Тести з корпоративного управління Модуль 2 (2020)

 
1. Діяльність підприємства − це :
а) система зв’язків і відносин, що виникають (зникають) у процесі діяльності підприємства, між існуючими та створюваними (зникаючими) ланками, підрозділами, ступенями системи управління згідно з обраною стратегією розвитку загального управління;
б) багатоплановий, формально-поведінковий процес, який допомагає формулювати та виконувати ефективні стратегії, що сприяють балансуванню відносин між організацією, включаючи її окремі частини, та зовнішнім середовищем, а також досягненню встановлених цілей;
в) погоджений у часі та просторі поток ресурсів, а також їх запасів, які допомагають балансувати та підтримувати ці потоки для отримання запланованих результатів діяльності;
г) метод, який потребує великих витрат і небажаний з точки зору негативних соціальних наслідків.
 
2. Стратегічне планування - це :
а) багатоплановий, формально-поведінковий процес, який допомагає формулювати та виконувати ефективні стратегії, що сприяють балансуванню відносин між організацією, включаючи її окремі частини, та зовнішнім середовищем, а також досягненню встановлених цілей;
б) найбільш поширений компонент формального планування і, поряд з управлінням за цілями, є головним управлінським інструментом;
в) адаптивний процес, за допомогою якого здійснюються регулярна розробка та корекція системи досить формалізованих планів, перегляд змісту заходів щодо їхнього виконання на основі безперервного контролю та оцінки змін, що відбуваються зовні та всередині підприємства;
г) система зв’язків і відносин, що виникають (зникають) у процесі діяльності підприємства, між існуючими та створюваними (зникаючими) ланками, підрозділами, ступенями системи управління згідно з обраною стратегією розвитку загального управління.
 
3. Стратегічне управління – це:
а) багатоплановий, формально-поведінковий процес, який допомагає формулювати та виконувати ефективні стратегії, що сприяють балансуванню відносин між організацією, включаючи її окремі частини, та зовнішнім середовищем, а також досягненню встановлених цілей;
б) розподіл робіт в організації між її частинами у такий спосіб, щоб кожна з них набула певної завершеності в межах одного підрозділу;
в) адаптивний процес, за допомогою якого здійснюються регулярна розробка та корекція системи досить формалізованих планів, перегляд змісту заходів щодо їхнього виконання на основі безперервного контролю та оцінки змін, що відбуваються зовні та всередині підприємства;
г) процес поступових, послідовних заходів, незначних реорганізацій, що тривають досить довго.
 
4. Визначення мети в управлінні − це :
а) тип забезпечуючих стратегій стратегічного набору, в яких визначаються стратегії поведінки підприємства, форми та методи постачання, політика створення страхових запасів;
б) логіко-аналітичний та емоційний процес, що має спиратися на наукові засади, що допомагають вибрати характеристики загальної мети;
в) поняття дуже складне; воно охоплює різноманітні групи працівників незалежно від їхньої ролі в процесі виробництва, від функцій, які вони виконують, кваліфікаційного складу;
г) метод, який потребує великих витрат і небажаний з точки зору негативних соціальних наслідків.
 
5. Встановлення цілей – це:
а) складний та трудомісткий процес, у якому поєднуються знання та досвід осіб, відповідальних за формулювання цілей, а також урахування об’єктивних чинників, що відображають ситуацію у середовищі, стан виробничого потенціалу підприємства та вплив інших об’єктивних факторів;
б) найвідповідальніший етап, оскільки вона задає напрямок розвитку, основні параметри, яких має досягти організація для її реалізації;
в) розподіл робіт в організації між її частинами у такий спосіб, щоб кожна з них набула певної завершеності в межах одного підрозділу;
г) тип забезпечуючих стратегій стратегічного набору, в яких визначаються стратегії поведінки підприємства, форми та методи постачання, політика створення страхових запасів.
 
6. В якому році почався «бум стратегічного планування»:
а) у 60-80-х роках; в) у 60-ті роки;
б) у травні 1971 року;                    г) 1973-й рік.
 
7. Концепція стратегічного управління лежить в основі :
а) стратегічної інформації; в) стратегічного набору;
б) послідовність дій; г) стратегічного мислення.
 
8. Стратегія – це:
а) ефективність виробництва та збуту;
б) специфічний управлінський план дій, спрямованих на досягнення встановлених цілей;
в) основа для відповідного рівня цін;
г) правильна відповідь відсутня.
 
9. Чого не дає стратегія:
а) визначення стандартного переліку дій та етапів розробки стратегії для всіх без винятку суб’єктів господарської діяльності ; обов’язкового виживання підприємства в довгостроковій перспективі;
б) негайного результату; продажу товарів у запланованих обсягах;
в)забезпечення необхідними за кількісними та якісними характеристиками ресурсами за низькими цінами саме тими постачальниками, що були заздалегідь визначені;
г) всі відповіді правильні.
 
10. Скільки етапів циклу реалізації:
а) 6; в) 4;
б) 8; г) 5.
 
11. Загально-конкурентні стратегії існують у таких видах:
а) диференціація; фокусування;
б) лідирування у зниженні витрат (цін); диференціація;
в) диференціація; фокусування;
г) правильна відповідь відсутня.
 
12. Формулювання стратегії:
а) вона задає напрямок розвитку, основні параметри, яких має досягти організація для її реалізації;
б) потребує великих витрат і небажаний з точки зору негативних соціальних наслідків;
в) система розподілу і поповнення ресурсів;
г) правильна відповідь відсутня.
 
13. Стратегія фокусування :
а) зорієнтована на задоволення певних потреб продукція високої якості підвищує лояльність покупців до конкурентного виробника, створюючи труднощі для альтернативних продавців у боротьбі за їхню прихильність;
б) високі ціни кінцевої продукції дають змогу отримувати вигідний маржинальний прибуток і встановлювати зв’язки;
в) більш глибока диференціація продукції, що випускається фірмою;
г) правильна відповідь відсутня.
 
14. Стратегія фокусування пов’язана з наявністю певних ризиків:
а) можливість у багатьох підприємств галузі, що обслуговують ринок загалом, знайти ефективні засоби конкуренції в тому самому сегменті, на який націлене підприємство;
б) «пересегментація» ринку, коли підприємство може втратити свій сегмент за рахунок появи нових конкурентів, товарів, зміни в потребах;
в) запровадження винаходу (інновації), що дає змогу задовольнити потреби сегмента іншим способом;
г) всі відповіді правильні.
 
15. Виконання стратегії організацією спрямоване на вирішення таких основних завдань:
а) встановлення відповідності між обраною стратегією й організацією управління;
б) вибір і узгодження зі стратегією стилю управління організацією;
в) визначення видів і змісту управлінської діяльності з метою встановлення пріоритетності окремих завдань згідно з обраною стратегією;
г) всі відповіді правильні.
 
16. Складовою частиною реалізації стратегії є:
а) визначення перспективних потреб підприємства в ресурсах всіх необхідних видів;
б) мобілізація потенціалу організації та здійснення відповідних змін;
в) заходів щодо раціонального транспортування, зберігання та використання;
г) використання підходів з позиції логістики щодо системи реалізації ресурсних стратегій.
 
17. Організація має спрямовано впливати на:
а) переходи від однієї стратегії до іншої;
б) середовище, змінюючи або використовуючи його можливості для реалізації своєї стратегії, створюючи умови для досягнення стратегічних цілей;
в) зміни в організаційній структурі та коригування організаційної культури;
г) правильна відповідь відсутня.
 
18. Стратегічні зміни – це:
а) зміни, які відбуваються під час виконання стратегії для досягнення зазначених завдань.
б) зміни, які відбуваються під час виконання функцій;
в) зміни, які відбуваються під час виробничої системи, її окремих складових, структурних і функціональних блоків управління;
г) всі відповіді правильні.
19. Характеристика процесу зміни має дві величини:
а) бажана зміна та складність зміни;
б) проста зміна та складна;
в) помірна зміна та швидка;
г) правильна відповідь відсутня.
 
20. Перебудова організації (іноді її називають корінною реорганізацією) передбачає істотну зміну організації, яка впливає на:
а) ринки збуту;
б) зміну номенклатури та її продукції;
в) місію та організаційну культуру;
г) правильна відповідь відсутня.
21. Ресурсна стратегія - це :
а) метод, який потребує великих витрат і небажаний з точки зору негативних соціальних наслідків;
б) логіко-аналітичний та емоційний процес, який має спиратися на наукові засади, що допомагають вибрати характеристики загальної мети;
в) узагальнена модель дій підприємства у ЗСР, необхідних для досягнення визначених цілей за допомогою координації та розподілу ресурсів компанії між окремими сферами її діяльності;
г) правильна відповідь відсутня.
 
22. Реалізація ресурсних стратегій означає:
а) формування нового або перетворення наявного виробничого потенціалу підприємства;
б) розподіл робіт в організації між її частинами у такий спосіб, щоб кожна з них набула певної завершеності в межах одного підрозділу;
в) правильна відповідь відсутня;
г) всі відповіді правильні.
 
23. Матеріально-сировинні ресурси, класифікують на такі групи:
а) основні матеріали; комплектуючі вироби; допоміжні матеріали;
б)сировина; основні матеріали; комплектуючі вироби; допоміжні матеріали; паливо;
в) сировина; основні матеріали;
г) основні матеріали; комплектуючі вироби.
 
24. Бюджети –це:
а) система розподілу і поповнення ресурсів;
б) найбільш поширений компонент формального планування і, поряд з управлінням за цілями, є головним управлінським інструментом;
в) зорієнтована на задоволення певних потреб продукція високої якості;
г) правильна відповідь відсутня.
 
25. Планування та бюджетування базується на:
а) контролі та управлінні «за відхиленнями»;
б) процес поступових, послідовних заходів, незначних реорганізацій;
в)заходи щодо раціонального транспортування, зберігання та використання;
г) правильні відповіді а), б) .
 
26. Бюджетування пов’язане з певними труднощами:
а) потребує великих затрат часу і грошей при його освоєнні;
б)змінює структуру керівництва й управління, що за відсутності контролю може призвести до хаосу та підвищення рівня опору змінам на підприємстві;
в) потребує певного досвіду й навичок від працівників (у протилежному разі можна навіть завдати шкоди); не замінює інші методи управління підприємством;
г) всі відповіді правильні.
 
27. Повне бюджетування можливе в межах стратегічного управління на рівні підприємства після детального опрацювання всіх складових, унаслідок чого складаються такі документи, як прогнози, програми та плани різних типів, на основі яких розроблюються бюджети:
а) збуту, виробництва, робочої сили, грошових ресурсів, капіталовкладень;
б) нових конкурентів, товарів, зміни в потребах;
в) витрат на виробництво, постачання, адміністративних і фінансових витрат;
г) правильні відповіді а), в).
 
28. Плани – це:
а) інструмент розвитку підприємства;
б) вибір і узгодження зі стратегією стилю управління організацією;
в) документ, сформований для полегшення централізованого контролю та регулювання;
г) правильні відповіді б), в).
 
29. Силу опору змінам розглядають як комбінацію чинників:
а) скрите ставлення до змін; прийняття змін;
б) прийняття чи неприйняття змін; відкрите чи скрите ставлення до змін;
в) неприйняття змін; відкрите до змін;
г) правильна відповідь відсутня.
 
30. Примушування − це
а) джерела і ланки влади, підтримки та відповідальності, що забезпечують організаційним змінам стартовий імпульс і безперервність;
б) сукупність осіб і різних груп зі своїми цілями та інтересами;
в) метод, який потребує великих витрат і небажаний з точки зору негативних соціальних наслідків;
г) правильна відповідь відсутня.
 
31. Адаптація – це:
а) процес поступових, послідовних заходів, незначних реорганізацій;
б) наявність переможця та переможеного;
в) стиль самоусунення, при якому керівник виявляє низьку настирливість у реалізації змін, прагне знайти порозуміння з противниками;
г) правильні відповіді а), б).
 
32. «Стартовий майданчик» − це:
а) джерела і ланки влади, підтримки та відповідальності, що забезпечують організаційним змінам стартовий імпульс і безперервність;
б) використання поетапного планового підходу до введення змін;
в) чисельність та ступінь влади;
г) всі відповіді правильні.
 
33. Організація – це:
а) керівництво прагне реалізувати свої підходи й порозумітися з опонентами змін;
б) прагнення керівництва порозумітися з тими, хто чинить опір;
в) сукупність осіб і різних груп зі своїми цілями та інтересами;
г) правильні відповіді б),в).
 
34. Конкурентний стиль – це, коли керівник:
а) передбачає наполягання керівництва на проведенні деяких змін і прагнення керівництва порозумітися з тими, хто чинить опір;
б) зорієнтований на силу, наполягає на утвердженні своїх прав, передбачає наявність переможця та переможеного; стиль самоусунення, при якому керівник виявляє низьку настирливість у реалізації змін, прагне знайти порозуміння з противниками;
в) бажає налагодити співпрацю, уникнути конфлікту при незначному наполяганні на прийнятті сформованих завдань;
г) всі відповіді правильні.
 
35. Підприємства, приймаючи рішення, мусять враховувати такі характеристики груп:
а) агресивність;
б) силу групи, зумовлену її чисельністю та ступенем влади;
в) механізм впливу, вірогідність і силу тиску;
г) всі відповіді правильні.
 
36. «Управління опором» передбачає :
а) вибір і узгодження зі стратегією стилю управління;
б) використання підходів з позиції логістики;
в) використання поетапного планового підходу до введення змін;
г) правильна відповідь відсутня.
 
37. Організаційні структури управління підприємством мають відповідати вимогам:
а) забезпечувати певні реакції на зміни, не втрачаючи керованість    підприємством;
б) зовнішнього середовища;
в) особливостям функціонування підприємства;
г) всі відповіді правильні.
38. Системи – це:
а) діагноз організаційних дефектів у технології управління;
б) оцінка факторів, що впливають на ефективність роботи ОСУ;
в) впорядковані процеси управління, що відбуваються на підприємстві з допомогою багатьох спеціалістів, які беруть участь у прийнятті рішень;
г) всі відповіді правильні.
 
39. Система прийняття рішень – це:
а) впливовий інструмент розвитку i перебудови;
б) розробка пропозицій щодо усунення організаційних дефектів;
в) оцінка факторів, що впливають на ефективність роботи ОСУ;
г) правильна відповідь відсутня.
 
40. Сутність організаційного аналізу та проектування ОСУ передбачає:
а) кількісний та якісний опис функціонування ОСУ, її переваг і недоліків;
б) розподіл робіт в організації між її частинами у такий спосіб, щоб кожна з них набула певної завершеності в межах одного підрозділу;
в) певний перелік етапів його проведення;
г) правильна відповідь відсутня.
 
41. Організація Global Reporting Initiative розробила посібник зі звітності в області стійкого розвитку, де представила ясність як:
а) послідовність у визначенні границь і сфери охоплення звітів, наявність пояснень щодо внесених змін, можливість підтвердження раніше повідомленої інформації;
б) періодичність публікації, що відповідає вимогам користувачів і характеру самої інформації;
в) можливість прийняття рішень користувачами інформації з високим ступенем упевненості; об'єктивність – відсутність упередженості, забезпечення збалансованої картини результативності підприємства;
г) надання інформації в доступному для сприйняття зацікавленими сторонами виді, з необхідним рівнем деталізації.
 
42. Організаційна структура - це :
а) розподіл робіт в організації між її частинами у такий спосіб, щоб кожна з них набула певної завершеності в межах одного підрозділу;
б) рівень співробітництва, що існує між частинами організації та забезпечує досягнення стратегічних цілей у межах вимог з боку зовнішнього середовища;
в) система зв’язків і відносин, що виникають (зникають) у процесі діяльності підприємства, між існуючими та створюваними (зникаючими) ланками, підрозділами, ступенями системи управління згідно з обраною стратегією розвитку загального управління;
г) всі відповіді правильні.
43. Диференціація − це :
а) керівництво прагне реалізувати свої підходи й порозумітися з опонентами змін;
б) розподіл робіт в організації між її частинами у такий спосіб, щоб кожна з них набула певної завершеності в межах одного підрозділу;
в) досягнення стратегічних цілей у межах зовнішнього середовища;
г) правильна відповідь відсутня.
 
44. Інтеграція – це:
а) процес поступових, послідовних заходів, незначних реорганізацій;
б) силу групи, зумовлену її чисельністю та ступенем влади;
в) рівень співробітництва, що існує між частинами організації та забезпечує досягнення стратегічних цілей у межах вимог з боку зовнішнього середовища;
г) правильна відповідь відсутня.
 
45. Мета введення матричних і проектних структур передбачає:
а) підвищити гнучкість організаційних систем управління (ОСУ);
б) знайти організаційні форми виконання нових для діючих ОСУ робіт і делегувати повноваження;
в) здійснити децентралізацію прийняття рішень;
г) всі відповіді правильні.
 
46. Стратегічний господарський центр - це :
а) зорієнтована на задоволення певних потреб продукція високої якості;
б) організаційно оформлена найменша виробничо-управлінська одиниця, для якої можна налагодити облік доходів, витрат, інвестицій та розробити самостійну продуктово-товарну стратегію;
в) зміни, які відбуваються під час виконання функцій;
г) правильна відповідь відсутня.
 
47. Організаційна культура – це:
а) метод, який потребує великих витрат і небажаний з точки зору негативних соціальних наслідків;
б) розподіл робіт в організації між її частинами у такий спосіб, щоб кожна з них набула певної завершеності в межах одного підрозділу;
в) певний набір цінностей та очікувань, які поділяються працівниками компанії та передаються від одного покоління працівників до іншого;
г) правильна відповідь відсутня.
 
48. Які фактори впливають на організаційну культуру:
а) критеріальна база відбору, призначення, звільнення з організації;
б) ставлення до роботи і стиль поведінки керівництва, критеріальна база заощадження співробітників;
в) точки концентрації вищого керівництва, реакція керівництва на критичні ситуації, які виникають в організації;
г) всі відповіді правильні.
49. Функції керівника – це:
а) напрямок розвитку, основні параметри, яких має досягти організація для її реалізації;
б) розуміння, підтримка позитивно спрямованої організаційної культури;
в) регулярна розробка та корекція системи досить формалізованих планів, перегляд змісту заходів щодо їхнього виконання на основі безперервного контролю та оцінки змін, що відбуваються зовні та всередині підприємства;
в) правильна відповідь відсутня.
 
50. Організація Global Reporting Initiative розробила посібник зі звітності в області стійкого розвитку, де представила своєчасність як:
а) послідовність у визначенні границь і сфери охоплення звітів, наявність пояснень щодо внесених змін, можливість підтвердження раніше повідомленої інформації;
б) надання інформації в доступному для сприйняття зацікавленими сторонами виді, з необхідним рівнем деталізації;
в) можливість прийняття рішень користувачами інформації з високим ступенем упевненості; об'єктивність – відсутність упередженості, забезпечення збалансованої картини результативності підприємства;
г) періодичність публікації, що відповідає вимогам користувачів і характеру самої інформації.
 
51. Перевірка фінансового стану товариства, виявлення резервів покращення економічного стану відноситься до компетенцій:
а) загальних зборів акціонерів;
б) правління;
в) наглядової ради;
г) ревізійної комісії.
 
52. Критеріями ефективності контролю для забезпечення якості корпоративного управління є:
а) наявність стейкхолдерів, ефективність аудиту, винагорода менеджменту, незалежність ради директорів, структури власності;
б) відповідальність, чесність, захист прав акціонерів, прозорість;
в) ефективність ради директорів, незалежність ради директорів, винагорода менеджменту, угоди із зацікавленими сторонами, якість бухгалтерської звітності та аудиту;
г) якість діяльності наглядової ради, відносини із зацікавленими сторонами, підзвітність, відповідальність.
 
 
 
 
53. Організація Global Reporting Initiative розробила посібник зі звітності в області стійкого розвитку, де представила відкритість як:
а) можливість зовнішнім аудиторам і внутрішнім структурам організації здійснювати оцінку вірогідності інформації;
б) надання інформації відповідно до заявлених границь, сферою й тимчасовими рамками звіту;
в) повне розкриття процесів, процедур; залучення зацікавлених сторін у процес підготовки звітності з метою зосередження уваги на важливих питаннях;
г) ступінь важливості, що привласнюється певному аспекту, показнику або фрагменту інформації, відповідно до якого інформація включається у звіт.
 
54. Ефективність діяльності ради директорів оцінюється на основі:
а) відповідності підприємства повному набору вимог;
б) індивідуальних якостей та компетентностей членів наглядової ради;
в) здатності членів наглядової ради взаємодіяти з іншими суб’єктами корпоративного управління;
г) здатності членів наглядової ради приймати ефективні управлінські рішення.
 
55. Який з перелічених нижче класів/підкласів відповідає високому рівню корпоративного управління:
а) А;
б) В++;
в) SD;
г) C++.
 
56. Перевірка фінансової документації відноситься до компетенцій:
а) загальних зборів акціонерів;
б) правління;
в) наглядової ради;
г) ревізійної комісії.
 
57. Одним з напрямів удосконалення якості корпоративного управління є підвищення ефективності:
а) захисту прав акціонерів;
б) надання повної інформації щодо діяльності підприємства;
в) всі відповіді правильні;
г) функціонування наглядової ради.
 
 
 
 
58. Рейтинг як індикатор якості корпоративного управління для інвесторів базується на інформації про:
а) гласність, прозорість, підзвітність, відповідальність;
б) підзвітність, баланс інтересів, прозорість, ефективність ради директорів;
в) відповідальність, чесність, захист прав акціонерів, прозорість;
г) якість бухгалтерської звітності, відповідальність, чесність, інформаційна прозорість.
 
59. «Суттєва інформація», що використовується для оцінки інформаційної прозорості корпоративного управління включає:
а) звіти з фінансової діяльності;
б) інформацію про дивідендну політику;
в) інформацію про структуру власності підприємства;
г) всі відповіді правильні.
 
60. Організація Global Reporting Initiative розробила посібник зі звітності в області стійкого розвитку, де представила верифіцируємість як:
а) можливість зовнішнім аудиторам і внутрішнім структурам організації здійснювати оцінку вірогідності інформації;
б) надання інформації відповідно до заявлених границь, сферою й тимчасовими рамками звіту;
в) повне розкриття процесів, процедур; залучення зацікавлених сторін у процес підготовки звітності з метою зосередження уваги на важливих питаннях;
г) ступінь важливості, що привласнюється певному аспекту, показнику або фрагменту інформації, відповідно до якого інформація включається у звіт.
 
61. Перевірка дотримання порядку оплати акцій акціонерами, передбаченого установчими документами відноситься до компетенцій:
а) загальних зборів акціонерів;
б) правління;
в) наглядової ради;
г) ревізійної комісії.
 
62. Який з перелічених нижче класів/підкласів вказує на грубі порушення в секторі корпоративного управління організацією:
а) А;
б) В++;
в) SD;
г) C++.
 
 
 
63. Організація Global Reporting Initiative розробила посібник зі звітності в області стійкого розвитку, де представила повноту як:
а) можливість зовнішнім аудиторам і внутрішнім структурам організації здійснювати оцінку вірогідності інформації;
б) надання інформації відповідно до заявлених границь, сферою й тимчасовими рамками звіту;
в) повне розкриття процесів, процедур; залучення зацікавлених сторін у процес підготовки звітності з метою зосередження уваги на важливих питаннях;
г) ступінь важливості, що привласнюється певному аспекту, показнику або фрагменту інформації, відповідно до якого інформація включається у звіт.
64. Достовірність даних, що містяться в річному звіті товариства, річної бухгалтерської звітності, повинна бути підтверджена:
а) загальними зборами акціонерів;
б) наглядовою радою;
в) ревізійною комісією;
г) радою директорів.
 
65. Річний звіт товариства підлягає попередньому затвердженню
а) радою директорів;
б) наглядовою радою;
в) ревізійною комісією;
г) правильна відповідь а), б).
 
66. Який з перелічених нижче класів/підкласів відповідає задовільному рівню корпоративного управління:
а) А;
б) В++;
в) SD;
г) C++.
 
67. Організація Global Reporting Initiative розробила посібник зі звітності в області стійкого розвитку, де представила істотність як:
а) можливість зовнішнім аудиторам і внутрішнім структурам організації здійснювати оцінку вірогідності інформації;
б) надання інформації відповідно до заявлених границь, сферою й тимчасовими рамками звіту;
в) повне розкриття процесів, процедур; залучення зацікавлених сторін у процес підготовки звітності з метою зосередження уваги на важливих питаннях;
г) ступінь важливості, що привласнюється певному аспекту, показнику або фрагменту інформації, відповідно до якого інформація включається у звіт.
 
 
68. Ключовим моментом структури щорічного звіту англо-американської моделі корпоративного управління є:
а) Інформація за основними напрямами діяльності та розвитку підприємства;
б) результати щорічної аудиторської перевірки рахунків організації, яку проводять зовнішні аудитори;
в) стратегічні напрями розвитку на наступний рік та подальшу перспективу;
г) характеристика вищого менеджменту.
 
69. Консервативна дивідендна політика корпорації передбачає:
а) виплату дивідендів у пропорціях, що дозволяють задовольняти потреби виробничого розвитку й більш високими темпами нарощувати вартість чистих активів, а, отже, − і ринкову вартість акцій;
б) дотримання балансу інтересів акціонерів, що бідують у виплаті дивідендів, і потреб підприємства в нарощуванні капіталу;
в) нарахування максимальне можливого розміру дивідендів;
г) правильної відповіді немає.
 
70. Який із поданих нижче показників рентабельності характеризує ефективність власних коштів корпорації та ступінь ризику, що відображає ріст рентабельності капіталу:
а) R продукції;
б) R продажів;
в) R активів;
г) R власного акціонерного капіталу.
 
71. Який з перелічених нижче класів/підкласів відповідає низькому рівню корпоративного управління:
а) А;
б) В++;
в) SD;
г) C++.
 
72. Помірна (компромісна) політика корпорації щодо нарахування дивідендів передбачає:
а) виплату дивідендів у пропорціях, що дозволяють задовольняти потреби виробничого розвитку й більш високими темпами нарощувати вартість чистих активів, а, отже, − і ринкову вартість акцій;
б) дотримання балансу інтересів акціонерів, що бідують у виплаті дивідендів, і потреб підприємства в нарощуванні капіталу;
в) нарахування максимальне можливого розміру дивідендів;
г) правильної відповіді немає.
 
 
73. Організація Global Reporting Initiative розробила посібник зі звітності в області стійкого розвитку, де представила точність як:
а) послідовність у визначенні границь і сфери охоплення звітів, наявність пояснень щодо внесених змін, можливість підтвердження раніше повідомленої інформації;
б) надання інформації в доступному для сприйняття зацікавленими сторонами виді, з необхідним рівнем деталізації;
в) можливість прийняття рішень користувачами інформації з високим ступенем упевненості; об'єктивність – відсутність упередженості, забезпечення збалансованої картини результативності підприємства;
г) періодичність публікації, що відповідає вимогам користувачів і характеру самої інформації.
 
74. Показниками економічної діяльності акціонерного товариства є:
а) повна прибутковість акцій (ПДА);
б) коефіцієнт виплати дивідендів (Квд);
в) ринкова вартість акції (РСА);
г) всі відповіді правильні, але не повні.
 
75. Суть консолідованої звітності корпорації полягає в тому, що її основною метою є:
а) виявлення активів й пасивів, прибутків й видатків від операцій із третіми особами;
б) отримання загального уявлення про діяльність господарюючих суб'єктів у рамках об'єднання (корпорації);
в) виключення будь-яких внутрігрупових фінансово-господарчих операцій;
г) отримання аналітичних даних.
 
76. Агресивна політика корпорації щодо нарахування дивідендів припускає:
а) виплату дивідендів у пропорціях, що дозволяють задовольняти потреби виробничого розвитку й більш високими темпами нарощувати вартість чистих активів, а, отже, − і ринкову вартість акцій;
б) дотримання балансу інтересів акціонерів, що бідують у виплаті дивідендів, і потреб підприємства в нарощуванні капіталу;
в) нарахування максимальне можливого розміру дивідендів;
г) правильної відповіді немає.
 
77. Який з перелічених нижче класів/підкласів відповідає незадовільному рівню корпоративного управління:
а) А;
б) В++;
в) D;
г) C++.
 
78. Система соціально-психологічної підтримки стратегічного управління має такі переваги:
а) можливості застосування колективних знань та досвіду;
б) розподіл та спеціалізація праці, які створюють основу для ефективної роботи кожного та функціонування організації загалом;
в) взаємозалежність відповідальності та захисту, які допомагають зосередити увагу кожного з членів колективу на виконанні власних обов’язків;
г) всі відповіді правильні.
 
79. Організація Global Reporting Initiative розробила посібник зі звітності в області стійкого розвитку, де представила порівнянність як:
а) послідовність у визначенні границь і сфери охоплення звітів, наявність пояснень щодо внесених змін, можливість підтвердження раніше повідомленої інформації;
б) надання інформації в доступному для сприйняття зацікавленими сторонами виді, з необхідним рівнем деталізації;
в) можливість прийняття рішень користувачами інформації з високим ступенем упевненості; об'єктивність – відсутність упередженості, забезпечення збалансованої картини результативності підприємства;
г) періодичність публікації, що відповідає вимогам користувачів і характеру самої інформації.
 
80. Розроблення плана-графіка передбачає:
а) визначення пріоритетів розвитку підприємства та критеріїв оцінки рівня управління;
б) визначення складу, структури, критеріїв і якості та відношень в ОСУ, що проектується;
в) узагальнення отриманих даних і визначення рівня управління;
г) всі відповіді правильні.
 

 

////////////////////////////