навчання. 2. Практичне навчання. 3. Сучасне навчання. 4. Профорієнтаційне навчання. |
1 |
||
Загальноосвітній предмет, який становить основу предметного наповнення галузі «Технології»: 1. Трудове виховання. 2. Трудова підготовка. 3. Трудова практика. 4. Трудове навчання. |
4 |
||
Цілеспрямована діяльність по формуванню в учнів свідомого ставлення до праці і навичок загальної трудової культури: 1. Трудове виховання. 2. Організованість. 3. Розвиток. 4. Натхнення. |
1 |
||
Єдність структури, змісту і цілей навчання та виховання учнів, способів реалізації набутих знань, вмінь та навичок у житті школи: 1. Відпочинок вчителя. 2. Система підготовки вчителя. 3. Робота вчителя. 4. Підготовка вчителя до уроку. |
2 |
||
Організаційна форма навчання, яка забезпечує навчання, виховання і розвиток постійного складу учнів упродовж визначеного проміжку часу: 1. Консультація. 2. Урок. 3. Екскурсія. 4. Виставка. |
2 |
||
У процесі чого фізична діяльність поєднується з розумовою діяльністю учнів: 1. У процесі гри. 2. У процесі трудового навчання. 3. У процесі практики. 4. У процесі екскурсії. |
2 |
||
До якого виховання відноситься – дбайливе ставлення до майна, повага до людей праці, наслідування їхнього прикладу, створення суспільно корисних речей та ін.: 1. Морального. 2. Естетичного. 3. Розумового. 4. Фізичного. |
1 |
||
До якого виховання відноситься – виготовлення красивих речей, виховання художнього смаку, створення правильного уявлення про гармонію форм: 1. Морального. 2. Естетичного. 3. Розумового. 4. Фізичного. |
2 |
||
|
До якого виховання відноситься – розв’язання творчих завдань, включаючи такі, як конструювання виробів, розробка технології їх виготовлення: 1. Морального. 2. Естетичного. 3. Розумового. 4. Фізичного. |
3 |
|
До якого виховання відноситься – розвиток дитячого організму, виконання практичної роботи, фізичних прав: 1. Морального. 2. Естетичного. 3. Розумового. 4. Фізичного. |
4 |
||
Зміст трудового навчання дівчат включає: 1. Фізичну працю. 2. Обслуговуючу працю. 3. Технічну працю. 4. Розумову працю. |
2 |
||
Зміст трудового навчання хлопців включає: 1. Фізичну працю. 2. Обслуговуючу працю. 3. Технічну працю. 4. Розумову працю. |
3 |
||
В залежності від виробничого оточення школи, їх поділяють на: 1. Сільські і міські. 2. Регіональні. 3. Обласні. 4. Глобальні. |
1 |
||
В якій школі більше уваги приділяють сільськогосподарській праці: 1. Міській. 2. Сільській. 3. Обласній. 4. Регіональній. |
2 |
||
В якій школі більше уваги приділяють промисловій праці: 1. Міській. 2. Сільській. 3. Обласній. 4. Регіональній. |
1 |
||
Як називається навчання, коли учні ознайомлюються лише з певною галуззю виробництва: 1. Загальне. 2. Технічне. 3. Трудове. 4. Профільне. |
4 |
||
Трудове виховання повинно займати важливе місце в системі заходів, спрямованих на підвищення ролі: 1. Робітничих професій. 2. Інтелектуальних професій. 3. Легких професій. 4. Педагогічних професій. |
1 |
||
Трудове виховання проводиться за продуманим планом, в якому враховано які особливості дитини: 1. Загальні. 2. Індивідуальні. 3. Власні. 4. Окремі. |
2 |
||
Де створюються найкращі умови для трудового виховання учнів: 1. На вулиці. 2. В бібліотеці. 3. В сім’ї і в процесі навчання. 4. На гуртках. |
3 |
||
Яким повинно бути навчання: 1. Розважальним. 2. Розслаблюючим. 3. Вільним. 4. Виховуючим. |
4 |
||
Яке основне завдання трудового виховання: 1. Позитивне ставлення до праці. 2. Позитивне ставлення до друзів. 3. Позитивне ставлення до батьків. 4. Позитивне ставлення до оточуючих. |
1 |
||
Яка якість особистості повинна бути у того, хто бере участь у суспільному виробництві: 1. Почуття гордості. 2. Почуття колективізму. 3. Почуття страху. 4. Почуття провини. |
2 |
||
Як називається уміння критично проаналізувати результати своєї роботи: 1. Мислення. 2. Витримка. 3. Самоконтроль. 4. Увага. |
3 |
||
Яке звання поширене на підприємствах: 1. «Не хочу працювати». 2. «Хліб – всьому голова». 3. «Я краще всіх». 4. «Майстер – золоті руки». |
4 |
||
Хто зв’язує між собою виробничий і технологічний процеси: 1. Тварини. 2. Учасники виробництва. 3. Рослини. 4. Відвідувачі. |
2 |
||
Як називається риса сучасного підприємства (зовнішній вигляд робітника, вміння виконувати трудові завдання без зайвих, непродуманих витрат часу): 1. Культура праці. 2. Культура побуту. 3. Культура поведінки. 4. Культура відносин. |
1 |
||
Чому сприяє нормування праці: 1. Відпочинку. 2. Робити перерви. 3. Виробничому змаганню. 4. Естафеті. |
3 |
||
Вид виробничого змагання: 1. За неправильність виконання. 2. За прогул. 3. За брак. 4. За високу якість роботи. |
4 |
||
Процес безпосередньої передачі нових професійних навичок та знань співробітниками організації: 1. Професійне навчання. 2. Урок. 3. Захід. 4. Екскурсія. |
1 |
||
Як називається місце, де в учня лежать інструменти, пристосування, матеріали: 1. Стільчик. 2. Робоче місце вчителя. 3. Робоче місце учня. 4. Дошка. |
3 |
||
Як називається місце, де у вчителя знаходяться методичні матеріали до уроку, наочність: 1. Стільчик. 2. Робоче місце вчителя. 3. Робоче місце учня. 4. Дошка. |
2 |
||
Словник, в якому максимально повно запропоновані слова з прикладами їх вживання в тексті: 1. Дієслово. 2. Прикметник. 3. Тезаурус. 4. Колонтитул. |
3 |
||
Розповсюджене періодичне видання: 1. Журнал «Трудова підготовка». 2. Підручник «Трудове навчання». 3. Навчальний посібник «Методика трудового і професійного навчання». 4. Журнал «Я хочу в школу». |
1 |
||
Процес формування особистості як соціальної якості індивіда в результаті його соціалізації та виховання; розвиток особистості, а саме розвиток мови, мислення, пам'яті, творчих здібностей, рухової та сенсорної системи відбувається в результаті діяльності: 1. Розвиток особистості. 2. Розвиток мови. 3. Розвиток культури. 4. Розвиток тварини. |
1 |
||
Уміння і звичка організовувати свою трудову діяльність як частину трудової діяльності колективу: планувати і рахувати роботу; виконувати будь-яку справу творчо на основі засвоєних теоретичних знань і по-можливості на сучасному технічному і технологічному рівні; працювати швидко, раціонально, акуратно і красиво, робити якісні вироби: 1. Культура праці. 2. Культура поведінки. 3. Культура спілкування. 4. Культура побуту. |
1 |
||
Механізм або система механізмів, яка перетворює енергію або виконує корисну роботу: 1. Двигун. 2. Колесо. 3. Гайка. 4. Машина. |
4 |
||
Виріб, який самостійно виготовляють учні на уроці в якості трудового завдання: 1. Суб’єкт. 2. Об’єкт праці. 3. Об’єкт обговорення. 4. Механізм. |
2 |
||
Одна з форм мислення, результат узагальнення суттєвих ознак об'єкта дійсності: 1. Поняття. 2. Термін. 3. Правило. 4. Теорема. |
1 |
||
Слово або словосполучення, що означає чітко окреслене спеціальне поняття, якої-небудь галузі науки, техніки, мистецтва, суспільного життя тощо: 1. Поняття. 2. Термін. 3. Правило. 4. Теорема. |
2 |
||
Завершена частина технологічного процесу, яка виконується на одному робочому місці: 1. Легка операція. 2. Загальна операція. 3. Технологічна операція. 4. Відповідна операція. |
3 |
||
Процес цілеспрямованого, систематичного формування особистості, зумовлений законами суспільного розвитку, дією багатьох суб'єктивних і об'єктивних факторів: 1. Відпочинок. 2. Гра. 3. Виховання. 4. Праця. |
3 |
||
Частина педагогіки, яка розробляє теорію освіти і навчання, виховання у процесі навчання: 1. Психологія. 2. Методика. 3. Фізіологія. 4. Дидактика. |
4 |
||
Запланований результат діяльності по перетворенню будь - якого об'єкту: 1. Мета. 2. Завдання. 3. Практика. 4. Робота. |
1 |
||
Цілеспрямований процес передачі і засвоєння знань, умінь, навичок і способів пізнавальної діяльності людини: 1. Виховання. 2. Навчання. 3. Розвиток. 4. Робота. |
2 |
||
Необхідні для користування типовими для різних виробництв знаряддями праці, вони можуть бути перенесені учнями при переході від одного виду роботи до іншого; це уміння по плануванню роботи, по організації робочого місця і праці, по самоконтролю: 1. Загальнотрудові уміння та навички. 2. Легкі уміння та навички. 3. Виробничі уміння та навички. 4. Продуктивні уміння та навички. |
1 |
||
Знання з загальних наукових основ сучасного виробництва являють собою дидактичну систему фактів, понять, законів і методів, які є типовими для головних галузей сучасного виробництва: загальні основи виробничої техніки і технології, єдині організаційно-економічні принципи виробництва, виробничої діяльності людей і виробничих відносин: 1. Загальновиробничі уміння та навички. 2. Легкі уміння та навички. 3. Виробничі уміння та навички. 4. Продуктивні уміння та навички. |
1 |
||
Сукупність знарядь і засобів праці, які доповнюють і підсилюють природні органи людини в процесі переробки продуктів природи з метою виробництва матеріальних благ, це такі типові об'єкти як: машини, апарати, прилади, механізми: 1. Технологія. 2. Техніка. 3. Технічний інструмент. 4. Технічні знаряддя праці. |
2 |
||
Операції добування, обробки, переробки, транспортування, технічний контроль виробництва, тобто сукупність прийомів та способів здобування, обробки і переробки сировини, матеріалів, а також виготовлення виробів з напівфабрикатів: 1. Технологія. 2. Техніка. 3. Технічний інструмент. 4. Технічні знаряддя праці. |
1 |
||
Відтворення в пам'яті учнів понять, визначень, фактів, які були вивчені раніше: 1. Анкетування. 2. Обговорення. 3. Актуалізація. 4. Обґрунтування. |
3 |
||
Як називається навчальна, виховна і розвиваюча мета: 1. Об’єднана. 2. Єдина. 3. Загальна. 4. Триєдина. |
4 |
||
Ілюстраційний матеріал, яких використовується вчителем для пояснення нового матеріалу: 1. Показ. 2. Наочність. 3. Показуха. 4. Актуальність. |
2 |
||
Тип уроку: 1. Відкритий. 2. Закритий. 3. Комбінований. 4. Однотипний. |
3 |
||
Технологічна операція: 1. Показ. 2. Конструювання. 3. Гра. 4. Виклад. |
2 |
||
Інструктаж по часу буває: 1. Індивідуальний. 2. Письмовий. 3. Масовий. 4. Поточний. |
4 |
||
Інструктаж по формі викладу буває: 1. Індивідуальний. 2. Письмовий. 3. Масовий. 4. Поточний. |
2 |
||
Інструктаж по обсягу учнів буває: 1. Індивідуальний. 2. Письмовий. 3. Графічний. 4. Поточний. |
1 |
||
Форма навчання за кількістю учнів буває: 1. Письмова. 2. Групова. 3. Поточна. 4. Заключна. |
2 |
||
Форма навчання за місцем проведення буває: 1. Клас. 2. Будівля. 3. Сарай. 4. Кафе. |
1 |
||
Форма обліку успішності учнів буває: 1. Денна. 2. Часова. 3. Постійна. 4. Семестрова. |
4 |
||
Як може виконуватися практична робота: 1. По вибору. 2. По технологічним карткам. 3. По бажанню. 4. По пам’яті. |
2 |
||
Методи перевірки і оцінки успішності: 1. Усна. 2. Підручник, урок. 3. Завдання. 4. Грамота. |
1 |
||
Метод, що визначається за джерелом інформації: 1. Поточні. 2. Семестрові. 3. Усні словесні. 4. Логічні. |
3 |
||
Метод, що визначається за джерелом інформації: 1. Поточні. 2. Семестрові. 3. Практичні. 4. Логічні. |
3 |
||
Метод стимулювання діяльності учнів: 1. Стимулювання інтересу до відпочинку. 2. Стимулювання інтересу до навчання. 3. Стимулювання інтересу до розваг. 4. Стимулювання інтересу до лінощів. |
2 |
||
Методи, що визначається по видам діяльності: 1. Дослідницькі. 2. Оперативні. 3. Звичайні. 4. Особливі. |
1 |
||
Технічні складові методів або окремі дії вчителя та учнів, що направлені на досягнення навчально-виховної мети: 1. Раціональне використання майна. 2. Раціональне використання приладдя. 3. Раціональне використання підручників. 4. Раціональне використання обладнання, матеріалів, ТЗН. |
4 |
||
У якій формі може проходити продуктивна праця в позаурочний час під керівництвом вчителя: 1. Партії. 2. Трудових об’єднань. 3. Заняття. 4. Гуртки. |
2 |
||
Яку роль вчитель відіграє в навчальному процесі: 1. Односторонню. 2. Двосторонню. 3. Провідну. 4. Загальну. |
3 |
||
Із застосуванням предметної системи в трудовому навчанні учнів загальноосвітньої школи пов’язане ім’я шведського діяча ручної праці: 1. Отто Саломона. 2. Я. Мудрого. 3. Б. Паскаля. 4. В. Іванова. |
1 |
||
Предметна система будувалася на основі виготовлення учнями: 1. Виробів. 2. Засобів. 3. Способів. 4. Предметів. |
4 |
||
Операційна система трудового навчання дістала ще назву: 1. «білоруської». 2. «російської». 3. «китайської». 4. «армянської». |
2 |
||
Яка системам передбачала послідовне вивчення операцій, характерних для певної професії: 1. Моторно-тренувальна. 2. Комплексна. 3. Операційна. 4. Предметна. |
3 |
||
В якій системі учні спочатку вивчають послідовно окремі операції, а потім переходять до виготовлення виробів: 1. Операційна. 2. Предметна (речова). 3. Моторно-тренувальна (система ЦІП). 4. Операційно-предметна система. |
4 |
||
Для підготовки промислових кадрів була розроблена моторно-тренувальна система трудового навчання (система ЦІП), як розшифровуються літери: 1. Цілий інструкційний продукт. 2. Ціновий інженерний промисел. 3. Центральний інститут праці. 4. Цільовий індивідуальний попит. |
3 |
||
Яка система передбачала створення спеціальної системи тренувань: 1. Операційна. 2. Предметна (речова). 3. Моторно-тренувальна (система ЦІП). 4. Операційно-предметна система. |
3 |
||
Керівні положення, на основі яких будується навчальний процес у школі: 1. Правила. 2. Дидактичні принципи. 3. Термін. 4. Поняття. |
2 |
||
Про який дидактичний принцип іде мова – в процесі навчання не тільки формуються певні вміння і навички, але й створюється уявлення про наукові основи виучуваних трудових операцій: 1. Принцип зв’язку теорії з практикою. 2. Принцип наочності. 3. Принцип систематичності і послідовності. 4. Принцип науковості. |
4 |
||
Про який дидактичний принцип іде мова – теорія і практика – дві невід’ємні частини діяльності людини: 1. Принцип зв’язку теорії з практикою. 2. Принцип наочності. 3. Принцип систематичності і послідовності. 4. Принцип науковості. |
1 |
||
Про який дидактичний принцип іде мова – навчальний матеріал подають не довільно, а виходячи з певних положень: 1. Принцип зв’язку теорії з практикою. 2. Принцип наочності. 3. Принцип систематичності і послідовності. 4. Принцип науковості. |
3 |
||
Про який дидактичний принцип іде мова – у процесі трудового навчання застосовують різноманітні види матеріалу – роздавальний матеріал, таблиці, моделі, малюнки, кінофільми: 1. Принцип зв’язку теорії з практикою. 2. Принцип наочності. 3. Принцип систематичності і послідовності. 4. Принцип науковості. |
2 |
||
Про який дидактичний принцип іде мова – активність ґрунтується на свідомості, а свідомість стає вищою завдяки активності: 1. Доступність і посильність праці для учнів, урахування вікових та індивідуальних особливостей. 2. Виховний характер навчання. 3. Свідомість і активність учнів. 4. Міцність оволодіння знаннями, уміннями і навичками. |
3 |
||
Про який дидактичний принцип іде мова – у процесі трудового навчання можуть створюватися найкращі умови для трудового виховання, в учнів формується позитивне ставлення до праці: 1. Доступність і посильність праці для учнів, урахування вікових та індивідуальних особливостей. 2. Виховний характер навчання. 3. Свідомість і активність учнів. 4. Міцність оволодіння знаннями, уміннями і навичками. |
2 |
||
Про який дидактичний принцип іде мова – треба, щоб навчальний матеріал був зрозумілий учням, індивідуальні особливості учнів проявляються не лише в засвоєнні навчального матеріалу, в оволодінні трудовими вміннями, а й у ставленні до праці: 1. Доступність і посильність праці для учнів, урахування вікових та індивідуальних особливостей. 2. Виховний характер навчання. 3. Свідомість і активність учнів. 4. Міцність оволодіння знаннями, уміннями і навичками. |
1 |
||
Про який дидактичний принцип іде мова – в умовах трудового навчання міцність знань, умінь і навичок досягається перш за все за рахунок ефективності методики подання нового навчального матеріалу: 1. Доступність і посильність праці для учнів, урахування вікових та індивідуальних особливостей. 2. Виховний характер навчання. 3. Свідомість і активність учнів. 4. Міцність оволодіння знаннями, уміннями і навичками. |
4 |
||
Вид занять, де учні набувають певної професії: 1. Гурток. 2. Заняття. 3. Гуртки-курси. 4. Урок. |
3 |
||
Який вид інструктування застосовують для окремого учня, якщо він неправильно виконує трудовий прийом: 1. Групове. 2. Індивідуальне. 3. Масове. 4. Фронтальне. |
2 |
||
Методи навчання складаються з окремих елементів, яні називаються: 1. Засобами. 2. Пунктами. 3. Прийомами. 4. Підказками. |
3 |
||
Форма позакласної роботи: 1. Підручник. 2. Резюме. 3. Кінолекторій. 4. Урок. |
3 |
||
Місце, де експонуються роботи гуртківців: 1. Вулиця. 2. Виставка. 3. Кімната. 4. Вестибюль. |
2 |
||
Метод ознайомлення учнів з властивостями оброблюваних матеріалів і будовою інструментів: 1. Бесіда. 2. Лабораторна робота. 3. Диспут. 4. Лекція. |
2 |
||
////////////////////////////