1. Статус корпорації як юридичної особи підтверджується:

а) фактом реєстрації в державному органі;

б) підписанням засновницького договору;

в) підписанням договору про спільну діяльність.

 

2. Найбільш поширеною організаційно-правовою формою створення вітчизняних корпорації є:

а) асоціація;

б) акціонерне суспільство;

в) товариство;

г) муніципальне підприємство.

 

3. Основними цілями некомерційних корпорацій є:

а) отримання контролю над значною частиною ринку;

б) координація підприємницької діяльності, захист загальних майнових інтересів;

в) захист інтересів утримувачів цінних паперів, випущених з метою об'єднання крупного капіталу;

г) отримання пільг або повне звільнення від податків;

д) безпосередня дія на рівень цін;

е) вплив на розміри і розподіл національного продукту, рівень зайнятості і купівельну здатність населення.

 

4. Найважливішим завданням в системі корпоративного управління є:

а) вдосконалення корпоративної політики.

б) управління інноваціями;

в) управління корпоративною власністю і капіталом;

 

5. Найвищим органом управління акціонерної корпорації є:

а) наглядова рада;

б) загальні збори акціонерів;

в) збори засновників;

г) рада директорів;

д) рада керівників.

 

6. Певна поведінка корпорації в ринковому середовищі, що забезпечує стійке положення, освоєння і зміцнення ринкових позицій, вибір оптимальних шляхів технічного і технологічного розвитку, є:

а) місію корпорації;

б) стратегію корпорації;

в) завдання корпорації.

 

7. Сукупність чинників, що роблять безпосередній або опосередкований вплив на діяльність корпорації, є:

а) внутрішнє середовище корпорації;

б) корпоративну культуру;

в) зовнішнє середовище корпорації.

 

8. Основною позитивною метою об'єднання підприємств в корпорації, що не суперечать законодавству, є:

а) перешкода доступу на ринок іншим фірмам;

б) розділ товарного ринку;

в) підтримка купувальних або продажних цін для отримання монопольно високого прибутку;

г) збільшення ринкової частки;

д) обмеження конкуренції і усунення конкурентів.

 

9. Найстрогіші норми по розкриттю інформації передбачені:

а) у англо-американській моделі управління акціонерними суспільствами (корпораціями);

б) у німецькій моделі управління акціонерними суспільствами (корпораціями);

в) у японській моделі управління акціонерними суспільствами (корпораціями);

 

10. Банки є ключовими учасниками корпоративних відносин:

а) у японській моделі управління акціонерним суспільством;

б) у німецькій моделі управління акціонерним суспільством;

в) у англо-американській моделі управління акціонерним суспільством.

 

11. Формою об'єднання корпорацій, учасники якої в результаті укладення угоди про регулювання об'єму виробництва і умовах збуту, найму робочої сили, зберігають комерційну і виробничу самостійність, є:

а) синдикат;

б) концерн;

в) картель;

г) трест.

 

12. При створенні корпорації у формі відкритого акціонерного суспільства використовується система:

а) розподіли акцій між юридичними особами;

б) розподіли акцій між засновниками або заздалегідь визначеним довкола осіб;

в) підписки на акції, відкритій і доступній всім охочим.

 

13. Одній з особливостей корпорацій, установлених у формі акціонерного суспільства, є:

а) обмежена відповідальність їх учасників за зобов'язаннями корпорації засобами, вкладеними в покупку акцій;

б) солідарна відповідальність їх учасників в однаковому для всіх розмірі;

в) відповідальність учасників в межах внесених внесків.

 

14. Акціонерна корпорація відповідає за своїми зобов'язаннями перед кредиторами:

а) грошовими коштами, що знаходяться на банківських рахівницях

б) всім майном, що належить нею;

в) майном, належним учасникам корпорації;

г) не несе майнової відповідальності.

 

15. При створенні стратегічного альянсу не застосовною є форма взаємодії, при якій:

а) одна компанія бере на себе управління інший;

б) здійснюється сумісна розробка нових проектів;

в) здійснюється взаємне надання допомоги при виробництві продукції;

г) відбувається отримання виходу на нові ринки збуту однією компанією і

поліпшення фінансового стану інший.

 

16. Глобальна корпорація здійснює свою діяльність:

а) на світовому ринку, будучи виробником різноманітної продукції для багатьох країн;

б) на ринку однієї країни, будучи виробником різноманітної продукції для даної країни;

в) на світовому ринку, будучи виробником однотипної продукції для всіх країн.

 

17. Транснаціональною корпорацією є складна корпоративна структура, що здійснює свою діяльність:

а) у одній країні і що має свою штаб-квартиру (компанію, що управляє) в іншій країні;

б) у декількох країнах і що має штаб-квартиру в одній або декількох країнах;

в) у одній країні і що має штаб-квартири в різних країнах.

 

18. Принципи корпоративного управління:

а) захист прав акціонерів;

б) вдосконалення структури корпорації;

в) витягання прибули.

 

19. Холдинг може утворюватися шляхом:

а) створення дочірніх підприємств;

б) переважаючої участі в статутному капіталі;

в) укладення договору.

 

20. Обов'язковим учасником фінансово-промислової групи є:

а) компанія, що управляє;

б) кредитна організація (банк);

в) збутова організація.

 

21. Облігація як цінний папір закріплює право на:

а) управління акціонерним суспільством;

б) суму позики і відсотків;

в) отримання додаткових цінних паперів.

 

22. Корпоративне управління здійснюється:

а) тільки на рівні корпорації;

б) тільки на централізованому рівні;

в) на рівні корпорації і централізованому рівні.

 

23. Основним фінансово-контрольним органом акціонерного суспільства є:

а) фінансово-економічна служба;

б) комітет з аудиту;

в) аудитор;

г) ревізійна комісія.

 

24. До організацій, що публікують звітність про свою діяльність, відносяться:

а) суспільство з обмеженою відповідальністю;

б) акціонерне суспільство;

в) виробничий кооператив.

 

25. До основних видів державного регулювання економіки корпорацій можна віднести:

а) регулювання цін і тарифів;

б) регулювання господарських договорів;

в) регулювання забезпечення зайнятості населення.

 

26. Непряме регулювання діяльності корпорацій здійснюється через:

а) податки;

б) захист навколишнього середовища і користування природними ресурсами;

в) обмеження конкуренції.

 

27. Корпоративний конфлікт - це:

а) конфлікт між співробітниками корпорації;

б) конфлікт між акціонерами і корпорацією;

в) трудовий конфлікт.

 

28. Стороною корпоративної суперечки можуть бути:

а) корпорація або її учасники;

б) корпорація і державні органи;

в) корпорація, її учасники, зацікавлені треті особи.

 

29. Основною ознакою, що характеризує конгломерат, є:

а) інтеграція підприємств різних галузей без наявності виробничої спільності;

б) об'єднання корпорацій, що здійснюють свою діяльність в одній галузі;

в) високий ступінь централізації управління.

 

30. Стратегія зворотної вертикальної інтеграції направлена на зростання корпорації за рахунок придбання або посилення контролю:

а) над постачальниками і створення дочірніх постачальницьких структур;

б) над системами розподілу і збуту;

в) над виробництвом нового продукту.