Контроль ефективності енергоспоживання. Тест (2020)
1.1 Мета вивчення.
Дисципліна контроль ефективності енерговикористання належить до наук з управління, предметною сферою якого є ефективне використання ПЕР.
Критеріями ефективності і оптимальності проектних рішень щодо ефективного використання ПЕР звичайно є економічні показники за умови неодмінного дотримання технічних, соціальних і екологічних обмежень. Курс „Контроль ефективності енерговикористання” , передбачає вивчення основних понять управління енерговикористанням, прийняття технічних, економічних, фінансових та управлінських рішень щодо ефективного використання ПЕР. Навчальна дисципліна є складовою частиною програми професійної підготовки спеціалістів з питань енергоменеджменту
Модуль №1
1.Визначення поняття „Енергоефективність”.
V.1. Це характеристика обладнання, технології виробництва або системи в цілому, що засвідчує про степінь використання енергії на одиницю продукції.
2. Це енергетична характеристика обладнання, технології або виробничої системи в цілому, що засвідчує про кількість використання електроенергії на одиницю продукції за місяць.
3. Це енергетична характеристика обладнання, технології або виробничої системи в цілому, що засвідчує про кількість використання реактивної електроенергії на одиницю продукції.
4.Це характеристика обладнання, технології виробництва або системи в цілому, що засвідчує про кількість спожитої теплоенергії на виготовлену продукцію за зміну.
2.Визначення поняття „Енерговикористання”.
V.1.Це природне або ціленаправлене використання різних видів енергії на стадіях життєвого циклу об’єкта (виробу, продукції, процесу) і при надані послуг на даному рівні розвитку суспільства.
2.Це ціленаправлене використання електроенергії на стадії виробництва продукції і при надані послуг на даному технічному рівні розвитку виробництва електроенергії.
3.Це ціленаправлене використання теплоенергії на стадії виробництва продукції і при надані послуг на даному технічному розвитку виробництва теплоенергії.
4.Це природне використання енергії палива на стадії виробництва продукції і при надані послуг на даному рівні розвитку паливної промисловості.
3.Який показник технічної досконалості установки характеризує ефективність її роботи?
V.1.Коефіцієнт корисної дії.
2.Корисна потужність.
3.Підведена потужність
4. Коефіцієнт перетворення енергії.
4.Суть ККД.
V.1.Це відношення корисної енергії до підведеної енергії до технологічного агрегата.
2.Це відношення корисної енергії до спожитої енергії технологічним агрегатом.
3.Це відношення корисної потужності до номінальної потужності технологічного агрегата.
4.Це відношення корисної енергії до втрат енергії в технологічному агрегаті.
5.Визначення потужності, що підводиться з мережі до асинхронного двигуна.
V.1.
;
2.
;
3.
;
4.
.
6. Визначення електромагнітної потужності асинхронного двигуна.
V.1.
;
2.
;
3.
;
4.
.
7. Визначення втрат потужності в міді статора.
V.1.Рм1 = m1 · I21 · R1 ;
2.Рм1 = m1 · I21 : R1 ;
3.Рм1 = m1 : I21 · R1;
4.Рм1 = m1 : I21 : R1.
8. Визначення втрат потужності в сталі статора.
V.1. Рст1 = Iх.х. · Rст1 ;
2.Рст1 = Iх.х. : Rст1 ;
3.Рст1 = Iх.х. - Rст1 ;
4.Рст1 = Iх.х. + Rст1 ;
9. Визначення механічної потужності ротора асинхронного двигуна.
V.1.
;
2.
;
3.
;
5.
.
10. Визначення корисної потужності на валу асинхронного двигуна.
V.1.
;
2.
;
3.
;
4.
.
11.Сумарні втрати потужності асинхронного двигуна.
V.1.
;
2.
;
3.
;
4.
;
12. ККД асинхронного двигуна.
V.1. 
;
2.
;
3.
;
4.
.
13.Де втрачається енергія в трансформаторі?
V.1.У первинній і вторинній обмотках та сталі магнітопровода.
2.У первинній обмотці та сталі магнітопровода.
3.У вторинній обмотці та сталі магнітопровода.
4.У первинній і вторинній обмотках та сталі бака
14.Від чого залежать втрати в обмотках трансформатора та в сталі?
V.1.Втрати в обмотках пропорційні квадрату струму, а втрати в сталі – квадрату індукованої ЕРС.
2.Втрати в обмотках залежать від навантаження,а втрати в сталі – від частоти змінного струму.
3.Врати сталі залежать від її властивостей з якої виготовлений магнітопровід, а втрати в обмотках - від напруги змінного струму.
4. Втрати в обмотках залежать від матеріалу з якого вони виготовлені, а втрати в сталі – від струму.
15. Втрати енергії в обмотках трансформатора визначаються за формулою:
V.1. 
;
2. 
;
3. 
;
4.
.
16. Визначення ККД трансформатора через втрати і активну потужність.
V.1. 
;
2.
;
3.
;
4. 
.
17. Визначення ККД трансформатора через повну потужність на вторинній стороні і cosφ.
V.1. 
;
2.
;
3.
;
4.
.
18. Як здійснюється вибір найбільш економічного трансформатора для даного режиму
навантаження?
V.1. Для того, щоб можна було здійснити вибір найбільш економічного трансформатора для даного режиму навантаження необхідно щоб відношення Робм.ном. : Рст. =3,6 – 6,0. Менше значення відноситься до трансформаторів більшої потужності із кращим використанням по навантаженню; більше- меншої потужності із гіршим використанням по навантаженню.
2. Для того, щоб можна було здійснити вибір найбільш економічного трансформатора для даного режиму навантаження необхідно щоб відношення Робм.ном. : Рст. =3,7 – 6,2. Менше значення відноситься до трансформаторів меншої потужності із кращим використанням по навантаженню; більше- більшої потужності із гіршим використанням по навантаженню.
3. Для того, щоб можна було здійснити вибір найбільш економічного трансформатора для даного режиму навантаження необхідно щоб відношення Робм.ном. : Рст. =3,8 – 6,3. Менше значення відноситься до трансформаторів більшої потужності із гіршим використанням по навантаженню; більше- меншої потужності із кращим використанням по навантаженню.
4. Для того, щоб можна було здійснити вибір найбільш економічного трансформатора для даного режиму навантаження необхідно щоб відношення Робм.ном. : Рст. =3,9 – 6,4. Менше значення відноситься до трансформаторів більшої потужності із кращим використанням по навантаженню; більше- меншої потужності із гіршим використанням по навантаженню.
19. Як визначається ККД трансформатора зі змінним навантаженням?
V.1.
%;
2.
%;
3.
%;
4.
%.
20.Розрахунок втрат потужності в сталі трансформатора.
V.1.При заданих розмірах магнітопроводу, числі витків і частоті індукція в магнітопроводі залежить від первинної напруги.
Втрати в сталі визначаються за формулою:
Рст = ktp ·р1,0 · (В)2 ·mcт.
21.Прямий тепловий баланс котлоагрегата.
V.1. 
;
2.
;
3.
;
4.
.
22.Формула ККД котлоагрегата.
V.1. 
;
2.
3.
4.
23.ККД нетто котлоагрегата.
V.1.Вказує на комерційну економічність котлоагрегата і визначається по відпущеній тепловій енергії.
2.Вказує на ефективність котлоагрегата і визначається по виробленій тепловій енергії.
3.Вказує на економічність котлоагрегата і визначається по відпущеній тепловій енергії
4.Вказує на комерційну ефективність котлоагрегата і визначається по виробленій тепловій енергії
24.ККД брутто котлоагрегата.
V.1.Вказує на технічну досконалість котлоагрегату і визначається по виробленій тепловій енергії.
V.1.Вказує на конструктивну досконалість котлоагрегату і визначається по виробленій тепловій енергії.
V.1.Вказує на технічну досконалість котлоагрегату і визначається по відпущеній тепловій енергії.
V.1.Вказує на конструктивну досконалість котлоагрегату і визначається по відпущеній тепловій енергії.
25.Витрати умовного палива на виробництво 1 Гкал теплоти.
V.1.
;
2.
;
3.
;
4.
;
26.Витрати умовного палива на відпуск 1 Гкал теплоти.
V.1.
;
2. 
;
3.
;
4.
.
27.Нижча теплота згорання палива
V.1.Менша за вищу теплоту згоряння на кількість теплоти, витраченої на перетворення вологи в продуктах згорання з фази рідини на водяну пару.
2. Менша за вищу на кількість теплоти, витраченої на перетворення вологи в продуктах згорання з водяної пари на фазу рідини.
3.Це кількість теплоти, що виділяється під час повного згорання 1кг або 1м3 палива, при чому водяна пара ,що міститься в продуктах згорання знаходиться у стані рідини.
4. Більша за вищу на кількість теплоти, витраченої на перетворення вологи в продуктах згорання з фази рідини на водяну пару.
28.Вища теплота згорання палива.
V.1.Це кількість теплоти, що виділяється під час повного згорання 1кг або 1м3 палива, при чому водяна пара ,що міститься в продуктах згорання знаходиться у стані рідини.
2.Менша за нижчу на кількість теплоти, витраченої на перетворення вологи в продуктах згорання з фази рідини на водяну пару.
3.Більша за нижчу на кількість теплоти, витраченої на перетворення вологи в продуктах згорання з фази рідини на водяну пару
4.Це кількість теплоти, що виділяється під час повного згорання 1кг або 1м3 палива, при чому водяна пара, що міститься в продуктах згорання знаходиться у газоподібному стані
29.Визначення втрат теплоти з димовими газами, що виходять з котлоагрегата.
V.1.
=
0,01· Z· (tвих.газ. – tвхд.пов.);
2.= 0,02· Z· (tвих.газ. – tвхд.пов.);
3.= 0,01· Z : (tвих.газ. – tвхд.пов.);
4.= 0,02· Z :(tвих.газ. – tвхд.пов.).
30. Визначення втрат теплоти внаслідок хімічного недопалу в котлоагрегаті.
V.1. 
;
2.
;
3.
;
4.
31. Визначення коефіцієнта використання палива в печах.
V.1. 
;
2.
3.
4.
32. Визначення терміну ”Підведена енергія”.
V1.Це кількість енергії у підведеному енергетичному ресурсі чи енергоносії.
2. Це кількість енергії, що теоретично необхідно для виконання будь яких енергетичних процесів.
3. Це кількість енергії одержувана на стадії перероблення, транспортування та зберігання енергетичних ресурсів.
4. Частка електроенергії в загальному споживанні енергоносіїв за розрахунковий період.
33. Визначення терміну „Корисна енергія”.
V1.Це кількість енергії, що теоретично необхідна для виконання будь- яких енергетичних процесів чи одержувана на стадії перероблення, транспортування та зберігання енергетичних ресурсів
2. Це кількість реактивної електроенергії, що розрахунково необхідна для виконання будь- яких енергетичних процесів чи одержувана на стадії перетворення.
3.Це кількість теплоенергії, що теоретично необхідна для виробництва електроенергії чи одержувана на стадії спалювання палива.
4.Це кількість енергії, що одержувана на стадії транспортування електроенергії.
34. Визначення терміну „Втрати енергії”.
V1.Це різниця між підведеною та корисною енергією.
2. Це частка електроенергії в підведеній.
3. Це частка електроенергії, що розсіюється в навколишньому середовищі.
4. Це частка електроенергії, що використовується непродуктивно.
35.Визначення терміну „Коефіцієнт електрифікації за корисною енергією”.
V1.Це відношення всієї корисної енергії, отриманої за рахунок електричної енергії, до загальної кількості корисної енергії, витраченої підприємством.
2.Це відношення всієї корисної енергії одержаної за рахунок електричної енергії, до кількості підведеної енергії підприємству.
3.Це відношення всієї кількості енергії одержаної за рахунок електричної енергії до корисної підведеної енергії підприємству.
4.Це відношення корисної енергії одержаної в процесі перетворення енергетичного ресурсу до загального обсягу спожитої корисної енергії.
36. Визначення терміну „Коефіцієнт перетворення енергоресурсу”.
V1.Це відношення всієї кількості енергії одержаної в процесі перетворення енергетичного ресурсу до кількості підведеної енергії.
1.Це відношення всієї електроенергії одержаної в процесі перетворення енергетичного ресурсу до кількості підведеної електроенергії.
2.Це відношення всієї теполоенергії одержаної в процесі перетворення енергетичного ресурсу до кількості підведеної теплоенергії.
4.Це відношення всієї енергії одержаної в процесі спалювання палива до кількості підведеної енергії
37. Визначення терміну „Коефіцієнт корисного споживання енергії”.
V1.Це відношення всієї корисно спожитої енергії до всієї витраченої енергії у перерахунку на первинну енергію.
2.Це відношення всієї корисно спожитої реактивної електроенергії до всієї витраченої електроенергії у перерахунку на первинну енергію.
3.Це відношення всієї кількості енергії одержаної в процесі перетворення енергетичного ресурсу до кількості підведеної енергії.
4.Це відношення всієї корисно спожитої теплоенергії до всієї витраченої теплоенергії у перерахунку на первинну енергію.
38. Визначення терміну „Питома витрата енергоресурсу”.
V1.Це енергетичний ресурс, що споживається установкою чи об’єктом на одиницю сировини або виробленої продукції чи роботи.
2.Це матеріальний ресурс, що споживається технологічною установкою на одиницю сировини або виробленої продукції.
3.Це підведений загальний енергетичний ресурс, що споживається в технологічних процесах на гривню виробленої продукції чи роботи.
4.Це корисний енергетичний ресурс, що споживається в перетворювачах на одиницю роботи в гривнях.
39.Визначення терміну „Норма питомої витрати енергоресурсу”.
V1. Це технічно та економічно обґрунтована витрата енергоресурсу, необхідна для вироблення одиниці продукції у прогресивних умовах виробництва та експлуатації енергоустаткування.
2.Це технічно обґрунтована витрата електроенергії, необхідна для вироблення одиниці продукції у прогресивних умовах виробництва та раціональної експлуатації електроустаткування.
3.Це економічно обґрунтована витрата теплоенергії, необхідна для виконання робіт в гривнях у прогресивних умовах виробництва та експлуатації морально зношеного теплоустаткування.
4.Це технічно та економічно доцільна витрата палива, необхідна для вироблення одиниці продукції при експлуатації застарілого паливоспоживаючого устаткування.
40. Визначення терміну „Енергетичне господарство”.
V1. Це комплекс взаємопов’язаних енергетичних установок для вироблення чи одержання від інших джерел, перетворення, зберігання, розподілу та використання на підприємстві енергоресурсів усіх видів.
2.Це комплекс взаємопов’язаних енергетичних установок для вироблення чи одержання від інших джерел та використання на підприємстві енергоресурсів усіх видів.
3.Це комплекс взаємопов’язаних електричних установок для перетворення, зберігання, розподілу та використання на підприємстві електроресурсів усіх видів.
4.Це комплекс взаємопов’язаних теплоенергетичних установок для вироблення, зберіганняу та використання на підприємстві теплоресурсів усіх видів.
41.Визначення терміну „Підведений енергетичний ресурс”.
V1. Це паливо чи енергія, підведені до енергетичної установки для наступного перероблення , перетворення, транспортування чи використання.
2.Це паливо підведене до енергетичної установки для перетворення в теплову енергію.
3.Це енергія, підведена до енергетичної установки для наступного перетворення і використання.
4. Це загальна кількість одного виду енергоресурсу, який споживається на підприємстві.
42.Визначення терміну „Вторинний енергоресурс”.
V1. Паливо чи енергія різних видів та параметрів, що одержуються як побічний продукт чи відходи технологічних процесів.
2.Доменний газ, що одержуються як побічний продукт в домених печах.
3.Теплоенергія різних параметрів, що одержуються як побічний продукт при конденсації пари.
4. Матеріальне тіло, що має енергетичний потенціал і використовується для транспортування енергії від джерела до кінцевого споживання чи до наступного перетворення.
43.Визначення терміну „Енергетичний носій”.
V1.Матеріальне тіло, що має енергетичний потенціал і використовується для транспортування енергії від джерела до кінцевого споживання чи до наступного перетворення.
2.Матеріальне тіло, що має позитивний енергетичний потенціал і використовується для транспортування енергії від джерела до кінцевого споживання.
3.Матеріальне тіло, що має негативний енергетичний потенціал і використовується для транспортування енергії від джерела до кінцевого споживання.
4.Матеріальне тіло, що має енергетичний потенціал і використовується для транспортування енергії від джерела до перетворювача до наступного перетворення.
44.Визначення терміну „Енергетичний потік”.
V1. Це рух енергоресурсів в енергетичному господарстві у напрямку від джерела енергії до її споживача, включаючи стадії, що характеризують зміну кількості чи якісного стану переміщення та зберігання енергоресурсів.
2.Це рух енергоресурсів в енергетичному господарстві у напрямку від джерела енергії до її споживача, включаючи зміну їх кількості.
3.Це рух енергоресурсів в енергетичному господарстві у напрямку від джерела енергії до її споживача, включаючи зміну їх якісного стану.
4.Це рух енергоресурсів в енергетичному господарстві у напрямку від джерела енергії до її споживача, включаючи стадію їх зберігання.
45.Визначення терміну „Енергетичний ресурс”.
V1.Це паливо чи енергія різних видів та параметрів, що використовуються або можуть бути використані у промисловості.
2.Це паливо, що використовується в технологічних процесах.
3.Це енергія різних видів та параметрів, що використовується для виробництва продукції.
4.Це паливо та енергія різних видів і параметрів, що використовуються для опалення, освітлення, вентиляції, водопостачання.
46. Визначення терміну „Коефіцієнт використання обладнання”.
V1.Це відношення спожитої середньої активної потужності за найбільш
навантажену зміну до номінальної потужності, що розраховується за формулою: 
.
2.Це відношення спожитої
активної потужності за найбільш навантажений місяць до номінальної потужності обладнання,
що розраховується за формулою: 
.
3.Це відношення спожитої
активної потужності за найбільш навантажену зміну до встановленої потужності
трансформаторів, що розраховується за формулою: 
.
4.Це відношення спожитої активної
потужності за найбільш навантажену добу до номінальної потужності
електроустановок, що розраховується за формулою: 
.
47. Визначення терміну „Коефіцієнт попиту”.
V.1.Це відношення розрахункового максимального навантаження до номінальної
потужності, що розраховується за формулою: 
.
2.Це відношення оптимального
навантаження до номінальної потужності, що розраховується за формулою: 
3.Це відношення розрахункового
максимального навантаження за зміну до номінальної потужності, що
розраховується за формулою: 
4.Це відношення розрахункового годинного
максимального навантаження до номінальної потужності, що розраховується за
формулою: 
48. Визначення терміну „Коефіцієнт енергозбереження”.
V.1. Це відношення нормативних показників до фактичних,визначається в %.
2.Це відношення фактичних показників споживання електроенергії до нормативних,визначається в %.
3.Це відношення фактичних показників споживання теплоенергії до нормативних,визначається в %.
4. Це відношення нормативних показників споживання палива до фактичних, визначається в %.
49. Визначення терміну ” Коефіцієнт граничного регулювання пальника”.
V.1. Це відношення максимальної теплової потужності пальника до його мінімальної теплової потужності.
2.Це відношення максимальної теплової потужності пальника до його номінальної теплової потужності.
3. Це відношення максимальної теплової потужності пальника до його фактичної теплової потужності.
4.Це відношення номінальної теплової потужності пальника до його мінімальної теплової потужності.
50. Визначення терміну „Коефіцієнт робочого регулювання пальника”.
V.1.Це відношення номінальної теплової потужності пальника до його мінімальної теплової потужності.
2. Це відношення номінальної теплової потужності пальника до його фактичної теплової потужності.
3.Це відношення максимальної теплової потужності пальника до його мінімальної теплової потужності.
4.Це відношення номінальної теплової потужності пальника до його максимальної потужності.
51.Визначення сумарної кількості спожитих ПЕР.
V.1.Аспсум = Всум. + 0,123·Wсум. + 0,143·Qсум.
2.Аспсум = Всум. + 0,122·Wсум. + 0,144·Qсум.
3.Аспсум = Всум. + 0,124·Wсум. + 0,145·Qсум.
4.Аспсум = Всум. + 0,125·Wсум. + 0,146·Qсум.
52.Визначення енергомісткості продукції.
V.1.Кпен. = Аспсум : Сп.
2. Кпен. = Аспсум · Сп.
3.Кпен. = Аспсум - Сп.
4.Кпен. = Аспсум + Сп.
53.Визначення електромісткості продукції.
V.1. Кпел. = Wспсум : Сп.
2.Кпел. = Wспсум · Сп.
3.Кпел. = Wспсум - Сп.
4.Кпел. = Wспсум + Сп.
54.Визначення тепломісткості продукції.
V.1. Кптеп. = Qспсум : Сп.
2.Кптеп. = Qспсум · Сп.
3.Кптеп. = Qспсум - Сп.
4.Кптеп. = Qспсум + Сп.
55.Визначення енергомісткості основних виробничих фондів.
V.1. Кфен. = Аспсум : С о.с.ф.п.
2.Кфен. = Аспсум · С о.с.ф.п.
3.Кфен. = Аспсум - С о.с.ф.п.
4.Кфен. = Аспсум + С о.с.ф.п.
56. Визначення електромісткості основних виробничих фондів.
V.1. Кфел. = Wспсум : С о.с.ф.п..
2. Кфел. = Wспсум · С о.с.ф.п..
3.Кфел. = Wспсум - С о.с.ф.п..
4.Кфел. = Wспсум + С о.с.ф.п..
57.Визначення енергооснащенності праці.
V.1. Кен. = Аспсум : Мп.в.п.
2.Кен. = Аспсум · Мп.в.п.
3.Кен. = Аспсум - Мп.в.п.
4.Кен. = Аспсум + Мп.в..п.
58.Визначення електрооснащенності праці за енергією.
V.1. Кел. = Wспсум : Мп.в.п
2.Кел. = Wспсум · Мп.в.п
3.Кел. = Wспсум - Мп.в.п
4.Кел. = Wспсум + Мп.в.п
59. Визначення електрооснащенності праці за потужністю.
V.1.
2.
3.
4.
60.Що розуміють під ефективністю заходів щодо енергозбереження?
V.1.Мається на увазі збільшення прибутку, зумовленого впровадженням заходів щодо енергозбереження, що залишається у безпосередньому розпорядженні підприємства.
2.Мається на увазі збільшення прибутку, зумовлене впровадженням заходів щодо економії електроенергії, що залишається у безпосередньому розпорядженні підприємства.
3.Мається на увазі зменшення збитків , зумовлених впровадженням заходів щодо економії теплоенергії.
4.Мається на увазі збільшення збитків , зумовлених впровадженням заходів щодо економії палива.
61.Класифікація заходів щодо енергозбереження.
V.1. Групи заходів, спрямованих на пряму, не пряму, балансову та структурну економію ПЕР.
2.Групи заходів, спрямованих на пряму та не пряму економію електроенергії.
3.Групи заходів, спрямованих на балансову та структурну економію теплоенергії.
4.Групи заходів, спрямованих на пряму та структурну економію палива.
62.Технологічне енергозбереження.
V.1.Заходи, спрямовані на пряму економію енергоресурсів і ліквідацію втрат енергії під час її виробництва та передачі.
2.Заходи, спрямовані на пряму економію реактивної електроенергії і ліквідацію втрат електроенергії, під час її виробництва, усунення яких економічно неоправдано.
3. Заходи, спрямовані на пряму економію теплоенергії і ліквідацію втрат палива , під час її виробництва.
4.Заходи, спрямовані на пряму економію палива і ліквідацію втрат теплової енергії під час її передачі усунення яких технічно неоправдано.
63. Шляхи ліквідації втрат енергії під час її виробництва та передачі.
V.1.Застосування досконалених процесів виробництва енергії; заміна енергоємних процесів менш енергоємними; заміна застарілого обладнання новим; удосконалення структури енергоспоживання підприємства; підвищення ККД технологічних агрегатів, використання ВЕР.
2.Застосування пргресивних процесів виробництва енергії; заміна енергоємних процесів та морально застарілого обладнання; використання нових енргоносіїв в структурі енергоспоживання; використання ВЕР.
3.Заміна недосконалених процесів виробництва енергії; заміна фізично зношеного обладнання; удосконалення структури розподілу енергії; підвищення ККД брутто котлоагрегатів, використання високопотенційних ВЕР.
4.Застосування рекуперації при виробництві реактивної електроенергії; заміна енергоємного та застарілого обладнання; удосконалення структури енергоспоживання за рахунок місцевих видів палива; підвищення ККД нетто котлоагрегатів; використання низькопотенційних ВЕР.
64.Фактори позитивного впливу на прибуток підприємства.
V.1.Можливе збільшення продуктивності технологічних установок; зниження енерговитрат на одиницю продукції; поліпшення якості продукції; зменшення собівартості продукції; скорочення платежів за забруднення навколишнього середовища.
2.Можливе збільшення випуску продукціїї; зниження до нормативів енерговитрат на одиницю продукції; скорочення екологічних платежів; збільшення чисельності обслуговуючого персоналу.
3.Можливе збільшення викидів в атмосферу; зниження витрат реактивної енергії на одиницю продукції; зростання матеріальних витрат; скорочення платежів за водопастачання; збільшення вартості основних фондів.
4.Можливе збільшення виробництва енергоносіїв; зниження енерговитрат на одиницю викидів в атмосферу; зростання витрат ресурсів; збільшення чисельності електротехнічного персоналу.
65. Фактори негативного впливу на прибуток підприємства.
V.1.Зростання вартості основних фондів; зростання матеріальних витрат; зростання експлуатаційних витрат; збільшення чисельності обслуговуючого персоналу.
2.Збільшення залишкової вартості основних фондів; можливість зменшення матеріальних ресурсів; можливе збільшення витрат на утримання електроустановок; зменшення чисельності електротехнічного персоналу.
3.Збільшення витрат ресурсів; скорочення платежів за забруднення навколишнього середовища;зменшення експлуатаційних витрат; збільшення чисельності обслуговуючого персоналу.
4. Зменшення амортизаційних відрахувань; зменшення витрат стисненого повітря та холоду; зростання експлуатаційних витрат; збільшення чисельності управлінського персоналу.
66. Обчислення економічної ефективності заходів щодо енергозбереження.
V.1.Здійснює планово-економічний відділ підприємства за поданням відповідних даних технологами, енергоменеджером та службою головного енергетика.
2.Здійснює фінансовий відділ підприємства за поданням відповідних даних енергоаудитором; начальниківслужб та енергоменеджером.
3. Здійснює енергоменеджер підприємства за поданням відповідних даних начальників служб та відділом головного енергетика.
4.Здійснює бухгалтерський відділ підприємства за поданням відповідних даних технічними службами, енергоменеджером та службою головного енергетика.
67. Якщо пропонується до впровадження декілька ЕЗЗ, то якому віддається перевага?
V.1.Тому, який забезпечує максимальне збільшення прибутку при умові виконання вимог стандартів якості навколишнього середовища.
2.Тому, який забезпечує мінімальне збільшення прибутку при умові дотримання лімітів викидів осидів азоту в атмосферу.
3.Тому, який забезпечує запланований прибуток при умові дотримання лімітів викидів осидів вуглецю в атмосферу.
4.Тому, який забезпечує максимальне збільшення прибутку при умові дотримання граничної температури вихідних газів.
68.Визначення прибутку, що безпосередньо зумовлений впровадженням ЕЗЗ.
V.1. Визначається за формулою : 
;
2. Визначається за формулою :
;
3. Визначається за формулою :
;
4. Визначається за формулою :
.
69. Визначення збільшення прибутку, що зумовлений впровадженням ЕЗЗ в році t.
V.1. 
;
2.
;
3.
;
4 
.
70. Визначення зміни величини плати підприємства за скиди шкідливих речовин в атмосферу в році t.
V.1. 
;
2.
;
3.
;
4.
.
71. Визначення зміни величини плати підприємства за скиди шкідливих речовин у поверхневі води в році t.
V.1. 
;
2.
;
3.
;
4.
.
72. Визначення зміни величини плати підприємства за розміщення твердих відходів в році t.
V.1. 
;
2.
;
3.
;
4.
.
73. Визначення сумарного показника скорочення економічних платежів в році t.
V.1.
;
2.
;
3.
;
4.
.
74. Визначення показника інтегральної дисконтованої розрахункової зміни прибутку.
V.1.
;
2.
;
3.
;
4.
.
////////////////////////////